Бойовий статут сухопутних військ (стр. 14 )

Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, навантажені на рухомий состав (на судна, в літаки, вертольоти) надійно закріплюються, а машини, крім того, ставлять на гальма та найнижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Відповідальність за вантаження, розміщення та кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покладаєься на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом— на командирів екіпажів літаків (вертольотів).

Зенітні та інші вогневі засоби, виділені для прикриття військового ешелону (судна) на шляху прямування, займають указані начальником військового ешелону місця на платформах у голові та хвості поїзда (на верхніх палубах суден). Для відбиття раптових нальотів повітряного противника призначаються чергові зенітні та інші вогневі засоби, які повинні знаходитися в постійній готовності до ведення вогню.

289. Батальйон, який перевозиться залізничним (морським, річковим) транспортом, забезпечується на весь шлях прямування, крім військових запасів, дорожнім та вивантажувальним запасами продовольства. Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезень У військовому ешелоні (на судні) розгортається медичний пункт батальйону. Евакуація поранених та хворих із військового ешелону (із судна) здійснюється в найближчі медичні заклади.

290. Для гасіння пожеж на шляху прямування призначається черговий підрозділ, який забезпечується необхідними засобами пожежогасіння і знаходиться в постійній готовності до дій. Під час перевезення морським або річковим транспортом цей підрозділ призначається для посилення штатної судової аварійно-рятівної команди і діє за вказівкою капітана судна.

291. Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснюється з використанням проводових засобів зв'язку, особистим спілкуванням, за допомогою зв'язкових, а також світловими та звуковими сигналами.

Командир батальйону зі штабом (начальник військового ешелону) на шляху прямування розміщується під час перевезення залізничним транспортом, як правило, всередині ешелону, маючи проводовий зв'язок з начальником караулу, спостережними постами, а також з машиністом тепловоза (електровоза), а під час перевезення морським (річковим) транспортом — в одній із кают або в окремому судовому приміщенні. Під час перевезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) та штаб прямують у складі військових команд.

292. Для спостереження за повітряним противником та прилеглою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) та пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження. На шляху прямування дані повітряної, радіаційної, хімічної, біологічної обстановки начальник військового ешелону одержує також від військових комендантів залізничних (водних) ділянок, станцій (портів) та аеропортів.

Оповіщення про повітряного противника, радіоактивне, хімічне та біологічне зараження здійснюється сигналами, встановленими начальником військового ешелону, а також сигналами, які застосовуються на транспорті.

За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) та люки вагонів (судових приміщень) зачиняються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «напоготові». Зенітні та інші вогневі засоби, які виділені для відбиття повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону (капітана судна), а при раптовому нападі —самостійно, відповідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад одягає протигази (респіратори), а при необхідності за наказом командира підрозділу й інші засоби індивідуального захисту.

293. Зони радіоактивного зараження місцевості та райони акваторії, які заражені радіоактивними речовинами, під час перевезення залізничним та морським (річковим) транспортом особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. Під час проходження військового ешелону через зону радіоактивного зараження екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) можуть розміщуватися в машинах. Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу проводиться після вивантаження.

294. На шляху прямування залежно від обставин, що склалися, батальйон (рота) повинен бути завжди готовим до вивантаження (висадки) в непідготовленому місці, прямування маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зон зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоплень і до вступу в бій.

З прибуттям у кінцевий пункт перевезення батальйон (рота) швидко вивантажується (висаджується) і, додержуючись заходів бойового забезпечення, виходить в район збору в готовності до виходу в район зосередження або до виконання бойового завдання.

Розділ восьмий

РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ

1. Загальні положення

295. Батальйон (рота) на місці може розташовуватися в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування, районі відпочинку та інших районах. Район розташування призначається, як правило, на місцевості, яка має природні укриття і забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосередження та потайне їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні. Потрібно уникати розташування підрозділів поблизу важливих об'єктів, населених пунктів, по яких противник може нанести масовані вогневі, ядерні та хімічні удари.

Розташування підрозділів у населених пунктах, як правило, здійснюється в умовах суворої зими або тривалої негоди, якщо немає часу на влаштування укрить поза населеними пунктами, або при наявності населених пунктів, звільнених від місцевих жителів.

Бригаді (полку) призначаються основний та запасний райони розташування.

Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу із району не робити зайвих пересувань. Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10 кв. км.

Рота в указаному їй районі розташовується, як правило, вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100—150 м, а між взводами 300—400 м.

Мінометна (артилерійська) батарея батальйону розташовується в повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись у постійній готовності до відкриття вогню.

Гранатометний та п р о т и т а н к о в и й п і д розділи батальйону розташовуються, як правило, з механізованими ротами.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших повітряних цілях.

Розвідувальний взвод розташовується поблизу командно-спостережного пункту.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Розташування підрозділів під лініями електромережі, поблизу газо - та нафтопроводів не допускається.

296. До виходу батальйону (роти) в призначений район організовується його рекогносцировка. У склад рекогносцировочної групи, яка висилається старшим командиром, включаються, як правило, один із офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти. Вони уточнюють місця розташування рот, інших штатних і приданих підрозділів, командно-спостережних пунктів, стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують та позначають під'їзні шляхи, зустрічають свої підрозділи та відводять у призначені місця.

Забороняється робити написи або виставляти покажчики з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів.

Під час розташування батальйону (роти) в районі, звільненому від противника, командир батальйону (роти) заздалегідь організовує ретельну розвідку й очищення району від дрібних груп противника та його розвідувально-сигналізаційних приладів, які залишилися. Виявлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються й охороняються. При необхідності на шляхах руху пророблюються проходи або позначаються об'їзди. При наявності часу проводиться суцільна очистка району від мін. Для позначення пунктів і місць, несприятливих в санітарно-епідемічному відношенні, виставляються відповідні знаки.

Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у відведеному районі не допускається.

297. Під час постановки завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

механізованим, танковим та іншим штатним і приданим підрозділам —основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їхнього заняття та інженерного обладнання;

охороні — склад, позицію охорони (маршрут руху патрульних) та час її заняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття та ведення вогню, підтримання зв'язку та доповіді про противника, порядок зміни, пропуск та відзив;

зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені бойової готовності;

черговому підрозділу — склад, до яких дій бути готовим, район розташування та сигнали виклику.

298. Під час організації всебічного забезпечення командир передбачає заходи на випадок відбиття нападу наземного противника. З цією метою механізованим(танковим) та протитанковому підрозділам він указує рубежі розгортання та завдання; мінометній (артилерійській) батареї, гранатометному та приданому артилерійському підрозділам — вогневі позиції, а також визначає порядок підготовки рубежів розгортання (вогневих позицій) та виходу на них, можливий маневр вогнем та підрозділами. Для відбиття нападу повітряного противника командир батальйону (роти) визначає, які мати чергові засоби в підрозділах,, та вказує порядок ведення вогню.

Після постановки завдань та організації всебічного забезпечення командир батальйону (роти) здійснює контроль за інженерним обладнанням району розташування, технічним обслуговуванням озброєння, техніки, поповненням підрозділів ракетами, боєприпасами та іншими матеріальними засобами і підтриманням високої бойової готовності підрозділів.

299. Війська під час розташування на місці охороняються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками (батальйонами) на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

У батальйоні (роті) організовуються охорона, проводовий зв'язок між командно-спостережними пунктами, попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, оповіщення про повітряного та наземного противника, радіоактивне, хімічне, біологічне зараження, застосування запалювальної зброї, обмежується пересування особового складу та техніки, а також проводяться заходи щодо маскування.

300. Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах —секретами у складі 2—3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу. Цін розташовується в указаному командиром батальйону місці і знаходиться в постійній готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та виконання інших раптово виникаючих бойових завдань, а також для гасіння пожеж у районі розташування та поблизу нього.

301. У роті організовується безпосередня охорона, яка здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування роти, і постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

У районі розташування батальйону (роти) поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті щілини, а при наявності часу влаштовує бліндажі та сховища. Для озброєння і техніки, зенітних та чергових вогневих засобів, підрозділів на позиціях охорони, а також для ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються.

У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до околиць. Як укриття використовуються під/ вальні приміщення будівель, місцеві сховища та інші міцні спорудження.

Радіо - і тепловипромінюючі об'єкти маскуються спеціальними покриттями (екранами), поблизу них обладнуються фальшиві об'єкти (теплові пастки). У районі розташування та на підступах до нього розгортаються і підготовляються шляхи для виходу підрозділів з нього та маневру під час відбиття нападу противника.

Підрозділи в районі розташування повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття нападу наземного та повітряного противника, знищення його повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп.

Організовуючи боротьбу з повітряним десантом, командир батальйону (роти) повинен визначити місця, найбільш зручні для висадки десанту противника, встановити за ними постійне спостереження та підготувати маневр підрозділами.

302. Зміна району розташування батальйону (роти)проводиться за вказівкою старшого командира. У випадку раптового застосування противником зброї масового ураження, високоточної, запалювальної зброї або систем дистанційного мінування і при відсутності можливості своєчасно доповісти старшому командиру зміна району може проводитися за рішенням командира батальйону (роти).

Для виходу роти з району, який підлягав дистанційному мінуванню, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування, шляхом розстрілювання мін та іншими способами пророблюється прохід. Бойові машини виходять до проходу самостійно, використовуючи свої комплекти розмінування, об'їжджаючи або розстрілюючи виявлені міни.

303. У горах батальйон (рота) розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування в районах, де можливі обвали, снігові лавини, повені та селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння і техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

304. У лісі батальйон (рота) розташовується вздовждоріг та просік. У випадку виникнення лісової пожежі підготовляються шляхи виходу в запасні райони. Рятувальні роботи та гасіння пожежі здійснюється черговим підрозділом, а при необхідності і додатково виділеним особовим складом.

305. Зимою для розташування батальйону (роти) вибираються райони, які захищені від вітру. Особливу увагу приділяють підтримуванню у проїжджому стані доріг для виходу підрозділів із району розташування. Для обігріву особового складу обладнуються утеплені та опалювані укриття. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження та обмороження.

2. Батальйон (рота) у сторожовій охороні

306. Сторожова охорона здійснюється, як правило, сторожовими загонами у складі посиленої роти та сторожовими заставами у складі посиленого взводу. Іноді на важливий напрямок у сторожовий загін від дивізії може бути призначений і батальйон, у цьому випадку в сторожову заставу від сторожового загону може призначатися посилена рота.

307. Сторожовому загону (заставі) вказуються рубіж оборони та смуга охорони і ведення розвідки. Смуга охорони по фронту може досягати: для батальйону —10 км, для роти — 5 км, для взводу — 2 км.

Віддалення сторожової охорони від частин (підрозділів), які охороняються, повинно забезпечувати проведення ними маневру, організований вступ у бій і залежно від складу охорони може бути 5—15 км.

308. Батальйон (рота), призначений у сторожовий загін, займає і підготовляє до оборони вказаний йому рубіж, прикриваючи сторожовими заставами найбільш важливі напрямки. Рубіж, який займає сторожовий загін (застава), повинен бути зручним для оборони, забезпечувати хороший обзір у сторону противника та обладнуватися в інженерному відношенні.