Кращі традиційні свята гімназії (стр. 7 )

Пісня

І що ж наостанок хочуть сказати чоловіки нашим дамам?

Ви поруч з нами на роботі

Хоча домашні всі турботи

Часом на Вас лежать єдиних,

І ми, вся чоловіча половина,

Пробачити сьогодні просим нас

За те, що часто ми, чоловіки,

Так сперечаємося без причини,

Дратуючи даремно Вас, любимих.

Давайте вирішимо назавжди:

Сьогодні, завтра і в подальшому житті,

Чоловіки, оберігайте їх,

Щоб зберегли вони чоловіків своїх.

На батьківщині і Канта, і Конфуція

Вам скаже будь-хто скептик і педант:

Що чоловік - це стрижень еволюції,

А жінка - розвитку гарант.

Вона, як-ніби нива та родючая,

Цвіте і все гарнішає в віках,

Кохана, ніжна, гарна і квітучая,

Як римою спокушена в віршах.

В Санкт-Петербурзі, в Лондоні, в Парижі, -

Та неважливо нам, підлегла чи ваш бос, -

Схожа на злиток золота високопробного:

Завжди в ціні! Завжди стабільний має спрос!

А ми, чоловіки, ніби на допінгу

В краю кохання, де правлять балом міс.

Завжди буває так, як хоче дівчина,

Хоч і з поправкою на чоловічий наш каприз.

Сердечних слів чимало підшукати

Чоловіки вдячні могли б для вас

Але мені сьогодні хочеться сказати

Одвічне "дякую" вам повсякчас.

І в кінці нашої урочистої частини хотілося б підвести підсумки, виходить, що отриманий прибуток від задоволення ваших бажань виявився рівним, а це означає тільки одне, що добра не може бути без зла і навпаки. Наш світ мінливий і суперечливий. Але повірте, саме від нас залежить, в якому світі ми будемо жити. Чи будемо ми в гармонії з ним чи ні - це наш вибір.

Нас з дитинства привчали до того

Що немає сильніше добра на світі

І подорослішавши – я не розумію

Куди ж поділися ці діти

Де ця грань? Між добром і злом

Де ця грань? Кроків мінливих

І хто вирішує – злом чи добром

Ти будеш в цих рівних силах

А ще ми приготували для вас сюрприз.

В актовеньком зальчику яскраво світять лампочки.

Маленький компьютерчик музичку кричить.

Із святом весняненьким, дорогенькі дамочки,

Щиро вас вітає мужичків народ!

З вашою появочкой життя наше світлішає,

І у всіх хлопчаточків крутиться голова.

Так давайте включимо мідні самоварики,

Кремові тортиночки хай тануть на вустах...

Наші дорогесенькі і усім любименькі

Назавжди лишайтеся у чоловіків в серцях!

Останній дзвоник

Пісня «Тільки в нас на Україні»

Цей світ, як казка, як безмежне диво,

Захоплює, чарує, кличе ввись.

Життя чудове, коли всі щасливі.

Ти не сумуй і літу посміхнись!

Добрий день, вам, батьки і діти!

Гарне свято прийшло до нас.

Будем разом усі радіти –

Для канікул прилинув час!

Доброго вам дня, наші любі учні, шановні батьки, гості. Вітаємо вас із святом: святом терпіння, упорства, праці.

Бо все це було потрібне всім – і дітям, і вчителям, і батькам, – для того, щоб закінчити такий нелегкий навчальний рік.

Що ж залишилось у вашій пам’яті за цей навчальний рік?

Перші уроки, перші прочитані книжки й заповнені несміливим почерком зошити.

Нові друзі та нові зустрічі, цікаві свята й походи.

І, звичайно ж, щирі серця і лагідні очі ваших любих вчителів.

Закінчились важкі уроки

І веселі перерви теж!

Стало менше в дітей турботи

І свободи тепер без меж.

От він і прийшов останній шкільний день.

А травень – чарівник, дивіться самі.

Таку дарує запашну весну

З барвистими і ніжними квітками

Останній дзвоник – свято незвичайне,

З ним зв’язані надії, сподівання,

Його чекають учні й вчителі,

Діти й батьки, дорослі і малі.

Для школярів – завершує він рік,

І завтра ждуть канікули усіх...

Тож свято Останнього Дзвоника оголошується відкритим!

Наша одвічна святиня –

Прапор держави в віках.

Неба блакить в ньому плине,

Стиглих ланів в нім розмах.

Хай же над площею лине

Держави нашої стяг.

І хай звучить неодмінно

Гімн України в віках.

Гімн України

Сьогодні на святі зібралися батьки, вчителі, учні, гості, друзі. Всі вони прийшли одним побажати веселих канікул, інших благословити на життєву дорогу.

Сьогодні до нас завітали: ____________________________________________

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла.

Народилась в матері дитина.

Як для неї, не така як всі.

В світі лиш вона така, єдина.

З цим погоджуються навіть татусі.

Перший раз пішла вона до школи,

А учитель радо тут чекав.

І батьки щасливі, як ніколи

Що їм Бог таку дитину дав.

А щоденник наче галерея:

Десять і дванадцять тут стоять.

Так збуваються і мрії, і ідеї

І не треба їм оцінки п’ять.

А живемо ми в цікавий час,

Час подій, історії творіння.

Тепло родини зігріває нас,

Бо людина теж не без коріння.

Ми вірим в гарне, прекрасне

І в те, що добро переможе.

На сили надіємось власні,

Хай Бог нам у цьому поможе.

На таланти гімназія багата,

Здібних дітей вміє відкривати.

І тому, щоб ви знали

Призові місця ми взяли.

Спасибі гімназії – великому дому.

І вчителям, бо що не кажи,

Вони із нами завжди і в усьому

Помагали здобути високих вершин.