Вивчення лексикології в 6 класі: плани-конспекти уроків (стр. 3 )

Визначити в реченнях:

o суспільно-політичну лексику;

o наукову лексику;

o офіційно-ділову лексику.

ІІІ. Виконання вправ на застосування засвоєних знань і формування умінь і навичок.

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 85.

*Диктант із коментуванням

Визначити стилістично забарвлені слова.

І. 1. Побазікати можна і з приятелем, а помовчати лише з вірним другом і товаришем. (О. Ільченко.) 2. Що це я розторохтілася! (О. Кононенко.) 3. Так одна муха-цокотуха базікала з кумою вдвох. (Л. Глібов.)

ІІ. 1. Мчить степами автобусик «Ікарус». Це буденний трудяга застарілої моделі. (За О. Гончаром) 2. Ця машина схожа на консервну бляшанку. Її господар не міг бути надто крутим. (Ю. Обжелян.)

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

*З поданих слів виберіть стилістично нейтральні (загальновживані), прочитайте їх.

Думка – гадка – мисль. Чорногуз – лелека – бусол. Аби – щоб. Майдан – площа – плац – пляц. Болото – багно – грязь – бруд. Ватра – вогнище – багаття.

Х. Домашнє завдання. П. 4 (с. 19-21), вправа 98.

??????????????????????

Урок № 18

Тема: Діалектні, професійні слова і терміни.

Мета уроку: дати відомості про діалектні, професійні слова та терміни, формувати вміння визначати їх у реченнях і текстах, пояснювати їхню роль у мовленні; розвивати культуру усного мовлення, логічне й образне мислення, увагу до слова, спостережливість, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: карта діалектів України (або карта України), мультимедійний проектор, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 99.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу, його осмислення.

*Пояснення вчителя.

«Як її не назви – по-галицькому, по-слобожанському, по-закарпатському, по-поліському, по-верховинському – мандибуркою, бульбою, ріпою, бараболею, буришкою – у яких сорочках, кожушках і мундирах її не вари, - щедра вона душею, наша картопля». (В Затуливітер).

Про який овоч пише поет? Так, про картоплю. В різних місцевостях України її називають по-різному.

Сукупність мовних особливостей, характерних для усного мовлення людей, які проживають у певній місцевості, зветься діалектом (наріччям).

Розрізняють три основні діалекти (три групи говорів) української мови:

· північний (поширений на території Чернігівської, північної частини Сумської, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей),

· південно-західний (охоплює території Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей, південну частину Миколаївської, північну й західну Одеської, південну Волинської, Рівненської, Житомирської областей),

· південно-східний (південна частина Сумської й Київської областей, Харківську, Полтавську, Дніпропетровську, Донецьку, Кіровоградську, Запорізьку, Черкаську, Херсонську, південну частину Одеської та Миколаївської областей).

Діалекти вивчає розділ науки про мову, що зветься діалектологією.

Слова, що їх уживають жителі певної місцевості, звуться діалектними словами.

«З розмаїттям говірок (гуцульських, бойківських, лемківських, басарабських, наддністрянських), - пише письменниця Галина Тарасюк, - я зустрілася на Буковині, куди переїхала у 20—літньому віці. Попервах я нічого не розуміла з тієї мови, навпаки, була, м’яко кажучи, шокована, почувши від друкарки райгазети таке: «Таже перед Пасков я так вікна віпуцувала, а він, той батєр Цилько, приліз і ну пукати та лапати немитими лабами шибу». У перекладі на літературну це означало, що жінка перед Паскою вимила чисто вікна, а якийсь Василь прийшов і почав стукати в шибу, торкаючись її немитими руками».

Іван Франко, який цікавився діалектами, у «Галицько-руських приповідках» подав таку примовку: «Узьев крес, заложив кресаню, закликав капове, пішов на гайтове, війшов на ґруник і присів». Щоб зрозуміти сказане, потрібно або бути мешканцем території, де вживається говірка, або скористатися словником діалектів (діалектних слів).

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 89.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 51).

ІІІ. Виконання вправ на застосування засвоєних знань і формування умінь і навичок.

*Вибірковий диктант.

Виписати діалектні слова (поставивши їх у початковій формі). Пояснити лексичне значення кожного з них, за потреби скориставшись словником.

1. Як їмо бараболю, то не клянемo долю. 2. Файна трава, та не для мого коня. 3. Солом’яний легінь золоту дівку заміж бере. 4. Повна тайстра важка, а порожня ще важча. 5. Оце газдиня: три городи, одна диня. (Народна творчість).

Словник. Бараболя – картопля. Файний – гарний. Легінь – парубок. Тайстра – торба. Газдиня – хазяйка.

*Робота в парах. До поданих діалектних слів дібрати синонімічні загальновживані.

І. Вуйко, желіско, маринарка, кав»яр, ґринджоли, кнайпа, кобіта, пацьорки[2].

ІІ. Габелок, воканчі, козерки, галанджія, літепло, помітка, смаженя, тарабайло[3].

ІІІ. Гальба, здибанка, кумпель, летовище, канапка, рафунок, гратуляції, канапа.

Для довідок. І. Дядько, праска, піджак, ікра, сани, кав»ярня (бар), жінка, намисто. ІІ. Неслухняна дитина, черевики, сани, галас (шум), тепла вода (підігріта на сонці), косинка, яєчня, базіка. ІІІ. Кухоль, зустріч (побачення), товариш, аеропорт, бутерброд, випадок, привітання, диван.

* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані на екран) речення. Визначити діалектні слова. Чому таких слів чимало в мові творів багатьох українських письменників? Яка їхня роль у художніх творах?

1. Газдівство у старої Лесихи несогірше. Хата хоч стара, та ще добра; будиночки нові, просторі й опрятні, худібка красна, що Господи, гладке кожне, мов слимак. Лесиха жінка господарна та запопадлива. Сукриста дуже та тверда. Бувало, як за що завізьметься, то хоч рака лазь, усе поставить на своїм. (І. Франко). 2. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню. Марічка любила, коли він грав на флояру....Чудна пісня тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки. (За М. Коцюбинським).

Словник. Газдівство – господарство. Сукристий – такий, що має тверду, круту вдачу. Легінь – парубок. Кресаня – капелюх. Флояра - сопілка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Царинка - невелика лука при садибі, в горах або в лісі, признач. для сінокосу.

*Пояснювальний диктант. Визначити діалектні слова, пояснити лексичне значення кожного.

І. 1. До села наближаємось плаєм, на порозі газдиня стрічає. (Б. Дегтярьов.) 2. До села вертається чабан і жене ґирлигою туман (А. Качан). 3. А хмарки ввись злітають мевами. (М. Самійленко). 4. Розцвівся пишний боз в моїм саду і зворушив красою серце чуле. (С. Черкасенко.)

ІІ. 1. Багато небесної сходить краси на кичері лисі, на наші ліси… (В. Герасим’юк). 2. У пісні парубок обіцяв своїй дівчині: «Куплю тобі файні мешти – тоді буде фест!» (О. Слоньовська). 3. Усе село гуде про твій, хлопче, вар’ятський здерубок! (В. Лис). 4. За широкою смугою заросляка полонина спадала в ізвори. Ватра спалахувала, тріщала, у колибі пахло ладаном. (Р. Іваничук).

Словник. І. Плай – стежка в горах. Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди Мева – чайка. Боз – бузок.

ІІ. Кичеря – гора, укрита лісом уся, крім вершини. Мешти – туфлі, взуття. Файний – гарний. Фест - про щось надійне, міцне. Вар’ятський - несамовитий, божевільний, не сповна розуму. Здерубок – учинок. Ізвор – яр, балка. Ватра - вогнище, багаття. Колиба – хата або курінь.

Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на екран) висловлювання. Які з них стосуються науки, які техніки, які мистецтва? Визначити й прочитати специфічні слова, які допомогли вам це зрозуміти.

1.Виділено ряд притаманних планеті Земля оболонок. Найвіддаленішою і найпротяжнішою оболонкою Землі є магнітосфера - ділянка навколоземного простору, фізичні властивості якої визначаються магнітним полем Землі та його взаємодією з потоками заряджених частинок. (З підручника астрономії).

2. Мюзикл «Зачарований чумак» створений відомими українськими авторами: композитором Ігорем Покладом та драматургом і поетом Олександром Вратарьовим. Пригодницький сюжет поєднано із музикою, сповненою яскравих мелодій. Родзинкою вистави є її сценографія - декорації вирішені в традиційній стилістиці української витинанки. У  виставі  на глядачів чекають неймовірні пригоди чумака Дем’яна та волика Кузьми в казковому зимовому лісі, де трапляються всілякі дива. У виставі підкреслено прагнення нашого народу до гармонії та краси  (З рецензії).

3. Серед машин виділяють кілька основних груп: технологічні машини — металообробні, будівельні, гірські, металургійні, сільськогосподарські, текстильні, харчові, папероробні та ін., транспортні машини: автомобілі, тепловози, електровози, літаки, та ін.; транспортувальні машини — конвейєри, елеватори, крани, підйомники та ін.; обчислювальні машини; энергетичні машини — електричні, двигуни внутрішнього згорання, турбіни і т. ін. (З енциклопедії).

Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 53).

Усне виконання вправ 94, 95.

* Доповнення вчителя.

Професійні слова (від лат. professio (professionic) – офіційно зазначене заняття, спеціальність) - слова і словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Це назви знарядь праці (ткацький верстат – кросно; руль автомобіля – бублик, легковий автомобіль – кінь; у друкарів помилка – ляп; нижній кінець сторінки – хвіст), трудових процесів (крутити лопінг –назва трюка в циркачів) тощо.

Іноді професіоналізми творяться шляхом скорочення загальновживаних слів: телевізійник (працівник телебачення), бюджетник (службовець, платня якого фінансується з державного бюджету) або перенесенням місця наголосу: рапОрт, компАс.

За межами професійного середовища такі слова не завжди зрозумілі.

У мовленні перукарів уживаються слова іней (певна техніка фарбування кучерявого волосся), скво (техніка фарбування волосся в різні відтінки світлих кольорів), зона корони (верхня частина голови, відділена дугоподібним проділом), напрям кольору (відтінки фарби, які проявляються на волоссі після фарбування), контрольне пасмо (вже підстрижене пасмо, на довжину якого буде зорієнтовано всю стрижку). Особи, які професійно займаються танцями, вживають слова елевація (великі й плавні стрибки, коли він немовби завмирає в повітрі), форс (прискорення), імпетус (сила, з якою в певному напрямку відштовхують партнера). Велосипедисти вживають професійні слова грипси (м’які накладки на кінцях керма), база (відстань між осями передньої та задньої втулок коліс), борт (жорсткий край шини), верблюд (подібна до пагорба перешкода на шляху), градусник (людина, яка вправно виконує трюки на розвертання машиною), дроп (стрибок велосипеда вниз). Фахівці, робота яких пов’язана з комп’ютерними технологіями, уживають слова оперативна пам’ять (обсяг даних, які спроможна зберігати ЕОМ), usb-порт (роз'єм для кабеля на персональному комп'ютері або периферійному пристрої), роутер, адаптер.

У мовленні представників різних професій одне й те слово може позначати різні поняття,  наприклад:  вишка  – висока вузька дерев’яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду і т. ін. або для укріплення чи розміщення чого-небудь  (радіо  і  телевізійних приймально-передавальних апаратів і т. ін.) на певній висоті над землею; вишка – вища математика  і  найвища міра покарання.

Професійні слова увиразнюють і деталізують лексикон представників різних професій, розширюють його там, де є на це потреба. Проте зловживати такою лексикою не можна, оскільки вона потребує додаткових пояснень.

У художній літературі професіоналізми вживають для більш точного відтворення життя, праці й побуту представників певних професій.

ІІІ. Виконання вправ на застосування засвоєних знань і формування умінь і навичок.

*Робота в групах (за роздавальним матеріалом).

Визначити, представники яких професій могли б уживати в своєму мовленні подані слова. До термінів чи професійних слів ці слова відносяться?

1. Сервер, клієнт, оверлок, глюк.

2. Пряме включення, начитка, підводка, розкадрування об»єкта.

3. Жерлиця, балалайка, матросик, борода, жор.

4. На-гора, лава, добича, штиб, баран, корж.

Для довідок. 1. З мовлення комп’ютерників: сервер - комп'ютер, із якого беруть інформацію робочі станції; клієнт – робоча станція; оверлок - розгін процесора на частотах, що перевищують його технічні характеристики, заявлені виробником; глюк - збій або помилка.

2. З мовлення тележурналістів: пряме включення - репортаж кореспондента з місця події; начитка - «закадровий» текст, який репортер або ведучий читає, озвучуючи зображення на екрані; підводка - усне інформаційне повідомлення, що є підготовкою до сприйняття слухачем/глядачем наступного сюжету; розкадрування об’єкта – послідовно знятий загальний план, середній план і крупний план об’єкту, про який йдеться в передачі.

3. З мовлення рибалок: жерлиця - снасть для лову хижої риби; балалайка - вид зимової вудки; матросик - невеликий окунь; борода - заплутана при сходженні з котушки жилка (волосінь); жор - час підвищеної активності живлення риб.