Тема: Види простих речень і відтінки їх значень. Пунктограми у простому реченні (стр. 3 )

Учені прогнозують: на світовому ринку прискорено розвиватимуться сектори інтенсифікації водовикористання, водозберігальні, водоефективні, водоохоронні технології.

Хіба важко зрозуміти, що наше ставлення до водного дару має стати камертоном чистоти до життєдайного соку Землі як Божого дару! Візьміть ці слова, як пам’ять на все життя (За С. Костенком, 448 слів)

.

·  Підготуйте докладний письмовий переказ тексту.

Пояснення нових слів і запис їх на дошці

·  Назвіть слова, що вам не зрозумілі.

Довідка: функціонувати (викочувати свої функції; бути в дії, діяти, працювати), ресурси (запаси чого-небудь, які можна ви користати в разі потреби), дефіцит (мала кількість, нестача чого-небудь порівняно з потребою), міграції (пересування), сектори (складова частина чого-небудь) інтенсифікації (збільшення інтенсивності чого-небудь; посилення чогось), водоохоронні технології, камертон (невеликий вилкоподібний сталевий інструмент із двома зубцями, який внаслідок удару видає звук певної висоти), життєдайний (потрібний, необхідний для життя, який дає життя).

·  Самостійне складання плану

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 47-48

Тема:

Студентський проект удосконалення власного мовлення

(проведення діагностичної роботи і визначення

індивідуальних проектів змісту, форм і методів

удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів)

Мета:

вчити студентів поетапно працювати над створенням проекту, орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати знання з рідної мови та поєднувати їх зі знаннями англійської мови;

розвивати логічне мислення; творчу уяву, творчі здібності, увагу; формувати навички самостійної роботи;

виховувати уважне ставлення до рідної мови та іноземної, інтерес до мовних явищ взагалі.

Студент повинен знати:

·  вимоги до культури мовлення (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність).

Студент повинен вміти:

·  логічно й послідовно викладати свої думки; виділяти головне з-поміж другорядного.

План проведення

1. Групові виступи – презентації на одну з поданих тем із використанням мультимедійних засобів (або інших засобів для демонстрації ілюстрацій, схем, таблиць, діаграм тощо).

2. Аналіз, обговорення виступів – презентацій.

Пропоновані теми для проектів – презентацій:

1.  Поглиблення й вдосконалення власних знань з мови й мовлення.

2.  Студентський жаргон: «за» і «проти».

3.  Говоримо по-сучасному.

4.  Сленг в українській мові

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 49-50

Тема: Виступ із тематичною промовою.

Основні способи виступу.

Мета:

поглибити знання студентів про особливості публічного виступу,

ораторського мовлення, ознайомити із засобами досягнення взаємодії зі

слухачами, правилами поведінки під час виступу; вдосконалювати

вміння готувати промову та аналізувати чуже мовлення, виступати

перед аудиторією; розвивати культуру мовлення.

Студенти повинні знати:

·  особливості публічного виступу;

·  особливості ораторського мовлення;

·  правила поведінки під час виступу;

·  правила підготовки до виступів на семінарах;

·  планування і виголошування непідготовлені промови.

Студенти повинні вміти:

·  виступати з ораторською промовою;

·  виступати на зборах, семінарах перед аудиторією.

План

1. Особливості публічного виступу, ораторського мовлення.

2. Правила поведінки під час виступу.

3. Добір матеріалу і його систематизація.

4. Пам'ятка для промовця.

5. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь

не підготовлений).

6. Виконання практичних завдань.

Рекомендована література:

1. Українська мова: Підручник для 10-11 класів шкіл з укр. та рос. мовами навчання/ О. М.Бєляєв, , івський, . – К.: Освіта. – с. 164, 165.

2. Українська мова: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою/ , . – К.: «Літера ЛТД», - 2012, с.166-187.

Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте текст. Перекажіть.

Існує три способи виголошення промови:

-  читання тексту;

-  відтворення по пам'яті із читанням окремих фрагментів (з опорою на текст);

-  вільна імпровізація (експромт).

Читають такі промови, від тексту яких не можна відступити:

дипломатичні, урочисті, доповіді й співдоповіді офіційного змісту.

Інші види, як правило, вимовляють з опорою на письмову основу. Достатньо глянути на сторінку, щоб відновити хід викладу, знайти потрібну цифру тощо. Такий виступ створює враження вільного володіння матеріалом, дає можливість оратору впевнено спілкуватися зі слухачами. У мовця, однак, не завжди є можливість попередньо підготувати текст.

Іноді під час нарад, засідань, зборів, зустрічей доводиться виступати експромтом. При цьому потрібна мобілізація пам'яті, енергії, волі. Імпровізація можлива тільки на базі великих знань, володіння риторичними навичками.

Майже завжди при публічному виступі необхідно відстоювати свою точку зору перед опонентами. При цьому треба не виправдовуватися, а звинувачувати; не пояснювати, а декларувати.

Завдання 2. Прослухайте текст і складіть пам'ятку для людини, яка готується

виголошувати промову.

Отже, виступ ваш готовий, а тепер ви маєте його виголосити перед слухачами. Звичайно, ви хвилюєтесь, і це природно. Проте слід побороти страх перед аудиторією. Бо у знервованого виступаючого голос уривається, він часто відкашлюється, говорить швидко, майже без пауз, а якщо робить паузу, то заповнює її різними «е-е-е», «ну», «значить» тощо. Пам'ятайте, що основною складовою частиною гарного виступу є віра промовця у свої сили.

Якщо ви йдете в аудиторію, де маєте виступати, подбайте про свій одяг і зовнішній вигляд. В одязі не повинно бути нічого вишуканого і крикливого.

Успіх вашого виступу залежить від голосу, бо він виразник не лише розуму (змісту), а й серця (емоційності) тексту. Тому досконале володіння власним голосом – головна умова виразності мовлення. Говорити слід голосно, ясно, чітко, по можливості виразно й просто.

Силу голосу треба міняти відповідно до змісту виголошуваної промови. Трохи голосніше, звичайно, вимовляються більш важливі думки.

Мовлення має бути живим словом. Успіх виступу великою мірою залежатиме від тону вашого голосу. Тон може бути приятельський, агресивний, театральний, повчальний, урочистий, діловий, розмовний або лекційний.

Приятельський допомагає завоювати симпатії слухачів, а особливо це стосується початку виступу. Агресивний тон допустимий в окремих випадках (коли промовець обстоює певну думку чи таврує ганьбою якісь негативні факти). Особливо несприятливо діє на слухачів, коли промовець повчає присутніх. Застосування того чи іншого тону залежить від характеру промови.

Тон мовлення слід змінювати – підвищувати і знижувати залежно від змісту і значення конкретної фрази.

Дієвими є також жести, які свідчать про вияв людських думок, емоцій. У поєднанні зі словами вони стають надзвичайно промовистими: жести посилають емоційне звучання сказаного. Але користуватись ними треба обережно. Не жестикулюйте руками протягом всього виступу, це втомить слухачів, буде дратувати.

Мовець не повинен «прикипати» погдядом до якоїсь однієї точки – це призведе до втрати контакту з аудиторією.

Виступаючий повинен мати витримку, володіти собою в будь-якій несприятливій обстановці, правильно реагувати на непередбачене.

Орієнтовний зразок

Пам'ятка для промовця

1. Не хвилюйтесь.

2. Подбайте про свій одяг і зовнішній вигляд.

3. Володійте власним голосом.

4. Не жестикулюйте багато.

5. Не «прикипайте» поглядом до однієї точки.

6. Володійте собою.

Завдання 3. Знайдіть і виправте помилки, які трапляються під час виступу на

семінарах.

1. Я виступаю з докладом (Виступаю з доповіддю, виголошую доповідь).

2. Приступаємо до обговорення (Розпочинаємо обговорення).

3. На цьому питанні зупинюсь більш конкретніше. (На цьому питанні

зупинюсь конкретніше /про це скажу конкретніше).

4. Саме основне питання (Найважливіше питання).

5. Співставимо (Порівняємо/ зіставимо).

6. Буде сказано нижче (Скажемо далі).

7. Можемо привести слідуючі приклади (Можемо навести такі

приклади).

8. Моє заключення слідуюче (Мій висновок такий).

9. Це положення ще треба доказати (Це твердження /положення ще

треба довести).

10. Заслуговує уваги такий факт (Вартий уваги такий факт).

11. Інформація всім стане у нагоді (Інформація для всіх пригодиться /

всім потрібна).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 51

Тема: Сприймання чужого мовлення.

Створення власних висловлювань. Діалогічне мовлення

Мета:

систематизувати та узагальнити знання про види мовленнєвої діяльності, дати уявлення про особливості діалогічного мовлення, повправлятися у складанні та розігруванні діалогів на задану тему в запропонованій ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, пам'ять, комунікативні вміння, дикцію, спроможність правильно інтонувати фразу; збагачувати й уточнювати словниковий запас студентів;

Студенти повинні знати:

·  різні види аудіювання;

·  особливості побудови і мовного оформлення висловлювання;

·  різновиди читання (переглядове, ознайомлювальне; вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне) наукової, довідкової літератури.

Студенти повинні вміти:

·  виступати з ораторською промовою;

·  розуміти фактичний зміст, тему та основну думку висловлювань інших людей з одного прослуховування;

·  користуватися різними видами аудіювання (ознайомлювальним, вивчальним, критичним) залежно від мовленнєвої ситуації;

·  адекватно сприймати основну думку висловлювання, особливості його структури і мовного оформлення;

·  визначати причинно-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальні засоби в прослуханих текстах;

·  складати план, конспект почутого;

·  оцінювати почуте висловлювання з погляду змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

Рекомендована література:

1. Українська мова: Підручник для 10-11 класів шкіл з укр. та рос. мовами навчання/ О. М.Бєляєв, , івський, . – К.: Освіта. – 1998, с. 149-151.

2. Українська мова: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою/ , . – К.: «Літера ЛТД», - 2012, с..

ПЛАН

1. Читання мовчки текстів діалогічного і монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.

2. Види запису прочитаного:

·  докладний запис,

·  конспект,

·  тези,

·  докладний і короткий плани.

3.Бібліографія.

4.Створення власних висловлювань.

5. Діалогічне мовлення (написання діалогів).

6. Коментар відповідей та робіт студентів.

Практичні завдання

Вправи і методичні прийоми для навчання монологічного мовлення

Навчання монологічного мовлення на базі тексту

Завдання 1. Визначте тематичну приналежність тексту. Визначте характер тексту (описання, повідомлення, міркування, репортаж тощо). Визначте стиль тексту (суспільно-науковий, науковий, науково-популярний, художній, розмовний тощо).

Завдання 2. Прогляньте текст, використовуючи прийоми переглядового читання. Визначте, чим цікавий текст для створення монологічного висловлення за певним планом, з певною спрямованістю, орієнтацією на певну аудиторію.

Завдання 3. Дайте відповіді на питання до тексту. Розділіть текст на смислові частини й озаглавте їх. Сформулюйте головну думку тексту.

Завдання 4. Сформулюйте і запишіть тему, основні думки (думку кожної змістової частини) і головну думку (основний зміст) тексту. Прогляньте текст і назвіть слова, що вживаються для узагальнення сказаного або вказують на висновок. Визначте в тексті слова, що вказують на перехід від однієї закінченої думки до іншої.

Завдання 5. Прогляньте текст і виберіть ключові слова для передачі його основного змісту. Складіть тези, що передають основні думки (основний зміст) тексту. Підберіть до кожного пункту плану речення з ключовими словами. Співвіднесіть план цільового монологічного висловлювання з можливостями цього тексту.

Завдання 6. Складіть усне (писемне) повідомлення за темою «Будівництво». Для прищеплення навичок монологічного мовлення існує низка вправ на аудіювання. Навчання аудіювання, або смислового сприйняття (розуміння) мовлення на слух, передбачає виконання студентами вправ на формування загальних аудитивних навичок (вправи на подолання фонетичних труднощів сприйняття; вправи на подолання лексичних труднощів; вправи на навчання сприйняття мовленнєвого потоку; вправи на відпрацювання операцій породження мовленнєвого висловлювання), мовленнєвих вправ і послідовну навчальну роботу з текстом, який звучить.

ТЕКСТ

Системи опалення

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів систем опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади. Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря.

Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.

До місцевого відноситься пічне та повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується, як правило, в житлових та побутових приміщеннях, а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.

До систем центрального опалення відносяться: водяне, парове панельне, повітряне, комбіноване.

Водяна та парова системи опалення в залежності від тиску пари чи температури води можуть бути низького тиску (тиск пари до 70 кПа чи температура води до 100 °С) та високого тиску (тиск пари більше 70 кПа чи температура води понад 100 °С).

Водяне опалення низького тиску відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і тому широко використовується на багатьох підприємствах різних галузей промисловості. Основні переваги цієї; системи: рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гару, пилу при осіданні його на радіатори; підтримання відносної вологості повітряна відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.

Основний недолік системи водяного опалення — можливість її замерзання при відключенні в зимовий період, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні.

Парове опалення має ряд санітарно-гігієнічних недоліків. Зокрема, внаслідок перегрівання повітря знижується його відносна вологість, а органічний пил, що осідає на нагрівальних приладах, підгорає, викликаючи запах гару. Окрім того, існує небезпека пожеж та опіків. Враховуючи вищевказані недоліки не допускається застосування парового опалення в пожеженебезпечних приміщеннях та приміщеннях зі значним виділенням органічного пилу.

З економічної точки зору систему парового опалення ефективно влаштовувати на великих підприємствах, де одна котельня забезпечує необхідний нагрів приміщень усіх корпусів та будівель.

Панельне опалення доцільно застосовувати в адміністративно-побутових приміщеннях. Воно діє завдяки віддачі тепла від будівельних конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади (труби, по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи. До переваг цієї системи опалення належать: рівномірний нагрів та постійність температури і вологості повітря в приміщенні; економія виробничої площі за рахунок відсутності нагрівальних приладів; можливість використання в літній період для охолодження приміщень, пропускаючи холодну воду через систему. Основні недоліки — відносно високі початкові витрати при встановленні та важкість ремонту при експлуатації.

5.Діалогічне мовлення.

СИТУАЦІЇ

для написання діалогів.

·  Ви – молодий фахівець, хочете подати директорові свої пропозиції щодо поліпшення роботи відділу. Як краще викласти ці пропозиції?

·  Вам потрібно на завтра відпроситися з роботи. Спробуйте умовити Вашого керівника.

·  Ви – начальник відділу. Попросіть свого підлеглого вийти на роботу у вихідний день.

·  Вчора був Ваш перший робочий день. Ви познайомилися з колегою, але сьогодні не можете пригадати його ім’я та по батькові. Тим часом він до Вас звертається, як годиться…

·  Ви одержали від керівника відділу важливе й термінове завдання, а двоє Ваших колег заважають Вам працювати своїми розмовами…Ваші дії?

·  Ви – керівник відділу. Ваш підлеглий дуже просить надати йому відпустку. Відмовте йому у проханні.

·  Двоє Ваших колег обговорюють питання про придбання для відділу нового комп’ютера, але їхнє рішенні, на Ваш погляд, неправильне. Спробуйте переконати їх у тому, що вони помиляються.

·  Вам зателефонував Ваш керівник і запропонував взяти участь у зборах. Але у Вас термінова справа, яку не можна перервати…

·  Керівник доручив Вам віддрукувати наказ, та в чернетці, написаній рукою шефа, Ви бачите помилки…

ПРИКЛАД:

-  Добрий день, Андрію Михайловичу! Вибачте, що турбую, та я до Вас із проханням.

-  Добрий день! Слухаю.

-  Так складаються мої родинні справи, що завтра мені потрібно бути вдома. Ось звіт, який Ви доручили мені підготувати. Сподіваюсь, тут усе правильно.

-  А раптом виникнуть якісь додаткові запитання?

-  На цей випадок я домовлюся з Валерієм Олексійовичем. Він у курсі справи.

-  Що ж, тоді я не маю заперечень! Щасти Вам!

-  Дякую! До побачення.

Послідовність роботи студентів під час виконання завдання

1.  Прочитайте уважно всі запропоновані ситуації. Оберіть ту, яку зможете розкрити якнайкраще.

2.  Придумайте імена по батькові дійових осіб, що братимуть участь у діалозі.

3.  Складіть на чернетці діалог на обрану тему (приблизно по 10 реплік від однієї особи).

4.  Перевірте правильне вживання у діалозі імен по батькові у формі кличного та орудного відмінків.

5.  Стежте за критеріями нормативності та комунікативної доцільності мовлення.

6.  Навчіться добирати відповідний мовний матеріал до певної ситуації, щоб можна було критикувати чи відмовляти Вашим підлеглим, не ображаючи їх.

7.  Слідкуйте за правильним використанням етикетних формул ввічливості, привітанні, прощання та ін.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 52

Тема: Твір-роздум на суспільно-політичну тему

Мета:

з'ясувати особливості побудови твору-роздуму, ознайомитися з вимогами до творів цього типу; повторити основні риси публіцистичного стилю; розвивати вміння підпорядковувати висловлювання темі та меті спілкування; добирати мовне оформлення, відповідне стилю і типу мовлення; удосконалювати навички редагувати власний текст, спираючись на правила правопису; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту публіцистичного стилю на суспільну тему, сприймати і розуміти його, письмово створювати власні твори в публіцистичному стилі на суспільні теми, виховувати бережливе ставлення до природи.

Студенти повинні знати:

·  основні ознаки публіцистичного стилю, вимоги до написання творів-роздумів на суспільно-політичну тему;

Студенти повинні вміти:

·  підпорядковувати висловлювання темі та меті спілкування;

·  добирати мовне оформлення відповідно до стилю і типу мовлення;

·  редагувати власний текст, спираючись на правила правопису.

ПЛАН

1.  Активізація мовленнєвої діяльності студентів (постановка проблемних питань).

2.  Роз’яснювальна робота.

3.  Читання й обговорення ознак твору.

4.  Читання й обговорення пам’ятки «Як складати твори…» .

5.  Читання викладачем зразка твору на суспільну тему.

6.  Складання твору-роздуму в публіцистичному стилі на суспільно-політичну тему.

ПАМ’ЯТКА

«Особливості твору на суспільно-політичну тему»

1. Робота над твором-роздумом на суспільно-політичну тему передбачає з'ясування проблем, що стосуються життя і політики нашої держави.

2. Композиція тексту-роздуму має такі обов'язкові компоненти, як теза (основна думка), докази (прямі, коли теза обґрунтовується безпосередньо, і непрямі, коли тезу обґрунтовують шляхом спростування інших думок, протилежних тій, що доводиться), висновки. Теза, як правило, міститься на початку висловлювання, проте іноді перед нею ще буває невеликий вступ.

3. Характерним для творів-роздумів є вживання вставних слів (на мою думку, по-моєму, наприклад, скажімо) і речень (Я вважаю; Можна навести приклад; Я міркую так), що служать засобами зв'язку між реченнями та абзацами. Крім того, для творів-роздумів на суспільно-політичні теми характерне активне вживання суспільної лексики.

4. Змістовність і переконливість складеного твору-роздуму залежить від уміння дібрати, осмислити найцікавішу інформацію з газет, журналів, радіо - і телепередач й інтерпретувати її відповідно до обраної теми твору.

ПАМ'ЯТКА

«Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі»

1. Продумати тему твору та його зміст.

2. Опрацювати необхідну літературу.

3. Визначити основну думку твору.

4 Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок).

5. Самостійно скласти план висловлювання.

6. Вибрати стиль викладу.

7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.

8. Бути уважними до вживання мовних засобів у творі.

9. Викладення матеріалу обов'язково потрібно ілюструвати прикладами.

10.Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

ПЕРЕЛІК ТЕМ, ПРОПОНОВАНИХ ДЛЯ РОЗКРИТТЯ У ТВОРІ

o  Яким я уявляю майбутнє України (або: Моя Україна через двісті років)

Варіанти заголовків:

·  Виходим на святу дорогу, щоб бути вільними людьми.

·  Кому, коли не нам, свій рятувати дім?

·  Серед нашого народу надія не згине.

·  Народом будь, а не мішком полови!

o  Рідну мову мало знати – слід її опанувати

Варіанти заголовка:

·  Буває слово, як полова, а є розумне й влучне слово.

·  Рідне слово калинове і свідоме, і вагоме.

·  Досліди, як і годиться, мови рідної скарбницю.

o  Чи зміг би я розлучитися з батьківщиною

(Варіанти заголовка:

·  На вітчизні сонце гріє, на чужині вітер віє.

·  Свята земля, ти вічно з нами, ти рідна дочкам і синам!

·  І снити будем до кінця ми як не Дніпром, то Чернівцями.

·  Нема на світі України, немає другого Дніпра...

·  Жить можна скрізь, а вмерти – тільки дома.

o  Що дає сучасному українцеві знання історії

Варіанти заголовка:

·  Ту козацьку бунтівливу вдачу нам лишили предки з давнини.

·  Там запеклася кров мого народу і одридали волю кобзарі.

·  У нашу кров, у наші жили вросли козацькії могили.

·  Наші душі вкраїнські жили – і живуть, наші душі вкраїнські ніколи не мруть!

·   

Зразок 1

Моє ставлення до різних молодіжних організацій

Твір у публіцистичному стилі на суспільно-політичну тему

Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені.

У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація — комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився суспільний устрій — змінилось і ставлення до комсомолу. Мої батьки дуже тепло згадують свої комсомольські роки, адже це були роки їхньої юності. Комсомол виховував у них активну життєву позицію, проте це ніяк не відбилося на матеріальному забезпеченні нашої сім'ї.

Усе життя мої батьки важко працюють, хоча і не завжди отримують за це заробітну плату. Вони звичайні виробничники, чесні і порядні люди, але зараз цього замало. їх, звичайно, поважають на роботі, але повагою ситий не будеш. Мені хочеться жити краще, ніж вони. Я хочу добре вдягатися, мати хорошу машину, бо впевнений, що автомобіль — це не розкіш, а засіб пересування. Але як досягти усього цього? Чи потрібні для цього молодіжні організації, якщо вони аж ніяк не орієнтують у житті?

Кілька років тому я перебував у дитячій організації скаутів, але мені там не сподобалося. Крім звичайних життєвих навичок, які одержує скаут, статут організації вимагає повного підкорення волі дорослих начальників, навіть тоді, коли начальник у чомусь помиляється. Мене не лякає сувора дисципліна, бо я мрію стати військовим, але не хочу бути сліпим знаряддям чиєїсь волі.

Зараз існує багато молодіжних організацій, посилилась участь молоді у всіляких партіях, проте я не впевнений, що це потрібно самій молоді. Іноді лідери цих самих партій, спираючись на молодь, досягають численних голосів на виборах, але потім нічого не роблять ні для своїх виборців, ні для кого іншого.

Мене більше приваблює молодіжний рух в цілому, як от: «Молодь проти СНІДу», «Молодь проти ядерного озброєння», екологічний рух.

Проте я не впевнений, що для цього необхідно кудись вступати. Мені здається, що для цього достатньо бути порядною людиною, бути громадянином. І якщо кожний із моїх ровесників відчує свою відповідальність за долю держави, за долю майбутніх поколінь, за долю людства, тоді і не буде у нас ні війн, ні чорнобилів. І це не високі фрази. Це усвідомлення своєї причетності до світу, а значить, до життя.

Зразок 2

Що нам потрібно відроджувати

Твір на суспільно-політичну тему

У кожній цивілізованій країні є своя історія, мова, культура, економіка та суспільне життя. У нашій рідній Україні все це ніби і є, але, нажаль, несповна використовується.

Наша історія має славне і героїчне минуле. По всьому світу поширилася слава стародавніх українських козаків. Ми можемо пишатися нашим минулим. Але не можливо жити тільки історією, треба подумати і про нашу сучасність. На що схоже наше сучасне життя? На життя нації, яка неначе з’явилась невідомо звідки і невідомо куди подінеться, яка має дуже мало і матиме ще менш.

Яку ми мали культуру! Такі цікаві обряди та звичаї, які як ні що інше вирізняли нашу країну серед других європейських держав, адже вони були притаманні лише Україні. Зараз мало хто це пам’ятає або хоче це пам’ятати.

Земля в нашій державі незвичайно родюча. Багато хто заздріть такому багатству України. В часи Великої Вітчизняної війни фашистські окупанти ешелонами вивозили наші чорноземи на свою землю. А в наш час не цінуються щедроти нашої землі, не підтримується належний порядок та чистота на території країни. Не вміємо ми користуватися тим добром, яке нам подарували наші предки.

А як ми чинимо зі своєю рідною мовою? Це взагалі не має назви. Не дивлячись на те, що українська мова за своєю мелодійністю займає друге місце у світі, уступаючи лише італійській, багато хто з українців не розмовляє українською, соромиться своєї рідної мови, воліючи російську мову. Але ще сам великий Шевченко заповідав нам: «і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Мало що гарного можна сказати і про патріотизм. Здається таке враження, що наш народ живе окремо від країни, яка нас породила. Хто знає, можливо, це відбувається через кризу, яка в свою чергу виникла через недбале попереднє керування країною. І нічого нам не залишається, як чекати та сподіватися на людину, яка прийде до влади і наведе порядок у нашій державі, чи самотужки, зібравшись разом, відроджувати свою культуру, економіку та мову.

Тільки треба поспішати вирішувати ці дуже важливі питання, доки наша красива і співуча, неповторна і самобутня, вільна і незалежна Україна зовсім не зникла з обличчя нашої планети.

Зразок 3

Моє бачення мовної проблеми в Україні

Твір-роздум на суспільно-політичну тему

(1 варіант)

..А коли є окрема мова,

то є і окремий народ.

І. Огієнко

Сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. На перший погляд, це дивно, адже єдиною державною мовою давно проголошено українську. Що ж до інших мов, то їм Конституція України гарантує вільний розвиток. Однак проблема функціонування української мови чомусь досі не зникає.

Історія розвитку й становлення нашої мови — це історія утисків і заборон. Варто згадати хоча б Валуєвський циркуляр 1863 року, щоб зрозуміти, наскільки твердим був намір знищити так зване "малоросійське наріччя". З історії відомо, що розвиток української науки й освіти, друкування книжок та букварів тоді опинилися під загрозою. Наступні роки не принесли полегшення, наприклад сумнозвісний Емський указ так само передбачав суворі покарання щодо українських діячів-патріотів. Та й радянські часи нічого не змінили у відношенні до "солов'їної" мови: 30-ті роки XX століття відомі жорстокими репресіями, спрямованими проти національної інтелігенції...

Знаючи всі ці й багато інших фактів, несвідомо замислюєшся: як у таких неймовірно складних умовах українська мова могла не те що вижити, а ще й розвинутися? Зрозуміло, що це сталося в основному завдяки митцям-ентузіастам, яким доля рідної держави була небайдужа. Це і Тарас Шевченко, і Пантелеймон Куліш, і Іван Франко, і Микола Хвильовий, і багато інших діячів. Вони у буквальному розумінні вистраждали, вибороли право нашого народу на власну мову! Так чому ж сьогодні деякі співвітчизники висловлюють невдоволення: мовляв, ну навіщо вивчати українську? Кому вона потрібна?

Відповідь одна — українська мова потрібна всім нам. Не можна жити такими собі напівсонними й байдужими до національних святинь безбатченками. Не можна забувати про всі ті жертви, які принесли на вівтар рідного слова справжні герої України — культурні й громадські діячі. Скільки життів покладено на те, щоб українське слово вільно звучало у Львові та Луганську, у Києві й Криму, в Одесі й Харкові! Невже так просто забудемо про численні жертви? Невже мовне питання розділить Україну? Ні! Бачимо, що сьогодні відкривається все більше українських шкіл, процвітає вітчизняне книгодрукарство, проводяться численні конкурси знавців рідного слова, і навіть в областях, де переважна більшість розмовляє російською, люди у разі потреби часто легко переходять на державну мову. Однак не варто зупинятися на досягнутому. Для остаточного вирішення мовної проблеми треба випускати якнайбільше україномовної преси, транслювати фільми з вітчизняним перекладом не тільки по телевізору, а й у кінотеатрах, розвивати українську естраду тощо. І тоді до рідного слова потягнеться молодь усіх регіонів нашої держави, українську мову ми частіше будемо чути не лише в теленовинах, але й на вулицях, у транспорті, у школах і вузах.

Думаю, що згодом ми перестанемо чути обурені голоси, що особисто для себе вимагають привілею не вивчати державну мову. Тоді можна буде сказати: мовна проблема в Україні вирішена остаточно.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 53

Тема: Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Мета:

виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово) та демонструвати це вміння на практиці: будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему висловлювання.

Студенти повинні знати:

·  основні види монологічного мовлення;

Студенти повинні вміти:

·  створювати оригінальний текст певного стилю;

·  аргументувати висловлені думки,

·  переконливо спростовувати помилкові докази;

·  викладати матеріал виразно, доречно, економно,

·  виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

ПЛАН

1.  Навчання монологічного мовлення.

2.  Суть і характеристика монологічного мовлення.

3.  Психологічна характеристика монологічного мовлення.

4.  Типи монологічних висловлювань.

5.  Вимоги щодо навичок та вмінь зв'язного висловлювання.

6.  Етапи навчання монологічного мовлення.

7.  Система вправ для навчання монологічного мовлення.

Три етапи роботи з розвитку монологічного мовлення.

Перший етап – рівень елементарного висловлювання.

Мета — оволодіння студентами вмінням висловлювати одну завершену думку про предмет або явище. Елементарне висловлювання виступає мінімальною оперативною навчальною одиницею. Контекстовою одиницею виступає понадфразова єдність.

Другий етап — рівень складного висловлювання.

Мета — навчити студентів логічно поєднувати елементарні висловлювання, оформлювати думки про кілька явищ або предметів, вносити в мовлення елементи аргументації, тобто будувати висловлювання надфразового рівня

Третій етап — рівень повноцінного повідомлення з теми.

Мета — навчити студентів будувати висловлювання з опорою на прочитаний текст, але в зв’язку з новою ситуацією, тобто будувати висловлювання текстового рівня.

Навчання монологічного мовлення тісно пов’язане з проблемою класифікації навчальних умінь, необхідних для побудови висловлювань цього виду мовлення.

1. Композиційні вміння.

1) Визначення структури майбутнього монологічного висловлювання.

2) Розгорнення і завершення висловлювання.

3) Забезпечення композиційної гармонійності висловлювання, перехід від однієї частини до іншої.

4) Забезпечення зв’язності висловлювання в послідовному порядку.

2. Уміння осмислення.

1) Усвідомлення предмета висловлювання.

2) Усвідомлення предмета думки.

3) Організація висловлювання мікротеми.

4) Оформлення головної думки мікротеми.

5) Побудова програми розвитку мікросюжету.

6) Інтеграція думок і послідовне їх викладення.

7) Мобілізація особистого досвіду згідно з темою.

8) Бачення в кожній думці можливості її розкриття.

Загальні уміння:

-  чітке і точне передавання інформації;

-  перенесення і інтеграція інформації в нову ситуацію з метою збагачення самостійного висловлювання;

-  відокремлення головного від другорядного, акцентування уваги на головних ідеях або фактах висловлювання;

-  визначення найбільш прийнятого порядку викладення фактів, пунктів або ідей;

-  де необхідно, наведення конкретних прикладів для пояснення;

-  аналіз та оформлення логічних висновків;

-  аргументація свого погляду;

-  доказування тез за аналогією, від супротивного, дедуктивним, індуктивним шляхом;

-  розмежування фактів і суджень;

-  визначення альтернативи вирішення проблеми.

Монолог-опис

1. Зацікавити описуваним об’єктом.

2. Мобілізувати увесь свій життєвий досвід, пов’язаний з описуваним об’єктом.

3. Послідовно описувати об’єкт від загального до часткового.

4. Давати суб’єктивну оцінку властивостям описуваного об’єкта.

5. Робити опис більш живим, використовуючи різноманітні структури.

6. Робити висновок.

Монолог-розповідь

1. Привернути увагу до своєї розповіді.

2. Спланувати розповідь і почати її.

3. Розповідати історію у хронологічному порядку.

4. Розповісти оповідання в нехронологічній послідовності, щоб надати розповіді таємничого характеру.

5. Прикрасити розповідь, зробити її більш живою.

6. Висловити свій погляд і дати оцінку подіям, які відбуваються.

7. Закінчити розповідь.

Монолог-повідомлення

1. Надавати висловлюванню вагомості.

2. Виділяти головну інформацію.

3. Давати резюме і коротко викладати зміст.

4. Послідовно і чітко розповідати про місце, час і умови в повідомленні.

5. Відрізняти факти від суджень.

6. Закінчити повідомлення.

Монолог-оцінка

1. Констатувати факт, який необхідно оцінити.

2. Виділити основу для оцінки: факти, докази.

3. Аналізувати факти.

4. Чітко, логічно і послідовно організувати, викладати і пояснювати факти.

5. Висловлювати ставлення до проблеми з опорою на подані факти.

6. Відбирати найбільш важливі аргументи.

7. Викладати інші погляди на проблему і критично їх оцінювати.

8. Робити заключення-оцінку, базовану на викладених аргументах.

Монолог-доказ і монолог-роздум

1. Викласти думку, яку необхідно довести.

2. Аргументувати свою точку зору, тобто викладати думки, істинність яких уже доказана, або факти чи дані про об’єкт.

3. Доказувати тезу за аналогією, від супротивного, дедуктивним, індуктивним методами.

4. Робити висновки, базовані на очевидних фактах.

5. Робити логічні висновки.

6. Викладати різні погляди.

7. Аналізувати причини.

8. Визначати альтернативні варіанти вирішення проблемного питання.

9. Робити висновки про істинність або хибність думки, тези.

Щоб здійснити акт мовлення, “реалізувати” свій задум, мовець має дібрати засоби мови (лексику, граматичні форми, синтаксичні варіанти), які відповідають умовам, змістові та меті спілкування. Важливе значення має правильний вибір типу та стилю мовлення.

Мовленнєві завдання для реалізації монологу-опису передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

-  описувати природу, місто/село, зовнішність тощо, використовуючи слова і словосполучення, що означають якості (добрий/злий, довгий/ короткий, високий/низький і т. п.).

Мовленнєві завдання для реалізації монологу - міркування/переконання передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

·  переконати співрозмовника в чомусь,

·  навести докази за чи проти певної дії/фактів,

·  спонукати співрозмовника до певних дій.

Завдання 1. Прочитайте уривок із твору учасниці Всеукраїнського конкурсу «Село моє, для мене ти єдине…» Олександри Матіяш, правильно інтонуючи речення.

У нашій хаті стоїть стара скриня. Вона належала ще бабусиній мамі й давно вже стала реліквією. Одного разу я не втрималася. Відкрила – і… аж серце тьохнуло: яка краса! На шовковій хустині переливалися тьмяними кольорами різні старовинні прикраси. Ой, а це рушник. На ньому було зображено щось магічне, прекрасне, щось таке таємниче. Я стала приглядатися до вишиття. Диво! Сонечко освітило зелену галявину. Кинуло золотий промінчик на голубу волошку, на вкритий краплистою росою червоний мак. Кучерявий барвінок глянув на мене своїми (а може, бабусиними?) блакитними очима, сплітаючись у віночок з яскравими чорнобривцями. Червоні ягоди калини забриніли прадавньою, але такою знайомою піснею… А це що таке? Якась ніби тваринка чи пташка?. Ні, то, мабуть, добрий дух нашої міцної родини, оберіг і моєї долі… Ось так усе ожило на лляному рушникові, заграло різними барвами [7, с. 72 – 74].

Виконайте завдання за текстом:

1. Визначте кількість мікротем у тексті. З’ясуйте, як вони впливають на формулювання теми.

2. Випишіть із тексту прикметники і визначте їх рід, число і відмінок.

3. Визначте розряд за значенням виділених прикметників.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 54

Тема: Підсумкова контрольна робота

(тестові завдання)

Мета:

оцінити рівень навчальних досягнень другокурсників зі стилістики мови та культури мовлення; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; оцінити рівень орфографічної грамотності студентів.

Варіант 1

Завдання 1–12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1. Літературна мова — це:

А народна мова, якою користуються на певній території;

Б мова, що є засобом письмового й усного спілкування нації;

В унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці;

Г мова художнього стилю мовлення.

2. До специфічних понять стилістики належать:

А звуковий лад, словниковий склад та фразеологія, граматична структура і норми літературної мови;

Б мовні прийоми й засоби;

В стилістичні засоби, стилістична норма, функціональний стиль;

Г синоніміка, емоційно-експресивне забарвлення, багатозначність.

3. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами разом:

А На коні сидить козак, у свиті — не/свиті, і без шапки;

Б Не/знайомий рвучко козирнув, піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні;

В Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома;

Г Ти, може, серденько, того й не/знаєш, як гарно, любо як співаєш.

4. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А День Перемоги, Золоті ворота, полуниця «Вікторія»;

Б свято Івана Купала, село Золота Балка, Національний банк України;

В Сузір’я Великий Віз, Декларація прав людини, газета «Літературна Україна»;

Г Великий Піст, День Народження, волинська область.

5. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А менш надійний, найдобріший, якнайдальший;

Б найбільш привітний, вужчий, найбільш відоміший;

В найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;

Г легший, дорожчий, гірший.

6. Позначте рядок, у якому всі прислівники записані правильно:

А по сусідськи, удвох, з гори, на диво;

Б віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби;

В десь-інде, підчас, не даремно, с повна;

Г з роду-віку, на-щастя, на виворіт, здалека.

7. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити в:

А … Астрахані, помітила … очах, працювала … бухгалтерії;

Б одягнена … хвою, загублені … хвилях, розгубився … складній ситуації;

В моя подруга, ..читель початкових класів, … сім, десь … гаю;

Г … полі, ходити … валянках, побачила … оголошенні.

Завдання 13–16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Виберіть два правильні варіанти відповіді.

8. Укажіть ряди слів, у яких пишеться - нн - у всіх словах:

А безгомі..ий, неодмі..ий, безбереж..ий, бездога..ий;

Б бало..ий, парад..ий, бензи..ий, чека..ий;

В касет..ий, люмінісцент..ий, моното..ий, безіме..ий;

Г безці..ий, невпізна..ий, нездола..ий, незамі..ий;

Д незліче..ий, відмі..ий, карава..ий, магази..ий;

Е доверше..ий, витонче..ий, пі..ий, нарече..ий.

9. Визначте, у яких речення вжито повні нестягнені форми прикметників:

А Недобра сутінь впала на землю, повіяло холодом (М. Пригара).

Б Зеленеє жито, зелене. Хорошії гості у мене (Народна пісня).

В Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький).

Г Ружа червона, а й та блідне (Народна мудрість).

Д Пливе човен води повен (Т. Шевченко).

Е Якби мої струни німії та піснею стали без слова (Леся Українка).

10. Укажіть рядки, де допущено помилки в написанні частки не зі словами:

А незабаром, ще не прийняті закони, неголосно, недруг;

Б недолік, невиконавши, недобачати, нехтувати;

В не виконувати, не дотримуючись, не відповівши, несміливий;

Г незчутися, незліченний, зовсім не страшний, не знаючи;

Д неполиті грядки, нестямний, немовбито, лист не написаний;

Е досі не виконане, недолюблювати, не стямившись, недоведена теорема.

11. Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться разом:

А сліпучо/білий, жовто/гарячий, ніжно/рожевий;

Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий;

В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український;

Г південно/західний, фізико/математичний, всесвітньо/історичний;

Д східно/український, кисло/молочний, біло/сніжний;

Е первісно/общинний, вічно/юний, воле/любний.

Завдання 12 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

12. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

1 - чоловічий.

2 - жіночий.

3 - середній.

4 - спільний.

А папороть, СБУ, дівчина, путь.

Б математик, вельможа, Сибір, тигр.

В токар, поетеса, плетиво, нікчема.

Г жіноцтво, листя, теля, дівча.

Д злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка.

Варіант 2

Завдання 1–7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1. Ознаками культури мовлення є:

А правильність, точність, логічність, стабільність;

Б багатство, чистота, доречність, завершеність;

В точність, логічність, чистота, багатство;

Г різноманітність, доречність, наддіалектний характер.

2. Лексичні норми регулюють:

А правильне творення і вживання слів, їх форм;

Б правильну побудову словосполучень і речень;

В уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні;

Г уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення.

3. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами окремо:

А Думками він був зараз далеко від Харитона — біля Тосі, і ще далі — в не/визначених обрисах свого майбутнього.

Б Не/жаль за сном, не/час, не/можна спати.

В Шаблій борсається, не/мов у петлі, сіє по стерні не/вимолоченими колосками.

Г Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того не/гадано віддано у москалі.

4. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А у декого, будь-до кого, бозна-що, ні з ким;

Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий;

В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що;

Г з будь-чим, будь з чим, ніякий, казна-чий.

5. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А більший, менший, кращий;

Б менш товстий, найзручніший, більш білявий;

В сміливіший, найохайніший, найяскравіший;

Г ближчий, більш білий, найменш теплий.

6. Укажіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс:

А по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;

Б будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;

В казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;

Г по/латині, ледь/ледь, десь/інде.

7. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити у:

А сидимо … вагоні, була … Одесі, … садку;

Б … холодочку, взяла … нього, на траві … квітах;

В як … сні, … Антарктиді, … присмерку;

Г наш … читель, … лісі, … дарник.

Завдання 8 – 11 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Виберіть два правильні варіанти відповіді.

8. Укажіть ряди слів, у яких пишеться - нн - у всіх словах:

А башта..ий, осі..ій, широче..ий, ви..ий;

Б вовняний, соколи..ий, букве..ий, бджоли..ий;

В страше..ий, лимо..ий, орли..ий, безтала..ий;

Г свяще..ий, невпи..ий, маши..ий, стара..ий;

Д невблага..ий, кі..ий, солов’ї..ий, благослове..ний;

Е сті..ий, скля..ий, да..ий, віко..ий.

9. Визначте, у яких речення вжито короткі форми прикметників:

А Скрипливе дерево довше росте.

Б Сивий віл випив води повен діл.

В Це була молода чорноброва дівчина.

Г Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю…

Д Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.

Е Зима чиста, ніби скупана.

10. Укажіть, у яких рядках всі слова пишуться з часткою не разом:

А не/скошена трава, не/полита досі розсада, не/бачена краса;

Б не/закінчена розмова, не/замкнені двері, не/продумана відповідь;

В не/доопрацьована стаття, не/куплені вчасно, відповідь не/продумана;

Г не/зрозуміла відповідь, не/закінчена нами суперечка, не/висвітлена проблема;

Д не/дописаний лист, не/помічений факт, не/вивчений вірш;

Е не/бачена ніколи картина, не/доведена теорема, не/доспані ночі.

11. Укажіть рядки прикметників, які пишуться через дефіс:

А (криваво)червоний, (південно)західний, (прісно)водний;

Б (світло)рожевий, (шести)гранний, (кам’яно)вугільний;

В (м’ясо)молочний, (гірко)солодкий, (англо)французький;

Г (синьо)зелений, (вічно)зелений, (машино)будівний;

Д (військово)морський, (військово)полонений, (суспільно)корисний;

Е (віце)президентський, (високий)превисокий, (воєнно)стратегічний.

Завдання 12 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

12. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:

1 - чоловічий.

2 - жіночий.

3 - середній.

4 - спільний.

А Тбілісі, дівчисько, кашне, око.

Б Карпати, листоноша, денді, колега.

В сирота, забіяка, роззява, задавака.

Г суддя, вужака, шимпанзе, собака.

Д Чилі, путь, Міссурі, бабище.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 55

Тема: Підсумкове заняття

Мета: підбити підсумки навчальної діяльності студентів з української мови, мотивувати серйозну підготовку до проходження державної підсумкової атестації, виховувати повагу до державної мови.