Модуль 2 (стр. 2 )

Однак, необхідно ще раз звернути увагу на те, що у кожному конкретному випадку при вирішенні питання про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство потрібно всебічно і в повному обсязі розглядати всі обставини справи, враховуючи найменші особливості.

На п’ятому етапі господарський суд у двотижневий термін з дня прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (по статті 52 Закону про банкрутство) приймає постанову про визнання цього боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Господарський суд при відкритті такої процедури може призначити ліквідатором працівника державного органу з питань банкрутства.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється в загальному порядку черговості, який визначено у ст.31 Закону про банкрутство і буде розглянуто далі.

Ліквідаційна процедура закінчується складанням ліквідатором ліквідаційного балансу та звіту про свою діяльність, які подаються на затвердження господарському суду. Після такого затвердження господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи — банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, що здійснив державну реєстрацію юридичної особи — банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Стосовно громадянина-підприємця, якого визнано банкрутом, ліквідаційна процедура проводиться державним виконавцем або ліквідатором.

Господарський суд виносить ухвалу про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію громадянина-підприємця — банкрута, та органам державної податкової служби за його місцезнаходженням.

Ø Спрощена процедура банкрутства

Існує значно спрощена процедура ліквідації підприємств — юридичних осіб за відсутності боржника, визнаного банкрутом, або необхідного майна, а також скорочені терміни розгляду справ цієї категорії.

Для визнання ознак, на підставі яких боржник може бути визнаний відсутнім, необхідно:

ü фактичне припинення боржником господарської діяльності;

ü неможливість установити місцезнаходження громадянина чи керівника боржника — юридичної особи.

За наявності цих умов кредитор звертається в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника.

У відношенні відсутнього боржника може бути винесене тільки визначення про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто введення процедури розпорядження майном боржника, мирова угода і санація не представляються можливими.

Господарський суд у двотижневий термін із дня прийняття визначення про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника приймає постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Державний орган з питань банкрутства в тижневий термін представляє в господарський суд кандидатуру ліквідатора (в тому числі його працівників) після одержання копії постанови господарського суду про визнання відсутнього боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ліквідація відсутнього боржника, визнаного банкрутом, проводиться ліквідатором (п ризначеним в особливому порядку, без участі кредиторів), який повинен здійснити наступні дії.

По-перше, ліквідатор повинен повідомити державний орган з питань банкрутства про те, що приступає до ліквідації відсутнього боржника, визнаного банкрутом, у рамках повноважень, обумовлених положеннями визначення відповідного господарського суду. Ліквідатор письмово сповіщає кожного відомого кредитора про нижченаведене:

а) прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом;

б) проведення спрощених процедур через відсутність боржника;

в) необхідність у місячний термін після одержання повідомлення висунути свої претензії до боржника.

До пріоритетних задач, поставлених перед ліквідатором у процедурі ліквідації відсутнього боржника, визнаного банкрутом, належить виявлення майна відсутнього боржника.

У випадку якщо ліквідатором виявлене майно відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд за клопотанням ліквідатора може винести визначення про припинення процедури банкрутства і перехід до загальних процедур банкрутства. У цьому разі задоволення вимог кредиторів проводиться в порядку черговості. Кредитори мають право оскаржити результати розгляду їхніх вимог ліквідатором у господарський суд до затвердження останнім ліквідаційного балансу.

Після розрахунків з кредиторами чи у випадку, якщо майно не виявлене, по закінченні ліквідаційної процедури ліквідатор складає ліквідаційний баланс і подає його в господарський суд разом зі звітом про свою діяльність. Слід зазначити, що ліквідаційний баланс є необхідним елементом ліквідаційної процедури. Тільки за наявності ліквідаційного балансу скасовується державна реєстрація суб'єкта господарювання. У звіті ліквідатор вказує на ті заходи, які він провів у рамках ліквідації відсутнього боржника, визнаного банкрутом.

Господарський суд затверджує звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс і виносить визначення про ліквідацію юридичної особи. Одержавши визначення господарського суду, ліквідатор повідомляє відповідний державний орган з питань банкрутства.

Спрощена процедура ліквідації поширюється також на боржників - юридичних осіб, майно яких свідомо не дозволяє покрити судові витрати у справі про банкрутство чи коли протягом останніх 12 місяців не проводилися операції на рахунках боржника, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника.

З метою одержання інформації про наявність нерухомого і рухомого майна боржника ліквідатори звертаються у Бюро технічної інвентаризації, що здійснюють облік державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке перебуває у власності юридичних і фізичних осіб, і відповідні управління ДАІ УВСУ.

Процедура реєстрації нерухомого майна здійснюється через Бюро технічної інвентаризації, яке здійснює облік державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб за адресою перебування об'єктів нерухомості, а не за назвою юридичних осіб — власників цього нерухомого майна.

3. Заявлення органом державної податкової служби кредиторських вимог

Необхідно розрізняти поняття "подання заяви про порушення справи про банкрутство" та "заявлення кредиторських вимог". Так, заява про порушення справи про банкрутство подається органами державної податкової служби, а кредиторські вимоги заявляються ними у тих випадках, коли провадження у справі про банкрутство порушено за заявою самого боржника або іншого кредитора. При заявленні кредиторських вимог не потрібно, щоб сума податкового боргу такого платника перевищувала 300 мінімальних заробітних плат, а також не має значення, який термін виникнення податкового боргу.

Заявити свої кредиторські вимоги орган державної податкової служби може лише у межах місячного терміну з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в газетах "Голос України" чи "Урядовий кур'єр" або в друкованому виданні відповідної обласної ради за місцезнаходженням боржника.

Треба мати на увазі, що заявлені органом державної податкової служби кредиторські вимоги, відповідно до статті 14 Закону про банкрутство, підлягають визнанню боржником.

Заяви кредиторів про грошові вимоги, щодо яких є заперечення боржника, повинні бути подані до господарського суду, який розглядає їх у процедурі провадження у справі про банкрутство, і за результатами такого розгляду суд може винести ухвалу про включення грошових вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Тобто на орган державної податкової служби може бути додатково покладено обов'язок доведення правомірності своїх вимог.

Необхідно уважно стежити за публікаціями в зазначених друкованих виданнях, оскільки вимоги, заявлені після закінчення місячного терміну, не розглядаються і вважаються погашеними.

Відмінності зазначених понять можливо сформулювати таким чином:

Подача заяви про порушення справи про банкрутство	Заявлення кредиторських вимог
Справа про банкрутство порушується за ініціативою органу державної податкової служби	Справа про банкрутство порушується за ініціативою самого боржника або інших кредиторів
Терміни звернення до суду із відповідною заявою не встановлені	Органу державної податкової служби необхідно заявити свої кредиторські вимоги протягом місяця з моменту опублікування в офіційних друкованих виданнях оголошення про порушення справи про банкрутство
Всі обов'язки щодо надання необхідних відомостей, документів, пошуку кандидатури арбітражного керуючого покладаються на орган державної податкової служби	Всі обов'язки щодо надання необхідних відомостей, документів, пошуку кандидатури арбітражного керуючого покладаються на ініціатора банкрутства (боржника або інших кредиторів)
Термін розгляду справи в господарському суді - приблизно два місяці з дня отримання господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство	Термін розгляду справи в господарському суді - приблизно 3,5-4 роки з дня отримання господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство

Ø Участь органів державної податкової служби у процедурі банкрутства боржника при порушенні справи за заявою іншого кредитора або самого боржника

Процедура банкрутства боржника за ініціативою самого боржника або іншого кредитора складається з шести етапів, які можна викласти схематично таким чином:

І етап	Подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство	Здійснюється без участі працівників підрозділу погашення прострочених податкових зобовязанm
II етап	Прийняття господарським судом даної заяви і порушення провадження у справі. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів	Здійснюється без участі працівників підрозділу погашення прострочених податкових зобовязанm
III етап	Заявлення органами державної податкової служби своїх кредиторських вимог	Для цього працівники підрозділу погашення прострочених податкових зобов’язань збирають відповідні матеріали, що підтверджують неплатоспроможність боржника, а також його податковий борг, та передають ці матеріали працівникам юридичної служби, як 1) стосовно боржника - юридичної особи: · копія акта документальної перевірки, в якому зафіксовано правопорушення боржника; · копія рішення про застосування фінансових санкцій на підставі вищезазначеного акта, суму яких включено до загальної суми податкового боргу боржника; · копії декларацій, за якими не виконані податкові зобов'язання; · копії платіжних вимог органів державної податкової служби, виписаних на суму податкового боргу та не виконаних банком; · інформація про стан розрахунків боржника з бюджетом на дату подання органом державної податкової служби заяви про свої кредиторські вимоги; · копії першої та другої податкових вимог; · акт опису майна, яке знаходиться у податковій заставі; 2) стосовно боржника — громадянина-підприємця: · копія акта документальної перевірки, в якому зафіксовано правопорушення боржника; · копія рішення про застосування фінансових санкцій або постанови про застосування адміністративного стягнення, що прийняте(ті) на підставі вищезазначеного акта; · виконавчий лист, акт про його повернення, складений державним виконавцем і затверджений суддею (згідно зі статтею 371 ЦПК України); · копії платіжних вимог органів державної податкової служби, виписаних на суму податкового боргу та не виконаних банком; · інформація про стан розрахунків боржника з бюджетом на дату подання органом державної податкової служби заяви про свої кредиторські вимоги; · паперові копії особових рахунків боржника за кожним видом платежу, за яким виник податковий борг, не менше ніж за три місяці; · за наявності рахунку(ів) довідка банку про відсутність коштів на поточному рахунку(ах) боржника. Під час провадження у справі про банкрутство боржника представники органу державної податкової служби беруть участь у засіданнях господарського суду у даній справі, у зборах кредиторів, можуть бути обраними до комітету кредиторів, у зв'язку з чим отримують право контролювати дії арбітражного керуючого на кожному етапі провадження (розпорядження майном боржника, санації, ліквідації)
IV етап	Винесення господарським судом ухвали про проведення санації. Призначення керуючого санацією	При проведенні процедури санації представники органу державної податкової служби, будучи обраними до комітету кредиторів: · голосують по всіх питаннях, які розглядаються комітетом; · вносять пропозиції щодо продовження або скорочення строку процедури санації боржника; · погоджують кандидатури керуючого санацією, обирають інвестора (інвесторів), схвалюють план санації боржника; · погоджують укладення керуючим санацією угод щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди, а також угод, щодо яких є заінтересованість; · звертаються із клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією, надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; · можуть оскаржувати в господарському суді дії керуючого санацією. Представникам органів ДПС в господарському суді у справі про банкрутство для вирішення питання про санацію чи ліквідацію боржника потрібно: 1. Проаналізувати фінансово-господарську діяльність боржника; 2. Проаналізувати план санації (Детальніше – ст.22)
V етап	Визнання господарським судом боржника банкрутом. Відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора	При проведенні ліквідаційної процедури представники органу державної податкової служби, будучи обраними до комітету кредиторів: - звертаються до господарського суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень ліквідатора та про призначення нового ліквідатора, надання згоди на укладання арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; - можуть бути обраними для роботи в ліквідаційній комісії; - можуть оскаржувати до господарського суду дії ліквідатора. (Детальніше – ст..23)
VI етап	Затвердження ліквідаційного балансу. Винесення ухвали господарським судом про ліквідацію юридичної особи-банкрута

4 Мораторій на задоволення вимог кредиторів

Після прийняття заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд вводить процедуру розпорядження майном, призначає розпорядника майна, а також вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій вводиться ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство

Працівник підрозділу органу державної податкової служби, який отримав дану ухвалу, повинен

ü в той же день повідомити про введення мораторію підрозділ обліку та звітності;

ü проконтролювати, що з дати винесення ухвали не нараховується пеня на суми податкового боргу боржника, не застосовуються до даного боржника фінансові санкції, а також не формуються платіжні вимоги.

Для виконання вимог, зазначених в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство, органи державної податкової служби подають до господарського суду Акт про перевірку наявності матеріальних цінностей у платника податків.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів (далі - мораторій) - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів, крім виплат із заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку з зобов'язаннями боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; - не нараховуються штраф, пеня, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій вводиться ухвалою господарського суду про порушення справи про банкрутство.

Всі вимоги органів державної податкової служби щодо сплати боржником податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафу, пені, термін сплати по яких не настав до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, після дії мораторію у зв'язку із закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури чи затвердження господарським судом мирової угоди, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію.

5. Повноваження органів державної податкової служби під час проводження справи про банкрутство у суді

Ухвала господарського суду, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, що включаються арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.