Інформаційний пакет за напрямом підготовки «Філософія» (стр. 7 )

11. Мова викладання: українська, російська.

1. Назва дисципліни: Методика викладання філософських дисциплін.

2.Лектор: ївна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії.

3. Статус: нормативний.

4. Курс, семестр: IV курс, 7 семестр.

5. Кількість кредитів: 1,5

6. Попередні умови для вивчення: курси історії філософії, філософії, культурології, філософської антропології, соціальної психології, педагогіки.

7. Опис (зміст, мета, структура): Методика викладання філософських дисциплін як педагогічна дисципліна. Методи навчання, їх класифікація. Навчання і виховання в процесі викладання філософських дисциплін. Специфіка викладання філософських дисциплін. Принципи навчання. Класичні і некласичні методи викладання філософських дисциплін. Продуктивні і репродуктивні методи викладання філософських дисциплін. Технологія навчання. Комп’ютер і Інтернет в процесі викладання філософських дисциплін. Форми контролю.

Даний курс має на меті знайомство з основними методами викладання філософських дисциплін, використання традиційних і нетрадиційних методів, проведення учбових лекцій та семінарських занять.

8. Форми навчання: лекції, семінари, виробнича практика.

9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: тексти лекцій, розгорнуті плани семінарських занять, виробнича практика, залік.

10. Навчально-методичне забезпечення: методична література, посібники, підручники, курс лекцій з дисципліни.

11. Мова викладання:українська.

1.Назва курсу: Логіка і методологія природознавчого пізнання.

2. Лектор: Тарароєв Яків Володимирович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки

3.Статус: нормативний

4.Курси, семестр: 3 курс, 6 семестр.

5.Кількість кредитів: 4

6.Попередні умови для навчання: з курсів “Основи фізики”, “Основи біології”, “Основи вищої математики”, “Історія науки та техніки”, “Логіка та методологія науки”, “Гносеологія та епістемологія”, “Метафізика та онтологія” студенти мають знати основи сучасного природознавства та основні історичні етапи його розвитку, основні логіко-методологічні принципи науки та їх взаємозв’язок з онтологією та гносеологією.

7.Опис (зміст, мета, структура): Мета курсу - дати студентам знання основних досягнень сучасної світової і вітчизняної філософської думки в галузі логіки і методології природничо-наукового пізнання та взаємодії і взаємозв’язку філософії і сучасного природознавства, розкрити сутність основних понять і концепцій логіки і методології природничо-наукового пізнання і їх значення як для розвитку сучасної науки, так і для розвитку і оновлення сучасної філософії.

Зміст та структура: Природознавство та його взаємозв'язок з філософію; Основні логіко-методологічні принципи сучасного природознавства; Основні методи сучасного природознавства та структура теоретичного знання; Фізика як система; Еволюційний характер сучасної фізики; Космос як система; Еволюція космосу; Антропний принци; Комплексний характер сучасного природознавства; Проблема існування та зв’язку з позаземними цивілізаціями; Особливість біологічного знання; Принцип системної організації; Принцип еволюції; Підґрунтя теоретичної біології.

8.Форми навчання: лекції, семінарські заняття.

9.Форми організації контролю знань і системи оцінювання: контрольні роботи поза аудиторії, аудиторні контрольні роботи, розгляд питань на семінарі, реферати, екзамен.

10.Навчально-метадичне забезпечення: література згідно з УМКД, ксерокопії УМКД з описами лекційних занять, змістом самостійних робот студентів, тематикою рефератів, контрольними питаннями до курсу, питаннями на залік, а також конспекти лекцій.

11.Мова викладання: українська, російська.

1. Назва дисципліни : Історія філософії управління.

2.Лектор: Завєтний С. О., кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної філософії.

3. Статус: вибірковий.

4. Курс, семестр: ІУ курс, 8 семестр

5. Кількість кредитів: 1,5

6. Попередні умови для вивчення: знання студентами з історії філософії та соціальної філософії.

7. Опис (зміст, мета, структура).: Курс лекцій складається із 10 навчальних тем, передбачені також консультації та самостійна робота. Історія управління: предмет, місце в структурі філософського знання, проблематика. Основні положення філософії і теорії управління, предмет історії філософії управління та також перелік проблем, якими вона переймається. Ідеї управління в міфології, філософії Стародавнього Сходу, Античної філософії, Середньовіччя, епохи Відродження, філософії Нового часу, німецької класичної філософії, некласичної філософії. Проблеми управління та самоврядування в Україні.

8. Форми навчання : лекції, семінарські заняття.

9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: залік

10. Навчально-методичне забезпечення: посібники, підручники, курс лекцій.

11. Мова викладання: українська, російська

1. Назва курсу: Філософія фемінізму.

2. Лектор: Жеребкіна Ірина Анатоліївна, доктор філософських наук, професор кафедри теорії культури і філософії науки філософського факультету.

3. Статус: вибірковий.

4. Курс, семестр: 4 курс, 7 семестр

5. Кількість кредитів: 2

6. Попередні умови для вивчення: нормативні курси з філософських дисциплін, знайомство з панорамою сучасної філософської думки, володіння загальним понятійним апаратом філософії.

7. Опис (зміст, мета, структура). Мета спецкурсу – прослідкувати зміни ролі гендерного виміру в історії та теорії суспільного життя, показати, що в сучасному суспільстві дана проблема актуалізується в зв’язку з наростанням значення індивідуальності, суб’єктивності в реаліях людського буття. Проблеми статевої диференціації, асиметрії взаємовідношень статей розглядаються в історичному, метафізичному, епістемологічному та соціокультурному зрізах, а також в контексті дослідження тенденцій в історії та теорії фемінізму.

Зміст та структура: даний спецкурс розрахований на створення цілісного бачення феномену фемінізму в сучасному філософському дискурсі – розглядаються питання співвідношення гендера і культури; гендерний підхід в вивченні соціальних явищ; еволюція гендерних досліджень; історія фемінізму, фундаментальний фемінізм: процеси та перспективи; феміністичне розуміння соціології та соціальної психології; жіночі права в аспекті прав людини: емансипація моральних та політичних цінностей в XX ст.; фемінізм і постмодернізм; теорія фемінізму; фемінізм і психоаналіз; постфемінізм: суб’єктивність, сексуальність, ідентичність.

8. Форми навчання: лекції, семінари, колоквіуми.

9. Форми організації контролю знань і системи оцінювання: контрольні та тестові роботи, колоквіуми, реферати, письмовий іспит.

10. Навчально-методичне забезпечення: учбові посібники та література згідно з УМКД, ксерокопії УМКД з описом лекційних та семінарських занять, змістом самостійної роботи студентів, тематикою рефератів, контрольними та екзаменаційними питаннями до курсу, а також конспекти лекцій.

11. Мова викладання: російська

1. Назва курсу: Холістична філософія науки

2. Лектор: Цехмістро Іван Захарович, професор кафедри теорії культури і філософії науки.

3. Статус: нормативний.

4. Курс, семестр: 4-й курс, 8-й семестр.

5. Кількість кредитів: 3

6. Попередні умови для вивчення: володiння загальним понятiйним апаратом філософії і методології науки.

7. Опис (зміст, мета, структура): курс «ХОЛІСТИЧНА ФІЛОСОФІЯ НАУКИ» являє собою окрему гуманітарну дисципліну, яка вивчається на філософських факультетах університетів. Мета курсу - дати студентам знання основних досягнень сучасної світової і вітчизняної думки в галузі філософії науки та взаємодії і взаємозв’язку філософії і сучасного природознавства, розкрити сутність основних понять і концепцій холістичної філософії науки, логіки і методології наукового пізнання і їх значення як для розвитку сучасної науки, так і для розвитку й оновлення сучасної філософії. Курс передбачає розгляд таких тем як проблема духовності в науці і культурі, основини математики та теорія множин і їх холістична інтерпретація, реляційний холізм як основу інтерпретацій квантової фізики, космологічна проблема і проблема свідомості.

8. Форми навчання: лекції, семінари.

9. Форми організації контролю знань і системи оцінювання: контрольні роботи поза аудиторні та аудиторні, колоквіуми, реферати, залік.

10.Навчально-методичне забезпечення: учбові посібники та література згідно з УМКД, УМКД в електронному виді та ксерокопії з описом лекційних матеріалів, змістом семінарських занять, тематикою рефератів, контрольними питаннями та питаннями до іспиту.

11. Мова викладання: українська.

1. Назва дисципліни: Культурологічна антропологія

2. Лектор: Газнюк Лідія Михайлівна, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії

3. Статус: нормативний

4. Курс, семестр: Курс ІV, семестр 7.

5. Кількість кредитів: 3

6. Попередні умови для вивчення: курси, знання історії, релігієзнавства, філософії, соціології, культурології, філософської антропології, соціальної психології.

7. Опис (зміст, цілі, структура):

Культура традиційних („примітивних”, первісних, незахідних бездержавних) суспільств як початковий і основний предмет вивчення. Мало масштабність „примітивних” культур як умова безпосереднього сприйняття культури як цілісності в органічній єдності всіх її проявів.

Перенос пізнавального досвіду, накопиченого при вивченні „примітивних” культур, на аналіз індустріальних суспільств, дозволяє сформувати антропологічні підходи у дослідженні різних соціальних організаційних форм співіснування в сучасних урбаністичних середовищах.

Даний курс має на меті вивчення основних етапів становлення і розвитку дисциплінарної традиції в соціально-культурній антропології. Акцент на категоріях „традиція” і „діяльність” означає, що в лекційному курсі конкуруючі та історично змінювані одна одну теоретично-методологічні напрямки і школи розглядаються не тільки стосовно аналізу ідей, концепцій, теорій, методів, їх пізнавальних можливостей і результатів. Не менше уваги приділяється історичним обставинам появи наукових шкіл, особистим долям вчених і поза науковим фактам (політичним, економічним, психологічним і т. ін.), які вплинули на їх науково-пізнавальну діяльність. Для адекватної уяви історичного шляху формування сучасного культурно антропологічного „ремесла” із великої кількості шкіл і напрямків минулого відібрані найбільш впливі, які залишили помітний слід в науці і визначили подальші аспекти розвитку, зокрема англо-американська культурна антропологія (Ф. Боас, Л. Уайт, Б. Малиновський, Е. Еван-Пригард, М. Гріоль, М. Мід, К. Гірц).

8. Форми навчання: лекції, семінари.

9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: реферат, залік.

10. Навчально-методичне забезпечення: методичний посібник, підручники, курси лекцій з дисципліни.

11. Мова викладання: українська.

1. Назва дисципліни: Сучасна філософія

2. Лектор: Азарова Юлія Олегівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії

3. Статус: нормативна дисципліна;

4. Курс, семестр: ІV курс; 8 семестр;

5. Кількість кредитів: 3

6. Попередні умови для вивчання: вивчання дисципліни потребує знань з курсів “Метафізика та онтологія”, “Феноменологія”, “Екзістенціалізм”; “Філософська герменевтика”, “Некласична філософія кінця ХІХ - початку ХХ ст.”, “Маркс, Ніцше, Фрейд”;

7.Опис .Зміст, цілі, структура:

Чи існує “сучасна людина”? Класична, некласична, сучасна філософія: можливості та умови розрізнення. “Формалізм” класичного філософського мислення та перспективи його перетворень. Панорама постнекласичного філософського мислення. Постмодернізм в філософії: базові стратегії та практики. Постаналітичні” трансформації у філософії. Філософія “et alli”: реляційні структури в сучасній гуманітарії. Сучасна наука як філософська можливість. Сучасна наука як філософська можливість. “Майбутнє”: прогностика філософії як філософування.

8. Форма навчання: лекції, семінарські заняття.

9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: контрольна робота, іспит.

10. Навчально-методичне забезпечення: комплекс навчально-методичних матеріалів (кафедра); ксерокопії текстів; підручники.

11. Мова викладання: російська.

1. Назва дисципліни: Проект Просвітництва та постісторицизм

2. Лектор: , кандидат філософських нвцу, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії

3. Статус: вибірковий

4. Курс, семестр: Курс 4, семестр 8

5. Кількість кредитів: 1,5

6. Попередні умови для вивчення: загальні знання з історії філософії, знання курсу “Соціальна філософія”, здатність вести дискусії

7. Опис. Метою курсу є ознайомлення з просвітницькою філософією історії а також поглиблене розглядання долі цього філософського проекту в стані “пост-історії”. Викладання спецкурсу "Проект просвітництва та пост-історія" передбачає: ознайомлення студентів з основними тенденціями просвітницького сценарію історії та його розв`язанням у ХХ-на поч.. ХХІ ст. з метою получення студентами необхідних знань та навичок. Предметом дисципліни є розгляд актуальних філософських проблем філософії історії Просвітництва та рефлексії щодо них в філософському дискурсі ХХ ст. Структура курсу складається з тем щодо предмету.

8. Форми навчання: лекції, семінари, самостійна інди­відуальна робота студентів.

9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: письмові конт­рольні роботи, реферати, творчі роботи (докладів, статей, тез), письмовий залік.

10. Навчально-методичне забезпечення: першоджерела, словники, монографії та інші форми критичних досліджень, комплекс методичних матеріалів.

11. Мова викладання: російська, українська.

1. Назва дисципліни: Історія герменевтично-філософських практик.

2. Лектор: Попова Наталія Валеріївна, кандидат філософських нвцу, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії

3. Статус: Вибірковий.

4. Курс, семестр: 4 курс, 8 семестр.

5. Кількість кредитів: 1,5

6. Попередні умови для вивчення: Курс герменевтики, логіки.

7. Опис. Герменевтика є спеціальною філософською дисципліною, яка сформувалася як самостійна у ХХ столітті. Метою вивчення філософської герменевтики є придбання знань з методології гуманітарних наук, специфіки розуміння й технік перекладу й філософського обґрунтування інтерпретації філософських текстів. Вивчення цієї дисципліни базується на багатій історії герменевтичних досліджень, які постають важливою складовою частиною загальноєвропейської філософії та культури, а тому необхідні майбутнім філософам.

Внаслідок вивчення матеріалу студент повинен:

Бути ознайомленим з головними історичними етапами розвитку західноєвропейської герменевтики, персоналіями-представниками цієї галузі філософського знання та їх внеском у становлення філософської герменевтики й герменевтичних практик в історії філософії; місцем і значенням герменевтики у філософському знанні. Знати специфіку вітчизняної герменевтичного досвіду та етапи розвитку герменевтичних ідей у руській та українській філософії.

Засвоїти основні поняття, принципи та інтерпретаційні техніки, випрацювані в галузі герменевтичного знання, тобто основний арсенал герменевтики як методології гуманітарних наук взагалі й особисто сучасної герменевтики, що постає як ренесансна форма практичної філософії.

Мати уявлення про різноманіття герменевтичні практики; новітнє філософське теоретичне забезпечення практичних галузей та перспективи розвитку герменевтики. Вміти проводити герменевтичних аналіз філософських текстів або дати філософську інтерпретацію будь-яким текстам або іншим феноменам (актам мовлення, комунікаційній дії).

8. Форми навчання: Лекції, семінари.

9. Форми організації контролю знань, система оцінювання: Залік.

10. Навчально-методичне забезпечення: першоджерела, словники, монографії та інші форми критичних досліджень, комплекс методичних матеріалів.

11. Мова викладання: російська, українська.