Модуль 2 (стр. 1 )

МОДУЛЬ 2

2.5. Місце та роль ОДПС у процедурі банкрутства. Мирова угода

Ви будете вивчати:

Місце та роль органів державної податкової служби України в процедурі банкрутства:

Ø порушення справ про банкрутство боржників за ініціативою органів державної податкової служби;

Ø заявлення органом державної податкової служби кредиторських вимог;

Ø мирова угода;

Ø черговість задоволення вимог кредиторів.

Мета:

Ø підвищення рівня професійних знань працівників ДПС в процедурі банкрутства.

Після вивчення модуля Ви будете:

Ø знати повноваження органів державної податкової служби при застосуванні до боржника процедур санації та ліквідації;

Ø знати механізм укладання мирової угоди та участь органів державної податкової служби у мировій угоді;

Ø знати черговість задоволення вимог кредиторів

Література до модуля

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 000– ІV.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 000 – ІV.

3. Закон України від 14.05.1992 № 000–XІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі – Закон про банкрутство).

4. Закон України від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

5. Закон України від 04.12.1990 № 000 – XІІ-ВР "Про державну податкову службу в Україні".

6. Закон України від 07.07.1999 № 000-XIV "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

7. Постанова КМУ від 06.05.2000 № 000 «Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»».

8. Наказ Державної податкової адміністрації України від 21№ 000 «Про Порядок проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство».

9. Наказ Державної податкової адміністрації України від 23.06.2006 № 000 «Про затвердження Порядоку взаємодії підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань з підрозділами податкової міліції при застосуванні заходів з погашення податкового боргу».

10. Наказ Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства».

11. Лист ДПА України від 25.10.2000 № 000/6/ «Щодо визначення бази оподаткування ПДВ операцій з продажу майна підприємств, що ліквідуються у зв'язку з банкрутством, продаж якого відбувається за експертною оцінкою, нижчою ніж балансова».

12. Лист від 28.10.2002 № 1021/7/26-9017 «Щодо методичних рекомендацій працівникам підрозділів організації оперативних заходів по скороченню податкової заборгованості щодо виявлення та розкриття злочину, передбаченого ст. 218 КК України "Фіктивне банкрутство"».

13. Рекомендації Вищого господарського суду України від 04.06.04 №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»».

14. Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001 № 02-5/926 «Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби».

Зміст

1.Порушення справ про банкрутство боржників за ініціативою органів державної податкової служби;

1.1. Звернення ОДПС до господарських судів із заявами про порушення справ про банкрутство боржників;

1.2. Процедура банкрутства;

1.3.Спрощена процедура банкрутства;

2.Заявлення органом державної податкової служби кредиторських вимог;

2.1.Участь ОДПС у процедурі банкрутства боржника при порушенні справи за заявою іншого кредитора або самого боржника

3.Мораторій на задоволення вимог кредитора;

4. Повноваження ОДПС під час провадження справи про банкрутство у суді;

5. Мирова угода;

6. Черговість задоволення вимог кредиторів.

Ключові слова до модуля:

· Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

· Суб'єкти банкрутства — боржники, неспроможні виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі перед бюджетом, протягом трьох місяців після настання встановленого терміну їх сплати.

· Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

· санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;

· мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін;

· мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

· безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;

ВСТУП

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Не в інтересах держави, а відповідно і органів державної податкової служби, щоб платники податків, які мають податковий борг, банкрутіли. Адже мета органів державної податкової служби — зберегти платника податків як такого.

Суб'єкти банкрутства — боржники, неспроможні виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі перед бюджетом, протягом трьох місяців після настання встановленого терміну їх сплати.

Суб'єктами банкрутства можуть бути:

1) юридичні особи — суб'єкти господарювання, у тому числі державні підприємства (крім казенних підприємств), підприємства з часткою державної власності в статутному фонді, підприємства, за якими закріплено об'єкти, які відповідно до чинного законодавства не підлягають приватизації, а також юридичні особи, що діють у формі споживчого товариства, благодійного та інших фондів;

2) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) — суб'єкти господарювання.

Казенне підприємство - перетворене за рішенням Кабінету Міністрів України державне підприємство, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації.

У такого підприємства закріплене за ним майно, що є у державній власності, належить йому на правах оперативного управління (тобто воно володіє та користується таким майном, а розпоряджатися майном, що є у державній власності і належить до основних фондів підприємства, воно може лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном).

Особливості розпорядження іншим майном казенного підприємства визначаються у його статуті. Перелік підприємств, які не підлягають приватизації, визначено Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Не можуть бути суб'єктами банкрутства: · відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо); · комунальні підприємства, засновані на власності відповідної територіальної громади, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення про незастосування до них положень Закону про банкрутство; · казенні підприємства; · фізичні особи - не суб'єкти господарювання.

2. Порушення справ про банкрутство боржників за ініціативою органів державної податкової служби

Ø звернення органів державної податкової служби до господарських судів із заявами про порушення справ про банкрутство боржників

В даному випадку ми не розглядаємо спрощену процедуру банкрутства боржника, яка застосовується незалежно від розміру вимог кредиторів і терміну виконання зобов'язань, у випадку якщо громадянин-підприємець – боржник або керівник боржника – юридичної особи, які фактично припинили свою діяльність, відсутні і визначити їх місцезнаходження неможливо (стаття 52 Закону про банкрутство).

Справа про банкрутство порушується господарським судом тільки за наявності підстав:

- безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менш трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;

- вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення терміну.

Безспірними вимогами кредиторів вважаються вимоги, визнані боржником, інші вимоги, підтверджені виконавчими документами або розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Ø Процедура банкрутства

Процедура банкрутства боржника, який має податковий борг, складається з п'яти етапів, які схематично можна викласти таким чином.

Процедура банкрутства боржника, який має безнадійну податкову заборгованість, за ініціативою органу державної податкової служби

І етап	Збір документів, необхідних для підготовки заяви про порушення справи про банкрутство	Працівники підрозділу погашення прострочених податкових зобов’язань збирають відповідні матеріали, що підтверджують неплатоспроможність боржника, його відсутність або припинення ним діяльності. Це такі матеріали, як: · свідоцтво про державну реєстрацію. У випадку відсутності такої реєстрації - довідка органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; · установчі документи (статут, установчий договір); · копія акта документальної перевірки, в якому зафіксовані правопорушення боржника; · копія рішення про застосування фінансових санкцій на підставі вищезазначеного акта, суму яких включено до загальної суми податкового боргу боржника; · копія бухгалтерського балансу на останню звітну дату; · копії декларацій, за якими не виконані податкові зобов'язання; · копії платіжних вимог органів державної податкової служби, виписаних на суму податкового боргу та не виконаних банком; · інформація про стан розрахунків боржника з бюджетом на дату подання органом державної податкової служби заяви про порушення справи про банкрутство; · копія акта попередньої інвентаризації майна боржника; · паперові копії особових рахунків боржника за кожним видом платежу, за яким є податковий борг, не менше ніж за дванадцять місяців; · акт перевірки щодо знаходження суб'єкта господарювання за юридичною (фактичною) адресою; · довідка банку про відсутність коштів на поточному рахунку(ах) боржника або довідка банку про те, що протягом останніх дванадцяти місяців не проводилися операції на рахунках боржника; · документи, що засвідчують неподання боржником органу державної податкової служби звітності; · відповіді на письмові запити до відомств і установ: · адресного бюро, управління паспортної та міграційної роботи РВ МВС України щодо паспортних даних осіб - керівників (за документами) і засновників такого боржника; · органів ліцензування щодо видання (невидання) державних дозволів на здійснення тих чи інших видів діяльності; · державних адміністрацій про те, чи повідомляло підприємство про зміну свого місця знаходження або чи проводилася перереєстрація у зв'язку зі зміною місцезнаходження; · ЖЕКу тощо; · письмові пояснення осіб, причетних до діяльності фіктивних структур, у тому числі громадян, на паспорти яких були зареєстровані дані підприємства та зазначених як керівники; · інші матеріали
II етап	Підготовка підрозділом юридичної служби заяви про порушення справи про банкрутство боржника та подання її до господарського суду	Здійснюється без участі працівників підрозділу погашення прострочених податкових зобовязань
III етап	Порушення господарським судом справи про банкрутство боржника (не пізніше ніж на п'ятий день з дня надходження заяви). Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів	Здійснюється без участі працівників підрозділу погашення прострочених податкових зобовязань
IV етап	Відкриття господарським судом ліквідаційної процедури (у двотижневий строк з дня прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство). Призначення ліквідатора	Здійснюється без участі працівників підрозділу погашення прострочених податкових зобовязань
V етап	Затвердження господарським судом ліквідаційного балансу. Винесення ухвали про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Стосовно громадянина-підприємця виноситься рішення про скасування його державної реєстрації як суб'єкта підприємництва	Представники органу державної податкової служби беруть участь у всіх засіданнях господарського суду щодо ліквідаційної процедури та співпрацюють з ліквідатором, надаючи йому необхідну інформацію про наявність у даного боржника майна. Вони також беруть участь у зборах кредиторів і намагаються бути обраними до комітету кредиторів, який контролює діяльність ліквідатора.

Працівники підрозділу погашення прострочених податкових зобов’язань, збираючи відповідні матеріали, що підтверджують неплатоспроможність боржника, його відсутність або припинення ним діяльності, повинні враховувати такі особливості.

§ Довідка із органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України повинна бути датована тим роком, в якому подається заява про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи, що в юридичній справі платника податків, яка зберігається в органі державної податкової служби, як правило, знаходиться свідоцтво про державну реєстрацію, датоване тим періодом, коли даний суб'єкт зареєструвався, звертаємо увагу, що при зібранні документів на банкрутство обов'язково необхідно додатково направляти запит до органів статистики щодо уточнення даних цього боржника, внесених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

§ Звертаючись до установ банку у запиті необхідно вказувати:

· про зазначення причин невиконання платіжних вимог органів державної податкової служби;

· про надання інформації щодо операцій та залишків коштів на всіх рахунках боржника;

· про надання інформації стосовно здійснення операцій на рахунку боржника протягом року від дня підписання запиту;

· про зазначення останньої дати операцій на рахунку боржника.

Крім того, необхідно враховувати, що інформація, яка надходить з установ банків, повинна бути датована не більше ніж два тижня до подання заяви про порушення справи про банкрутство.

У разі якщо рахунок боржника було закрито за заявою самого боржника або за рішенням банку у зв'язку з відсутністю операцій на цьому рахунку, а також якщо банк, в якому було відкрито рахунок боржника, відноситься до банкрутів, то додатково необхідно отримати довідку з Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, який ведеться в ДПА України, про наявність (відсутність) у такого боржника рахунків в інших банках.

Метою збору матеріалів стосовно громадянина-підприємця - боржника або керівника боржника - юридичної особи, які фактично припинили діяльність, є збір доказів того, що вони фактично припинили діяльність, відсутні та визначити їх місцезнаходження неможливо. Щодо боржника - юридичної особи підтверджується, що він фактично припинив діяльність.

Якщо документи відносно відсутнього боржника вилучено правоохоронними органами, то працівники органів державної податкової служби повинні звернутися до органів, які здійснили таке вилучення, для отримання копій документів, які необхідно зібрати для підготовки заяви про порушення справи про банкрутство. У такому випадку необхідно посилатися на статтю 80 Кримінально-процесуального кодексу України, в якій передбачається, що заінтересованим особам, підприємствам, установам і організаціям за їх клопотанням видаються копії документів — речових доказів, які зберігаються у справі.

Якщо відносно керівника боржника - юридичної особи порушена кримінальна справа, то при вирішенні питання щодо застосування до боржника - юридичної особи такого заходу, як банкрутство, цей факт, не може перешкоджати позитивному вирішенню цього питання на користь банкрутства боржника.

Необхідно зазначити, що орган державної податкової служби у разі прийняття рішення про звернення до господарського суду щодо банкрутства боржника звертається із заявою, а не з позовом. Також у випадку банкрутства боржника не збігається предмет заяви з об'єктом злочину, яким би він не був.