Вивчення лексикології в 6 класі: плани-конспекти уроків (стр. 2 )

*Робота з підручником.

Письмове виконання вправи 76.

*Розподільний диктант.

Диктовані парами застарілі слова та їхні відповідники в сучасній мові записати в дві колонки так, щоб спочатку йшло літературне слово (нормативне), потім його застарілий синонім. Є застарілі слова історизмами чи архаїзмами?

Бій – баталія, військо – дружина, комонний – кінний, вікторія – перемога, перекладач – толмач, ректи – говорити, підліток – отрок, красило – барвник, перукар – кауфер, кольдкрем – мазь.

*Пояснення вчителя.

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обов’язковий.

*Пояснювальний диктант.

Визначити застарілі слова. За словником з’ясувати лексичне значення кожного.

1.Тече ріка велика Борисфен. (Л. Костенко). 2. А серце прагне січі й далини. (А. Малишко). 3. Чи є між нами Симиренко з калиткою і поетичним вухом? (П. Мідянка). 4. Сам собі сказав хлопчак: «До музею здам личак». (Л. Біленька.) 5. Наш родовід іде від плуга, від рала і від лемеша. (О. Довгий). 6. Я вийшов і пішов. Я йшов один, як перст. (М. Вінграновський). 7. Нове мотовило аж гуло в її руках і черкалося об сволок. (І. Нечуй-Левицький). 8. Заплакала мати, покинула праник, присіла на кладці. (П. Воронько).

*Робота в групах.

Скласти висловлювання (обсягом 6-8 речень) за картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», використавши подані застарілі слова.

Кошовий, сотник, курінний, хорунжий, писар, каламар, каламайка, жупан, свита, опанча, китайка, оселедець, спис, самопал, пістоль, мушкет, гаківниця.

Кожна з груп має вибрати для свого висловлювання певний жанр:

· діалог між козаками, які пишуть відповідь на лист султана;

· текст листа одного з козаків до матері (сестри, дружини) про листування січовиків із султаном;

· текст розділу (параграфа) підручника історії України для малят;

· текст розповіді про картину екскурсовода Історичного музею;

· телефонну розмову (діалог) між туристом-іноземцем, що побачив картину в музеї, і його ріднею за кордоном

· сценарій мультиплікаційного фільму, у якому йдеться про листування січовиків із султаном;

· сценарій комп’ютерної гри «Як козаки з султаном листувалися» і т. под.

Після виконання завдання доповідачі ознайомлюють клас із результатами роботи.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. П.6, вправа 77.

Урок № 15

Тема: Неологізми.

Мета: сформувати поняття про неологізми, пояснити відмінність між загальномовними та художньо-індивідуальними (авторськими) неологізмами, витлумачити роль і особливості їхнього використання, формувати вміння визначати неологізми в реченнях і текстах, удосконалювати навички користуватися словниками, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник, тлумачний словник, словник неологізмів.

Перебіг уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Вибірковий диктант. Виписати застарілі слова. До архаїзмів чи історизмів вони належать? Витлумачити лексичне значення кожного зі слів.

1.Не валіться у ноги, не схиляйте шлики. Ви ж у Бога не вбогі – ви ж таки козаки! (Г. Половинко). 2. Довбиш б'є у литаври. Козаки збираються на майдан (Нечуй-Левицький). 3. Хай заграють сурмачі; ясним золотом засяють корогви і пірначі (Я. Щоголів). 4. Чує серце – буде пря, наше діло праве! (О. Кононенко). 5. Свистять шаблі, гармат гуде яса. (А. Малишко).

Словник. Шлик - конусоподібний верх шапки, що звисає вниз. Литаври - ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. Довбиш – литаврист. Корогва - військовий бойовий прапор. Пірнач – зброя, що в козацькому війську була знаком влади полковника. Пря – битва. Яса - гучні звуки, гуркіт.

*Робота біля дошки.

Записати речення, визначити в них застарілі слова. Витлумачити лексичні значення цих слів, за потреби скориставшись словником. До архаїзмів чи історизмів вони належать?

Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б. Олійник.) Пашіє жовте поле, мов черінь. (П. Перебийніс.) На деревах порозвішувані були борті. (П. Загребельний.) Ми підходимо до воза, на якому лежить саморобний плуг. Корпус його, граділь, колішня – усе зроблено з дерева. (М. Стельмах.)

Словник. Покуть - в українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі. Черінь - нижня площина, дно печі, де горять дрова — місце для випікання хліба і варіння страв. Борть - вулик у формі видовбаної, навішеної на дерево колоди. Граділь - частина плуга, в якій закріплюють чересло. Колішня - передня колісна частина плуга.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу (неологізми).

* Витлумачити лексичне значення кожного з поданих слів. З»ясувати, чи є вони в словнику. Чому? Пояснити, чому серед неологізмів багато іншомовних слів.

Нетизянин, гаджет, скайп, твіт, емодзі.

Словник. Нетизянин (від англ. net - мережа + citizen - громадянин) – активний користувач Інтернету; громадянин Інтернету. Гаджет (від англ. gadget – пристосування, технічна новинка) — оригінальне цифрове обладнання, яке характеризується портативністю (невеликі розміри, вага) та функціональністю (велика кількість різноманітних функцій). Скайп - програма для безпосереднього спілкування з використанням веб-камери та обміну файлами через Інтернет. Твіт (від англ. tweet - цвірінькати, щебетати) - коротке повідомлення (до 140 знаків) у сервісі мікроблогів Twitter. Емодзі –мова смайликів.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

*Робота з підручником.

Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 45).

Усне виконання вправи 78.

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

* Прослухати речення. Визначити загальномовні неологізми, витлумачити їхні лексичні значення.

*З поданими неологізмами складіть і запишіть речення. Витлумачте лексичне значення кожного зі слів.

Українотворчий, екобезпека, вогнеборець, сек’юриті, слоган, реп.

*Спробувати розповісти про неологізми у стилі реп. Використати такі рими: слово – загадково; нові – в голові; будемо – не забудемо; словник — материк.

*Дібрати й записати слова, що відповідають поданим лексичним значенням. Які з них можна вважати неологізмами? Які ще недавно ними були?

1. Специфічний, проміжний між усним та письмовим вид мовлення, що виник у спілкуванні через Інтернет. 2. Автор і/або редактор Вікіпедії - вільної універсальної електронної енциклопедії. 3. Фотоавтопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону чи веб-камери. 4. Інтернет-провокатор, який бере участь у віртуальному спілкуванні з метою викликати конфлікт. 5. Неправдива інформація, яку ЗМІ подають як реальну новину.

Довідка. Нетспік. Вікіпедист. Селфі. Фейк. Троль.

Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

*Робота з підручником.

Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 46).

Письмове виконання вправи 79.

Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

*Робота біля дошки.

*Записати речення. Визначити авторські неологізми. Яка їхня роль у поетичному мовленні?

1. Згадавсь чомусь Іван Франко і вічнодумна Леся Українка. (П. Тичина). 2. Нам би героїчної музики Бетховена на щодень, щоб перемінити нашу роззявкувату, скраюхатню натуру. (В. Захарченко.) 3. Золотокрила, золотокоса, до нас приходить царівна осінь. Чимось багата, чимось печальна, хмародоросла, дощеврожайна. (Зоряна Живка).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

*З опорою на таблицю розповісти про активну й пасивну лексику української мови.

АКТИВНА ЛЕКСИКА	ПАСИВНА ЛЕКСИКА зрозуміла усім, але маловживана у живому щоденному спілкуванні
вільно вживається в живому щоденному спілкуванні в усіх сферах людського суспільства в різних стилях і жанрах	ЗАСТАРІЛІ СЛОВА вийшли або виходять з активного словника	НОВІ СЛОВА (НЕОЛОГІЗМИ) входять до активного словника для називання нових предметів і явищ:
хліб вода пшениця мати стіл сорочка зелений	ІСТОРИЗМИ вийшли з ужитку у зв’язку зі зникненням понять, що ними називалися	АРХАЇЗМИ назви понять і явищ, витіснені іншими словами, які є сьогодні загальновжива ними	екстранет блог наноробот інстаграм
	боярин, панщина, плахта очкур	пря, тать ниткоплут (ткач)

VІІ. Домашнє завдання. П.6, вправа 80.

Урок № 17

Тема: Групи слів за вживанням: загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова.

Мета уроку: поглибити поняття про стилістично забарвлені (нейтральні) та стилістично забарвлені слова, формувати вміння вирізняти їх у текстах і реченнях, закріплювати навички користування словниками, розвивати культуру усного й писемного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, тлумачний словник (словник діалектів).

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

*Робота за картками.

КАРТКА 1 * Переписати, вставляючи пропущені літери. Підкреслити застарілі слова, пояснити їхнє лексичне значення. Визначити серед застарілих слів історизми та архаїзми. 1. Хоч ятрились тут гл..бокі рани, гнались полонянки у ясир, та в душі не вбили яничари відзвуки козацької яси... (С. Бурлаков.) 2. Пан обозний завжди торопів перед небе..пекою. (О. Ільченко.) 3. Дядько стояв на порозі кузні, на ньому був калантар, оголений меч він тр..мав на плечі, мов серп чи ціп. (П. Загребельний). 4. Серп, підкову чи вухналь, рало, чер..сло для людей кував коваль. (І. Гущак). 5. Я не прагну двобою і не стану на прю. (М. Олексенко.) 6. Піїти в одах вихваляли війну й царицю. (Т. Шевченко). * Розкрити (усно) зміст виразу «Ти стара і вічно нова, ти могутня, рідна мово!» (І. Багряний).

КАРТКА 2 *Прочитати уривок з вірша. Визначити вжиті в уривку застарілі слова, пояснити їхні лексичні значення. З якою метою ужив автор ці слова у вірші? Усе на цім світі зника і сплива, та слово не згине без нашої згоди. Для мене слова – це моя булава, хорогви мої, бунчуки і клейноди Іван. Коваленко * Походження слова клейнод з’ясувати за словником іншомовних слів. Чи може це слово вживатися в переносному значенні? Розкрити це значення.

КАРТКА 3 Прочитати вірш. Чи є названі в ньому слова неологізмами сьогодні? Чому? -Любі діти, хто з вас тему візьме, - Каже вчитель, - тема не важка: Розказати про неологізми На занятті мовного гуртка… Люда дома книжку розгорнула – Ой, яка цікава є стаття: Різних слів сучасне і минуле, Як слова народжує життя. Низку слів докинула їй мама, Що з’явилися не так давно: Холодильник, кінопанорама, Телевізор, стереокіно. І коли гурток зібрався знову – Інша справа! – Люда на гуртку Повела свою нехитру мову, Що малим і старшим до смаку: - Я читала, - повідає Люда Стриженій цікавій дітворі, - Що слова так само, як і люди, Молоді бувають і старі. Кожен з вас неологізми знає: Це нові слова. Вони кругом. А в старих їх словниках немає! Мотобол, фломастер, космодром… Д. Білоус. * Скласти й записати план виступу на засіданні мовного гуртка на тему «Неологізми». Дібрати й записати 5-8 неологізмів, які ви змогли б використати у виступі як приклади.

КАРТКА 4 * Прочитати речення, визначити неологізми загальномовні та авторські. Витлумачити лексичне значення неологізмів. 1. Нетизяни, живімо дружно! (З нетикету – правил поведінки користувачів Інтернету). 2. Аутернет — це сукупність джерел сигналів, яка є гігантським аналогом Wi-Fi-роутера. (З журналу). 3. Мене дратує віршів довжелезія. (А. Кацнельсон.) 4. Не судіть за простесенькість вірша. (Н. Харасайло.) * Прокоментувати вираз: «Мова – це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти й розумно збагачувати, не завдаючи йому шкоди» (К. Крапива).

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу, його осмислення.

*Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 49, «Групи слів за вживанням»)

*Прочитати записані на дошці (спроектовані на екран) речення. У якому з них ідеться про:

· політичне й суспільне життя;

· наукові проблеми;

· офіційно-ділові стосунки?

1. Крізь надгусту речовину нейтрино проходить з такою ж легкістю, як і крізь порожнечу космосу. (С. Красавін.)

2. Рівень демократії яскраво простежується через засоби масової інформації, через конституційне право громадян на об’єктивну інформацію (З газети).

3. Оформлену належним чином характеристику адміністрація установи (організації, підприємства, навчального закладу) видає працівникові (студентові, учневі, практиканту). (З інструкції).