Міста районного значення України: проблеми соціально-економічного розвитку (стр. 6 )

Джерело: Державний комітет статистики України. Банк даних „Статистика населення України”.

Існуючий рівень використання ресурсного потенціалу міст районного значення Львівської області є вкрай незначним. Про це свідчить їх невелика частка в обсягах реалізованої промислової продукції регіону (3,5 %), у ресурсному забезпеченні області (на райони припадає лише 21,6 % від загальної суми оборотних активів та 24,4 % основних засобів), у загальній кількості підприємств (36 %), малих підприємств (29,8 %), промислових підприємств (36,8 %); вищий, ніж на решті території області рівень безробіття, нижча заробітна плата та велика частка у загальній кількості безробітних (понад 85 %); невелика кількість діючих закладів культури та відпочинку та осіб, які користуються їх послугами.

Крім того, наявність та рівень використання ресурсного потенціалу міст районного значення Львівської області відображають такі характеристики його функціональних компонент:

1. Виробничий потенціал.

У містах районного значення Львівщини здійснюють діяльність понад 1300 промислових, 320 сільськогосподарських, 25000 торговельних підприємств; щорічно інвестується понад 2 млрд грн у розвиток техніко-технологічної бази; залучено до виробничої діяльності понад 260 тисяч працівників; сума необоротних активів підприємств за залишковою вартістю становить понад 9 млрд грн; в обороті перебуває оборотних коштів на суму близько 5 млрд грн. Все це засвідчує, що за умови раціонального використання виробничого потенціалу міст районного значення у Львівській області можуть бути створені значні обсяги валового регіонального продукту.

Разом з тим, характеристиками, які відображають низький рівень використання виробничого потенціалу, залишаються:

- невисокий рівень розвитку промисловості, що проявляється у малих обсягах реалізації промислової продукції у розрахунку на одну особу наявного населення (у більшості міст районного значення цей показник суттєво поступається середньому по області) та малій частці (39,6 % за результатами 2008 року) у загальних обсягах реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) області;

- незначні питомі капіталовкладення та обсяги і частка у загальному обсязі виконаних будівельних робіт (32,6 %);

- низька підприємницька активність населення (кількість діючих малих підприємств у розрахунку на 10 тисяч осіб наявного населення становить в середньому лише близько 60 одиниць (причому в окремих малих містах та містах районного значення вона є ще меншою); частка зайнятих у цьому секторі економіки становить від 11 % до 17 % та має тенденцію до скорочення в середньому щорічно на 1 - 2 в. п.);

- невелика частка діючих малих підприємств в загальних обсягах реалізації продукції чи надання послуг (в окремих містах вона становить близько 4 % та має тенденцію до скорочення, середньорічні темпи якого становлять від 1,7 до 2,5 в. п.;

- мала частка зайнятих на одному підприємстві;

- підприємства характеризуються невисоким рівнем ресурсного забезпечення господарської діяльності;

- недостатньо раціональна структура обсягів виробництва за видами економічної діяльності на підприємствах. Низькою є частка підприємств, які діють у базових та з великою доданою вартістю сферах економіки. Натомість, високою є підприємницька активність населення міст у сфері торгівлі. Поряд з цим, економічні відносини населення міст та районів часто не виходять за рамки натурального господарства, а товарно-грошові відносини витісняються обмінною торгівлею. У сільському господарстві діє невелика кількість підприємств, розташованих у містах районного значення, та лише по одному підприємству у кожному з малих міст області;

- низькими є показники ефективності використання підприємствами ресурсного забезпечення - середня продуктивність праці одного працівника становить близько 35 тис. грн/особу; лише в окремих містах підприємства отримують дохід (виручку) від реалізації продукції (послуг) більший, ніж вартість основних фондів підприємств; у жодному з міст районного значення області середній коефіцієнт оборотності оборотних коштів не досягає навіть 2);

- практично відсутні коопераційні та кластерні зв’язки підприємств малого і великого бізнесу, а також малих підприємств з малих міст та районів із підприємствами з обласного центру; тенденції до активізації розвитку малого підприємництва у малих містах та містах районного значення є меншими, ніж в обласному центрі, що призводить до подальшого погіршення показників розвитку підприємництва у районах та на сільських територіях.

2. Інфраструктурний потенціал.

Ефективне планування інфраструктури районів та міст районного значення Львівської області за часів планової економіки, зокрема, з акцентом на обслуговування виробничо-промислового комплексу регіону дозволило сформувати досить розвинену та раціональну інфраструктуру (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальну і професійну освіту, охорону здоров'я та ін.) як окремих населених пунктів, так і економіки області в цілому. Наявність інфраструктурного складника ресурсного потенціалу міст районного значення Львівської області відображається у таких характеристиках:

- достатнє забезпечення електроенергією міст та розгалужена мережа електропостачання. На території області функціонує енергогенеруюча компанія, що створює біля 9 % від загальної потужності електроенергетики України, за обсягами виробництва електричної енергії посідає одне з чільних місць серед теплових енергогенеруючих компаній України. Це дозволяє забезпечувати область достатніми обсягами електроенергії;

- продовжується процес розширення інфраструктури підтримки бізнесу. На території області функціонує 14 агенцій регіонального розвитку, які знаходяться у містах районного значення і допомагають як підприємцям, так і громаді у вирішені нагальних проблем: підвищення рівня знань та професійних навичок підприємців, створення нових робочих місць, забезпечення надходжень до бюджету тощо;

- транспортна інфраструктура представлена різними видами транспорту: залізничним, автомобільним, повітряним. Розвиток транспортного комплексу обумовлений сприятливим розташуванням районів області, територією якої пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Загальна довжина залізниць – 1309 км, автошляхів – 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 7,4 тис. км.

Разом з тим, рівень реалізації інфраструктурного потенціалу міст районного значення Львівської області на сьогодні є невисоким, про що свідчить:

- низький рівень розвитку транспортної, соціальної та ринкової інфраструктури у малих містах, районних центрах і сільській місцевості;

- низька якість доріг (приблизно 40 % проїжджої частини вулиць та доріг знаходиться в незадовільному стані; пропускна спроможність вулично-шляхової мережі на основних напрямках не відповідає обсягам транспортних потоків; ширина проїзних частин багатьох вулиць не відповідає нормам ЄС, система організації дорожнього руху залишається недосконалою);

- недостатній рівень розвитку інституційної інфраструктури підприємницької діяльності.

3. Соціальний потенціал.

За кількістю населення (станом на 1 січня 2009 р. – 2552,9 тис. осіб) Львівська область посідає четверте місце в Україні. Населення міст районного значення складає 15,9 % населення Львівської області і становить 405,9 тис. осіб. Аналіз рейтингу людського розвитку за складовими (порівняно з Україною в цілому) свідчить, що область відстає за найвагомішими індикаторами розвитку людського капіталу: розвиток ринку праці – 20, економічна ситуація – 20, стан та охорона здоров’я – 16, фінансування людського розвитку – 16, рівень освіти – 13, матеріальний добробут – 12, соціальне середовище – 4, демографічний розвиток – 2. Така ситуація значним чином зумовлена невисоким рівнем розвитку соціального потенціалу в містах районного значення області, що засвідчує:

- масштабна депопуляція населення з погіршенням якісних характеристик людського капіталу при значних міграційних втратах населення продуктивного віку та високого професійно-кваліфікаційного рівня. Щорічне скорочення кількості населення міст районного значення Львівської області наосіб спричинене зовнішньою трудовою міграцією. Явище трудової міграції спричиняє появу низки нових соціальних проблем, вирішення яких потребує значних додаткових фінансових ресурсів та відповідних заходів органів державного управління, пов’язаних із вихованням дітей-“соціальних сиріт”;

- нераціональна демографічна структура населення, що веде до збільшення питомої ваги осіб у віці 60 років і старше (21-34 % населення) і зменшення питомої ваги осіб у віці, молодшому за працездатний (17-21 % населення). Середній вік населення районів Львівської області становить 38,2 року. За період 2000–2008 рр. зміна основних пропорцій вікових груп населення районів Львівської області спричинила збільшення демографічного навантаження на населення працездатного віку. Цей показник становить в середньому 770 осіб непрацездатного віку в розрахунку на 1000 населення працездатного віку;

- падіння показників шлюбності. Кількість зареєстрованих шлюбів у розрахунку на 1000 населення області становила 7,0 у 2008 р. проти 8,5 – у 2007 р. Порівняно з 2007 р. кількість шлюбів зменшилася на 3860 одиниць (або на 17,7 %);

- збільшення рівня смертності населення, що зумовлено демографічним старінням населення, недостатньо високим рівнем розвитку системи охорони здоров’я та відповідною якістю медичних послуг, наслідками чорнобильської катастрофи тощо. У 2008 р. на кожну тисячу осіб у середньому припадає 13,7 померлих особи. Порівняно з 2007 р. коефіцієнт смертності збільшився на 0,7 %. Серед причин смертності населення переважають хвороби системи кровообігу – 64,5 %, новоутворення – 11,4 %, зовнішні причини захворюваності та смертності – 6,3 %, хвороби органів травлення – 3,9 %, хвороби органів дихання – 3,9 %, деякі інфекційні та паразитарні хвороби –1,9 %;

- знецінення людського капіталу, яке торкнулося як загального (знань, навичок, розумових звичок, які люди отримують у системі формальної освіти), так і специфічного людського капіталу (знань і умінь, які працівники здобувають у процесі своєї виробничої діяльності безпосередньо на робочих місцях). Масове знецінення освітнього потенціалу стало одним з головних чинників різкого зниження продуктивності праці.

4. Трудовий потенціал.

Львівщина традиційно виділяється серед інших регіонів України великою кількістю та часткою населення, а також трудових ресурсів. Значною мірою це забезпечується за рахунок районів та міст районного значення області. Причому протягом останніх років позитивною тенденцією щодо подальшого покращання трудового потенціалу міст районного значення Львівської області є позитивна динаміка народжуваності.

Зауважимо, що на ринку праці міст районного значення Львівської області збереглися позитивні тенденції щодо таких показників: зменшення обсягів сільського безробіття (з 50,1 тис. до 48,2 тис. осіб); зменшення обсягів довготривалого безробіття (з 22,6 тис. до 17,6 тис. довготривалих безробітних). В умовах зменшення кількості вільних робочих місць (вакантних посад) і збільшення чисельності осіб, що знаходились у пошуку роботи, служба зайнятості активізувала заходи політики зайнятості, якими було охоплено 81,5 тис. безробітних. Проте при існуючих тенденціях подальшими напрямами розвитку трудового потенціалу є досягнення повної і продуктивної зайнятості, тобто такої збалансованості між наявними робочими місцями та потребою економічно активного населення в належно оплачуваній праці, за якої досягається найефективніше використання трудового потенціалу нації.

Аналіз відтворювального потенціалу міст районного значення Львівської області свідчить, що умови його формування є неоптимальними, а сам потенціал у багатьох субрегіонах є невисоким. З метою покращення як окремих ознак відтворення, так і його інтегрального потенціалу потрібно реалізувати конкретні заходи у розрізі територій, зокрема: розробку концепції створення спеціальної програми розвитку трудового потенціалу регіонів; формування техніко-економічного обґрунтування створення програми підтримки відтворення трудових ресурсів; розробку пакету нормативних актів, що забезпечать виконання програми; здійснення організаційно-економічного забезпечення функціонування трудового потенціалу районів та міст Львівської області.

5. Культурний та туристичний потенціал.

Міста районного значення та малі міста Львівської області володіють значним культурним та туристичним потенціалом. На території області зосереджено 25 % всієї історико-архітектурної спадщини України (близько 4000 пам’яток, з них – 40 % пам’яток архітектури, взятих під охорону держави включено до списку історичних населених пунктів України).

Культурний потенціал міст районного значення формується за рахунок архітектурно-історичних пам’яток національного та місцевого значення. З огляду на туристичну привабливість культурного потенціалу виділяють 8 груп об’єктів, значна частина з яких розміщена саме в малих містах та містах районного значення: 1) пам’ятки замково-палацової культури (Жовква, Золочів, Олесь, Підгірці, Свірж); 2) пам’ятки міської культури, які представляють архітектурно ідеальні ансамблі міст (Жовква, Броди, Дрогобич, Самбір, Сокаль, Турка, Хирів, Буськ, Стрий, Кам’янка-Бузька, Радехів); 3) пам’ятки селянської культури (хутірська система поселення малого Полісся у Жовквівському районі); 4) пам’ятки релігійної культури (понад 2400 церков та костелів); 5) пам’ятки доісторичної культури; 6) пам’ятки єврейської культури (Броди, Городок, Белз); 7) пам’ятки промислової культури; 8) пам’ятки військової культури (Миколаїв, Броди, Жидачів).

Важливим елементом формування культурного та туристичного потенціалу міст районного значення Львівської області є розміщення на їх території значної кількості закладів культури та мистецтва: театрів, концертних організацій, музеїв, галерей, демонстраторів кіно (відео) фільмів, закладів клубного типу.

Житомирська область – регіон України, особливістю розселення якого є переважання малих міст. Останні сформувалися у свій час на основі використання природних ресурсів, вигідного економіко-географічного розташування території, під впливом історичних чинників тощо. Особливу роль в економічному розвитку малих міст та демографічних процесах, у тому числі міграційних, що відбуваються в них, відіграє близькість вплив м. Києва – потужного мегаполісу, ядра економічного зростання, величезного ринку збуту продукції і попиту на робочу силу.

До малих міст районного значення області відносяться Баранівка, Олевськ, Овруч, Радомишль, Коростишів та Андрушівка. Більшість з них є історичними містами. Овруч згадується з Х ст. під назвою Вруч на березі річки Норин. Перші згадки про Радомишль відносяться до 1150 року із назвою Мік-місто (Міческ), у ХVІ – ХVІІ ст. його перейменовано на Радомисль. Про місто Коростишів згадується з 1499 р. як місто на березі річки Тетерів. Місто Андрушівка відоме з ХVІІ ст. як поселення на березі річки Гуйва.[23]

У розвитку господарства цих міст, спеціалізації виробництва, зміни чисельності населення важливу роль відігравав природно-ресурсний потенціал, зокрема такі види ресурсів, як земельні, лісові та мінеральні.

Наявність будівельних матеріалів та нерудних корисних копалин поблизу таких міст, як Олевськ, Баранівка зумовило розвиток в них фарфоро-фаянсової промисловості та виробництв тонкої кераміки, що є одними із головних галузей спеціалізації та важливими експортними позиціями Житомирської області. Наявність лісових ресурсів стало основою розвитку лісозаготівельної та меблевої галузей промисловості в таких містах, як Радомишль, Андрушівка та Коростишів. Земельні ресурси, особливо лісостепової частини області, сприяли розвитку сільського господарства та переробної промисловості. Міста районного значення стали важливими центрами завдяки зосередженню в них багатьох галузей харчової промисловості.

Важливою складовою ресурсного потенціалу малих міст є трудовий ресурсний потенціал. Він значно залежить від демографічної ситуації в області, яка, в свою чергу, впливає на пропозицію праці.

Демографічна ситуація у переважній більшості міст районного значення зберігає загальнодержавні тенденції. Серед усіх 6 міст простежується зростання чисельності населення до 1998 р. і його поступовий спад у наступні роки (рис. 2). Особливо це характерно для таких міст, як Коростишів, Андрушівка, Олевськ.

Як видно з табл. 1, для всіх міст характерний від’ємний природний приріст населення, що пов’язано з тим, що у віковій структурі населення переважають особи похилого віку, а молоде населення дітородного віку виїздить в інші регіони. Хоча слід відмітити, що рівень народжуваності у більшості цих міст поступово зростає, а показники від’ємного природного приросту дещо зменшуються.

Рис. 2. Динаміка чисельності населення міст районного значення Житомирської області (дані Головного управління статистики в Житомирській області)

Малі міста районного значення за рівнем життя, наявністю робочих місць, розвитком виробничої та соціальної інфраструктури порівняно з селищами та сільською місцевістю знаходяться порівняно у кращому становищі. Тому вони притягують населення, стають центрами внутрішньої міграції. Постійний міграційний приріст впродовж рр. спостерігався у містах Андрушівка, Коростишів, Овруч, Радомишль. У цих містах від’ємна міжрегіональна міграція «перекривається» високою внутрішньорегіональною. Позитивне сальдо міграції тут частково нівелює природне зменшення населення. Хоча у таких містах, як Радомишль та Овруч, навіть додатній міграційний приріст не може перекрити природне зменшення населення, що пов’язане з високими показниками смертності населення. Інша ситуація спостерігається у місті Олевськ, де постійне від’ємне сальдо міграції простежується тривалий час. Це пов’язано з переїздом частини населення до столиці та інших міст області у зв’язку з радіаційним забрудненням території і в пошуках роботи. У районах найбільшої транспортної доступності (м. Коростишів, Андрушівка) та в м. Баранівка спостерігається особливо великий відплив трудових ресурсів до столиці та інших регіонів України. Зокрема, у м. Баранівка міжрегіональна міграція значно перевищує внутрішньорегіональну.

Таблиця 3.

Природний рух населення малих міст районного значення Житомирської області

Місто	2003	2005	2006	2007
Народжува- ність	Смертність	Природний приріст	Народжува- ність	Смертність	Природний приріст	Народжува- ність	Смертність	Природний приріст	Народжува- ність	Смертність	Природний приріст
Андрушівка	9,7	16,8	-7,1	8,0	18,4	-10,4	11,8	17,7	-5,9	10,6	18,4	-7,8
Баранівка	10,1	13,4	-3,3	9,8	16,0	-6,2	10,6	14,4	-3,8	10,5	12,2	-1,7
Коростишів	10,5	15,1	-4,6	11,4	14,2	-2,8	11,5	16,2	-4,7	11,9	15,0	-3,1
Овруч	9,4	12,5	-3,1	8,3	14,4	-6,1	11,7	16,8	-5,1	10,1	15,6	-5,5
Олевськ	10,7	15,7	-5,0	10,1	15,8	-5,7	12,4	16,2	-3,8	12,4	14,8	-2,4
Радомишль	10,7	17,2	-6,5	11,8	16,4	-4,6	11,5	15,2	-3,7	11,5	16,8	-5,3

Джерело: дані Головного управління статистики в Житомирській області