Діяльність бібліотек обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти у 2008 р (стр. 2 )

На кінець 2008 року можливість входження у світовий інформаційний простір мали бібліотеки таких ІППО, як: Волинського, Дніпропетровського, Донецького, Запоріжського, Івано-Франківського, Київського, Луганського, Львівського, Полтавського, Рівненського, Харківського, Черкаського, УМО. У 2009 році планувалось підключити до Internet ще 5 бібліотек, зокрема: Закарпатського, Кіровоградського, Кримського, Сумського, Чернігівського ІППО.

Ще в попередні роки застосування ІКТ у бібліотеках ІППО дозволило цим книгозбірням, крім створення власних електронних ресурсів і використання можливостей Internet, розпочати роботу із створення web-сторінок на web-сайтах ІППО. На кінець 2008 року сторінки на web-сайті ІППО мали бібліотеки Волинського ІППО, Донецького ІППО (також має власний web-сайт), Івано-Франківського ІППО, Київського ІППО, Луганського ІППО, Полтавського ІППО, Харківського ІППО, Хмельницького ІППО, УМО, Черкаського ІППО, Чернівецького ІППО, Чернігівського ІППО (додатково має власний web-сайт). Планується розробити у 2009 році власні web-сторінки на сайтах ІППО бібліотеками Дніпропетровського, Закарпатського, Кіровоградського, Кримського, Львівського, Рівненського, Херсонського ІППО.

Система автоматизації бібліотек “ІРБІС” існує вже 15 років. За цей час система через чотири покоління, або етапи розвитку, із програми з мінімальними функціями, що розраховані на операційну систему MS-DOS, перетворилась у величезний програмовий комплекс, що охоплює практично всі бібліотечні технології, задовольняє світові та вітчизняні стандарти, використовується у великих корпоративних та глобальних мережах [ 3 ].

Як свідчать звітні матеріали бібліотек ІППО, поки що лише десять бібліотек використовують в роботі АБІС, зокрема 5 бібліотек користуються “ІРБІС”: Дніпропетровського ІППО, Київського ІППО, Кримського ІППО, Херсонського ІППО; бібліотека Івано-Франківського ІППО в своїй роботі використовує базу даних бібліотеки ІППО, Львівського ІППО - “MARK-SQL”, Харківського ІППО – Microsoft Access, Черкаського ІППО - “Славутич”, УМО - “УФД Бібліотека”. Бібліотека ж Донецького ІППО використовує в своїй діяльності три автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, а саме: “ІРБІС”, “MARK-SQL” та власну БД, створену в МS Excel. Більшість із зазначених бібліотек вже розпочали створення ЕК, зокрема: Херсонський ІППО (13116 тис. зап.) Івано-Франківський ІППО (12787 тис. зап.), Хмельницький ІППО (12200 тис. зап.), Черкаський ІППО (8300 тис. зап.) тощо (Додаток 5).

Отже, можна з впевненістю сказати, що використання комп’ютерів у бібліотечно-інформаційній діяльності не тільки суттєво прискорює і підвищує якісний рівень обслуговування користувачів, але й перетворює і видозмінює весь комплекс існуючих технологій. Автоматизація вносить цілий спектр нових, раніше недоступних для бібліотекаря чи інформаційного працівника можливостей, одночасно спрощуючи багато одноманітних операцій і підвищуючи ефективність решти шляхом їх модернізації [ 2 ].

Використання документів на МНІ (машиночитаних носіях інформації) в спеціальній науковій бібліотеці потребує її оснащення достатньою кількістю комп’ютерів, формування відповідної читацької зони з урахуванням усіх вимог санітарної, протипожежної та ергономічної безпеки.

Проблеми технічного та програмного забезпечення обладнання, призначеного для роботи з мультимедійними дисками, повинні розв’язуватися відповідними фахівцями, однак і бібліотечні працівники мають бути обізнаними із загальними вимогами щодо даної проблеми. Уже на підготовчому етапі доцільно правильно визначити кількість комп’ютерів з урахуванням їхнього вірогідного навантаження, вибрати їх оптимальний варіант та визначитися з обладнанням. Воно повинне відповідати технічним характеристикам дисків, що надходять до фонду, і навпаки, придбані диски мають відповідати парку машин [ 5 ].

Ті ж з бібліотек, які не зможуть підходити під дані вимоги, не знайдуть собі місця в інформаційному суспільстві.

Інформаційна і довідково-бібліографічна

діяльність бібліотек ІППО

У Примірному Положенні “Про спеціальну навчально-педагогічну бібліотеку обласного (міського) Інституту післядипломної педагогічної освіти” від 11 лютого 2005 р. № 2 чітко визначено, що метою діяльності даної бібліотеки “є сприяння процесу підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних, бібліотечних кадрів освітянської галузі та створенню високоефективної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення безперервної освіти в Україні” [ 7 ].

На задоволення фахових інформаційних потреб усіх категорій користувачів, популяризацію наявних інформаційних фондів та залучення нових користувачів спрямовувалася інформаційна і довідково-бібліографічна діяльність бібліотек ІППО (Додаток 3). У 2008 році бібліотеки задовольнили інформаційні потреби 62166 користувачів, що в середньому на 16 % більше, ніж у 2007 році (52060 користувачів). Найбільша кількість користувачів за ЄРК спостерігалась у бібліотеці Дніпропетровського ІППО (9100), Київського (5637), Полтавського (5219), Луганського (4524), УМО (4150), Хмельницького ІППО (4010). Найменша кількість користувачів зарегістрована у бібліотеці Донецького ІППО – 507, Івано-Франківського ІППО – 803, Кримського ІППО – 829, Черкаського ІППО – 936. На кінець 2008 року було зарегістровано 292840 відвідувань бібліотек ІППО протягом року, в тому числі 21896 звернень на web-сайти бібліотек.

Найбільша кількість відвідувань зафіксована у бібліотеці Київського ІППО (44714), Дніпропетровського ІППО (31000), УМО (26400), Рівненського ІППО (22984) та Полтавського ІППО (20812). У віртуальних відвідуваннях лідирують бібліотеки Київського (9473), Дніпропетровського (2015) та Івано-Франківського ІППО (1000) (Додаток 5).

Впродовж 2008 року бібліотеки ІППО забезпечили інформаційні потреби 4448 групових та 14504 індивідуальних абонентів.

Аналіз інформаційної діяльності виявив поступове збільшення кількості проведених бібліотеками ІППО днів інформації. Так, наприклад, у 2006 році було проведено лише 50 днів інформації, у 2007 році ця цифра становила вже 96, а у 2008 році – 107. Крім того, поступово зростає й кількість днів фахівця: у 2006 р. – 33 заходи, у 2007 р. – 36 заходів, у 2008 р. – 44 заходи [ 4 ].

Як і раніше, в даному звітному періоді бібліотеки ІППО активно використовували таку форму інформаційної діяльності як організація книжкових виставок. Так, на відміну від 2007 р., у 2008 р. було проведено 172 виставки нових надходжень (у 2007 році ця цифра становить 159), 280 тематичних виставок (у 2007 р. – 361), 156 виставок за профілем діяльності ІППО (у 2007 р. – 148) [ 4 ].

На відміну від попередніх років, бібліотеки ІППО активніше використовували МБА. Порівнюючи з 2007 р., кількість абонентів, що використовували міжбібліотечний абонемент, у 2008 р. становить 115 (для порівняння у 2007 році – 108). У 2008 році було видано 464 док., тоді як у 2007 р. ця цифра складає 387 док. Збільшилась і кількість отриманих документів з 392 у 2007 р. до 444 у 2008 році.

Довідково-бібліографічна діяльність бібліотек ІППО була спрямована на ведення у традиційній та електронній формах довідково-пошукового апарату (ДПА), надання бібліографічних довідок, підготовку бібліографічних посібників.

Усі працівники бібліотек ІППО намагалися дотримуватись вимог, що стоять перед довідково-пошуковим апаратом, а саме:

Ø повнота та адекватність фонду;

Ø різноаспектне розкриття фонду;

Ø відповідність бібліографічних описів документів діючим державним стандартам;

Ø своєчасність поповнення відомостями про документи та їх редагування;

Ø взаємозв’язок елементів ДПА між собою та ДПА бібліотеки;

Ø доступність для користувачів [ 5 ].

Продовжувалась робота з формування у традиційній формі ДПА до своїх фондів абеткових і систематичних каталогів, систематичної картотеки статей (СКС), краєзнавчих та тематичних картотек.

Аналіз звітних матеріалів показав, що у середньому кожна бібліотека ІППО веде 3-7 тематичних картотек з актуальних питань розвитку сучасної педагогічної науки, освіти і практики, а також діяльності шкільних бібліотек, наприклад, “Екологічна освіта школярів”, “Правове виховання” (бібліотека Волинського ІППО), “Досвід роботи шкільних бібліотекарів Донеччини” (бібліотека Донецького ІППО), “Організація діяльності шкільної бібліотеки” (б-ка Запорізького ІППО), “На допомогу вчителю-предметнику”, “Свята в школі” (б-ка Кіровоградського ІППО), “Школа будущего” (б-ка Кримського ІППО), “Інтернет-ресурси педагогу”, “Все про атестацію” (б-ка Рівненського ІППО), картотека підручників для шкіл, картотека на допомогу шкільному психологу (б-ка Сумського ІППО), “Профільне навчання”, “Сучасний урок”, “Інновації в освіті”, “Картотека шкільних підручників”, “На допомогу шкільному бібліотекарю”, “Шкільні програми” (б-ка Харківського ІППО), “Професійна мобільність учителя в контексті загальноєвропейського освітнього простору” (б-ка Херсонського ІППО), “Діти з обмеженими можливостями”, “Інноваційні технології навчання, на допомогу шкільному бібліотекарю” (б-ка Хмельницького ІППО), “Публікації в пресі вчителів області та працівників ЧОІППО” та ін. (б-ка Чернігівського ІППО). Бібліотека Дніпропетровського ІППО веде 13 тематичних картотек, серед яких: “Безперервна освіта та дистанційні технології в навчанні”, “Виховна діяльність, громадянська освіта в сучасній школі”, “Громадянське виховання в школах України”, “Екологічне виховання учнів”, “Модернізація сільської школи”, “Моніторинг якості освіти”, “Національне виховання”, “Обдаровані діти”, “Патріотичне виховання”, “Розвивальне навчання”, “Сучасне позашкілля”, “Українська освіта в Болонському процесі”; бібліотека Київського ІППО – 27 картотек, серед яких: “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті”, “Інноваційні технології педагогічного процесу”, “Зовнішнє незалежне оцінювання в освіті України”, “Освітній менеджмент”, “Моніторинг якості освіти”, “Тьютор як нова педагогічна професія”, “Школа майбутнього” та ін.

Важливим напрямом діяльності бібліотек ІППО була підготовка бібліографічних посібників різних видів та типів. У 2008 році було підготовано 59 покажчиків, серед яких покажчики, присвячені визначним датам і діячам у галузі науки, освіти і культури; покажчики, що відображають наукову та науково-методичну діяльність ІППО та покажчики, що присвячені актуальним питанням розвитку вітчизняної педагогічної науки, освіти і практики тощо (Додаток 3).

Також впродовж 2008 року бібліотеками ІППО було підготовано 201 рекомендаційний список, 132 списки нових надходжень та 278 бібліографічних огляди.

Підводячи підсумки про інформаційну та довідково-бібліографічну діяльність бібліотек ІППО у 2008 році, варто зауважити, що працівники згадуваних книгозбірень продовжують активізовувати роботу в даному напрямку, проте, як і раніше, залишаються й проблемні питання, що потребують нагального вирішення.

Науково-методична діяльність бібліотек ІППО

Відповідно до покладених на бібліотеку ІППО функцій обласного (міського) науково-методичного центру, вона “здійснює організаційно-методичне керівництво бібліотеками професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів області (міста) відповідно до Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України” [ 6 ].

Аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО показав, що більшість з них забезпечувала науково-методичну підтримку освітянським бібліотекам. Це бібліотеки Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Закарпатського ІППО, Запорізького ІППО, Київського ІППО, Кіровоградського ІППО, Кримського ІППО, Львівського ІППО, Полтавського ІППО, Рівненського ІППО, Харківського ІППО, Херсонського ІППО, Хмельницького ІППО, Чернівецького та Чернігівського ІППО.

Задля підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів впродовж 2008 року фахівцями бібліотек ІППО було підготовано близько 37 методичних рекомендацій щодо організації роботи шкільної бібліотеки, удосконалення окремих процесів і самоосвіті бібліотекарів, підготовки бібліотечних уроків, проведення Всеукраїнської акції “Живи, книго!” (Додаток 7). Активно працювали в цій сфері бібліотеки Донецького ІППО, Київського ІППО, Львівського ІППО, Рівненського ІППО, Харківського, Херсонського та Хмельницького ІППО.

На жаль, оцінити рівень вищезазначених методичних матеріалів і визначити їх відповідність єдиним принципам методичного забезпечення (науковості, рекомендаційності, диференційованого підходу) не є можливим через те, що бібліотеки ІППО не надсилають свої розробки до Кабінету бібліотекознавства ДНПБ України ім. . Крім того, не всі бібліотеки ІППО надсилають відомості про видання, що вони готуватимуть впродовж року до “Зведеного плану інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України”, який видає ДНПБ України ім. .

Кадрове забезпечення бібліотек ІППО

Бібліотечні кадри були, є й залишатимуться одним із найважливіших чинників ефективного функціонування бібліотеки.

На сьогоднішній день у роботі бібліотек ІППО задіяно 46 бібліотекарів, з яких: з вищою бібліотечною освітою – 17 фахівців, вищою педагогічною – 23, середньою спеціальною – 5, іншою – 1 фахівець.

Штат у 5 з 21 бібліотеки складається з одного працівника, у 11-ти бібліотеках – з 2-х співробітників, у бібліотеці Донецького, Київського та Херсонського ІППО – з 3-х, а у бібліотеці Дніпропетровського ІППО та УМО - з 5 працівників.

Співставлення основних показників діяльності у бібліотеках з однаковою кількістю співробітників виявило значну різницю у їхньому навантаженні. Наприклад, серед бібліотек з 2-ма співробітниками, найбільша кількість відвідувань зарегістрована у бібліотеці Рівненського ІППО (22984), Волинського (15729) та Луганського ІППО (14000); найменший цей показник у бібліотеці Кримського (3357) та Сумського ІППО (1717). З огляду на це можна зробити висновок, що бібліотеки Рівненського ІППО, Волинського ІППО та Луганського ІППО потребують збільшення свого штату на одну одиницю. Така сама ситуація на протязі вже багатьох років складається у бібліотеці Полтавського та Закарпатського ІППО (кількість відвідувань становить 20812 та 16000 відповідно), де штат складається лише з однієї людини. (Введення ще однієї штатної одиниці можна обґрунтувати “Тимчасовими примірними нормами часу на основні процеси бібліотечної роботи” (Додаток 4) [ 8 ]).

Введення у практику роботи бібліотек ІППО нових інформ-технологій та суттєва модернізація освіти України потребує від бібліотечних працівників безперервного навчання, що має бути націлене на систематичну актуалізацію знань бібліотекаря, його постійне професійне самовдосконалення, адже “сьогодні бібліотекар виступає в ролі консультанта, аналітика, технолога, порадника, викладача. Від його праці безпосередньо залежить правильна послідовність виконання бібліотекою функцій, а саме: головних – кумулятивної, меморіальної, інформаційно-комунікативної та похідних – просвітницької, виховної, виробничої, рекреаційної та гедоністичної” [ 8 ].

З огляду на вищезазначене, головний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек – ДНПБ України ім. , кожного року організовує та проводить науково-практичні семінари для працівників освітянських бібліотек. У 2008 р. було проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар “Освітянські бібліотеки України в реалізації програми рівного доступу до якісної освіти”, в роботі якого брали участь співробітники бібліотек та методисти з бібліотечних фондів усіх ІППО.

Аналіз звітних матеріалів бібліотек ІППО показав, що фахівці цих книгозбірень з метою підвищення кваліфікації також беруть участь у роботі науково-практичних семінарів, круглих столів, тренінгів, що проводять обласні наукові, дитячі та юнацькі бібліотеки. Традиційною формою підвищення кваліфікації працівників ІППО залишається курсова підготовка в обласних ІППО та УМО. Однак, як і в попередні роки, аналіз стану перепідготовки працівників бібліотек ІППО виявив ряд проблем:

Ø по-перше, кількість бібліотекарів, що навчалися на курсах у період з 2003 р. до 2008 р., становить лише 30 осіб, з яких 20 осіб підвищували кваліфікацію ще до 2006 року, а впродовж рр. - усього 10 фахівців із бібліотек Дніпропетровського ІППО, Донецького ІППО, Запорізького ІППО, Київського ІППО, Львівського ІППО, Рівненського ІППО та Черкаського ІППО;

Ø по-друге, на курсах підвищення кваліфікації не забезпечується повна актуалізація знань, адже навчальні програми ІППО лише частково відображають сучасні тенденції у бібліотечній справі і не дають змоги бібліотекарям оволодівати потрібними знаннями.

Порівняно з минулими роками, у 2008 році покращилось забезпечення працівників бібліотек ІППО професійним читанням: наприклад, бібліотеки Донецького ІППО та Київського ІППО передплачують 7 назв фахових періодичних видань; бібліотеки Запорізького ІППО, Кримського ІППО та УМО – 6 назв; Дніпропетровського ІППО та Черкаського ІППО – 5 назв; Луганського ІППО, Полтавського ІППО, Харківського ІППО – 4 назви. Три назви фахових періодичних видань передплачуються бібліотеками Кіровоградського ІППО, Львівського ІППО, Рівненського ІППО, Сумського ІППО та Херсонського ІППО, а лише дві назви отримують бібліотеки Волинського ІППО, Закарпатського ІППО, Івано-Франківського ІППО, Хмельницького ІППО, Чернівецького та Чернігівського ІППО (Додаток 9). Проте, безумовно, одним із варіантів вирішення проблеми професійного зростання бібліотекарів ІППО лишається використання бібліотекарями онлайнових версій професійних видань з метою систематичного ознайомлення з ними і економії коштів на передплату їхніх паперових аналогів (Додаток 10).

Отже, аналізуючи вищезазначене, можна з впевненістю сказати, що, як і в попередні роки, лишаються гострі проблеми, пов’язані з рівнем професійної підготовки працівників бібліотек ІППО, що потребують удосконалення системи підвищення кваліфікації бібліотекарів; модернізації навчальних планів курсів підвищення кваліфікації бібліотечних працівників; активізації самоосвітньої діяльності співробітників бібліотек ІППО через фахові видання та Інтернет.

ВИСНОВКИ

Виходячи із завдань, що на сьогодні постають перед бібліотеками ОІППО, ДНПБ України ім. подальше науково-методичне забезпечення інноваційного розвитку даних бібліотек вбачає у:

Ø сприянні розвитку інноваційного клімату через підтримку інноваційної діяльності бібліотек; надання бібліотекам статусу бібліотечно-інформаційних центрів, включення їх до державних програм і проектів, здійснення наукових досліджень, удосконалення соціальної бази інноваційних процесів, стимулювання праці і творчої активності, міжбібліотечного співробітництва;

Ø подальшому напрацюванні методичних і організаційно-технологічних засад діяльності сучасної бібліотеки, застосування новітніх автоматизованих технологій засобів обліку, обробки та упорядкування інформації;

Ø розробці економічних і правових аспектів інноваційної діяльності, оцінки ефективності бібліотечних нововведень, витрат і ціноутворення в інноваційній діяльності, системи статистичних показників розвитку; удосконаленні і впровадженні нових прийомів і методів організації інформаційного середовища, його вивченні, формуванні банку ідей, розширенні кола учасників інноваційного процесу на регіональному, галузевому і міжнародних рівнях;

Ø створенні інноваційних центрів на базі великих бібліотек, сприянні розвитку їхнього інноваційного потенціалу для задоволення потреб бібліотек у наукових і матеріальних розробках щодо застосування нових засобів пошуку, обробки, перетворення та надання інформації, розширення асортименту бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг.

Нагальною на сьогоднішній день лишається потреба у посиленні співпраці бібліотек ІППО з питань формування електронних інформаційних масивів та забезпеченні відкритого доступу до них. Вирішення цієї проблеми полягає у створенні зведеного каталогу з відомостями про реальні і віртуальні інформаційні ресурси бібліотек.

Інтегрування бібліотек у єдиний інформаційний простір вимагає зміцнення професійних контактів, обізнаності зі станом справ, позитивними і негативними моментами як корпоративної співпраці, так і праці бібліотечної спільноти в цілому.

Дієвим засобом цієї роботи має стати моніторинг динаміки змін у сфері інформаційного забезпечення освітян, оперативне узагальнення та оприлюднення нововведень в бібліотечно-інформаційній сфері мережі освітянських бібліотек МОН України та АПН України.

Це суттєво підвищує фахові вимоги до бібліотечного працівника, який повинен вміти оцінити інформаційні і пошукові можливості інформаційних масивів, виявити релевантні запитам користувачів ресурси.

І досі існує потреба у ряді організаційно-методичних, нормативних та інструктивних документів, що забезпечать функціонування принципово нової бібліотеки в нових економічних і технологічних умовах (оновленого положення про бібліотеку ІППО, норми праці, типові послуги, кваліфікаційні характеристики тощо).

Структурно функціональні зміни, які відбуваються в інститутах ОІППО, аналіз звернень до методичного центру ДНПБ України ім. працівників бібліотек засвідчує, що сьогодні нагальною потребою є вирішення питання щодо інтегрування і координування галузевих бібліотечних інформаційних ресурсів мережі освітянських бібліотек. Тому перед ДНПБ України ім. стоїть завдання подальшого розвитку функції управлінського консультування, нормативно-правового забезпечення діяльності бібліотек у нових соціально-економічних умовах, подальшого розвитку системи методичних посібників освітянських бібліотек, що більшістю працівників цих книгозбірень визначаються як одна з найефективніших форм методичного впливу.

Формування інформаційного ресурсу бібліотек ІППО (станом на 01.01.2009 р.)

Назва ІППО	2 008р.
Обсяг бібліотечного фонду (тис. прим)	Надійшло за рік	Оновлення бібліотечного фонду у %
Волинський	43670	369	0,8
Дніпропетровський	34536	249	0,7
Донецький	225582	804	0,4
Житомирський	------	------
Закарпатський	20126	790	3,9
Запорізький	91400	1500	1,6
Івано-Франківський	25967	523	2,0
Київський	61633	1095	1,8
Кіровоградський	37532	1029	2,7
Кримський	34784	273	0,8
Луганський	57768	356	0,6
Львівський	17833	920	5,6
Полтавський	27330	1017	3,7
Рівненський	39150	430	1,1
Сумський	33848	731	2,2
Харківський
Херсонський	40564	491	1,2
Хмельницький	34200	754	2,2
УМОJПО	108400	187	0,2
Черкаський	36554	569	1,6
Чернівецький	17629	633	4,0
Чернігівський	44741	918	2,1
Вінницький
Миколаївський
Одеський
Севастопольський
Тернопільський
Усього	1033247	13638