Тема: Види простих речень і відтінки їх значень. Пунктограми у простому реченні (стр. 1 )

2 КУРС

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ 34-35

Тема: Види простих речень і відтінки їх значень.

Пунктограми у простому реченні.

Мета:

повторити і закріпити знання про види простих речень та ознайомити з відтінками їх значень;

розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних видів простих речень;

виховувати у студентів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу; повторити основні пунктограми у простому реченні.

Студенти повинні знати:

·  види простих речень.

Студенти повинні вміти:

·  розрізняти за відтінками значень розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення; визначати види простих речень.

План

1. Роль речення в мові. Граматична основа речення.

2. Просте речення. Види простих речень:

а)за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні);

б) за емоційним забарвленням (окличні, неокличні);

в) за будовою (наявністю граматичної основи) – просте, складне;

г) за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне);

д) за наявністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

е) за наявністю ускладнень (однорідних членів речення, звертань,

вставних слів та словосполучень, вигуків).

3. Типи односкладних речень (означено-особові, неозначено-особові,

узагальнено-особові, безособові, інфінітивні, називні).

4. Виконання практичних завдань.

Рекомендована література:

1. Ольга Олійник. Українська мова. Підручник для 10-11 класів середньої школи. – Київ: «Вікторія», 1998, - с. 266, 267,

Практичні завдання

Завдання 1. Мозковий штурм

1. Які пунктограми, що вживаються у простому реченні, вам відомі?

2. Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком?

У яких випадках?

3. Коли між однорідними членами речення ставляться розділові знаки?

4. Що таке порівняльний зворот? За яких умов він виділяється комами,

а за яких – ні?

5. Що таке звертання? Які пунктограми при звертанні ви знаєте?

Завдання 2. Перепишіть, підкресліть члени речення, визначте вид простого

речення.

1. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого. (Д. Павличко)

2. Благослови, моя кохана, у скронях схований вогонь. (Д. Павличко)

3. Яке то щастя – свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко)

4. Обійми. Сльози. Пригощання. Спів. Розмови тихі. Зорі- подарунки.

(Д. Павличко)

5. Не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки.

(Д. Павличко)

6. Літо. Свято. В місті тиша. (Б. Олійник)

7. Хліб-сіль їж, а правду ріж. (Народна творчість)

8. Побувайте в нас на луговині у весняний погожий день. (А. Малишко).

Завдання 3. Прочитайте виразно речення. Проаналізуйте граматичні засоби

оформлення питальних речень (інтонація, питальні слова,

порядок слів). Визначте серед них власне питальні та риторичні речення.

1. Гей, хто там ладу в русі не тримає? (Р. Третьяков)

2. Чи ми той світ ясний за роботою, за клопотом коли бачимо?

(А. Головко)

3. Єсть на світі доля, а хто її знає? Єсть на світі воля, а хто її має?

(Т. Шевченко)

4. Може, я тебе не вартий? (В. Коломієць)

5. Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В. Сосюра)

Завдання 4. Охарактеризуйте спонукальні речення за семантикою спонукання (наказ, прохання, застереження, протест, бажання, згода, дозвіл, заклик до дії тощо)

1. Нехай би вітри

Пролітали за вікнами хати (А. Головко)

2. Живи, моя опришківська родино,

Це празника твого прийшла пора (Д. Павличко)

3. Нехай мої струни лунають, нехй мої співи літають

по рідній коханій моїй стороні. (Леся Українка)

4. Хай по мені не плачуть смутні дзвони, хай заспіває вільний,

дзвінкий вітер, закрутиться метелиця весела. (Леся Українка).

5. Коли б Марка діждатися (Т. Шевченко).

6. Будь славен, день багатого врожаю, прозоре небо,

підіймайся вище (А. Малишко).

Завдання 5. Розподіліть окличні речення за метою висловлювання

(розповідно-окличні, питально-окличні, спонукально-окличні),

визначте їх смисловий відтінок (горе, радість, туга, страх,

обурення, зневага та ін.)

1. Люблю я жить! 2. І не журюсь, бо що таке життя, коли не труд до

самозабуття, не щедрість рук і не самопожертва? 3. Скільки нас

розгублено по місту! 4. Як невгасимо міниться, пала алмаз життя в

простій оправі смерті! 5. Радуйся, Маріє! Гряде в віках твій гарний син! 6. І чи потрібні двері, що не ведуть нікуди? (З творів І. Жиленко) 7. Та хтось таки прийшов і гарно розпалив у кузні бойківській від пломеню Тараса! (Д. Павличко). 8. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко). 9. В тобі була надія материнства? (Д. Головко). 10. Вкраїно, пісне із пісень, налитий золотом цар-колос! (В. Степанюк). 11. Ти мужній, наша сило й завзяття! Не втихай, чуття помсти святе! (П. Тичина). 12. Моя Вітчизна дорога, яка в тобі горить снага! (М. Олійник).

Завдання 6. Випишіть речення в такому порядку:

1 – означено-особове, 2 – неозначено-особове, 3 – узагальнено-особове.

Танцюють, співають, веселяться на вулицях…(Довженко).

Лови летючу мить життя! Добре діло твори сміло.

Завдання 7. Перепишіть речення, поставте, де треба, тире між підметом і

присудком. Поясніть правила вживання тире між підметом і

присудком.

1. Забути ( ) себе дурити. 2. Жити мені без праці ( ) значить не жити! 3. Добро і лихо ( ) світло й темнота. 4. Життя без книги ( ) хата без вікна. 5. Ненависть і любов ( ) неначе крила. (З творів Д. Павличка). 6. Ці квіти ( ) спогади про світлі дні

(Б. Олійник). 7. Яке то щастя ( ) свій народ у світлі бачити (Д. Павличко). 8.П'ятдесят ( ) це полудень віку. 9. Він ( ) студент нашої групи.

Завдання 8. Перепишіть речення, виділіть порівняльні звороти, де треба,

комами. Поясніть.

1. Я оживаю знов у полі як сміх як пісня як туман (Г. Лютко).

2. Я мав думки міцні мов корені (Д. Павличко).

3. Христя крутилась як муха в окропі (Панас Мирний).

4. Знову місяць пливе ніби розчахнута скрипка (Г. Лютко).

5. Вітер теплий, вітер дужий налетів як буря з півдня (Б. Олійник).

Завдання 9. Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням,

поясніть орфограми.

1. Не забув я о люди нічого (Г. Лютий).

2. Слава тобі великий Каменяре праця твоя не стихне ні на мить

(Д. Павличко)

3. Народе мій до тебе я ще верну як в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям.

4. Верни до мене пам'яте моя нехай на серце ляже ваготою моя

земля з рахманною журбою (З творів В. Стуса).

5. За рідну мову я о Господи турбуюсь щоб не загинула у течії віків.

(В. Єпіфанів)

6. Мій друже дорогий ми довго ждали і теж співали ворогу назло.

(Д. Павличко)

Завдання 10. Зробіть синтаксичний аналіз простого речення.

Українське виховання застерігає дітей і молодь від уживання грубих, лайливих, образливих слів.

Схема аналізу простого речення.

1. Знайдіть граматичну основу речення.

2. Визначте, яким є речення за метою висловлювання (розповідне,

питальне чи спонукальне).

3. Назвіть, окличне чи неокличне речення.

4. Розберіть речення за його членами (визначення підмета і присудка,

другорядних членів – спочатку тих, що входять до групи підмета,

потім тих, що в групі присудка); визначте, чим виражений кожен із

членів.

5. Що таке порівняльний зворот? За яких умов він виділяється комами,

а за яких – ні?

6. Що таке звертання? Які пунктограми при звертанні ви знаєте

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 36

Тема: Розділові знаки при однорідних членах речення

Мета:

розширити та поглибити знання студентів про однорідні члени речення, способи зв’язку між ними; навчити знаходити різні ряди однорідних членів у реченні, правильно інтонувати їх;

формувати навички грамотного письма;

виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей.

Студенти повинні знати:

·  основні пунктограми у простому реченні.

Студенти повинні вміти:

·  правильно інтонаційно виділяти однорідні і неоднорідні другорядні члени речення.

План

1.  Розділові знаки при однорідних членах речення

Кома ставиться:

-  між однорідними членами речення;

-  перед протиставними сполучниками;

-  перед єднальними та розділовими сполучниками, якщо вони повторюються;

-  при парних сполучниках;

-  між однорідними членами, з’єднаними сполучниками попарно.

Кома не ставиться:

-  між однорідними членами речення, коли сполучники вжиті один раз;

-  перед першим повторювальним сполучником;

-  якщо повторювальний сполучник і з’єднує різні групи однорідних членів речення;

-  при повторенні сполучників у фразеологізмах;

-  між двома дієсловами в однаковій формі;

-  якщо стоїть заперечна частка не.

Тире ставиться:

-  при протиставленні;

-  коли наступний однорідний член пояснює причину попередньої дії.

Крапка з комою ставиться.

2. Розділові знаки при однорідних членах речення в реченні з узагальнюючими словами.

Рекомендована література

1. Ольга Олійник. Українська мова. Підручник для 10-11 класів середньої школи. – Київ: «Вікторія», 1998, с. 291-293.

Практичні завдання

Завдання 1. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при однорідних членах речення і поясніть їх.

1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі в морозні ранки і вечірній час і в свята гомінкі і в дні робочі ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.).

2. Моя рука ніколи і нікому ні кривди ні біди не принесе! (Павл.).

3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (Сух.).

4. Чи то жарт напівзабутий чи одна із небилиць — тільки чув я, ніби Лютий довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці мандрував собі щодня по дорозі по стежині по заметах навмання (Скам.).

5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (3 журн.).

6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Укр.).

7. Як не любить той край, що дав тобі і силу і гострий зір очей і розум молодий і далі, що тобі красу одкрили і моря голубий розгойданий прибій (Сос.).

8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев.).

9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (Донч.).

10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (3 газ.).

11. Мово рідна! Ти ж— як море—безконечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і переможний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого; втгобі, мово, неосяжна душа народу — його ширість і безсмертя його (Плач.).

Завдання 2. Графічний диктант

Запишіть речення схематично:

-  Він усе записував: пісні народні, казки й приказки, звичаї і самі мелодії пісень.

-  Твори Шевченка: поетичні й прозові, його листи -- пройняті любов’ю до знедолених і ненавистю до експлуататорів.

-  Кам’яне вугілля і залізна руда, нафта і газ, нікель і марганець – все це скарби України.

-  Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.);

-  Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.);

-  Сніг укривав землю, стріхи, дерева (Гол.);

-  Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.);

-  Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі. (Тич.).

Завдання 3. Продовжуючи моделювати речення, доповніть їх однорідними членами:

А) Василь Симоненко написав багато творів про …

Б) У них він передає … почуття.

В) Ми … славного майстра слова.

Завдання 4. Подані пари слів ввести в речення в ролі однорідних членів:

-  Гори й ліси, поля й степи, міста й села.

-  Розумні й дотепні, сміливі й горді.

-  Учора й сьогодні, завтра й завжди

Завдання 5. Проблемна ситуація: пояснити, чому в даних реченнях в одних випадках перед повторюваними сполучниками ставиться кома, а інших не ставиться:

Вечір гаптував небеса і золотом, і сріблом, і янтарем. Пролітають села, і сади, і шахти, і заводи. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга охопили Петрове серце.

Завдання 6. Пояснювальний диктант.

Усяка їжа і пиття смачні і корисні, але треба знати час, місце і міру. Визначай сома не по шкаралупці, а по ядру. Реве та стогне Дніпр широкий. Тече вода в синє море, та не витікає. І соловейко на калині то затихав, то щебетав, святого Бога вихваляв. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в земному гаї.

Завдання 7. Побудуйте схеми, які б відображали групування однорідних членів речення й узагальнюючих слів.

1. Все тут радує зір рівні стрункі берізки не понівечені любителями березового соку гінкі бурштинові сосни що мов корабельні щогли сурмлять у сизу небовінь (А. Камінчук).

2. Село гойдалося поміж ніччю і днем то поринало в чорну імлу то підводилося з неї підбадьорювало себе скрипом журавлів цоканням сокир неголосними перемовками (Ю. Мушкетик).

3. Рвучкий вітер бушував над лісом і дерева то гули грізно і тривожно то шуміли тихо і приємно (М. Коцюбинський)

4. Світає... Все спить ще і небо і зорі безсилі... (П. Тичина).

5. Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава - сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах ).

6. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко).

7. Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля й море (І. Нечуй-Левицький

Укажіть речення з неоднорідними означеннями. Виконати розбори: фонетичний слова світає, безсилі; морфемний змішалось; словотворчий понівечені.

Завдання 8. Перепишіть речення, розставивши потрібні розділові знаки.

Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть пунктограми.

Замість крапок вставте пропущені букви.

1. Ро...плелись ро...хлипались ро...пались наче коси вересневі дні.

2. Моя п...чаль тебе не пон...волить а тільки радісний ро...будить щем.

3. Я пр...горнусь до тебе серцем і неб...сами пл...чима погорбів

рідних і доріг поясами.

4. Ти пахн...ш як листя в...сняне як дитинство моє полотняне як

тепла малинова стежка як мамина срібна с...режка.

5. Нема щ...та ні рем...ня ні списа нема шолома ні м...ча – булата

(З творів Д. Павличка)

6. В нас гуляє квіт...нь у полі насуває зливу поволі ро...сіває зерна

рясні промітає сте...ку в...сні. (А. Малишко)

7. Сонце погасне і ніч пр...летит... з чарами сріблом красою.

(Б. Олійник)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 37

Тема: Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення

Мета:

розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати

власні думки за допомогою синонімічних відокремлених і невідокремлених другорядних членів речення.

Студенти повинні знати:

·  причини та умови відокремлення другорядних членів

·  смислові відношення при відокремленні

·  випадки відокремлення однорідних та неоднорідних означень

·  особливості відокремлення прикладок

·  засоби вираження відокремлених обставин

·  особливості відокремлення уточню вальних слів та зворотів.

Студенти повинні вміти:

·  визначити причини та умови відокремлення другорядних членів

·  визначити напівпредикативні та уточню вальні відношення при відокремленні

·  трансформувати речення з відокремленими означеннями та прикладками у складнопідрядні з підрядними атрибутивними частинами

·  трансформувати речення з відокремленими обставинами у складносурядні з підрядними обставинними частинами

План

·  Поняття про відокремлення.

·  Причини й умови відокремлення

·  Напівпредикативні й уточню вальні відношення при відокремленні.

·  Відокремлення означень:

1.  відокремлення узгоджених означень;

2.  відокремлення поширених узгоджених означень, виражених прикметниковими і дієприкметниковими зворотами;

3.  відокремлення неузгоджених означень;

4.  пунктуація при відокремлених означеннях.

·  Відокремлення прикладок:

1.  засоби вираження непоширених і поширених прикладок

2.  пунктуація при відокремлених прикладках.

·  Відокремлення обставин:

1.  засоби вираження непоширених і поширених відокремлених обставин;

2.  відокремлення непоширених обставин;

3.  відокремлення поширених обставин, вираженими дієприслівниковими зворотами;

4.  пунктуація при відокремлених обставинах.

· Питання про відокремлення додатків.

Рекомендована література:

1. Ольга Олійник. Українська мова. Підручник для 10-11 класів середньої школи. – Київ: «Вікторія», 1998, с.

Практичні завдання

Завдання 1. Дайте відповіді на питання:

1. Які члени речення називаються відокремленими? Яка їх роль у

реченні?

2. Які члени речення можуть бути відокремленими?

3. Які відокремлені члени речення можна замінити аналогічними

невідокремленими?

Завдання 2. Виділіть невідокремлені означення. Поясніть, яка смислова відмінність між невідокремленими і відокремленими означеннями.

1. Дзвінкі, тоненькі хлоп'ячі голоси лунали під крайньою хатою

поблизу млина (С. Васильченко).

2. Гострий колючий смішок ворушиться в Хоминих грудях

(М. Коцюбинський).

3. Чарівливо співучий голос його набирав теплих, сонячних барв

(О. Ільченко).

4. На дрібнолистих гілках рясно синіють огорнені сизим пилком

ягоди... (М. Стельмах).

5. Вітри злітають без упину на морозом скуту луговину

(А. Малишко).

6. Чорна, непроглядна темнота стояла кругом (Панас Мирний).

7. З вестибюля вгору, на другий поверх, стелився зелений, у

червоних квітах, килим (С. Скляренко)

Завдання 3. Перебудуйте речення так, щоб один із невідокремлених членів речення став відокремленим. Чи змінилися їх синтаксичні функції й стилістичні ознаки після перебудови речення?

1. Після зборів велика, галаслива і радісна група учнів вийшла на вулицю.

2. За горами там давно вже сяє сонце.

3. Сашко дивився на хлопців і усміхався.

4. Освітлений вогнями великий пароплав до пристані підходив.

5. Усіх зацікавила передана по радіо інформація.

Завдання 4. Перебудуйте речення, щоб у реченні з'явилося відокремлене

означення (1-ша група) та обставина (2-га група). У 2-ій групі

одне з дієслів замініть дієприслівником.

1-ша група

Залитий сонцем степ одразу принишк.

Тихий солодкий дощик сіється щедро на вулиці.

Нагріта за день земля дихала теплом.

2-га група

Слухаємо розповіді про давні традиції українського народу і проймаємося гордістю за наше славне минуле.

Ми читаємо книги, дізнаємося про історію рідного краю.

Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало крони дерев.

Завдання 5. Поміркуйте, скільки відокремлених членів і яких саме є у поданому реченні.

Там, на зеленій лавці, обкладеній дерниною, сперши голову на руки, сидить білява панночка (М. Коцюбинський).

Завдання 6. Прочитайте приклади на різні правила відокремлення другорядних членів речення (І — означення, ІІ — прикладка, ІІІ — обставина, !V — додаток). Поясніть розділові знаки. З кожного розділу випишіть речення, в яких би ви припустилися пунктуаційної помилки. Підкресліть відокремлені члени речення.

І. 1. Уже й вечір, тихий та гожий, спадав на землю (О. Ільченко). 2. Над головами простиралося небо, повне загадкових світів (П. Панч). 3. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду (І. Багмут). 4. Зовні спокійний, Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою (Н. Рибак). 5. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 6. Невгамовна, з широко відкритими на світ очима, Олеся ще з п’ятого класу захоплювалась дослідами над рослинами (О. Донченко).

II. 1. Марко, юнга з шхуни «Колумб», ходив сьогодні додому на маяк, де його батько працював (М. Трублаїні). 2. Дочки — Ольга і Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко). 3. Вальдшнеп, або лісовий кулик,— благородна птиця темно-рудуватого кольору, з довгим дзьобом і довгими ногами (О. Вишня). 4. Деякі риби, як, наприклад, корюшка, в’ють під водою гнізда і відкладають туди ікру. 5. Він розхвилювався, і голос його щирим відгуком забри­нів у селянських серцях, особливо в серцях молоді (М. Стельмах).

III. 1. А пісня, наростаючи, пливла над берегом. 2. Раділи люди встаючи. 3. Посланця стального ми до зір послали, першими почавши в безкінечність шлях (В. Сосюра). 3. Все меншим став корабель, а згодом, з’єднавшись із голубим обрієм, він немовби потонув у ньому, і тільки білі вітрила ще довго маячили, нага­дуючи весінню хмаринку. 4. Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступив Семен до граматики (М. Коцюбинський).

Сюди, на берег Дніпра, і прийшла гуляти молодь (О. Копиленко).

IV. 1. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко). 2. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). 3. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 38

Тема: Докладний переказ тексту з творчим завданням

Мета:

удосконалювати вміння і навички студенів письмово докладно відтворювати зміст прослуханого тексту, доповнювати його своїми міркуваннями, працювати над розвитком навичок грамотного письма; розвивати зв’язне мовлення, аналітико-синтетичні мисленнєві навички, збагачувати словниковий запас; виховувати толерантність, критичність і оригінальність мислення, дати можливість замислитися над правовими основами громадянського суспільства.

ПЛАН

1. Ознайомлення студентів із текстом переказу (перше прослуховування).

2. Робота з текстом.

3. Складання плану переказу або тез тексту.

4. Відтворення змісту переказу.

5. Творче завдання: поміркуйте і напишіть про вплив мистецтва на долю окремої людини і людства в цілому (або чи може неетнічний українець стати гідним громадянином і вірним сином України?).

6. Написання переказу

ТЕКСТИ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКАЗУ

ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

1. Джоконда

Важко знайти людину, яка б не знала цю, без перебільшення, найвідомішу на Землі картину. Протягом майже п’яти століть полотно зберігається в одному з найбільших музеїв світу – Луврі. У кожній залі є вказівник з промовистим написом: “До Джоконди”.

У чому ж секрет нев’янучої слави картини? Чому люди йшли та йдуть до неї нескінченним потоком? Що бачать в обличчі й постаті молодої жінки?

Портрет Мони Лізи пов’язаний з чудовою порою в історії людства - епохою Відродження. Це була доба великих живописців, видатних скульпторів та архітекторів. Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Дюрер... Це лише кілька велетів із сотень широковідомих майстрів.

У портреті Джоконди найкраще втілено моральний і художній ідеали епохи. Так вже склалося, що кожен шедевр несе в собі відгомін певного часу. Бо ж мрії народу, його ідеали, мов у дзеркалі, відбиваються у видатних творах мистецтва.

Портрет вражає дивним поєднанням зовнішньої простоти та внутрішньої глибини потретованої жінки. Поза Джоконди, в якій віртуозно поєднано профіль і фас, тло, на якому її зображено, - все продумано до найменших дрібниць. Розворот постаті ніби підкреслює відчуття складного внутрішнього життя, що увиразнюється мінливістю виразу обличчя. Здається, посмішка на очах переходить у задумливість, погляд – то задумливий, то зосереджений, то звернений в нікуди, то заглиблений у себе. Ось на зміну іронії приходить м’яка доброзичливість. Як чуйний співрозмовник, Джоконда немовби вгадує наш настрій, наші думки й почуття...

Пейзаж за спиною Мони Лізи викликає роздуми про безкінечність світу й незбагненність людської душі...

Один з французьких поетів порівняв Джоконду із сфінксом, що, таємниче всміхаючись, пропонує нам загадку, розгадати яку неможливо...

Портрет здається нерукотворним. Ми відчуваємо легкий серпанок тіней на обличчі, бачимо вологий блиск очей, поринаємо в безодню неба. При цьому ніде не помітно жодного мазка пензля художника...

В історії портрета теж чимало таємничого. Чому картина до кінця життя Леонардо знаходилась у нього, не була передана замовникові? Який з 62 варіантів твору, які зберігаються в музеях та приватних колекціях, є оригіналом? І хоч ніхто з фахівців не має сумніву в автентичності луврської Джоконди, вже сама кількість копій і варіантів, створених за чотири століття, є загадкою.

Сучасники свідчили, що Леонардо писав портрет Джоконди близько трьох років. Як на сьогодні, строк фантастичний! Картину осяяно безперечним генієм художника.

Успіх полотна і тоді, і тепер не визначався гіпнозом сенсації, не був породженням моди. У чому ж вона, загадка шедевру? (За П. Нестеренком; 370 сл.).

Завдання:

Пояснити лексичне значення слів ідеал (уявлення про найвищу досконалість, що, як взірець і найвища мета, визначає спосіб і характер дій людини чи суспільства), автентичність (дійсність), шедевр, сфінкс; виразів гіпноз сенсації, осяяно генієм.

Скласти план тексту (орієнтовний):

І. Найвідоміша на Землі картина.

1. Портрет Джоконди зберігається у Луврі.

2. Нескінченний потік людей.

3. Полотно пов’язане з епохою Відродження.

ІІ. У портреті втілено моральний та художній ідеали доби.

ІІІ. Чим вражає портрет Мони Лізи.

1. Поєднання зовнішньої простоти з внутрішньою глибиною.

2. Віртуозне поєднання профілю з фасом.

3. Мінливість виразу обличчя.

4. Джоконда вгадує наш настрій.

ІV. Які роздуми викликає пейзаж.

V. Порівняння Джоконди із сфінксом.

VІ. Чому портрет здається нерукотворним.

VІІ. В історії картини чимало тємничого.

VІІІ. Нерозгадана загадка шедевру.

Написати докладний переказ, завершивши його роздумами про причину успіху картини Леонардо да Вінчі (або про вплив мистецтва на долю окремої людини і людства в цілому).

2. Титан

Почалося з того, що він, вірменин, народжений у Грузії, почав розмовляти українською. Улюбленим поетом став Шевченко, улюбленим твором – “Кавказ”, найулюбленішим прозаїком, звичайно, Коцюбинський. Народне мистецтво, усі ці вишиванки, писанки, чарували його до нестями. Українське весілля з його музиками, стрічками, короваєм він вважав чимось чаклунським і неосяжним.

Він мав сміливість запропонувати тодішньому уряду замість універмагу “Україна”, що в тоді, в 60-ті роки, саме будували, створити будинок-музей українських страодруків, народної кераміки й різьби, українських ікон та історичних реліквій. “Запевняю вас, що за десять років культура народу зросла б на століття”, - обгрунтував він свою пропозицію в листах до чиновників. Культура безперечно зросла б, якби до тієї величезної споруди приїздили люди з усієї України не по штани й панчохи, як нині, а по розум і смак, по знання історії та людської краси. Пояснюючи свою небайдужість до України й українців, він говорив: “Я органічно зрісся з Україною, я закоханий у неї, я не мислю творчості поза нею”.

Ім’я його – Сергій Параджанов – відоме усьому світові. Його фільми склали світову славу українського кінематографа.

Ім’я “Сергій” перекладається з давньоримської як “високий”. Він і був весь там, у височині. Пригадуються чудові слова художника Казимира Малєвича: “Наша голова мусить торкатися зірок”. Цей потяг до неба відчувається в усіх параджанівських творах: кінофільмах, малюнках, навіть колажах, створених у в’язниці.

Найжахливіше було те, що в’язниця була київська. Він “сидів” у місті, яке любив, місті, де одружився, де народився його єдиний син. У місті, де народжувались його найважливіші творчі плани.

Пізніше, вже із зони, він писав: “Моя ізоляція – схожа на помсту, але не зрозуміло - за що?” А синові Сурену писав так: “Час усе поставить на своє місце. Будь вищим за все...”

Час дійсно все поставив на своє місце. 1999 рік ЮНЕСКО відзначало як рік Параджанова. Його фільми здобули безліч нагород на міжнародних фестивалях, його живопис, малюнки експонуються в музеях світу. У Єревані відкрито музей Параджанова.

Ми вдячні геніальному режисерові Сергію Параджанову за те, що він, вірний син України неукраїнського походження, побачив Україну немов зсередини й зовні водночас. І такою, якою він її побачив, відкрив світові. (За О. Ченцовою; 337 сл.)

o  Пояснити лексичне значення слів кераміка (вироби з глини), реліквія (річ, дорога як пам’ять про минуле), колаж (технічний прийом в образотворчому мистецтві, зокрема у графіці, коли на певну основу наклеюють фотографії, різні матеріали, що різняться кольором і фактурою; твори, виконані таким прийомом), ЮНЕСКО.

o  Дібрати синоніми до слів ізоляція, експонувати.

Скласти план (орієнтовний):

І. З чого усе почалось.

1. Вірменин родом з Грузії заговорив українською.

2. Улюблений поет, улюблений твір, улюблений прозаїк.

3. Народне мистецтво чарувало його до нестями.

ІІ. Пропозиція урядові.

ІІІ. Його ім’я відоме світові

1. Слава українського кінематографа.

2. Що означає наймення “Сергій”.

ІУ. Найстрашніше те, що “сидів” у Києві.

V. Час усе поставив на місце.

VІ. За що ми вдячні геніальному режисерові.

o  На дошці записати Казимир Малєвич, син Сурен, ЮНЕСКО .

o  Написати детальний переказ, уживаючи в його тексті речення з прямою і непрямою мовою. Додати власні міркування про те, чи може неетнічний українець стати гідним громадянином і вірним сином України, проілюструвавши свої думки посиланнями на конкретні прізвища і факти.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 39

Тема: Складне речення. Види складних речень.

Складносурядне речення.

Пунктограми у складному реченні

Мета:

повторити основні відомості про складне речення; систематизувати знання студентів про види складних речень за характером синтаксичного зв'язку; закріпити вміння відрізняти складносурядні речення від інших видів; удосконалювати навички правильного інтонування складних речень в усному мовленні; актуалізувати знання студентів про вживання розділових знаків у складносурядних реченнях; удосконалювати вміння здійснювати пунктуаційний аналіз речень.

Студенти повинні знати:

·  види складних речень, особливості вживання складносурядних речень; пунктограми у складному реченні.

Студенти повинні вміти:

·  доцільно використовувати різні види складних речень у власному мовленні;

·  розставляти і пояснювати розділові знаки в складних реченнях; робити синтаксичний аналіз складносурядних речень.

ПЛАН

1. Складне речення та його види.

2. Пунктограми у складносурядному реченні.

Синтаксичний аналіз речення.

3. Виконання практичних завдань.

Рекомендована література:

1. Ольга Олійник. Українська мова. Підручник для 10-11 класів середньої школи. – Київ: «Вікторія», 1998, с.401.

Практичні завдання.

Завдання 1. Дайте відповіді на питання.

1. Які є види граматичного зв'язку? (Предикативний, підрядний,

сурядний).

2. Які з них діють у словосполученні, в простому реченні? (У словосполученні – тільки підрядний зв'язок, у реченні – предикативний /взаємозв'язок підмета і присудка/, сурядний /між однорідними членами речення/, підрядний – в усіх інших випадках).

3. Яке речення називаємо складним?

4. Чим відрізняється складне речення від двох чи кількох простих?

5. Як поділяються складні речення за способом поєднання в них простих? (На сполучникові і безсполучникові).

6. А за характером синтаксичного зв'язку? (На складнопідрядні і складносурядні).

7. Які речення називаються складносурядними? Які – складнопідрядними? Які – безсполучниковими?

8. Які є засоби зв'язку простих речень у складному? (У складносурядному – сполучники сурядності та інтонація, у складнопідрядному – сполучники підрядності або відносні займенники чи прислівники в ролі сполучних слів та інтонація, у безсполучниковому – тільки інтонація).

9. Яка різниця між сполучниками підрядності та сполучними словами? (Сполучні слова є не тільки засобом зв'язку, але й членами підрядного речення).

10. Які розділові знаки ставимо між частинами складного речення? (Найчастіше – кому. У складносурядному ще іноді тире, в безсполучниковому ще крапку з комою, двокрапку, тире).

11. Згадайте, коли у безсполучниковому складному реченні ставиться двокрапка, а коли – тире.

12. Для чого, на вашу думку, потрібно правильно інтонувати складне речення?

Завдання 2. У наведені речення вставте потрібні сполучники. Обгрунтуйте

їх необхідність. Якщо потрібно, поставте розділові знаки.

1. Посріблені ліси окуталися тінню... небосхил горить і віти

золотить (М. Рильський).

2. Минуло кілька хвилин... вони сиділи поруч над водою.

(С. Васильченко)

3. Де-не-де сивіє полин... кущиться пахучий чебрець. (О. Гончар).

4. Іволга дзвенить у пісні шпака... соловейко розсипає трелі.

(М. Рильський)

Завдання 3. Зробити синтаксичний розбір речення.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчі зорі (Ю. Мушкетик).

Порядок синтаксичного розбору

складносурядного речення

1. Вказати, що речення складне, сполучникове, складносурядне.

2. Визначити кількість частин у реченні, виділити граматичні основи у частинах складного речення, смислові зв'язки між ними.

3. Пояснити розділові знаки.

4. Розібрати кожне речення як просте.

5. Намалювати схему речення.

Зразок синтаксичного розбору

складносурядного речення

1. Речення складне, сполучникове, складносурядне.

2. Має дві граматичні основи: 1) простір розсунувся, 2) зорі стали ближчі; прості речення пов'язані між собою сполучником і (єднальний).

3. Кома не ставиться, тому що у них є спільний другорядний член речення, обставина часу: в одну мить.

4. Перше речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне; підмет — простір, виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — розсунувся, виражений дієсловом; розсунувся (коли?) в одну мить (обставина часу, виражена іменником із числівником).

Друге речення: розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне: підмет — зорі, виражений іменником; присудок — стали ближчі, виражений дієсловом-зв'язкою стали й іменною частиною ближчі, присудок складений імен

Завдання 4. Складіть і запишіть п'ять складносурядних речень, у яких перед сполучниками і, та (у значенні і), що з'єднують сурядне речення, кому не ставлять.