Кращі традиційні свята гімназії (стр. 3 )

Молилася ти на ніч, Дездемона?

Помри, нещасна! Помри, любов моя!

Гасне світло Отелло

Люди добрі! Оце оженився на свою голову! Взяв жіночку, гадав, буде королевою мого серця, домашньою господарочкою! А вона вчителькою виявилася! Горе мені! Горе!

Пісня «Підманула, підвела»

Отелло

Як ішли ми під вінець,

Ти казала: продавець,

А ти вчителька була,

Підманула, підвела!

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Дездемона

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

Отелло

Ти у школі пропадаєш,

Ти на мене не зважаєш,

В тебе все діла, діла,

Хоч би в хаті підмела!

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Дездемона

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

Отелло

А із школи як прийдеш,

На стіл зошити кладеш.

Пишеш, пишеш, а чого?

Може, в тебе вже «того»?

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Дездемона

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

Отелло

Ось поїду в районо,

Хай розводить нас воно:

Тобі зошити й книжки,

Мені діти й пелюшки!

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене, молодого,

З ума-розуму звела!

Дездемона

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе, молодого,

З ума-розуму звела!

І не дивлячись на все це, ви кожного ранку приходите в клас і посміхаєтесь.

Ой, і справді, нелегка доля учителя: курси, перевірка зошитів, відкриті уроки, конкурси, олімпіади, захист своїх педагогічних напрацювань, інновації, атестації та всілякі нотації…

Так! І в них ще вистачає часу дарувати нам посмішки, говорити лагідні слова, гладити нас по голівках, вислуховувати наші нісенітниці та вирішувати наші проблеми.

В гімназію зранку я знову іду,

В сумку підручник ховаю,

Все для роботи я знайду,

Бо учні мене чекають.

Ножиці, нитки, кнопки і клей,

Бинт, валер’янка, пластир,

Того – приголуб, тому –приший,

Я – педагог і пастир.

Сіли обідати – я їм мати,

Спать захотіли – няня,

Всіх обійняти і всіх зрозуміть –

Серце моє не камінь.

Вечір настав – додому я йду,

Мовчки втому ховаю,

Роботу і вдома я знайду,

Сценарії, зошити, плани.

Ніч про школу навіює сни,

Якщо синочок не плаче,

Зранку обід для сім’ї варю,

Я ж не можу інакше.

Так і працюю я день за днем,

Хрест свій несу як прапор.

Гімназія рідна, мій другий дім,

Як же я можу інакше?

Та якою б не була доля, нашим вчителям ми хочемо побажати…

Адміністрація, не вішайте носи,

Життя не так, погане, як здається.

Ще і до Вас прийдуть такі часи,

Коли вам спонсор добрий посміхнеться.

Вам ми бажаєм не старіти,

Щоб вік ваш в щасті молодів –

Вам привіт й слова подяки

Від любих ваших школярів.

І нехай завжди поруч з вами залишається той щасливий і безтурботний світ – світ дитинства…

Дитинство – це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа – для нових вражень. І таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ.

Танок малечі

Спливають роки, діти стають дорослішими, слова та думки виразнішими, а дитячі проблеми стають набагато складнішими, але поруч з тим з’являються нові світлі щирі почуття, які захоплюють мріями, дружбою, першим коханням…

Пісня «Чарівниця осінь»

Перші почуття... Смикання за косички, записочки, погляди, квіти, вірші, прогулянки… А коли сонце сховається за обрій, лагідний голос неньки нагадає, що пора йти додому. Але так не хочеться... Вулиця тьмяніє, огортається таємничими сутінками, на небі прокльовуються зірки... Що це за такі загадкові світила?

Зоряне небо – наче казка без слів. Зачаровано дивишся довго-довго, намагаєшся зрозуміти, чому воно так далеко і що означають оті небесні світлячки, що збуджують почуття і манять в майбуття.

Вальс «Прекрасное-далеко»

Разом з нами в котрий раз наші вчителі дорослішають,

мужніють,

стають мудрішими,

пробачають,

набувають нового досвіду,

проявляють творчість,

долають будь-які перешкоди,

піднімаються до зірок,

закохуються…

а потім прощаються…

Ви – люди творчої і неспокійної вдачі, відкритої душі, доброго серця, щирої любові і поваги до своїх учнів, які дарують нам впевнені у завтрашньому дні.

Саме вам, невтомні в праці, стійкі і мудрі у житейських випробуваннях – уклін, честь і шана та найкращі вітання з нагоди Дня учителя.

Що перша заповідь учителя – любити!

Це, перш за все, життя,

Бо в ньому жити:

Посіяти, плекати і радіти;

І знати, що добро росте,

Що вклав ти частку серця

В це створіння

І мудрість й душу,

Тільки май терпіння,

Бо довго проростає те зерно,

Воно ж бо вічне,

В терніях воно.

А друга заповідь учителя – любити!

З натхненням діяти, творити,

Шукати і знаходить сходи,

І підійматись до зірок,

А кожним кроком є урок.

Ще й третя заповідь учителя – любити!

З своєю совістю дружити,

Щоб час пройшов,

Й лови себе на слові:

Дорога вчителя вся виткана з любові!

Пісня «Ми любимо вас»

Любі, дорогі наші вчителі! Земний уклін вам, невтомні трудівники і терпеливі вихователі.

Знайте, що всі ваші учні, де б вони не були, люблять вас і несуть у своїх серцях золотий засів, який ви засівали своїми руками день у день, з року в рік.

Хай сонечко щедро Вам світить в віконце,

А лихо усяке повз дім проліта,

Здоров'я міцного і Божої ласки

Сьогодні ми зичим на довгі літа.

Благословенні будьте у роботі,

Цінуйте горде ймення педагога.

Нехай в житті на кожнім повороті

Стрічає радість вас, а не тривога.

Хай добрі вчинки вашої наснаги

Промінчиком торкнуться ваших учнів.

Слово учитель – горде і ласкаве –

Хай буде рідним вам і милозвучним.

Хай діти цінують, хай люди шанують,

Хай дім ваш наповниться щедрим добром.

Троянди горять зачарованим цвітом

І щастя зоря спочива за вікном.

Пісня «Щастя і добра»

Вірш за віршем, пісня за піснею, слово за словом, так і підійшло наше вітання до кінця.

Але свято, ваше свято, нашу любі вчителі, продовжується. Ще стільки добрих, щирих слів ви почуєте від людей. І всі вони будуть від чистого серця.

Зі святом Вас, дорогі вчителі!

Добра вам, щастя, слухняних учнів, сонячних днів. Віри, Надії, Любові!

До нових зустрічей!

День гімназії

Звучать фанфари.

Доброго дня, любі друзі!

Шановні гості та господарі свята!

Із хвилини на хвилину у цьому залі розпочнеться урочистість, присвячена славетному Дню – Дню народженя гімназії.

Сьогодні їй виповнюється 11 років.

Ти знаєш, деяким п'ятикласникам теж вже виповнилось 11, а незабаром їх наздоженуть й інші.

Тож в них сьогодні спільне свято. Але спочатку декілька слів про головну іменинницю.

Ім'я – Димерська гімназія.

Дата народження – 14 грудня 1999 року.

Місце народження і проживання – селище Димер.

Батьки – адміністрація гімназії.

Хресні батьки – селищна рада та районний відділ освіти.

Сімейний стан – мати-героїня.

Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися в гімназії.

Близькі родичі – обласний відділ освіти, районна державна адміністрація, інститут підвищення кваліфікації вчителів.

Дальні родичі – Міністерство освіти і науки України, Академія Наук України та усі заклади вищої освіти.

Девіз нашої ювілярки: “Хто знання має, той мур ламає”.

Ось ми і познайомились з іменинницею.

А тепер будемо знайомитись з п'ятикласниками… Ім'я __________, дата народження ____________, місце народження і проживання…

Так! Стоп! Ти що кожного так збираєшся представляти?

Ну да!

Шановні адміністрація, гості, вчителі, батьки, учні можете йти додому, відпочити, пообідати, подивитись улюблений серіал, а на свято прийдете десь так годин о 10 вечора…

Чого це ти?

А ти думаєш – раніше справишся?

І що ти пропонуєш?

Що?! Маестро музику!

У нас сьогодні не буденний вечір,

В гімназії свято, урочистий зліт.

Прийміть же, друзі, теплий,

Щирий і сердечний наш привіт.

Нехай в цьому залі, в святковий цей час,

Вогні засвітяться світліше.

Гімназія рідна, пятий клас зустрічай!

Посміхайтесь, друзі, веселіше.

Входять 5 класи з кураторами

Злинь же, музико, в небо сильніше,

В добру пору лунай, в добрий час.

Хай же ллються оплески гучніше!

Подивіться, які гарні гімназисти в нас!

П'ятикласників в гімназії ми вітаєм щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

В руках у мене хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий,

Вібрав він пісню й працю в себе

Це вам привіт від рідної землі.

Вручають каравай

Слова палкі, мелодія врочиста –

Державний гімн – і прапор майорить

Блакитний і жовтавий!

Тож встаньмо разом в урочисту мить,

Коли звучить гімн нашої держави.

Співаймо разом – і тоді нас не збороть,

Співаємо, щоб долучитись до добра і слави,

Хай будуть з нами правда і Господь,

Вшануємо гімн нашої держави!

Гімн України

Друзі! По-моєму, наше свято розпочалося дуже вдало!

А в нашій гімназії все проходить вдало. Адже тут такий чудовий коллектив і найкращий у світі директор.

А ще в нас в гостях завжди хороші щирі люди, які користуються великим авторитетом не тільки в селищі, а в усьому районі.

Це _______________________________________________________

В нашій гімназії є гарна традиція – щороку кожен клас вписує нову сторінку до гімназійного літопису. І нинішні п'ятикласники не є виключенням.

Вони як і інші теж мають свою маленьку цікаву історію. І сьогодні вони впишуть цю історію в літопис нашої гімназії. Тож розпочнемо.

Вистава «Про Андрійка і терпця»

Оце так історія… Добре, що все так добре закінчилося.

І це не дивно, адже п'ятикласники – за кілька років встигли стати справжньою командою… Та що там командою, родиною, яку об'єднує дружба і злагоджена робота, любов і повага до гімназії.

Ну, не знаю як ви, а я вважаю, що після такого випробування вони цілком виправдано заслуговують носити почесне звання гімназиста і поповнити нашу галерею слави.

Я з тобою абсолютно погоджуюсь. І впевнена, що незабаром їхні імена виблискуватимуть золотими розсипами досягнень гімназії, і кожного року їхня наполеглива праця примножуватиме авторитет гімназії.

Художники, поети, спортсмени, переможці олімпіад, співаки і музиканти, залишіть назавжди свій слід в історії гімназії, у дружньому гімназійному колі. А зараз запрошуємо вас на цю сцену.

Цей світ, як казка, як безмежне диво,

Захоплює, чарує, кличе ввись.

Життя чудове, коли всі щасливі.

Ти не сумуй і всім нам посміхнись.

В душі одразу сонечко засяє

І забринить квітками доброти.

Дитинства світ теплом нас зігріває,

Найкращої в житті нема пори.

Вітаємо вас у нашій родині,

У цім краю немов на рушнику,

По всіх роках нещастя і неволі

Знов рідна мова квітне у вінку.

Вітаєм вас під барвінковим небом,

Де рідна пісня душу наповня,

Бо нам так віри, віри в Бога треба.

Святих джерел для доброго життя.

Нехай сія цей звичай наш народний,

Усім бажати віку і добра

Дзвенить у душах наших дух соборний

І кличе сіяти святі слова.

З'являється Мрія.

Хлопчик

Ой, хто ти, може Фея з казки.

Скажи мені, скажи, будь ласка!

Мрія

Я, хлопчику, твоя Блакитна Мрія,

Ти ж вимріяв мене у самоті.

Я поведу тебе в краї далекі,

У дивосвіт вкажу тобі путі.

Хлопчик

Яка ти гарна! Я таких не бачив…

Краси такої не стрічав ніде.

Ти потаємна мрія моя? Значить,

Стежина ця до друзів приведе?

Мрія

Із вами разом будем ми віднині,

Ти в мене вірив – я тебе знайшла,

Я поведу вас всіх до Берегині –

Хранительки любові і тепла.

Із прадавніх часів на святій Україні у нас,

Як Богиня земна, як посланиця неба ясного,

Берегиня живе, споконвіку живе й повсякчас,

Що нас всіх береже, тих, хто створені Богом.

До незгасного вогнища кличе велику родину,

Теплим словом і зелом, і піснею всіх порятує,

Найдорожче на світі – це дружба і віра,

І тому Берегиня щасливе єднання вартує!

Виходить Берегиня з великою свічкою

Берегиня

Я народилась в сонячнім промінні,

Немов весною квітка, розцвіла.

Минає час, зростають покоління,

Я ж вічно світла, вічно молода.

Загадай бажання у ранковий час,

Побажай планеті сонячних прикрас.

Хай жа лине пісня, забувай печаль,

Збудуться сьогодні тисячі бажань.

Роздають свічки, запалюють

Сьогодні незвичайний день,

Вступаючи до братства гімназистів,

Ви клятви мовите слова:

«Нести розумне, добре, вічне!»

КЛЯТВА гімназиста

Бути вірним Україні і її народові! Клянусь!

Берегти святині України, поважати надбання інших народів світу! Клянусь!

Поважати батька і матір, жити у злагоді з рідними, близькими! Клянусь!

Бути милосердним до близького свого! Клянусь!

Берегти рідну землю, примножувати її багатства! Клянусь!

Говорити тільки правду і берегти честь і гідність свою і роду свого! Клянусь!

Бути сумлінним, не робити нічого проти своєї соівсті! Клянусь!

Робити добро, активно протистояти злу! Клянусь!

Пам'ятати, що до істини ведуть багато шляхів – знайди свій! Клянусь!

Віддавати більше, ніж береш, оглянутись перш, ніж відвернутись,

виконати раніш, ніж попросити! Клянусь!

Пам'ятати, що все, що маєш ти, твоя гімназія – здобуто працею! Клянусь!