Огляд про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2013 році (стр. 5 )

Присутність α і γ-ΓХЦГ у межах 0,9-1,6 нг/дм3 виявлено у водах Сухого лиману і на підході до нього та акваторії порту Ялта, на рівні 18 нг/дм3 – у воді дельти р. Дунай.

Гептахлор у межах 2,2-3,0 нг/дм3 виявлено у поодиноких пробах води Бузького лиману, гирла р. Дунай та дельтових водотоків та акваторії порту Ялта.

Концентрації поліхлорбіфенілів в усіх районах контролю не перевищували 20 нг/.

Присутність сірководню виявлена в районі Бузького лиману у липні і серпні.

Середньорічний вміст розчиненого кисню у поверхневих водах в усіх районах моніторингу становив 84-96 % насичення, за винятком акваторій Бузького лиману і Севастопольської бухти, де аерація поверхневих вод з квітня по липень і у вересні-жовтні досягала 100-104 % насичення. У придонних водах середня концентрація розчиненого кисню становила: у Дніпровському лимані – 68 %, Сухому лимані та в районі вхідного каналу – 62-66 %, Бузькому лимані – 72 %, в акваторіях портів Одеса, Ялта 96%, у Севастопольській бухті – 100 % насичення.

За мінімальними значеннями протягом року відзначалося зниження розчиненого у воді кисню у поверхневих водах до 45-95 %, у придонних водах – до 47-99 % насичення. У придонних водах Бузького лиману у липні зафіксовано один випадок низького вмісту кисню на рівні ЕВЗ, у серпні зазначена повна відсутність кисню. Причиною низького вмісту кисню у водах Дніпровсько-Бузького лиману стали гідрометеорологічні умови та забрудненість району.

У 2013 р. найбільш забрудненими були води гирла р. Дніпро, вони класифікувалися як забруднені. Води Бузького і Дніпровського лиманів, гирлової ділянці р. Дунай характеризувались, як помірно забруднені. Води акваторії порту Одеса і Сухого лиману, дельтових водотоків р. Дунай характеризувались, як чисті; акваторії порту Ялта та вхідного каналу у Сухий лиман, як дуже чисті. У порівнянні з попереднім роком покращилася якість вод акваторії порту Одеса, р. Дніпро та Дніпровського лиману, порту Ялта. В інших районах контролю якість води залишилася незмінною.

Забруднення донних відкладів. У верхньому шарі донних відкладів Сухого лиману й узмор'я вміст фенолів, як і у попередні роки, не перевищував нижньої межі визначення (3 мкг/г абсолютно сухого ґрунту). Вміст НВ був у межах 0,05-0,06 мг/г абсолютно сухого ґрунту. Забруднення верхнього шару донних відкладень нафтовими вуглеводнями у порту Одеса у травні і вересні змінювалось від 0,11 до 0,23 мг/г, фенолами – від >3 до 6 мкг/г.

Спостереження за станом забруднення вод Азовського моря проводилися на поверхні акваторії порту Маріуполь та його зовнішньому рейді, у Бердянській затоці та у північному звуженні Керченської протоки. У прибережній зоні Утлюцького лиману спостереження проводились тільки за вмістом розчиненого у воді кисню. Води Азовського моря та Північного звуження Керченської протоки менш забруднені хімічними речовинами.

Середні концентрації НВ в усіх районах спостережень були менше ГДК. Максимальна концентрація нафтових вуглеводнів на рівні 12,4 ГДК відмічена на акваторії порту Маріуполь; у межах 1,8-3,8 ГДК – на зовнішньому рейді порту Маріуполь, Бердянській затоці та у північному звуженні Керченської протоки. Порівняно з попереднім роком вміст НВ у районах контролю не змінився.

Середні концентрації фенолів були також менше нижньої межі визначення в усіх районах моніторингу. Максимальний вміст фенолів у водах акваторії порту Маріуполь досягав рівня 8,0 ГДК, Північного звуження Керченської протоки – 3,0 ГДК. Порівняно з попереднім роком вміст фенолів у районах спостережень майже не змінився.

Середні і максимальні концентрації СПАР в усіх районах контролю були нижче рівня ГДК (як і у попередньому році).

Середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного і азоту нітратного був нижче рівня ГДК, за виключенням району акваторії порту Маріуполь, де середня концентрація азоту нітритного становила 1,2 ГДК, а максимальна – 4,4 ГДК. У воді зовнішнього рейду порту Маріуполь максимальний вміст азоту амонійного досягав 2,6 ГДК, азоту нітритного – 4,75 ГДК. Порівняно з попереднім роком в усіх районах контролю підвищився вміст азоту амонійного.

Вміст загального фосфору порівняно з попереднім роком в усіх районах спостережень майже не змінився і був у межах 0,02-0,06 мг/дм3 за середніми концентраціями та у межах 0,03-0,47 мг/дм3 за максимальними концентраціями.

У водах акваторії порту Маріуполь та Північного звуження Керченської протоки максимальні концентрації хлорорганічного пестициду γ-ΓХЦГ досягали 0,8-2,6 нг/дм3. Максимальні концентрації гептахлору досягали у водах акваторії порту Маріуполь, зовнішнього рейду та Бердянської затоки 2-2,6 нг/дм3.

Присутність поліхлорбіфенілів (ПХБ) у незначних кількостях відмічалась у водах Північного звуження Керченської протоки; в інших районах контролю присутність ПХБ не зафіксована. Вміст ПХБ в районах контролю порівняно з попереднім роком помітно знизився.

За вмістом кисню поверхневі води усіх районів контролю були добре аеровані, середні концентрації становили 100-125 % насичення. Мінімальний вміст розчиненого кисню зафіксовано у поверхневих водах акваторії порту Маріуполь у січні – 55% насичення, у Північному звуженні Керченської протоки у серпні – 60 % насичення.

У водах усіх районів контролю присутність сірководню не зафіксована.

Згідно з комплексною оцінкою якості поверхневих вод за найбільш токсичними речовинами води акваторії порту Маріуполь, зовнішнього рейду класифікувались, як чисті; води Бердянської затоки і Північного звуження Керченської протоки – як дуже чисті. Порівняно з попереднім роком якість вод в районі Північного звуження Керченської протоки покращилась, в районі зовнішнього рейду порту Маріуполь дещо погіршилась.

Забруднення донних відкладів. Концентрації НВ у верхньому шарі донних відкладень акваторії порту Маріуполь у травні і жовтні були нижче за межу визначення.

Вміст фенолів у травні і жовтні змінювався від 0,17 до 1,53 мкг/г сухого ґрунту. Максимальна концентрація визначена у жовтні в гирлі р. Кальміус. Середній вміст фенолів у донних відкладах становив 0,69 мкг/г сухого ґрунту, що набагато більше, ніж у попередньому році.

Вміст хлорорганічних пестицидів – ДДТ, ДДЕ і ДДД у травні змінювався у межах 66-78, 14-15 і 24-27 нг/г сухого ґрунту відповідно, знизившись у жовтні до 11-25, 2-7 і 5-14 нг/г сухого ґрунту.

3. Забруднення ґрунтів.

Пестициди. У 2013 р. вибірковими обстеженнями для визначення вмісту залишкових кількостей (ЗК) пестицидів були охоплені сільськогосподарські угіддя 28 районів 14 областей України.

Всього протягом року було відібрано 179 проб ґрунту на загальній площі 2510,8 га для визначення ЗК хлорорганічних пестицидів – дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ) в сумі з дихлордифенілетиленом (ДДЕ), ізомерів альфа - і гамма - гексахлорциклогексану (ГХЦГ) та нітратів.

На території сільгоспугідь України, що обстежувались у 2013 р., сеpедній вміст залишкових кількостей å ДДТ в ґрунтах складав 0,01 ГДК.

Максимальний вміст å ДДТ виявлено у Миколаївському районі Миколаївської області під садом радгоспу ВАТ "Радсад" на рівні 0,24 ГДК, у Артемівському районі Донецької області під садом ДГ "Садове" на рівні 0,11 ГДК.

Залишкових кількостей å ГХЦГ у пробах ґрунтів усіх обстежених областей не виявлено, крім ґрунтів під садом ТОВ "Оксамит" Жовтневого району Миколаївської області, де в одиничній пробі було виявлено гамма ГХЦГ на рівні 0,02 ГДК та ґрунтів під ячменем ТОВ "Оберіг Інвест" у Жашківському районі Черкаської області, ТОВ "Ресурс" Прилуцького району Чернігівської області і ґрунтів під люцерною Новоселицького району Чернівецької області, де в одиничних пробах концентрації гамма-ГХЦГ досягали 0,01 ГДК.

Нітрати. У ґрунтах господарств загалом по областях середня концентра­ція нітратів становила 9 мг/кг (0,07 ГДК), максимальна – 42  мг/кг (0,32 ГДК).

Найбільший вміст нітратів виявлено у ґрунтах Чернівецької, Чернігівської, Волинської, Вінницької, Рівненської областей, де середні концентрації були у межах 11-16 мг/кг – 0,08-0,12 ГДК. У цих же областях виявлені і найбільші разові концентрації нітратів – у межах 18-42 мг/кг – 0,13-0,32 ГДК.

У Київській області при середній концентрації нітратів 8 мг/кг – 0,06 ГДК, максимальна концентрація досягала 35 мг/кг – 0,27 ГДК.

Найменший вміст нітратів виявлено у ґрунтах Донецької, Полтавської та Херсонської областей, де середні концентрації нітратів були у межах 3 - 4 мг/кг – 0,02-0,03 ГДК, максимальні – 6 – 10 мг/кг – 0,05-0,08 ГДК.

Промислові токсиканти. На вміст промислових токсикантів вибірково були обстежені ґрунти 16 населених пунктів України, це Дніпропетровськ, Київ, Луганськ, Рівне, Тернопіль, Херсон, Володимир-Волинський –Волинської області, Маріуполь – Донецької, Нікополь, Дніпродзержинськ – Дніпропетровської, Васильків, Біла Церква – Київської, Стрий – Львівської, Іллічівськ – Одеської, Кременчук – Полтавської області, Керч – АР Крим.

Спостереження за забрудненням ґрунтів важкими металами проводились в регіонах з підвищеною концентрацією промислових виробництв, де розміщені потужні джерела промислових викидів забруднювальних речовин в атмосферу.

Всього було відібрано 606 проб ґрунту, які проаналізовано на вміст шести металів: кадмію, мангану, міді, нікелю, свинцю та цинку.

За даними спостережень найбільш забрудненими виявились ґрунти Маріуполя, Дніпропетровська, Нікополя, Луганська, Іллічівська, Керчі, Рівного та Херсону. В окремих містах зафіксовані разові концентрації металів на достатньо високому рівні (табл.3.1).

Таблиця 3.1. Вміст промислових токсикантів( в кратності ГДК) у ґрунтах за даними спостережень гідрометеорологічних організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій у 2013 р.

Місто	Кіль­кiсть проб	Забруднювальні речовини (середній/максимальний вміст, в кратності ГДК)
Cd	Mn	Cu	Ni	Pb	Zn
Володимир-Волинський	30	0,3/0,8	0,3/0,6	0,5/8,7	0,2/0,3	1,1/6,6	0,7/8,1
Маріуполь	30	0,4/2,0	1,1/2,2	0,8/2,2	0,5/0,8	2,6/10,5	2,7/21,3
Дніпропетровськ	63	0,2/0,8	0,4/0,9	0,2/1,1	0,2/0,7	0,6/3,7	1,2/10,3
Нікополь	45	0,1/0,8	2,8/26,1	0,3/2,1	0,3/0,4	0,9/3,6	0,6/1,2
Дніпродзержинськ	40	0/0,25	0,7/2,5	0,4/1,3	0,3/4,0	1,5/7,8	0,8/1,8
Київ	58	0/0,3	0,2/0,3	0,2/0,6	0,1/0,2	0,4/1,9	0,5/1,4
Васильків	30	0,1/0,5	0,2/0,4	0,3/0,9	0,2/0,5	0,8/3,4	1,2/3,9
Біла Церква	20	0/0,2	0,2/0,3	0,1/0,4	0,1/0,3	0,4/2,1	0,3/0,5
Стрий	15	1,2/11,8	0,5/0,7	0,5/1,8	0,4/0,6	1,1/3,3	2,1/3,7
Луганськ	60	0,9/13,8	0,5/2,1	0,5/1,8	0,6/1,7	1,3/5,1	0,9/2,7
Іллічівськ	25	0,3/1,0	0,9/1,7	0,7/8,1	0,4/0,9	1,6/10,6	1,2/11,3
Кременчук	30	0,3/0,8	0,3/0,5	0,2/0,5	0,2/0,3	1,3/7,1	1,1/10,4
Рівне	60	0,1/0,8	0,4/0,7	0,4/3,3	0,2/0,7	0,9/36,6	0,8/2,4
Тернопіль	40	0,4/5,3	0,4/0,5	0,3/0,8	0,3/0,6	0,8/2,8	1,7/12,2
Херсон	35	0,3/5,3	0,3/0,5	0,5/2,0	0,3/0,5	1,5/11,1	1,0/2,6
Керч	25	0,2/1,5	1,2/4,1	1,0/11,0	0,5/0,8	2,6/8,3	1,4/7,7

У ґрунтах Маріуполя середній вміст цинку становив – 2,7 ГДК, свинцю – 2,6 ГДК, мангану – 1,1 ГДК, середній вміст інших металів був нижче рівня ГДК.

Максимальний вміст цинку 21,3 ГДК (рівень високого забруднення – (ВЗ[8]) виявлено у ґрунтах на території ВАТ "Авторадіатор"; тут же зафіксовано максимальний вміст свинцю на рівні 10,5 ГДК та міді – 2,2 ГДК. На території ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" виявлено максимальний вміст мангану на рівні 2,2 ГДК, кадмію – 2,0 ГДК.

У ґрунтах Дніпропетровська середній вміст цинку досягав 1,2 ГДК, інших металів - був значно нижче рівня ГДК.

Максимальний вміст цинку на рівні 10,3 ГДК виявлено у ґрунтах на території заводу "Лотос", свинцю – 3,7 ГДК в районі Дніпропетровського маслоекстракційного заводу, міді – 1,1 ГДК на території Дніпропетровського інструментального заводу "Пилан".

У ґрунтах Нікополя середній вміст мангану становив 2,8 ГДК, решти важких металів - не досягав рівня ГДК.

За максимальним вмістом мангану виявлено два випадки ВЗ: на рівні 26,1 ГДК в районі ПП "Євро-меблі" та 23,4 ГДК – на території ВАТ "Нікопольський завод феросплавів". Максимальний вміст свинцю досягав 3,6 ГДК у ґрунтах в районі ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", міді – 2,1 ГДК та цинку – 1,2 ГДК в районі ЗАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури".

Середній вміст свинцю у ґрунтах Луганська був на рівні 1,3 ГДК, вміст решти металів був нижче допустимих норм.

Максимальний вміст кадмію – 13,8 ГДК зафіксовано у ґрунтах на території комбінату "Втормет", свинцю – 5,1 ГДК на території підприємства "Промвентиляція", спецуправління № 000, цинку – 2,7 ГДК в районі ПАТ "Холдингова компанія Луганськтепловоз", мангану – 2,1 ГДК на території заводу "Супутник", міді – 1,8 ГДК в районі ПАТ "Холдингова компанія Луганськтепловоз", нікелю – 1,7 ГДК на території шахтоуправління "Луганське" Державної холдингової компанії "Луганськвугілля".

У ґрунтах міста Іллічівськ середні концентрації свинцю досягали рівня 1,6 ГДК, цинку – 1,2 ГДК. Середній вміст інших важких металів був нижче рівня ГДК.

Максимальний вміст цинку – 11,3 ГДК, свинцю – 10,6 ГДК виявлено у ґрунтах в районі ВАТ "Іллічівський завод залізобетонних конструкцій", міді – 8,1 ГДК в районі ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод", мангану – 1,7 ГДК та кадмію – 1,0 ГДК на території Іллічівського морського рибного порту.

У ґрунтах міста Рівне середній вміст свинцю досягав рівня 1,4 ГДК; середній вміст решти важких металів був нижче допустимих норм.

Максимальний вміст свинцю на рівні ВЗ - 36,6 ГДК виявлено у ґрунтах в районі підприємства "Рівненський залізобетонний завод", міді – 3,3 ГДК в районі ВАТ "Завод залізобетонних виробів", цинку – 2,4 ГДК в районі ТзОВ "Рівненський завод високовольтної апаратури".

У ґрунтах Херсону середній вміст свинцю досягав рівня 1,5 ГДК, цинку – майже 1,0 ГДК. Середній вміст інших важких металів був нижче ГДК.

Максимальний вміст свинцю на рівні 11,1 ГДК, цинку – 2,6 ГДК виявлено у ґрунтах на подвір’ї ЗАТ "САДА", кадмію – 5,3 ГДК, міді – 2,0 ГДК в районі ЗАТ "Електромеханічний завод.

У ґрунтах міста Керч середній вміст свинцю був на рівні 2,6 ГДК, цинку – 1,4 ГДК, мангану – 1,2 ГДК, міді – 1,0 ГДК. Середній вміст кадмію та нікелю не перевищував рівня відповідних норм.

Максимальний вміст міді на рівні 11,0 ГДК, свинцю – 8,3 ГДК, цинку – 7,7 ГДК та кадмію – 1,5 ГДК виявлено у ґрунтах на території спільного проммайданчика державного підприємства "Керченський морський рибний порт" та фірми ТОВ "Тріал", мангану – 4,1 ГДК на території спільного проммайданчика ТОВ "Керченський металургійний комплекс" та ТОВ "Керченський стрілочний завод".

У ґрунтах інших міст середні концентрації свинцю були у межах 1,1-1,5 ГДК, цинку – 1,1-2,1 ГДК. Максимальні концентрації свинцю досягали 7,8 ГДК у ґрунтах Дніпродзержинська в районі АТЗТ "Завод Метиз", 7,1 ГДК у ґрунтах Кременчука в районі ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод". Максимальні концентрації цинку на рівні 12,2 ГДК зафіксовано у ґрунтах Тернополя в районі КП "Тернопількомуненерго", на рівні 10,4 ГДК у ґрунтах Кременчука в районі ПАТ "Кредмаш".

Загалом по Україні ґрунти найбільш забруднені свинцем, цинком, менше – манганом, міддю, кадмієм і нікелем. У промислових містах внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря навколо підприємств сформувалися зони підвищеного забруднення ґрунтового покриву важкими металами.

Висновки.

Як свідчать результати, отримані гідрометеорологічними організаціями, у 2013 році екологічний стан навколишнього природного середовища на території України, у порівнянні з попереднім роком суттєво не змінився.

Упродовж 2013 року у 25 з 53 міст України, де проводились регулярні спостереження, атмосферне повітря за інтегральним показником забруднення атмосфери (ІЗА) характеризувалось дуже високим та високим (ВЗ) ступенем забруднення. До цього списку ввійшли міста, де розташовано потужні підприємства металургії, хімії та нафтохімії, паливо-енергетичного комплексу, а також ті, які мають значний парк пересувних джерел. Майже в усіх містах цього списку ЕВЗ та ВЗ атмосферного повітря пов’язано із значними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, бенз(а)пірену, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин, що перевищують ГДК.

Концентрації радіоактивних елементів у повітрі на території України були стабільними і на декілька порядків нижчими за допустимі норми (крім зони відчуження в межах промислового майданчика Чорнобильської АЕС).

У 2013 р., як і у попередні роки, якість вод за гідрохімічними показниками не відповідала нормативам за такими найбільш поширеними забруднювальними речовинами, як сполуки важких металів, амонійний та нітритний азот, феноли, сульфати. Господарська діяльність найбільш негативно впливає на якість вод малих річок, що є основними джерелами водозабезпечення населення. Дані гідробіологічного моніторингу прісноводних об’єктів підтверджують відсутність поліпшення якості води та стану водних екосистем.

У 2013 р. ситуація стосовно забруднення води дніпровського каскаду техногенними стронцієм-90 та цезієм-137 залишалася стабільною з тенденцією до поліпшення радіаційного стану поверхневих вод України.

Якість прибережних вод акваторій Чорного та Азовського морів змінювалась від “дуже чистих” до “забруднених”. “Забруднені” води спостерігались, за звичай, в районах гирлових ділянках великих річок та портів.

Ґрунти деяких міст країни продовжують зазнавати суттєвого забруднення важкими металами від промислових викидів шкідливих речовин, особливо свинцем та цинком.

[1] ГДК поділяються на середньодобові (ГДКс. д.), з якими порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм. р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

[2] Середньорічна концентрація цезію-137 та стронцію-90 в атмосферному повітрі на території України у 1985 році складала 0,08×10–5 Бк/м3.

[3] Під екстремально високим забрудненням поверхневих вод (ЕВЗ) прийнято рівень, який перевищує ГДК у 100 разів для речовин 1-4 класів небезпеки; зниження розчиненого у воді кисню до значень 2 мгО2/дм3 і менше; збільшення біохімічного споживання кисню за 5 діб (БСК5) до 60 мгО2 /дм3 .

[4] Під високим забрудненням поверхневих вод прийнято рівень, який перевищує ГДК у 10 разів, для нафтопродуктів, фенолів, сполук міді, хрому шестивалентного – у 30 разів; зниження розчиненого у воді кисню від 3 до 2 мг/л; значення БСК5 від 15 до 60 мгО2 /л.

[5] - Для порівняння концентрацій хімічних речовин в кратності ГДК організації гідрометслужби керуються «Обобщенным перечнем предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов», Минрыбхоз СССР, М., 1990 г.

[6] Концентрація цезію-137 та стронцію-90 у поверхневих водах у передаварійний період становила 10-15 Бк/м3.

[7] За санітарно-гігієнічними нормативами „Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у харчових продуктах та питній воді (ДР-2006)” допустимі рівні цезію-137 та стронцію-90 у питній воді складають 2000 Бк/м3 (для кожного окремо).

[8] Під ВЗ ґрунтів прийнято рівень, який перевищує ГДК для речовин техногенного походження у 20 разів і більше.