Тема: – видатний російський і український письменник (стр. 4 )

Висновки: 1. Автор убачає вічне коло в тому, що дер­жавні службовці хабарники і зміна одного начальника іншим лише припинить злочини на деякий час.

2. Автор указує, що державні службовці мають вибір, який існує тільки у сфері особистої моралі:

чесна служба + душевний спокій = бідність

службові злочини + страх = багатство.

ІІІ. Домашнє завдання

1. Дослідити образи поміщиків за планом

1) Яким художніми засобами створено портрет літературних героїв. Які риси їхніх характерів він увиразнює?

2) Які інтер’єри панської садиби, дому, житла селян допомагають зрозуміти їх господаря поміщика?

3) Якою була реакція кожного з поміщиків на пропозицію Чичикова продати мертві душі»?

4) Як він ставився до своїх співбесідників?

5) Чи було щось спільне в таких різних людях?

6) Чим несподіваним здивував нас кожний з них?

7) Чи є в цих прсонажів позитивні риси?

ІV. Підбиття підсумків

Тема: Галерея поміщицьких типів – уособлення духовної деградації людини.

Мета: проаналізувати образи поміщиків у поемі; з'ясувати по­няття літературний тип та ліричні відступи; з'ясувати специфіку гоголівської ідейної концепції твору та стилю; формувати навички аналізу тексту, систематизації й уза­гальнення матеріалу; виховувати свідоме ставлення до життя суспільства.

Тип уроку: психологічне дослідження

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

· Бесіда:

- Яка риса характеру характерна для всіх поміщиків?

- Які характерні життєві явища відкриваються завдяки цим рисам

П. Застосування знань і вироблення вмінь

· Робота в групах. Виконання завдань проблемно-пошукового характеру, робота з текстом.

Пропонується три робочі групи, які будуть досліджу­вати проблему в різних аспектах:

I група.— літературознавці;

II група — бізнесмени;

ІІІ група — психологи-аналітики.
Питання для І групи.

1. У якому стані знаходяться села поміщиків Маніло-ва, Коробочки, Ноздрьова, Собакевича, Плюшкіна? Як це характеризує господарів?

2. Який вигляд мають будинки, кімнати (кабінети) поміщиків (у Плюшкіна — сад)? Як це характеризує кож­ного з них?

3. Які кольори використовує Гоголь при змалюванні оселі та одягу поміщиків? Яку роль відіграє цей художній засіб при створенні образів?

(Колір у Гоголя стає засобом психологічної характери­стики героїв. У будинку Манілова переважають блакитні та сірі кольори. Блакитний — це колір безпечності, без­турботності, мрійливості, «чарівне ніщо» (Ґете). Сірий — це нейтралітет.

Собакевич віддає перевагу коричневому кольору. Став­лення до коричневого кольору — це інформація про став­лення до власного тіла. Ствердження чуттєвих насолод як основної життєздатної сили.)

4. Який вигляд мають самі поміщики та їхні домо­чадці?

5. Який був обід у кожного поміщика і про що це свідчить?

Кожний учень групи отримує 1 питання і доповнює загальну таблицю, до якої виписує ключові фрази з тек­сту (розподіл питань в групі здійснюють самі учні). Питання для II групи.

Мета: зрозуміти причини різного ступеня занепаду кожного поміщицького господарства.

Висновок. У чому полягала економічна особливість поміщицьких господарств?

(Старий тип господарства поєднувався з новими (капіта­лістичними) відносинами. Були панщина й оброк, були кріпа­ки і відхідники, сільськогосподарська продукція ставала товаром і зберігались елементи натурального господарства.)

1. Чи запроваджувалися в господарствах нова техніка і технології?

2. Чи читав хтось із поміщиків якісь сільськогоспо­дарські видання? Що складало коло їхніх інтересів?

3. У чому полягала основна господарська помилка Плюшкіна?

4. Чи доцільно використовувалось у господарствах придбане добро?

Що цікавить Манілова?	Що повинно його цікавити як поміщика?
«Він думав про благополучне життя з другом, про те, як би через цю річку почати будувати міст, потім величезний будинок..., щоб можна було бачити Москву і вечорами пити чай на відкритому повітрі, ...що цар, коли узнав про таку дружбу, подарував їм чин генерала» гл. 2	1. «Чому нерозумно і безглуздо готується в кухні?» 2. «Чому пусто в коморі?» 3. «Чому ключниця злодій­ка?» 4. «Чому неохайні і п'яні слуги?» 5. «Чому всі дворові люди сплять немилосердно та займаються гультяйством?»

Відповідь на третє питання найефектніше проілюстру­вати епізодами з поеми, пов'язаними з образами Манілова та Ноздрьова.

Що цікавить Манілова? Що повинно його цікавити як поміщика?

«Він думав про благополучне життя з другом, про те, як би через цю річку почати будувати міст, потім величезний будинок..., щоб можна було бачити Москву і вечорами пити чай на відкритому повітрі, ...що цар, коли узнав про таку дружбу, подарував їм чин генера­ла» гл.«Чому нерозумно і безглуздо готується в кухні?»

2. «Чому пусто в коморі?»

3. «Чому ключниця злодійка?»

4. «Чому неохайні і п'яні слуги?»

5. «Чому всі дворові люди сплять немилосердно та зай­маються гультяйством?»

Питання для Ш групи.

1. Яку інформацію можна одержати з прізвищ персо­нажів про їхні психологічні особливості?

2. Які деталі зовнішньої характеристики використо­вує Гоголь для того, щоб підкреслити духовну смерть своїх героїв?

3. Чи справдилося твердження автора, що Чичиков звертається не до будь-якого поміщика? .

4. Як вплинули на успіх справи комунікативні вміння персонажів? (Детально розглядають епізоди укладення торговельної угоди. Можна використати цитату з книги Д. Карнегі «Як привернути на свій бік партнера».)

Ділові риси характеру та знання людської психології — запорука успіху.(?)

Намір (мета): «Ладен, як видно, на все, тому можна в нього безкоштовно дещо випросити»

	Мова Чичикова	Мова поміщика	Результат
	Прохання питання. «... у тебе багато померлих кріпаків, які ще не викреслені з ревізії?» Переведи їх на моє ім'я. Аргументи - відповіді. 1. «Так треба... це вже моя справа... треба та й годі». 2. «...просто прийшла фантазія». 3. «...для того, щоб на­ бути ваги в суспільстві». 4. Я маю намір одружи­ тися, а батьки нареченої	У Чичикова активна позиція, він починає розмову і ставить умови. Численність аргументів та їхня різноманітність тільки зменшує довіру до Чичикова й ослаблює його позицію
	Прохання змінюється. «Не хочеш подарувати — продай».	«Купи в мене жеребця, ...кобилу, ...собак, ...шарманку, я... дам їх на додачу»	Чичиков зазнає поразки, займає захисну позицію; активна роль переходить до Ноздрьова, тепер він ставить умови й аргументує їх.
			Мета не досягнена, крім того, Чичиков зазнає моральних збитків

Результатом колективної роботи в групах є створення таблиць та висновки, які здаються для оцінювання.

Висновок І групи.

Занедбаність, некультурність, убогість,— ось що влас­тиве для гоголівських поміщиків та їхніх маєтків.

Висновок П групи.

Господарства всіх поміщиків об'єднує недоцільність усього, що там відбувається. Манілов узагалі нічого не знає про своє господарство; у Коробочки — свиня з'їла між іншим курча, а купці завезли дівчинку; у Собакеви-ча — дуб, який використовують на будівлю кораблів, ви­користаний для колодязя. І Собакевич, і Коробочка — однакові марнотратці. А безглузда ощадливість Плюшкі-на є ознакою невмілого господарювання.

Висновок III групи.

Психологія мислення поміщиків деструктивна: 1. Я не продам йому товар не тому, що мені це неви­гідно, а тому, що це вигідно йому.

2. Вигода є, але я її не розумію, тому й не продам товар, бо виявляється, що він спритніший і розумніший за мене.

Така поведінка не сприяє розвитку ділових, партнерсь­ких відносин, а породжує недовіру і шахрайство.

Загальний висновок:

Поміщики недбалі господарі, погані ділові партнери і погані люди, тому в системі естетичних цінностей пись­менника вони — мертві душі.

IІІ. Постановка проблемного питання

Можливо, представники народу не є мертві душі? Розглядаються три епізоди з поеми:

1. Як селяни допомагали роз'їхатися двом бричкам, що зіткнулися?

2. Розмова Чичикова із Селіфаном перед від'їздом із міста N.

3. Змалювання автором лакея Петрушки.
Висновок: Ті, що були живими, вже померли, «...що з цих людей, які вважаються тепер живими? Що це за люди?...» їх не турбує справа, яку вони роблять, вони не знають, що таке відповідальність, навіть власна доля їх не обходить.

Загальний висновок до всієї поеми.

Душі всіх зображених у поемі персонажів М. В. Го­голь уважає мертвими, спираючись на біблійне вчення про душу й дух.

«І створив Господь Бог людину із праху земного, і дмухнув в обличчя їй подих життя, і стала людина душею живою».

«Пошлеш дух Твій — створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі».

Отже, жива душа людини за наміром Бога має твори­ти, мертва душа — це душа байдужа, у якої відсутня ду­ховність; такі душі втрачають здатність до спілкування, до розуміння, до співчуття одне одному.

· Написання есе на тему: «Які ж людські «хвороби» діагностував Гоголь в образах поміщиків?» або «Які риси гоголівських поміщиків роблять їх «мертвими душами»? (Паразитизм існування, відсутність звички трудитися, обмеженість інтересів, вузькість кругозору, бездуховність, невміння йти в ногу зчасом, віджилі форми ведення господарства, безгосподарність, моральний занепад, жадібність, прагнення до наживи, підозріння й недовіра до людей, пуста мрійлтвість, хвалькуватість, жорстокість і несправидлтвість по відношенню до кріпаків тощо).

ІV. Домашнє завдання Підготуватися до написання творчої роботи.

Тема: Написання твору за вивченим матеріалом.

Мета: перевірити рівень осмислення учнями ідейно-тематичного змісту та образів

вивчених творів Лєрмонтова і Гоголя; розвивати навички зв'язного писемного мовлення; виховувати розуміння зв'язку культурних епох.

Тип уроку: розвитку зв'язного мовлення.

Хід уроку

• Орієнтовна тематика для написання творчих робіт:

— "Герой нашого часу" М. Лермонтова - морально-психологічний роман про долю покоління 30-х рр. XIX ст.

— Чия доля драматичніша - Онєгіна чи Печоріна?

— Поганий - хороший Печорін?

— Історія життя Григорія Олександровича Печоріна.

— Біографія Павла Івановича Чичикова.

— Гоголя "Мертві душі" - геніальна сатира на кріпосницьку Росію.

— Коли помирає душа? ( Образи поміщиків у поемі М. Гоголя "Мертві душі").

— Чичиков - герой нашого часу?

— Сміх крізь сльози в поемі М. Гоголя «Мертві душі»; або

«І сум, і жаль, і висновки повчальні.

І слово, непосильне для пера.

Душа пройшла всі стадії печалі.

Тепер уже сміятися пора.» (Ліна Костенко)

— Автор у поемі М. Гоголя «Мертві душі».

— Мої знахідки і відкриття Лєрмонтова (чи Гоголя).

• Домашнє завдання. Підготуватися до уроку тематичного оцінюваннязнань.