Кооперування машинобудівних підприємств у процесі інноваційного розвитку (стр. 3 )

До етапів формування і реалізації стратегії ІР суб’єктів кооперування належать: збір і обробка інформації про сучасний стан і перспективи ІР суб’єктів кооперування; формування системи цілей ІР суб’єктів кооперування; розробка альтернативних варіантів ІР суб’єктів кооперування; аналізування внутрішнього та зовнішнього середовищ суб’єктів кооперування і вибір стратегії; проектне забезпечення реалізації стратегії ІР суб’єктів кооперування; фінансове і матеріально-технічне забезпечення реалізації стратегії ІР суб’єктів кооперування; контролювання і регулювання реалізації стратегії ІР суб’єктів кооперування.

Уточнення місця стратегії ІР в процесі стратегічного планування суб’єктів кооперативних відносин, сутності етапів стратегічного планування сприятиме удосконаленню методичного інструментарію управління кооперуванням машинобудівних підприємств у процесі ІР.

Систему управління кооперативними утвореннями доцільно розглядати з позиції управлінських рішень і особливостей їхнього формування. Її складовими елементами є: фактори, які спонукають до прийняття управлінського рішення; суб’єкти прийняття і реалізації рішення; критерії оцінювання управлінського рішення; способи, правила і технології формування управлінського рішення; управлінське рішення; методи контролювання і регулювання реалізації управлінського рішення; об’єкт управлінського рішення. У цій системі управління формування і реалізація управлінських рішень здійснюється у відповідності до такої технології: 1. Ідентифікування управлінської проблеми або формалізація ідеї щодо отримання конкретних економічних, технологічних, соціальних або інших ефектів. 2. Збір і обробка інформації із внутрішнього і зовнішнього середовищ суб’єктів кооперування щодо перспектив розв’язання виявленої проблеми або реалізації висунутої управлінської ініціативи. 3. Розробка альтернативних варіантів управлінських рішень. 4. Вибір конкретного рішення з ряду альтернативних. 5. Реалізація організаційних змін, націлених на реалізацію рішення. 6. Контролювання і регулювання процесу реалізації рішення. Представлена технологія є сукупністю логічно пов’язаних між собою етапів ідентифікування необхідності прийняття управлінських рішень, їх розроблення і реалізації на засадах застосування певних принципів і методів.

Як відомо, управлінське рішення – це завершальний етап процесу розв’язання управлінської проблеми або реалізації конкретної управлінської ініціативи, який передбачає цілеспрямоване використання керівниками форм влади, стилів керівництва, методів впливу на підлеглих задля досягнення очікуваних результатів у необхідні терміни. Проведені дослідження показали, що особливою ознакою прийняття управлінських рішень суб’єктами кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР є їхня синергетичність. Вона забезпечується врахуванням розробниками управлінських рішень: інтересів усіх суб’єктів кооперування в міру вагомості їхньої участі в кооперативному формуванні; спільних і відмінних факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ суб’єктів кооперування.

Важливим завданням керівників, які ухвалюють управлінські рішення під час формування кооперативних утворень, є оцінювання управлінських рішень. Враховуючи різну інформаційно-цільову спрямованість методів оцінювання управлінських рішень, є підстави стверджувати, що управлінські рішення щодо формування кооперативних утворень у процесі ІР необхідно оцінювати на засадах інтеграційного підходу. Запропонований метод оцінювання управлінських рішень передбачає:

1) обчислення рівня економічної ефективності управлінського рішення:

(27)

де Pp – приріст прибутку, отриманого суб’єктами кооперування після реалізації рішення, тис. грн.; Pv – приріст витрат суб’єктів кооперування, пов’язаних з формуванням і реалізацією управлінського рішення, тис. грн.;

2) обчислення рівня якості управлінського рішення:

(28)

де х1 – бальна оцінка виконання цілей управлінських рішень; х2 – бальна оцінка узгодженості управлінського рішення з іншими управлінськими рішеннями; х3 – бальна оцінка зміни конфліктності в середовищі суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення; х4 – бальна оцінка зміни іміджу суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення; у1 – коефіцієнт вагомості показника виконання цілей управлінських рішень, частки одиниці; у2 – коефіцієнт показника узгодженості управлінського рішення з іншими управлінськими рішеннями, частки одиниці; у3 – коефіцієнт вагомості показника конфліктності в середовищі суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення, частки одиниці; у4 – коефіцієнт вагомості показника зміни іміджу суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення, частки одиниці (сума цих коефіцієнтів вагомості дорівнює одиниці); k – максимальна кількість балів, якою може бути оцінена якість рішень без врахування вагомості окремих складових якості;

3) обчислення узагальнюючого коефіцієнта наслідків реалізації управлінського рішення[2]

(29)

де Z1 – вагомість коефіцієнта Ее, частки одиниці; Z2 – вагомість коефіцієнта Jr, частки одиниці. При цьому Z1+Z2=1.

За результатами обчислення узагальнюючого коефіцієнта ефективності управлінських рішень, розроблених і реалізованих суб’єктами кооперування процесі ІР, доцільно проводити факторний аналіз досягнутого рівня ефективності управлінського рішення, що забезпечить встановлення причинно-наслідкових зв’язків між факторними і результативними ознаками, які характеризують рівень економічної ефективності і рівень якості управлінських рішень.

Серед способів забезпечення зростання якості управлінських рішень і підвищення рівня їхньої економічної ефективності доцільно виділити: застосування інформаційних систем, що базуються на автоматизованих модулях акумулювання, обробки, зберігання і використання управлінської інформації; впровадження в процес вироблення управлінських рішень систем підтримки прийняття колективних рішень; використання моделей мотивування суб’єктів кооперативних формувань, які диференційовані за групами працівників, що мають різного характеру потреби, а також за групами працівників, що мають різний рівень професійної підготовки і практичний досвід; комбінування альтернативних методів контролювання етапів формування і виконання рішень у просторі і часі; інтегрування використовуваної інформаційної системи управління в інші локальні і глобальні інформаційні системи шляхом узгодження їхніх форматів даних і налагодження відповідних комунікацій; посилення відповідальності суб’єктів за формування і реалізацію управлінських рішень; формування цільових фондів для прискорення створення належних організаційних, матеріально-технічних, інформаційних, фінансових умов, необхідних для виконання ухвалених управлінських рішень тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо удосконалення кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР.

1. Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії та практиці споживчого і виробничого кооперування, а також спеціалізації виробництва, аналізу досвіду економічно розвинутих країн щодо кооперування у сфері інноваційної діяльності, обґрунтуванню необхідності активізування створення кооперативних утворень у національній інноваційній системі, є частина питань, які досліджені фрагментарно і продовжують залишатись дискусійними. До них слід віднести: особливості оцінювання рівня ІР машинобудівних підприємств; способи ідентифікування наслідків реалізації управлінських рішень щодо кооперування в системах ІР підприємств; встановлення етапів технології формування і реалізації стратегій кооперування тощо. Значною мірою суперечності виникають через відсутність чіткості у формулюванні термінів і понять, через недосконалість низки класифікацій у теорії кооперування в системах ІР машинобудівних підприємств тощо.

2. Базуючись на кількісному та якісному, функціональному, системному та процесійному наукових підходах, у дисертації сформульовано низку висновків, а також розроблено рекомендації, які мають теоретичну і практичну цінність. Теоретичне значення мають такі положення дисертації, як уточнення сутності поняття «система інноваційного розвитку машинобудівного підприємства», класифікація видів і форм кооперування, ідентифікування етапів технології формування і реалізації стратегій кооперування, а також вироблення управлінських рішень у системах ІР машинобудівних підприємств тощо. Своєю чергою, запропоновані методи: оцінювання ефективності кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР; ідентифікування резервів підвищення ефективності кооперування; встановлення рівня ІР машинобудівних підприємств; виявлення наслідків реалізації управлінських рішень щодо кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР мають практичне значення. Вказані положення доцільно використовувати керівникам машинобудівних підприємств при формуванні та реалізації управлінських рішень щодо формування кооперативних утворень у процесі ІР.

3. Система ІР підприємства є однією з підсистем управління, функцією якої є формування інноваційного потенціалу та його практичне застосування на засадах активізування креативних пошуків працівників, впровадження сучасних технологій, застосування нетрадиційних шляхів розв’язання виробничо-господарських проблем, покращання властивостей існуючої і створення нової продукції. Найбільш раціональним шляхом досягнення очікуваних ефектів від формування систем ІР є наукове, виробниче і фінансове кооперування підприємств. Форми і види кооперування значною мірою визначають його наслідки, проте вони не пов’язані з критеріями ефективності кооперування.

4. Ефективність кооперування може оцінюватись на засадах застосування кількісного, поведінкового і маркетингового підходів. Інформація, отримана суб’єктами кооперування внаслідок застосування кількісного підходу, є підставою для ухвалення управлінських рішень у сфері управління витратами машинобудівних підприємств, сформованими інвестиційними портфелями, дебіторською і кредиторською заборгованостями тощо. Поведінковий підхід дозволяє керівникам машинобудівних підприємств, які виступають суб’єктами кооперування, отримати дані, які є підґрунтям для формування і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з організаційними змінами, що націлені на удосконалення використовуваної системи мотивування суб’єктів кооперування, усунення конфліктів у формальних і неформальних групах, покращання умов для саморозвитку і самовираження працівників, посилення трудової дисципліни тощо. Щодо маркетингового підходу, то він дозволяє отримати інформацію, на основі якої можна ухвалювати управлінські рішення стосовно обрання маркетингових стратегій, стратегій рекламування інноваційної продукції, доцільності розширення кооперативного формування, встановлення критеріїв підбору потенційних учасників кооперативного формування тощо.

5. Розроблений комплекс методів, зокрема щодо ідентифікування резервів підвищення ефективності кооперування, оцінювання ефективності кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР, встановлення рівня ІР, ідентифікування наслідків реалізації управлінських рішень доцільно використовувати суб’єктам ІР під час розширення існуючих і започаткування нових кооперативних формувань. Це забезпечить обґрунтованість рішень, а також адекватність встановлення причинно-наслідкових зв’язків між факторними і результативними ознаками, які характеризують їхню результативність.

6. Технологія формування і реалізації стратегії кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР є сукупністю послідовно реалізовуваних операцій щодо забезпечення у довгостроковій перспективі позитивної зміни значень показників, які характеризують ІР. Запропоновані уточнення цієї технології дозволять суб’єктам кооперування оптимізувати використання інноваційного потенціалу, активізувати формування креативних управлінських рішень, збільшити чисельність прибуткових комерціалізованих інновацій.

7. На основі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:

- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України використовувати методи і моделі оцінювання рівня ефективності кооперування, рівня ІР суб’єктів кооперування; ідентифікування резервів підвищення ефективності кооперування; встановлення результативності реалізації управлінських рішень суб’єктами кооперування тощо.

- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України використовувати уточнений понятійний апарат, класифікації і принципи, які стосуються кооперування машинобудівних підприємств у процесі ІР.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

ОПУБЛІКОВАНО

1.Офік М. П[3]. Оцінювання ефективності кооперування в системі інноваційного розвитку підприємств / М. П.Офік // Інвестиції: практика та досвід. – №22. – 2010. – С. 10-15.

2. Офік і рекомендації з оцінювання рівня інноваційного розвитку підприємств / М. П. Офік // Економіка та держава. – 2010. – №12. – С. 21-23.

3. Офік підвищення ефективності кооперування в системі інноваційного розвитку підприємств / М. П. Офік // Ефективна економіка. – №9. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. economy. nayka. .

4. Офік ічне планування інноваційного розвитку підприємств в умовах формування кооперативних відносин / М. П. Офік // Економічний простір: збірник наукових праць. – 2010. – №41. – 280-290.

5. Офік інські рішення щодо забезпечення позитивного впливу кооперування на рівень інноваційного розвитку підприємств / М. П.Офік // Науковий вісник НЛТУ України. –Львів: РВВНЛТУ України. – 2010. – №20.13. – С.209-215.

6. Офік М. П. Місце кооперування в системі креативно-інноваційного розвитку підприємства / О. Є.Кузьмін, М. П.Офік, -Голобородько, ієць // Науковий вісник НЛТУ України. –Львів: РВВНЛТУ України. – 2010. – №20.11. – С.91-97. (Внесок автора: уточнено зв’язки між складовими елементами системи креативно-інноваційного розвитку підприємства).

7. Офік побудови кооперативних відносин у системі креативно-інноваційного розвитку підприємств / О. Є. Кузьмін, М. П. Офік, -Голобородько, ієць // Науковий вісник НЛТУ України. –Львів: РВВНЛТУ України. – 2010. – №20.12. – С.105-112. (Внесок автора: виділено і розкрито сутність принципів побудови кооперативних відносин у системі креативно-інноваційного розвитку підприємств).

8. Офік , що впливають на ефективність кооперування в системі креативно-інноваційного розвитку підприємств / М. П. Офік, ієць, іцька // Наукові записки. – Львів: Українська академія друкарства. – 2011. – С.155-160. (Внесок автора: виділено і проаналізовано фактори, що впливають на ефективність кооперування в системі креативно-інноваційного розвитку підприємств).

Публікації, що додатково відображають результати дослідження

9. Офік ії корпоративного управління / М. П.Офік // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 45 річниці Полтавського університету споживчої кооперації України [«Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти»], (м. Полтава, 10-12 травня 2006р.).– Полтава: ПУСКУ, 2006. – С. 101.

10. Офік і положення і методи сучасного управління / М. П.Офік // Материалы I международной научно-практической конференции [«Наука и технологии: шаг в будущее 2006» ], (м. Белгород, 20-31 марта 2006г.). – Белгород: Руснауч-книга. – Т.21. – 2006. – С. 25-27.

11. Офік і умови активізації інвестиційної діяльності в Україні / М. П. Офік // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і молодих вчених [«Проблеми входження України в глобальні економічні структури: стратегічні пріоритети»], (м. Чернівці, 13 березня 2006р.). – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С. 224-226.

12. Офік і становлення малого та середнього бізнесу в Україні / І. М.Комарницький, М. П.Офік // Матеріали ІІ всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [«Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці»], (м. Хмельницький, 24 травня 2007р.). – Хмельницький: ПВНЗ «УЕП». – Ч.1. – 2007. – С. 184-189.

13. Офік управління – як фактор активізації інвестиційної діяльності в Україні / І. М. Комарницький, М. П. Офік // Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Маркетингові дослідження на ринку товарів та послуг»]. (м. Львів, 22 грудня 2007р.). – Львів: Апріорі, 2010. – С. 132-134. (Внесок автора: розкрито сутність поняття «корпоративне управління»).

14. Офік кооперування у системі креативно-інноваційного розвитку машинобудівних підприємств / іаді, М. П.Офік, ієць // Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції [«Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу»], (м. Суми, 29 вересня -1 жовтня 2010р.).– Суми: Тов Друкарський дім “Папірус”, 2010. – С. 40-45. (Внесок автора: виділено і розкрито сутність принципів побудови кооперативних відносин у системі креативно-інноваційного розвитку підприємств).

15. Офік М. П. Місце кооперування в системі креативно-інноваційного розвитку логістичної системи підприємства / М. П. Офік, -Голобородько, ієць // Метеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференції [«Маркетинг та логістика в системі менеджменту»], (м. Львів, 4-6 листопада 2010р.).– Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – С. 376-378. (Внесок автора: уточнено зв’язки між складовими елементами системи креативно-інноваційного розвитку логістичної системи підприємства).

16. Політило інноваційного розвитку підприємства в умовах створення кооперативних формувань / Політило М. П. // Матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції [«Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації»], (м. Тернопіль, 9 -10 грудня 2010р.).– Тернопіль: Крок, 2010. – С. 133-134.

17. Politylo M. Mangement system in innovation cooperating machinery enterprise development / Politylo M. // Materials of the conference for the students and junior research staff [«Majesty of marketing»], (Dnipropetrovsk, 7-9 december 2010).– Dnipropetrovsk, 2010. – p. 123-124.

Анотація

Політило машинобудівних підприємств у процесі інноваційного розвитку. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2011.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо удосконалення кооперування машинобудівних підприємств у процесі інноваційного розвитку. У результаті виконаного дослідження уточнено сутність поняття «система інноваційного розвитку машинобудівного підприємства», а також класифікації видів і форм кооперування; запропоновано метод оцінювання ефективності кооперування машинобудівних підприємств у процесі інноваційного розвитку; розроблено модель ідентифікування резервів підвищення ефективності машинобудівних підприємств у процесі інноваційного розвитку; удосконалено метод оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств; ідентифіковано етапи технології формування і реалізації стратегій кооперування, а також вироблення управлінських рішень у процесі інноваційного розвитку машинобудівних підприємств; розроблено метод оцінювання наслідків реалізації управлінських рішень.

Ключові слова: кооперування, система, інноваційний розвиток, ефективність.

Annotation

Politylo М. P. Cooperation of machine-building enterprises is in the process of innovative development. It is Manuscript. Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04. is Economy and management enterprises (by types of economic activities). National university “Lvіv Politechnics”, Lviv, 2011.

In dissertation theoretical generalization and new decision of scientific – development of theoretical positions and applied recommendations is resulted in relation to the improvement of co-operation in the systems of innovative development of machine-building enterprises. As a result of the executed research essence of concept is specified «system of innovative development of machine-building enterprise», and also classifications of kinds and forms of cooperation; methodical recommendations are offered from the evaluation of efficiency of cooperation in the systems of innovative development of machine-building enterprises; methodical recommendations are developed from authentication of backlogs of increase of efficiency of co-operation in the systems of innovative development of machine-building enterprises; methodical recommendations are improved from the evaluation of level of innovative development of machine-building enterprises; the stages of technology of forming and realization of strategies of co-operation, and also making of administrative decisions, are identified in the systems of innovative development of machine-building enterprises; methodical recommendations are developed from the evaluation of consequences of realization of administrative decisions in relation to co-operation in the systems of innovative development of enterprises.

Keywords: cooperation, system, innovative development, efficiency.

Аннотация

Политыло машиностроительных предприятий в процессе инновационного развития. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. – Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Национальный университет “Львивська политэхника”, Львов, 2011.

Несмотря на большое количество научных трудов и значительные достижения в теории и практике потребительского и производственного кооперирования, а также специализации производства, анализа опыта экономически развитых стран относительно кооперирования в сфере инновационной деятельности, обоснованию необходимости активизирования создания кооперативных образований в национальной инновационной системе, есть часть вопросов, которые исследованы фрагментарно и продолжают оставаться дискуссионными. К ним следует отнести: особенности оценивания уровня инновационного развития машиностроительных предприятий; способы идентифицирования последствий реализации управленческих решений относительно кооперирования в системах инновационного развития предприятий; установление этапов технологии формирования и реализации стратегий кооперирования, а также выработка управленческих решений, в системах инновационного развития машиностроительных предприятий и т. п. В значительной степени противоречия возникают из-за отсутствия четкости в формулировке понятий, несовершенности ряда классификаций в теории кооперирования в процессе инновационного развития машиностроительных предприятий и т. п. Базируясь на количественном и качественном, функциональном, системном и процесном научных подходах, в диссертации сформулирован ряд выводов, а также разработаны рекомендации, имеющие теоретическую и практическую ценность. Теоретическое значение имеют такие положения диссертации, как уточнение сущности понятия «система инновационного развития машиностроительного предприятия», классификация видов и форм кооперирования, идентифицирование этапов технологии формирования и реализации стратегий кооперирования, а также выработка управленческих решений в системах инновационного развития машиностроительных предприятий. В свою очередь, предложенные методы и модели по: оцениванию эффективности кооперирования машиностроительных предприятий в процессе инновационного развития; идентифицированию резервов повышения эффективности кооперирования; установлению уровня инновационного развития машиностроительных предприятий; выявлению последствий реализации управленческих решений относительно кооперирования в процессе инновационного развития предприятий имеют практическое значение. Указанные положение целесообразно использовать руководителям машиностроительных предприятий при разработке и реализации управленческих решений относительно формирования кооперативных образований в процессе инновационного развития. Система инновационного развития предприятия является одной из подсистем управления, функцией которой является формирование инновационного потенциала организации и его практическое использование, базируется на принципах активизирования креативной деятельности, внедрения современных технологий, поиска нетрадиционных путей решения производственно-хозяйственных проблем, улучшения свойств существующей и создания новой продукции. В условиях глобализации коммуникационных систем, активизирования интеграционных процессов и заострения конкуренции на рынках готовой продукции наиболее рациональным путем достижения ожидаемых эффектов от формирования систем инновационного развития является научное, производственное и финансовое кооперирование предприятий. Формы виды кооперирования в значительной степени определяют его последствия, однако они не связаны с критериями эффективности кооперирования. Эффективность кооперирования может оцениваться на принципах применения количественного, поведенческого и маркетингового подходов. Информация, полученная субъектами кооперирования в результате применения количественного подхода, является основанием для принятия управленческих решений в сфере управления расходами машиностроительных предприятий, сформированными нвестиционными портфелями, дебиторской и кредиторской задолженностями и т. п. Поведенческий подход позволяет руководителям машиностроительных предприятий, выступающих субъектами кооперирования, получить данные, являющиеся основой для формирования и реализации управленческих решений, связанных с организационными изменениями, нацеленными на усовершенствование используемой системы мотивирования субъектов кооперирования, устранение конфликтов в формальных и неформальных группах, улучшение условий для саморазвития и самовыражения работников, усиления трудовой дисциплины и т. п. Относительно маркетингового подхода, то он позволяет получить информацию, на основе которой можно принимать управленческие решения относительно избрания маркетинговых стратегий, стратегий рекламирования инновационной продукции, целесообразности расширения кооперативного формирования, установления критериев подбора потенциальных участников кооперативного формирования и т. п. Разработаный комплекс методов и моделей, в частности относительно идентифицирования резервов повышения эффективности кооперирования, оценивания эффективности кооперирования в системах инновационного развития машиностроительных предприятий, установления уровня инновационного развития, идентифицирования последствий реализации управленческих решений, целесообразно использовать субъектам инновационного развития во время расширения существующих и образования новых кооперативных формирований.

Ключевые слова: кооперирование, система, инновационное развитие, эффективность.

[1] Інноваційний розвиток (ІР) – це результат практичного використання інноваційного потенціалу, ознаками якого є розроблення і впровадження інноваційних ідей, які спрямовані на отримання економічних, соціальних, технологічних та інших ефектів.

[2] Якщо , то чим ближче значення E до 1 тим воно оптимальніше, якщо , то чим більше значення Е тим воно оптимальніше.

[3] Прізвище Офік змінено на прізвище Політило у зв’язку із одруженням.