Бойовий статут сухопутних військ (стр. 9 )

Одержавши завдання на дії в спеціальному загоні, командир батальйону (роти) висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор. Батальйон (рота), використовуючи розриви, проміжки і проломи в бойовому порядку противника, а також відкриті фланги, швидко і потай виходить у призначений район, рішучою атакою, як правило, з різних напрямків, знищує підрозділи прикриття, захоплює і робить непридатними його пускові установки (гармати) та ракети (боєприпаси). Після знищення засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї спеціальний загін виконує нове бойове завдання або виходить у район дій своїх підрозділів.

168. Під час наступу на укріплений район механізований батальйон, посилений танками, артилерією, вогнеметами, підрозділами протитанкових керованих ракет, протиповітряної оборони й інженерних військ, може діяти як штурмовий загін. Для знищення противника або блокування його в довгочасних вогневих та інших важливих спорудженнях у штурмовому загоні створюються штурмові групи, в склад кожної з них входять до механізованої роти, танки, гармати, переважно самохідні, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, кулемети, вогнемети та підрозділи інженерних військ. Штурмові групи, як правило, розподіляються на підгрупи: вогневу, розгородження (підриву) і захоплення.

Штурмовому загону (групі) вказуються найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання штурмового загону, як правило, полягає в захопленні і знищенні довгочасних вогневих та інших важливих споруджень в опорних пунктах рот першого ешелону противника. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувались захоплення і знищення вогневих та інших споруджень противника в глибині його першої позиції. Найближче завдання штурмової групи полягає в захопленні або знищенні довгочасного вогневого або іншого важливого спорудження на напрямку наступу. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувались захоплення і знищення наступного вогневого або іншого спорудження противника.

Штурмовий загін (група), призначений для блокування та знищення споруджень, розташованих на передньому краю оборони противника, займає вихідне положення в безпосередній близькості від них.

Атака укріпленого району починається одночасно штурмовим загоном (групою), танковими і механізованими підрозділами першого ешелону.

Штурмовий загін (група) блокує і знищує уцілілі після вогневої підготовки атаки і заново виявлені довгочасні вогневі спорудження. Танкові і механізовані підрозділи першого ешелону сміливо прориваються в проміжки між цими спорудженнями і, не затримуючись, просуваються в глибину оборони противника, а частиною сил спільно зі штурмовими групами знищують його групи деблокування.

169. У випадку нанесення противником окремих ядерних ударів батальйон, як правило, продовжує виконувати бойове завдання і одночасно відновлює боєздатність. На тих напрямках, де противник випередив батальйон у переході в наступ, може організовуватися оборона обмеженими силами.

170. Під час наступу з подоланням ядерно-мінних загороджень командир батальйону (роти) організовує розвідку позицій прикриття та бойової охорони ядерних мін, визначає порядок розгрому противника на цих позиціях, захоплення та знищення ядерних мін, подолання зон зараження і районів зруйнувань у випадку підриву мін противником, а також склад, посилення, оснащення і місце у бойовому порядку підрозділів для безпосереднього захоплення і знищення кожної міни та порядок їхніх дій.

Підрозділам, які призначені для безпосереднього захоплення і знищення ядерних мін, крім інших сил І засобів посилення, придається інженерно-саперний взвод (відділення), який забезпечується спеціальними технічними засобами. Під час виконання завдань у підрозділі створюються група захоплення і група знищення. Група захоплення, як правило, включає основний склад підрозділів, танки з мінними тралами та бульдозерним обладнанням, а група знищення — підрозділи інженерних військ.

Під час атаки позицій прикриття і бойової охорони ядерної міни підрозділи, призначені для її безпосереднього захоплення і знищення, просуваються, як правило, за ротами першого ешелону батальйону або атакують противника, діючи разом з ними. Після знищення підрозділів прикриття і бойової охорони ядерної міни група захоплення пророблює проходи в загородженнях, оволодіває районом розташування ядерної міни, виходить на безпечну відстань від місця її встановлення і оточує цей район, забезпечуючи дії групи знищення. Група знищення веде розвідку місця встановлення ядерної міни і знешкоджує або знищує її.

У випадку підриву противником ядерної міни до підходу батальйону до району її встановлення командир батальйону організовує розвідку зони радіоактивного зараження і району зруйнувань. На основі даних розвідки він приймає рішення на обхід або подолання їх, висилаючи для пророблення проходів необхідні сили і засоби.

171. Командир танкового (механізованого) батальйону при використанні підрозділів батальйону для посилення механізованих (танкових) підрозділів знаходиться за вказівкою командира бригади (полку) на командно-спостережному пункті механізованого (танкового) батальйону, який наступає на напрямку головного удару, або на командному пункті бригади (полку). Він зобов'язаний: організувати підготовку батальйону до виконання поставленого завдання; забезпечити своєчасне прибуття танкових (механізованих) підрозділів в указані їм райони і підготовку їх до наступу; під час наступу знати обстановку, стан підрозділів, організувати безперебійне їх поповнення ракетами, боєприпасами, пальним, а також відновлення машин, які вийшли із ладу, і бути готовим за наказом командира бригади (полку) швидко зібрати батальйон для виконання бойового завдання у повному складі.

Командир механізованого батальйону в тому випадку, коли в його безпосередньому підпорядкуванні залишаються мінометна (артилерійська) батарея, гранатометний та протитанковий підрозділи, особисто управляв їхніми діями, забезпечуючи безперервну підтримку і прикриття механізованих підрозділів, які діють з танковим батальйоном на напрямку головного удару бригади (полку).

Командир танкової роти, приданої механізованому батальйону, під час прориву оборони противника знаходиться разом з командиром механізованого батальйону або поблизу нього і в подальшому переміщується безпосередньо за бойовим порядком своєї роти.

Командир механізованої роти, приданої танковому батальйону, як правило, знаходиться на командно-спостережному пункті танкового батальйону. Іноді він може переміщуватися за основними силами своєї роти.

172. Пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група батальйону, медичний пункт батальйону і пункти технічного спостереження рот переміщуються за бойовими порядками рот першого ешелону, а пункт бойового постачання батальйону, заправний та продовольчий пункти — ва другим ешелоном (резервом) батальйону.

4. Ведення наступу на противника, який обороняється, з ходу

173. Висування батальйону (роти) до рубежу переходу в атаку починається в установлений час або за командою (сигналом) старшого командира (начальника) і здійснюється з максимальною швидкістю.

Побудова колони батальйону (роти) під час висування до рубежу переходу в атаку повинна забезпечувати швидке розгортання його в передбойовий і бойовий порядки. З цією метою роти (взводи) в колоні батальйону (роти) можуть висуватися із засобами посилення, а танки, що придані механізованому батальйону — в голові колони.

З рубежу (пункту) розгортання в ротні колони вони виходять на свої напрямки.

Механізовані підрозділи, які висуваються на автомобілях, і танкові підрозділи з виходом до місця посадки десантом на танки зупиняються і особовий склад механізованих підрозділів швидко пересідає на танки. Після цього танки з десантом продовжують висування до рубежу переходу в атаку, а автомобілі механізованих рот зосереджуються в установлених місцях збору.

Розвідувальний взвод, якщо він заздалегідь не був висунутий для розвідки противника на передньому краю, висувається попереду колони батальйону і веде розвідку маршруту висування. З виходом на передній край своїх військ взвод розвідує противника в готовності до ведення розвідки в ході наступу.

Гранатометний і протитанковий підрозділи, якщо вони не залучаються до знищення противника в період вогневої підготовки атаки, і другий ешелон (резерв) батальйону до рубежу розгортання в ротні колони висуваються за ротами першого ешелону.

Придана артилерія і мінометна (артилерійська) батарея, які залучаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати і танки, які виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові керовані ракетні комплекси, а також гранатомети висуваються і займають підготовлені вогневі позиції, як правило, в ніч перед наступом, а коли це неможливо — з початком артилерійської підготовки атаки. Танки, призначені для оснащення катковими мінними тралами, виводяться в указані їм місця в порядку, встановленому командиром бригади (полку).

Зенітний підрозділ висувається, як правило, розосереджено по колоні батальйону.

174. Під час висування до рубежу переходу в атаку всі підрозділи повинні суворо дотримуватися встановлених командиром заходів захисту від високоточної зброї противника, в тому числі і заходів щодо світлового, звукового і радіомаскування.

У випадку нанесення противником масованих вогневих ударів під час висування до рубежу переходу в атаку підрозділи, які зберегли боєздатність, швидко виходять із району ураження і продовжують виконувати поставлене завдання.

Для заміни підрозділів, які втратили боєздатність, командир батальйону використовує другий ешелон (резерв).

Мінні поля, які установлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування долаються по проходах, які пророблюються загонами забезпечення руху старшого командира або групою розгородження батальйону та нештатними групами розмінування рот.

Під час застосування противником запалювальної зброї підрозділи швидко виходять із району пожежі, гасять осередки вогню на техніці і озброєнні і продовжують виконувати поставлене завдання.

175. Батальйон (рота), висуваючись з максимально допустимою швидкістю, послідовно розгортається із указаних рубежів (пунктів) в ротні та взводні колони, а з підходом до рубежу переходу в атаку — в бойовий порядок.

Атака починається з виходом в установлений час танкових і механізованих підрозділів в бойовому порядку на рубіж переходу в атаку. З цього рубежу танкові і механізовані підрозділи, взаємно підтримуючи один одного вогнем, атакують противника і стрімко просуваються до переднього краю його оборони.

Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку бойові машини піхоти (бронетранспортери) з підходом до рубежу спішування збільшують швидкість і доганяють танки. З виходом їх на цей рубіж особовий склад механізованих підрозділів за командою командирів рот швидко спішується, на ходу розгортається в цеп і слідом за танками по їхніх коліях і по пророблених проходах долає мінні поля противника.

176. Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині батальйон (рота) здійснює так само, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.

5. Форсування водних перешкод

177. Форсування водних перешкод здійснюється, як правило, з ходу. Якщо форсування водної перешкоди з ходу не вдалося або якщо цього вимагають умови обстановки, воно здійснюється з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди.

Батальйон (рота) форсує водну перешкоду, як правило, у складі головних сил бригади, полку (батальйону), а під час дій у передовому, рейдовому загонах або авангарді (головній похідній заставі) —самостійно.

В усіх випадках форсування водних перешкод вимагає ретельної підготовки і проведення заходів з метою недопущення скупчення особового складу і техніки на переправах, а також суворого додержування заходів безпеки.

178. Батальйону, який діє в складі головних сил бригади (полку), під час форсування водної перешкоди призначається ділянка форсування, яка включає основні і запасні переправи, а роті — переправи (основна і запасна). Під час форсування з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди батальйону призначається також вихідний район для форсування безпосередньо біля водної перешкоди або на віддаленні, яке вказане старшим командиром.

На ділянці форсування організовуються десантні і поромні переправи, переправи танків вбрід або під водою. Кількість і види переправ визначаються виходячи із наявності переправних засобів, характеру водної перешкоди та установленого порядку переправи батальйону (роти).

Для організованого форсування водної перешкоди батальйону (роті)призначаються: вихідний рубіж для форсування в 1—2 км, а під час заняття-вихідного району біля водної перешкоди — в 100—300 м від урізу води; район посадки (вантаження) на переправно-десантні засоби і район герметизації танків в укритих місцях на віддаленні 5—6 км від водної перешкоди, а під час заняття вихідного району для форсування безпосередньо біля водної перешкоди — ближче.

Для підтримання встановленого порядку на ділянці форсування батальйону на переправах призначаються коменданти із числа командирів підрозділів інженерних військ, а на переправі танків під водою, вбрід і підрозділів на плаваючих бойових машинах — з числа офіцерів підрозділів, які переправляються.

179. Командир батальйону (роти), організовуючи форсування водної перешкоди, повинен заздалегідь організувати розвідку водної перешкоди, прийняти рішення на форсування, поставити завдання підрозділам і організувати взаємодію.

Для розвідки водної перешкоди до намічених місць переправ висилаються розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор або дозорні відділення (танки). З виходом до водної перешкоди вони встановлюють, чи зайнятий противником протилежний берег, наявність і стан мостових переправ і бродів, найбільш зручні місця для обладнання десантних, поромних переправ і переправ - танків убрід та під водою. При відсутності противника розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор (дозорне відділення, танк) самостійно переправляється на протилежний берег. На основі даних розвідки командир батальйону уточнює місця переправ і порядок використання приданих переправних засобів.

180. Під час організації форсування крім звичайних питань командир батальйону (роти) визначає порядок розгрому противника на підступах до водної перешкоди і на протилежному березі, місця та види основних і запасних переправ, розподіл переправних засобів, маршрути і порядок висування до водної перешкоди, порядок підготовки озброєння та техніки, а також послідовність переправи підрозділів.

181. Під час постановки завдання на наступ з форсуванням водної перешкоди командир батальйону (роти) в бойовому наказі додатково вказує:

ротам (взводам) — завдання під час підходу до водної перешкоди, під час форсування і на протилежному березі, місця основних і запасних переправ, район герметизації танків, місця посадки особового складу і вантаження озброєння і техніки на самохідні переправно-десантні засоби, вихідний рубіж для форсування та час його проходження;

підрозділам артилерії, гранатометному і протитанковому підрозділам — завдання щодо підтримки підрозділів під час форсування водної перешкоди і бою на протилежному березі, а також вогневі позиції, час готовності до відкриття вогню і порядок переправи;

зенітному підрозділу — завдання щодо прикриття підрозділів від ударів повітряного противника під час виходу до водної перешкоди, в ході форсування, під час бою на протилежному березі, а також стартові (вогневі) позиції, час готовності до відкриття вогню І порядок переправи;

приданим підрозділам інженерних військ — завдання щодо інженерної розвідки місць переправ, обладнання та утримання переправ, підготовки шляхів висування до них, а також місця переправно-десантних засобів під час висування до водної перешкоди.

182. До водної перешкоди батальйон (рота) висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу.

Підготовка плаваючих бойових машин до форсування проводиться перед виходом до водної перешкоди. При цьому особливу увагу звертають на щільність зачиняння люків, бійниць, дверей, а також на справність водовідкачуючих насосів, наявність і щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятівні жилети.

Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування і завершується в районі герметизації танків.

183. Батальйон, який діє в передовому загоні, не вступаючи в бій за окремі опорні пункти противника на підступах до водної перешкоди, стрімко виходить до неї, захоплює мости, інші переправи і вигідні для форсування ділянки.

Використовуючи удари авіації і вогонь артилерії, він по захоплених мостах, на плаваючих бойових машинах та переправно-десантних засобах форсує водну перешкоду, захоплює плацдарм на протилежному березі і утримує його до підходу головних сил. Глибина плацдарму не повинна дозволяти танкам і протитанковим засобам противника вести по переправах вогонь прямою наводкою. Якщо на напрямку дій передового загону висаджений тактичний повітряний десант, то батальйон швидко з'єднується з ним і виконує поставлене завдання у взаємодії з десантом.

Батальйон (рота), який діє в авангарді (головній похідній заставі), знищує противника, що прикриває підступи до водної перешкоди, виходить до неї, при сприятливих умовах з ходу форсує її і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати водну перешкоду з ходу не вдалося, авангард (головна похідна застава) своїм вогнем завдає поразки противнику і забезпечує її форсування головними силами.

Артилерія, частина танків, протитанкові керовані ракетні комплекси і гранатомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції, завдають поразки противнику та підтримують форсування і бій підрозділів на протилежному березі.

Механізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під прикриттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсують перешкоду, знищуючи противника вогнем всіх засобів на плаву, і оволодівають протилежним. берегом.

Початком форсування («Ч») вважається момент відчалу підрозділів першого ешелону від свого берега.

Форсування водної перешкоди починається і здійснюється на обраних ділянках усіма силами першого ешелону одночасно.

Підрозділи, призначені для переправи на самохідних переправно-десантних засобах першим рейсом, вантаження озброєння, техніки і посадку особового складу проводять в укритих місцях, звідки стрімко виходять до водної перешкоди і з ходу переправляються на протилежний берег. Вантаження озброєння, техніки та посадка особового складу наступних рейсів проводиться на водній перешкоді.

Танки під час форсування водної перешкоди використовують броди, мости, пороми або переправляються під водою. Переправа танків під водою, як правило, здійснюється після оволодіння механізованими підрозділами протилежного берега і ретельної розвідки водної перешкоди. Подолавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на свої напрямки і виконують поставлені завдання.

Придані батальйону артилерійський і зенітний підрозділи, а також мінометна (артилерійська) батарея, протитанковий і гранатометний підрозділи, як правило, переправляються на плаваючих машинах та переправно-десантних засобах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась безперервність підтримки і прикриття наступу батальйону на протилежному березі. При цьому в першу чергу переправляються протитанкові засоби та самохідна артилерія. Підрозділи інженерних військ ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи та шляхи підходу до них, пророблюють проходи в інженерних загородженнях на берегах та у воді, організовують та здійснюють комендантську службу на обладнаних ними переправах.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону, а також автомобілі механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних засобах, поромах та по мостах за артилерійськими і зенітними підрозділами.

Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється переправно-десантними засобами, які повертаються після висадки підрозділів, а при необхідності і спеціально виділеними для цього переправними засобами.

184. Батальйон, який діє у складі головних сил бригади (полку), використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах або на переправно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, а танкові — під водою) безупинно по мірі підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину та у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) знищує противника.

Батальйон, який виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу, як правило, після вогневої підготовки форсування і атаки при підтримці вогню танків та інших засобів, які виділені для стрільби прямою наводкою зі свого берега.

185. Під час форсування з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди батальйон (рота), який діє у складі першого ешелону головних сил бригади (полку), посадку в бойові машини піхоти (бронетранспортери), на самохідні переправно-десантні засоби робить в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування і атаки. Сигнал про початок висування командир батальйону подає, виходячи із установленого часу початку форсування («Ч») та часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до урізу води. Підрозділи стрімко висуваються до водної перешкоди і в установлений час при підтримці вогню артилерії та інших вогневих засобів форсують її і безупинно розвивають наступ в глибину оборони противника.

186. У зимових умовах форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам) та іншій важкій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку. Озброєння і техніка переправляються на протилежний берег після посилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних в майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, при сприятливих умовах можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді і під водою.

У період інтенсивного льодоходу водні перешкоди долаються, як правило, по захоплених мостах і перекиданням підрозділів повітрям.

6. Наступ вночі

187. Ніч сприяє досягненню раптовості і зменшенню втрат від вогню противника. Успіх нічного бою залежить від ретельної його організації, заздалегідь проведеної рекогносцировки, потайності підготовки і від ступеня натренованості особового складу під час дій вночі, а також від умілого використання приладів нічного бачення та засобів освітлення.

Наступ вночі може початися з прориву оборони противника або бути продовженням денних бойових дій.

Батальйону (роті) під час наступу вночі вказується таке ж по глибині бойове завдання, як і під час наступу вдень. Батальйону додатково може вказуватися рубіж, яким він повинен оволодіти до світанку.

Бойовий порядок батальйону, як правило, будується в два ешелони.

У перший ешелон виділяється така кількість сил та засобів, яка може забезпечити виконання поставленого на ніч бойового завдання без введення в бій другого ешелону (резерву). Батальйонам першого ешелону перепідпорядковується більша кількість артилерії та інших засобів посилення.

188. Підготовка до наступу вночі проводиться заздалегідь в світлий час доби. Під час організації наступу вночі командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: видні вночі орієнтири, азимут напрямку наступу та напрямну роту (взвод); завдання щодо знищення і подавлення приладів нічного бачення, радіолокаційних засобів і, засобів світлового забезпечення противника; порядок позначення свого місцерозташування, застосування приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, освітлення місцевості та способи позначення проходів в загородженнях; заходи, щодо захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху; порядок забезпечення підрозділів освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами і патронами з трасуючими кулями.

Рекогносцировка проводиться в світлий час доби в подальшим уточненням необхідних питань вночі.

Освітлення місцевості та об'єктів перед фронтом наступу здійснюється освітлювальними авіаційними бомбами, артилерійськими снарядами, мінами та освітлювальними патронами, а позначення своїх підрозділів — світловими пристроями, які невидні зі сторони противника, та сигнальними патронами. Освітлювальні засоби використовуються за єдиним планом. Управління ними в ході наступу здійснюється командиром, у підпорядкуванні якого вони знаходяться.

Для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості місцевості, озброєння та техніки. Особовий склад забезпечується спеціальними захисними окулярами.

189. Механізований батальйон (рота) наступає вночі, як правило, в пішому порядку в тісній взаємодії з приданими йому танками. При цьому танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють, як правило, в цепу механізованих підрозділів. Другий ешелон (резерв) переміщується ближче до бойового порядку підрозділів першого ешелону.

Наступ вночі починається, як правило, після вогневої підготовки атаки. Іноді з метою досягнення раптовості наступ може починатися без вогневої підтотовки атаки. У цьому випадку артилерія відкриває вогонь з початком атаки або за сигналом командира батальйону (роти).

Напрямок наступу в ході бою позначається світловими орієнтирами (створами), а досягнутий підрозділами рубіж — сигнальними ракетами або іншими виразно видними сигналами.

З початком атаки артилерійські підрозділи перепідпорядковуються ротам. Гранатометний та протитанковий підрозділи, як правило, придаються механізованим ротам.