Стаття 1. Податковий кодекс України (стр. 31 )

У разі коли відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим розділом та розділом ІІ цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність відповідно до законодавства у разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Відображені у ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов’язань податкового агента та у разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.

д) подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Така декларація подається незалежно від того виплачує чи ні доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

178.1. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 статтіСтаття 167 цього розділу.

178.2. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

178.3. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, які входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

178.4. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включають­ся до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Не належать до витрат фізичної особи - підприємця вартість придбаного рухомого і нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до державної реєстрації фізичної особи – суб’єктом підприємницької діяльності та/або не використовується у такій діяльності.

178.5. Фізичні особи - підприємці, подають органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року в строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

178.5.1. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше ніж 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

178.5.2. Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність, або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені у підпункті 177.5.1 пункту 177.5 цього розділу, які настануть у звітному податковому році.

178.5.3. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно за даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню у рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку у порядку, передбаченому цим Кодексом.

178.6. Якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи ніж від провадження підприємницької діяльності, в межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

178.7. Фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, що перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах або будь-якої іншої фізичної особи стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

178.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок з доходів у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи/надання послуги згідно із цивільно-правовим договором, відносини за яким визнані трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівнені до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.197 та 14.1.224 розділу І цього Кодексу.

178.9. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, яка обрала іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

178.10. Фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

178.11. Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію в строк, визначений підпунктом 49.7.3 пункту 49.7 статтіСтаття 49 розділу ІІ цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають відобразити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

178.12. Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами, і на них розповсюджується дія пункту 177.11 цієї статті.

179.1. Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність зобов’язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати Свідоцтво про таку реєстрацію згідно із статтеюСтаття 65 розділу ІІ цього Кодексу.

179.2. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 статтіСтаття 167 цього розділу.

179.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

179.4. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби як самозайняті особи, є резидентами, і в річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають відобразити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

179.5. Під час виплати суб’єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок з доходів у джерела виплати не утримується у разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи/надання послуги згідно із цивільно-правовим договором, відносини за яким визнанні трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.197 та 14.1.224 розділу І цього Кодексу.

179.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

179.7. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно за даними, зазначеними у податковій декларації.

180.1. Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів.

180.2. Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку з подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

виключно від податкових агентів за виключенням випадків, прямо передбачених цим розділом;

від операцій купівлі-продажу (міни) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні яких був сплачений податок відповідно до цього розділу.

180.3. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше закінчення 60 календарних днів, що передують виїзду.

Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, яка подається органам митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.

180.4. Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації у таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим розділом.

180.5. Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, в порядку передбаченому главою 2 розділу ІІ цього Кодексу.

180.6. Зобов’язання щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладаються на таких осіб:

на опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою;

на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

180.7. Сума податкових зобов’язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

180.8. Сума, яка має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

180.9. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за узгодженням з Міністерством фінансів України з урахуванням з таких умов:

загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), які отримує (несе) незначна кількість платників податку;

податкова декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;

до впровадження непрямих методів оцінки зобов’язань відомості про майновий стан надаються окремими категоріями громадян, визначеними відповідно до законодавства;

розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до податкової декларації, які заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

податкова декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

податкова декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов’язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків.

Бланки податкових декларацій повинні безоплатно надаватися органами державної податкової служби платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

180.10. Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися із запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати консультацію щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

180.11. Якщо нормами інших законів передбачено подання (підтвердження) фізичними особами інформації про доходи, така фізична особа повинна подати податкову декларацію згідно з нормами цієї статті протягом будь-якого податкового періоду у звітному податковому році з відображенням доходів (активів) станом на день її подання.

РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

181.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтеюСтаття 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;

особа, на яку покладається виконання умов, за яких надається звільнення від оподаткування під час ввезення товарів на митну територію України (щодо цільового використання товарів), у разі порушення таких умов.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб’єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статтіСтаття 197 цього розділу.

4) особа, яка купує чи придбаває у володіння та/або у користування, та/або у розпорядження транспортний засіб, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до пункту 197.2 статтіСтаття 197 цього розділу, у разі, коли така особа не має права на звільнення від оподаткування.

181.2. Особою, відповідальною за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є особа, що веде облік результатів такої діяльності відповідно до договору.

За договорами управління майном платник податку - управитель майна веде окремий податковий облік з податку на додану вартість відносно господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління, та, відповідно, складає окрему податкову звітність з цього податку відносно таких операцій.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном, прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Форма звітності за договорами управління майном встановлюються центральним податковим органом.

181.3. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

181.4. Особи, зазначені у пунктах 180.2 та 180.3 цієї статті, мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законодавством для платників податку.

181.5. Особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статтіСтаття 181 цього розділу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством, є платником податку.

181.6. Особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, є платником податку.

182.1. У разі коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтеюСтаття 183 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

182.2. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

183.1. Якщо особа, яка проводить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статтіСтаття 181 цього розділу не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій, що є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку складають не менше 50 відсотків від загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

184.1. Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

184.2. У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статтіСтаття 181 цього розділу.

184.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

184.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови якщо такі особи відповідають вимогам визначеним пунктом 181.1 статтіСтаття 181 або 182.1 статтіСтаття 182 цього розділу, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку.

184.5. Особи, зазначені у пунктах 183.3, 183.4 цієї статті, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

184.6. У разі коли останній день строку подання заяви припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

184.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою особою або її представником до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

184.8. Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтеюСтаття 180, пунктом 181.1 статтіСтаття 181 та пунктом 182.1 статтіСтаття 182 цього розділу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтеюСтаття 184 цього розділу.

184.9. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом десяти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, вказаний в заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.