Вивчення лексикології в 6 класі: плани-конспекти уроків (стр. 5 )

КАРТКА 6 * Прочитати уривок, з’ясувати його стиль. Визначити професійні слова та терміни. З якою метою їх уживають у художніх творах? Це був андроїд, робот екстремальної форми з еластичним шкіряним покриттям. Як учені мозолили собі мізки, щоб явити його на світ! Як дбали про його рефлекторні дії й регулювання температури з використанням термісторів, як піклувались про муфти й гальма, про пневматичний та гідравлічний приводи! Щоб озброїти робота зором, підсилювали контраст у скануючій системі. А як привчали слух робота сприймати мовлення, розуміти структуру слів, дбали про вокодер із пасивними фільтрами й активні фільтри для вокодера та індуктивні дистанційні детектори. Та ще багато всякої всячини, що не злічити. (За Є. Гуцалом). * Чи можна вважати неологізмом слово робот? Що потрібно, щоб неологізм почав сприйматися як загальновживане слово?

*Робота в парах.

За словником іншомовних слів з’ясувати лексичні значення й походження поданих професійних слів, витлумачити їх класові, ілюструючи свої пояснення демонстрацією підручника.

1) титул; 2) шмуцтитул; 3) фронтиспіс; 4) колонлінійка; 5) колонцифра; 6) друкований аркуш; 7) сигнатура; 8) норма;

ДОВІДКА. Титул (лат) – перша сторінка книжки, на якій умішено заголовок, прізвище автора, назву видавництва, рік і місце видання. Шмуцтитул (нім) – окремий аркуш книжки з винесеним на нього заголовком її розділу або частини. Фронтиспіс (франц) – малюнок, умішений на початку книги, поруч із титулом (титульною сторінкою), що є ілюстрацією до найважливішого епізоду або відбиває характер змісту книжки. Колонтитул (франц) – заголовкові дані, що вміщуються над кожною шпальтою (сторінкою) тексту (назва книги або журналу, прізвище автора, розділу і под) Колонцифра (франц. і араб) – порядкова порядковий номер сторінки книжки, може міститися внизу (угорі, збоку). Норма - скорочена назва книжки або прізвище її автора, уміщені на першій сторінці аркуша, біля сигнатури.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 97.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу, його осмислення.

*Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 55).

Усне виконання вправи 98.

* Прослухати. Назвати просторічні слова (поставивши їх у початковій формі), дібрати до них відповідники літературної мови (усно). З якою метою вводять просторічні слова до своїх творів письменники? Назвати вжиті в реченнях вульгаризми. Чому вживання таких слів потрібно уникати?

1. Асфальтом бралась корсунська сошейка. (Л. Костенко.) 2. Я їхав у зеленій замурзаній електричці. (В. Коренчук.) 3. Від Мумукала пахло дікалоном, просто-таки як від якогось полковника. (М. Вінграновський.) 4. Дід, правда, теж добрий, карахтер у нього теж не з медом. (В. Лис). 5. Ех ви, антілігенція. Правду кажуть, що такі живуть менше, ніж прості, бо їх усе роздирають сумніви. (М. Стельмах.) 6. Гриць газету покупає, в ній кросворди він рішає. (дитяча скоромовка). 7. Собацюра сідає навпроти і мирно, навіть співчутливо зирить на мене. (О. Слоньовська). 8. Фершал, короткозорий чоловік в окулярах із саморобними дротяними вушками, вийшов їм назустріч з дохторською брезентовою сумкою (В. Шкляр.)

ІІ. 1. Рідна моя українськая мова житиме вічно – кльова, фірмова! (О. Ірванець). 2. А баба Пріська з «радівом» в дебатах… Давно осліп старенький «телек»-дід. Його то можна ще «зремонтувати», та пенсії – на цукор і на хліб (Т. Кльокта). 3. А на моїм улюбленому місці сидить чувак. У нього не клює. (В. Бровченко). 4. Кіт лопає все: і бульбу, і хліб, і ковбаску, як принесе з куперації. (В. Лис). 5. Не діждеш, прицюцькуватий! (М. Стельмах). 6. Даремно пан і грима, й грюка. Хай гляне сам на НЛО: обнаковенна кришка з люка! (П. Ребро). 7. Все менше рук, що вміють сіять хліб. Все більше рук, що тягнуть все у пельку. (Л. Костенко). 8. І не стовбичте отут в усіх на очах! (М. Вінграновський).

*Робота з підручником

Письмове виконання вправи 100.

Усне виконання вправ 102, 103.

*Поясніть відмінність у лексичних значеннях міжмовних омонімів – російських та українських слів. Які з омонімів подекуди спричиняють уживання в українській мові росіянізмів?

Час – час, неділя - неделя, злодій - злодей, річ – речь, Посібник – пособник.

*Доповнення вчителя[4]

Жаргонізми (франц. jargon, первісно – пташина мова, цвірінькання, незрозуміла мова, від галло-роман. garrire – базікати) - слова, що вживаються в розмовному мовленні людей, пов’язаних спільними інтересами, однаковими захопленнями чи уподобаннями (театром, спортом, рибальством, філателією тощо) або ж тривалим перебуванням разом (військовою службою, навчанням, лікуванням).

Ось жаргонізми з мовлення ветеранів афганської війни: афганка (польова форма військового одягу), бача (місцевий мешканець, хлопець), зелені (військовослужбовці Афганських урядових військ), душман (боєць афганської озброєної опозиції, ворог), блик (бінокль нічного бачення), броник (бронежилет), зушка (зенітна установка), барбухайка (вантажівка для перевезення людей і вантажів), консерви (міни), вантаж – 200 (труна з тілом загиблого).

Існує молодіжний (учнівський, студентський) жаргон: шпора, дезе (домашнє завдання), літра (література), фізра (фізична культура), засипатися, хвіст (вчасно не складений залік або іспит). Деякі жаргонізми утворено від іншомовних слів: (герла, бой-френд, фейс).

Останнім часом широкого поширення набуває комп’ютерний жаргон: мильниця (модем), нік (прізвисько мережевного користувача, від англ. nickname), чайник (недосвідчений користувач), пілюлькін (модуль антивірусної програми, який виліковує заражені файли), рулезно (гарно, від англ. rules), вуйко Білл (Білл Гейтс).

Жаргонізми виникають і в середовищі людей, об’єднаних спільністю інтересів асоціального характеру: кримінальних злочинців, картярів, п’яниць, наркоманів: шмон (обшук), ксива (документ), феня (бандитська говірка), поганяло (прізвисько), хавальник – (рот), ментура (міліція), западло (соромно, негідно), капуста (долари), лимон (мільйон), марафет (наркотик), баян (шприц).

У мистецтві (художній літературі, кіно) жаргонізми вживають для реалістичного зображення життя певних верств населення та з метою характеристики персонажів через їхнє мовлення.

Чимала кількість жаргонізмів проникає в розмовну мову (купити – піддурити, загорати – сидіти без діла, сачкувати – ухилятися від обов’язків, влипнути – зазнати неприємностей, змотатися – втекти, задовбати - набриднути). Це специфічна лексика, синонімічна до слів загального вжитку: наїжджати, засвітитися, наварювати, зависнути, тачка, облом, хаза, розслабуха.

Уживати такі слова слід дуже обачно – лише у відповідному контексті. Уживання жаргонізмів без певної стилістичної потреби засмічує мовлення.

*Прослухати. Визначити жаргонізми. Вказати серед них молодіжні (студентські, школярські). З якою метою вживаються вони в художніх текстах? У мовленні?

1. Софійці записали у щоденник зауваження, а хлопці відбулися енками, мовляв, на уроці відсутні та й годі. Про це Софійка міркувала під дверима роздягалки, на фізрі (М. Павленко). 2. Михайлик – дуже скромний хлопчик, завжди із книжкою в руці та ще й з окулярами на носі. Типовий ботанік. (О. Слоньовська). 3. Котиться колобок, назустріч йому - глобус: «Братан! Які в тебе наколки!» (Народна творчість). 4. Шкода, що ти власного фейса не бачиш. Ти такий переляканий, що тільки обняти й плакати… (І. Аврамов). 5. Погуляти сьогодні не вийде, бо холодрига! Тому гоу в клубешник! Візьму мильницю, пофоткаємося. Увечері слухай мобілу. (З телефонної розмови).

*Прослухати. Пояснити, яким чином уживання комп’ютерного жаргону спричинило непорозуміння між співрозмовниками.

- Вадиме, мені треба дещо знайти в Інтернеті… Чи не можна попроситися на твій комп’ютер?

- Можна, але не зараз. У мене якраз миша здохла, а за нею – клава з мамою… Приходь через днів так… три… п’ять… десять…

- Господи, та як же це? - Софійка зблідла.– Коли це сталося?

Не знала, хто така Клава, але мама… Та днів із п’ять уже! Значить, уже й поховали… Чого ж це в школі ніхто нічого не знає?.. Бо Вадим таки мужній: нікого не хоче засмучувати своїм горем!

- Співчуваю… Переказуй рідним мої найщиріші співчуття… Як же тепер будеш жити?

- Як-як: майстер всі башлі здер, але обіцяв поремонтувати за два тижні, вже п’ять днів пройшло, через десять приходь, комп буде готовий!

- Ко-о-о-омп? Комп’ютер тобто? То Клава твоя (не зважилася питати про маму), - жива?

- Ти що, сьогодні вродилась? Чи на сонці перекумарилась? Клава – це ж клавіатура! Мама – материнська плата в комп’ютері! Ну, а миша – вона миша і є!

Сміятися чи плакати? От тобі й лабіринт словесний! (За М. Павленко).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 99.

* Прослухати речення. Пояснити, що спричинило непорозуміння між співрозмовниками. Сформулювати своє ставлення до шкільного жаргону.

«Нам і самим на руку нормально кінчити школу й отримати вишку!» – праведно обурювався школяр. «Вишку? – обізвався міліціонер. – На жаргоні зеків то смертна кара, забув?» «А в нас так називають вищу освіту!» – відрізав учень (За М. Павленко).

VІІ. Домашнє завдання. П.8, вправа 101.

Урок № 21

Тема: Офіційно-ділова лексика.

Мета уроку: поглибити знання про призначення й мовні особливості офіційно-ділового стилю, роль і значення в діловому спілкуванні ділових паперів, формувати вміння складати план, розвивати культуру писемного мовлення, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник, тлумачний словник, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

· Самостійна робота за картками.

КАРТКА 1 *Виписати з речень діалектні слова, до кожного дібрати відповідник із загальновживаної лексики. 1. Маєва нічка леготом дише... (Б. Лепкий). 2. Ой піду я в бір темненький, там суха смерека, як розпалю ясну ватру, видно всім здалека. (Леся Українка). 3. Мав той легінь крисаню-звабу, а кептар весь шовками шитий. (Л. Забашта). 4. Куплю тобі пацьорочок, сплетеш собі згарду, бо я таку, як ти, файну, другу вже не найду! (Народна творчість). 5. Залишивши хату й шопу, Кіт подався у Європу. Грає там на чембаліно, став з Івана Іваніно. (О. Лупул). Довідка. Вітер, вогнище, парубок, капелюх, намисто, гарний, стайня.

*

КАРТКА 2 * Назвати галузі науки, у яких уживають подані терміни. Які з них утворено переосмисленням значення українського загальновживаного слова? Визначити орфограми в іншомовних словах, обґрунтувати їхнє написання. Префікс, корінь (слова), тіло (небесне), експедиція, радіус, віднімання, вага, кредит, реакція. *До термінів-інтернаціоналізмів дібрати синонімічні терміни - українські відповідники. Утворені пари записати. Інфінітив, флексія, ін’єкція, функція, аграрний. Для довідок. Неозначена форма дієслова, закінчення, укол (впорскування), роль, земельний.

*

КАРТКА 3 * Прочитати. Визначити в реченнях професійні слова та жаргонізми, що виникли в мовленні осіб певної професії. Пояснити, як ви їх розрізнили. 1. Сто п’ятий! Я сто сьомий. Вийшов до висоти, знищив вогневу точку! (Із запису радіоперемовин). 2. Вояцтво строкової служби поділялося на три касти: "чижів", "черпаків" і "дідів": у перших за плечима було півроку служби, у других - рік, у третіх - півтора. (З розповіді демобілізованого солдата). 3. Установи врешті-решт антивірусник! І безперебійник давно пора поміняти! (З розмови). 4.І коли я чую в колі львівських комп’ютерників слово «шпиндик» у значенні «флешка», а «бандурка» в значенні «зовнішній вінчестер», я тішуся. (Ю. Винничук). Словник. Антивірусник - антивірусна програма. Безперебійник - блок безперебійного живлення.

*

КАРТКА 3 *Прочитати уривок із художньої повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-В: в тенетах лабіринту». Підкреслити вульгаризми та жаргонізми. Пояснити, з якою метою авторка використала їх у тексті твору. Оголосивши тему «Народна казка в моєму житті», вчителька слухала своїх учнів. Кулаківський демонстрував дива красномовства: - Так, жили, короче, дід і баба. Старі, а нащадків нема. От баба й каже: «Чеши, старигане, до лісу, завали дерево і приволочи мені ломаку». А дід їй: «Стара, ти що, гониш?» А вона прилипла: «Приволочи та приволочи». Задовбало його слухати, узяв бензопилу й почухав до лісу. Поки йшов, як у казках базариться, три мішки з чіпсами схавав. І три пари коржів… кросівок стоптав. Ліда Василівна закашлялась. Вадим удався в повну імпровізацію: - Доволік дерево додому, скалапєцав колисочку. Баба – ломачку в колиску і ну гойдати й виспівувати! Дід уже думав, що вона приколюється. А тут дерево ожило, і вийшов із нього маленький чувачок і каже: «Тепер ви мої папіки, а я ваш Телесик! Купіть мені електровудку, я буду на фітинг чухрати й рибку таранити, а ви мені хавку приносити!» Кулаківський терпляче перечекав, поки вчителька ковтне валер’янку, і піднесено продовжив: - Поки Змія скликала братву на хавчик, Оленка не просікла, що Івасик-Телесик – не баклан. Вона повтикала, повелася на його розводняк і сама потрапила в мікрохвильовку… Учителька взяла себе в руки, навіть змогла заусміхатися: - Дякую, Вадиме… за, так би мовити, молодіжне прочитання… Що ж, цей виступ остаточно переконав нас у тому, що… Що народна казка – поняття, так би мовити, вічне. Завжди актуальне й сучасне! От! На сьогодні досить: ви можете бути вільні, а я – в медпункт! До побачення! (За Мариною Павленко. Словник. Імпровізація - виголошення промови, виконання твору та ін. тощо без попереднього підготування.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

*Робота з підручником.

Виконання вправи 102..

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

*Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 57).

Усне виконання вправи 103.

*Доповнення вчителя

Офіційно-ділова лексика - слова й звороти, що належать до офіційно-ділового стилю і забезпечують ділове спілкування як в усній діловій практиці, так і в текстах документів: законів, указів, статутів, договорів, характеристик, звітів та ін.

Розрізняють ділову лексику, властиву для:

o здійснення міждержавних відносин, діяльності міжнародних установ, державного управління: президент, прем’єр-міністр, секретаріат, аташе, нота, комюніке, прийняття закону, ратифікація угоди;

o забезпечення юридично-правових стосунків: позивач, відповідач, слідчий, адвокат, прокурор, експерт, показання, свідок, алібі, допит, злочин, апеляція, амністія, стаття, підзаконний акт;

o забезпечення щоденного ділового спілкування кожного мовця: заява, доручення, інструкція, секретар, посвідчення, акт, наказ, витяг з протоколу засідання.

Серед ділової лексики помітне місце належить віддієслівним іменникам (заява, призначення, розпорядження), усталені звороти (як зазначено вище; ми, що нижче підписалися; прошу надати…; зарахувати на посаду…; оголосити конкурс…).

У текстах ділового стилю вживається термінологія: моніторинг, маркетинг, менеджмент.

Суттєві особливості ділової лексики такі: точність, конкретність, лаконічність, уживання в прямому значенні, неприпустимість емоційно-оцінного значення. Текстам офіційно-ділового стилю властива максимальна стандартизація та уніфікація вислову.

Готовий усталений зворот, що вживається в текстах офіційно-ділового стилю зветься мовним кліше (франц. cliche від clicher - робити відбиток, стереотипувати). Так зветься мовний засіб, стандартний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах; мовний стереотип. Наприклад: заслухати доповідь, оглосити подяку, узяти до відома, притягнути до відповідальності, призначити на посад, розпочати обговорення.

V. Виконання вправ на застосування засвоєних знань, формування умінь і навичок.

*Вибірковий диктант

Виписати назви ділових паперів. Що вам відомо при призначення кожного з них?

1.Звітувати не спіши: виконай – то й звіт пиши. 2. Будь першим у полі, а не в протоколі. 3. Кожен Іван виконує свій план. (Народна творчість).

* Завдання тестового характеру.

Установити відповідність між мовним кліше та назвою документа, у якому його вживають. Пояснити роль мовних кліше в діловому спілкуванні.

Мовне кліше	Назва ділового папера
А Початок зборів о 15-й годині.	1 план роботи
Б Порядок денний	2 оголошення
В Відповідальні за виконання	3 протокол

Відповіді: А -2, Б – 3, В -1.

* Доповнення вчителя.

Слід зазначити, що офіційно-ділова лексика не завжди вживається доречно. Проникнення її до інших стилів спричинило появу такого явища, як канцелярит (вислів письменника Корнія Чуковського). Йдеться про невмотивоване проникнення ділової лексики до текстів інших стилів. Стильова невідповідність таких слів контекстові вважається грубим порушенням літературної норми.

Канцеляризми (від лат. cancellaria – відділ установи, що займається діловодством, з лат. cancelli - рамки, межі, решітка) – слова та словосполучення, що, будучи одиницями офіційно-ділового стилю, вживаються поза його межами.

Проте з певною стилістичною метою канцеляризми вживають у художніх та публіцистичних текстах для надання їм доброзичливо-гумористичного або сатирично-глузливого відтінку: Пасе мій дідусь кавуни. Така його штатна посада (П. Перебийніс). Хто поверне нам пісні – інструкції до користування поверненими цінностями? (В. Голобородько.),

*Прочитати речення, вказати вжиту в них ділову лексику. У яких випадках таке вживання є доречним, у яких - ні? Свою думку обґрунтувати. У яких реченнях вказані слова можна вважати канцеляризмами? У якому реченні канцеляризм ужито з певною метою?

І. Домінують пожовклі листки на деревах і під ногами. (П. Осадчук). 2. А сьогодні вихідний – неділя. Може, на рибалку ти майнеш, може, в місто вийдеш на дозвіллі? Де ти будеш, інформуй мене. (О. Кононенко). 3. Уже змалку Варя зарекомендувала себе трішки практичною людиною. (М. Хвильовий). 4. Мов перед хворим лікарняний лист, поезія моя – переді мною. (В. Черепков.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

*Бесіда.

· Який стиль мовлення забезпечує усне й писемне спілкування між установами й працівниками?

· Яка лексика складає основу цього стилю?

· Які особливості офіційно-ділової лексики?

· Що таке мовне кліше? Чи згодні ви з тим, що воно полегшує писемне ділове спілкування? Свою думку обґрунтуйте.

· Які слова звуться канцеляризмами? Чому їх не слід уживати за межами ділового стилю?

VІІ. Домашнє завдання. П.9, вправа 104.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В усній формі офіційно-ділового й публіцистичного стилів часом уживаються кальки (переклад) російських лексем: багаточисельний - малочисельний замість численний – нечисленний; міроприємство замість захід; співпадати – замість збігатися; співставляти – замість зіставляти. Лексичне значення слів відношення – відносини – стосунки – взаємини не дозволяє вживати їх як синоніми, тобто вони не є взаємозамінними. Слово відношення вживають у науковому стилі для вираження різного роду зв‘язків між двома величинами: геометричне відношення – частка від ділення однієї величини на другу; арифметичне відношення – різниця двох чисел; граматичні відношення слів, синтаксичні відношення. Слова ж взаємини, відносини, стосунки передають зв‘язок між людьми, державами, організаціями, групами. Коли йдеться про зв‘язки між людьми, то вживають слова стосунки, взаємини, рідше відносини. У сучасній мові слово відносини в значенні ставлення не вживається. У дипломатії це слово вживають як термін на позначення зв‘язків між державами, організаціями, угрупуваннями: міждержавні відносини, політичні відносини.

[1] Див. Уроки української мови в 6 класі: орієнтовне календарно-тематичне планування, варіативні плани-конспекти уроків, методичні коментарі : методичний посібник для вчителя / . — Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014.

[2] Гвара. Автентична львівська абетка. / Юрко Назарук, Антин Борковский. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2012

[3] Словник українських говорів Одещини / Редкол.: О. І.Бондар (голов. ред.), Л. І.Хаценко (заст. голов. ред..) та ін. — Одеса: ОНУ імені І. І.Мечникова, 2011

[4] Виходить за межі програми.