Літературознавча рецепція і компаративістичний дискурс (стр. 27 )

162. Левин  литература и перевод // Актуальные проблемы теории художественного перевода. Материалы Всесоюзного симпозиума. — М.: Изд-во Союза писателей СССР. — 1967. — Т. 1. — С. 79–91.

163. Искусство перевода / Пер. с чеш. и предисл. Вл. Россельса. – М., 1974. – 398 с.

164. Лесик ія художнього твору. — К.: Дніпро, 1972. — 96 с.

165. Литературное произведение и читательское восприятие: межвузовский тематический сборник. — Калинин: Калининский гос. университет, 1982. — 161 с.

166. Літературознавчий словник-довідник / ’як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ “Академія”, 1997. - 752 с.

167. Лотман художественного текста. - М., 1970. – 384 с.

168. Лотман поэтического текста. Структура стиха. - Л.: Просвещение, 1972. - 271 с.

169. Лотман Ю. Лекции по структуральной поэтике // Юрий Лотман и московско-тартуская семиотическая школа. — М.: Гнозис, 1994. — с. 17–263.

170. Лукьянов проблемы художественной критики. – М.: Наука, 1980. – 333 с.

171. Луначарский // Собр. соч.: В 8-ми томах. – М.: Худож. литература, 1967. – С. 330-341.

172. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. — М.: Прогресс, 1980. — 371 с.

173. Марков теории и методологии сравнительного изучения славянских литератур // Сравнительное изучение славянских литератур. – М., 1973. – С. 9-18.

174. Матвіїшин їнсько-французькі літературні зв’язки XIX – початку XX ст. – Львів: Вища школа, 1989. – 168 с.

175. Талант писателя и процессы творчества. — Л.: Сов. писатель, 1969. — 445 с.

176. Терминология в изучении художественной литературы: новая ситуация и исконные проблемы // Современная литературная критика. — М., 1985. — С. 59-60.

177. Художественное восприятие как научная проблема // Художественное восприятие. — М.: Наука, 1971. — С. 10-29.

178. Художественное восприятие. Аспекты и методы изучения // Вопросы литературы. — 1970. — № 10. — С. 38-55.

179. Мейлах Б. Процесс творчества ы художественного восприятия. Комплексный подход: опыт, поиски, перспектива. — М.: Искусство, 1985. — 317 с.

180. Национально-культурная специфика и перевод // Мастерство перевода. — М., 1981. — Сб. XII, 1979. — С.79-99.

181. Молчанов  замысел и пути формирования писательского восприятия (К изучению творческой лаборатории писателя). — Дис. ... канд. филол. наук. — Л., 1971. — 169 с.

182. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. Пер. с французского. — М.: Мир, 1966. — 351 с.

183. Наєнко їнське літературознаство: Школи, напрями, тенденції. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — 320 с.

184. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ – ХYІІІ ст. – К.: Основи, 1998. – 578 с.

185. Спільність і своєрідність: Українська література в контексті європейського літературного процесу. - К., 1988. – 395 с.

186. Наливайко : направления, течения, стили. — К., 1981. — 287 с.

187. Литературное произведение и история литературы: Сборник избранных работ. — М.: Радуга, 1984. — 423 с.

188. Общество. Литература. Чтение. — М.: Прогресс, 1978. — 293 с.

189. Литературное произведение и история литературы: Сборник избранных работ. – М., 1984. – 423 с.

190. История всемирной литературы: проблемы системного и сравнительного анализа. – М., 1976. – 350 с.

191. Неупокоева вопросы изучения взаимосвязей и взаимодействия национальных литератур // Взаимосвязи и взаимодействие национальных литератур. — М., 1961. — С.13-51.

192. Неупокоева взаимодействия современных литератур. — М., 1963. — 227 с.

193. Методы изучения психологии читателя и восприятия литературы // Художественное восприятие. — М., 1971. — С. 141-147.

194. Никольський  восприятие художественного опыта другой литературы // Взаимосвязи и взаимодействие национальных литератур. — М.: Изд-во АН СССР, 1961. — С. 375–377.

195. Новикова М. Прекрасен наш союз. Литература – переводчик – жизнь: Лит.-критич. очерк. — К.: Рад. письменник, 1986. — 224 c.

196. Є. Загальнокультурна традиція у світовій літературі. - Чернівці, 1997. – 223 с.

197. Поэтика традиционных сюжетов. – Черновцы: Рута, 1999. - 175 с.

198. Общество. Литература. Чтение. Восприятие литературы в теоретическом аспекте: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1978. – 293 с.

199. Одинцов текста. - М.: Наука, 1980. - 96 с.

200. Озеров Л. Национальный колорит перевода // Литературная газета, 1958, 6 мая.

201. Органова эстетического восприятия. — М.: Высшая школа, 1975. — 224 с.

202. Ортега-и-Гассет X. Эстетика. Философия культуры. — М.: Искусство, 1991. — 588 с.

203. Ортега-і- Вибрані твори. – К.:Основи, 1994. – 334 с.

204. Очерки истории римской литературной критики. – М.: Изд-во. АН СССР, 1963. – С. 38-40.

205. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Либідь, 1999. – 447 с.

206. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. — К.: Час, 1997. — 447 с.

207. Палиевский и теория. — М.: Современник, 1978. — 284 с.

208. Палиевский  произведение // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Стиль. Произведение. Литературное развитие. — М.: Наука, 1965. — С. 422–442.

209. Папуша І. Емотивна (рецептивна) поетика Івана Франка в контексті санскритських літературознавчих теорій // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Літературознавство. — Тернопіль, 1998. — Вип. 1. — С. 151-160.

210. Папуша І. Моdus orientalis. Індійська література в рецепції Івана Франка. — Тернопіль: Збруч, 2000. — 206 с.

211. Пархоменко взгляды Ивана Франко. — М.: Наука, 1966. — С. 175-223.

212. Поетика / АН України. Ін-т літератури ім. Т.Шевченка / Відп. ред. Брюховецький. — К.: Наук. думка, 1992. — 211 с.

213. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Літературознавчі студії. – Івано-Франківськ: Лілея. – Н. В., 1999. – 296 с.

214. Поліщук Я. Туга за читачем і міф автора (Проблеми сприйняття творчості Лесі Українки) // Дивослово. – 1998. - № 4. – С

215. Поляков М. Вопросы поэтики и художественной семантики. — М.: Сов. писатель, 1986. — 477 с.

216. Попова Т. П. Об иерархии элементов художественного текста в свете переводческой интерпретации оригинала // Вестник Московского ун-та. — Сер. 9. — Филология, 1987. — С. 59–67.

217. Попович А. Проблемы художественного перевода / Пер. со словац. и . — М.: Высш. шк., 1980. — 200 с.

218. Потебня поэтика. - М.: Высшая школа, 1990. - 344 с.

219. Проблемы интерпретации текста. — Л.: Наука, 1973. — с.

220. Проблемы сравнительной филологии. Сб. статей к 70-летию академика . — М.: Наука, 1965. — 474 с.

221. Проблемы сравнительной филологии. Сб. статей к 70-летию . — М.–Л.: Наука, 1964. — С. 

222. Іван Франко — теоретик літератури. — Київ-Донецьк: Вища школа, 1976. — 144 с.

223. Радчук  и точность перевода // Теория и практика перевода. — К., 1980. — Вып. 3. — С. 10–19.

224. Райснер Э. Восприятие и искажение (проблема изменения текста при переводе) // Сравнительное изучение литератур. Сб. статей к 80-летию ак. . — Л.: Наука, 1976. — С. 499–502.

225. , Розенцвейг общего и машинного перевода. — М., 1964. — 243 с.

226. Рецкер  перевода и переводческая практика. — М.: Международные отношения, 1974. — 216 с.

227. Рильський перекладу. Статті. Виступи. Нотатки. - К., 1975. – 343 с.

228. Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 229-242.

229. Перевод и национальное своеобразие подлинника // Вопросы художественного перевода. — М., 1955. — С.165-212.

230. Між ідеєю і формою. — Львів: Діло, 1932. — 244 с.

231. Русанівська іональний колорит у перекладному творі // Рад. літературознавство. — 1988. — № 7. — С. 61–62.

232. Салига  світло. Літературно-критичні студії. — Львів: Каменяр, 1994. — 268 с.

233. Элементы физиологии и художественное восприятие // Художественное восприятие. — Л., 1971. — С. 98-113.

234. О современном состоянии сравнительного изучения литературы за рубежом // Сравнительное изучение славянских литератур. — М., 1973. — С.161-173.

235. О некоторых аспектах понятий «автор» и «авторство» в истории индийских литератур // Литература и культура Индии. — М., 1979. — С.150-182.

236. Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса. Пер. с фр. и португ. / Общ. ред. и вступ. ст. П. Серио. – М.: «Прогресс», 1999. – 416 с.

237. Сивокінь ічний діалог. Українська література і її читач від давнини до сьогодні. – К.: Дніпро, 1984. – 255 с.

238. Сивокінь література і читач / З досвіду конкретно-соціологічних спостережень. — К.: Наук. думка, 1971. — 148 с.

239. Сивокінь оцінка художнього твору. // Рад. літературознавство. – 1974. - № 9. – С. 44-53.

240. Концепция произведения и перевод // Мастерство перевода. — М., 1963. — Сб. 1962. — С.271-295.

241. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. Марії Зубрицької. — Львів: Літопис, 1996. — 636 с.

242. Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник. — Москва: Интрада-ИНИОН, 1996. — 320 с.

243. Соколов стиля. — М.: Искусство, 1968. — 224 с.

244. Соссюр де Ф. Курс загальної лінгвістики: Пер. з фр. – К.: Основи, 1998. – 325 с.

245. Сравнительное изучение литератур. Сборник статей к 80–летию академика – Ленинград, 1976. – 399 с.

246. О научно-публицистической природе критики // Современная литературная критика. Вопросы теории и методологии. - М.: Наука, 1977. – С. 15-51.

247. Творческий процес и художественное восприятие. — Л.: Наука, 1978. — 278 с.

248. Ткаченко С. І. Художній образ як об’єкт поетичного перекладу // Теорія і практика перекладу. — К., 1980. — Вип. 3. — С. 37–45.

249. Публіцистика Б. Лепкого на сторінках краківського “Слов’янського Світу” // Тези доповідей і повідомлень 1-ї Тернопільської обласної історико-краєзнавчої конференції. 4.ІІІ. Секція V. Література і мистецтво. – Тернопіль, 1990. – С. 7-8.

250. Поэтика // Структурализм: за и против. — М., 1975. — С.164-203.

251. О характере и формах литературных влияний // Взаимосвязи и взаимодействие национальных литератур. — М., 1961. — С.387-390.

252. Успенский композиции. Структура художественного текста и типология композиционной формы. — М.: Искусство, 1970. — 225 с.

253. Теория литературы. — М.: Прогресс, 1978. — 325 с.

254. Федоров в теорию перевода: Учеб. Пособие. – М., 1958. – 374 с.

255. Федоров общей теории перевода (лингвистические проблемы). - М., 1983. – 303 с.

256. Искусство перевода и жизнь литературы. — Л., 1983. — 352 с.

257. Фізер І. Між поезією і критикою // Сучасність. — 1991. — № 6. — С. 20-25.

258. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні. Метакритичне дослідження. – К.: Обереги, 1996. – 192 с.

259. Флорин С. Муки переводческие. — М.: Высш. шк., 1983. — 184 с.

260. Проблемы художественного восприятия // Художественное творчество. — Л., 1982. — С. 150-166.

261. Фохт литературных взаимодействий и методика их изучения // Взаимосвязи и взаимодействие национальных литератур. — М., 1961. — С.299-301.

262. Франко I. Краса і секрети творчості. — К.: Мистецтво, 1980. — 500 с.

263. Іван Франко про специфіку сприймання літературно-художнього твору // Укр. літературознавство. — Львів, 1975. — Вип. 23. — — С. 72-76.

264. Франко І. Зібрання творів: У 50-ти томах. — К.: Наукова думка, .

265. К теории литературной критики // Филологические науки. – 1977. - № 1. – С. 3-15.

266. Хованская литературного произведения в современной французской филологии. - М.: Высшая школа, 1988. - 239 с.

267. Хованская анализа художественной речи и литературного произведения. – Саратов: Изд-во Саранского ун-та, 1975. - 429 с.

268. Храпченко изучение литературы // . Собрание сочинений: В 4 т. — М., 1981. — Т.3. — С.258-294.

269. Художественное восприятие. Сборник. — Л.: Наука, 1971. — 387 с.

270. Чаковская как сообщение и воздействие. - М.: Высшая школа, 1986. - 128 с.

271. История, теория и методологические полномочия рецептивной поэтики // Ольга Червинская. Пушкин, Набоков, Ахматова: метаморфизм русского лирического романа. – Черновцы: Рута, 1999. – С. 6-60.

272. Червинская O. B. Пушкин. Набоков. Ахматова: Метафоризм русского лирического романа. — Черновцы, 1999. — 151 с.

273. , Коваль и практика перевода. Французский язык: Учебное пособие. – К.: Лыбидь, 1991. – 304 с.

274. Чернец Л. В. О формах интерпретации литературных произведений // Проблемы художественного восприятия. — Калинин, 1988. — С. 42–53.

275. Высокое искусство. — М.: Сов. писатель, 1988. — 350 с.

276. Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології. — К.: Дніпро, 1993. — 590 с.

277. Підстави та особливості рецепцій творчості Лесі Українки в англомовному світі (Великобританії, Канаді, США). Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.05 – порівняльне літ-во. – К., 2000. – 21 с.

278. Шор и объективное в художественном переводе (концепция “многотипности” переводов и релятивистская методология). - Теорія і практика перекладу. - К., 1989. - Вип.16. - С. 37 – 52

279. Теоретические проблемы художественной критики. – М.: Мысль, 1979. – 144 с.

280. Якобсон  по поэтике. — М.: Прогресс, 1987. — 461 с.

281. Янашек- Некоторые новые тенденции в компаративистике // Сравнительное литературоведение и русско-польские литературные связи в XX веке. — М., 1989. — С.43-53.

282. Яусс досвід і літературна герменевтика // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. - С.

283. Abrams M. V. A glossary of Literary Terms. – Seventh ed., 1999. – 366 p.

284. Adornos philosophisches Deuten von Dichtung: ästhetische Theorie und Praxis der Interpretation: der Hölderlin-Essay als Modell / von Gerhard van den Bergh. — Bonn: Bouvier, 1989. — 261 S.

285. Antologia zagranicznej komparatystyki literackiej/ Pod red.. Janaszek-lvanickovej.- Warszawa: Instytut kultury, 1997. – 327 s.

286. Balcerzan E. Perspektywy «poetyki odbioru» // Problemy teorii literatury. T. 2. - Ossolinеum, 1987. - S. 42-57.

287. Bally Ch. Le language et la vie. - Genève: Droz, 1952. – 165 p.

288. Bally Ch. Linguistique générale et linguistique française. - Tubingen: Ed. Francke, 1965. – 440 p.

289. Barański Z. Obraz Ukrainy w kulturze polskiej na przełomie XIX i XX w. // Z dziejów stosunków literackich polsko-uraińskich (pod red. S. Kozaka, M. Jakóbca), – Wrocław, 1974. – S. 221-238.

290. Barthes R. Essais critiques. - Paris: Ed. du Seuil, 1981. - 275 p.

291. Barthes R. S/Z. – Paris: Ed. du Seuil, 1970. – 278 p.

292. Bartoszyński K. Teoria i interpretacja: Szkice literackie. - Warszawa: PWN, 19s.

293. Beacco J.-C., Dazot M. Analises de discours. Lecture et expression. – Paris: Hachette / Larousse, 1984. – 176 p.

294. Beaugrande de R. Text, Discourse and Process. Towards a Multidisciplinary Science of Texts. – Norwood (NJ): Ablex, 1980. – 351 p.

295. Benveniste E. Problèmes de linguistique générale. - Paris: Gallimard, 1980. - 286 p.

296. Bergez D., Barbéris P. Introduction aux Méthodes critiques pour l’analyse littéraire. - Paris: Dunod, 1996. - 191 p.

297. Borkowska A. Analiza Dyskursu narracyjnego u dzieci z dysleksja rozwojowa – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1998.- 156 s.

298. Broich Ulrich. Pola odniesień intertekstualności. Odniesienia do pojedynczego tekstu. //Antologia zagranicznej komparatystyki literackiej / Pod red. Haliny Janaszek-Ivanićkovej, – Warszawa, 1997. – S. 176-180.

299. Charles M. Rhetoryque de la lecture. - P., 19p.

300. Chomsky N. Aspects de la théorie syntaxique. – Paris: Seuil, 1971. – 288 p.

301. Clements R. parative Literature as Academic Discipline. - New York, 1978. – 324 p.

302. Comparative Literature: Metod and Perspective. Edited by Newton P. Stallknecht and Horst Frenc. – Illinois University Press, 1961. – 317 p.

303. Corbineau-Hoffmann A. Komparatistik // Literaturwissenschaftliches Lexikon: Grundbegriffe der Germanistik / hrsg. von Horst Brunner und Rainer Moritz. – Erich Schmidt Verlag GmbH & Co., – Berlin, 1997. – S. 172-174.

304. Czaplejewicz E. Pragmatyka, dialog, historia. – Warszawa, 1990. – 420 s.

305. Dijk Van T. A. Discourse, Power and Access // Caldas – Couthard C. R., Coulthard M. (eds.) Texts and Practices: Readings in Critical Discourse Analysis. – London, England: Routledge, 1996. – P. 84-104.

306. Dijk Van T. A. Some Aspects of text Grammars. A Study in Theoretical Linguistics and Poetics. – The Hague: Mouton, 1972. – 362 p.

307. Dijk Van T. A. Studies in the Pragmatics of Discourse. The Hague: Mouton, 1981. - 33 p.

308. Durisin D. Teoria megziliterarneho procesu (Theorie du processus interlitteraire). – Bratislava, 1995. – 120 s.

309. Durisin D. Teoria megziliterarneho procesu 1.- Bratislava: SAV, 199s.

310. Durisin D. Théorie du processus interlittéraire. – Bratislava, 1995. – 90 p.

311. Duszak A. Tekst, dyskurs, komunikacja miedzykulturowa. – Warszawa: PWN, 1998. – 386 s.

312. Eco U. Interpretacja i nadinterpretacja: Esej. - Kraków: Znak, 19s.

313. Flahaut F. La parole intermédiaire. – Paris: Ed. du Seuil, 1978. – 233 p.

314. Foucault M. L’ordre du discours. - Paris: Gallimard, 1971. – 85 p.

315. Frybeś S. Koncepcie badań nad życiem literackim // Problemy metodologiczne współczenego literaturoznawstwa / Pod red. H. Markiewiecza i J. Sławińskiego. – Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1976. – S. 455-464.

316. Gatunki literackie: tradycja a współczesne przemiany / Pod red. D. Ossowskiej i Z. Chojnackiego. – Olsztyn, 1996. – 137 s.

317. Glowiňski M. Dzieło wobec odbiorcy. Szkice z komunikacij literackiy. Prace wybrane. — T. 3. — Krakow: Uniwersitas, 1998. — 425 S.

318. Glowinski M. Ekspresja i empatia. Studia o mlodopolskiej krytyce literackiej. - Krakow: Wydawnictwo Literackie, 1997. - 409 s.

319. Grivel Ch. Entretien avec Hans-Robert Jauss: au sujet d’une nouvelle défense et illustration de l’expérience esthétique // Rev. des sciences humaines. – 1980. – № 1. – P. 7-21.

320. Hamon Ph. Introduction à l’analyse du descriptif. – Paris: Ed. Hachette, 1981. - 270 p.

321. Hamon Ph. Texte et idéologie. – Paris: PUF. coll. «Ecriture», 1984. – 231 p.

322. Janaszek-Ivanićkova H. O współczesnej komparatystyce literackiej (Wydanie II i uzupełnione). – Warszawa, 1989. – 332 s.

323. Jauss H. R. Asthetishe Erfarung und literarische Hermenewtik. - Munchen, 19s.

324. Jauss H. R. Historia literatury jako wyzwanie rzucone teorii literatury // Wspólczesna teoria badań literackich za granica. Antologia w 3 tomach. - Krakow, 1976. - T. 3. - S. 105-147.

325. Jauss H. R. Literaturgeschichte als Prowokation. - Frankfurt a Mein, 19s.

326. Jauss Hans Robert. Estetyka recepcij i komunikacija literacka // Antologia zagranicznej komparatystyki literackiej pod redakcią Haliny Janaszek -Ivanićkovej,- Warszawa, 1997. – S. 164-175.

327. Kasperski E Hermeneutyka. Teoria interpretacji // Literatura. Teoria. Metodologia. – Warszawa, 1998. – S. 112 – 142.

328. Kasperski E. Dialog, dialogizm : Idee, formy, tradycje. – Warszawa: Elipsa, 1994. – 227 s.

329. Kasperski E. O teorii komparatystyki // Literatura. Teoria. Metodologia / Pod red. D. Ulickiej. – Warszawa, 1998. – S. 331-356.

330. Korunets I. V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages. - Kyiv, 1995. – 238 p.

331. Leps M.-C. Discours // Encyclopedia of Contemporary Literary Theory. Approaches, Scholars, Terms. – Toronto–Buffalo–London, 1997. – P. 535-537.

332. Literatur Lexikon. Autoren und Werke deutscher Sprache. Hrsg. von Walther Killy. — Gütersloh u. München: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1988. —

333. Literatura. Teoria. Metodologia. Pod red. D. Ulickiej. – Warszawa: Wyd-wo Wydzialu Polonistyky UW, 1998. – 358 s.

334. Loch E. Miedzy autorem-naratorem-bohaterem a czytelnikiem. - Lublin, 19s.

335. Lаbocha J. Pojecie wypowiedzi w lingwistyce. “Biuletyn PTJ”. – № 49. – 1993. – S. 51-57.

336. Markiewicz H. Glówne problemy wiedzy o literaturze. Wydanie piante. - Krakow: Wyd-wo literackie, 1s.

337. Markiewicz H. Nowe przekroje i zblizenia. Rozprawy i szkice z wiedzy o literaturze. – Warszawa, 1974. – 314 s.

338. Markiewicz H. Odbior i odbiorca w bodaniach literackich // Markeiewicz H. Wymiary dziela literackiego. - Krakow, 1984. - S. 215-233.

339. Markiewicz H. Odbiorca i odbior // Markiewicz H. Teorie powiesci za granica. - Warszawa, 1995. - S. 501-513.

340. Markiewicz H. Polskie teorie powieści. – Warszawa, 1998. – 208 s.

341. Markiewicz H. Teorie powiesci za granica. – Warszawa: PWN, 1995. – 567 s.

342. Markiewicz H. Zakres i podział literaturoznawstwa porównawczego // Henryk Markiewicz. Nowe przekroje i zbliżenia. – Warszawa, 1974. – S. 5-19.

343. Mayenowa M.-R. Poetyka teoretyczna: zagadnienia jezyka. Wyd. 2. – Wroclaw – Warszawa – Krakow, 1979. – 451 s.

344. Meregalli F. Sur la réception litteraire // Rev. de littérature comparée. – 1980. – a. 54. – № 2. – P. 133-149.

345. Metzler Literatur Lexikon. Begriffe und Definitionen. Hrsg. von G. u. I. Schweikle. 2., überarb. Auflage. — Stuttgart: J. B. Metzlersche Verlagsbuchhandlung, 1990.

346. Mimesis w dyskursie literackim / Pod red. C. Niedzielskiego i J. Speiny. - Torun, 19s.

347. Mitosek Z. Teorie badań literackich. - Warszawa, 19s.

348. Mitterand H. Le Discours du roman. – Paris: PUF, 1980. – 267 p.

349. Mitterand H. Le Regard et le Signe. Poétique du roman réaliste et naturaliste. – Paris: PUF, 1987. – 293 p.

350. Mitterand H. L’Histoire et la Fiction. – Paris: PUF, 1990. – 295 p.

351. Nowicka E. Świat człowieka — świat kultury. — Warszawa: Wyd-wo Naukowe PWN, 1998. — 528 s.

352. Nycz R. Tekstowy świat. - Warszawa: IBL, 19s.

353. Pagès A. La Bataille littéraire. Essai sur la réception du naturalisme à l’époque de Germinal. – Librairie Séguier, 1989. – 276 p.

354. Poetics, Poetika, Poetika. - Warszawa, 19s.

355. Précis de littérature comparée. Sous la direction de P. Brunell et Y. Chevrel. – Paris: Presses universitaires de France, 1989. – 353 p.

356. Problemy metodologiczne wspólczesnego literaturoznawstwa. - Krako±w: Wyd-wo literackie, 19s.

357. Problemy Socjiologii literatury / Pod red. I. Slawin’skiego. - Wroclaw, 1971. - S. 79-95.

358. Rötzer H. G. Geschichte der deutschen Literatur. Epochen-Autoren-Werke. — Bamberg: C. C. Buchners Verlag, 1992. — S. 150-153.

359. Rouxel A. Enseigner la lecture littéraire. – Presses universitaires de Rennes, 1996. – 199 p.

360. Rudnyckyi I. B. The First English Translation of Lesia Ukrainka // Promin№ 7. - P. 19.

361. Słownik terminów literackich / Pod red. J. Sławińskiego. – Wrocław-Warzsawa-Kraków,1998. – 706 s.

362. Schröder Th. Poetik als Naturgeschichte: Hölderlins fortgesetzte Säkularisation des Schönen. — l. Aufl.. — Lüneburg: zu Klampen, 1995. — 248 S.

363. Shabliovsky Y. Ukrainian Literature through Ages // The Ukrainian CanadianSeptember. - P.

364. Skwarczyn’ska S. Kierunki w badaniach literackih. - Warszawa: Pan’stwowe wyd-wo naukowe, 19s.

365. Slawinski J. Funkcje krytyki literackiej // Z teorii i historii literatury. Pod red. K. Budzyka. – Wroclaw – Warszawa – Krakow, 1963. – S. 282-301.

366. Slownik terminow literackich / Pod red. J. Slawinskiego. Wyd. III. – Wroclaw – Warszawa – Krakow, 1998. – 706 s.

367. Stavitsky O. Lesia Ukrainka and World Literature // UkraineFebruary. - P. 3,

368. Strack F. Ästhetik und Freiheit: Hölderlins Idee von Schönheit, Sittlichkeit u. Geschichte in d. Frühzeit. — Tübingen: Niemeyer, 1976. — X, 261 S.

369. Straszewska M. Problematyka badań nad źyciem literackim // Problemy metodologiczne współczesnego literaturoznawstwa pod red. H. Markiewicza i J. Sławińskiego. – Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1976. – S. 440-454.

370. Tarnavsky M. Feminism, Modernism and Ukrainian Women // Journal of Ukrainian Studies№2. - P.

371. Tarnawsky M. Lesya Ukrainka in the Ukrainian Diaspora. - UkraineFebruary. - P.

372. Tarnawsky M. Ukrainian Literature in English. Books and Pamplets, 1Edmonton, 19p.

373. Tarnawsky M. Ukrainian Literature in English: Articles in Journals and Collections, 1Edmonton, 1992. – 176 p.

374. Teoria form narracyjnych w niemieckim kregu jezykowym: Antologia. Wybor tekstow R. Handke. - Krakow, 19s.

375.

376. Todorov T. Les genres du discours. – Paris: Ed. du Seuil, 1978. - 313 p.

377. Todorov T. Poétique de la prose. Choix, suivi de Nouvelles recherches sur le récit. – Paris: Ed. du Seuil, 1978. – 191 p.

378. Tuczyński J. Motywy indyjskie w literaturze polskiej. — Warszawa, 1981. — 228 S.

379.

380. Ulicka D. Ingardenowska filozofia literatury. – Warszawa: PWN, 1992. – 275s.

381.

382. Weliek R. Discriminations: Further Concepts of Criticism.- New Haven and London, 197p.

383. Wellek R. Concepts of Criticism. – New Haven – London, 1973. - 403 p.

384. Wellek R. Discriminations: Further Concepts of Criticism. – New Haven – London, 1971. - 387 p.

385. Wellek R. Termin i istota literatury porównawczej // Rene Wellek. Pojecia i problemy nauki o literaturze. Wybrał i przedmową poprzedził H. Markiewicz. – Warszawa, 1979. – S. 56-85.

386. Wellek R. The Crisis of Comparative Literature // Concepts of Criticism. - Yale University Press, 1964. - P.

387. Weretiuk O. Wizja Ukrainy we współczesnej powiešci polskiej i ukraiňskiej. — Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 1998. — 297 s.

388. Wierzbitska A. A semantic metalanguage for a Crosscultural comparasion of speech acts and speech genres // Language in Society. – 1985. – Vol. 14, № 4. –
P. 491-513.

389. Wünsch M. Rezeption // Literaturwissenschaftliches Lexikon Grundbegriffe der Germanistik. — Berlin: Schmidt Verlag, 1977. — S. 287-290.

Наукове видання

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА РЕЦЕПЦІЯ

І КОМПАРАТИВІСТИЧНИЙ ДИСКУРС

Науковий редактор: доктор філол. наук, проф. ’як

Редактор-упорядник: канд. філол. наук, доц. І. В.Папуша

Коректор: О. І.Костецька

Підписано до друку 25.12.03. Формат 60х84/16. Папір офсетний.
Гарнітура Times. 8,75 ум. др. арк., 9,18 обл.-вид. арк.
Тираж 500

Редакція газети «Підручники і посібники».

Свідоцтво ТР № 000 від 10.01.96.

46020, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6а.
Тел. 8-(0352); . Е-mail: *****@***utel.

[1] У праці I. П.Мінаєва «Очерк важнейших памятников санскритской литературы», якою часто користувався Франко, читаємо: «Широкий гуманізм та висока ідейна моральність, що проповідуються майже на кожній сторінці буддійського канона, надають цим пам'ятникам загальнолюдського, не лише індійського значення».

[2] (“Пусть он не пренебрегает своим собственным благом, как бы ни было велико благо другого. Познав свое благо, пусть он будет привержен высшему благу”. Пер. ).

[3] (“Один день жизни умудренного и самоуглубленного лучше столетнего существования невежественного и распущенного человека”. Пер. ).

[4] Пор.: “Как пчела, набрав сока, улетает, не повредив цветка, его окраски и запаха, так же пусть мудрец поступает в деревне. Пусть смотрит он не на ошибки других, на сделанное и не сделанное другими, но на сделанное и несделанное им самим.” (Пер ).

[5] Пор.: Людину, що збирає квіти, // Підлеглу пристрастям своїм, // Зірвавши раптом, смерть відносить, // Коли село заснуле злива залива. (Пер. П. Ріттера)

[6] Пор.: “Один день жизни видевшего начало и конец лучше столетнего существования человека, не видящего начала и конца” (Пер. ).

[7] Ось паралельний перелік співвідношень текстів «Паренетікону» та «Дгаммапади»: IX — 158-160; X — 110-113; 115; XVI — 51; 52; XVIII — 125; XX — 49, 50; XXI — 47, 48; XXV (строфа 9) — 54; XXV (строфа 38) — 103.

[8] Пор.: “У цветов аромат не распространяется против ветра, также — у сандалового дерева, у тагары или у жасмина. Аромат же добродетельных распространяется и против ветра. Благой человек проникает во все места.” (Пер. ).

[9] Пор.: “Укрощенные мулы, и благодарные синдхские лошади, и большие слоны – благо. Но лучше этого тот, кто смирил себя.” (Пер. ).

[10] Перша цифра означає порядок жмутка; друга — номер вірша.

[11] Омелян Рев’юк - відомий американський письменник та видавець українського походження. Народився в 1887 році в селі Перестріль на Західній Україні, закінчив Львівський університет, емігрував до Англії, пізніше до Канади, а в 1913 році поселився в США. З 1927 до 1933 був головним редактором найстарішої україномовної щоденної газети “Свобода” і президентом української організації “Об’єднання”. Е. Рев’юк - автор багатьох брошур англійською та українськими мовами, зібраний ним матеріал про польську пацифікацію в Західній Україні 1931 року був виданий під заголовком “Polish Atrocities in Western Ukraine”. Окрім цього, він написав багато статей про історію української еміграцї в США. (дет. див.:[30]).

[12] Володимир Державин (народ.1899 р. в Петербурзі, помер1964 р. в Аугсбурзі, Німеччина) – літературознавець та критик, який також займався загальною та порівняльною лінгвістикою, класичною філологією, сходознавством. У 1940 р. став професором Харківського університету. Під час другої світової війни емігрував. Був професором Українського Вільного університету в Мюнхені та членом Наукового товариства ім. . Вивчав поетику західноєвропейських та українських неокласиків, Празької школи, перекладав грецьку, латинську, німецьку, французьку, англійську поезію. Найвідоміші його праці: “Проблема класицизму та систематики літературних стилів”, “Поезія М. Зерова та український клясицизм”, посмертно вийшла збірка “Афоризми” (1966р.).

[13] Костянтин Біда - народився у Львові 24.09.1916, де і розпочав свої вищі студії в університеті (1, пізніше навчався в докторантурі Віденського університету (1943). Головним предметом його зацікавлень була слов’янська філологія, а побічними - німецька філологія та загальна філософія, у 1роках продовжував вивчення філософії у Бернському університеті (Швейцарія), емігрував до Канади у 1950 році. З 1952 року доктор К. Біда причинився до розвитку Відділу слов’янських студій Оттавського університету, спершу як лектор, а потім як професор, з 1957 року очолював відділ. До численних праць цього дослідника належать такі: “The Treaty of Hetman I. Mazepa with Charles XII” (Вінніпег, 1959), “Poеsie du Quebec Contemporain” (Оттава, 1968), “Ioanikiy Galiatovs’kyi I ioho Kliuch’ razumiennia” (Рим, 1975). Він був автором численних статей, зокрема про вплив Шекспіра на слов’янські літератури. У 1972 році заснував Українське шекспірівське товариство і на час своєї смерті (1979) був його президентом. Окрім того, був також президентом Канадійської асоціації славістів (1960-61) і Міжуніверситетського комітету канадських слов’ян (1970-71), віце-президентом Канадського товариства порівняльної літератури (1971-73). (дет. див.:[9; 18. – Vol. 1. – P.223]).

[14]Його першим редактором був Джеррі Пронко (, лемківського походження, батьки якого емігрували до Америки в кінці XIX століття), зараз очолює редакцію Андрій Грегоров (Andrew Gregorow).

[15] Володимир Жила народився у м. Збаражі 25.07.1919 року, де і закінчив польську гімназію. У зрілому віці емігрував до Австралії, де заснував і короткий час видавав газету “Українські вісті” (1. У 1949 році переїхав до Бразилії і був співредактором тижневика “Наша думка”, з 1952 року жив у Канаді, закінчив Манітобський університет (1962) і Український вільний університет (1967). Протягом 1963-1986 рр. був професором російської, німецької та компаративної літератур в університеті в Люббоку (Lubbock). Він – автор багатьох оглядів та статей з української та порівняльної літератури. Значною працею В.Жили є дослідження “The Rise of Exile Literature: a Survey of Modern Ukrainian Poetry”. З 1986 року - в уряді УНР в екзилі, займався справами науки і культури, згодом - міністр зовнішніх справ. З 1992 року приїжджає в Україну. (Ширше про його життя і діяльність див.: Володимир Жила. Життя і творчість [5]).

[16] - відомий в англомовному світі автор і видавець літературних праць. Син українських емігрантів, він народився і сформувався як особистість у США, а, ставши доктором філології М. Тарнавський працює в Канаді. Він як професіоналіст-гуманітарій публікує праці про українську літературу англійською мовою, сам перекладає з української.

[17] інг (Clarence Augustus Manning) народився у 1893 році в Нью-Йорку, закінчив Колумбійський університет (Columbia University), де пізніше, з 1917 до 1958 року викладав слов’янські мови та літературу, а з 1948 року був завідувачем кафедри славістики цього ж університету. У 1948 році одержав звання почесного професора Українського Вільного університету в Мюнхені. інг - активний пропагандист української культури в Америці, один з засновників квартальника “The Ukrainian Quarterly”, автор ряду розвідок з україніки (“Ivan Franko”(1938), “The Story of Ukraine” (1947), “Hetman of Ukraine, Ivan Mazeppa”(1953)). Він нагороджений урядами Чехо-Словаччини, Югославії, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Болгарії за значний внесок у розвиток мови та літератури цих країн. (дет. див.: [17; 18])

[18] Шедеври польської літератури я пізнав безпосередньо у ранній юності. На “Білецькому” Словацького і “Марії” Мальчевського я вчився читати по-польськи. Було то в Бережанах. – (Переклад наш. – Ред.).

[19] Селянство однакове з шляхтою, а часто і достойніше, бо постало з праці віків і низки поколінь, а не з ласки панів”(переклад наш. – Ред.)

[20] “…творчість Оркана важко визнати за таку, що сягає рівня епіки польського модернізму, який вважаємо чільним, репрезентативним…”

[21] жанр настільки диференційований і багатовидовий, що дослідники охочіше займаються його історично окресленими відмінами, ступаючи в такий спосіб на поле історичної поетики. Зрештою, тут межі дуже плинні”.

[22] “Усі мали рацію. Хто мав найбільше рації (чи: хто найкраще зрозумів задум автора), про це не йдеться, бо всі рацію мають. Скажу більше: не тільки ті, що виділяють вади або достойності форми, але навіть ті, що цілком інакше розуміють головну ідею драми, і навіть ті, що взагалі не вбачають ідеї у “Визволенні”.