Модуль 2 (стр. 3 )

Кредитори, у тому числі й органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. Тобто якщо вимоги органу державної податкової служби становлять 500 тис. грн., то кількість його голосів становить 500.

Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів.

Представники органу державної податкової служби беруть участь у даних зборах як кредитор боржника.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду. Представник органу державної податкової служби може бути обраний до цього комітету.

Представники органу державної податкової служби, будучи обраними до комітету кредиторів, мають право голосувати з любих питань, які розглядаються комітетом кредиторів, та вносити пропозиції господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника, а як кредитори можуть запропонувати кандидатуру розпорядника майна та оскаржувати його дії.

При прийнятті рішення щодо підтримки санації чи ліквідації представники органів державної податкової служби повинні визначити, чи дійсно санація відновить платоспроможність боржника.

За клопотанням комітету кредиторів господарський суд у термін не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

У випадку представлення керуючим санацією плану санації представники органу державної податкової служби, перш ніж голосувати, повинні переконатися, від чого держава дістане більше користі: від реорганізації підприємства, чи від його ліквідації.

Гідний довіри план санації має передбачати конкретні та реальні заходи. Якщо для здійснення цих заходів потрібні інвестиції, такий план повинен містити вказівки про можливі джерела надходження коштів.

Якщо в установлені господарським судом терміни не проведено розрахунків із кредиторами, господарський суд визнає боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора.

Про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд приймає постанову.

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта господарювання, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії, до складу якої включаються представники кредиторів, фінансових органів, а в разі необхідності - також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство або підприємство, у статутному фонді якого державна частка складає більш ніж двадцять п'ять відсотків, та представник органів місцевого самоврядування.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія), здійснюючи свої повноваження, діє від імені боржника.

Податки і збори (обов'язкові платежі), які нараховуються від здійснення операцій з реалізації майна боржника (під час ліквідаційної процедури), сплачуються до бюджету понад зобов'язання, визнані господарським судом.

Листом ДПА України від 25.10.2000 № 000/6/ регулюється визначення бази оподаткування ПДВ операцій з продажу майна підприємств, що ліквідуються у зв'язку з банкрутством, продаж якого відбувається за експертною оцінкою, нижчою ніж балансова.

Відповідно до Закону про банкрутство, у разі прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом відкривається ліквідаційна процедура та призначається ліквідатор (ліквідаційна комісія), до відання якого переходить майно боржника, функції управління та розпорядження майном банкрута, виконання повноважень керівника (органів управління) та реалізація майна банкрута. При цьому майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим (ліквідатором) у порядку, встановленому законодавством України, а для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. Продаж майна оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.97 р. № 000/97-ВР "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що продаж майна боржника провадиться особою, уповноваженою здійснювати управління та розпорядження таким майном - ліквідатором, за договорами купівлі-продажу, то база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону.

При укладанні ліквідатором угод про реалізацію майна боржника необхідно враховувати, що обов'язок щодо сплати податків та зборів, які виникають при цьому, повністю покладається на ліквідатора, який несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податків та зборів до бюджету та інших державних цільових фондів відповідно до законодавства України.

Закінчується процедура ліквідації винесенням господарським судом ухвали, якою затверджується ліквідаційний баланс та ліквідується підприємство-боржник.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Ліквідатор забезпечує належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. Після затвердження звіту ліквідатора фінансово-господарські документи банкрута передаються до архівних організацій для подальшого зберігання згідно із законодавством.

6.Укладення мирової угоди

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

Мирова угода вважається укладеною лише за умови, якщо за її підписання висловили згоду всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

Мирова угода укладається у письмовій формі, підписується від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника, а від імені кредиторів - головою комітету кредиторів.

При укладанні мирової угоди обов'язок оплати витрат, пов'язаних з опублікуванням оголошення в офіційних друкованих виданнях та оплатою праці арбітражного керуючого (погашення яких передбачено в першу чергу), покладається на боржника, про що останній надає письмове зобов'язання. Зазначене письмове зобов'язання передається на розгляд господарського суду разом з текстом мирової угоди.

Органи державної податкової служби мають право за мировою угодою отримати максимально можливе задоволення своїх вимог, якщо є кредиторами з найбільшими вимогами (коли їм належить 51% відсоток голосів у комітеті кредиторів) або вимогами, які забезпечені майном боржника.

Якщо умови укладеної мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган державної податкової служби зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди.

Представники органів державної податкової служби, які приймали участь у судових засіданнях при розгляді справи про банкрутство боржника, і відносно якого запропоновано укласти мирову угоду, готують висновки для керівника органу державної податкової служби із викладенням обставин справи, а також результатами фінансового стану цього боржника та можливими результатами укладення такої мирової угоди. На підставі цього висновку керівник відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника приймає рішення щодо укладення мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної податкової служби за місцем знаходження боржника.

При прийнятті рішення про укладення мирової угоди органу державної податкової служби необхідно керуватися Порядком проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство, затвердженим наказом ДПА України від 21.11.2000 № 000

Одностороння відмова від мирової угоди не допускається

У разі невиконання мирової угоди орган державної податкової служби, як кредитор, може пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою (тобто тільки на ту суму вимог, по якій надані відстрочки і розстрочки або була отримана згода боржника на їх погашення; на суму вимог, по яких було прийнято рішення про їх прощення (списання), органи державної податкової служби претендувати не можуть).

Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

У разі виникнення у органа державної податкової служби заперечень щодо умов мирової угоди їх необхідно викласти письмово та передати арбітражному керуючому. Господарський суд зобов'язаний розглядати всі заперечення щодо укладеної мирової угоди, навіть у тому випадку, коли на засіданні комітету кредиторів кредитор голосував за укладення мирової угоди.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. З набранням чинності мирової угоди припиняється провадження у справі про банкрутство і боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

У випадку непогодження з умовами укладеної мирової угоди орган державної податкової служби може звернутися з оскарженням до господарського суду.

Мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:

1) боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);

2) виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;

3) мирова угода не відповідає вимогам закону;

4) мирову угоду укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави.

Визнання мирової угоди недійсною:

· є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство;

· вимоги кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними. Кредитори, чиї вимоги при їх задоволенні обмежували права та законні інтереси інших осіб, зобов'язані повернути все отримане в порядку виконання мирової угоди.

У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких було здійснено відстрочення та (або) розстрочення платежів або списання боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

7. Черговість задоволення вимог кредиторів

Кошти, одержані від продажу майна банкрута (крім громадянина-підприємця), спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому статтею 31 Закону про банкрутство, відповідно до якої вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу. Стосовно громадянина - підприємця - боржника та страховика – боржника, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у четверту чергу.

Вимоги органу державної податкової служби щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у першу чергу у випадку, якщо майно боржника перебуває у податковій заставі.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, у разі винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.

Якщо грошових коштів (майна) підприємства для погашення вимог кредиторів вистачає, вони повинні задовольнятися в порядку черговості, передбаченої ст. 112 Цивільного кодексу України (див. табл.).

Таблиця

Черговість	Які вимоги задовольняються	Примітки
Перша черга	Щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю	Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 000
	Вимоги, забезпечені заставою або іншим способом	Якщо підприємство не виконало зобов'язання, забезпечені заставою, то згідно із Законом про заставу заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. При цьому вартістю предмета застави визнається основна сума зобов'язань і нараховані на неї проценти
Друга черга	Вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності	Підприємство, що ліквідується, повинне: – виплатити кожному працівнику, який звільняється, вихідну допомогу в розмірі не менше його середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП); – виплатити працівникам, котрі звільняються, суми, які їм заборгувало це підприємство, в день звільнення або, якщо працівник у день звільнення не працював, – не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП); – видати працівникам, які звільняються, в день їх звільнення належним чином оформлені трудові книжки та копію наказу про їх звільнення (ст. 47 КЗпП)
Третя черга	Щодо податків, зборів (обов'язкових платежів)	Заборгованість щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) погашається в порядку, передбаченому Законом № 000
Четверта черга	Усі інші вимоги	Наприклад, оплата за товари, роботи, послуги

ВИСНОВОК

Одже, мета органів державної податкової служби - зберегти платника податків як такого. Орієнтація на ліквідацію шляхом банкрутства стосується лише так званих „мертвих" підприємств, які фактично припинили свою підприємницьку діяльність, але не ліквідовані у встановленому порядку і продовжують знаходитися на обліку як платники податків.

Процедура банкрутства є досить ефективним інструментом для відновлення платоспроможності підприємства і в багатьох випадках дозволяє досить успішно позбутися боргів і фактично розпочати роботу з «чистого аркуша», не загубивши при цьому активи підприємства в результаті проведення кредиторами виконавчого провадження проти боржника, а також зберігши за собою контроль над підприємством.

Практична робота слухача

1.Тестові завдання

№	Запитання	Варіанти відповідей	Відповідь
1.	Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо:	1.Безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати
2. Вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку
3. Всі відповіді вірні	Ст.6. п.3 ЗУ № 000
2.	Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство може бути оскаржена:	1. В частині призначення розпорядника майна
2.В частині визнання тих чи інших вимог кредиторів
3.Вірна відповідь А) і Б)	Ст.5.ч.2 Рекомендації
3.	Протягом якого часу з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутства орган державної податкової служби може заявляти свої кредиторські вимоги?	1.У межах місячного терміну;	Текст модуля
2. тижневого терміну;
3. двотижневого терміну
4.	Чи потрібно, при заявленні кредиторських вимог до платника, щоб сума податкового боргу такого платника перевищувала 300 мінімальних заробітних плат?	1. Так
2. Ні	Текст модуля
5.	Чи може одна і та ж особа виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство?	1. Так	Ст..31. ЗУ № 000
2. Ні
6.	Який загальний строк не може перевищувати ліквідаційна процедура?	1. дванадцять місяців
2. вісімнадцять місяців.	Ст.11.п.2 Рекомендації
7.	На задоволення яких вимог кредиторів поширюється мораторій?	1. Щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання своїх зобов'язань	Ст. 5.4 Рекомендацій
2. Щодо виплати (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди
8.	За чиїм клопотанням до суду строк санації може бути продовжено до шести місяців або скорочено?	1.Комітету кредиторів
2. керуючого санацією
3. Інвесторів
4. всі відповіді вірні	Ч.1 ст. 17 ЗУ № 000
9.	Мирова угода може бути розірвана, за рішенням господарського суду, у разі невиконання боржником умов мирової угоди не менш як	1.Третини вимог кредиторів	Ст..39. п.5 ЗУ № 000
2.Половини вимог
10.	Мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:	1.Боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута)
2.Виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;
3.Мирова угода не відповідає вимогам закону;
4.Мирову угоду укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави;
5.всі відповіді вірні	Текст модуля
11.	Протягом якого часу, з дня прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутства боржника, господарський суд приймає постанову про визнання цього боржника банкрутом?	1.У тижневий термін;
2. У двотижневий термін;	Текст модуля або ст..52 ЗУ № 000)
3. У місячний термін

2. Практичні завдання ( на вибір)