Тема: – видатний російський і український письменник (стр. 1 )

Тема: – видатний російський і український письменник.

Мета: познайомити учнів із , письменником і особистістю; з’ясувати вплив української культури на розвиток його творчості; познайомити учнів із специфікою «Мертвих душ» і повторити особливості жанру роману і поеми; розвивати аналітичне мислення, уміння робити самостійні висновки; виховувати поважне ставлення до культур різних народів.

Тип уроку; засвоєння нових знань і розвиток умінь та навичок

«Мертві душі – це історія хвороби, написана

рукою майстра»

О. Герцен

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності.

· Слово вчителя. – видатний російський і український письменник. Як можна пояснити слово видатний? Видатний – вирізняється серед інших талантом, якими-небудь якостями.

· Визначення завдань уроку.

ІІ. Робота над темою уроку.

· Перевірка домашнього завдання.

Повідомлення учнів фактів біографії письменника.

Проблемне питання:

- Чи можна стверджувати, що був видатним письменником?

Повідомлення учня.

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року на Полтавщині, в великих Сорочинцях Миргородського повіту, в родині поміщика середнього статку. Його батько писав комедії українською мовою для домашнього театру . Микола дуже любив бувати на таких виставах. А ще він дуже любив читати. Усе це оприділило художні смаки Гоголя. Активно розвили його естетичний смак навчання в Полтавськім училищі і в Ніжинській «Гімназії вищих наук», в якій він навчався з 1821 по 1828 рік. Першу славу Гоголю принесла його збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» роки. В «Вечорах...» ярко виразилася любов Гоголя до України, рідного народу. Спираючись на життєвий досвід і добре знання життя і побуту українців, вивчаючи літературні джерела, народну поезію, письменник звернувся і до поетизації сільського життя простої людини і до героїчних сторінок непокірного українського козацтва. Це було цілком нове, народне за своїм духом мистецтво, що здивувало сучасників.

Повідомлення учня.

Успіх «Вечорів на хуторі біля Диканьки» остаточно переконав Гоголя у тому, що його покликання – література. В 1835 році він видає одразу дві книги: «Миргород» і «Арабески». За збірку «Миргород» був увінчаний лавровим вінком. Подальший розквіт таланту Гоголя пов’язаний з комедією «Ревізор», у якій письменник, використовуючи засоби сатири і сарказму, викриває весь самодержавно-бюрократичний лад тогочасної Росії. Озлоблення проти «Ревізора» з боку можновладців змусило Гоголя у червні 1836 року на деякий час виїхати за кордон. Подорожуючи Німеччиною, Швейцарією, Францією, єдиний смисл і радість життя він знаходив у творчості. Там він працює над поемою «Мертві душі», яка, за його задумом, повинна була охопити «всю Русь». Невдовзі побачив світ перший том книжки. На її сторінках постали перед очима читачів потворні реалії кріпосницької Росії. Другий том «Мертвих душ», над яким письменник напружено працював, ніяк не задовольняв його, і в 1845 році він спалив написане. Потім автор поновив роботу і перед смертю знову спалив майже готовий другий том – від нього залишилися окремі фрагменти. П. Анненков писвав: «Мертві душі» – «це його безсмертя і смерть, пам’ятник як письменнику і гробниця як людині».

Висновок. вирізнявся самобутністю, неповторністю, оригінальністю.

· Робота з підручником. Тези біографії учні записують в зошит.

ІІІ. Історія написання твору

Повідомлення учня

Сюжет твору «Мертві душі» Миколі Гоголю () підказав О. Пушкін. Під пером видатного письменника історія чиновника, який за допомогою шахрайства хотів нажити собі капітал, перетворюється на широке полотно життя Росії першої половини XIX ст.

Обираючи тему для своїх творів, М. Гоголь так визначав принцип відбору жит­тєвого матеріалу: «Зібрати в одну купу все погане в Росії». Але показ усіх негараздів життя країни повинен був обмежитись першим томом грандіозної тритомної епопеї. У наступних томах М. Гоголь хотів простежити процес перевиховання головного героя, зобразити відродження омертвілої душі російського народу, його оптимістичне май­бутнє. На жаль, цьому задуму не судилося здійснитись. Визнавши невдалими свої спроби зобразити ідеальних людей та ідеальне суспільство майбутнього на реальному тлі, автор власноручно спалює рукопис другого тому «Мертвих душ»

ІV. Специфіка жанру «Мертвих душ»

· Слово вчителя. Вашим домашнім завданням було повторити особливості жанру роману і поеми. Давайте заповнемо таблицю, яка покаже, як добре ви знаєте ці жанри.

	Роман	Поема
	розповідь, зосереджена	оспівує славне минуле
	на долі окремої особистості, процесі її становлення і розвитку	народу, велич його духу
	Характерні риси	даних жанрів
	Обов'язкові.	1. Великий віршовий
	Великий, епічний жанр.	твір.
	1. Сюжет — це історія	2. Поєднання епічного
	розвитку характеру	та ліричного сюжету.
	головного героя.	3. Широке висвітлення
	2. Широта конфлікту.	явищ дійсності.
	3. Великий простір.	4. Масштабність
	4. Тривалий час.	проблеми і зміст
	5. Проблема стосунків	людського буття,
	людини і суспільства,	людської історії; події
	місця людини у світі.	-приватного життя
	6. Любовна колізія.	набувають космічних
	Можливі. У роман можна включати: — вставні історії; — авторські відступи; — листи і щоденники; — віршові та газетні вставки вставки тощо.	масштабів
	Жанрові різновиди
	Соціальний	Героїчна
	Політичний	Дидактична
	Історичний	Бурлескна
	Філософський	Сатирична
	Психологічний	Романтична
	Любовний	Лірично-драматична
	Родинно-побутовий	Соціально-філософська
	Авантюрно-пригодницький Фантастичний	Символіко-фїлософська
	Особливості авантюрно-пригодницького роману
	1. Аморальний герой-шахрай з великою життєвою активністю 2. Подорожі і пригоди як сюжетоєднальний елемент.

Висновок:

• У своїх листах до друзів М. Гоголь писав: «Мені хочеться у цьому романі пока­зати хоча б з одного боку всю Русь». Пізніше автор відмовився називати свій твір «романом» і визначив його жанр як «поему»: «Річ, над якою... труджусь тепер, несхожа ні на повість, ні на роман...» Це пояснюється частково тим, що «Мертвим ду­шам» притаманний дивовижний ліризм, філософічність, символізм, зрештою, співучість, що особливо відчувається у ліричних відступах твору. З іншого боку, М. Гоголь, очевидно, відштовхуючись від пушкінського «Євгенія Онєгіна» (роману у віршах), вирішив створити унікальну «невіршовану» поему.

Роман-поема — літературна форма, що виокремилася в особливий вид як внаслідок процесу взаємодії жанрів, так і внаслідок авторського визначення у формі підзаголовків: "роман", "повість", "комедія" тощо. У деяких випадках такі підзаголовки не відповідають загальноприйнятим уявленням про жанри. Так, несподіваним було визначення "поема" після заголовку "Мертві душі" М. Гоголя. Працюючи над твором, письменник спочатку називав його то романом, то повістю, то поемою. Але значна частка суб'єктивності, високий ліризм, епічна широта оповіді спонукали Гоголя назвати свій витвір "поемою". Водночас, жанр "Мертвих душ" є унікальним, оскільки поєднує об'єктивну розповідь з ліричними вислов­люваннями, високу поезію з "нещадною прозою", "живий потік" життя з чіткою авторською метою.

V. Домашнє завдання.

1. Перечитати 1, 10, 11 глави

2.Відмітити в текстів поеми характеристику чиновників, Чичикова, життя в столиці.

3.Повторити відомості з теорії літератури про композицію.

VI. Підбиття підсумків

Тема: Образ Чичикова в розкритті авторського задуму.

Мета: учити учнів складати композиційну схему твору; складати розповідь про героя твору та логічно і зв’язно її викладати; формувати вміння працювати з художнім твором, добирати ключові фрази; відпрацьовувати навички сприйняття художньої системи автора.

Тип уроку: засвоєння нових знаь і розвиток вмінь та навичок

Хід уроку

... Я не знаю вищого подвигу, аніж подати

руку занепалому духом.

Хід уроку Микола Гоголь

І. Актуалізація опорних знань

· Бесіда за запитаннями.

- Кого зображує Гоголь в «Мертвих душах»?

- До яких прошарків можна віднести Чичикова

Висновок. Отже, в «Мертвих душах» зображує життя людей різних соціальних шарів, які жили в Росії в першій половині ХІХ ст.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

· Учитель

- Чому так побудований твір, а не інакше?

- Як допомагає побудова твору розкрити характери персонажів?

- Що таке композиція?

- Які ви знаєте складові композиції?

- Який із композиційних прийомів, використаних Гоголем, є основним?

· Дослідницьке завдання. Яка роль композиції поеми «Мертві душі» та образу Чичикова в розвитку сюжету та розкритті авторського задуму?

· Складання композиційної схеми за твором

Висновок:

Відповідно до задуму, основний композиційний прийом, яким користується , — антитеза (гр. апШкевіз — протиставлення) — стилістична фігура: особливо підкресле­не протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, думок, характерів. Своєму високому естетичному ідеалу Го­голь протиставляє низьку сутність дійсності. Антитеза як композиційний прийом використовується автором на всіх рівнях: 1. Ідейному: високий авторський ідеал і низька дійсність.

2. Композиційному: приїзд — від'їзд героя.

3. Образному: марнотратство — скупість героїв, підне­сення — падіння Чичикова.