214. Другий ешелон переміщується розосереджено на напрямку зосередження основних зусиль ближче до підрозділів першого ешелону.
Командно-спостережний пункт батальйону (роти), а також підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону наближаються до бойових порядків рот першого ешелону.
10. Наступ у лісі
215. На дії підрозділів у лісі впливають: закрита місцевість з наявністю великих заболочених ділянок; обмежена кількість доріг, доступних для руху підрозділів; можливість тривалого застою отруйних речовин, виникнення лісових пожеж та інші умови. Все це утруднює маневр, особливо техніки, обмежує застосування танків та бойових машин піхоти, управління підрозділами та підтримання взаємодії, ускладнює орієнтування, спостереження та коректування вогню.
Ліс дозволяє противнику широко застосовувати під час оборони різноманітні загородження, зруйнування та використовувати пожежі. У той же час ліс сприяє потайному підходу та розгортанню військ для наступу.
216. Наступ у лісі ведеться по напрямках, переважно вздовж доріг та просік, у поєднанні з обходами і охопленнями. Механізовані підрозділи наступають звичайно в першому ешелоні, як правило, в пішому порядку. Танкова рота і мінометна (артилерійська) батарея, як правило, повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділи — і по відділеннях придаються механізованим ротам (взводам) першого ешелону, які наступають на напрямку зосередження основних зусиль.
217. Під час організації наступу у лісі командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: азимут напрямку наступу для підрозділів першого ешелону та інші заходи щодо орієнтування та взаємного пізнавання військ; порядок подолання лісових завалів і важкопрохідних ділянок місцевості, порядок гасіння осередків пожеж або напрямок їхнього обходу; порядок знищення противника, який веде вогонь з дерев і який залишився в тилу підрозділів, що наступають. Бойові завдання підрозділам він ставить, як правило, по карті.
Організовуючи взаємодію, командир батальйону (роти) особливо детально узгоджує дії підрозділів, які наступають з фронту, щодо захоплення перехресть доріг, просік, міжозерних дефіле та інших важливих об'єктів з діями обхідних загонів.
218. Наступ на противника, передній край оборони якого проходить по узліссю, починається атакою і захопленням виступів лісу. Після оволодіння виступами лісу батальйон (рота) рішучою атакою у фланг і в тил противнику знищує його в опорних пунктах на узліссі, потім стрімко проникає в ліс і розвиває наступ по доступних напрямках, забезпечуючи свої фланги та тил.
У глибині лісу батальйон (рота) атакує противника на більш вузькому фронті і з близьких відстаней, обходячи великі поляни та вирубки. Для обходу й атаки у фланг і в тил опорних пунктів противника, які прикривають дороги, просіки, поляни та міжозерні дефіле, командир батальйону (роти) виділяє необхідні сили і засоби.
Танки діють, як правило, в цепу механізованих підрозділів або за ними. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому вказує їм цілі, знищує протитанкові засоби противника і спільно з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подолання лісових завалів та інших загороджень. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню атакуючих підрозділів. Автомобілі механізованих підрозділів прямують за другим ешелоном батальйону, знаходячись, як правило, в батальйонній колоні.
Забезпечення відкритих флангів досягається висиланням на них підрозділів від батальйону (роти) для ведення розвідки, посиленням спостереження за загрозливими напрямками, побудовою бойового порядку уступом, а також прочісуванням лісу в місцях можливих засад противника.
Для знищення противника, який веде вогонь з дерев, командир роти, як правило, призначає снайперів, автоматників та кулеметників.
Перед виходом з лісу командир батальйону повинен заздалегідь організувати розвідку противника і місцевості, яка пролягає попереду, а також передбачити перебудову бойового порядку, щоб уникнути втрат від раптового вогню противника.
Другий ешелон до введення в бій просувається, як правило, в передбойовому порядку ближче до першого ешелону, ніж у звичайних умовах.
Підрозділи технічного забезпечення та тилу батальйону наближаються, як правило, до бойових порядків рот і розташовуються поблизу доріг та просік.
11. Наступ зимою
219. На дії підрозділів зимою впливають: обмежена кількість доріг; трудність виконання завдань щодо інженерного обладнання місцевості; складність орієнтування та маскування; глибоке снігове покриття, низька температура та підвищена стійкість отруйних речовин; складні метеорологічні умови, іоносферні та геомагнітні збурення (бурі).
220. Батальйон (рота) може наступати у складі бригади, полку (батальйону) або самостійно по окремих напрямках. Для захоплення в тилу противника вузлів доріг, мостів та інших важливих об'єктів, знищення засобів ядерного та хімічного нападу, пунктів управління, порушення роботи тилу, а також для сприяння підрозділам, які наступають з фронту, батальйон (рота) може бути призначеним в обхідний загін.
Під час наступу підрозділів механізованого батальйону на важкопрохідній місцевості вздовж доріг або по окремих напрямках мінометна (артилерійська) батарея повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділи — і по відділеннях можуть придаватися ротам (взводам), які діють на найбільш важливих напрямках.
Танковому батальйону (роті) під час дій на важко-прохідній місцевості, як правило, придаються механізовані та інженерно-саперні підрозділи.
221. Під час організації наступу командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: наявність відкритих флангів та незайнятих проміжків в обороні противника, місця можливих засад; напрямки, вигідні для дій танкових і механізованих підрозділів, азимут напрямку наступу і порядок подолання важкопрохідних ділянок; кількість пунктів обігріву та інші заходи щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу; порядок підготовки озброєння, техніки та засобів індивідуального захисту для застосування в умовах низьких температур, а також фарбування озброєння і техніки під фон місцевості та забезпечення підрозділів маскувальними костюмами.
Командир батальйону (роти) під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вживає заходів щодо завчасної підготовки вихідного району (вихідних позицій), приділяючи особливу увагу влаштуванню окопів із снігу та сховищ для обігріву особового складу.
Під час наступу у бездоріжжя вживаються заходи щодо підвищення прохідності машин, завчасного створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, пального та продовольства, а також передбачається прийом матеріальних засобів з вертольотів та літаків.
222. Наступ ведеться вздовж доріг, рік та по інших доступних напрямках; між батальйонами і ротами можуть бути значні проміжки. Це потребує організації розвідки на флангах і постійної безпосередньої охорони підрозділів.
При глибокому сніговому покритті та в інших складних умовах атака механізованих підрозділів, як правило, здійснюється в пішому порядку. При цьому танки наступають в цепу механізованих підрозділів або за ними. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку діють за танками і вогнем своєї зброї знищують противника, який перешкоджає просуванню своїх підрозділів і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах.
Спішені механізовані підрозділи при глибокому сніговому покритті наступають на лижах. Спішування особового складу і постановка на лижі проводиться, як правило, на більшому, ніж у звичайних умовах, віддаленні від противника. Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) можлива по насту або льодовому простору.
Батальйон (рота), який діє в обхідному загоні, використовуючи проміжки та відкриті фланги в бойових порядках противника, потай проникає в глибину оборони, раптовими вогневими ударами й атакою знищує противника, захоплює вказані об'єкти (рубежі) або атакою з тилу сприяє підрозділам, які наступають з фронту.
Розділ четвертий ЗУСТРІЧНИЙ БІЙ
223. Зустрічний бій можливий в різних умовах бойової обстановки: в ході маршу, при проведенні контратак в обороні, а також під час розвитку наступу. Мета зустрічного бою — розгром противника, який наступає, в короткі терміни, захоплення ініціативи та створення вигідних умов для подальших дій.
Зустрічний бій характеризується: різкою зміною обстановки та швидкоплинністю бойових дій, швидким зближенням сторін, вступом їх у бій з ходу; напруженою боротьбою за виграш часу, захоплення та утримання ініціативи і створення вогневої переваги над противником; наявністю в бойових порядках сторін значних проміжків і відкритих флангів, які допускають свободу маневру. Випередження противника в розгортанні у бойовий порядок, відкритті вогню та переході в атаку мають вирішальне значення.
224. Батальйон може вести зустрічний бій самостійно, діючи в передовому загоні (авангарді), або у складі головних сил бригади (полку), а рота — у головній (боковій) похідній заставі або у складі головних сил батальйону.
Передовий загін до рубежу, який повинен захопити, веде зустрічний бій лише в тому випадку, якщо обійти противника неможливо або недоцільно.
Авангард (головна похідна застава) повинен знищити розвідку на своєму маршруті руху, у зустрічному бою розгромити похідну охорону противника, скувати його головні сили та забезпечити вигідні умови для розгортання та вступу в бій головних сил бригади, полку (передового загону, авангарду).
Батальйону (роті) у зустрічному бою ставиться найближче завдання та указується напрямок продовження наступу.
Найближче завдання батальйону, який діє у передовому загоні, полягає у захопленні та утриманні вказаного рубежу, завданні поразки вогнем усіх засобів головним підрозділам противника та забезпеченні висування і розгортання головних сил бригади (полку).
Найближче завдання батальйону, який діє в авангарді, полягає у знищенні підрозділів охорони противника, сковуванні активними діями його основних сил та забезпеченні розгортання і вступу в бій головних сил бригади (полку).
Найближче завдання роти, яка діє у головній похідній заставі, полягає у знищенні підрозділів розвідки й охорони, захопленні вигідного рубежу та забезпеченні розгортання головних сил батальйону.
Найближче завдання батальйону (роти), який діє у складі головних сил бригади, полку (батальйону), полягає у розгромі на своєму напрямку основних сил батальйону (роти) першого ешелону частини (підрозділу) противника, який протидіє, знищенні або захопленні його артилерії, оволодінні рубежем, який забезпечує вигідні умови для знищення резервів, які підходять, та розвитку наступу.
Бойовий порядок у зустрічному бою повинен забезпечити нанесення сильного початкового удару. Він будується, як правило, в один ешелон з виділенням сильного резерву. Бойовий порядок роти будується в один ешелон.
З метою своєчасного виявлення противника заздалегідь, до початку висування головної похідної застави, висилається розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор.
225. Із зав'язкою бою головною похідною заставою командир передового загону (авангарду) швидко оцінює обстановку, приймає рішення на зустрічний бій, ставить завдання підрозділам, висувається до головної, похідної застави. На основі результатів бою головної похідної застави, особистих спостережень та даних розвідки він на місцевості уточнює своє рішення і доводить уточнені завдання до підрозділів, дає вказівки щодо взаємодії та основних питань всебічного забезпечення бою, а також вживає заходів щодо перешкодження обходу противником своїх флангів.
У задумі на зустрічний бій командир батальйону визначає: напрямок зосередження основних зусиль та вид маневру; способи розгрому противника, який висувається (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману); бойовий порядок.
226. Під час постановки завдань командир батальйону в бойовому наказі (бойовому розпорядженні), як правило, вказує:
головній похідній заставі — склад, маршрут руху, який рубіж і до якого часу захопити та утримувати для забезпечення розгортання головних сил, а також порядок дій з початком їхньої атаки;
підрозділам приданої артилерії, мінометній (артилерійській) батареї, гранатометному підрозділу — завдання щодо підтримки бою головної похідної застави та головних сил, райони вогневих позицій та час готовності до відкриття вогню, сигнали відкриття, перенесення і припинення вогню, порядок переміщення в ході бою;
механізованим (танковим) ротам — найближче завдання і напрямок продовження наступу, рубіж переходу в атаку, час атаки та маршрут виходу на рубіж переходу в атаку, хто підтримує;
резерву — склад, місце в бойовому порядку, напрямок та порядок переміщення в ході бою;
протитанковому підрозділу — завдання щодо прикриття флангів або танконебезпечних напрямків, вогневі позиції (рубежі розгортання), час їхнього заняття, порядок відкриття та припинення вогню, а також порядок переміщення в ході бою;
зенітному підрозділу — в яких напрямках вести розвідку повітряного противника і які підрозділи прикрити від ударів з повітря під час висування, розгортання та в ході бою, місце в бойовому порядку та порядок переміщення;
іншим підрозділам посилення — порядок забезпечення висування підрозділів батальйону, їх розгортання й атаки, місце в бойовому порядку та порядок переміщення в ході бою.
Під час постановки завдань командир роти, призначеної в головну похідну заставу, в бойовому наказі вказує:
головному дозору — склад, бойове завдання, порядок дій при зустрічі з противником і доповідь про обстановку;
механізованим (танковим) взводам — бойове завдання, порядок дій при зустрічі з противником;
підрозділам посилення — завдання, до виконання яких бути готовим, місце в похідному та бойовому порядках роти.
Командир роти, яка діє у складі головних сил батальйону, під час постановки завдань механізованим (танковим) взводам указує бойове завдання, рубіж та час переходу в атаку, порядок взаємодії.
227. Зустрічний бій передового загону (авангарду) починається, як правило, боєм головної похідної застави, яка при зустрічі з розвідкою і підрозділами охорони противника вогнем і рішучими діями з ходу знищує їх і продовжує виконувати поставлене завдання. Зустрівши противника, який переважає за силою, головна похідна застава займає вигідний рубіж, вогнем, активними діями на широкому фронті сковує його головні сили. Утримуючи рубіж, який зайняла, вона забезпечує маневр і розгортання головних сил батальйону, а з переходом їх в атаку наступає в указаному їй напрямку, як правило, в першому ешелоні батальйону.
Артилерійські підрозділи з ходу займають вогневі позиції, відкривають вогонь по колонах противника, які підходять, подавляють його артилерію, протитанкові засоби та підтримують бій головної похідної застави, а також висування, розгортання і бій головних сил батальйону. Протитанковий підрозділ висувається на загрозливий напрямок для прикриття розгортання головних сил батальйону.
Передовий загін (авангард) під прикриттям головної похідної застави та вогню артилерії, використовуючи потайні підступи, а іноді і маскування аерозолями (димами), швидко виходить на напрямок зосередження основних зусиль, з ходу розгортається у бойовий порядок і стрімкою атакою, як правило, у фланг або в тил завершує знищення похідної охорони противника. Знищивши похідну охорону противника, передовий загін стрімко захоплює вказаний йому рубіж та утримує його до підходу головних сил бригади, полку, а авангард сміливо проривається до головних сил противника і сковує їх. Надалі передовий загін та авангард діють, як правило, у складі першого ешелону бригади, полку.
Зенітні засоби, що знаходяться в бойових порядках, переміщуються за підрозділами, які атакують, в постійній готовності до ведення вогню по повітряних цілях.
Загородження і перешкоди підрозділи батальйону обходять або долають з ходу.
Якщо у напрямку дій батальйону висаджується тактичний повітряний десант, командир батальйону вживає всіх заходів для того, щоб швидше з'єднатися з ним і спільними діями виконати поставлене завдання.
Розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор веде розвідку колони головних сил противника, виявляє склад і напрямок висування його других ешелонів (резервів).
228. У тому випадку, коли противник переважаючими силами випередив передовий загін у виході на вказаний йому рубіж, а авангард (головну похідну заставу) у розгортанні і веде наступ, батальйон вогнем усіх засобів та активними діями на досягненому рубежі сковує противника на широкому фронті, завдає йому поразки і забезпечує найбільш вигідні умови для розгортання головних сил бригади, полку (батальйону). Механізовані підрозділи при цьому спішуються. Танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за укриттями та уражають противника вогнем. Автомобілі відводяться в укрите місце.
229. Командир батальйону (роти), який знаходиться у складі головних сил бригади, полку (батальйону), з одержанням завдання на зустрічний бій приймає рішення по карті, як правило, під час руху. Постановку завдань підрозділам, організацію взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою він здійснює, як правило, по радіо. У подальшому ці питання він уточнює на місцевості.
Батальйон (рота) потай, додержуючись заходів щодо захисту від високоточної зброї, з максимально допустимою швидкістю виходить на свій напрямок, розгортається у бойовий порядок, стрімко атакує противника і розвиває наступ у глибину.
230. При спробі противника перейти до оборони на вигідному рубежі батальйон (рота) вогнем і рішучою атакою з ходу розчленовує його бойовий порядок, знищує противника, захоплює цей рубіж і продовжує виконувати поставлене завдання.
Виявивши відхід противника, батальйон (рота) негайно переходить до переслідування, знищує підрозділи прикриття, стрімко проривається до його головних сил і у взаємодії з підрозділами, які ведуть переслідування по паралельних маршрутах, знищує їх.
Батальйон (рота), який діє на фланзі, що заходить, повинен стрімко по найкоротших шляхах вийти у напрямку відходу противника і рішуче атакувати його.
231. Рота, яка діє у боковій похідній заставі, при зустрічі з противником вогнем і активними діями на вигідних рубежах сковує його і забезпечує головним силам бригади, полку можливість маневру для виконання поставленого завдання. Під час розгортання бригади, полку (батальйону) в сторону флангу бокова похідна застава діє так само, як і головна похідна застава.
232. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону із зав'язкою зустрічного бою розгортаються за бойовим порядком батальйону по можливості у важкодоступному для танків районі. Медичний пункт батальйону та пункти технічного спостереження переміщуються за підрозділами батальйону, які атакують.
Розділ п'ятий БІЙ В ОТОЧЕННІ ТА ВИХІД ІЗ ОТОЧЕННЯ
233. Бій в оточенні вимагає від підрозділів великої витримки, ініціативи та завзятості. Відсутність сил та засобів повинні заповнюватися активністю та стійкістю підрозділів батальйону (роти) в бою, умілим маневром, використанням раптовості та застосуванням військових хитрощів.
234. Оточення є наслідком невдалого результату оборонного бою, виходу противника на фланги і в тил батальйону (роті). В обороні повинна проводитися рішуча протидія спробам противника здійснити оточення. З цією метою командир батальйону (роти) зобов'язаний: посилити спостереження, організувати додатково розвідку та вогневі засади на флангах, стиках і в проміжках, надійно забезпечивши їх протитанковим вогнем та загородженнями; прагнути не тільки запобігти оточенню, але й розгромити підрозділи противника, які обходять; організувати зосередження вогню, особливо протитанкового, всіх засобів на флангах, яким погрожують; перегрупувати сили і засоби, в першу чергу танки і бойові машини піхоти, висунути у загрозливому напрямку другий ешелон (резерв), не допустити розчленування бойового порядку батальйону (роти) і виходу противника на фланги і в тил; у взаємодії з силами старшого командира сміливо, швидко і рішуче контратакувати підрозділи противника, які обходять, у фланг і в тил, широко використовуючи вогонь артилерії та допомогу сусідів.
235. Батальйон (рота), який опинився в тилу противника, що наступає, або в оточенні, активними і рішучими діями повинен скувати як можна більше його сил і бути готовим тривалий час вести бойові дії.
Під час бою в оточенні батальйон (рота) повинен стійко утримувати район (опорний пункт), який займає, перешкоджати розчленуванню оточених підрозділів, не втрачати безпосереднього зіткнення з противником та не допускати зосередження своїх підрозділів на невеликій ділянці місцевості, де вони легко можуть бути уражені ударами всіх видів зброї. Для цього командир батальйону (роти) зобов'язаний: створити суцільний фронт кругової оборони, надійно забезпечити стики між підрозділами і міцно утримувати район (опорний пункт), який займають; підпорядкувати собі підрозділи, які не входять у склад батальйону (роти), але які опинилися в оточенні, та поставити їм завдання; підтримувати високий бойовий дух в підрозділах, організованість і постійну бойову готовність; установити і підтримувати взаємодію з підрозділами, які діють поза оточенням, і своєчасно позначати положення підпорядкованих підрозділів для своєї авіації; вогнем усіх засобів та участю в контратаках, які проводить старший командир, протидіяти атакам противника, що направлені на розчленування бойового порядку, і знищувати противника, який вклинився в оборону; швидко і потай маневрувати підрозділами, вогневими засобами, особливо танками та бойовими машинами піхоти, перекидаючи їх на загрозливі напрямки, і своєчасно відновлювати резерв; забезпечити посадку вертольотів у своєму розташуванні й організувати прийом та збір вантажів, які викидаються з літаків; установити жорсткий режим витрачання ракет, боєприпасів, продовольства та пального.
236. Вихід батальйону (роти) із оточення проводиться за дозволом старшого командира, організовано і раптово для противника. Батальйон (рота) може виходити із оточення у складі бригади, полку (батальйону) і самостійно. Вихід із оточення дрібними групами та без озброєння і техніки недопустимий.
Вихід із оточення полягає в прориві кільця оточення на вибраній ділянці (напрямку) батальйоном (ротою) самостійно або веденням зустрічних бойових дій із району оточення і підрозділами із зовнішнього фронту з метою з'єднання зі своїми військами.
Командир батальону (роти) повинен розвідкою та в ході ведення бойових дій установити слабкі місця у розташуванні противника, наявність і місця розташування його резервів і вогневих засобів у глибині, а також характер місцевості на вибраному для прориву напрямку.
Під час вибору місця прориву для виходу із оточення командир батальйону (роти) повинен урахувати віддаленість від своїх військ, у сторону яких здійснюється прорив, характер допомоги із зовнішнього фронту оточення та дії своєї авіації, особливо вертольотів.
Вихід із оточення краще здійснювати вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Чим стрімкіше здійснюється прорив, тим менше втрат понесуть підрозділи.
237. Бойовий порядок батальйону (роти) для виходу із оточення будується з підрозділів прориву, підрозділів, виділених для прикриття прориву, забезпечення флангів (заслонів) і резерву.
Для прориву кільця оточення командир батальйону (роти) призначає не менше половини всіх підрозділів і більшу частину приданої артилерії та танків. Підрозділи, які виділені для прикриття і в заслони, посилюються артилерією, танками, підрозділами інженерних військ із засобами загороджень. Частину сил і засобів підрозділів прикриття передбачається використовувати на ділянці відволікаючих дій. Резерв розташовується на такому місці, звідки забезпечується можливість висування в короткі терміни для підтримки бою підрозділів, які виділені для прориву, а також для розвитку їхнього успіху.
238. Під час виходу із оточення батальйону вказуються найближче і подальше завдання, роті — найближче завдання і напрямок продовження наступу.
Найближчим завданням батальйону може бути знищення противника на напрямку прориву та утворення пролому у фронті оточення. Подальше завдання батальйону полягає у виході підрозділів із оточення і з'єднанні їх зі своїми військами, які діють назустріч їм з метою допомоги виходу із оточення, або в оволодінні районом, який забезпечує вигідні умови для подальших дій.
Найближче завдання роти, як правило, полягає у знищенні противника на напрямку прориву та утворенні пролому у фронті оточення. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось з'єднання з підрозділами, які діють із зовнішнього фронту оточення назустріч роті, або вихід рота в район, вигідний для подальших дій.
239. Приймаючи рішення на прорив і вихід із оточення, командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: ділянку, напрямок і час прориву фронту оточення, а також ділянку відволікаючих дій; сили і засоби для прориву, прикриття та забезпечення флангів (заслонів) і їх завдання; вихідне положення підрозділів, призначених для прориву, порядок і час його заняття; порядок виходу із оточення, черговість відходу підрозділів, які прикривають прорив та які виділені в заслони; порядок взаємодії підрозділів з військами, які діють поза кільцем оточення.
240. У бойовому наказі на прорив та вихід із оточення командир батальйону (роти) під час постановки завдань указує:
підрозділам, призначеним для прориву, — засоби посилення, завдання, вихідне положення для прориву і час його заняття;
підрозділам прикриття — засоби посилення, завдання, ділянку відволікаючих дій, які сили і засоби виділити для прикриття флангів (в заслони), хто підтримує, час і порядок відходу;
резерву — склад, район зосередження і порядок переміщення;
приданим артилерійському та зенітному підрозділам, мінометній (артилерійській) батареї, гранатометному, протитанковому підрозділам — завдання щодо вогневого ураження противника та прикриття його від ударів з повітря, час і порядок виходу із оточення.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 |


