Тези лекцій з дисципліни «Пропедевтика педіатрії» (стр. 3 )

· Межі відносної та абсолютної серцевої тупості у дітей різного віку

· Особливості аускультативної картини

· Особливості пульсу та артеріального тиску у дітей

· “Юнацьке серце”

5. Заключна частина.

Тема 7. Клінічні ознаки ураження серцево-судинної системи у дітей. Семіотика природжених і набутих захворювань серця і судин у дітей. Особливості ЕКГ і ФКГ у здорових дітей різного віку.

План лекції.

1. Вступ. Актуальність теми.

2. Симптоми ураження серця та судин:

• Скарги при хворобах серця у дітей

• Зміни, які виявляємо при загальному огляді

• Зміни, які виявляємо при пальпації ділянки серця, зміни характеристик верхівкового поштовху

• Зміни характеристик пульсу (частоти, ритму, наповнення, напруження)

• Зміщення меж відносної та абсолютної серцевої тупості

• Зміни артеріального тиску

• Зміни аускультативної картини (класифікація шумів серця, зміни інтенсивності тонів серця)

3. Вроджені вади серця та судин:

• Визначення та основні причини вроджених вад серця та судин

• Класифікація вроджених вад серця та судин

• Основні симптоми ВВС

• Особливості гемодинаміки та клінічної картини окремих вад серця та судин (дефект міжшлуночкової перегородки (VSD), дефект міжпередсердної перегородки (ASD), відкрита артеріальна протока, спільний артеріальний стовбур, транспозиція магістральних судин, тетрада Фалло, коарктація аорти)

4. Набуті синдроми уражень серцево-судинної системи:

• Синдром ендокардиту (причини, клінічна симптоматика, зміни на ЕКГ, ЕхоКГ)

• Синдром міокардиту (причини, клінічна симптоматика, зміни на ЕКГ)

• Синдром перикардиту (причини, види, клінічна симптоматика, зміни на ЕКГ)

• Недостатність кровообігу (визначення, причини, симптоми право - та лівошлуночкової недостатності)

5. Особливості ЕКГ у здорових дітей різного віку.

6. Заключна частина.

Тема 8. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (гастрит, виразкова хвороба) у дітей

Тема 9. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін.) у дітей. Синдром “гострого живота”.

Травна система у дітей функціонально незріла, має цілий ряд особливостей будови і функціонування, серед яких найважливіші:

низька активність ферментів соків травної системи, низька кислотність недосконала моторна функція, наявність антиперистальтичних хвиль низька бар’єрна функція

Основні синдроми ураження травної системи

Синдром дисфагії або порушеного ковтання

Причини

· дисфагія від народження - найчастіше вади розвитку

· вроджений стеноз стравоходу - поява дисфагії при вживанні більш щільної їжі

· подвійна дуга аорти

· у старших дітей - дисфагія внаслідок запалення слизової оболонки стравоходу (гастроезофагальний рефлюкс, отруєння кислотами, лугами, сторонні тіла стравоходу)

· ахалазія стравоходу

Гастроезофагеальний рефлюкс

Пасивний вихід шлункового вмісту назад у стравохід. Може спостерігатись при недостатності кардіального сфінктера, килі стравохідного отвору діафрагми (у зв’язку з поганою фіксацією стравоходу). Синдром рефлюксу у новонароджених провляється:

· зригування і блювота відразу після народження

· відставання у масі тіла

· у зв’язку з аспірацією кислого вмісту шлунка, особливо у сні - рецидивуючі бронхіти і пневмонії

Гастроезофагальний рефлюкс у старших дітей проявляється відрижкою кислим вмістом шлунка, у результаті чого можуть утворюватись ерозії і виразки на слизовій стравоходу з наступним формуванням стенозу (звуження).

Блювота у дітей раннього віку

Основні причини блювоти у новонароджених і дітей раннього віку:

¨ аліментарні

¨ анатомічні - вроджені аномалії розвитку - атрезії, стенози, мембрани

¨ інфекційні - сепсис, менінгіт, ентероколіт

¨ метаболічні - хвороби обміну - галактоземія, фруктоземія

¨ неврологічні - пологова травма, гіпоксія, набряк мозку, пухлини

¨ ендокринні - адреногенітальний синдром

¨ медикаментозні засоби можуть викликати блювоту у зв’язку з подразненням слизової шлунка, іноді блювота може бути ознакою передозування медикаментів (серцеві глікозиди, еуфілін)

¨ функціональна блювота

Синдром пілоростенозу

Прояви починаються між 2 і 4 тижнем життя:

* блювота фонтаном

* у блювотних масах ніколи немає домішку жовчі

* ознаки зневоднення, втрата маси тіла

* часто можна пропальпувати гіпертрофований пілорус

* видима перистальтика (симптом “піскового годинника”)

Ураження шлунку і 12-палої кишки у дітей старшого віку (виразкова хвороба, гастродуоденіт) проявляється трьома основними синдромами - больовим, диспептичним та астено-вегетативним або астено-невротичним

Синдром ураження тонкої кишки

* проноси

* креаторея

* стеаторея

* амілорея

Для синдрому мальабсорбції характерні:

Ранні ознаки Пізні ознаки

частий стілець втрата апетиту

стеаторея м'язова гіпотонія

втрата маси роздутий живіт

збережений апетит вторинний імунодефіцит

ознаки мальабсорбції специфічних нутрієнтів:

віт. D - рахіт

віт. К - ознаки кровоточивості

віт. В12, залізо - анемія

Са - судоми

Синдром ураження товстої кишки

Закрепи у дітей

Під закрепом розуміють надто рідке і/або неповне і/або надто тверді випорожнення (калові камені).

Основні причини закрепів можна розділити на 3 групи:

¨ анатомічні

¨ метаболічні і аліментарні

¨ функціональні і психогенні

Невідкладні стани, пов'язані з патологією органів черевної порожнини та позаочеревинного простору.

Синдром “гострого живота” - проявляється:

â болями у животі

â блювотою

â порушенням відходження стільця і газів

Апендикулярний перитоніт

Перитоніт (гнійне запалення очеревини) розвивається у 6,2 - 25% випадків гострого апендициту у дітей. Починається з болів у животі, значного напруження м'язів, блювоти, загальних симптомів - неспокою, тахікардії, підвищення температури. Наростають явища загальної інтоксикації: блідість, мармуровість шкірних покривів, загострені риси обличчя, млявість, адинамія, тахікардія, гіпотонія.

Синдром шлунково-кишкової кровотечі

Зустрічається у дітей значно рідше, ніж у дорослих, завжди є важким ускладненням захворювань органів травного тракту, рідше - інших органів і систем. За локалізацією джерела кровотечі можуть бути:

· гастродуоденальними

· кишковими

Клінічні прояви:

Ø кривава блювота (гематемезис)

Ø мелена - чорний дьогтеподібний стілець (сірчане залізо)

Ø ознаки крововтрати аж до геморагічного шоку

Основні захворювання, перебіг яких може ускладнитись кишковою кровотечею:

· поліпоз кишківника

· виразково-некротичний коліт

· дивертикул кишки

· інфекційні і паразитарні захворювання

· геморагічний васкуліт

Клінічні ознаки:

Ø ознаки крововтрати

Ø мелена, можлива наявність у калі згустків крові (при джерелі кровотечі у тонкій кишці) або незміненої крові (джерело у нижніх відділах товстої кишки)

Ø Догляд та невідкладна допомога:

Ø суворий постільний режим, спокій, дієта (лише холодна рідка їжа)

Ø “холод” на житіт

Ø промивання шлунка холодними розвинами (фзіологічним, амінокапронової кислоти)

Ø гемостатична, інфузійна терапія

Ø при виразковій кровотечі - противиразкова терапія

Ø оперативне лікування (покази - наростання кровотечі у загрозливому темпі, неефективність консервативної терапії)

Вивчення функції печінки грунтується на діагностичних функціональних пробах, які можна об’єднати у патофізіологічні синдроми:

Þ синдром цитолізу відноситься до основних показників активності патологічного процесу у печінці. Цитоліз характеризується пошкодженням гепатоцитів, перш за все їх цитоплазми, органел, з вираженим порушеннями проникності мембран. З діагностичною метою використовують визначення ферментного спектру крові. Найбільш органоспецифічним є підвищення рівня фруктозо-1-фосфатальдолази, лактатдегідрогенази фракції 4 і 5, гама-глютамілтрансфераза, частково специфічними амінотрансферази - АЛТ і АСТ. Слід підкреслити, що гіперферментемія розвивається не лише при пошкодженні печінки, але й при патології м’язів, масивному гемолізі. Синдром цитолізу характерний для гострого і хронічного гепатиту, активної фази цирозу печінки.

Þ мезенхімально-запальний синдром пов’язаний з підвищенням активності мезенхімально-стромальних елементів печінки, а також з порушенням гуморального імунітету. Синдром характеризується підвищенням рівня грубодисперсних білків і діагностується за підвищенням тимолової і сулемової проб, змінюється співвідношення білкових фракцій диспротеїнемія) - з підвищенням рівня γ-глобулінів. Синдром характерний для гострого і хронічного гепатиту, активної фази цирозу печінки, найбільш виражений при аутоімуннму гепатиті.

Þ холестатичний синдром пов’язаний з порушенням виділення жовчі, всмоктуванням її компонентів в кров і діагностується за високими цифрами лужної фосфатази, 5-нуклеотидази, білірубіну.

Þ синдром гепато-целюлярної недостатності (або печінкової недостатності) оцінюється за рівнем ряду специфічних білків (протромбін, церулоплазмін, фібриноген, трансферин), синтез яких відбувається у печінці. Найбільш інформативні показники - зниження рівня альбуміну, протромбіну (геморагічний синдром), холінестерази

Тема 10. Анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи у дитячому віці. Семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит та ін.)

План лекції

1. Тема і основні питання. Актуальність теми

2. Лекційний матеріал

2.1. Ембріональний розвиток нирок.

Ембріональний розвиток нирок

- 3 тиж: утворення пронефроса - І стадія

- 4 тиж: стадія мезонефросу - II стадія

- 5-6 тиж: формування метанефросу або постійна нирка - ІІІ стадія)

- перехід нирок з порожнини тазу в черевну порожнину (до 9 тиж), поворот на 90°

Аномалії видільної системи

І. Анатомічні аномалії нирок: агенезія нирки, аплазія нирки, подвоєння нирки

ІІ. Аномалії гістологічної структури: дисплазія нирки, гіпоплазія нирки, гіпопластична дисплазія, ниркові кистози

ІІІ. Аномалії положення: ротована нирка, нирки, з’єднані нижніми полюсами або боковими поверхнями, підковоподібна нирка, тазова нирка

2.2. Розвиток нирок після народження. АФО видільної системи дітей. Функціональні особливості утворення сечі у дітей (гломерулярна фільтрація, реабсорція, секреція), мінімальний нормальний добовий діурез, добовий діурез (середній) і середня кількість сечевиділень протягом доби

2.3.Основні клінічні симптоми захворювань видільної системи

Ø Блідість шкіри та слизових оболонок

Ø Набряки (локальні або розповсюджені)

Ø Біль у крижовій ділянці; у нижній частині живота (над лоном) з іррадіацією або без неї

Ø Біль голови

Ø Нудота, блювота, анорексія

Ø Погіршення зору

Ø Дизуричні явища

Ø Загальна слабкість, виснаження

Семіотика змін, що виявляються при загальному огляді:

· зовнішній вигляд хворого

· відставання в фізичному розвитку

· стигми дизембріогенезу

· вираз обличчя

· блідість шкіри та слизових оболонок + синці під очима

2.4. Больовий, набряковий, гіпертензивний с-ми при захворюваннях нирок

Ø периферичні набряки (бліді, білі):

Незначні: калитка, обличчя, гомілки, стопи – при нефритичному синдромі Поширені набряки: + крижі, живіт → анасарка - при нефротичному с-мі

Ø порожнинні набряки: асцит, гідроторакс, гідроперикард - при нефротичному с-мі, НН

Ø артеріальна гіпертензія: ренопаренхімна, реноваскулярна, змішана

Ø артеріальна гіпотензія

2.5. Синдром дизуричних розладів

· Нетримання сечі

· Невтримання сечі

· Поллакіурія

· Зменшення частоти сечовипускань протягом доби < нижньої границі норми

· Затримка сечовипускань (ішурія): повна (гостра), повна (хронічна)

· Ніктурія

· Олігурія: преренальна, ренальна, постренальна

· Анурія

· Поліурія

Тема 11. Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит-, циліндрурія та ін.). Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності

План лекції

2.6. Семіотика сечового синдрому

І. Протеїнурія:

За анатомічним походженням

· Непатологічна (інтермітуюча) протеїнурія (Екстраренальна протеїнурія)

· Патологічна (персистуюча) протеїнурія: ренальна протеїнурія (гломерулярна протеїнурія, тубулярна протеїнурія, змішана клубочково-канальцева протеїнурія), супраренальна (протеїнурія переповнення), застійна, постренальна

За ступенем екскреції білка: мікропротеїнурія, протеїнурія середнього ступеню, важкий (нефротичний) ступінь

За перебігом протеїнурія: транзиторна, персистуюча,

За якістю:селективна, грубодисперсна протеїнурію (неселективна).

ІІ. Гематурія (еритроцитурія)

· за рівнем (ан. сечі за Нечипоренком): мікроеритроцитурія, середнього ступеню, макрогематурія

· за причинами: ренальна, преренальна, постренальна

ІІІ. Лейкоцитурія

· за походженням: екстраренальна, з органів сечової системи

· за складом: мононуклеарна, лімфоцитарна, еозинофільна, нейтрофільна

IV. Бактеріурія

· з середньої порції сечі

§ понад 105 МТ/мл одного виду (E.coli)

§ 103 МТ/мл для умовнопатогенної флори (Proteus, Klebsiella, Enterobacter)

§ будь-яке число КУО Pseudomonas

§ 103-104 МТ/мл при повторних однотипових результатах та за наявності відповідної клініки

· за допомогою катетера - 103 МТ/мл

· безпосередньо з сечового міхура (цистостома, пункція) – будь-яке число

2.7. Клініко-лабораторні прояви нефритичного та нефротичного с-мів

Нефритичний синдром

Клінічні критерії:

· набряки - непоширені або відсутні

· артеріальна гіпертензія

· сухість і свербіж шкіри - азотемія

Параклінічні критерії:

· азотемія - ↑сечовина і креатинін крові

· мікропротеїнурія або протеїнурія середнього ступеня (< 2,5 г/добу)

· макрогематурія

Нефротичний синдром

Клінічні критерії:

· набряки периферичні і порожнинні, поширені → анасарка

Параклінічні критерії:

· гіпопротеїнемія

· диспротеїнемія:

- гіпоальбумінемія < 25 г/л

- гіпер-альфа-2-глобулінемія

· гіперхолестеринемія

· збільшення рівня загальних ліпідів крові

· добова екскреція білку із сечею >2,5 г або 50 мг/кг, або 1 г/м2

2.8. Клініко-лабораторні прояви гострої і хронічної ниркової недостатності

2.9. Висновки

3. Заключна частина

Тема 12. Особливості системи крові у дітей різних вікових груп. Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів (анемічний, гемолітичний, геморагічний та ін.). та захворювань системи крові у дітей (анемія, гострий та хронічний лейкоз, геморагічний васкуліт, тромбоцитопенічна пурпура, гемофілія та ін.).

План лекції

1. Вступ. Актуальність теми.

2. Етапи ембріонального кровотворення (в жовтковому мішку, печінковий, селезінковий, кістково-мозковій).

3. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові у дітей різного віку:

АФО кровотворних органів та лімфоїдної тканини у дітей Особливості складу периферичної крові новонародженої дитини Динаміка показників червоної крові після народження Динаміка показників білої крові після народження, поняття про лейкоцитарні перехрести Особливості тромбоцитів та системи гемокоагуляції у дітей

4. Семіотика змін червоної крові у дітей:

Синдром анемії (визначення, класифікація анемій, клінічна симптоматика синдрому анемії) Синдром сидеропенії та залізодефіцитна анемія у дітей (причини, фактори ризику, клінічна симптоматика, лабораторні зміни) Мегалобластна анемія у дітей (причини, фактори ризику, клінічна симптоматика, лабораторні зміни) Синдром гемолізу та гемолітичні анемії (причини, клінічна симптоматика, лабораторні зміни

5. Семіотика змін білої крові у дітей:

Лейкопенія (нейтропенія, агранулоцитоз, еозинопенія, лімфопенія, моноцитопенія) Лейкоцитоз (нейтрофільоз, еозинофілія, базофілія, лімфоцитоз, моноцитоз) Лейкоз (визначення, класифікація, клінічні симптоми, лабораторні зміни)

6. Геморагічний синдром у дітей:

Типи кровоточивості при геморрагічному синдромі Гематомний тип. Гемофілія (причини, клінічна симптоматика, лабораторні зміни) Петехіально-плямистий тип. Тромбоцитопенічна пурпура (причини, клінічна симптоматика, лабораторні зміни) Васкулітно-пурпурний тип. Геморрагічний васкуліт (причини, клінічна симптоматика, лабораторні зміни)

7. Заключна частина.

Тема 13. Імунна система та особливості її функціонування у дітей. Поняття про імунодефіцити, класифікація та семіотика імунодефіцитних станів. Клініко-імунологічна семіотика ВІЛ-інфекції у дітей

План лекції

1. Тема і основні питання. Актуальність теми