Проблеми кваліфікації злочинів проти власності (стр. 2 )

в тому числі:

лекції –34 год.;

семінарські заняття – 16 год.;

самостійна робота – 58 год.

ТЕМА 1. Механізм кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі розвитку кримінального права України

Лекція 1.

1. Власність як об’єкт кримінально-правової охорони за кримінальним правом України.

2. Загальна характеристика механізму кримінально-правової охорони власності.

3. Проблеми „функціонування” механізму кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі.

4. Систематизація ЮСЗ злочинів, які посягають на власність. Кримінально-правовий зміст поняття „злочини проти власності”.

Лекція 2.

1. Кримінально-правова характеристика типової юридичної конструкції „розкрадання чужого майна”.

Семінарське заняття 1.

1. Загальна характеристика механізму кримінально-правової охорони власності.

2. Систематизація ЮСЗ злочинів, які посягають на власність. Кримінально-правовий зміст поняття „злочини проти власності”.

3. Кримінально-правова характеристика типової юридичної конструкції „розкрадання чужого майна”.

Завдання для самостійної роботи:

1. Власність як об’єкт кримінально-правової охорони за кримінальним правом України.

2. Проблеми „функціонування” механізму кримінально-правової охорони власності на сучасному етапі.

ТЕМА 2. Проблеми „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства

Лекція 1.

1. Механізм „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства.

2. Майно: особливості кримінально-правового та цивільно-правового розуміння.

3. Юридична природа „права на майно” та „дій майнового характеру” з урахуванням положень цивільного законодавства.

Лекція 2.

1. Електрична та теплова енергія як предмету злочину.

2. Проблеми визначення юридичної приналежності майна.

3. Майнова шкода як характеристика наслідків у ЮСЗ злочинах проти власності: проблеми врахування положень цивільного законодавства.

Семінарське заняття 1.

1. Майно: особливості кримінально-правового та цивільно-правового розуміння.

2. Юридична природа „права на майно” та „дій майнового характеру” з урахуванням положень цивільного законодавства.

3. Вирішення задач та завдань.

Семінарське заняття 2.

1. Проблеми визначення юридичної приналежності майна.

2. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи:

1. Механізм „взаємодії” положень кримінального закону, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, з положеннями регулятивного законодавства.

2. Електрична та теплова енергія як предмету злочину.

3. Майнова шкода як характеристика наслідків у ЮСЗ злочинах проти власності: проблеми врахування положень цивільного законодавства.

4. Вирішення задач та завдань.

5. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 3. Проблемні питання розмежування юридичних складів злочинів між проти власності між собою та їх відмежування від юридичних складів злочинів інших видів, а також від складів деяких адміністративних правопорушень

Лекція 1.

1. Особливості розмежування ЮСЗ крадіжки, грабежу та шахрайства.

2. Особливості розмежування насильницького грабежу, розбою та вимагання.

3. Особливості розмежування привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем й інших злочинів проти власності

4. Проблеми відмежування ЮСЗ шахрайства від ЮСЗ злочинів проти власності, що не містять ознак розкрадання.

Лекція 2.

1. Проблеми відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від ЮСЗ злочинів інших видів.

2. Особливості відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від складів деяких адміністративних правопорушень.

Семінарське заняття 1.

1. Особливості розмежування ЮСЗ крадіжки, грабежу та шахрайства.

2. Особливості розмежування насильницького грабежу, розбою та вимагання.

3. Особливості розмежування привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем й інших злочинів проти власності

4. Проблеми відмежування ЮСЗ шахрайства від ЮСЗ злочинів проти власності, що не містять ознак розкрадання.

5. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проблеми відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від ЮСЗ злочинів інших видів.

2. Особливості відмежування ЮСЗ злочинів проти власності від складів деяких адміністративних правопорушень.

3. Вирішення задач та завдань.

4. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 4. Особливості кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак складів злочинів, які мають кількісний характер

Лекція 1.

1. Кримінально-правовий зміст кількісних ознак у ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

2. Особливості встановлення фактичних обставин, які кореспондують з кількісними ознаками ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

Лекція 2.

1. Окремі правила кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак кількісного характеру.

Семінарське заняття 1.

1. Кримінально-правовий зміст кількісних ознак у ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

2. Окремі правила кваліфікації корисливих злочинів проти власності з урахуванням ознак кількісного характеру.

3. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи.

1. Особливості встановлення фактичних обставин, які кореспондують з кількісними ознаками ЮСЗ корисливих злочинів проти власності.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 5. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності, що вчиняються з проникненням у житло, приміщення або інше сховище

Лекція 1.

1. Особливості правозастосовчого тлумачення характеристик „житло”, „інше приміщення” та „сховище”.

2. Кримінально-правовий зміст характеристики „проникнення [у житло, інше приміщення або сховище]”.

3. Правила кваліфікації злочинів, що вчиняються з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Семінарське заняття 1.

1. Кримінально-правовий зміст характеристики „проникнення [у житло, інше приміщення або сховище]”.

2. Правила кваліфікації злочинів, що вчиняються з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

3. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи.

1. Особливості правозастосовчого тлумачення характеристик „житло”, „інше приміщення” та „сховище”.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 6. Особливості кваліфікації насильницьких злочинів проти власності

Лекція 1.

1. Cистематизація ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

2. Особливості специфічної конструкції та конкретного змісту ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

Лекція 2.

1. Правила кваліфікації насильницьких злочинів проти власності.

Семінарське заняття 1.

1. Особливості специфічної конструкції та конкретного змісту ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

2. Правила кваліфікації насильницьких злочинів проти власності.

3. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи.

1. Cистематизація ЮСЗ насильницьких злочинів проти власності.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 7. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності в нетипових та особливих кримінально-правових ситуаціях

Лекція 1.

1. Правила кваліфікації продовжуваних злочинів проти власності.

2. Вплив фактичної помилки на кваліфікацію злочинів проти власності.

3. Вплив на кваліфікацію злочинів проти власності нетипових юридичних конструкцій, на основі яких побудовано ЮСЗ вказаних злочинів.

Лекція 2.

1. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності при конкуренції кримінально-правових норм та суміжних з нею правозастосовчих ситуаціях.

2. Особливості кваліфікації „трансформації” („перетворення”, „переростання”) одного злочину проти власності в інший.

3. Особливості кваліфікації злочинів проти власності, що вчиняються у співучасті.

Семінарське заняття 1.

1. Вплив фактичної помилки на кваліфікацію злочинів проти власності.

2. Проблеми кваліфікації злочинів проти власності при конкуренції кримінально-правових норм та суміжних з нею правозастосовчих ситуаціях.

3. Особливості кваліфікації „трансформації” („перетворення”, „переростання”) одного злочину проти власності в інший.

Завдання для самостійної роботи.

1. Правила кваліфікації продовжуваних злочинів проти власності.

2. Вплив на кваліфікацію злочинів проти власності нетипових юридичних конструкцій, на основі яких побудовано ЮСЗ вказаних злочинів.

3. Особливості кваліфікації „трансформації” („перетворення”, „переростання”) одного злочину проти власності в інший.

4. Вирішення задач та завдань.

5. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 8. Особливості юридичних складів злочинів та кваліфікації окремих корисливих злочинів проти власності

Лекція 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації розбою.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми вимагання.

3. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми шахрайства.

Лекція 2.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

2. Деякі проблеми кваліфікації інших корисливих злочинів проти власності.

Семінарське заняття 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації розбою.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми вимагання.

3. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми шахрайства.

4. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

5. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи.

1. Деякі проблеми кваліфікації інших корисливих злочинів проти власності.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 9. Особливості юридичних складів злочинів та кваліфікації окремих некорисливих злочинів проти власності

Лекція 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочинів, передбачених ст. ст. 194-196 КК.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 197-1 КК.

Лекція 2.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 198 КК.

Семінарське заняття 1.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочинів, передбачених ст. ст. 194-196 КК.

2. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 198 КК.

3. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи.

1. Особливості ЮСЗ та деякі проблеми кваліфікації злочину, передбаченого ст. 197-1 КК.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 10. Кваліфікація злочинів проти власності з урахуванням процесуальних особливостей здійснення кримінального провадження

Лекція 1.

1. Проблеми побудови інформаційно-оціночної моделі фактичних обставин у кримінальних провадженнях про злочини проти власності.

2. Врахування особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення при кваліфікації злочинів проти власності.

Завдання для самостійної роботи.

1. Проблеми побудови інформаційно-оціночної моделі фактичних обставин у кримінальних провадженнях про злочини проти власності.

2. Врахування особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення при кваліфікації злочинів проти власності.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ТЕМА 11. Проблеми визнання та виконання в Україні вироків судів іноземних держав, постановлених щодо осіб, які вчинили злочини проти власності

Лекція 1.

1. Визнання та виконання вироків іноземних судів за законодавством України: юридична природа, стан нормативного регулювання.

2. Деякі проблеми визначення виду вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

3. Деякі проблеми визначення ознак вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

Семінарське заняття 1.

1. Деякі проблеми визначення виду вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

2. Деякі проблеми визначення ознак вчиненого злочину проти власності під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

3. Вирішення задач та завдань.

Завдання для самостійної роботи.

1. Визнання та виконання вироків іноземних судів за законодавством України: юридична природа, стан нормативного регулювання.

2. Вирішення задач та завдань.

3. Виконання індивідуального завдання з аналізу правозастосовчої практики.

ІV. ЗРАЗКИ ВИРІШЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧІ ТА ЗАВДАННЯ

ЗАДАЧА-1

з комплексним обґрунтуванням кримінально-правової кваліфікації

Щур запропонував Бородію заволодіти картиною відомого митця з арт-галереї (вартістю 400 НМДГ), пообіцявши придбати її за 100 НМДГ. Бородій пристав на цю пропозицію.

Вночі він непомітно для сторонніх осіб потрапив до приміщення галереї та почав вирізати картину з рами, але був помічений охоронцем. З метою полегшення заволодіння майном, Бородій декілька разів вдарив охоронця, схопив картину та втік.

Наступного дня він прийшов до Щура, розповів йому про нічні „пригоди” та зажадав „надбавку за небезпеку” у розмірі 10 НМДГ. Щур погодився та 110 НМДГ придбав картину.

Як з’ясувалось пізніше, Бородій заволодів не справжньою картиною, а лише її копією (вартістю 40 НМДГ). Про цю обставину Щур та Бородій не знали.

Вирішення

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин:

1.1. „Уявна” вартість картини досягала показника „великі розміри”.

1.2. Реальна вартість картини не досягає показника „значна шкода потерпілому”, але перевищує максимальну межу дрібного викрадення чужого майна (0,5 НМДГ).

1.3. Приміщення галереї являє собою „інше приміщення”, а спосіб, у який Бородій опинився в ній являє собою „проникнення”.

1.4. Бородій розпочав заволодіння майном у таємний спосіб („непомітно для сторонніх осіб”), а продовжив заволодіння у відкритий спосіб (у присутності охоронця).

1.5. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що Щур не давав згоди на заволодіння майном у відкритий спосіб.

1.6. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що удари Бородія завдали охороню лише фізичний біль, але не спричинили тілесних ушкоджень.

1.7. Купуючи картину Щур усвідомлював всі обставини заволодіння нею.

1.8. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що приміщення галереї не перебувало у володінні фізичної особи.

1.9. Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати, що охоронець не був працівником правоохоронного органу.

2. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів (постанов Пленуму Верховного Суду України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, рішень Верховного Суду України):

2.1. Щодо правозастосовчого розуміння таємного та відкритого способів заволодіння чужим майном – див. абз. 3 п. 3 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.2. Щодо кваліфікації „переростання” крадіжки у грабіж в поведінці Бородія – див. абз. 3 п. 4, абз. 4 п. 22 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.3. Щодо змісту ознаки „насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого” – див. п. 5 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року№ 10 .

2.4. Щодо відсутності додаткової кваліфікації дій Бородія за ст. 126 КК – див. п. 5 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10 та абз. 1, 2 п. 11 ППВСУ „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки” від 4 червня 2010 року № 7.

2.5. Щодо змісту характеристики „інше приміщення” – див. абз. 6. п. 22 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.6. Щодо кваліфікацій дій суб’єктів як закінченого замаху на крадіжку та грабіж – див. „за аналогією” абз. 3 п. 22 ППВСУ „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” від 25.12.1992 року № 12.

3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів:

3.1. При кваліфікації дії Бородія та Щура мають місце декілька випадків конкуренції норм з обтяжуючими та особливо обтяжуючими обставинами (ч. ч. 3, 4 ст. 185; ч. ч. 2, 3, 4 ст. 186 КК), які вирішуються на користь норм з особливо обтяжуючими обставинами.

3.2. При кваліфікації дій Бородія має місце конкуренція „частини” (ч. 2 ст. 350 КК) та „цілого” (ч. 4 ст. 186 КК), яка вирішується відповідно до загального правила подолання цього типу конкуренції на користь норми-„цілого”.

3.3. У поведінці Бородія має місце „переростання” крадіжки у грабіж. Відповідно до підходів правозастосовчої практики інкримінуємо йому лише злочин, у який відбулось переростання (незакінчений грабіж). При цьому „переносимо” на нього всі ознаки, які характеризували „первинний” злочин та не інкримінуємо ознаку „повторно”. З теоретичної точки зору коректніше було б інкримінувати Бородію два незакінчених злочини, не інкримінувати на рівні незакінченого грабежу ознаку „проникнення в інше приміщення” та інкримінувати ознаку „повторно”.

3.4. У поведінці Бородія та Щура має місце фактична помилка щодо вартості предмета злочину. Виходячи з традиційного підходу до оцінки такого роду фактичних помилок, кваліфікуємо дії суб’єктів за суб’єктивною спрямованістю умислу, тобто як закінчений замах на злочин (грабіж, крадіжку) у великих розмірах.

3.5. Застосування Бородієм насильства до охоронця являє собою вихід за межі домовленості з Щуром (ексцес виконавця). У зв’язку з цим, усе скоєне Бородієм після даного моменту не може бути поставлене у вину Щуру. Дії останнього кваліфікуємо з урахуванням тієї стадії, на якій відбувся вихід Бородієм за межі домовленості, тобто як незакінчений замах на крадіжку.

3.6. При кваліфікації дій Щура виникає нетипова ситуація в частині придбання ним викраденого майна. Сам факт його попередньої згоди придбати майно вже може розглядатись як пособництво у незакінченій крадіжці, але, зважаючи на те, що Бородій заволодів картиною, вийшовши за межі домовленості та вчинивши злочин іншого виду, реальне придбання Щуром здобутого майна вже не може розглядатись як співучасть у незакінченій крадіжці, а повинно кваліфікуватись як причетність до незакінченого грабежу та кваліфікуватись за ст. 198 КК.

3.7. Щур виконує відразу декілька ролей при вчиненні незакінченої крадіжки у співучасті, а саме – ролі підбурювача та пособника. На рівні ФК та ЮФО фіксується лише більш небезпечна роль – роль підбурювача.

3.8. Дії Бородія не кваліфікуються за ст. 198 КК, оскільки передбачений даною нормою тип суспільно небезпечної поведінки являє собою прояв причетності до злочину.

4. ФК:

Дії Бородія слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК.

Дії Щура слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185; ст. 198 КК.

5. ЮФО:

Бородій вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, – грабіж, вчинений у великих розмірах, поєднаний з проникненням в інше приміщення, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК).

Щур вчинив підбурювання до незакінченого замаху на таємне викраденн чужого майна, - крадіжку, вчинену у великих розмірах, поєднану з проникненням в інше приміщення (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); заздалегідь не обіцяне придбання майна, за відомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 198 КК)

ЗАВДАННЯ