Програма «Питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року (стр. 6 )

Невід’ємними частинами такого плану необхідно визнати екологізацію підприємницької діяльності, застосування науково обґрунтованих способів і технології лімітації використання водних ресурсів, циклічні системи, безводні технології тощо. Тут варто використати закордонний досвід розробки й впровадження таких технологій та міжнародну співпрацю з питань сталого водокористування. Важливим є і стимулювання виробників до зменшення об’ємів використання води, зниження рівня забруднень.

Не слід забувати про впровадження вітчизняних інноваційних відкриттів. Впровадження такого плану потребує тісної взаємодії всіх гілок влади з громадськістю, оскільки ідея сталого водокористування носить перш за все характер домінуючої соціальної складової: для задоволення потреб, покращення здоров’я та підвищення добробуту кожного.

5.3.2. Будівництво і реконструкція гідротехнічних протипаводкових споруд

Основним напрямком боротьби з паводками є регулювання річок шляхом будівництва та відновлення існуючих необхідних берегоукріплень і дамб, проведення робіт з розчищення та регулювання русел річок. Необхідною умовою для цього є збільшення обсягів протипаводкових робіт на малих річках району за рахунок обласного та державного бюджетів, інвестицій та інших джерел фінансування.

Поєднання фінансових ресурсів Державного бюджету на протиповіневі заходи, місцевих бюджетів, коштів цільових фондів на відродження малих річок та коштів, виручених за реалізацію надлишків гравію, що залишається після проведення необхідних русло регулюючих робіт на окремих ділянках річок, дасть змогу значно збільшити обсяги робіт з будівництва і реконструкції гідротехнічних протипаводкових споруд.

Реалізація програми руслоочисних та русло регулюючих робіт здійснюється шляхом реалізації таких заходів:

–  визначення переліку ділянок русел річок, що потребують проведення руслоочисних та русло регулюючих робіт, а також обсягів робіт, відповідно до Планів попереджувальних ремонтів та розроблених проектів;

–  визначення ділянок русел річок, що потребують проведення берегоукріплюючих, запобіжних або відновлювальних природоохоронних робіт, проводяться уповноваженими представниками Львівського облводгоспу, управління охорони навколишнього природного середовища, управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, відповідних представницьких інституцій на рівні району та райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування;

–  виготовлення та погодження проектно–кошторисної документації на берегоукріплювальні, запобіжні або відновлювальні природоохоронні та інші роботи;

–  визначення джерел фінансування та проведення робіт.

Наявність об’єктів протиповеневого захисту по Жидачівському районі та потреба в коштах на їх ремонт викладена у додатку №1 та визначена орієнтовна вартість будівництва об’єктів протиповеневого захисту на аварійних ділянках річок Жидачівського району у додатку №2.

5.3.3. Самоочищення водойм та доочищення води для питних потреб індивідуальних і колективних споживачів

Кожна водойма — це складна жива система, де мешкають бактерії, водорості, вищі водні рослини, безхребетні тварини. Спільна їх діяльність забезпечує самоочищення водойм. В умовах незайманості природи, якщо у водойму потрапляють, наприклад, хімічні домішки, процес самоочищення протікає швидко, тому одна із найважливіших природоохоронних задач — підтримувати цю здатність.

Фактори самоочищення водойм різноманітні. Умовно їх можна розділити на три групи: фізичні, хімічні та біологічні.

Серед фізичних факторів першочергове значення має розбавлення, розчинення та перемішування забрудненої води, що надходить до водойм. Сприяє самоочищенню водойм осідання на дно нерозчинних речовин, а також відстоювання забрудненої води.

Знезараження води проходить і під впливом ультрафіолетового випромінювання сонця. Ефект знезараження досягається прямим шкідливим впливом ультрафіолетових променів на білкові колоїди та ферменти протоплазми мікробних клітин, а також на спорові організми та віруси.

Із хімічних факторів самоочищення водойм слід відмітити окислення органічних та неорганічних речовин. Часто дають оцін­ку самоочищення водойми за відношенням до легко окислювальної органічної речовини (визначається біохімічною потребою кисню — БПК) або за загальним вмістом органічних речовин (визначається хімічною потребою кисню — ХПК). Оцінку самоочищення проводять і за вмістом конкретних з’єднань або їх груп (фенолів, вуглеводнів, смол).

Відмиранню мікрофлори можуть також сприяти деякі хімічні речовини. При цьому окрім патогенних бактерій та вірусів у водоймах можуть відмирати і мікроорганізми, що відіграють істотну роль в самоочищенні водойм.

До біологічних факторів самоочищення водойми відносяться водорості, плісняві та дріжджові грибки.

Підприємства житлово–комунального господарства району, що надають послуги з водопостачання та водовідведення не встановлюють пристрої для доочищення води індивідуальним та колективним споживачам. Прийняття рішення щодо встановлення пристроїв доочищення води залишено на самих індивідуальних споживачів і реально оцінити стан оснащення індивідуальних житлових садиб такими пристроями, що покращують якість питної води на сьогодні є неможливим.

Враховуючи тенденцію самостійної забудови локальних джерел забору води (криниці) практично в усіх населених пунктах, без попереднього погодження з відповідними службами, без встановлення додаткових пристроїв (механізмів), станцій доочищення води для питних потреб індивідуальних споживачів може призвести до погіршення санітарно–епідеміологічної ситуації та можливого спалаху інфекційних захворювань локального характеру.

Спеціальних пристроїв для доочищення питної води бюджетні установи, що фінансуються з районного бюджету, не встановлювали.

На водозаборі КП «Журавножитлосервіс» встановлено фільтри, за допомогою яких проводиться доочистка питної води.

5.3.4. Забезпечення затвердження в установленому порядку зон санітарної охорони господарсько–питних водозаборів.

Відсутні та не впорядковані зони санітарної охорони 1 поясу свердловин в :

– с. Бортники – забезпечується подача води до дошкільної та шкільної установ;

– смт. Журавно – забезпечується подача води до навчальної установи.

У м. Жидачів наявність в межах другої зони санітарної охорони (ЗОС) водозабору хімвиробництва (целюлозний завод ВАТ «Жидачівський ЦПК»), а також сусідство з достатньо потужним діючим сміттєзвалищем та експлуатацією кар’єру з видобутку родовища суглинків ВАТ «Жидачівське заводоуправління цегельних заводів», свідчить про неможливість облаштування зон санітарної охорони водозабору для збереження природного складу і якості підземних вод і захисту від забруднення не тільки в межах району, а і всієї Львівської області живлення водоносного горизонту.

Відсутність можливості забезпечення режиму санітарної охорони існуючого водозабору в м. Жидачів від забруднення спонукало Жидачівську міську раду та МКП «Жидачівводоканал» звернутися до Львівської геологорозвідувальної експедиції державного підприємства «Західукргеологія» про надання спеціального гідрологічного обґрунтування можливості використання ділянки раніше розвіданих запасів підземних вод Гніздичівського родовища, на що отримано негативний висновок. За даними геологічної розвідки наявні запаси якісної прісної води в достатній кількості є долинах річок Свіча та Дністер в межах селища Журавно.

Забезпечено КП «Журавножитлосервіс» охорону та зони санітарії на водозаборі в с. Любша.

На території Жидачівської ЦРЛ, Журавнівської МЛ зони водозабору загороджено, вивішено відповідні знаки.

5.3.5. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу

Необхідне створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу та здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів на рівні району.

5.3.6. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи

Екологічна освіта

Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту, яка на порозі третього тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку. Концепція екологічної освіти, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа.

Екологічна освіта як цілісне культурологічне явище, що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості є запорукою розвитку і збереження людини в суспільстві і необхідним елементом відродження держави. Вона є пріоритетним напрямком виховання державної національної програми»“Освіта (Україна ХХI століття)» і спрямована на формування екологічної культури як складової системи національного і громадського виховання всіх верств населення України через екологічне просвітництво, екологізацію навчальних дисциплін та програм підготовки, а також професійну екологічну підготовку через базову екологічну освіту.

В Україні і, відповідно, в області та районі прийняті і реалізуються відповідні програмні документи в галузі екологічної освіти: батьківська, дошкільна, шкільна, вузівська, позавузівська. Екологічна освіта може забезпечуватись формальними і неформальними методами.

Велика роль у розв’язанні цих завдань відводиться позашкільним та шкільним закладам, зокрема гуртки юних натуралістів тощо – всі вони виконують завдання екологічної освіти і виховання дітей та учнівської молоді. У 2009 році такими гуртками було охоплено незначна частина учнівської молоді.

З метою екологічного виховання позашкільними закладами області проводиться залучення учнівської молоді до участі у різних профільних екологічних конкурсах районного, обласного та державного рівнів.

Втілюючи завдання екологічної освіти та виховання, еколого - натуралістичні гуртки повинні тісно співпрацювати з вищими навчальними закладами області, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, громадськими організаціями у напрямку охорони довкілля, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Вихідним положенням вищої екологічної освіти є продовження базової середньої освіти на наступному, більш високому рівні з метою формування в учнівської молоді району високої екологічної культури, глибоких екологічних знань та біосферного світогляду; сприяти органам виконавчої влади та місцевого самоврядування у підготовці представників району (колишніх учнів ЗОШ району) бакалаврів, спеціалістів і магістрів у всіх сферах екологічної практичної, управлінської, освітньої та наукової діяльності.

З метою підвищення ефективності підготовки студентів профільних вищих навчальних закладів приймати на практику, стажування, роботу кваліфікованих молодих профільних спеціалістів – екологічно поінформованих і екологічно свідомих з широким екологічним світоглядом. Програми стажування чи проходження таких практик чи досліджень повинні полягати у впровадженні екологічної освіти та вихованні шляхом організації біологічних практик студентської та учнівської молоді, в т. ч. на природно-заповідних територіях району.

В напрямку покращення спеціалістів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, навчальних установ району, громадських організацій, спеціалізованих підприємств – суб’єктів господарювання тощо необхідно щорічно охоплюватися підвищенням екологічної освіти працівників таких установ, для вироблення компонентів професійних екологічних знань, що сприятимуть інтеграції екологічних знань і знань спеціальних дисциплін; залучати профільних спеціалістів чи науково–дослідних організацій для проведення на території району відповідних досліджень.

Інформування громадськості

На виконання чинного законодавства України, Наказів Мінприроди № 000 від 18.10.2006, №20 від 29.01.2007 ти інших нормативних документів райдержадміністрацією проводилися у надалі буде реалізовано комплекс заходів щодо інформування населення з основних напрямків реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної безпеки на території району. Матеріали такого змісту регулярно оприлюднюватимуться в районних газетах, через можливості міського телебачення у м. Жидачів, у шкільних та дошкільних установах району, через органи місцевого самоврядування, в мережі Інтернет, розповсюджуючи спеціалізовану пізнавальну літературу створюючи таким чином певний медіапростір з екологічних питань.

Інформаційна діяльність органів виконавчої влади району та місцевого самоврядування ретельно плануватиметься, до неї залучатимуться керівники установ, начальники підрозділів, районних секторів та фахівці. Висвітлюватиметься звітна інформація, проблемні екологічні та природоохоронні питання району, поточна інформація. З цією метою готуватиметься відповідна інформація, статті, інтерв’ю, коментарі фахівців для друкованих засобів інформації. У залежності від характеру інформації, готуватимуться відеосюжети, звукозаписи для радіо, наочність та фотоматеріали.

Проводитимуться профільні прес-конференції з питань підсумкової колегії територіального органу, підсумків проведення різноманітних екологічних акцій та нагальних екологічних питань регіону. Традиційним в інформаційному супроводі діяльності стануть виступи та інтерв’ю, участь в інформаційних тематичних програмах, відповідях на питання громадськості. До нетрадиційних заходів слід віднести участь представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у виїзних засіданнях на адміністративних територіях району по висвітленню нагальних питань з проблем екологічного становища.

Налагоджена конструктивна співпраця з журналістами районних засобів масової інформації і надалі підтримуватиметься. Для контролю, на виконання відповідних нормативних вимог, систематично проводитиметься моніторинг районних засобів масової інформації.

На постійній основі подаватиметься інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічні бюлетені щодо стану атмосферного повітря в районі, стан забруднення поверхневих вод, тощо), проведення екологічних акцій, конкурсів систематично оприлюднюватиметься на сайті райдержадміністрації. Особливо активною була інформаційно-просвітницька робота у весняний період під час проведення ряду екологічних акцій та свят: Всеукраїнських акцій, Місячника чистоти, озеленення та благоустрою, Дня охорони водних ресурсів, Дня довкілля, Дня Землі, Дня заповідників та національних парків, Всесвітнього дня навколишнього природного середовища, Дня довкілля тощо.

Громадські рухи

Неоціненну роль в охороні довкілля, пропаганді екологічних знань відіграє громадський екологічний рух, зростання його наукового та творчого потенціалу. Серед головних громадських організацій екологічного спрямування – «ЕКО–Довкілля» м. Жидачів, районна організація Українського товариства охорони природи, районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, районна організація Товариства лісівників України, та інші.

Важливим у діяльності громадських організацій є участь в підготовці нових профільних районних та місцевих цільових програм з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів. Активну участь у їх підготовці мають брати громадські організації, а також в організації та проведенні на території району екологічних акцій, конкурсів, наукових конференцій тощо.

Можливо є необхідність створити районну Громадську екологічну Раду.

5.4. Етапи виконання Програми

Програма розрахована на 10 років і виконуватиметься у два етапи.

На першому етапі (2роки) передбачається:

• стабілізація фінансово-економічного стану підприємств питного водопостачання та водовідведення шляхом запровадження економічно обґрунтованих тарифів на послуги з урахуванням витрат на здійснення капітальних вкладень;

• застосування нормативно-правових вимог, впровадження державних стандартів «Джерела централізованого питного водопостачання», «Питна вода. Гігієнічні вимоги та контроль якості» і «Фасована питна вода», будівельних норм і правил, науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання, інших нормативних документів України, науково-технічного обладнання у сфері питної води та питного водопостачання з наближенням його до стандартів Європейського союзу;

• здійснення заходів щодо економії питної води та зниження енергоємності її виробництва;

• створення сприятливих умов для залучення інвестиційних ресурсів з метою технічного переоснащення систем питного водопостачання та водовідведення;

• здійснення заходів з дослідження і охорони джерел питного водопостачання (інвентаризація та екологічна оцінка стану поверхневих і підземних джерел, розроблення прогнозів їх якості, проведення паспортизації джерел питного водопостачання);

• поліпшення стану і забезпечення дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання;

• розширення обсягів використання підземних вод у містах, селищах та сільських населених пунктах з високим рівнем забруднення поверхневих вод;

• відновлення та реконструювання в сільських населених пунктах системи питного водопостачання, що знаходяться у непрацюючому стані або постачають воду, яка не відповідає нормативам якості питної води;

• покращання якості питної води в містах, селищах і сільських населених пунктів району з найбільшою невідповідністю якості питної води державним стандартам та санітарному законодавству;

• реалізація пілотних проектів з основних напрямів реформування і розвитку підприємств питного водопостачання та водовідведення;

• розширення обсягів робіт з відновлення, реконструкції, будівництва систем питного водопостачання та водовідведення міст, селищ і сільських населених пунктів, а також з охорони та покращання стану водних об'єктів - джерел питного водопостачання;

• здійснення заходів щодо підвищення ефективності та надійності функціонування систем питного водопостачання і водовідведення, які забезпечать поступове поліпшення якості питної води, у тому числі за рахунок розширення обсягів використання підземних вод;

• забезпечення проведення державного моніторингу вод і державного обліку у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення;

• відновлення систем питного водопостачання, які знаходяться у непрацюючому стані;

• будівництво нових систем питного водопостачання в населених пунктах, де використовується питна вода некондиційної якості;

• налагодити контроль за використанням питної води із громадських та індивідуальних криниць, природних джерел шляхом розроблення підпрограми «Сільська криниця» та «Цілюще джерело»;

• влаштування локальних очисних споруд чи стокових збірників тощо;

• виготовлення проектно–кошторисної документації та будівництво водогону Журавно–Жидачів;

• завершення реалізації інвестиційних проектів по м. Ходорів та м. Жидачів із будівництва систем водопостачання та водовідведення;

• утворення спеціалізованого комунального підприємства з утримання та обслуговування, насамперед у сільських територіях об’єктів водопостачання та водовідведення тощо.

• створення районного Фонду ОНПС у Жидачівському районі.

На першому етапі виконання Програми використовуватимуться результати вже проведених наукових досліджень, доведених до стадії розробки конструкторської документації, розроблених ТЕО, робочих завдань тощо. Одночасно в рамках науково-технічних та інноваційних підпрограм буде розгорнуто дослідження і дослідно-конструкторські роботи, що забезпечать впровадження передових науково-технічних досягнень під час реалізації інвестиційних програм на наступних етапах.

На другому етапі (2роки) передбачається завершення найбільш капіталовитратних заходів, які дадуть змогу докорінно покращити забезпечення населення району якісною питною водою і в достатній кількості.

5.5. Освіта, підготовка кадрів, виховання, інформування та участь громадськості у розв’язанні проблем забезпечення населення району питною водою

Серед чинників незадовільної ситуації в питанні охорони водних об’єктів слід назвати погану взаємодію органів місцевої влади, контролюючих організацій, природокористувачів з екоНУО та науковими структурами. Як приклад: згідно зі ст. 87 Водного кодексу України виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів зобов’язані доводити до відома населення, всіх зацікавлених організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій мають здійснювати виконавчі комітети місцевих Рад та державні органи охорони навколишнього природного середовища. На практиці ця робота здійснюється незадовільно, про що свідчить статистика притягнення до відповідальності за порушення водного законодавства. Водночас, саме з допомогою громадськості проблему можна було б подолати. На сьогоднішній день в Жидачівському районі нараховується незначна кількість активних громадських екологічних організацій. Діяльність багатьох НУО спрямована на поліпшення стану довкілля на місцевому рівні – зокрема, заліснення берегів річок, очищення води в річках, ставках та струмках, інспектування водних об’єктів та прибережних зон, а також участь у підготовці місцевих і навіть загальнодержавних природоохоронних програм. Тут можна згадати про ініціативи ГО «Еко–Довкілля» м. Жидачів, яка через співпрацю з Жидачівською міською радою і окремими депутатами ініціювала та брала участь у підготовці кількох слухань, зокрема у питанні захисту вод, готувала матеріали до плану дій з охорони навколишнього природного середовища м. Жидачів.

Жидачівською районною радою із представниками робочої групи та громадських організацій проводилася екологічна акція – конкурс. Залучення громадськості до здійснення державної політики у сфері захисту довкілля і, зокрема, щодо захисту водного середовища дозволить використати значний потенціал для вдосконалення правових механізмів захисту вод, сприятиме підвищенню рівня правової освіти широких верств населення, а також поліпшить рівень профілактики правопорушень у цій сфері. НУО можуть бути і партнерами і контролерами органів влади у здійсненні реформ з водопостачання та водовідведення. Подальший розвиток питань, пов’язаних з поліпшенням доступу НУО до інформації у прийнятті важливих рішень, сприятимуть поліпшенню екологічної ситуації в районі й сприятимуть подоланню негативних процесів, зокрема, у водному господарстві.

З метою сприяння розвитку системи екологічної освіти, виховання, інформування населення, підготовки професійних кадрів і формування екологічної свідомості та культури спеціалістів підприємств питного водопостачання і водовідведення для ефективного виконання пріоритетних напрямів реалізації Програми передбачається:

• перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців сфери управління водопровідно-каналізаційними мережами;

• залучення громадських організацій до участі у заходах, передбачених цією Програмою;

• організація конкурсів і виставок водозберігаючих, енергозберігаючих технологій, засобів підготовки та подачі питної води, систем водовідведення і знезараження стічних вод;

• підтримка природоохоронних акцій щодо захисту і збереження джерел питного водопостачання на районному та місцевому рівнях – населених пунктах зокрема.

5.6. Організаційне забезпечення виконання Програми

Безперебійне питне водопостачання та водовідведення забезпечується на основі єдиного управління, впровадження новітніх технологій, освоєння капіталовкладень, стабілізації економічного становища підприємств питного водопостачання та водовідведення, зниження витрат матеріальних та енергетичних ресурсів.

В основу управління у сфері питного водопостачання та водовідведення покладено такі принципи: взаємоузгодженість діяльності підприємств водопровідно-каналізаційної мережі; удосконалення роботи з розмежування повноважень у цій сфері між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Організацію виконання Програми відповідно до своїх повноважень здійснюють:

• на районному рівні - управління економіки райдержадміністрації, районна санепідемстанція;

• на місцевому рівні - структурні підрозділи (посадові особи) виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємства водоканалізаційного господарства;

• управління економіки райдержадміністрації щорічно представляє райдержадміністрації звіти та необхідну інформацію про хід виконання завдань Програми;

• райдержадміністрація щорічно інформує районну раду про хід виконання Програми і вносить пропозиції щодо коригування завдань Програми.

Крім того, для постійного супроводу Програми, контролю і моніторингу за станом використання водних ресурсів, як координованим процесом управління необхідно створити модель впровадження інтегрованого управління водними ресурсами.

Основними функціями такого управління повинні стати:

- управління водним басейном району утвореним робочим органом – на постійній основі;

- виконання локальних програм, планів і заходів, що стосується водоспоживання і водовідведення;

- моніторинг і управління даними про екологічний стан водних об'єктів, кількісними і якісними показниками і т. д.

- фінансово-економічне забезпечення реалізації водозахисних заходів програм і планів водних ресурсів;

- регулювання використання водних ресурсів у районі;

- контроль виконання планів і заходів водних ресурсів.

Модель управління водними ресурсами району повинна включати Раду – колективний орган управління водними ресурсами, який на першому етапі розвитку і впровадження басейнового принципу управління стане консультативним органом в районі.

Завданням Ради повинно стати надати сприяння розробці, узгодженню і впровадженню Плану управління водними ресурсами району, включаючи План заходів. До складу Ради необхідно включити представників центральних органів виконавчої влади у районі, районної державної адміністрації, районної ради, органів місцевого самоврядування, підприємств водокористувачів, громадськості, науково–дослідних організацій.

Важливим інструментом інтеграції інтересів є розробка та ухвалення головними зацікавленими сторонами має бути розробка та підписання Угоди про співпрацю у сфері використання і охорони водних ресурсів і екосистем та Положення про інформаційну взаємодію в межах району щодо управління у сфері водопостачання і водовідведення.

Інструментом реалізації Програми також є прийняте розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 3 лютого 2010 року №73 «Про організацію з розробки та супроводу районної Програми «Питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року».

Головним одержувачем такої екологічної інформації має стати управління економіки райдержадміністрації та Жидачівське управління водними ресурсами як орган впровадження Плану управління водними ресурсами. Це Положення повинно бути прийнято разом із Угодою і стати обов'язковим для виконання.

5.7. Фінансове забезпечення виконання Програми

Фінансування Програми, з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках державних, регіональних та галузевих програм і проектів, що реалізуються, здійснюється за рахунок:

Загальна вартість заходів Програми в цінах 2010 року орієнтовно становить 840’215 тис. грн.

• коштів Державного бюджету України – прогнозована вартість робіт з виконання заходів становитиме 536’500 тис. грн.;

• коштів обласного бюджету – прогнозована вартість робіт з виконання заходів становитиме 44’500 тис. грн.;

• коштів районного бюджету, в т. ч. відшкодування відсоткових банківських кредитів, одержаних бюджетними установами, органами місцевого самоврядування, індивідуальними домогосподарствами на виконання енергоощадних заходів та покращення якості власних систем водопостачання та водовідведення – прогнозована вартість робіт з виконання заходів становитиме 22’270 тис. грн.;

• коштів бюджетів міських, селищних і сільських рад, коштів підприємств питного водопостачання та водовідведення відповідно до програм їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом – прогнозована вартість робіт з виконання заходів становитиме 73’740 тис. грн.;

• коштів цільових фондів ОНПС державного, обласного, міських, селищних і сільських бюджетів – прогнозована вартість робіт з виконання заходів становитиме 41’150 тис. грн.;

• інших джерел надходження, у тому числі зовнішніх і внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків тощо – прогнозована вартість робіт з виконання заходів становитиме 116’055 тис. грн.;

• удосконалення механізму розподілу платежів за спеціальне водокористування.

Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» районна держадміністрація щорічно при підготовці пропозицій до проекту районного, обласного та державного бюджетів подає на погодження та затвердження інвестиційні програми району та надає заявки щодо надання субвенцій (дотацій) місцевим бюджетам на здешевлення вартості електроенергії, яка використовується для подачі питної води та водовідведення, до рівня розміру цін (тарифів), за якими населення сплачує за електроенергію в побуті.

Обґрунтування обсягів робіт та обсягів фінансування з Державного бюджету України управління економіки райдержадміністрації щорічно подає облдержадміністрації та Головному управлінню житлово–комунального господарства облдержадміністрації для включення їх до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку, проекту Державного бюджету України на відповідний рік та інших цільових програм державного та обласного рівнів.

Кошти державного, обласного, районного та бюджетів міських, селищних і сільських рад можуть використовуватися на державну підтримку таких заходів:

• реконструкція та будівництво унікальних систем водопостачання та водовідведення;

• реконструкція та будівництво в сільській місцевості систем питного водопостачання, які потребують значних капітальних вкладень (міжрегіональні групові водопроводи, станції з очищення води);

• будівництво підприємств з виготовлення споруд і установок питного водопостачання та водовідведення в контейнерному чи блочному виконанні;

• роботи з поліпшення стану водних об'єктів - джерел питного водопостачання;

• попередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві;

• здійснення досліджень та розробок з визначення технічних умов, регламентів, методів експлуатації обладнання в системах питного водопостачання;

• впровадження вітчизняних вимірювальних приладів з контролю якості води та оснащення ними лабораторій;

• вдосконалення нормативно-правової бази і науково-технічного забезпечення з питань питного водопостачання та водовідведення;

• методичне, метрологічне та аналітичне забезпечення впровадження державних стандартів у сфері питної води і питного водопостачання.

Реконструкція й будівництво системи питного водопостачання та водовідведення здійснюється за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на виконання заходів з попередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві у разі їх передбачення в Державному бюджеті України на відповідний рік, а також коштів місцевих бюджетів і підприємств на умовах співфінансування.

Головними розпорядниками бюджетних коштів з виконання заходів Програми є:

• на обласному рівні – Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації;

• на місцевому рівні – райдержадміністрація, сільські, селищні, районні та міські ради.

Замовником виконання заходів, фінансування яких, відповідно до Програми, здійснюється з районного та бюджетів міських, селищних і сільських рад, є райдержадміністрація, районна рада та органи місцевого самоврядування.

Замовником виконання заходів, фінансування яких, відповідно до Програми, здійснюється за рахунок Державного та обласного бюджетів та інших залучених інвестиційних коштів, є райдержадміністрація, органи місцевого самоврядування та підприємства водоканалізаційного господарства району.

5.8. Очікувані результати

Виконання Програми дасть можливість забезпечити:

• реалізацію державної політики у сфері питної води та питного водопостачання;

• підвищення рівня якості послуг, що надаються населенню з питного водопостачання та водовідведення;

• населення району, підприємства, установи та організації питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання;

• поліпшення санітарно-епідемічної ситуації щодо забезпечення питною водою та зниження на цій основі захворюваності населення;

• охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання та поступове їх відновлення;

• впровадження на підприємствах питного водопостачання та водовідведення сучасних технологій, матеріалів, реагентів, обладнання тощо;

• підвищення ефективності функціонування підприємств питного водопостачання та водовідведення;

• зниження витрат матеріальних і енергетичних ресурсів у процесі питного водопостачання та водовідведення;

• модернізацію інфраструктури підприємств питного водопостачання;

• оптимальне співвідношення рівня витрат на оплату послуг питного водопостачання та доходів населення.

Упорядкування проведення руслоочисних та руслорегулюючих робіт у відповідності з Постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. № 000 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду», від 03.07.06р. № 000 «Про затвердження Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року», від 16.11.02р. № 000 «Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету з водного господарства на замовлення юридичних та фізичних осіб» передбачає збільшення джерел фінансування та обсягів коштів, що будуть направлені на фінансування протиповіневих заходів та покращення розвитку інфраструктури територіальних громад у межах населених пунктів, де будуть проводитись руслоочисні та русло регулюючі роботи.

Крім того, виконання програми сприятиме:

–  створенню безпечних умов проживання населення району;

–  відновленню сприятливого гідротехнічного стану річок;

–  поліпшенню умов проходження весняних повеней та паводків на річках;

–  мінімізації можливих збитків від шкідливої дії вод.

5.10.  Контроль за виконанням Програми.

Контроль за виконання цієї Програми, а також місцевих програм здійснює управління економіки районної державної адміністрації, районна санепідемстанція, інші органи виконавчої влади в межах повноважень визначених Законом та профільна депутатська комісія районної ради.

Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про охорону навколишнього природного середовища».

Контроль за використанням коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється відповідно до діючого законодавства.

За самовільну вибірку гравійно–піщаної суміші та піску безпосередній контроль здійснюють органи природоохоронної прокуратури, управління внутрішніх справ у районі, управління навколишнього природного середовища, Жидачівське ВКГ та органи місцевого самоврядування, відповідно до вимог чинного законодавства.

Райдержадміністрація несе відповідальність за повну і своєчасну реалізацію завдань Програми (у частині, що фінансується з районного та місцевих бюджетів), не менше одного разу у рік подають звіт та необхідну інформацію про хід виконання Програми та використання коштів.

Профільна депутатська комісія районної ради здійснює загальний контроль за ходом виконання завдань Програми та цільового використання коштів, з урахуванням усіх джерел фінансування.

РЕЗЮМЕ

Стан навколишнього природного середовища Жидачівщини, як і в попередні роки, із достатньою кількістю природних водоймищ, залишається відносно стабільним і поки що є доволі прийнятним. Можливості природних систем до самовідтворення ще не вичерпані, проте, в районі є достатньо проблем, які можуть вивести їх з рівноваги, привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв'язання.

Екологічні проблеми району здебільшого обумовлені антропогенним впливом на довкілля і вирізняються інтенсивністю їх прояву на різних територіях. Найбільшому техногенному навантаженню піддані населені пункти, через які протікають гірські річки Дністер, Стрий, Свіча та територія колишнього Подорожненського сірчаного родовища, де зараз розміщене найбільше штучно утворене сірководневе озеро. Специфічні проблеми мають і ті населені пункти, які є районами видобування та транспортування гравію, піску, мінеральних вод тощо.

Збереження і відновлення безпечного, сприятливого для існування людини довкілля потребує чималих зусиль і ресурсів, збалансований розвиток вимагає значних капіталовкладень в охорону навколишнього природного середовища для компенсації наслідків діяльності людини.

Найважливіша складова у цьому процесі – фінансування, – обсяги коштів, що спрямовуються на природоохоронні заходи сьогодні, безперечно, є недостатніми. Не завжди обґрунтованими є й пріоритети у напрямках використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища різних рівнів.

Не менш важливий напрямок природоохоронної діяльності – формування у населення екологічного світогляду. Важливо, щоб кожна людина при здійсненні суспільно-виробничої діяльності чи у побуті та на дозвіллі виявляла достатній рівень загальної культури, розуміння особистої відповідальності перед своїми близькими, сусідами, майбутніми поколіннями за наслідки для довкілля своїх дій – великих, малих і дріб’язкових.

Шляхи до цього – через просвіту та виховання, де головні ролі належать сім’ї, навчально-просвітницьким закладам, громадським організаціям, засобам масової інформації. Проте, в першу чергу, важливо, щоб держава активно, цілеспрямовано і наполегливо демонструвала, не тільки на рівні декларацій, свою дієву зацікавленість у вирішенні природоохоронних питань.

На стимулювання почуття відповідальності, крім того, спрямований розвиток природоохоронної законодавчої бази, активізація контролю за його виконанням, адекватність заходів, що вживаються до порушників.

Виходячи з цього, головними напрямами прикладання зусиль органів влади в районі, в т. ч. місцевого самоврядування, природоохоронних організацій, мають бути:

-  удосконалення економічних та організаційних механізмів залучення та ефективного використання коштів всіх джерел фінансування на виконання природоохоронних заходів;

-  стимулювання реалізації природоохоронних заходів підприємствами, що є забруднювачами довкілля;

-  забезпечення ефективного державного контролю за збереженням, раціональним використанням і відтворенням природних ресурсів району;

-  інформування громадськості з питань екологічних проблем району, активна співпраця з громадськими екологічними організаціями, сприяння екологічній освіті та вихованню, формування суспільної екологічної свідомості.

Для успішної ефективної діяльності у справі збереження навколишнього природного середовища необхідним фактором є інтеграція зусиль державних органів, підприємств і організацій, на які покладені природоохоронні функції, підприємств природокористувачів та широкого загалу небайдужої громадськості.

Збереження водних ресурсів прісної води та її якості є невід’ємною частиною Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року, погоджену рішенням Жидачівстької районної ради № 000 від 04 березня 2008 року в частині сталого водокористування, як мету, а саме: «…забезпечення адекватного постачання якісною водою всього населення району, зберігаючи гідрологічні, біологічні і хімічні функції екосистем, корегуючи діяльність людини до можливостей природи…».

Тому розвиток водогосподарського комплексу (ВГК) Жидачівського району повинен відповідати новим соціально-економічним й екологічним вимогам, які визначаються сьогоденням. Соціально-економічний аспект цих вимог передбачає реалізацію заходів, спрямованих на вдосконалення територіально-галузевої структури і технологій водокористування; забезпечення якісною питною водою і збереження здоров’я населення; сприяння стабільному розвитку усіх населених пунктів району; співробітництво в галузі використання й охорони водного фонду; урахування екологічних обмежень і вимог при прийнятті рішень. Екологічний аспект розвитку ВГК включає комплекс заходів, що забезпечують охорону водно ресурсних джерел і раціональне використання водних ресурсів, збереження біорізноманіття; підвищення безпеки при застосуванні токсичних хімічних речовин; вирішення проблеми відходів.

Стратегічними завданнями Програми є: дослідити та проаналізувати сучасний стан водокористування в районі, забезпечення господарських потреб району водними ресурсами доброї якості, напрями поліпшення управління, відношення населення до проблем водокористування.

Питання пошуку нових стратегій взаємодії суспільства і природи є досить актуальним. Комплексний підхід до управління прісними водними ресурсами повинен охоплювати всі джерела поверхневих і підземних вод, враховуючи їх якісні та кількісні аспекти; багатоцільове використання водних ресурсів для цілей водопостачання і санітарії, сільського господарства, промисловості, транспорту; охорону та економічну оцінку водних джерел; плату за експлуатацію та використання; співробітництво у рамках транскордонних водних ресурсів.

Важливим питанням є аналіз водозабезпеченості району в цілому та його населених пунктів зокрема. Дані показники можна вважати індикаторами стану сталого водокористування району.

Головною метою адміністративної реформи, що проводиться в Україні, є зміна методів та механізмів управління соціально-економічним розвитком суспільства. Оновлені владні структури повинні відійти від застосування адміністративних важелів управління у важливих життєдіяльних сферах шляхом упровадження відповідного законодавчого поля та нормативних засад ринково-орієнтованих соціально-економічних відносин у суспільстві.

Проведення реформ та актуальність проблем охорони водних ресурсів і забезпечення населення якісною питною водою зростають в умовах переходу до ринку та розгортання процесу приватизації.

Програма «Питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року є спеціалізованою програмою, орієнтованою на підвищення ефективності у сфері водокористування та водовідведення, покращення якості показників у визначеній сфері. Узагальненою метою Програми є – реалізація комплексу заходів.

Програма враховує відповідні положення ряду Законів України, Постанов кабінету Міністрів та профільних Міністерств, рішень сесій Львівської обласної ради та розпоряджень Львівської облдержадміністрації, є логічним продовженням політики реалізації завдань Концепції політики Жидачівського району в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів, екологічної безпеки та стану здоров’я людей, затвердженої рішенням Жидачівської райди від 21 червня 2007 року №88, відповідних рішень сесій Жидачівської районної ради і має бути поширена на усі адміністративні території Жидачівського району.

Інтелектуальна власність: управління економіки райдержадміністрації.

Місце реалізації Програми: Жидачівський район Львівської області.

Спрямованість Програми: соціально–економічний розвиток.

Термін реалізації Програми: 11 років – з 2010 по 2020 роки.

Керівник управління економіки

Жидачівської райдержадміністрації Світлана Самсонова

За участю та погодженням:

Жидачівська районна санітарно–епідеміологічна станція

Головний державний санітарний лікар

Жидачівського району Констянтин Левчук

Сектор екологічного контролю в Жидачівському районі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області

Завідувач сектором Володимир Брелик

Відділ регуляторної політики в землекористуванні і експлуатації надр Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області

Головний спеціаліст відділу Ярослав Костур

ГЛОСАРІЙ

Програма – Програма «Питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року

БПУВР – басейновий принцип управління водними ресурсами

ІУВР – інтегровану управління водними ресурсами

ГДС – гранично допустимий скид

ГДК – гранично допустимі концентрації

БПК – біохімічна потреба кисню

ХПК – хімічна потреба кисню

ЖУВГ – Жидачівське регіональне управління водних ресурсів

ВООЗ – Всесвітня Організація Охорони Здоров’я

ОУВ – об’єкти утворення відходів

ООУВ – об’єкти оброблення та утилізації відходів

МВВ – місця видалення відходів власників

ПЗФ – природно–заповідний фонд