Робоча програма навчальної дисципліни Кримінально-процесуальне доказування (стр. 3 )

27. Показання як джерело доказів та види показань у кримінальному судочинстві. Гарантії достовірності показань.

28. Поняття і види речових доказів. Умови зберігання речових доказів.

29. Документ як джерело доказу. Порядок залучення документів до кримінальної справи.

30. Висновок експерта як джерело доказів. Використання показань експерта під час кримінально-процесуального доказування.

31. Поняття і система слідчих дій та їх роль у кримінально-процесуальному доказуванні. Класифікація слідчих дій.

32. Загальні правила провадження слідчих дій. Порядок процесуального оформлення перебігу і результатів слідчої дії.

33. Умови використання результатів слідчих дій у доказуванні.

34. Отримання доказів під час проведення гласних слідчих дій: допиту, обшуку, огляду, огляд трупа, освідування, ексгумації трупа, експертизи, слідчого експеремента.

35. Поняття негласних слідчих дій, їх види та значення в процесі доказування. Підстави та умови для їх проведення.

36. Використання результатів проведення негласних слідчих дій у доказуванні. Умови, за яких результати негласних слідчих дій можуть бути використані в процесі доказування.

37. Предмет доказування під час досудового розслідування.

38. Суб’єкти та обов’язок доказування в стадії досудового розслідування і їх процесуальне становище. Компетенція і повноваження органів та їх посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування в процесі доказування.

39. Обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.

40. Особливості доказування злочинів, кримінальних правопорушень та кримінальних проступків.

41. Рішення, в яких знаходять відображення результати доказування в стадії досудового розслідування.

42. Підстави та процесуальний порядок зупинення і відновлення доказування органами досудового розслідування.

43. Обвинувальний акт як підсумковий акт доказування під час досудового розслідування.

44. Предмет доказування в судовому розгляді та визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню.

45. Відомості, що містяться в матеріалах досудового розслідування, які суд не має право допускати як доказ.

46. Засоби кримінально-процесуального доказування під час судового розгляду.

47. Дії суду, що використовуються для доказування.

48. Характеристика засобів доказування та умови їх проведення: допит, пред’явлення для впізнання, дослідження речових доказів і документів, дослідження звуко - і відеозаписів, огляд місця події, роз’яснення спеціаліста.

49. Судові дебати і їх значення для доказування.

50. Вирок суду як підсумковий результат кримінально-процесуального доказування в суді першої інстанції. Законність, обґрунтованість і вмотивованість вироку суду. Обвинувальний і виправдувальний вирок.

51. Особливості доказування в суді апеляційної інстанції, предмет і межі доказування.

52. Суб’єкти доказування та особи, які мають права збирання та подання доказів під час апеляційного провадження.

53. Порядок прийняття апеляційним судом нових матеріалів і доказів для дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення та об’єктивності прийняття рішення по справі.

54. Предмет, межі і особливості доказування в касаційній інстанції.

55. Суб’єкти доказування та особи, які мають права збирання та подання доказів під час касаційного провадження.

56. Обсяг перевірки справи судом касаційної інстанції та доказування обставин вчинення злочину. Прийняття касаційним судом нових матеріалів.

57. Фіксація перебігу і результатів доказування під час касаційного провадження.

58. Судові рішення, які можуть бути перевірені Верховним Судом України та особи, які мають право на звернення про перегляд судових рішень.

59. Особливості кримінально-процесуального доказування під час перегляду судових рішень Верховним Судом України.

60. Поняття та сутність пояснень учасників судового розгляду як особлива форма подання доказів.

61. Рішення Верховного Суду України як акт кримінально-процесуального доказування.

62. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Доказування під час перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

63. Порядок встановлення нововиявлених обставин, їх доведення та особливості доказування.

64. Доказування нововиявлених обставин у суді.

65. Рішення суду як результат перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумко-вий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т 10

Т 11

Т 12

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
90 – 100	А	відмінно
85-89	В	добре
75-84	С
70-74	D	задовільно
60-69	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

13. Методичне забезпечення

Всі види занять навчальної дисципліни „Кримінально-процесуальне доказування” повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання.

При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати поставлені завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності слідчого.

Під час підготовки робочої навчальної програми змістовна частина навчальної програми може корегуватися шляхом виключення і скорочення або включення, розширення та конкретизації окремих пунктів і питань у відповідності зі специфікою напряму підготовки майбутнього фахівця, типовими завданнями його професійної діяльності.

Остаточні обсяги вивчення окремих тем навчальної дисципліни „Кримінально-процесуальне доказування”, а також розподіл навчального часу за видами занять визначаються робочими навчальними планами.

14. Рекомендована література

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України№ 30. - Ст. 141.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України (затверджений Законом України від 13 квітня 2012 р).

3. Міжнародні угоди та договори:

Загальна декларація прав людини (прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України№ 5.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. — 1998. - № 13.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року) // Відомості Верховної Ради СРСР№ 17. - Ст. 291.

Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню або арешту в будь-якій формі (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1988 р.) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнарод­них організацій. - Амстердам-Київ, 1996.

Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 р. (ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 21 березня 1964 р.) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. —Амстердам-Київ, 1996.

Руководящие принципы, касающиеся роли лиц, осуществляющих судебное преследование (приняты 8-м Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (27 августа - 7 сентября 1990 г.) // Права человека: Сборник международных договоров. - Том 1. - Нью-Йорк-Женева, 1994.

Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення право­суддя щодо неповнолітніх ("Пекінські правила") (прийняті на 96-му пленар­ному засіданні ООН у 1985 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій.—Амстердам—Київ, 1996.

Конвенція про права дитини (ухвалена 44-ю сесією Генеральної Асам­блеї ООН у 1989 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. 1990.-№1.

Європейська Конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах, 1959 р. (ратифікована Законом України від 16 січня 1998 р.) // Офіційний вісник України№ 13. - Ст. 324.

Європейська Конвенція про видачу правопорушників, 1957 р. (ратифікована Законом України від 16 січня 1998 р.) // Офіційний вісник України№13.-Ст. 325.

Закони України:

"Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України№ 53. - Ст. 793.

"Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. 1991.-№4.-Ст. 20.

"Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 р. // Відомості Верхов­ної Ради України№ 27. - Ст. 382.

"Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України№ 9. - Ст. 62.

"Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р // Відомості Верховної Ради України, 2010, N 41-45, ст.529

"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судо­чинстві" від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України№11.-Ст. 51.

"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочин­ністю" від 30 червня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України№ 35. - Ст. 358.

"Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України№ 22. - Ст. 303.

"Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р. // Голос Україниквітня.

"Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 21 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995.-№6.-Ст. 35.

Рішення Конституційного Суду України:

у справі щодо відповідності Конституції України п. З ч. 2 ст. 18, ст. ст. 32, 33,34,35,36,37, п. п. 5 п. З розділу 7 Закону України "Про судоустрій України" від 11 грудня 2003 р. // Урядовий кур'єр. - № 2грудня 2003 р.

у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповід­ності Конституції України положень ч. З ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. З ст. 236 КПК України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30 січня 2003 р. // Офіційний вісник України№ 6. - Ст. 245.

у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України, а також ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про запити та звернення народних депутатів України до органів дізнання та досудового слідства) від 20 березня 2002 р. // Офіційний пісник України№ 13. - Ст. 668.

у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листо­пада 2004 р. // Вісник Конституційного Суду України№ 5.

у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 150 КПК України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) від 8 липня 2003 р. // Офіційний вісник України№29.-Ст. 1486.

Нормативно-правові акти:

Положення про дипломатичні представництва та консульські установи і поземних держав в Україні, затверджено Указом Президента України від 10 черв­ня 1993 р. // Голос Україничервня.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 // Офіцій­ний вісник України№ 46. - Ст. 1715.

Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003 р. № 000/5 // Офіційний вісник України№52. - Ч. 2.-Ст.2853.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України "Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру" № 000/105 від 10 травня 1993 р.

Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 000 від 13 липня 1996 р.

Наказ Генерального прокурора України " Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень № 6 гн від 28.11.2012 р.

Наказ Генерального прокурора України " Про організацію прокурорського

нагляду за додержанням і застосуванням законів" № 3 гн від 07.р.

Наказ Генерального прокурора України " Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" № 4 гн від 19.р.

Наказ Генерального прокурора України "Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення" № 5 від 19 вересня 2005 р.

Наказ Генерального прокурора України " Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність" № 4/1 гн від 2.12.2012 р.

Наказ Генерального прокурора України "Про особливості правозахисної діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей" від 21 червня 2011 р.

Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах щодо виконання процесуальних дій та передачі кримінального переслідування” затвердження наказом Генерального прокурора України № 8 гн від 5 травня 2011 р.

Положення про застосування Закону України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5, 3,41 від 4 березня 1996 р.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

"Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заг. ред. . - К., 2004.

"Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" від 30 травня 1997 р. № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (): Офіційне видання / За заг. ред. . - К., 2004.

"Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від ЗО трав­ня 1997 р. № 8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (): Офіційне видання / За заг. ред. . - К., 2004.

"Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" від 31 травня 2002 р. № 6 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (): Офіційне видання / За заг. ред. . - К., 2004.

"Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" від 24 жовтня 2003 р. № 8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (): Офіційне видання / За заг. ред. . - К., 2004.

"Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх" від 16 квітня 2004 р. № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (): Офіційне видання / За заг. ред. . - К., 2004.

"Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" від 2 липня 2004 р. № 13 // Вісник Верховного Суду України№ 8.

"Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок» і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією" від 8 жовтня 2004 р. № 16 // Вісник Верховного Суду України,» 2004. - № 11.

"Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23 грудня 2005 р. // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 2.

Навчальна та навчально-методична література:

Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна та особлива частини) / , , та ін. – К.: НАВС, 2012.

Коваленко Є. Г. Теорія судових доказів у кримінальному процесі України : Підручник / К.: Юрінком Інтер, 2006. — 632 с.

Коваленко Є. Г., Маляренко інальний процес України: Підручник / 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2008. — 712 с.

Король і стадії провадження у кримінальних справах: Навч. посібник. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. – 240 с.

Кримінальний процес : підручник / За ред. та іної. — Харків. : Право, 2010. — 608 с.

Маляренко ійні засади кримінального судочинства. – К., 1999.

Михеєнко М. М., , Шибіко інальний процес України: Підручник. – Київ: Либідь, 1999.– 536 с.

Молдован інальний процес: України, ФРН, Франція, Англія, США. Навчальний посібник. – К. : Алеута, 2005.

Муравин процесс. Учебное пособие. – Харьков: Бурун Книга., 2008.

, Омельяненко інальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атика, 2008. – 584 с.

Назаров інальний процес України. Посібник для підготовки до іспитів. – К.: ТЕКСТ, 2009. – 216 с.

Погорецький інально-процесуальні відносини: структура і система. – Харків, 2002.

Практика розгляду кримінальних справ (узагальнення) / Упорядник . – К.: Юридична практика, 2006. – 207 с.

Ненаучные заметки о некоторых научных проблемах уголовного процесса. - Луганск, 2004.

Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-процесуальної форми. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002.

Смірнов М. І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан та перспективи розвитку. Монографія. – Одеса: Фенікс, 2006.

Удалова ’єкти кримінально-процесуального доказування : [навч. посіб.] / , . — К. : КНТ, 2012. — 160 с.

Шишкін В. І. Судові системи країн світу: Навч. посіб.: У 3-х кн. — К.: Юрінком Інтер, 2001.

Шибіко ійне провадження. Апеляція // Юридична енциклопедія. – К., 1998. – Т. 2. – С. 127 – 131. Навчальний посібник. – К.; Алеута, 2006. – 297 с.

, , Виконання судових рішень: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Чурікова І. В. Всебічність, повнота й об’єктивність процесуальної діяльності слідчого : [навч. посіб.] / Чурікова І. В. ; за заг. ред. П. П. Підюкова. — К. : Калинівська друкарня, 2011. — 144 с.

15. Інформаційні ресурси

1. http://www. naiau. /naiau/tslc/index. php

2. http://www. nbuv. /

3. http://rada. /laws/main/a#Find

4. http://mvs. /mvs/control/main/uk/index

5. http://www. kmu. /control/

6. http://uk. wikipedia. org/wiki/