8. Форми навчання: лекції, семінари, колоквіуми.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання : робота на семінарських заняттях, творчі роботи, вміння усно та письмово розкрити одну з основних філософсько-антропологічних тем, дискутувати з філософсько-антропологічної проблематики.
10. Навчально-методичне забезпечення: учбові посібники, комплекс навчально-методичних матеріалів.
11. Мова викладання: Російська.
1. Назва дисципліни: Економічна теорія
2. Лектор: Є.
3. Статус: нормативний
4. Курс, семестр: 3 курс, 5 семестр.
5. Кількість кредитів: 2,5
6. Попередні умови для вивчення: знання основ економіки за середню школу.
7. Опис (зміст, мета, структура): Закономірності економічного розвитку, функціонування ринкової системи, питання мікро - і макроекономіки, світове господарство.
8. Форми навчання: лекції, семінари, консультації.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання : робота на семінарських заняттях, контрольні роботи, реферати, тести, залік, екзамен.
10. Навчально-методичне забезпечення: учбові посібники, комплекс навчально-методичних матеріалів, плани семінарських занять..
11. Мова викладання: Російська.
1. Назва дисципліни: Соціологія
2. Лектор: Мусієздов Олексій Олександрович, доцент.
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: 1 курс, 2 семестр.
5. Кількість кредитів: 3,5
6. Попередні умови для вивчення: загальні знання з світової історії та історії філософії.
7. Опис (зміст, мета, структура): Курс спрямовано на вивчення та осмислення основних положень та проблем загальної соціологічної теорії, історії та методології соціології, а також основ методики соціологічних досліджень. Розглядаються класичні соціологічні концепції та розкривається зміст головних соціологічних понять, за допомогою яких соціологія вивчає процеси та явища соціальної дійсності. Оволодіння основами та логікою соціологічного аналізу суспільства є головною метою курсу. Структура курсу включає теми: Специфіка та структура соціологічного знання, Етапи розвитку соціології, Соціальна структура суспільства, Соціальні норми та цінності, Культура, Особистість в системі соціальних зв’язків, Соціальні інститути, Основи соціологічного дослідження.
8. Форми навчання: Лекції та семінарські заняття, у тому числі у формі тематичних дискусій.
Форми організації контролю знань, система оцінювання : залік, іспит.
9. Навчально-методичне забезпечення: Підручники, навчально-методичні посібники та словники.
11. Мова викладання: російська.
1. Назва курсу: Гносеологія та епістемологія .
2. Лектор: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки.
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: 2-й курс, 4-й семестр.
5. Кількість кредитів: 2,5.
6. Попередні умови для вивчення: володіння понятійним апаратом загальної філософії.
7. Опис (зміст, мета, структура): курс «Гносеологія та епістемологія» являє собою окрему гуманітарну дисципліну, яка вивчається на філософських факультетах університетів. Мета курсу - ознайомлення студентів з предметом й особливостями теорії пізнання, її розвитку та сучасних досягнень. Курс спрямований на розвиток загальної філософської культури, вміння мислити й оцінювати явища зовнішньої та внутрішньої дійсності на предмет їх істинності й адекватності. В процесі вивчення курсу «гносеології та епістемології» студент повинен засвоїти: основні категорії й поняття сучасної теорії пізнання; основні епістемологічні здобутки сучасної філософії ; навчитися: оцінювати гуманітарні й природничі теорії та концепції на предмет їх істинності й адекватності; виділяти аргументи за - і проти - тих чи інших положень, тверджень, припущень;аналізувати критерії істинності та характер пізнавального процесу тощо.
8. Форми навчання: лекції, семінари.
9. Форми організації контролю знань і системи оцінювання: контрольні роботи поза аудиторні та аудиторні, колоквіуми, реферати, курсову роботу та іспит.
10.Навчально-методичне забезпечення: учбові посібники та література згідно з УМКД, УМКД в електронному виді та ксерокопії з описом лекційних матеріалів, змістом семінарських занять, тематикою рефератів, контрольними питаннями та питаннями до заліку і до іспиту.
11. Мова викладання: українська.
1. Назва дисципліни: Практична та комунікативна філософія.
2. Лектор: Бусова Ніна Андріївна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії.
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: 2 курс, 4 семестр.
5. Кількість кредитів: 3,5
6. Попередні умови для вивчення: знання філософської пропедевтики, історії античної філософії, логіки, навички роботи з оригінальними творами філософів, здатність вести дискусії.
7. Опис (зміст, цілі, структура): метою курсу є ознайомлення студентів з центральними темами морально-практичної філософії з точки зору комунікативної парадигми. Головні проблеми, які розглядаються у курсі: чи існують в умовах плюралізму світоглядів та мультикультурності універсальні моральні норми, чи можливе раціональне обґрунтування моральних норм взагалі, відмінність етики блага та моралі справедливості, співвідношення етики та політики, дискурсивно-етична легітимація політичного ладу, етична оцінка ринкового суспільства, діалектика стратегічної та комунікативної раціональності.
8. Форми навчання: лекції, семінари, есе, презентації.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольні, доповіді та виступи на семінарах, залік.
10. Навчально-методичне забезпечення:підручники, монографії, тексти лекцій, методичні розробки, список тем контрольних робіт.
11. Мова викладання: українська, російська.
1. Назва дисципліни: Політологія
2. Лектор: Крисенко Олексій Володимирович, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології
3. Статус: нормативний
4. Курс, семестр: Курс – 2, семестр - 3
5. Кількість кредитів: 2
6. Попередні умови для вивчення: знання про політичній устрій сучасного суспільства, механізми політичного порядку, загальне уявлення про політику як відносини між людьми та їхніми асоціаціями з приводу державної влади.
7. Опис (зміст, цілі, структура):
Предмет політології, його методи та роль у суспільстві, історія політичних концептів, теорій влади, політичних інститутів, держава, громадянське суспільство, політичні партії, громадські організації та рухи, групи тиску, політичні еліти та політичне лідерство, політична культура та політична свідомість, політичні ідеології, міжнародні відносини, політика і особистість, політичні ідеї Давнього Сходу, політична думка стародавності, Відродження, Нового часу та Просвітництва, витоки політичних ідей в Україні та народно-демократична традиція в політичній думці України в 19 –початку 20 ст., місце і роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства, політичне прогнозування та методи прийняття політичних рішень тощо.
8. Форми навчання : лекції, семінари.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольні, доповіді та виступи на семінарах, залік, іспит.
10. Навчально-методичне забезпечення: підручники, монографії, тексти лекцій, методичні розробки, список тем контрольних робіт.
11. Мова викладання: українська, російська.
1. Назва дисципліни: Філософія Нового часу
2. Лектор: Мінаков Ігор Вікторович, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії
3. Статус: нормативна дисципліна;
4. Курс, семестр: ІІІ курс, 5 семестр;
5. Кількість кредитів: 4,5
6. Попередні умови для вивчання: вивчання дисципліни потребує знань з курсів “Метафізика та онтологія”, “Гносеологія та епістемологія”, “Філософія Середніх віків”, “Філософія доби Відродження”;
7. Опис, зміст, цілі, структура:
„Філософія доби Нового часу” як академічна дисципліна. «Brave new world» (історіко-культурна симптоматика). Інтенції, формалізми та ампліфікації класичного філософсь-кого мислення Заходу. Головні фігури філософії доби Нового часу: тексти та ідеї. Феномен європейської науки та його підвалини. Простір, час, матерія, тіла, рух. Ідея Бога як “чиста прагмема” філософування. Проблема “природи душі”. Дух, душа, тіло. . Громада. Держава. Політика (філософські ракурси). Етика та “геніалогія марлі”. Знання і віра.. ). Back to…from: від Гегеля, до Декарта (подорож в зворотній перспективі).
8. Форма навчання: лекції, семінарські заняття.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольна робота, іспит.
10. Навчально-методичне забезпечення: комплекс навчально-методичних матеріалів (кафедра); ксерокопії текстів; підручники.
11. Мова викладання: російська.
1. Назва дисципліни: Німецька класична філософія.
2. Лектор: Прокопенко Володимир Володимирович, кандидат філос. наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії.
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: 3 курс, 6 семестр.
5. Кількість кредитів: 4,5
6. Попередні умови для вивчення: знання філософії Нового часу, навички роботи з оригінальними творами класиків світової філософії, здатність до аналізу й критичного ставлення щодо філософської аргументації, уміння вести дискусії.
7. Опис (зміст, цілі, структура): метою курсу є вивчення основ філософії головних представників німецької класичної філософії з метою форму - вання високої професійної культури, надання студентам філософського факультету орієнтирів використання класичних творів у майбутній викладацькій та науковій роботі. Головні теми, які розглядаються у курсі і складають його принципову структуру такі: витоки німецької класичної філософії, філософія І. Канта, становлення німецького ідеалізму, філософія Й. Г. Фіхте, філософія Й. інга, філософія Г. , Гегель у критичній думці Фейєрбаха і Маркса, кінець філософії доби Нового часу і перехід до новітньої філософії.
8. Форми навчання: лекції, семінари, консультації, самостійна робота.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольні роботи, доповіді та виступи на семінарах, іспит.
10. Навчально-методичне забезпечення : підручники, методичні розробки, робоча програма курсу.
12. Мова викладання: українська, російська.
1. Назва курсу: Логіка і методологія науки.
2. Лектор: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки.
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: 3-й курс, 5-й семестр.
5. Кількість кредитів: 2,5
6. Попередні умови для вивчення: володiння понятiйним апаратом загальної фiлософiї та теорії пізнання.
7. Опис (зміст, мета, структура): курс «ЛОГІКА І МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ» являє собою окрему гуманітарну дисципліну, яка вивчається на філософських факультетах університетів. Мета курсу - ознайомлення студентів з предметом й особливостями філософії і методології науки, її розвитку та сучасних досягнень. Курс спрямований на розвиток загальної філософської культури, вміння мислити й оцінювати явища зовнішньої та внутрішньої дійсності на предмет їх наукової адекватності. В процесі вивчення курсу студент повинен освоїти: основні методи, підходи, категорії й поняття філософії і методології науки; основні її здобутки; загальну картину сучасного наукового бачення світу; навчитися: оцінювати гуманітарні й природничі теорії та концепції на предмет їх наукової адекватності; виділяти аргументи за - і проти - тих чи інших положень, тверджень, припущень; аналізувати критерії істинності та характер пізнавального процесу тощо.
8. Форми навчання: лекції, семінари.
9. Форми організації контролю знань і системи оцінювання: контрольні роботи поза аудиторні та аудиторні, колоквіуми, реферати, залік.
10.Навчально-методичне забезпечення: учбові посібники та література згідно з УМКД, УМКД в електронному виді та ксерокопії з описом лекційних матеріалів, змістом семінарських занять, тематикою рефератів, контрольними питаннями та питаннями до заліку.
11. Мова викладання: українська.
1. Назва дисципліни: Некласична філософія др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.
2. Лектор: , доцент ккафедри теоретичної і практичної філософії
3. Статус: нормативний
4. Курс, семестр: Курс 4, семестр 7.
5. Кількість кредитів: 4,5
6. Попередні умови для вивчення: загальні знання з історії й історії філософії, знання курсу “Німецька класична філософія”
7. Опис (зміст, мета, структура): Метою курсу є ознайомлення майбутніх фахівців з філософськими проблемами і концепціями др. пол ХІХ-поч. ХХст. а також поглиблене розглядання концепцій А. Шопенгауера, С. К`єркегора, К. Маркса, Ф. Ніцше, філософських течій: младогегельянства, позитивізму, емпіріокритицизму, неокантіанства, прагматизму, феноменології, “філософії життя”. Структура курсу складається з тем щодо предмету історії некласичної філософії. Студенти, які оволоділи даною дисципліною, повинні уміти: орієнтуватись в основних філософських течіях др. пол ХІХ-поч. ХХ ст.; вести філософський діалог, аргументувати свої позиції щодо власної оцінки некласичної філософії; читати й коментувати філософські тексти.
8. Форми навчання: лекції, семінари, самостійна індивідуальна робота студентів.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: виступи на семінарах, творча письмова робота (реферат або філософське есе). Підсумковий контроль проводиться в формі письмового екзамену.
10. Навчально-методичне забезпечення: першоджерела, словники, підручники, монографії та інші форми критичних досліджень, комплекс навчально-методичних матеріалів.
11. Мова викладання: російська, українська.
1. Назва дисципліни: Історія української філософії.
2. Лектор: Корабльова Надія Степанівна, доктор філософських наук, професор
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: Курс 3, семестр 6.
5. Кількість кредитів: 4
6. Попередні умови для вивчення: курси, знання історії, релігієзнавства, філософії, соціології, культурології.
7.Опис (зміст, мета, структура): Навчальна дисципліна “Історія української філософії” вивчає розвиток філософської думки в Україні. Завдання його – відтворення цілісного образу національно визначеного буття філософії як складової частини культури українського народу. Це дозволяє поглибити розуміння історії філософії, культурології, історії і теорії релігії. Як навчальна дисципліна, “Історія української філософії” є продовженням курсу філософії. Завдання – сприяти формуванню національно-орієнтованої світоглядної позиції студентів через ознайомлення зі спадщиною представників української філософської думки. Подальший розвиток логічного мислення. Основний зміст включає: характеристику основних етапів розвитку філософської думки в Україні; сутність філософських поглядів видатних українських мислителів та філософський зміст їх творів; визначення місця філософської думки в складі культури України; ії місце в контексті загальноєвропейської філософії; знання і вміння тлумачити філософські першоджерела; навички самостійної роботи з текстами під час реферування і написання курсової роботи, вміння висловлювати і формулювати власний погляд на ситуації і персоналії.
8. Форми навчання – лекції, семінари.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання – курсова робота, іспит.
10. Навчально-методичне забезпечення – підручники, конспект курсу лекцій, ксерокси першоджерел.
11. Мова викладання – українська.
1. Назва дисципліни: Феноменологія
2. Лектор: , професор кафедри теоретичної і практичної філософії.
3. Статус: нормативна дисципліна;
4. Курс, семестр: курс - ІV, семестр - 7;
5. Кількість кредитів: 4
6. Попередні умови для вивчання: вивчання дисципліни потребує знань з курсів “Метафізика та онтологія”, “Некласична філософія кінця ХІХ - початку ХХ ст.”, “Маркс, Ніцше, Фрейд”;
7. Зміст, цілі, структура:
Академічне подання феноменологічного вчення: вибрані проблеми. Феноменологія як філософія: досвід симптоматики феноменологічного ходу. . Е. Гуссерль. “Психо-логічне” минуле феноменології. . «Ідеї» Е. Гуссерля: від «psyhe” до «sophia». “Медитації” та “кризи” . Інтерсуб’єктивність та “життєвий світ” . М. Хайдеггер. Від “чистого життя свідомості” до “феномена буття” . Мова та витлумачення: феноменологічні ракурси. Феноменологічній марксизм. Феноменологія і сучасний теологічний дискурс. Феноменологічні мотиви в сучасній філософії. Феноменологія: “Назад до власного майбутнього”.
8. Форма навчання: лекції, семінарські заняття.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольна робота, іспит.
10. Навчально-методичне забезпечення: комплекс навчально-методичних матеріалів (кафедра); ксерокопії текстів; підручники.
11. Мова викладання: російська.
1. Назва дисципліни: Філософська герменевтика.
2. Лектор : Попова Наталія Валеріївна, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії.
3. Статус: нормативний.
4. Курс, семестр: 4 курс, 7 семестр.
5. Кількість кредитів: 3,5
6. Попередні умови для навчання: загальні знання з історії філософії, феноменології, онтології, логіки, релігієзнавства, сучасної філософії; здатність до аналітичного, абстрактного мислення; здатність вести дискусії; загальний культурний світогляд.
7 .Опис (зміст, мета, структура): ознайомлення студентів з основними історичними етапами розвитку філософської герменевтики, значними теоретичними працями з західноєвропейської та східнослов’янської філософської герменевтики, теоретичними концепціями та ідеями з метою надання необхідних знань і навичок розуміння та інтерпретації філософських та літературних текстів. Структура курсу складається з тем щодо предмету філософської герменевтики, історії західноєвропейської думки (вчень Аристотеля, Бл. Августина, Хладеніуса, Матіуса Флаціуса, Ф. Шлейєрмахера, В. Дільтея) та сучасних питань філософської герменевтики (вчень М. Хайдегера, Г.-Г. Гадамера, М. Вебера, П. Рікера), розділу з східнослов’янської герменевтики (вчення Г. Сковороди, П. Юркевича, П. Флоренського, Г. Шпета, Вас. Розанова, А. Лосєва, М. Мамардашвілі, Ю. Лотмана).
8. Форми навчання: лекції, теоретичні семінари, робота з оригінальними текстами.
9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: виступи на семінарах, написання тез, екзамен.
10. Навчально-методичне забезпечення: першоджерела, словники, монографічні та інші форми критичних досліджень, програма, комплекс методичних матеріалів.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |
