Одним із шляхів подолання проблеми дефіциту фінансових ресурсів є направлення коштів від зборів за спеціальне виростання природних ресурсів для реалізації природоохоронних заходів.
За рахунок обласного фонду у районі фінансувалося тільки роботи по комплексу очисних споруд у м. Ходорів (2005–2008 року) та проект «Каналізування північної частини м. Жидачів» (у 2009 році на 100 тис. грн.).
Найвагомішу частку у ресурсній структурі надходжень за спеціальне використання природних ресурсів складає плата за користування надрами – 47% до державного та 53% до місцевих бюджетів; збір за спеціальне водокористування – 100% до державного бюджету; збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 48% до державного та 52% до місцевих бюджетів.
Реалізація природоохоронних заходів потребує значних капітальних вкладень, проте міські, селищні та сільські ради – як замовники об’єктів, здебільшого, зважаючи на незначні поступлення коштів до відповідних бюджетів, не можуть повноцінно виконати поставлені завдання, об’єктивно не в змозі нести стовідсоткове навантаження по фінансуванню робіт. Необхідні обсяги фінансування не надходять в район і з обласного та Державного фондів. Це призводить до виникнення безнадійних “довгобудів”, неефективного використання бюджетних коштів та низької ймовірності завершення робіт. На жаль, така ситуація щорічно є типовою.
Загальний стан справ у фінансуванні природоохоронної галузі свідчить про необхідність розробки на рівні держави більш дієвого механізму управління коштами фондів. Має бути усунуто практику їх розпорошення, досягнута максимальна концентрація, залучені додаткові джерела наповнення доходної частини фондів.
При цьому необхідно мінімізувати адміністративний тиск у процесі прийняття управлінських рішень, а основним принципом відбору інвестиційних проектів для фінансування визначити доцільність саме з точки зору екологічного благополуччя, яке має бути досягнуте в найближчий час.
4.14. Еколого-експертна та дозвільна діяльність
Еколого-експертна діяльність держуправління охорони навколишнього природного середовища в Жидачівському районі проводиться відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи», інструктивних листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України тощо.
Відділом державної екологічної експертизи держуправління для Жидачівського району станом на 1 січня 2010 року було розглядаються проектні матеріали, у тому числі і у складі комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. При негативних оцінках замовникам проектів пропонується внести зміни чи переробити необхідну документацію.
Належність конкретних об’єктів до «Переліку об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства не потребують висновку комплексної державної експертизи» (наказ Держбуду України від 12.11.03 № 000) встановлювалась безпосередньо учасниками будівництва, відповідно до листа Держбуду України від 22.12.03 № 7/7-1245.
При участі у комплексній державній експертизі проектні матеріали розглядаються спеціалістами держуправління у Львівській області, через дозвільні служби району та дозвільний центр Жидачівської райдержадміністрації. Погоджуються матеріали вибору земельних ділянок по об’єктах будівництва та проектів землеустрою.
Складається перелік власників відходів з району, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на рік пооб’єктно. Розглядаються заяви від власників відходів на одержання дозволів на розміщення відходів, видаються дозволи власникам відходів. Відсутність дозволу означає для організації необхідність сплати зборів у 5-кратному розмірі. Затверджуються реєстрові карти та вносяться до обласного реєстру об’єктів утворення відходів (ОУВ) від району, об’єкти оброблення та утилізації відходів (ООУВ). Затверджуються паспорти та вносяться до обласного реєстру місця видалення відходів (МВВ) власників.
Реконструкція водойм, які передаються в приватне чи орендне користування здійснюється без виготовлення проектної документації, без врахування впливу гідрооб’єкта на навколишнє середовище. Користувачі водойм не дотримуються правил експлуатації водойм.. Так, із 52-х водойм, якими користуються приватні особи, документацію з держсанепідемслужбою погодили 16-ть. В 2010 році за експлуатацію водойм без погодження документації притягнуто до адмінвідповідальності 8 осіб.
14.15. Виконання національних, загальнодержавних, обласних екологічних програм в районі з питань водокористування
На території Жидачівського району розташовано 10 заповідних об’єктів загальною площею 1'288,9 га. Території заповідних об’єктів не позначені в натурі державними інформаційними щитами, охоронно–межовими знаками та аншлагами, що покликані інформувати населення про заповідний об’єкт та правила поведінки і режим на його території.
У районі діє державний заказник «Діброва», загальною площею 830га, завданням якого є збереження, відтворення і природне відтворення тваринницького та рослинного світу. Також є 3 три об'єкти садово-паркового мистецтва: у с. Лівчиці, смт. Журавно, с. Піддністряни.
Більшість парків, скверів, земельних ділянок, вкритих зеленими насадженнями, практично у всіх населених пунктах району не мають визначених чітких меж на місцевості. Оскільки мережа заповідних територій та об’єктів Жидачівського району з часу останньої інвентаризації (20 років тому) зазнала змін, є невизначеність стосовно їх меж. Більшість парків району перебуває у віданні сільських та селищних рад, ніяких коштів на їх утримання не виділяється, впорядкування проводиться головним чином у вигляді громадських екологічних акцій.
На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки», є необхідність на загально обласному рівні для району намітити конкретні заходи щодо його виконання. Зокрема, провести аналіз матеріалів стану екологічної ситуації в районі, запланувати збільшення площі природно-заповідного фонду району за рахунок нових природних об’єктів і розширення площ існуючих, а також проведення наукових обстежень територій, намічених для створення об’єктів ПЗФ в послідуючі роки. Інші заходи будуть здійснюватися після завершення розроблення та затвердження регіональної програми формування екологічної мережі в Львівській області та Жидачівського району.
Для цього необхідно, насамперед розробити проект перспективної екомережі Жидачівського району, обстежити усю територію району, визначити існуючі та перспективні природні ядра та буферні зони, провести оцінку біологічного різноманіття існуючих та проектованих заповідних територій в районі та його буферної зони, визначити запаси природних ресурсів у заплавах річок, провести оцінку біологічного різноманіття природних екосистем долин річок (водоймищ), обґрунтовано виділити природні ядра та визначити характеристики біорізноманіття ключових територій району: зокрема Бакоцинського краю та інші перспективні ключові території.
Заходи мають бути спрямовані також на збереження популяцій рідкісних видів рослин і тварин, пропаганду екологічних знань, приведення в належний стан існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, уточнення меж розповсюдження цінних рослинних угруповань, необхідності та можливостей створення нових об’єктів природно-заповідного фонду району.
Для цього залучати науковців, студентів профільних вузів та факультетів тощо, а результати наукових робіт, досліджень будуть взяті за основу при започаткуванні ведення кадастрів рослинного і тваринного світу та для нової книги про природно-заповідний фонд району.
Екологічне оздоровлення річок Дністер, Стрий, Свіча на сучасному етапі здійснюється за рахунок Державного, обласного та місцевого бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища.
Основною причиною виконання необхідних заходів (в більшості капіталомістких) є щорічна відсутність достатнього обсягу фінансових ресурсів.
Тому, на сьогодні, в районі залишається ряд невирішених питань, які пов’язані з водопостачанням та водовідведенням, аварійним станом берегової лінії в м. Жидачів, с. Заліски, смт. Гніздичів, де кілометри їх берегів піддано абразії.
Виконання природоохоронних програм та невідкладних екологічних заходів на території району вимагає розширеного інвестування. Без державного фінансування, вирішити питання виконання більшості заходів та будівництва природоохоронних об’єктів тільки за рахунок коштів району та області – нереальне завдання.
5.1. Мета та основні завдання Програми
Метою Програми є покращання забезпечення населення району питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідно-каналізаційної мережі; підвищення ефективності та надійності її функціонування; поліпшення на цій основі стану здоров'я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в районі; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання, забезпечення безпечних умов життєдіяльності населення та захисту водних ресурсів від забруднення і виснаження, удосконалення системи пожежного водопостачання.
Мета Програми також полягає в упорядкуванні проведення очисних та регулюючих робіт річок у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. № 000, від 03.07.06р. № 000, від 16.11.02р. № 000 та забезпеченні захисту мешканців району, населених пунктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації заподіюваних збитків.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішення завдань щодо:
• попередження забруднення джерел питного водопостачання на основі постійного моніторингу стану підземних вод та прогнозу зміни гідрогеологічної ситуації, забезпечення їх відповідності санітарно-епідемічним вимогам;
• підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопостачання та водовідведення за рахунок реалізації водоохоронних, технічних, санітарних заходів;
• удосконалення технології підготовки води на водоочисних станціях;
• контролю якості питної води;
• розвитку систем забору, транспортування питної води та водовідведення;
• розвитку нормативно-правової бази з питань водопостачання та водовідведення;
• розвитку господарського механізму, що стимулює енергозбереження та економію води за рахунок державної підтримки, розвитку та сталого функціонування водопровідно-каналізаційної мережі;
• для забезпечення збалансованого використання та охорони вод:
• • здійснити розробку комплексних програм моніторингу охорони та використання джерел водопостачання населення та якості питної води в населених пунктах району;
• • впровадити маловодні та водозберігаючі технології, нові сучасні засоби обробки та знезаражування води в технологіях, що використовуються на об'єктах водопостачання;
• • посилення управлінської підтримки зусиль підприємців щодо створення вітчизняного водоочисного обладнання.
• визнаючи пріоритет раціонального використання водних ресурсів і питної води в районі започаткувати ринкові механізми та економічне стимулювання споживачів до економного ставлення до водних ресурсів (екологічна вартість споживання води та її забруднення має стати зрозумілою для всіх верств населення), в т. ч. через головний важіль – широка роз'яснювальна робота, залучення до цих процесів засобів масової інформації, громадських організацій екологічного спрямування.
• будівництво центрального водогону в районі з охопленням більшості населених пунктів району (центральні населені пункти: Журавно, Жидачів, Гніздичів, Ходорів).
• утворення та забезпечення діяльності спеціалізованого комунального підприємства району з утримання об’єктів та інфраструктури.
• створення районного фонду охорони навколишнього природного середовища на основі делегування повноважень та коштів міських, селищних та сільських бюджетів району.
Серед основних принципів Програми можна зазначити наступні:
Правильною адміністративною одиницею для управління водними ресурсами є увесь водний басейн району (наземні і підземні води).
Водні ресурси і земля, яка формує площу водного басейну, повинні бути інтегровані і знаходиться під єдиним управлінням і моніторингом.
Поверхневі і підземні води, а також екосистеми, через які течуть ці води, повинні бути розглянуті спільно і інтегровані в рамках управління водними ресурсами.
Для ухвалення ефективних рішень по водним ресурсам необхідна участь громадськості.
Прозорість і звітність при ухваленні рішень є необхідними складовими сталого управління водними ресурсами.
Проведення екологічної просвітницької діяльності серед усіх жителів та суб’єктів господарювання району.
Головним робочим інструментом раціонального управління водними ресурсами району є дана Програма. Це стратегічний документ розвитку водного басейну, який розробляється з метою впровадження інтегрованого управління водними ресурсами в річковому басейні. Це інструмент, за допомогою якого у водному басейні мають бути впроваджені екологічні цілі – досягнення хорошого стану води, запобігання її подальшому погіршенню, збалансованому водокористуванню, що забезпечує відновлення водних ресурсів і екосистем, посилення охорони і поліпшення стану водного середовища шляхом впровадження заходів для поступового зменшення скидань небезпечних речовин, а в подальшому припиненні і ліквідації таких скидань.
Впровадження Програми сприяє координації розвитку водного сектора, землекористування і пов'язаних з ним ресурсів з метою підвищення добробуту і рівності жителів району, при мінімальному збитку для сталості життєво-важливих екосистем. Програма формує комплексний підхід до досягнення консенсусу і компромісів між конкуруючими потребами у водних ресурсах різних секторів громадськості і господарського комплексу і зацікавлених груп на всіх рівнях, а також досягнення рівності і справедливості у спільному використанні водних ресурсів різними споживачами.
5.2. Напрями та заходи виконання Програми
Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:
• охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання;
• нормативно-правове та науково-технічне забезпечення з урахуванням стандартів, технологій, засобів і методів, прийнятих у Європейському союзі;
• розвиток і реконструкція систем водопостачання та водовідведення;
• забезпечення підприємств питного водопостачання та водовідведення ресурсоенергозберігаючими технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод і відповідним обладнанням та приладами контролю.
З метою поліпшення ситуації у питанні захисту вод, збереження водних угідь і поліпшення водного режиму та якості води водних об’єктів району даною Програмою пропонується здійснити низку заходів, зокрема:
1) Здійснити ґрунтовний аналіз законодавства щодо водно–болотних угідь і басейнів малих річок як водоформуючих територій та забезпечити його повну адаптацію до умов та потреб району, з врахуванням світового та зокрема, європейського досвіду, а також забезпечити взаємодію усіх органів влади, контролюючих організацій, природокористувачів, наукових структур та екологічної громадськості щодо виконання основних завдань та заходів, згідно вимог та потреб.
2) Розробити та прийняти на рівні району і органів місцевого самоврядування (в межах наданих повноважень) низку нових документів, у яких передбачати впровадження, чітку регламентацію та моніторинг виконання оцінки економічних збитків та отримання економічних ефектів від вирішення водогосподарських проблем у реальному секторі економіки; економічних механізмів, які були б органічно пов'язані з інструментами соціально–економічного регулювання життєдіяльності району в умовах ринкової економіки, горизонтальних зв'язків між економічними та водозахисними інструментами на місцевому, обласному (регіональному) та національному рівнях.
3) Забезпечити виконання ряду заходів, які б дозволили удосконалити роботу управлінської структури у водогосподарському комплексі району, зокрема, в частині функції регулювання, контролю та господарської діяльності та запровадити басейновий принцип управління водними ресурсами району.
4) Сприяти налаштуванню діалогу між різними секторами суспільства і переходу до спільного міжсекторального ухвалення рішень з питань управління водним господарством району.
5) Обмежити ввезення та виробництво на території району хімічної продукції, зокрема побутової хімії, яка не відповідає стандартам ЄС.
6) Провести інвентаризацію існуючих водних об'єктів в районі, у т. ч. водозаборів та відновити екологічні паспорти малих річок;
7) Здійснювати моніторинг водних об’єктів та питної води.
Зробити економічно невигідним використання стратегічних запасів підземних вод для промислових потреб.
8) Розробити районну програму будівництва та реконструкції очисних споруд з використанням новітніх технологій очищення стічних вод.
9) Розглянути можливість щодо необхідності розроблення, затвердження та запровадження екологічних нормативів якості води у джерелах питного водопостачання та запровадження диференційованої плати за використання поверхневих і підземних вод різної якості;
10) Здійснити удосконалення методів та засобів фізико - хімічного та біологічного очищення води;
11) Здійснювати розвиток систем водопровідно- каналізаційної мережі міст, селищ та інших населених пунктів;
12) Посилити контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій.
Постійно здійснювати:
- очищення поверхневого стоку селитебних територій, в містах та пунктах, поліпшення стану зон санітарної охорони джерел водопостачання;
- захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу об'єктів промисловості та сільського господарства;
- проведення екологічної оцінки стану поверхневих та підземних вод для використання у централізованому питному водопостачанні;
- перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців сфери управління водопровідно - комунальним господарством;
- підготовку та періодичну публікацію про якість води та стан питного водопостачання в районі. Постійно подавати у місцевих ЗМІ та електронній сторінці РДА інформацію про якість води в населених пунктах.
Для подолання негативних процесів, що відбуваються у водогосподарському комплексі району органи виконавчої влади району, громадські організації, органи місцевого самоврядування готові взяти участь у розробці виконанні та контролі за виконанням кожного із запропонованих пунктів.
Крім того, необхідно заборонити господарську діяльність на водоймах, у їх руслах та прибережній охоронній смузі згідно переліку :
– забір піщано-гравійної суміші та річкового каміння з русел та прибережних охоронних смуг водойм;
– трелювання лісу гірськими річками та потоками, розміщення верхніх складів у руслах та прибережних охоронних смугах водойм;
– миття автотранспорту в річках, гірських річках, потоках, озерах та їх водоохоронних смуг;
– забруднення водойм та їх водоохоронних смуг, промисловими і господарсько-побутовими стоками та сміттям;
– інші роботи, що спричиняють (можуть спричинити) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму водойм (проведення сільськогосподарських, лісогосподарських, лісозаготівельних, руслоочисних та інших робіт, експлуатація та пересування транспортних засобів по руслах водних об’єктів).
Виконання Програми потребує нормативно-правового та науково-технічного забезпечення, реалізації центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування основних завдань щодо реалізації програми «Питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року.
Охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання включає:
• очищення поверхневого стоку із селітебних територій, будівництво систем водовідведення в містах, селищах та у сільських населених пунктах, покращання стану зон санітарної охорони джерел водопостачання;
• встановлення та надалі забезпечення благоустрою водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об'єктів;
• захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу забруднення вод;
• розчищення русел річок і дна озер та інших водоймищ;
• укріплення берегів річок і озер;
• моніторинг стану водних об'єктів, вода з яких використовується для питного водопостачання, зокрема природних джерел, громадських та індивідуальних (сільських) криниць.
У результаті здійснення цих заходів, а також заходів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства, іншими загальнодержавними та цільовими програмами обласного та районного рівнів, зменшиться потрапляння забруднюючих речовин у водні об'єкти - джерела питного водопостачання.
Серед заходів, що надають можливість значно поліпшити якість питного водопостачання, суттєве значення мають заходи щодо покращання стану зон санітарної охорони джерел питного водопостачання, які включають: проведення обстеження стану першого поясу зон санітарної охорони, їх відновлення; здійснення робіт з попередження міграції забруднюючих речовин у другому і третьому поясах зон санітарної охорони; винесення за межі другої зони санітарної охорони особливо небезпечних забруднювачів - звалищ, полігонів твердих побутових відходів, скотомогильників, місць утримання пестицидів тощо.
Нормативно-правове забезпечення Програми передбачає виконання центральними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій з місць – органів місцевого самоврядування району:
• застосування затверджених нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері гарантованого забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я питною водою;
• впровадження екологічних нормативів якості води у джерелах питного водопостачання;
• запровадження нормативно-правових актів з питань аналізу води, високочутливих методик і засобів контролю та оцінки якості питної води;
• проведення на території району гармонізації з національними стандартами та іншими нормативно-правовими актами у сфері питної води і питного водопостачання та стандартами Європейського Союзу;
• створення ефективної системи сертифікації у сфері питної води та питного водопостачання, яка б забезпечувала державний контроль за виконанням вимог до якості питної води.
Науково-технічне забезпечення Програми включає застосування технологій щодо раціонального використання та економії питної води, вдосконалення водозаборів з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технологій підготовки питної води.
Запровадження технологій щодо раціонального використання та економії питної води передбачає впровадження сучасного енергоресурсозберігаючого обладнання та технологій, встановлення оптимальних за параметрами насосів, гідравлічних розрахунків для оптимізації тиску у водоводах і водопровідних мережах, удосконалення систем контролю та обліку за використанням питної води, модернізацію енергетичного господарства водопровідних споруд.
Здійснення зазначених заходів дозволить забезпечити зниження споживання питної води, витрат на експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, зменшити забруднення водних об'єктів за рахунок кращого очищення стічних вод при незмінній потужності очисних споруд, скоротити капітальні вкладання на будівництво головних споруд водопровідних мереж та питому вагу водоспоживання в житлово-комунальному господарстві.
Удосконалення водозаборів з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технологій підготовки питної води передбачає:
• створення та впровадження удосконалених конструкцій водоприймальних споруд і пристроїв з метою підвищення ефективності роботи водозаборів з поверхневих джерел питного водопостачання та зменшення негативного впливу водозаборів на біорізноманітність водних об'єктів;
• проведення інвентаризації водозаборів підземних вод з визначенням техніко-економічних, санітарно-епідеміологічних та екологічних критеріїв водозаборів;
• здійснення робіт з вдосконалення конструкцій водозабірних свердловин, фільтрів, підйомного обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури;
• вдосконалення методів і засобів фізико-хімічного та біологічного очищення води шляхом використання процесів ультрафільтрації, зворотного осмосу, інтенсифікації реагентної обробки з використанням сучасних високоефективних коагулянтів, флокулянтів, флотореагентів, дозволених до використання органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
• розробку та впровадження комплексу заходів щодо захисту підземних вод від виснаження та забруднення;
• застосування комплексу гігієнічних вимог, методів аналізу, а також обладнання і матеріалів для підготовки питної води та контролю її якості;
• впровадження нових технологій і створення блочних водоочисних установок малої продуктивності;
• створення автоматизованих баз даних систем централізованого водопостачання;
• розробку та впровадження нових і вдосконалення існуючих технологій підготовки питної води;
• розробку технічних рішень з реконструкції та будівництва водоочисних станцій;
• налагодження системи запровадження під час виконання робіт нових матеріалів та обладнання, які мають надійний антикорозійний захист і високий термін використання.
У 2роках передбачається розширення використання індивідуальних і колективних установок (пристроїв) доочищення води для питних потреб у місцях її безпосереднього споживання. Такі установки (пристрої) питного водопостачання в першу чергу будуть використовуватися в населених пунктах району з кризовою екологічною ситуацією, а також для оснащення лікувально-профілактичних, шкільних і дошкільних закладів, підприємств харчової промисловості та громадського харчування.
Враховуючи наявні позитивні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, передбачатиметься на території всього району впровадження системи екологічних критеріїв експлуатації джерел питного водопостачання, рекомендацій щодо локалізації та ліквідації аварійних забруднень водних об'єктів, технологій захисту водних об'єктів від забруднення стічними водами, сучасних споруд з очищення стічних вод промислових підприємств і комунального господарства.
Впровадження нових технологічних рішень з вдосконалення водозаборів буде здійснюватися тільки після проведення відповідної санітарно-гігієнічної експертизи.
Розвиток і реконструкція систем питного водопостачання та водовідведення передбачає:
• будівництво та реконструкцію водопровідних споруд;
• реконструкцію систем водопостачання житлових будинків;
• реконструкцію та технічне переоснащення водоочисних станцій;
• будівництво та реконструкцію споруд з очищення стічних вод;
• збір та очищення поверхневого стоку із селітебних територій;
• запобігання аваріям на підприємствах питного водопостачання та водовідведення.
Особлива увага буде приділятися розширенню використання підземних вод. Це викликано необхідністю забезпечення резервним водопостачанням населених пунктів на випадок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, що в першу чергу стосується міст – Жидачів і Ходорів, селищ – Гніздичів, Журавно і Нових Стрілищ та окремих сільських населених пунктів району, водопостачання в яких здійснюється переважно з поверхневих джерел.
Реконструкція та технічне переоснащення водоочисних станцій проводитиметься на основі нових сучасних технологій підготовки питної води. У 2роках передбачається проведення таких робіт у містах з найбільшими відхиленнями в якості питної води від встановлених вимог (м. Жидачів, м. Ходорів).
Будівництво та реконструкцію споруд з очищення стічних вод передбачено в населених пунктах району, у яких зафіксований найбільший негативний вплив стічних вод на якість води водозаборів питної води: Жидачів, Ходорів, Журавно, Гніздичів. У цих населених пунктах передбачені першочергові заходи із збору та очищення поверхневого стоку із селітебних територій.
Основним завданням розвитку систем питного водопостачання та водовідведення у сільських населених пунктах є здійснення заходів щодо забезпечення населення питною водою нормативної якості.
У 2роках у сільській місцевості передбачено здійснити такі заходи:
• відновлення систем питного водопостачання, які знаходяться у непрацюючому стані;
• будівництво нових систем питного водопостачання в населених пунктах, де використовується питна вода некондиційної якості;
• налагодити контроль за використанням питної води із громадських та індивідуальних криниць, природних джерел шляхом розроблення підпрограми «Сільська криниця» та «Цілюще джерело»;
• влаштування локальних очисних споруд чи стокових збірників тощо;
• виготовлення проектно–кошторисної документації та будівництво водогону Журавно–Жидачів;
• завершення реалізації інвестиційних проектів по м. Ходорів та м. Жидачів із будівництва систем водопостачання та водовідведення;
• утворення спеціалізованого комунального підприємства з утримання та обслуговування, насамперед у сільських територіях об’єктів водопостачання та водовідведення тощо.
• створення районного Фонду ОНПС у Жидачівському районі.
У сільських населених пунктах, де передбачено будівництво нових систем централізованого питного водопостачання, одночасно передбачається будівництво систем централізованого водовідведення з повним комплексом очисних споруд, що дасть змогу суттєво поліпшити благоустрій населених пунктів. Завдання Програми можуть бути виконані за умови реалізації взаємопов'язаних заходів інших програм, зокрема, Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, Загальнодержавної Програми «Питна вода України» на 2006–2020 роки.
Більш деталізований перелік заходів реалізації завдань Програми викладений у додатках № 20 та №21.
5.3. Шляхи та засоби розв’язання проблеми
5.3.1. Підвищення ефективності управління процесами водоспоживання
Існує багато можливостей різко знизити, а в окремих випадках повністю ліквідувати втрати і нераціональне використання води, наблизити управління водними ресурсами до сталого водокористування. Для цього необхідно підвищити ефективність управління процесами водоспоживання за рахунок проведення комплексу заходів щодо здійснення проектування й управління системою водозабезпечення, покращення нормування, обліку і контролю за водокористуванням, перебудови існуючих форм і методів роботи. Важливими є кардинальні зміни в ціноутворенні, організації звітності, системі організації праці робітників галузі.
Для впровадження сталих підходів важливо перебудувати свідомість управлінців, водокористувачів, громадськості. Для цього необхідно ознайомитись зі ставленням громадян до сталого розвитку і водокористування, насамперед необхідно з’ясувати, якими водними джерелами користуються люди для задоволення питних і побутових потреб (додаток №10 до Програми).
Зазвичай, джерелами користування водою є переважно артезіанські та підґрунтові води (бювети, колодязі) та джерела централізованого постачання. Хоча перше джерело суттєво переважає у жителів сільських населених пунктів, що пояснюється відсутністю водопровідної системи.
Необхідно також з’ясувати доступ населення до безперервного водопостачання. Дані із додатку №10 свідчать, свідчитимуть, що доступу до постійного водокористування не має значна частка жителів населених пунктів району. У Додатку №10 також буде відображено рівень відповідності стану водопостачання задоволенню потреб громадян, особливо в сільській місцевості, де задоволені системою водопостачання тільки незначна частина населення (попередній прогноз опитування). Більша частина опитаних вважатиме, що якість необхідно покращувати, та тільки досить незначна частина опитаних погодиться в такому випадку платити більше за спожиті водні ресурси. Альтернативу щодо методів покращення ситуації можна вбачати у вдосконаленні очисних систем на станціях водопідготовки та використанні домашніх фільтрів доочистки.
Варто зауважити, що загалом стан водопостачання в Україні визнають незадовільним 74% населення.
Серед переліку запитань чільне місце займатиме і водовідведення. Його стан взагалі є незадовільним, як у міських поселеннях так і у сільській місцевості. Отже, назріла нагальна необхідність зміни та вдосконалення існуючої системи управління в галузі водного господарства на засадах сталого водокористування. В основі цього повинен лежати принцип задоволення потреб населення і галузей господарства та обмеження використання природних ресурсів і зменшення навантаження на природні можливості.
Формування організаційно-економічного механізму переведення водного господарства на модель сталого розвитку можна структуризувати за такими основними блоками: розробка механізму раціонального водокористування через посилення ролі фіскальних регуляторів; формування інституту приватної власності з метою прискорення реалізації підприємницьких ініціатив; інституціоналізація нових форм кредитування та системи розрахунків з метою підтримання водокористувачів на початкових етапах організації бізнесової діяльності; перенесення центру ваги регулювання розвитку водного господарства на регіональний рівень. Саме ці заходи повинні становити основу інструментальної бази переведення водного господарства на модель сталого розвитку, забезпечити узгодження сучасних та перспективних пріоритетів водокористування, сприяти імплементації господарського використання водних ресурсів у дієвий чинник соціально-економічного піднесення та бути ефективним чинником підвищення добробуту населення.
Підсумовуючи вищезазначене, можна узагальнити та виокремити основні й нагальні заходи у просуванні до сталого водокористування в районі із зниженням високого рівня водоємності. По-перше, необхідно провести низку моніторингових досліджень стану використання водних ресурсів всіма галузями господарства району та зробити прогнозні висновки. По-друге, потрібно вибрати основні напрями та пріоритети сталого водокористування, враховуючи територіальні особливості. По-третє, важливою є розробка індикаторів стану, впливу та реагування стосовно водних ресурсів і, як результат, розробка плану ведення водного господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням особливостей кожної території району, з пріоритетністю соціальної сфери водокористування.
До заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів необхідно віднести: впровадження систем зворотного водопостачання та безстічного водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод); заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення в структурі господарства району частки водоємних виробництв; проведення комплексу заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення тощо.
Важливим є формування свідомості громадян, направленої на стале водокористування. Вагомим кроком до реалізації цього має стати плата за використання та забруднення водних ресурсів. Встановлення цін на використання повинно базуватись на різній економічній оцінці водних джерел відповідно до способу використання, їх якісних та кількісних характеристик, водозабезпеченості того чи іншого регіону тощо. Даний процес неможливий без відповідної нормативно-законодавчої бази контролю. Надходження коштів необхідно спрямовувати на збереження, відновлення, очистку водних ресурсів.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |
