Міста районного значення України: проблеми соціально-економічного розвитку (стр. 7 )

Отже, малі міста часто виконують роль посередників між селищами, сільською місцевістю, середніми, великими містами та столицею завдяки її близькості. За винятком найбільш радіаційно-забруднених регіонів, у більшості малих міст переважає внутрішьорегіональна міграція, яка повністю або частково перекриває відплив населення в інші регіони України.

Житомирська область є аграрно-індустріально областю, яка за показником ВДВ на душу населення серед інших регіонів України традиційно посідає останні місця. За період ринкових перетворень та під впливом економічної кризи кінця 2008 – початку 2009 рр. відбувся спад виробництва та зниження конкурентоспроможності продукції в традиційних для цього регіону галузях (фарфоро-фаянсовій, легкій, харчовій). Проте в результаті урізноманітнення форм власності, появи приватного підприємництва та конкуренції розширилася галузева структура виробництва у містах районного значення. З’явилися спільні з іноземними інвесторами підприємства в різних галузях промисловості. В умовах трансформації господарства, економічної кризи у світі і в Україні важливим є пошук нових резервів щодо розвитку виробництва, зокрема використання вторинної сировини, енергозбереження, впровадження нових технологій. Таким чином, з’являються нові ресурси для розвитку промисловості та соціально-економічного розвитку малих міст.

У структурі машинобудування збільшився спектр підприємств загального, середнього та точного машинобудування, розширилась мережа ремонтних установ різного профілю. Працюють підприємства з лиття сталі та виробів з кольорових металів (Коростишів), проводиться оброблення і використання вторинних ресурсів, металевих та неметалевих відходів (Коростишів, Баранівка). У хімічній промисловості переважає виробництво етилового спирту, виробів з пластмас, фармацевтична галузь (Андрушівка, Радомишль). Значного поширення набув видобуток й обробка декоративного та будівельного каменю. Зокрема, у Коростишеві працює понад 80 установ цього напряму. Зростає лісопильне та стругальне виробництво у таких містах, як Андрушівка, Коростишів, Олевськ, Овруч та Радомишль. Проте нині, в умовах фінансово-економічної кризи, на деяких підприємствах, особливо приватної власності, скорочуються обсяги виробництва та кількість працівників, що призводить до збільшення кількості безробітних в цих містах. Порівняно з січнем-лютим 2008 р. випуск продукції по області знизився на 34,5 %. Найбільше скорочення відбулося у машинобудуванні (57,7 %), обробленні декоративного та будівельного каміння знизилося на 39,5 %, у деревообробній промисловості – на 34,3 %, целюлозно-паперовому виробництві – 34,4 %. Збільшення обсягів виробництва порівняно з аналогічним періодом 2008 р. зафіксовано у хімічній та нафтохімічній промисловості (на 0,7 %) та виробництві керамічних виробів не для будівництва (у 3,6 разу).

На фоні загального спаду виробництва розширилася галузева структура традиційних галузей промисловості – легкої та харчової. Основними підгалузями легкої промисловості, зосередженими у малих містах, є текстильна, швейна і шкіряно-взуттєва. Зокрема швейне виробництво розвинуте у містах Радомишль, Коростишів, Андрушівка, бавовняне – у Коростишеві, текстильна промисловість – у Радомишлі. Проте нині в цих галузях є великі проблеми, зокрема, скорочуються обсяги виробництва, що негативно впливає на соціально-економічний розвиток цих міст. Так, у легкій промисловості на початок 2009 р. обсяги виробництва зменшилися на 13,8 %, найбільше за рахунок пошиття одягу (86,2 %), текстильного виробництва (30,5 %) та деяких інших виробництв.

У скрутному економічному становищі знаходиться фарфоро-фаянсова галузь, що є галуззю спеціалізації області. Сьогоднішній її стан свідчить про реальність загрози втратити це виробництво. Така ж ситуація спостерігається у льонарстві, виробництві льняних тканин та хмелярстві. За останні роки чисельність працюючих на підприємствах, що розміщені у містах Баранівка та Олевськ, значно скоротилася і продовжує зменшуватися. Слід зазначити, що підприємства фарфоро-фаянсової галузі є важливими бюджетоутворюючими виробництвами для населених пунктів, де вони розташовані.

Головною системоформуючою галуззю, яка за кількістю виробленої промислової продукції посідає перше місце в області, є харчова промисловість. Враховуючи традиційну сільськогосподарську спеціалізацію області, підприємства цієї галузі представлені в усіх малих містах районного значення. Це особливо стосується таких міст, як Андрушівка, Овруч, Коростишів, Радомишль та Олевськ. Більшість із них є важливими центрами АПК. Між тим, кризове становище в державі все ж позначилося і на харчовій промисловості, де поряд зі зменшенням обсягів виробництва на 27,2 % за два місяці 2009 р. відбулося подорожчання продукції в середньому від 3,9 % до 14,3 % на різні продукти харчування.

В більшості міст районного значення відбулося розширення галузевої структури харчової промисловості. Однак у містах Овруч і Олевськ ці зміни та часткове перепрофілювання галузі пов’язані з радіаційним забрудненням місцевості. Вона віднесена разом із розташованими тут населеними пунктами до ІІІ зони радіаційного забруднення – гарантованого (необов’язкового) відселення, згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист населення».[24]

Важливим стимулюючим чинником розвитку міст районного значення є розвиток соціальної сфери. Сучасний стан цієї галузі має як позитивні, так і негативні риси. Нині тут збільшилася кількість підприємств сфери послуг, зокрема поліграфічного спрямування, закладів швидкого харчування, розважальної сфери та ін. За рахунок залучення приватних перевізників покращилося транспортне обслуговування мешканців міст. Проте у багатьох малих містах виникла проблема нестачі місць у закладах дошкільного виховання, чимало приміщень не відповідають вимогам до цих об’єктів. Слід зазначити, що ця проблема виникла у зв’язку зі збільшенням кількості народжених, що є наслідком підвищення матеріальної допомоги за народження дитини.

Проблема аварійності, потреба в капітальному ремонті приміщень існує також щодо закладів середньої освіти та бібліотечних приміщень. Важливим є забезпечення перевезення дітей, що живуть на відстані понад 3 км від школи. Частково це здійснюється власними силами або за рахунок програми «Шкільний автобус». Невирішена ця проблема в місті Андрушівка, де не забезпечується перевезення всіх дітей. В таких містах, як Баранівка, Овруч та Радомишль частина шкільних приміщень потребують капітального ремонту, деякі з них знаходяться в аварійному стані. У містах Баранівка та Андрушівка це стосується і бібліотек.

Важливим для розвитку малих міст районного значення є підвищення рівня їх інвестиційної привабливості і відповідно збільшення інвестицій, розвиток нових форм виробництва, пожвавлення прикордонного співробітництва, поглиблення спеціалізації на виробництві експортоорієнтованої продукції (вироби з текстилю, будівельна та декоративне каміння, деревина, машини та обладнання). Для збільшення привабливості малих міст та розвитку різних видів туризму слід широко використовувати історичну спадщину та природоохоронний фонд. Важливим для розвитку Житомирської області є включення її до єврорегіону «Дніпро», куди входять Чернігівська область, а також Гомельська та Брянська області Республіки Білорусь. Це дасть можливість розвивати міжнародну співпрацю між регіонами, створювати спільні проекти містобудівного розвитку та планування транспортно-комунікаційних коридорів і зон їх впливу[25].

Велике значення для підвищення соціально-економічного розвитку області, зацікавлення нею інвесторів мало створення в 2000 році територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Частина міст районного значення увійшла до їх складу. На цих територіях вводилися пільги для розвитку пріоритетних галузей спеціалізації та формування експортного потенціалу. Такими галузями в області були визначені машинобудування, хімічна промисловість, будівництво та агропромисловий комплекс. До складу цих територій пріоритетного розвитку увійшли також міста Овруч та Олевськ, що мало б розширити можливості їх розвитку. В їх межах є природні, економічні та науково-технологічні умови, на основі яких будуть розвиватися виробництва, а виготовлена продукція була б конкурентоспроможною на внутрішньому та світових ринках. Однак інвестиційна привабливість не була реалізована через недостатній розвиток інфраструктури та високий рівень радіаційного забруднення. Території пріоритетного розвитку не використовуються повністю[26].

Одним із завдань має бути визначення та оцінка справжнього стану територій пріоритетного розвитку та здійснення заходів для їх активізації. Оскільки міста районного значення є центрами АПК, важливим напрямом покращення їх економічного стану буде підтримка та розвиток сільського господарства в регіоні. Слід удосконалити законодавчу базу і за рахунок пільг збільшити інвестиційну привабливість галузі. Значної уваги потребують радіаційно забруднені території з плямистим характером радіаційного сліду, з них необхідно виокремити «чисті» ділянки сільськогосподарських угідь і залучити у виробництво. Слід також запровадити заходи, що унеможливлюють змішування сировини, отриманої на «чистих» і забруднених зонах. Це дасть можливість додатково підвищити продовольче забезпечення населення цих регіонів.

Нині значна роль у розвитку регіонів, у тому числі міст районного значення, надається інвестиціям. Для збільшення інвестиційної привабливості територій необхідно покращити розвиток виробничої та соціальної інфраструктури. Для розвитку соціальної сфери слід відновити будівництво низки об’єктів з високим ступенем готовності, що зупинилися через відсутність фінансування.

Поділля є типовою і однією з найбільш показових територій для дослідження проблем та перспектив розвитку малих міст, оскільки у межах цієї системи розселення малі міста проявляють себе чи не найяскравіше порівняно з іншими регіонами України. Слід сказати, що Подільська регіональна система розселення знаходиться у стані формування, центр її остаточно не визначено, ця регіональна система вирізняється серед інших найнижчим рівнем урбанізації. Характерними особливостями Подільської регіональної системи розселення також є гіпертрофованість розвитку обласних центрів та практична відсутність у міській мережі ланки середніх міст (за винятком м. Кам’янець-Подільський – колишнього регіонального центра). Наведені обставини зумовлюють особливості розвитку малих міст Поділля, де вони часто перебирають на себе виконання функцій центрів вищого рівня, розвиваються у більшості випадків без впливу значних міських агломерацій та реалізують свій організаційно-управлінський потенціал як справжні „столиці” адміністративних районів.

Подільська регіональна система розселення має у своєму складі 3 субрегіональні обласні системи: Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку, її площа становить 60,9 тис. км², що складає приблизно 11 % території України. Центром її визначено м. Хмельницький. В межах Подільської регіональної системи розселення станом на 1 січня 2008р. знаходиться 4010 населених пунктів (13 % від усіх поселень України), в яких мешкає 9 % населення України. Серед регіональних систем розселення Подільська є найменш урбанізованою – менше половини (49%) населення проживає в міських поселеннях. З 48 міст Поділля 44 є малими, тобто з чисельністю населення до 50 тис осіб., в них проживає 42 % [27] населення міст регіону. Абсолютна більшість з них (38 з 44) є центрами адміністративного району або ж є містами обласного значення, тобто виконують функції “локальної столиці” певної території.

Принагідно зазначимо, що на Поділлі спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості малих міст. У період з 1959 р. до 1999 р. кількість малих міст збільшилась з 28 до 41, причому за період з 1999 р. до 2008 р. отримали статус міста ще два населених пункти: Шумськ та Липовець. У 2001р. зафіксовано перехід міста з групи середніх до малих міст – м. Шепетівка – що спричинено скороченням чисельності його мешканців. Подільська система розселення вирізняється найінтенсивнішим розвитком мережі малих міст в Україні – за останні сорок років їх кількість та чисельність населення, що в них мешкає, збільшилась у 1,5 разу.

Багатовимірний аналіз функціональних характеристик розвитку міст районного значення Подільської регіональної системи розселення дозволяє виділити три якісних рівні реалізації кожної з функцій конкретного міста (рис. 3).

Здійснений аналіз дозволив також виявити наступні основні тенденції та особливості функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення:

- у розвитку демографічної функції загрозливого характеру набуває депопуляція населення (у 2007 р. природне скорочення населення в малих містах становило в середньому -6,4 ; співвідношення статей прогресує в бік підсилення диспропорційності (у 2007 р. на 1000 жінок припадало в середньому 846 чоловіків); в малих містах продовжує складатись вкрай несприятлива вікова структура населення (у 2007 р. частка населення у віці, старшому за працездатний, становила в середньому 25 %) та зростає демографічне навантаження (у 2007 р. в середньому ).[28] Складна демографічна ситуація негативно позначається на формуванні трудоресурсного потенціалу;

- основою спеціалізації виробництва лишаються харчова та легка промисловість (40 % і 15 % всієї виробленої товарної продукції у 2007 р. відповідно), хоча зберігається тенденція до скорочення обсягів виробництва спеціалізуючої продукції харчової промисловості – цукру (за період з 1991 по 2007 р. у 4,5 разу). На базі місцевої сировини активно розвивається промисловість будівельних матеріалів та електроенергетика. Простежується тенденція до диверсифікації виробництва, поступового впровадження ресурсоощадних технологій, розвиток міжнародного маркетингу;

- транспортна функція малих міст регіону має значні перспективи для розвитку, зважаючи на значний незадіяний транспортно-географічний потенціал;

- сучасний розвиток рекреаційної функції (кількість та якість рекреаційних закладів) малих міст не відповідає сучасним вимогам і потребам. Кількість рекреаційних закладів з початку 90-х рр. ХХ ст. постійно зменшувалась, це є неприйнятним в регіоні зі значним невикористаним природним та історико-культурним рекреаційним потенціалом;

- природоохоронна функція в малих містах Поділля недостатньо розвинута, хоча в їх межах розташована значна кількість природних об’єктів, що мають загальнодержавну та міжнародну цінність. Необхідним є проведення державної інвентаризації міських територій з метою їх раціонального функціонального використання у перспективі.

На основі використання методу багатовимірного аналізу можна здійснити функціональну типізацію ма­лих міст Подільської регіональної системи розселення (виділяється 4 типи і 8 підтипів). Кожен з типів (підтипів) відрізняється розвиненістю функціональної структури і має свої особли­вості перспективного розвитку, що представлено у наступній схемі:

- подальший розвиток адміністративно-управлінської, виробничої та соціальних функцій на базі значного виробничого потенціалу та інфраструктури локальних центрів передбачається в містах: Ладижин, Могилів-Подільський, Нетішин, Славута, Шепетівка;

- значний розвиток виробничої та торговельно-розподільчої функції на базі існуючої інфраструктури, передбачається в містах: Кременець, Старокостянтинів, Чортків;

- подальший значний розвиток транспортної функції та торговельно-розподільчої на базі вигідного транспортно-географічного положення та існуючої інфраструктури можливий в містах: Волочиськ, Дунаївці, Жмеринка, Калинівка, Копичинці, Козятин;

- розвиток рекреаційної функції на базі значних рекреаційних ресурсів: Бар, Борщів, Бучач, Збараж, Ізяслав, Почаїв, Теребовля, Хмільник;

- розвиток виробничої функції є можливим на базі вільних трудових ресурсів та існуючих об’єктів промисловості в містах: Бережани, Бершадь, Гайсин, Гнівань, Городок, Дунаївці, Красилів, Немирів, Полонне, Тульчин; значних водних ресурсів в містах: Заліщики, Ямпіль;

- в містах зі слабкою містоутворюючою економічною базою і превалюванням організаційно-господарських та культурно-побутових функцій необхідно у перспективі розвивати адміністративно-управлінську і створити інфраструктуру для розвитку виробничої та рекреаційної функцій (це міста Зборів, Іллінці, Липовець, Монастириська, Підгайці, Погребище, Скалат, Хоростків, Шаргород, Шумськ).

Аналіз функціонального розвитку малих міст Поділля та оцінка ресурсного потенціалу, що може бути задіяний у перспективі, дає підстави розглядати цю категорію міст як основний елемент територіальної організації продуктивних сил регіону.

Рис. 3. Рівень та структура функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення

БІЛА Світлана Олексіївна	Завідувач відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, доктор з державного управління, професор (керівник авторського колективу)
БАБЕЦЬ Ірина Георгіївна	Докторант відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук, доцент
Бойко-Бойчук Олег Вадимович	Докторант Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат технічних наук, Голова Консультативного агентства розвитку територій
БУГА Наталія Юріївна	Старший викладач кафедри „Економіка та бухгалтерський облік” Первомайського політехнічного інституту Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова, кандидат економічних наук
Васильців Тарас Григорович	Заступник директора Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові, кандидат економічних наук
ЖУК В'ячеслав Іванович	Головний спеціаліст сектору регіональної політики відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень
ЗАСАДКО Валентина Вікторівна	Науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові
ІЛЯШ Ольга Ігорівна	Доцент кафедри економіки підприємства Львівської комерційної академії, кандидат економічних наук, доцент
КАЧАЛА Тамара Миколаївна	Проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків Черкаського державного технологічного університету, доктор економічних наук, професор
КУШНІР Марина Олексіївна	Заступник керівника Центру нормопроектного забезпечення діяльності Президента України Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат з державного управління
Максименко Сергій Семенович	Директор Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень „ЄвроРегіо Україна”
МІГУЩЕНКО Юліана Валеріївна	Науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові
Мозговий Артем Анатолійович	Старший науковий співробітник відділу природокористування і збалансованого розвитку Інституту географії Національної академії наук України, кандидат географічних наук
Олійник Наталія Іванівна	Докторант кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат з державного управління
ПЕТРУК Світлана Леонідівна	Аспірант відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії Національної академії наук України
РАДІЦА Олена Анатоліївна	Аспірант відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень
СКИБА Марина Валеріївна	Завідувач сектору місцевого самоврядування відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат з державного управління
СКОРОХОД Олексій Петрович	Старший консультант сектору місцевого самоврядування відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень
ШЕВЧЕНКО Ольга Валеріївна	Завідувач сектору регіональної політики відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук

[1] Конституція України // Відомості Верховної Ради України№ 30. – ст. 141; Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – ст. 170.

[2] Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” від 4 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України№ 24. - Ст. 332

[3] Постанова КМУ від 17 березня 2000 року № 000 "Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст" // Офіційний вісник України. – 2000. - № 12. - стор. 112. – ст. 471.

[4] Закон України „Про Генеральну схему планування території України” // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 30. - ст. 204.

[5] Закон України Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів // Офіційний вісник України. – 2004. - № 14. - стор. 191.

[6] Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”// Офіційний вісник України№ 26. - стор. 6.

[7] Закон України „Про органи самоорганізації населення”// Офіційний вісник України. – 2001. - № 32. - стор. 2.

[8] Закон України „Про передачу об’єктів права державної та кому­нальної власності” // Офіційний вісник України. – 1998. № 13. - стор. 3.

[9] Закон України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” // Офіційний вісник України. – 2004. - № 28. - том 1. - стор. 13.

[10] Закон України „Про землеустрій” // Офіційний вісник України. – 2003. - № 25. - стор. 122.

[11] Постанова ВРУ „Про приєднання України до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями” // Відомості Верховної Ради. – 1993. - № 36. - ст. 370.

[12] „Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогоспо­дарських, переробних, обслуговуючих підприємств, установ, організацій агропромислового комплексу, заснованих на ко­лективній та інших формах власності” / Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року.

[13] Повестка дня Хабитат ІІ. Принята конференцией ХАБИТАТ ІІ., Стамбул, Турция, 3-14 июня 1996 года. http://www. un. org/russian/conferen/habitat/habagend. htm

[14] World Urbanization Prospects, United Nations, New York, 20p.

[15] The Maryland Population Research Center, Maryland, USA/ http://www. popcenter. umd. edu/

[16] Социальная Хартия городов-членов Союза Балтийских городов, принята на IV Генеральной Конференции СБГ, Росток, 13 октября 2001 г./ www. /commissions/Social_charters/SC_Russian. doc

[17] Руководящие принципы устойчивого пространственного развития европейского континента, Ганновер, 7-8 сентября 2000 г. // Городское управление. – №– октябрь 2002. – С.37-49.

[18] European Regional Planning Strategy, CEMAT, Strasburg, 1988 http://www. coe. int/t/e/cultural_co-operation/environment/cemat/Presentation/

[19]Европейская хартия местного самоуправления, Страсбург, 15.10.1985 http://conventions. coe. int/Treaty/Commun/QueVoulezVous. asp? NT=122&CM=1&CL=RUS

[20] Хартия "Города Европы на пути к устойчивому развитию" (Ольборгская хартия). Одобрена участниками Европейской Конференции по устойчивому развитию больших и малых городов Европы, Ольборг, Дания, 27 мая 1994 г. www. sustainable-cities. eu/upload/pdf_files/ac_russian. pdf

[21] Повестка дня Хабитат ІІ. Принята конференцией ХАБИТАТ ІІ., Стамбул, Турция, 3-14 июня 1996 года. http://www. un. org/russian/conferen/habitat/habagend. htm

[22] «Повестка дня на ХХІ век», принята Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 года. http://www. un. org/russian/conferen/wssd/agenda21/

[23] Історія міст і сіл. Житомирська область. – К., 1973, с. 680; Петрук і передумови та чинники розвитку малих міст Житомирської області (ретроспектива та нове позиціювання).// Історія української географії, 2008.

[24] Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи / Закон України вiд 28.02.1991 .

[25] Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року / Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. N 1001

[26] Бобух І. М. Спеціальні економічні зони в Україні: теорія і практика. – К.: Наукова думка, 2004, с. 244

[27] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2008 року. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2008. – 120 с.

[28] Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України ; [за ред. ]. ­– К.: Консультант, 2008. – 572 с.