Навчальна практика з методики викладання природознавства. Навчальний посібник (стр. 1 )

Міністерство освіти і науки України

,

Навчальна практика з методики

викладання природознавства

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Мелітополь – 2008

ББК 74.264.4я73

УДК 371.38:502.2(076)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 1/11-688 від 15.02.2006 р.)

Рецензенти: Каніщенко А. П., кандидат педагогічних наук, професор (Національний педагогічний університет імені

, м. Київ);

, кандидат педагогічних наук, доцент (Київський інститут соціальних та культурних зв’язків);

, кандидат біологічних наук, доцент (Таврійський національний університету імені В. І.Вернадського).

, . Навчальна практика з методики викладання природознавства: Навч. посібник для студентів педагогічного університету спеціальності “Початкове навчання”. - Мелітополь: “Видавництво Мелітополь”, 2008. – 56с.

Навчальний посібник призначено для підготовки студентів до викладання предмету “Природознавство” у початковій школі, а саме до організації ними краєзнавчої навчально-дослідної роботи. У посібнику також закцентовано увагу на методиці проведення студентами наукової роботи з молодшими школярами. Цей посібник допоможе майбутньому фахівцеві активно використовувати виховний і навчальний потенціал свого предмету під час практичної діяльності в школі.

Для викладачів, студентів педагогічних університетів та вчителів початкової школи.

Зміст

Вступ ..........................................................................................................................	6
Частина І Завдання, зміст та методи навчальної практики з методики викладання природознавства....................................................	7
Частина ІІ Навчальна практика з методики навчання природознавства	15
Розділ 1 Навчально-дослідна ділянка початкових класів в школі. Проведення дослідів та спостережень....................................	15
Розділ 2 Сезонні роботи на пришкільній навчально-дослідній ділянці. Весняно-літні роботи на ділянці початкових класів. Способи підготовки насіння до посіву..................................................	22
Розділ 3 Екскурсії в природу з учнями початкових класів...................	29
Частина ІІІ Методичні рекомендації до виконання завдань з навчально-польової практики.....................................................................	38
Література......................................................................................................	47
Щоденник.......................................................................................................	50

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Методика викладання природознавства” передбачає не тільки теоретичну, але й практичну підготовку майбутніх вчителів початкових класів. Сучасна школа вимагає більш активного пізнання природи, її особливостей, взаємозв’язків, що дає змогу формувати в дітей не тільки знання, але й екологічну культуру.

Навчальна практика з методики викладання природознавства студентів спеціальності “Початкове навчання” належить до циклу професійно-організаційних навчальних дисциплін і має свої особливості. Її специфіка полягає в тому, що вона дозволяє спостерігати природні об’єкти, їхній взаємозв’язок і сформувати в студентів основи екологічного мислення.

Навчальна практика з методики викладання природознавства дає можливість студентам ознайомитись з плануванням навчально-дослідної земельної ділянки початкових класів, з методикою проведення дослідів і агротехнікою вирощування рослин. Значне місце в програмі природознавства в початковій школі посідає вивчення природи рідного краю, спостереження за змінами, які відбуваються в різні пори року. Екскурсія до міського парку, лісництва, ботанічного саду дає можливість студентам практично ознайомитися з методикою проведення екскурсії, вивчити склад штучного біоценозу на прикладі дерев та кущів, ознайомитися з методикою проведення фенологічних спостережень.

Значний обсяг у програмі природознавства в початковій школі займають елементи географії, тому важливою для майбутніх учителів є екскурсія на метеорологічну станцію. Студенти знайомляться з особливостями проведення спостережень, обладнанням метеорологічного майданчика. Студенти безпосередньо мають можливість розглянути прилади, ознайомитися з їхньою будовою та методикою використання. Значна увага надається формуванню екологічної культури школярів початкових класів на екскурсіях з використанням спостережень. Вони залучаються до пошуково-дослідницької діяльності.

Навчальна практика з методики викладання природознавства передбачає теоретичне та практичне вивчення програмового матеріалу. На жаль, відповідна навчальна література для проведення практики з методики викладання природознавства в Україні відсутня і тому цей посібник має допомогти студентам одержати необхідні знання, вміння та навички. Крім того, він слугуватиме добрим підґрунтям при виконанні курсових та дипломних робіт.

Навчальний посібник складається з двох частин. У першій частині розкрито методологічні засади до програми навчальної практики. Друга частина містить рекомендації до виконання завдань навчальної практики з методики викладання природознавства. Навчальний посібник може бути корисним для вчителів, оскільки відповідає сучасним програмам початкової школи з урахуванням Державного стандарту початкової освіти. Під час укладання посібника використано багаторічний досвід проведення навчальної практики, авторська програма “Дослідницька робота на пришкільній навчально-дослідній ділянці” та методичні розробки до неї, а також “Практикум з основ сільського господарства” (співавтором якого є ), сучасна навчальна, наукова та методична література.

ЧАСТИНА І

Завдання, зміст та методи навчальної практики

з методики викладання природознавства

Мета і завдання навчальної практики. Програми природознавства та інших навчальних предметів, до змісту яких входить ознайомлення з природою в початковій школі, передбачають формування знань про живу та неживу природу рідного краю. Протягом навчання в початковій школі в учнів формується коло знань, умінь, навичок спостерігача. Вони повинні навчитися вести спостереження за природою, обробляти ґрунт на пришкільній ділянці, ознайомитися з дикорослими та культурними рослинами в кутку живої природи та на пришкільній ділянці, проводити досліди на уроках та на пришкільній ділянці.

Практичні роботи передбачають вирощування квітів, проведення метеорологічних спостережень, роботу з приладами.

Навчальна практика ставить за мету навчити студентів відповідно до вимог сучасного Державного стандарту початкової школи професійно підготувати майбутнього вчителя.

Завдання навчальної практики полягає в тому, щоб надати студентам теоретичні знання та практичні навички щодо організації з учнями спостережень за неживою та живою природою, показати методику проведення екскурсій та фенологічних спостережень, організацію дослідів з учнями, роботи в кутку живої природи, на географічному майданчику, на пришкільній навчально-дослідній ділянці початкових класів.

Студенти знайомляться із сезонними роботами на пришкільній ділянці та в саду, з найбільш поширеними польовими, овочевими та плодовими культурами.

Екскурсії до міського парку, навчально-дослідного інституту зрошувального садівництва, до метеостанції, на агробіологічний комплекс університету сприяють більш ефективному вирішенню завдань навчальної практики.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

№ теми	Основні теми	Кількість годин
1.	Навчально-дослідна ділянка початкових класів в школі. Проведення дослідів та спостережень.	4
2.	Сезонні роботи на навчально-дослідній ділянці та на квітнику. Практичні роботи на ділянці, квітнику та в саду навесні. Проведення фенологічних спостережень. Практичні роботи на ділянці, квітнику та в саду восени. Проведення фенологічних спостережень.	4 4
3.	Польові та овочеві рослини на пришкільній ділянці. Морфологічні та біологічні ознаки, сорти.	4
4.	Квіти в школі. Морфологічні та біологічні ознаки, особливості вирощування та догляду.	4
5.	Плодові рослини на пришкільній навчально-дослідній ділянці, їхня характеристика та сорти. Екскурсія до НДІ зрошувального садівництва.	6
6.	Декоративні дерева та кущі півдня України. Морфологічні та біологічні ознаки, породи, фенологічні спостереження. Екскурсія до міського парку. Екскурсія в природу з учнями початкових класів.	6
7.	Екскурсія на міську метеостанцію, ознайомлення з приладами та метеомайданчиком.	4
Всього	36

1.1. Індивідуальні завдання

Під час навчальної практики студенти виконують індивідуальні завдання, які передбачені змістом тем та методикою навчальної практики. До них належать:

1.  Складання та оформлення гербарію дерев, кущів, трав’янистих рослин рідного краю.

2.  Проведення фенологічних спостережень за польовими та овочевими культурами на дослідній ділянці агробіологічного комплексу університету.

3.  Проведення фенологічних спостережень за деревами та кущами під час екскурсії до міського парку.

4.  Проведення фенологічних спостережень під час екскурсії до плодового саду НДІ зрошувального садівництва, ботанічного саду.

5.  Планування квітника на пришкільній ділянці початкових класів, складання переліку декоративних квітів.

6.  Набуття навичок догляду за рослинами на пришкільній навчально-дослідній ділянці початкових класів.

7.  Складання переліку кімнатних рослин для кутка живої природи.

8.  Набуття навичок з розмноження кімнатних рослин та їхного вирощування.

9.  Набуття практичного досвіду з проведення лабораторних дослідів.

1.2. Заняття та екскурсії під час навчальної практики

Тема 1: Навчально-дослідна ділянка початкових класів в школі. Проведення дослідів та спостережень

Зміст теми передбачає ознайомлення зі структурою ділянки початкових класів, з видами робіт на ділянці для 1-4 класів навесні та восени. Студенти знайомляться із запропонованими дослідами та з методикою їхнього проведення, вчаться планувати ділянку та проводити фенологічні спостереження, засвоюють агротехніку догляду за рослинами, вивчають інструктивну документацію, ведуть дослідницькі щоденники.

Тема 2: Сезонні роботи на навчально-дослідній ділянці та на квітнику.

Практичні роботи на ділянці, квітнику та в саду навесні. Проведення фенологічних спостережень

Студенти знайомляться з підготовкою насіння до сівби, з способами сівби насіння огірків, з посадкою цибулі, розсади капусти та томатів, з агротехнікою вирощування моркви, буряка, інших овочів, квітів та вчаться доглядати за ними. Вони вивчають біологічні засоби захисту овочевих рослин від шкідників, технологію виготовлення настоїв з трав. На ділянці АБК студенти доглядають за рослинами, визначають фази розвитку рослин.

Практичні роботи на ділянці, квітнику та в саду восени. Проведення фенологічних спостережень

Тема містить матеріал про овочеві та декоративні рослини, які можна посіяти або посадити восени. Розглядаються рекомендації щодо збору насіння квітів, коренебульб жоржин, бульбоцибулин гладіолусів. Студенти знайомляться з правилами збору насіння овочевих культур, з роботами в саду восени, зокрема вчаться садити саджанці плодових дерев, ягідних культур, знайомляться з агротехнікою догляду за садом. Проводяться фенологічні спостереження за станом дерев, кущів.

Тема 3: Польові та овочеві рослини на пришкільній ділянці. Морфологічні та біологічні ознаки, сорти

Студенти знайомляться з насінням та плодами польових та овочевих культур, з їхніми морфологічними ознаками. Зокрема, вони вивчають такі культури, як пшениця, ячмінь, горох, квасоля, боби, томати, огірки, буряк, цибуля, морква тощо, фази розвитку злаків, коренеплодів, бобових культур та інших. На дослідній ділянці АБК студенти доглядають за рослинами, проводять фенологічні спостереження, знайомляться з сівозмінами, збирають гербарій культурних рослин для використання на уроках природознавства в школі.

Тема 4: Різноманітність квітів кутка природи та квітника, їхні ознаки, особливості вирощування та догляду

У початковій школі для формування знань, умінь, навичок та для екологічного та естетичного виховання квіти мають особливе значення. Ця тема передбачає ознайомлення студентів з найбільш поширеними кімнатними квітами, придатними для вирощування в кутку природи, з їхнім походженням, морфологічними ознаками, вимогами до умов існування, з особливостями розмноження, з доглядом за ними. До складу пришкільної ділянки входять квітники та газони. Студенти вивчають їхню структуру, добір декоративних квіткових рослин з урахуванням термінів цвітіння та естетичних вимог, особливості вирощування в умовах школи.

Тема 5: Плодові дерева на пришкільній навчально-дослідній ділянці, їхня характеристика та сорти. Екскурсія до науково-дослідного інституту зрошувального садівництва

Плодовий сад або окремі дерева та ягідні кущі має більшість загальноосвітніх шкіл, вивчення яких передбачено навчально програмою початкових класів. Студенти знайомляться з морфологічними та біологічними характеристиками найбільш поширених плодових та ягідних культур, з їхніми сортами. Значна увага приділяється агротехнічним вимогам, висаджуванню саду та догляду за ним в різні пори року. Заняття передбачає екскурсію до НДІ зрошувального садівництва, де студенти зустрічаються з науковцями, знайомляться з плануванням саду, з вирощуванням дерев, з новими сортами селекції.

Тема 6: Декоративні дерева та кущі півдня України. Морфологічні та біологічні ознаки, породи, фенологічні спостереження. Екскурсія до міського парку

Заняття проходить у формі екскурсії до міського парку. Основу паркових насаджень складають дерева, які висаджують масивами, групами, алеями або окремими екземплярами, які відрізняються декоративною кроною та оригінальним забарвленням. Все це дозволяє знайомити студентів з особливостями штучного угрупування рослин, надавати детальну характеристику дерев, кущів, трав’янистих квітково-декоративних рослин. Студенти вивчають біологічні та морфологічні ознаки, проводять сезонні фенологічні спостереження, опановують методику проведення екскурсії щодо ознайомлення учнів з природою рідного краю. Під час екскурсії студенти збирають зразки рослин для гербарію. Звертається увага студентів також на тваринний світ парку, його склад.

Тема 7: Екскурсії в природу з учнями початкових класів

Студенти знайомляться з екскурсіями, які є ефективним методом ознайомлення учнів з природою. Студенти повинні визначити мету екскурсії, її місце, об’єкти вивчення та спостереження, складати план екскурсії.

Екскурсії повинні відображати зміст сучасної програми для початкової школи “Я і Україна”.

Програма початкової школи передбачає формування знань, умінь та навичок необхідних для спостереження за змінами погоди в різні пори року. Екскурсія на міську метеостанцію дає можливість студентам набути такі знання: вони знайомляться з особливостями структури метеостанції, з її роботою, з обладнанням метеомайданчика. У них поширюються знання про кліматичні чинники, про основні метеорологічні явища. Спеціалісти-метеорологи знайомлять з особливостями прогнозування погоди. Студенти мають змогу розглянути прилади, за допомогою яких проводяться спостереження за змінами погоди - флюгер, термометри, прилади для визначення кількості опадів, вологості повітря, барометр тощо.

1.2.  Навчальні посібники

Навчальна програма проведення навчальної практики передбачає використання під час занять значної кількості спеціальної літератури. Наводимо перелік рекомендованої літератури.

1.  , , Олексенко по основам сельского хазяйства: Учебное пособие для студентов пединститутов. – М.: Просвещение, 1991. – 431 с.

2.  “Окружающий мир” в начальной школе: Учебное пособие для студентов. – М.: Изд. центр “Академия”, 1999. – 144 с.

3.  Декоративные растения СССР/ , , . – М.: Мысль, 1986. – 320 с.

4.  Деревья и кустарники СССР / Под ред. Лапина. – М.: Мысль, 1966. – 637 с.

5.  Джейн Уокер. Природоведение. Погода. – Фламинго, 1996. – 32 с.

6.  Кудрявец агротехники плодовых культур: Учеб. для 8-11 кл. общеобразов. учрежд. – М.: Просвещение, 1996. – 254 с.

7.  Маевский флора. Определитель. – М.: Просвещение, 1962. – 104 с.

8.  Методика постановки опытов с плодовыми, ягодными и цветочно-декоративными растениями: Пособие для учителей./ Под ред. . – М.: Просвещение, 1982. – 239 с.

9.  Мукосеева парк им. – выдающийся памятник садово-парковой архитектуры. – Известия Мелитопольского отдела Украинского географического общества, 1964. – Вып. 1. – 50 с.

10.  Основы сельскохозяйственных знаний: Учеб: пособие по спец. “Преподавание в начальных классах”/ Под ред. . – М.: Просвещение, 1986. – 256 с.

11.  От лотоса до незабудки. Дикорастущие цветы Европы и России/ Сост. . – М.: ОНИКС, 1997. – 15 с.

12.  , Кузнецова преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

13.  От земли до неба: Атлас-определитель по природоведению и экологии для учащихся начальных классов. – М.: Просвещение, 1998. – 224 с.

14.  Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів. Наказ МО України № 000 від 01.11.1995р.

15.  , І. та ін. Основи сільського господарства: Навч. посібник. – К: Вища школа, 1991. – 296 с.

16.  Квіти – у нас в кімнаті. – К.: Наук. думка, 1971. – 122 с.

17.  , Ильина растения. Справочная книга для учителей. – М.: Просвещение, 1968. – 231 с.

18.  Мукосєєва біології. Методичні вказівки до вивчення курсу “Методика викладання біології” для студентів педінститутів. – К.: Вища школа, 1975. – 64 с.

19.  Програмы средней общеобразовательной школы классы. – К.: Блиц, 1997. – 246 с.

20.  , Кравченко край. Учебное пособие для учащихся начальных классов. – Запорожье: ООО “ЛИПС. ЛТД”, 1998. – 52с.

21.  І. Методика фенологічних спостережень у школі. – К.: Рад. школа, 1968. – 172 с.

22.  Рекомендации по породно-сортовому составу плодовых и ягодных насаждений юга степной зоны Украины. – Мелитополь, 1993. – 82 с.

23.  Кто живет в саду. – М.: АСТ-ПРЕСС, 1997. – 32 с.

24.  Симонова образование в начальной школе: Учеб. пособие для студентов. – М.: «Академия», 2000. – 160 с.

25.  Танасийчук в картинках. – Петрозаводск: Кругозор, 1996. – 32 с.

26.  Трудовое обучение. Сельско-хозяйственные работы: Учеб. пособие для 5-7 кл. сред. шк./ Под ред. . – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.

27.  , и. др. Основы агротехники полевых и овощных культур: Учеб. пособие для учащихся 8-11 кл. сред. шк. – М.: Просвещение, 1991. – 240 с.

28.  , Шиманюк сезонных явлений: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1962. – 246 с.

29.  , Тимашова родного края. Запорожская область: Учебное пособие для учащихся 5 классов. – Информационно-энциклопедическое издательство «Горизонт», 1997. – 132 с.

30.  Яришева природознавства. Природа України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 335 с.

31.  Яромир Покорны. Деревья вокруг нас. – Прага: Артия, 1980. – 192 с.

1.4 ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

З кожної теми студенти складають конспект та подають його викладачеві на підпис. Це стосується також екскурсій.

Формами контролю служать: оформлення гербарію, таблиць фенологічних спостережень, результатів дослідів та подання їх викладачеві. Робота студентів з догляду за рослинами на ділянці.

Студенти самостійно складають план ділянки початкових класів та календарний план роботи, план квітника.

Протягом практики проводиться співбесіда зі студентами з урахуванням матеріалу кожної теми, перевіряються конспекти.

1.5 ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Звіт студента про проходження навчальної практики містить такі матеріали:

1.  Короткий звіт про результати навчальної практики.

2.  Зошит (щоденник) з конспектами всіх занять.

3.  Гербарій дерев та кущів парку.

4. План ділянки початкових класів та квітника.

Частина ІІ

Навчальна практика з методики викладання природознавства

Розділ 1. Навчально-дослідна ділянка початкових класів в школі. Проведення дослідів та спостережень

Пришкільна дослідна ділянка початкових класів сприяє успішному опануванню учнями первинних знань про природу, сільське господарство, деякими необхідними трудовими навичками, розвитку творчого відношення до праці. Учні вчаться проводити досліди та спостереження. Міністерством освіти та науки України було затверджено положення про навчально-дослідну ділянку в школі. Навчально-дослідна ділянка початкових класах має площу до 5000 м2. Якщо школа ІІ-ІІІ ступенів, тоді ділянка початкових класів входить до складу загальної навчально-дослідної ділянки.

Структура ділянки початкових класів:

1.  Овочева сівозміна, площа 1000 м2.

2.  Ягідник, площа 450 м2.

3.  Квітник, площа 300 м2.

4.  Плодові та декоративні рослини, площа 3000 м2.

5.  Парники, площа 200 м2.

6.  Крольчатник, площа 200 м2.

Відповідальним за ділянку початкових класів є один із вчителів.

Овочева сівозміна повинна включати овочеві рослини місцевих сортів, які сіють насінням або висаджують розсадою. Ягідник повинен включати декілька видів ягідних культур і грядки для полуниці. Квітник складається з квіткових однорічних, дворічних та багаторічних рослин. Рослини вирощують на клумбах та рабатках. Плодові дерева треба обирати таких сортів, які можуть рости без хімічної обробки. Такі сорти повинні переопилюватися між собою.

Шкільна навчально-дослідна ділянка є тим робочим місцем учнів, де в процесі дослідницької роботи вчитель початкових класів виховує спостережливість, вміння самостійно проводити нескладні дослідження, творчо вирішувати низку завдань. Під час проведення дослідницької роботи в школі учні, починаючи з самого раннього віку, набувають та закріплюють трудові уміння і навички. Результативність роботи з учнями на навчально-дослідній ділянці значною мірою залежить від її педагогічного керівництва та від тематики методично правильно закладених і проведених дослідів, об'єктивної оцінки одержаних даних. Лише за таких умов вона сприяє вихованню в учнів зацікавлення природознавством і сільським господарством, творчого ставлення до праці, їхній професійній орієнтації.

Учитель повинен скласти план роботи на ділянці, враховуючи вікові особливості учнів, їхні зацікавлення, нахили, теоретичну і практичну підготовку. План роботи на ділянці затверджується на педагогічній раді школи. Учитель повинен також розробити тематику дослідів для кожного класу, для гуртка юннатів і обговорити її з учнями.

Документація по пришкільній ділянці:

1.  План ділянки, де зазначено поле та окремі ділянки. Розміри дослідних ділянок можуть бути від 2 м2 до 5 м 2 або 10 см2-100м2. Розміри доріжок між ділянками – 1м, ширина центральних доріжок - 2 м;

2.  Календарний план роботи - окреслюють всі види роботи на ділянці з конкретними термінами їхнього виконання та виконавцями;

3.  Перелік обладнання та насіння, необхідного для проведення роботи на ділянці;

4.  Вчитель, відповідальний за ділянку, в кінці сезону складає акт на використане насіння та засоби захисту.

До документації належать щоденники дослідів та фенологічних спостережень, які складають учні.

Для організації роботи на пришкільній дослідній ділянці необхідно мати інвентар, який дозволяє здійснювати всі види роботи від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Він має відповідати можливостям учнів.

На пришкільній дослідній ділянці доцільно проводити такі види робіт:

-  уроки-екскурсії до тем “Рослини”, “Тварини”, “Сезонні зміни в природі”, “Екологія міста” та ін.;

-  уроки-екскурсії під час вивчення природознавства екологічного спрямування;

-  практичні заняття з розділу “Рослини”;

-  здійснення самостійних фенологічних спостережень під час вивчення сезонних змін, ролі окремих компонентів у стані агроценоза;

-  виконання влітку завдань з природознавства;

-  практичні заняття та екскурсії з учнями початкових класів.

Вибір сільськогосподарських культур визначається місцевими умовами та навчальними програмами. На ділянці початкових класів пропонується такий основний вид діяльності:

-  вирощування рослин, зокрема однорічних квітково-декоративних (мак, циній, чорнобривці, айстри) та бобових рослин, коренеплодів (редиска, буряк, морква) та проведення найпростіших дослідів з ними;

-  живцювання смородини та інших рослин;

-  вирощування розсади овочевих та квітково-декоративних рослин (в ящиках, грунті), їхня сівба та садіння, догляд за плодовими деревами та ягідними кущами, робота з багаторічними квітами, практика з розмноження рослин відсадками та поділом куща.

Робота в кожному відділі дослідної ділянки має свої особливості.

1.  Вирощування квітково-декоративних рослин

Ця тема передбачає роботу як безпосередньо на пришкільно-дослідній ділянці, теплиці (висаджування жоржин, півонії та ін.), так і в класі (куток живої природи, кабінет природознавства) з кімнатними рослинами.

Паралельно рекомендується проведення таких дослідів з квітково-декоративними рослинами: вплив світла на утворення хлорофілу в листі; вплив затемнення на розмір листя; вплив пікірування на розвиток сіянців при вирощуванні літників розсадою, вплив віддалення квіток та суцвіть, які відцвіли, на тривалість цвітіння (календула, чорнобривці, віола, кампанела, ешольція, ротики, люпин, левкой), вплив кількості та терміну внесення добрив на початок та тривалість цвітіння літників; вивчення сортів айстр, флоксів та інших дикорослих рослин та їхнє культивування на ділянці (лікарських, красивоквітучих), вивчення комах-запилювачів певних груп рослин та інші.

2. Вирощування овочевих культур

Потрібно розпочати роботу з попередньої бесіди про весняні явища в природі, про сезонну діяльність людей, про терміни та особливості сівби окремих культур. Заняття можна провести як у класі, так і безпосередньо біля ділянок. Бажано попередньо розподілити весь виучуваний матеріал на блоки: теоретичний, котрий можна повідомити попередньо, та практичний, який потребує наочних, конкретно-практичних заходів.

Для проведення занять необхідно мати насіння (горох, морква та інші овочеві рослини), відра для перенесення гною, шнури, етикетки та ін.

Перед проведенням посіву вчитель повідомляє необхідну інформацію про рослину, яку висаджують. Робота з будь-яким видом, який висаджують, здійснюється поетапно: а) загальна підготовка до практичної роботи; б) відомості про рослини: наприклад, горох – рослина холодостійка (температура проростання насіння 20С), вимоги до вологи; сівби насіння – кінець квітня – початок травня, спосіб садіння – дворядковий. Після проведення вступної бесіди вчитель демонструє прийоми сівби рослини на ділянці; в) показ учителя (при цьому необхідно зважити на те, що відстань між борознами для низькорослих сортів – 20-30 см, високих – 40 см, між рослинами в грядках – 2-3 см): під час роботи з горохом за допомогою маркера проводяться борозни глибиною 5-6 см, проводиться пояснення та демонстрація послідовності проведення сівби (прийомів сівби насіння); г) первісне закріплення: два учні повторюють операції, які показав учитель (якщо діти засвоїли техніку сівби, вчитель пропонує перейти до роботи); д) фронтальна робота; е) фіксування учнями в щоденниках результатів спостережень: дати сівби, поява сходів (при цьому окремі сходи засушують та приклеюють як ілюстрації до роботи), терміни виконання всіх робіт; є) під час збору врожаю необхідно ще раз звернути увагу учнів на особливість частин рослини, які важливі для людини (наприклад, коренеплоди буряка та моркви), життя рослини (дворічні – в перший рік утворюються коренеплоди, на другий – насіння). Кінцева мета роботи в класі – засвоєння учнями на практиці основних правил догляду за рослинами.