Програма «Питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року (стр. 3 )

Відповідно до службової записки головного державного санітарного лікаря Жидачівського району (від 05.12.08р. № 000/07) очисні споруди по очистці господарсько–побутових стічних вод Журавненської протитуберкульозної лікарні, в смт. Журавно, упродовж 8-и років знаходяться в неробочому стані. Очисні споруди повністю зруйновано, а тому стічні води як як Журавнеської тублікарні, так і з житлового масиву 5-ти поверхової житлової забудови по вул. Дорошенка фактично без очистки і знезараження поступають на пасовища, земельні угіддя, і дальше надходять у р. Крехівка, яка впадає у р. Дністер, що може призвести до росту масового (не локального) захворюваності у нашому районі гостро кишковими інфекціями. Зокрема, на Журавненській дільниці зареєстровано ріст захворюваності гастро ентероколітами (упродовж 2008 року офіційно зареєстровано 13 випадків). Результати лабораторних досліджень р. Дністер вказують про вкрай незадовільні показники.

Із врахування цього, райдержадміністрацією підготовлено та подано клопотання на адресу Головного управління охорони здоров’я у Львівській області (лист від 25.12.08р. № 000) на обов’язкове виконання Законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та санітарних правил і норм «Охорона поверхневих вод від забруднення» включити в план робіт 2009 року будівництво локальних очисних споруд для Журавнівської протитуберкульозної лікарні. Крім того, прийнято відповідне рішення сесії Журавнівської селищної ради від 27 січня 2009 року про рекомендації адміністрації Журавнівському стаціонарному відділенню Жидачівського протитуберкульозному диспансеру звернутися з клопотанням до Львівського обласного управління охорони здоров’я щодо необхідності обов’язкового планування на 2009 рік будівництва власних локальних очисних споруд. Проте, на даний час відповіді від головного управління не одержано та в плані робіт не визначено вказаний об’єкт.

За даними ДП «Західукргеологія» та санепідемстанції питна вода, яка подається із свердловин, що обслуговує КП «Журавножитлосервіс» знаходиться в якісно доброму стані.

11 серпня 2009 року санепідемстанцією було відібрано водопровідну воду з Дев’ятниківської ЗОШ 1-№ ступеня і Дев’ятниківського водозабору, в результаті лабораторного аналізу було виділено бактерії групи кишкової палички –23 при нормі –3, що може спричиняти до спалахів гостро кишкових захворювань.

Залишається невирішеним питання забезпечення населення м. Жидачів, м. Ходорів, смт. Гніздичів якісною питною водою з джерел централізованого водопостачання, де вода подається з перевищенням по вмісту хлоридів, фтору, заліза, сухого залишку.

Найбільш несприятлива ситуація склалася в таких населених пунктах, як Ходорів, Гніздичів, Кам’яне, Піддністряни, Садки, Дев’ятники, Іванівці, Заріччі та ряду інших, де рівень нітратів у питній воді значно перевищує нормативний показник.

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону (в одиницях кратності відповідних ГДК) показані у додатку №14 до Програми при значенні ГДК 45 мг/л.

Як відомо, нестача питної води у світі стала настільки відчутною, що аналітики прогнозують жорстку конкуренцію за контроль за запасами підземних вод, яка найближчим часом буде схожа на конкуренцію за запаси нафти. При вартості будівництва однієї артезіанської свердловини близько 200 тис. грн. очевидно, що вартість лише покинутих водозабірних споруд без врахування вартості самих запасів підземної води оцінюється в суму біля 100 млн. грн.

4.3.Прибережно–захисні смуги водних об’єктів

Важливою проблемою району є невинесення в натуру (на місцевість) прибережно–захисних смуг водних об’єктів.

Проектна документація щодо встановлення на місцевості водоохоронних зон і прибережно–захисних смуг річок і інших водоймищ району розроблялось ще у 80-х роках. За розробленими проектами прибережні захисні смуги на місцевість не були винесені. З часу розроблення наведених проектів відбувалися суттєві зміни, обумовлені розбудовою населених пунктів без генеральних планів забудови, змінилися землекористувачі і форми власності на землю З прийняттям нового Водного Кодексу України збільшилась ширина прибережних захисних смуг. Ці проекти потребують суттєвих корегувань з урахуванням ситуації на сьогоднішній день та значних бюджетних призначень.

Організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережно–захисних смуг входить в компетенцію місцевих рад (за ст. ст. 9, 10, 13, 81, 87,88 Водного Кодексу України). Місцевими радами та районними спеціалізованими службами протягом ряду років не виконуються заходи по розчистці русел гідротехнічних споруд, малих річок та озер, внаслідок чого останні міліють й неспроможні прийняти талі та дощові води. Це призводить до підтоплення й затоплення окремих сіл, а також створює сприятливі умови для розвитку й розмноження переносників малярії та інших арбовірусних захворювань. Неврегульоване питання за дотриманням природоохоронного законодавства в межах цих смуг. План дій розчищення та впорядкування русел малих річок району наведений у додатку №3 до Програми.

І надалі спостерігається розорювання земель в межах прибережних смуг, що суперечить вимогам Земельного кодексу України. Прибережні смуги становлять: р. Дністер – 100м, р. Стрий – 50м, р. Свіча та всі інші струмки і потоки – 25м.

Для ліквідації та попередження розорювання прибережних смуг місцевим радам необхідно провести перевірку використання всіх земельних ділянок громадян, що мають городи поблизу річок з метою виявлення ділянок, які залужені і розміщені в межах прибережних смуг. Земельним службам району необхідно повністю припинити надання дозволів, погоджень на розорювання земель в межах прибережних смуг.

План заходів захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Жидачівському районі наведений у додатку №4 до Програми, які входять в обласну Програму.

4.4. Центральне та індивідуальне водоспоживання та водовідведення в районі

За останні роки темпи росту водоспоживання в районі характеризуються даними, наведеними у додатку №6 до Програми.

До 2010 року експлуатувалось 15 водозаборів централізованого питного водопостачання, із них 5 комунальних, 6 відомчих та 4 сільських, а також 18,6 тис. об’єктах децентралізованого водопостачання (індивідуальні колодязі), що служать джерелами забруднення відкритих водоймищ неочищеними чи недостатньо очищеними господарсько–побутовими стічними водами. З них лише один поверхневий водозабір питної води в м. Ходорів (на балансі ДП «Водоканал» м. Ходорів).

Комунальні водозабори:

–  МКП «Жидачівводоканал» м. Жидачів;

–  ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» смт. Гніздичів;

–  КП «Гніздичівжитлосервіс» смт. Гніздичів;

–  ДП «Комунальник» м. Ходорів;

–  ДКП смт. Нові Стрілища;

–  КП «Журавножитлосервіс».

Відомчі водозабори:

–  ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» смт. Гніздичів;

–  Міська лікарня смт. Журавно;

–  ЗОШ с. Дев’ятники;

–  ЗОШ с. Бортники;

–  ЗОШ с. Лисків;

–  Обласний психоневрологічний диспансер с. Жирово.

Сільські водозабори:

–  с. Грусятичі;

–  с. Отиневичі;

–  с. Садки;

–  с. Кам’яне.

Викликає занепокоєння стан захисту водозаборів у населених пунктах району: якщо у першому поясі (м. Жидачів), який є зоною суворого санітарного контролю, ситуація контролюється на достатньому рівні, то для другого і третього поясів не в усіх випадках визначено територіальні межі зон, трапляються випадки руйнування огорож або і взагалі відсутність як таких. Необхідна розробка системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд.

Під час реконструкції водозабору в с. Любша у 2008 році дотримувалися санітарні вимоги.

До населених пунктів, у яких склалась несприятлива ситуація з централізованим водопостачанням належать:

с. Грусятичі – на водозаборі відсутній комплекс знезаражуючого устаткування. Зона санітарної охорони 1,2, 3 поясів відсутні; обладнання, будівля насосної, водопровід – не відповідає санітарним вимогам.

с. Садки – водозабір «безгосподарний», санітарно–технічний стан водозабору незадовільний, не витримується санітарно–захисна зона водозабору. Самовільне розміщення колодязів питного водопостачання біля 4-х квартирного 2-х поверхового будинку не відповідає санітарно–гігієнічним вимогам, що може привести до спалаху різного виду інфекційних та неінфекційних захворювань. На підставі ст. 7 та ст. 18 Закону україни «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Наказу МОЗ України від 23.12.96р. № 000 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для центрального господарсько–питного водопостачання» неможливим є питання користування даними колодязями та підведення їх у відповідні мережі до приміщень. На даний час залишаються без централізованого водопостачання сільська школа та ФАП.

с. Дев’ятники – водозабір в с. Дев’ятники, водопостачання з якого здійснюється до сільської школи та ФАПу, на даний час залишається безгосподарним.

с. Жирово – на водозаборі Ходорівського психоневрологічного диспансеру відсутній повний комплекс водоочисних споруд, відсутні зони санітарної охорони, стан водопроводу не відповідає санітарним вимогам;

м. Ходорів – водозабір питної води м. Ходорів здійснюється із відкритої водойми (р. Луг), в санітарно-захисній зоні першого поясу проходить залізнична колія. Індивідуальні житлові будинки міста, що знаходяться вище по течії місця водозабору з р. Луг не каналізовані. Дана ситуація є небезпечною в епідеміологічному відношенні і може призвести до росту рівня інфекційних кишкових захворювань та вірусного гепатиту А.

смт. Гніздичів – водозабір селищної ради, водопостачання з якого відбувалось на житловий масив «Площадка» не працює з 2008 року, роботи по відновленню санітарно–технічного стану водозабору не проводяться. Водопостачання даного масиву здійснюється із самовільно викопаних населенням криниць, які влаштовано з грубими порушеннями вимог санітарного законодавства.

смт. Журавно – водозабір КП «Журавножитлосервіс»був підтоплений під час повеневої ситуації, що склалася в районі 23–27 липня 2008 року, внаслідок чого на водозаборі вийшло з ладу обладнання. Санітарно–технічний стан водозабору не відповідає вимогам санітарного законодавства.

с. Кам’яне – на водозабір не розроблена проектна документація.

Недостатня очистка питної води на станціях знезараження на водозаборах МКП «Жидачівводоканал» та ВАТ «Кохавинська ПФ», про що свідчить відхилення від НД у пробах питної води. В зоні санітарної охорони 2-го поясу свердловин №7 та №8 знаходиться макулатурний цех ВАТ «Жидачівський ЦПК», де проводиться збір та накопичення привезеної макулатури, а при значному накопиченні макулатури складування її проводиться в зоні санітарної охорони 1-го поясу, що є грубим порушенням вимог санітарного законодавства. За результатами мікробіологічних досліджень води з вищевказаних свердловин, виданих Львівською облСЕС, у воді свердловин виявлено антиген вірусного гепатиту А, що свідчить про порушення санітарно гігієнічного режиму в зонах санітарної охорони першого і другого поясів.

Аналіз даних споживання прісної води в районі, в тому числі для виробництва та господарські потреби наведено у додатку №6. Фактичний забір та використання води по району не перевищують встановлені ліміти.

Позитивним є те, що збільшилась потужність очисних споруд у м. Жидачів з 2000 року.

Сучасне споживання прісної води по територіях району характеризується даними, наведеними у додатку №7 до Програми. Стан водних ресурсів у житлово-комунальному господарстві району потребує нагальних змін у напрямі впровадження сталості. Житлово-комунальне водозабезпечення безпосередньо пов’язане із споживанням води населенням міст і селищ міського типу, підприємствами побутового і комунального господарства міст, сфери обслуговування населення. Сюди відноситься також вода, що споживається промисловими об’єктами безпосередньо з централізованих водопроводів.

Із таблиці видно, що найбільше води споживається в індустріально розвинених містах та селищах: м. Жидачів, м. Ходорів, селище Гніздичів, селище Журавно; найменше споживається води в сільській місцевості, де відсутнє виробництво та с/г переробка і найменша кількість населення. Таким чином, водоспоживання по адміністративних територіях району має велику територіальну невідповідність між наявними водними ресурсами та їх використанням.

Об’єм зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, щорічно збільшується. Збільшення відбувається за рахунок скиду підприємствами нормативно чистих без очистки вод. Із загальної кількості скинутих зворотних вод більше половини складають забруднені води. Дані наведено у додатку № 15.

Управлінням економіки райдержадміністрації на підставі офіційно поданих звітів підприємств житлово–комунального господарства району щоквартально проводиться моніторинг кількості піднятої, очищеної та поданої до споживачів води, а також втрати питної води при її підйомі, очищенні та уже в самих мережах.

Так, по м. Жидачів при середньому піднятті води у квартал в 207 тис. м3 вся кількість води йде на очищення та подачу споживачам і втрати при очищенні складають 10% або 20,7 тис. м3 та при проходженні водогінними мережами 33% або 69 тис. м3.

По м. Ходорів у квартал в середньому здійснюється підйом води в кількості 32 тис. м3, подається на її очищення 98%, з якої 98% забезпечується подача до споживачів. Втрати води при підйомі складають 0,7 тис. м3 або 2,1%, при очищенні 0,4 тис. м3 або 1,5% та втрати при проходженні в водогінних мережах 0,6 тис. м3 або 2%.

В середньому при затвердженій нормі втрат води по м. Жидачів 44,4% втрати води фактично складають 28,8%; по м. Ходорів при затвердженому ліміті втрат води у 14,5% фактичні втрати складають 6,6%.

Для зменшення втрат води підприємствами – надавачами послуг за власні кошти проводиться заміна водопровідних мереж. Так, по м. Жидачів у 2008 році проведено заміну до 1,5 км водопровідних мереж або 2,5% від загальної протяжності, по м. Ходорів 0,05км.

Для зменшення втрат води у системі водопостачання КП «Журавножитлосервіс» потрібно замінити 1,5 тис. м/п водогону.

Головними розпорядниками коштів районного бюджету затверджено граничні норми споживання енергоносіїв, помісячні ліміти та ведеться постійний моніторинг за станом дотримання лімітної дисципліни кожною бюджетною установою.

Проблемою для мм. Жидачів, Ходорів, селища Гніздичів є руйнування залізобетонних каналізаційних колекторів. Обстеженням порушених в різних місцях ділянок колекторів виявлені пошкодження їх склепінь, що викликано агресивним складом стічних вод, які скидаються промисловими підприємствами міст.

Особливе занепокоєння у зв'язку з хімічним та бактеріальним забрудненням викликає стан водопостачання сільського населення. Як приклад, можна навести такий факт – понад третину населення Жидачівського району споживають воду з криниць, вміст нітратів у яких у 1,5-30 разів перевищує норму.

Водоємність галузей господарського комплексу великою мірою залежить від якості води, що визначаться за кількістю та концентрацією забруднених стоків, які скидаються у водні об'єкти. Об'єм забруднених стоків, які скидаються без очищення, є досить значним, про що наведено у додатку №8 до Програми.

У результаті сильним залишається забруднення р. Стрий у межах м. Жидачів, смт. Гніздичів, - головним чином за рахунок скидання стоків підприємствами целюлозна–паперової промисловості; р. Дністер за рахунок транзитного потоку води та від забруднення побутовими стоками і відходами сільгосппереробки; р. Свіча населених пунктів Журавнівського мікро регіону, зокрема вод із водосховища колишнього сірчаного родовища с. Подорожнє.

Доброякісність води визначають за кількістю кишкових парничок в 1 л води. Чим їх більше, тим більша ймовірність наявності у ній хвороботворних мікробів. Згідно з сучасними вимогами у 1 л питної води допускається не більше трьох кишкових паличок, тобто колі-індекс повинен бути не більше, ніж 3. На виявлення якості питної води санепідемслужбою району розроблена «Карта епідеміологічного обстеження» в якій відмічаються результати лабораторних обстежень. Упродовж першого півріччя 2010 року відібрано 7 проб питної води для визначення колі - фагів. Колі-фаги не знайдено. В одному випадку виявлено незадовільний результат по колі-індексу (с. Крехів, кринична вода. Проведено повторне хлорування та баканаліз). Прохлоровано 55 криниць у сусідніх домоволодіннях.

Погіршення якісного стану водних ресурсів багато в чому зумовлене традиційними методами екстенсивного ведення водного господарства: в минулі десятиліття на більшості господарських об'єктів заходи з охорони водних ресурсів у широких масштабах і комплексно не проводились, акцент робився на впровадження очисних систем, що не повністю вирішувало проблеми охорони водних ресурсів.

4.5. Об'єкти централізованого водопостачання та водовідведення

Централізованим водовідведенням м. Жидачів охоплено на 75% (11,5 тис. осіб), м. Ходорів на 36,5% (9916 осіб) та смт. Журавно на 14,1% (3665 осіб).

Централізованим водопостачанням охоплено м. Жидачів (100%), м. Ходорів (52%), смт. Журавно (9,8%), смт. Гніздичів (7,6%), смт. Нові Стрілища (3,9%), с. Подорожне (3,4%). У м. Жидачів подача води здійснюється цілодобово. У м. Ходорів, смт. Журавно, смт. Гніздичів, смт. Нові Стрілища, с. Подорожне щоденно з визначеним погодинним графіком подачі питної води.

Загальна протяжність водопровідних мереж по району становить 95,5км, каналізаційних мереж 32,7км; 6-ть водопровідних насосних станцій, 8-м каналізаційних насосних станцій, 2-і водопровідні очисні споруди, 2-і каналізаційні очисні споруді, 6-ь водозаборів з поверхневих джерел, 4-и діючих свердловини (за даними підприємств водоканалізаційного господарства, міських і селищних рад, санепідемстанції).

Недостатня кількість споживачів впливає на фінансову спроможність підприємств житлово–комунального господарства, що надають послуги з водопостачання та водовідведення. Необхідно комплексне впровадження заходів з реконструкції та будівництва інженерних комунікацій з постачання води та збільшення кількості споживачів, насамперед бюджетних установ та організацій.

Центральними системами водовідведення забезпечено м. Жидачів, м. Ходорів та локальними в смт. Журавно та ряді сільських населених пунктів: 5 одиниць КНС, 2-і одиниці каналізаційних очисних споруд. Централізованими локальними системами каналізації охоплено дуже незначна кількість населених пунктів і, практично усі вони не відповідають сучасному рівню.

В загальному об’ємі водоспоживання житлово-комунальне господарство відноситься до невеликих споживачів води (за даними підприємств водоканалізаційного господарства, міських і селищних рад), але однією з основних його особливостей є високі вимоги до якості води та безперервності (надійності) водозабезпечення. Бюджетна сфера, зокрема:

– районного відділу освіти в рік споживають у середньому 4,5тис. м3 ;

–  установи охорони здоров’я 34тис. м3 ;

–  відділ культури та туризму 0,3 тис. м3;

–  органи місцевого самоврядування 30тис. м3

Зменшення обсягів реалізації комунальними підприємствами, в першу чергу спричинено встановленням будинкових та квартирних лічильників населенням, що дисциплінує споживача у використанні води, а також зменшенням споживання промислових підприємств води питної якості з комунальних водопроводів. Разом з тим, внаслідок зростання тарифів постійно збільшуються суми, що нараховуються споживачам підприємствами водопровідно-каналізаційого господарства за надані послуги.

У м. Ходорів та смт. Журавно вода подається за графіком, затвердженим органами місцевого самоврядування. Середньодобове постачання на одну особу коливається від 110-120 л за квартирними лічильниками і до 400 л – за будинковим обліком. Відсутність стовідсоткового та технологічного обліку не дає реальної картини водоспоживання та втрат води.

Значна частина забраної води в міському водозабезпеченні після використання повертається після очищення або без нього в гідрографічну мережу у вигляді стічних вод. Основна частина поверхневих втрат складається з втрат води на випаровування, витоків у водопровідній мережі, присадибних ділянок тощо. Враховуючи значну протяжність, тривалі терміни експлуатації, а також незадовільний технічний стан існуючих магістральних водогонів та внутрішньо-будинкових мереж, розрахункові експлуатаційні втрати питної води по району складають від 15 до 45 %, а фактичні є в межах норми. Безповоротні втрати становлять 13% загальних обсягів безповоротного водоспоживання, втрати ж води в системах водопостачання житлово-комунального господарства сягають по

м. Жидачів: в межах 30–35% ( у межах затверджених норм 44,3%): у півріччі піднято 307,4 тис. м3 води, очищено 276,7 тис. м3, подано у мережу 243,6 тис. м3, відпущено споживачам 212,9 тис. м3;

м. Ходорів в межах 7–10% ( у межах затверджених норм 15,0%): у півріччі піднято 30,8 тис. м3 води, очищено 30,6тис. м3, подано у мережу 29,4 тис. м3, відпущено споживачам 27,2 тис. м3.

Не менш важливою проблемою є відсутність у багатьох населених пунктах району альтернативних джерел централізованого водопостачання, зокрема у селищі Гніздичів, де є багатоповерхова житлова забудова. Два селища району (Нові Стрілища, Гніздичів) не мають централізованих систем каналізації. Наявні каналізаційні споруди в цілому не відповідають сучасним вимогам. За останні 10 років збільшилась кількість аварій і пошкоджень мережі та інженерних комунікацій. Однією з головних причин є високий рівень фізичного зносу основних фондів житлово-комунального господарства, що в середньому становить 60%. За прогнозами цей відсоток досягне 80% до 2012 року, що практично приведе до розпаду галузі. Протягом останніх років майже повністю припинилися будівництво і введення в експлуатацію нових потужностей, а також реконструкція діючих споруд і мереж водопровідно-каналізаційного господарства.

Величезні втрати та надмірне споживання води спостерігаються і при несправності сантехніки та відсутності лічильників на споживання води в квартирах і будинках громадян.

Наявна епізоотична та епідеміологічна ситуація у районі пов’язана з критичною ситуацією щодо очистки стічних вод у м. Ходорів та відсутністю роботи очисних споруд у смт. Журавно (міська лікарня, Журавненський НВК), с. Володимирці (житловий масив), Бортниківська ЗОШ. Структура викидів у очисні споруди впродовж років залишається однаковою: найбільшу частину складає окис вуглецю, друге місце займає сірчаний ангідрит, меншу частку становить окис азоту, до інших специфічних забруднювачів належить зола сланцева, сірководень, окис кальцію, метилмеркаптан, аміак.

Незважаючи на вжиті протягом останніх років заходи, в числі найгостріших проблем розвитку населених пунктів району залишається водопостачання (що впливає на якість питної води), вирішення якої пов'язане як із будівництвом нових водопроводів, реконструкції існуючих так і з технічним забезпеченням раціонального використання наявних ресурсів води. Питна вода, насамперед у м. Жидачів, м. Ходорів та ряду сільських територій не відповідає санітарно–гігієнічним нормам із задовільного забезпечення населення району питною водою. Щомісячно у районі використовується із природних джерел в середньому 1,6–1,7млн. м3 свіжої води, яка використовується на виробничі та господарські потреби. Обсяг оборотного і послідовного водовикористання, який забезпечує економію свіжої води і скорочення скидів стічних вод, в середньому на місяць становить 0,82–0,84млн. м3.

Сучасний незадовільний стан водних об'єктів показує, що проблеми у сфері охорони вод від забруднення та виснаження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострились, особливо в останні роки. У таких умовах вивчення рівневого та гідрохімічного режиму підземних вод, нагляд за процесом забруднення має вирішальне значення щодо проблеми якісного водопостачання споживачів району.

Протяжність мережі водопровідно-каналізаційного господарства району складає 128,2 км. Їх амортизація складає%, а в деяких населених пунктах частини систем зношені на 100 %. Заміни чи санації вимагають 48 % трубопроводів і мереж. В аварійному стані знаходяться близько половини водопроводів та каналізаційних колекторів і мереж. Більшість трубопроводів прокладені в одну нитку. Незадовільний стан та великий знос мають водопровідні очисні споруди: Ходорівські очисні споруди. Відсутні (зруйновані) комунальні очисні споруди в селищі Журавно. Витоки з аварійних та зношених мереж, крім можливого вторинного забруднення питної води, обумовлюють підтоплення території населених пунктів.

Значна кількість стоків (біля 40%) на очисні споруди приходить від ливневої каналізації та дренажних вод внаслідок розгерметизації стиків самопливних колекторів. На даний час це одна з найбільш гострих проблем, оскільки відсутні реальні платники за очистку зазначених стоків.

Основні об’єкти водопостачання та водовідведення м. Жидачів відносяться до другої категорії споживачів за надійністю постачання електроенергії та забезпечені резервною кабельною лінією електроживлення.

м. Ходорів. На балансі ДП «Водоканал» м. Ходорів знаходиться насосно–фільтрувальна станція (НФС) очистки поверхневих вод з р. Луг, середньодобовою потужністю 3788,1м3/добу, із мережею основних водогонів: чавунний Dу-150мм L-1296 м. п. – які в експлуатації з 1896 року; стальний Dу-200мм L-1127 м. п. в експлуатації з 1963 р.; чавунний Dу-150мм L-1007,5 м. п. в експлуатації з 1944р.; стальний Dу-150мм L-2012 м. п. в експлуатації з 1972р – які повністю амортизовані і знаходяться в аварійному стані. В середньому в рік відбувається 10–12 проривів на 1км мереж.

Джерелом водопостачання НФС є р. Луг, яка входить в басейн ріки Дністер і є лівою притокою першого порядку. Площа басейну у створі водозабору 590м2 із запасом води 872347 м3/у. о. на день обстеження 17.08.1989 року.

НФС збудована у 1944 році, реконструкція проведена у 1986 році. В насосній станції знаходиться хлораторна, приміщення розчину коагулянту, фільтрувальної, кімнат хімічної та бактеріологічної лабораторій. Придбано нове обладнання, яке не атестоване по причині не надання висновку режимної комісії Жидачівської районної СЕС та дві ємності чистої води по 300м3 кожна. Встановлено станцію автоматизації машинного залу, замінено один насос. Механічне обладнання НФС складається: із шести горизонтальних насосів з двигунами 3 шт. по 55 кВТ, 1шт. 37 кВт, 2шт. по 22 кВт. У машинному залі: дизельного агрегату та по одному насосу 2,2 кВт у хлораторній, котельні, коагулянт ній. Опалення НФС водяне, електричне освітлення, система показів води з датчиком рівня для автоматичного управління насосами. Частково механічне обладнання потребує ремонту. Водонапірна башта ємністю 200м3 виконує роль буферної ємності та підсилюючої станції третього підйому із двома насосами потужністю 72м3 в годину.

У м. Ходорів на об’єктах централізованого водопостачання та водовідведення встановлений дизельний генератор, який через фінансову неспроможність ДП «Водоканал» знаходиться у неробочому стані.

Аналізуючи стан систем водогінно-каналізаційного господарства в районі, необхідно підкреслити, що більшість водогонів централізованого водопостачання (особливо у сільській місцевості) не відповідають гігієнічним нормам. Такий стан зумовлено відсутністю зон санітарної охорони, необхідного комплексу очисних споруд та знезаражувальних установок

Найгірше становище склалося у водогінно-каналізаційному господарстві Ходорівської, Жидачівської міських рад; Гніздичівської, Журавнівської Новострілищанської селищних рад та Піддністярнської, Дев’ятниківської, Грусятицької, Вербицької сільських рад. Слід також відзначити і погіршення технічного стану основних фондів. Сьогодні четверта частина основних фондів очисних споруд відпрацювала свій нормативний термін амортизації. Конституцією України визначено: водні ресурси - національне багатство країни. Кожен громадянин України має право на достатнє забезпечення питною водою гарантованої якості.

Очисні споруди в м. Ходорів потужністю 2700м3/добу побудовані в 1976–79 роках по експериментальному проекту, розробленому інститутом «Укрпівдендіпрокомбуд» в 1974 році. Ведуться роботи по реконструкції даних очисних споруд. Очисні споруди м. Ходорів по очистці господарсько–побутових стоків до цього часу не запущено в експлуатацію. Неочищені стоки потрапляють в р. Луг, вниз по течії якої розташовані населені пункти: с. Дубравка, с. Букавина, с. Бортники, с. Загірочко. Річка Луг впадає у р. Дністер, яка у свою чергу забруднюється неочищеними стічними водами з смт. Журавно та житлового масиву с. Володимирці. Очисні споруди с. Володимирці не функціонують, практично повністю зруйновані. Із трьох каналізаційно–насосних станцій м. Ходорів працює тільки одна, що розташована по вул. Львівська, звідки стічні води подаються у відкритий каналізаційний колектор протяжністю 800м з житлового масиву від 600-річчя, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Шевченка.

У комплекс очисних споруд м. Ходорів входить побутово виробничий корпус, який складається із машинного залу, виробничо-побутових приміщень, лабораторії, приміщень гідролізу гіпохлориду натрію. Наявний блок очисних ємкостей. У комплекс очисних споруд входять 11,2 км каналізаційних колекторів та чотири КНС, ГАНС виробничої потужністю 2700м3/добу, КНС №2 виробничою потужністю 1800 м3/добу, КНС №3 виробничою потужністю 720м3/добу, іригаційна станція виробничою потужністю 1400м3/добу перекачки вод колишнього Ходорівського цукрового заводу, яка передана комунальному підприємству у 2009 році в незадовільному будівельному та технологічно–технічному стані.

Для забезпечення нормальної та ефективної роботи в системі водопостачання м. Ходорів необхідно провести заміну водопровідних трубопроводів, насосних агрегатів, заміну фільтрувального піску, ремонт пластинчастих фільтрів, провести атестацію хіміко–бактеріологічної лабораторії якісного аналізу води, провести заміну електричного обладнання на водонапірній вежі із встановленням автоматики, наростити дамбу висотою до 1 метра для забезпеченні відокремлення річки луг від водосховища під час повеней.

Для нормальної роботи комплексу очисних споруд у м. Ходорів необхідні кошти в сумі 1385,764 тис. грн. згідно розробленого проекту ВАТ «Львівський проектний інститут №14» на який отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи для завершення їх реконструкції. Також для забезпечення функціонування та своєчасного ремонту каналізаційних колекторів та водогонів необхідна спеціалізована техніка, а саме: асенізаційна автомашина, аварійна автомашина, САК, компресор.

Каналізаційна мережа житлового масиву «Площадка» в смт. Гніздичів у незадовільному санітарно–технічному стані і непридатна до експлуатації. КНС не працює, що зумовлює постійний витік рідких нечистот в житловому масиві. Рідкі нечистоти виливаються на прилеглій території комунальних домоволодінь, створюючи несприятливу екологічну та епідеміологічну ситуацію, так як поблизу знаходяться джерела централізованого водопостачання. Водопостачання даного житлового масиву не організовано. Населення користується водою з криниць, які влаштовані з порушенням санітарного законодавства (з недотриманням СЗЗ до джерел забруднення).

На Гніздичівському спиртзаводі ліквідовано очисні споруди фекально–побутових стоків, санітарно–побутових приміщень. Каналізаційні води, в т. ч. промислові стоки без очистки та знезараження скидаються на поля фільтрації. Стоки полів фільтрації переливом потрапляють у потічок, який впадає у р. Стрий.

За останні роки проводилися насамперед роботи по виведенню зі стану аварійності інженерних комунікацій та покращенню якості води, з паралельним (поступовим) впровадженням заходів з енергозбереження. Так, по м. Жидачів проведено реконструкцію станції знезалізнення води очисних споруд водопроводу МКП «Жидачівводоканал» зі встановленням гідроавтоматичних установок «Деферум», проведено заміну електронасосного обладнання на насосній станції другого підйому на сучасне німецьке та встановлено частотне регулювання обертів двигунів насосних агрегатів. Однак, незважаючи на вкладені інвестиції вода є недостатньо якісною і її собівартість у м. Жидачів залишається високою – 2,791 грн. за 1м3.

Видатки по Жидачівській ЦРЛД у 2009 році склали 83 тис. 838 грн. Вартість 1м3 складає 3,225 грн. Відповідними наказами головних розпорядників коштів районного бюджету (районний відділ освіти, відділ культури і туризму, медичні установи тощо) затверджено граничні норми споживання енергоносіїв, помісячні ліміти в натуральних показниках в розрізі кожної підвідомчої установи та кожного виду енергоносіїв.

Відповідно діючих тарифів з 01.01.07р., згідно рішення Журавнівської селищної ради № 000 від 15.12.2006р. водопостачання для населення складає 2,77 грн. за 1м3 (згідно норми на 1 людину 12,63 грн.) та для інших споживачів (в т. ч. і водовідведення) 7,62 грн. за 1м3. Водовідведення для населення складає 3,33 грн. за 1м3 (згідно норми на 1 людину 15,18 грн.).

Будівельні норми і правила, стандарти на питну воду і методики якісних показників у сфері питної води та питного водопостачання недосконалі та потребують приведення їх у відповідність із стандартами Європейського союзу. Згідно із цим потребує вдосконалення й наявна в районі лабораторна база.

Тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення для населення не відшкодовують витрат на виробництво, не враховують інвестиційної складової, що обумовлює збитковість функціонування підгалузі в цілому та поступовий її занепад.

Враховуючи те, що вартість електроенергії є основною складовою вартості води господарсько-питного призначення, енергозбереження є однією з основних проблем модернізації системи питного водопостачання.

Водопровідне та каналізаційне господарство району характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для відновлення, належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

Темпи старіння основних засобів з року в рік збільшуються і подальший їх знос призведе до порушення режимів роботи мереж і обладнання, суттєвого зниження обсягів та якості подачі води в населені пункти. Протягом останніх років модернізація систем водопостачання і водовідведення проводилась в основному за власні кошти підприємств, яких значно недостатньо для забезпечення їх стабільного функціонування.

Реальний фінансовий стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та місцевих бюджетів в найближчі роки не дозволить забезпечити підгалузь необхідним обсягом асигнувань для комплексного вирішення існуючих проблемних питань. Тому в районі необхідно насамперед проводити цільову роботу для залучення інвестицій в дану галузь. Необхідний виважений підхід до реконструкції, технічного переоснащення та будівництва об’єктів водопостачання та водовідведення, який повинен визначатись за критеріями ефективності, енергозаощадження та економічної доцільності щодо вкладання інвестиційних коштів.

Такий стан справ у водопровідному та каналізаційному господарстві, відсутність каналізаційної мережі у селищах та сільській місцевості району, оснащених централізованим водопостачанням, також створює проблеми при започаткуванні та веденні бізнесу на території Жидачівського району.

Це, у свою чергу, вимагає проведення детальної інвентаризації об’єктів та на її основі розробки районної Програми реконструкції, технічного переоснащення та будівництва об’єктів водопостачання та водовідведення у населених пунктах району.