Матеріали круглого столу “Відшкодування шкоди, завданої органами влади: зарубіжний досвід та пропозиції для України” (стр. 3 )

У випадку прийняття рішення про незаконність підзаконного акту в обов’язковому порядку повинно прийматися рішення про оцінку шкоди, завданої цим актом і про виплату відшкодування постраждалим. Таким чином, органи влади будуть зобов’язані оцінювати шкоду і виплачувати відшкодування в усіх випадках, коли вони змінюють/відміняють підзаконні нормативно-правові акти не на підставі зміни нормативних актів вищого рівня, якщо, звичайно, була заподіяна шкода.

Постраждала особа має право вимагати відшкодування шкоди, що спричинена застосуванням нормативно-правового акта у випадку, коли цей акт суттєво порушує права особи і уповноважений орган скасував такий акт або відмінив відповідну норму цього акта. Упущена вигода, шкода і збитки завдані реалізацією цього нормативно-правового акта або відсутністю нормативно-правовий акта дають право вимагати компенсації у випадку, якщо це передбачено відповідним законом. В той же час такий підхід не відміняє відповідальності за шкоду, завдану рішеннями або діяннями, що були реалізовані на виконання нормативно-правового акта, який був змінений або скасований, в тому числі, у випадку визнання акта таким, що не відповідає законодавству.

3.3. Встановлення єдиної процедури розгляду заяви про відшкодування шкоди

Для отримання відшкодування необхідно подати відповідну заяву до органу влади, що завдав шкоду. Така заява може міститись і в скарзі на рішення, дію чи бездіяльність органу. Орган влади зобов’язаний прийняти заяву до розгляду та надати обґрунтовану відповідь у встановлені законом терміни, але не пізніше ніж через місяць. Права, що порушені в публічно-правових відносинах, поновлюються відповідним рішенням в межах компетенції органу влади. Процедура та розміри відшкодування повинні бути зазначені в цьому ж рішенні.

При прийнятті рішення про розмір відшкодування доцільно зважати на наступні чинники:

1) рівень непередбачуваності негативних наслідків;

2) об’єктивні перепони для уникнення шкоди;

3) серйозність порушених прав;

4) обмеження пов’язані з тим, що частину шкоди відшкодовано відповідно до цивільного законодавства;

5) упущена вигода не повинна компенсуватись у випадку відсутності вини органу, що завдав шкоду;

6) інші обставини, які роблять виплату відшкодування необґрунтованою.

Якщо орган влади відмовляється задовольнити заяву про відшкодування шкоди або не має можливості її розглянути в прийнятний термін, або якщо постраждала особа не погоджується із сумою або способом відшкодування шкоди, вона має право оскаржити рішення до вищестоящого органу влади або звернутися до суду. Допускається лише однократне оскарження відмови в адміністративному порядку, після чого, якщо спір не вирішено, він має бути переданий на розгляд до суду.

3.4. Запровадження єдиного механізму виплати відшкодування шкоди

Вимагає суттєвого перегляду весь механізм виплати відшкодування шкоди, завданої державою. За чинним законодавством ці відносини фактично регулюються Законом про Державний бюджет на поточний рік та відповідними підзаконними нормативними актами. Як наслідок, механізм відшкодування шкоди є нестійким і кожен рік змінюється. Більше того, зараз діє механізм виплати шкоди, завданої лише деякими органами державної влади, а сама шкода виплачується за рахунок коштів, що виділені на їх фінансування.

Постраждала особа має право вимагати відшкодування шкоди у випадку, якщо шкода не може бути відвернута та не може бути ліквідована захистом або поновленням прав. Особа також має право вимагати відшкодування шкоди за бездіяльність органу влади тільки у випадку, коли індивідуальний акт не виданий або рішення (дія) не виконуються у спосіб, передбачений законом і таким чином, були порушені права заявника.

Замість грошової компенсації постраждала особа має право вимагати від органу влади усунення негативних наслідків незаконного адміністративного акта, що був скасований або змінений, а також виконання рішення (дії). Орган влади зобов’язаний при ліквідації наслідків вживати всіх законних заходів, приймати відповідні рішення, вчиняти дії і висувати вимоги проти третіх осіб за умови, якщо вони мають необхідні повноваження, передбачені законом і якщо витрати на ліквідацію наслідків суттєво не перевищують витрати на виплату фінансової компенсації. Якщо декілька органів влади зобов’язані виплатити компенсацію за завдану шкоду, то шкода виплачується на солідарній основі.

Для уникнення можливих непорозумінь необхідно вдосконалити правове регулювання шляхом:

- розробки і прийняття Закону "Про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень", який би врегульовував механізм виплати шкоди, завданої державою або

- внесення відповідних змін та(або) доповнень до галузевих законів.

Потрібно запровадити єдиний механізм відшкодування шкоди. Зокрема, пропонується такі варіанти виплати відшкодування:

1. Особа, якій завдана шкода, звертається з відповідною заявою до органу, який завдав шкоду. На підставі заяви орган приймає обґрунтоване рішення про її задоволення чи відмову в задоволенні. У випадку задоволення, копія рішення передається до місцевого відділу виконавчої служби. Відшкодування виплачується органами Державного казначейства за рахунок коштів, що закладені в державному/місцевому бюджеті саме на ці цілі на підставі припису Державної виконавчої служби. У випадку недостатності коштів, уповноважений фінансовий орган зобов’язаний по можливості віднайти кошти (в т. ч. шляхом внесення змін до бюджету) або в обов’язковому порядку закласти відповідні видатки до бюджету наступного року.

2. Варіант, який описаний в пункті 1, але копія обґрунтованого рішення органу, який завдав шкоду, передається не до виконавчої служби, а безпосередньо до відділення Держказначейства, яке виплачує відшкодування на підставі самого рішення.

3. Особа, якій завдана шкода, звертається з відповідною заявою до органу, який завдав шкоду. На підставі заяви орган приймає обґрунтоване рішення про її задоволення чи відмову у задоволенні і самостійно виплачує відшкодування, за рахунок цільових коштів, які знаходяться у його розпорядженні на спеціальних рахунках.

4. Відшкодування відбувається на підставі припису відділення Державної виконавчої служби шляхом зменшення на відповідну суму податкового навантаження постраждалої особи у наступних звітних періодах.

Також можливе поєднання механізмів, описаних в пунктах 1-3 з зарахуванням сум відшкодування в рахунок майбутніх податкових платежів постраждалої особи.

3.5. Запровадження механізмів регресу

Орган влади, відповідальний за відшкодування шкоди, може звернутися із регресом до посадової чи службової особи, чиї незаконні рішення, дії чи бездіяльність призвели до завдання шкоди, або до органу влади на підставі солідарної відповідальності. При цьому, посадові чи службові особи притягуються до відповідальності за завдану шкоду тільки у випадку протиправних та винних діянь. Обсяг регресної вимоги до таких осіб може бути меншим, ніж розмір відшкодування, яке надається органом влади.

3.6. Усунення вибіркового фінансування

Чинний механізм складання і виконання бюджетів всіх рівнів дозволяє державі, органам влади АРК та органам місцевого самоврядування вибірково фінансувати свої зобов’язання. Необхідно або відмовитись від найменш об’єктивної частини зобов’язань держави соціального характеру, що може викликати незадоволення окремих верств суспільства, або розробити механізм відстрочки/розстрочки фінансування не першочергових бюджетних видатків з можливим наданням цим зобов’язанням статусу державного боргу[14]. Тобто, зобов’язання повинні фінансуватися в обсягах, закріплених галузевим законодавством, за чіткою стабільною схемою без зважання на питання доцільності, спроби загравання з певними категоріями населення тощо.

Запитання:

1. Орган влади повинен відшкодовувати шкоду в обов’язковому порядку чи лише в тому випадку, коли на цьому наполягає постраждала особа?

2. Якими чином повинні впроваджуватись зміни до чинного законодавства, що регулює питання відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади: окремим Законом, через Адміністративно-процедурний кодекс чи через внесення змін і доповнень до чинного законодавства, інші засоби?

3. Який механізм виплати відшкодування буде дієвим в українських реаліях і дасть змогу уникнути суб’єктивного впливу з боку чиновників?

4. Чи будуть сприяти запропоновані заходи реальному реформуванню інституту відшкодування шкоди, завданої органами влади?

5. На ваш погляд, які ще заходи необхідно здійснити для усунення проблем у цій сфері?

4. Питання для обговорення із зацікавленими сторонами

1. Чи погоджуєтесь ви з запропонованими підходами до поняття шкоди, завданої органами влади?

2. Чи погоджуєтесь ви з наведеними перевагами позасудового відшкодування шкоди та основними завданнями, які постають перед державою при запровадженні цього інституту?

3. Чи погоджуєтесь ви, що наведені проблеми та їх причини дійсно існують і потребують ліквідації?

4. Які ще проблеми потребують вирішення для запровадження та нормального функціонування в Україні інституту позасудового відшкодування шкоди органами влади?

5. Чи існують на практиці в Україні чіткі механізм оцінювання і виплати шкоди, завданої діяннями органів влади, які було б доцільно закріпити на рівні законодавства?

6. Орган влади повинен відшкодовувати шкоду в обов’язковому порядку чи лише в тому випадку, коли на цьому наполягає постраждала особа?

7. Якими чином повинні впроваджуватись зміни до чинного законодавства, що регулює питання відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади: окремим Законом, через Адміністративно-процедурний кодекс чи через внесення змін і доповнень до чинного законодавства, інші засоби?

8. Який механізм виплати відшкодування буде дієвим в українських реаліях і дасть змогу уникнути суб’єктивного впливу з боку чиновників?

9. Чи будуть сприяти запропоновані заходи реальному реформуванню інституту відшкодування шкоди, завданої органами влади?

10. На ваш погляд, які ще заходи необхідно здійснити для усунення проблем у цій сфері?

, провідний спеціаліст відділу законопроектної роботи, правового забезпечення та адаптації законодавства Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва

Зауваження та пропозиції до проекту Зеленої книги щодо відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої державою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування (далі – Проект законодавчого акту)

1. Я не погоджуюсь з запропонованими підходами до поняття шкоди, завданої державою, органами державної влади та місцевого самоврядування з урахуванням визначених в Проекті законодавчого акту з урахуванням наступного.

Поняття шкоди завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, невизначено (розмір і розрахунок шкоди). Рядом законодавчих актів, зокрема Конституцією України, законами “Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” визначено лише відповідальність за шкоду.

Відповідно до преамбули Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” також не визначає шкоди, завданої державою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Потрібно при розробці Проекту законодавчого акту врахувати норми статей Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” оскільки зазначений Закон визначає відповідальність за шкоду завдану державою. На мій погляд Проект законодавчого акту буде містити посилання на норми цього Закону та норми повинні узгоджуватися. Також цей Закон, як і попередні закони не має чіткого визначення шкоди завданої державою та її органами влади.

Закон України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” також цей Закон, як і попередні закони не має чіткого визначення шкоди завданої державою та її органами влади, а лише містить зобов’язання держави виплати грошової компенсації за втрачені заощадження.

Тільки Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” визначає розмір і вид шкоди, але цей Закон є спеціальним Законом і його неможливо застосовувати у всіх випадках відшкодування шкоди завданої державою та її органами влади.

Огляд чинного законодавства України свідчить, що визначена, зокрема, відповідальність за шкоду завдану державою, органами влади та місцевого самоврядування, а її розмір та порядок розрахунку розміру не має чіткого визначення.

2. Я погоджуюсь з зазначеними перевагами позасудового відшкодування шкоди та основними завданнями, що постають перед державою при запровадженні цього інституту.

Відповіді на запитання 1- 3 до пунктів 1 – 2.4. Зеленої книги.

1. Я повністю погоджуюсь з зазначеними проблемами та їх причини дійсно існують і потребують ліквідації шляхом прийняття або видання відповідних законодавчих актів.

2. Огляд чинного законодавства України свідчить, що визначена, зокрема, відповідальність за шкоду завдану державою, органами влади та місцевого самоврядування, а її розмір та порядок розрахунку розміру не має чіткого визначення. Визначення шкоди законодавство України відносить до суб’єктивного фактору держави, суддів та суду, органів влади та місцевого самоврядування. На мій погляд потрібно прийняти Закон України про визначення матеріальної (майнової) та моральної шкоди та далі розробляти Проект законодавчого акту, або помістити ці норми в структуру Проекту законодавчого акту з відповідними механізмами відшкодування шкоди. Про зазначене, йде мова у Цивільному кодексі України зокрема умови та порядок відшкодування державою шкоди повинно бути встановлено законом. Проте такий закон не прийнятий Верховною Радою України.

Відповіді на запитання 1- 5 до пунктів 3.1. – 3.6. Зеленої книги.

1. На мій погляд орган державної влади, місцевого самоврядування повинен відшкодовувати шкоду лише в тому випадку, коли на цьому буде наполягати постраждала особа. Тобто за відповідним зверненням. Додатково потрібно буде внести зміни до Закону України “Про звернення громадян”. Оскільки в Україні практикується заявниць кий принцип (пункт 3.3. Зеленої книги).

2. Потрібно прийняти відповідний Закон України “Про відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої державою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування”.

3. Вважаю, що потрібно запровадити єдиний механізм відшкодування шкоди у наступному порядку: Особа, якій завдана шкода, звертається до органу, що завдав шкоду. На підставі звернення, орган державної влади або орган місцевого самоврядування приймає обґрунтоване рішення про задоволення звернення чи в його відмові від задоволення. У випадку задоволення звернення постраждалої особи, копія рішення передається до відповідного відділу Державної виконавчої служби. Відшкодування виплачується органами Державного казначейства за рахунок коштів, що закладені в державному/місцевому бюджеті саме на ці цілі на підставі припису Державної виконавчої служби. У випадку відсутності коштів, уповноваженій фінансовий орган зобов’язаний по можливості знайти грошові кошти ( в т. ч. внесення змін до бюджету) або в обов’язковому порядку передбачити відповідні видатки до бюджету у наступному бюджетному році.

4. Я вважаю, що зазначені заходи будуть сприяти реальному реформуванню відшкодування шкоди та відповідного виконання вимог Конституції України.

5. Заходи передбачені вище необхідно втілити в життя шляхом прийняття відповідних законодавчих актів.

Слюсарєва Ю. О., головний спеціаліст відділу

методологічного забезпечення фармацевтичної

діяльності та моніторингу Державної служби

лікарських засобів і виробів медичного призначення

Зауваження та пропозиції до проекту Зеленої книги щодо відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої державою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування (далі – Проект законодавчого акту).

До пункту 1.1 "Відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади незалежно від їх вини"

Коментар. На мій погляд, у разі запровадження інституту позасудового відшкодування шкоди, завданої органами влади, необхідно, щоб кошти, які будуть відшкодовуватися за рішенням органу влади, затверджувалися на кожний бюджетний рік і були цільовими, не за рахунок фінансування самого органу влади, а виділялися із бюджету саме на відшкодування шкоди (при цьому слід зазначити, яке буде обґрунтування щодо затвердження тієї чи іншої суми з метою відшкодування шкоди; велика статистична робота – оцінка кількості судових справ та на яких підставах і за якою тематикою).

До пункту 1.2 "Відшкодування шкоди жертвам злочинів"

Коментар. Необхідність існування відповідного закону було підтримано на засіданні робочих груп. При цьому хотілось би зазначити, що у разі розробки та прийняття відповідного закону, виникне необхідність для внесення змін у діюче законодавство (закони, підзаконні акти, розробка та затвердження рекомендацій щодо визначення розміру шкоди в кожному окремому органі влади та окремому випадку, тощо).

До пункту 1.3 "Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"

Коментар. При розробці проекту закону про відшкодування шкоди, завданої органами влади, деякі положення можна прописати, керуючись нормами Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".

До пункту 2.1 "Відсутність механізмів позасудового відшкодування шкоди"

Коментар. Так, насправді, багато судових рішень про відшкодування шкоди на сьогоднішній день не виконуються за багатьма обставинами (навіть існує практика оскарження рішень до європейського суду). Тобто, при розробці проекту закону про відшкодування шкоди, завданої органами влади, необхідно враховувати фактор спроможності органу відшкодувати відповідну шкоду.

До пункту 2.2. Відсутність механізму скасування/зміни незаконних нормативно-правових актів як таких, що завдають шкоди правам та інтересам приватних осіб.

Коментар. Так, насправді, існує лише порядок скасування нормативно-правових актів Міністерством юстиції України як таких, що суперечать чинному законодавству вищого рівня.

Повинен бути запроваджений механізм скасування рішення органом, який його видав (або вищестоящим органом), як такого, що порушує права і інтереси окремих громадян або суб’єктів підприємницької діяльності та автоматично повинно розглядатися питання щодо відшкодування шкоди, яка була спричинена зазначеним рішенням. В даному випадку вищестоящий орган, що скасовує рішення, повинен керуватися відповідними рекомендаціями, на підставі яких визначається розмір шкоди при її наявності та наявності відповідних доказів.

До пункту 2.3 "Конфлікт інтересів"

Коментар. Необхідне існування такого механізму відшкодування шкоди, при якому до мінімуму знизиться власний інтерес керівника того чи іншого органу влади. Тобто, на мій погляд, існування кругової поруки буде завжди, але для максимального уникнення цього явища, більш сприятливим було б звернення до вищестоящого органу (а у разі його відсутності – пряме звернення за захистом своїх прав – до суду).

До пункту 2.4 "Недосконалість бюджетного законодавства"

Коментар. В даному випадку вирішення проблеми можливе у випадку цільового фінансування саме інституту відшкодування шкоди, завданою органами влади (тобто щорічне виділення коштів із державного бюджету).

До пункту 3.1 "Створення ефективних механізмів відшкодування в позасудовому порядку шкоди, що завдана індивідуальними актами органів влади та їх посадових та службових осіб"

Коментар. Згодна з позицією авторів проекту Зеленої книги.

До пункту 3.2 "Створення ефективних механізмів відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої підзаконними нормативно-правовими актами органів влади"

Коментар. Згодна з позицією авторів проекту Зеленої книги.

До пункту 3.3 "Встановлення єдиної процедури розгляду заяви про відшкодування шкоди"

Коментар. Згодна з позицією авторів проекту Зеленої книги.

До пункту 3.4 "Запровадження єдиного механізму виплати відшкодування шкоди"

Коментар. На мій погляд більш сприятливим є варіант (ред. - варіант №1, запропонований авторами проекту Зеленої книги), коли особа, якій завдана шкода, звертається з відповідною заявою до органу, який завдав шкоду. На підставі заяви орган приймає обґрунтоване рішення про її задоволення чи відмову в задоволенні. У випадку задоволення, копія рішення передається до місцевого відділу виконавчої служби. Відшкодування виплачується органами Державного казначейства за рахунок коштів, що закладені в державному/місцевому бюджеті саме на ці цілі на підставі припису Державної виконавчої служби. У випадку недостатності коштів, уповноважений фінансовий орган зобов’язаний по можливості віднайти кошти (в т. ч. шляхом внесення змін до бюджету) або в обов’язковому порядку закласти відповідні видатки до бюджету наступного року. механізму відшкодування шкоди.

Такий підхід допоможе уникнути зловживання з боку органу, що приймає рішення про відшкодування та зазначене рішення буде перевірятися в межах компетенції ще й виконавчою службою та Державним казначейством України (при цьому слід передбачити наявність відповідних фахівців в зазначених органах, додаткове фінансування їх існування з метою уникнення завантаженості).

До пункту 3.5 "Запровадження механізмів регресу"

Коментар. Вважаю за недоцільне запровадження регресного механізму до посадової чи службовою особи, так як відповідні кошти будуть закладатися державним бюджетом окремою строкою. Звісно, наявність регресу буде сприяти більш ретельному та законному прийняттю рішень з боку органів влади, але не слід забувати про наявність відповідних вказівок з боку керівництва.

Відповіді на запитання, що ставились під час засідань робочої групи:

1. Чи погоджуєтесь ви з запропонованими підходами до поняття шкоди, завданої органами влади?

Так.

2. Чи погоджуєтесь ви з наведеними перевагами позасудового відшкодування шкоди та основними завданнями, які постають перед державою при запровадженні цього інституту?

Так.

3. Чи погоджуєтесь ви, що наведені проблеми та їх причини дійсно існують і потребують ліквідації?

Так.

4. Які ще проблеми потребують вирішення для запровадження та нормального функціонування в Україні інституту позасудового відшкодування шкоди органами влади?

Вказано вище.

5. Чи існують на практиці в Україні чіткі механізм оцінювання і виплати шкоди, завданої діяннями органів влади, які було б доцільно закріпити на рівні законодавства?

Не існують, але такий механізм повинен бути закріплений саме на законодавчому рівні.

6. Орган влади повинен відшкодовувати шкоду в обов’язковому порядку чи лише в тому випадку, коли на цьому наполягає постраждала особа?

Лише коли на цьому наполягає постраждала особа.

7. Який механізм виплати відшкодування буде дієвим в українських реаліях і дасть змогу уникнути суб’єктивного впливу з боку чиновників?

Звернення до вищестоящого органу влади, а у разі його відсутності – до суду.

8. Чи будуть сприяти запропоновані заходи реальному реформуванню інституту відшкодування шкоди, завданої органами влади

Так.

9. Яким чином повинні впроваджуватись зміни до чинного законодавства, що регулює питання відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади: окремим Законом, через Адміністративно-процедурний кодекс чи через внесення змін і доповнень до чинного законодавства, інші засоби?

Окремим законом, але при цьому буде необхідно вносити зміни у відповідне діюче законодавство.

10. На ваш погляд, які ще заходи необхідно здійснити для усунення проблем у цій сфері?

Відповідне фінансування інституту відшкодування шкоди із бюджету, уникнення проблем зловживання службовим становищем при прийнятті рішення про відшкодування шкоди, неупереджене та законне прийняття рішення про відшкодування (тобто зниження можливості заснування процедури посадова особа – постраждала особа – „працюємо разом”).

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Юридичний департамент

Відділ адаптації нормативно-правових актів з питань оподаткування

м. Київ, Львівська площа,8 ( ,

кімн. 1904

20.10.06 /4840

Центр політико-правових реформ

Демковій Мар’яні

Шановна пані Мар'яно!

Відповідно до запитань, поставлених на робочій зустрічі щодо обговорення проекту Зеленої книги стосовно реформування інституту відшкодування в позасудовому порядку шкоди, завданої державою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, Державна податкова адміністрація України в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

За 2005 рік від платників податків до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та держподатінспекцій у містах з районним поділом надійшло 7799 повторних скарг (заяв), в яких оскаржено 11625 податкових повідомлень-рішень (рішень) органів державної податкової служби. У порівнянні з 2004 роком надходження скарг від платників податків в цілому зменшилось на 2956, або на 27,5 відсотка.

За результатами розгляду 11698 оскаржених податкових повідомлень-рішень (рішень) скасовано – 2488, або 21,3 відсотка від розглянутих, у тому числі 2436 податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій (21,2 відсотка) на загальну суму 1 487 284,2 тис. грн. Залишено без змін 9 210 розглянутих оскаржених рішення на загальну суму 10 222 533,4 тис. грн.

До Департаменту апеляцій ДПА України надійшло 3 999 повторних скарг, в яких оскаржено 5 860 податкових повідомлень-рішень (рішень) органів державної податкової служби, що становить 64,1 відсотка від загальної кількості залишених без змін оскаржених податкових повідомлень-рішень (рішень) за розглядом облміськдержподатадміністраціями скарг платників податків, тоді як за 2004 рік цей показник становив 43,3 відсотка. Про визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до Департаменту апеляцій оскаржено 5 806 податкових повідомлень-рішень (рішень), у тому числі за порушення законодавства про оподаткування – 4 244, із них з податку на додану вартість – 1 ,8 відсотка) та податку на прибуток – 846 рішень (14,5 відсотка).

За розглядом повторних скарг платників податків, які раніше розглядались на місцевому і регіональному рівні, Державною податковою адміністрацією України скасовано 565 рішень (9,7 відсотка від розглянутих оскаржених рішень) на суму 1 463 187,4 тис. грн. Із 557 скасованих Державною податковою адміністрацією України податкових повідомлень-рішень (рішень) про визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій скасовано ,1 відсотка) з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 1 278 877,06 тис. грн. В основному це податкові повідомлення-рішення, прийняті податковими органами м. Києва (126 рішень на суму 861 243,2 тис. грн.), Рівненської області (62 рішень на суму 28 400,7 тис. грн.), Дніпропетровської (64 рішення на суму 25 570,4 тис. грн.), Автономної Республіки Крим (57 рішень на суму 7 979,3 тис. грн.), Запорізької (35 рішень на суму 151 538,5 тис. грн.) та Львівської (28 рішень на суму 81 691,9 тис. грн.) областей. Залишено без змін 5 242 оскаржених податкових повідомлень-рішень (рішень) на загальну суму 6 524 061,83 тис. грн.

Враховуючи вищевикладені статистичні дані розгляду державними податковими адміністраціями повторних скарг (апеляцій) платників податків, вважаємо за необхідне зауважити, що у підрозділі 1.1. Зеленої книги «Відшкодування щкоди, завданої діяннями органів влади, незалежно від їх вини» не справедливо використано вислів, що «…апеляційні підрозділи приймають рішення, виходячи з удаваного принципу захисту «честі мундира»», а також безпідставним вважаємо твердження, що ці підрозділи «приймають рішення не на основі закону», у зв'язку з чим просимо вилучити згадані вислови з тексту книги.