1. РЕФЕРАТИВНІ ТА НАУКОВІ РОБОТИ
Реферат (від лат. refere – доповідати, повідомляти) – стислий виклад змісту наукової праці, статті. Мета реферату – передати головний зміст певного джерела або основних поглядів на якусь проблему за матеріалами кількох джерел. Як анотування, реферування має на меті скоротити обсяг первинного тексту, зберігаючи його основний зміст.
Види рефератів:
· реферат-конспект – містить усі основні положення тексту, ілюстративний матеріал, аргументи, відомості про методи дослідження і можливості їх використання;
· реферат-резюме – містить тільки ті основні положення, що стосуються основної теми реферованого тексту, уся додаткова та другорядна інформація відсутня.
Процес підготовлення реферату має такі етапи:
1) Вибір теми (вона має бути актуальною й цікавою, бажано, щоб містила яку-небудь проблему або суперечність).
2) Добирання відповідних джерел.
3) Ознайомче читання джерел, аналіз текстів. Аналізуючи текст, потрібно оцінити, який матеріал доцільно використати в рефераті. Зокрема потрібно звернути увагу на такі елементи тексту:
ü факти, що неодмінно мають бути відображені в рефераті;
ü нові ідеї і гіпотези, експериментальні дані, якісно нові явища, процеси та ін. Ця група елементів підлягає максимальному відображенню в рефераті; тут допустимі лише текстові скорочення без втрати інформації, наприклад, заміни ускладнених конструкцій роздумів більш лаконічними фразами;
ü дані, що не є принципово новими: традиційні методи, загальновідомі формулювання, цифровий матеріал і т. п. Вони подаються в рефераті вибірково, залежно від значення й мети реферування, і можуть бути представлені в узагальненому й анотованому вигляді;
ü аргументи, пояснення, приклади та інша інформація роз’яснювального й ілюстративного характеру. Як правило, вони або не включаються у реферат, або подаються в анотованому вигляді.
4) Складання плану.
5) Конспектування джерел.
6) Систематизація записаної інформації за складеним планом.
7) Написання тексту.
Вимоги до складання реферату:
· об’єктивність (необхідно передати погляди саме автора твору);
· повнота (потрібно передати всі основні положення твору);
· чітка композиція (реферат повинен складатися з трьох частин: вступ, основна частина, висновки).
Наукова робота (курсова, магістерська) – письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел. Наукові роботи пишуться для виявлення знань студентами конкретної дисципліни на певному етапі (закінчення курсу або повного циклу навчання у внз).
Курсова робота – це студентське наукове дослідження. Оскільки вона пишеться зі спеціального предмета або за обраним фахом, то її призначення – виявити рівень навичок самостійної наукової діяльності.
До курсових та дипломних робіт висуваються такі вимоги:
· вони повинні торкатися розв’язання актуальних і перспективних проблем сучасного розвитку певної науки;
· вони мають демонструвати знання автором літератури з теми, історії досліджуваної проблеми;
· ці роботи повинні розкривати вміння студента чітко характеризувати предмет дослідження, узагальнювати результати, робити висновки.
2. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ РЕФЕРАТИВНОЇ ТА НАУКОВОЇ РОБОТИ
Структура наукової роботи передбачає наявність таких елементів:
1. Титульна сторінка.
2. Зміст.
3. Вступ: загальна характеристика роботи.
4. Основна частина.
5. Висновки.
6. Список використаних джерел.
7. Додатки (за необхідністю).
2.1. Титульна сторінка
Титульна сторінка повинна містити такі дані:
ü повна назва міністерства, під грифом якого виконано роботу;
ü повна назва навчального закладу, в якому виконано роботу;
ü назва кафедри, під керівництвом якої виконується робота;
ü тема роботи;
ü тип роботи: реферат, курсова, дипломна, магістерська;
ü вихідні дані автора роботи: курс, факультет, спеціальність, прізвище, ім’я, по батькові (зазначаються повністю);
ü відомості про наукового керівника: науковий ступінь, посада, прізвище, ім’я, по батькові;
ü місце, рік виконання роботи.
Наведемо зразки оформлення титульних аркушів для курсової роботи та реферату.
Зразок 1
|
Зразок 2
Титульна сторінка не нумерується, може оформлюватися за допомогою шрифтів різного розміру, жирності; розміщення інформації повинно бути пропорційним, виглядати естетично. Крапки в кінці речень не ставляться, слово «тема» в назві роботи не пишеться, сама назва в лапки не береться (крім назви предметів, комп’ютерних програм тощо, які досліджуються).
2.2. Оформлення змісту наукової роботи
Зміст – це наступна після титульної сторінка роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, вступу, загальних висновків, списку використаних джерел.
Зразок оформлення змісту наукової роботи:
ЗМІСТ | |
ВСТУП……………………………………………………………. | 3 |
РОЗДІЛ 1. Поняття інформаційної безпеки…………………… | 5 |
1.1 . Визначення інформаційної безпеки……………………... | 5 |
1.2 . Види, об’єкти та суб’єкти інформаційної безпеки……... | 11 |
РОЗДІЛ 2. Захист інформаційної безпеки…………………….. | 17 |
2.1. Основні принципи забезпечення захисту інформації…….. | 17 |
2.2. Форми і засоби забезпечення інформаційної безпеки……. | 23 |
ВИСНОВКИ……………………………………………………… | 30 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….. | 32 |
ДОДАТКИ………………………………………………………… | 33 |
2.3. Вступна частина наукової роботи
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави й вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Вступна частина повинна містити такі частини:
Актуальність теми (зазначається в усіх видах робіт)
Шляхом критичного аналізу та зіставлення з відомими розв’язаними проблемами обґрунтовується актуальність, доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.
Огляд літератури (для усіх видів робіт)
Для з’ясування стану розроблення обраної теми складається стислий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що ця тема ще не розкрита (або розкрита частково) і тому вимагає подальшого розроблення. В огляді називають та критично оцінюють публікації, прямо і безпосередньо причетні до теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
(для магістерських робіт)
Стисло викладається зв’язок обраного напряму досліджень із планами організації, де виконано роботу. Наприклад: Курсову (дипломну, магістерську) роботу виконано в науковому семінарі (назва) відповідно до тематичного плану наукових досліджень «Нові інформаційні технології та системи» кафедри мікроелектроніки, електронних пристроїв та приладів Харківського національного університету радіоелектроніки.
Мета й завдання дослідження (для усіх видів робіт)
Формулюються мета роботи, а також завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується у дипломній (магістерській) роботі. Завдання дослідження мають бути підпорядковані його меті. Як правило, формулюється від чотирьох до семи завдань. Використовуються такі найбільш прийнятні слова, як: виділити, визначити, виявити, відпрацювати, встановити, дослідити, запропонувати, здійснити, обґрунтувати, охарактеризувати, покращити, проаналізувати, розкрити, розробити, удосконалити, узагальнити тощо.
Об’єкт та предмет дослідження(для усіх видів робіт)
Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і береться дослідником для вивчення. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкта; це той аспект проблеми, досліджуючи який, ми пізнаємо цілісний об’єкт, виокремлюючи його головні, найбільш суттєві ознаки. Наприклад: Об’єкт дослідження – інтернет в умовах формування інформаційного суспільства. Предмет дослідження – особливості впливу інтернету на формування інформаційного суспільства. Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться як загальне й часткове. Предмет наукової роботи частіше збігається з формулюванням її теми або є дуже близьким до неї.
Методи дослідження (для магістерських робіт)
Подається перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно поділяються на дві групи:
Ø Методи емпіричного дослідження:
Спостереження – це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.
Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою dстановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об’єктам дослідження.
Узагальнення – логічний процес, що здійснюється шляхом переходу від специфічних рис до виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметам.
Вимірювання – це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об’єкт.
Експеримент – науково поставлене дослідження, спостереження над досліджуваним явищем у певних умовах. Це такий метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосовує звичайні умови, необхідні для виявлення відповідних властивостей.
Ø Методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях:
Абстрагування – це уявне відсторонення від неістотних, другорядних ознак предметів і явищ, зв´язків і відношень між ними та виділення декількох сторін, які цікавлять дослідника.
Аналіз – це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини з метою його детального вивчення.
Синтез – це, навпаки, з´єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.
Індукція – це умовивід від часткового до загального, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас у цілому.
Дедукція – це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.
Моделювання – заміщення досліджуваного об´єкта іншим, спеціально для цього створеним. Під моделлю розуміють уявну або матеріально реалізовану систему, котра, відображаючи чи відтворюючи об´єкт дослідження, здатна замінити його так, що вона сама стає джерелом інформації про об´єкт пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів (для магістерських робіт)
У науковій роботі необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни. Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи увагу на рівні досягнутої новизни.
Практичне значення одержаних результатів
(курсових та магістерських робіт)
Подаються відомості про використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання. Наприклад, після завершення курсових робіт йтиметься про розширення, поглиблення напрацьованого матеріалу в дипломних, магістерських дослідженнях.
Апробація результатів роботи (для магістерських робіт)
Указується, де оприлюднювалися результати досліджень. Для студентських робіт це зазвичай обговорення в науковому семінарі, виступ на студентських наукових конференціях (подається назва конференції, вказуються повна назва закладу, число, місяць, рік), виступ на засіданні студентського наукового товариства (вказуються число, місяць, рік) тощо.
Стандартні мовні звороти, що використовуються у вступній частині наукової роботи
Структурні елементи вступу | Стандартні мовні звороти |
1 | 2 |
Актуальність теми дослідження | Актуальність роботи полягає у тому, що… Проблема має першочергове (наукове, практичне й теоретичне, важливе) значення, адже в ній… Проблема є актуальною на сьогоднішній день (на даному етапі), тому що… Ця проблема не втратила свого значення (актуальності), тому що… Тема наукової роботи і зараз залишається важливою (актуальною), тому що… та ін. |
Огляд літератури | З цієї ( зазначеної) проблеми існує чимала кількість наукових праць… Наявна значна кількість наукових праць, присвячених цій проблемі (темі)… З цієї теми існує недостатня кількість публікацій, (досліджень, робіт)… Теоретичною основою роботи є праці вітчизняних і зарубіжних учених… (прізвища дослідників). |
Дослідження в галузі… здійснені такими вченими… (перелік прізвищ). З точки зору авторів… На думку деяких дослідників (багатьох дослідників, учених, авторів),… У різних джерелах наводяться… Автори зазначають (вважають, стверджують, висловлюють думку, вбачають, переконані), що… | |
Мета і завдання дослідження | Мета роботи полягає в розкритті (у вивченні, дослідженні)… Метою роботи є вивчення (дослідження)… Реалізація (досягнення) поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань… Мета дослідження обумовила його завдання… Для реалізації зазначеної мети передбачається розв’язання таких завдань… Метою передбачено вирішення таких завдань…
|
1 | 2 |
Об’єкт та предмет дослідження | Об’єкт (предмет дослідження) –… Об’єктом (предметом)дослідження став… Об’єктом (предметом) вивчення в роботі є… |
Перелік методів дослідження | У роботі використано такі методи дослідження, як…(їх перелік). Автор роботи використав такі методи наукового дослідження:… Основними методами дослідження є… Базовим (основним) методом є …(назва методу), який дозволив (довів, дав можливість)… |
Наукова новизна одержаних результатів | Вперше одержано (удосконалено, дістало подальший розвиток)… Вперше розроблено нову систему… з використанням відомих (нових) принципів… Вперше здійснено комплексне вивчення… Сформульовані й змістовно обґрунтовані… Доведено залежність між… |
2.4. Основна частина наукової роботи
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |
