Про виконання бюджету міста Тернополя за 9 місяців 2013 року (стр. 8 )

- відновлення єдиного «зеленого поясу» навколо міста;

- забезпечення безперервного стільникового ефекту різних елементів системи озеленення міста;

- забезпечення домінування насаджень, стійких до антропогенного впливу та локального кліматичного фактору (протяг, затінок, підвищена вологість тощо);

- надання переваги низькорослим красивоквітучим породам насаджень на об’єктах шляхово-мостового господарства міста;

- надання переваги насадженням із підвищеною поглинаючою здатністю на промислових об’єктах міста;

- активне впровадження елементів мобільного та вертикального озеленення на територіях, де відсутні відкриті ділянки ґрунту;

- дотримання нормативних показників озеленення з метою запобігання перевантаження його елементами (забезпечення безперешкодного руху пішоходів, належної видимості елементів регулювання дорожнього руху тощо);

- надання переваги газонному покриттю.

Функціональні особливості насаджень спеціального призначення:

- шумо - та пилоізоляційні;

- естетично-декоративні (гармонійне поєднання форми та кольорової гамми насаджень із врахуванням сезонної зміни забарвлення);

- поглинаючі (здатність до поглинання забруднюючих речовин та шкідливих викидів у атмосферне повітря);

- захисні.

Враховуючи складні екологічні умови місцезростання (загазованість, задимленість, запилення), рекомендованими вуличними насадженнями у м. Тернополі є дерева і чагарники, які мають високу фітомеліоративну ефективність.

Для вуличних посадок необхідно надавати перевагу чотирьом типам дерев:

– з правильною овально-яйцеподібною формою крони (каштан, клен-явір, липа дрібнолиста);

– з неправильною розлогою кроною (клен гостролистий, тополя чорна і канадська (як правило, чоловічі особини), ясен звичайний і зелений, дуби звичайний і червоний, горобина);

– з правильною пірамідальною формою (тополі чорна, пірамідальна та берлінська, липа крупнолиста пірамідальна);

– з правильною кулеподібною формою (клен гостролистий кулеподібний, робінія кулеподібна, ясен звичайний кулеподібний тощо).

Квітучим символом Тернополя є каштани (вид – гіркокаштан кінський). Під впливом антропогенного фактору у місті спостерігається поступове відмирання окремих особин даного виду внаслідок їх масового ураження шкідниками – каштановою мінуючою міллю (камерарія охріделла). Тому з метою збереження традиційного місцевого колориту доцільною є заміна наявних порід дерев на більш адаптовані, стійкі до негативних впливів навколишнього середовища (каштан кінський рожевий Бріотті).

Вертикальне озеленення – це особливий вид декоративних конструкцій, що має велике санітарно-гігієнічне значення, представлений елементами озеленення фасадів будівель, паркових споруд, спеціальних споруд, огорож, вертикальних стін та інших об'єктів з використанням деревовидних ліан та інших витких рослин з метою покращення естетичного вигляду та озеленення найменш оковирних закутків міста, де відсутні ділянки відкритого ґрунту.

Листя дерев і чагарників володіє високим альбедо, тому в спеку захищає стіни будівель від перегріву і помітно зменшує їх теплове випромінювання (приблизно на 50-70%). У результаті випаровування виткі рослини збільшують відносну вологість повітря, що покращує тепловідчуття людини. Листя витких рослин затримує пил, який згодом змивається дощем, зменшує рівень міського шуму, що надходить у помешкання.

Вертикальне озеленення відіграє також декоративно-естетичну роль (приховує глухі поверхні, підкреслює архітектурні деталі будівлі і споруд) та має особливе значення в умовах масової забудови однотипними будинками, оскільки дозволяє значною мірою подолати її монотонність.

Найбільш значну роль такий вид озеленення відіграє в місцях, де відсутній відкритий ґрунт, адже не вимагає для свого розміщення великих територій, тому може застосовуватися у найбільш щільній забудові.

Також цей метод може використовуватись для озеленення входів у житлові будинки, стін будинків, торгових центрів і окремо розташованих будівель культурно-побутового призначення, закладів освіти, малих форм, напівпідземних і надземних гаражів, сходів і підпірних стінок, огорож, електричних опор, шляхопроводів тощо.

За допомогою вертикального озеленення можуть створюватися самостійні композиції.
Для цього можна висаджувати рослини в безпосередній близькості від озеленюваного об'єкта, щоб виткі рослини спрямовувались вгору і закривали його поверхню. Також висаджують рослини на поверхні об'єктів, так щоб вони звисали вниз, так званий ампельний спосіб розміщення.

Якщо уважно придивитись до старих світлин Тернополя, то можна побачити, що у тих роках минулого століття було досить поширеним озеленення стін будинків (культові споруди, центральний універмаг, ЗОШ №1, 3, житловий будинок на вул. ). Таку традицію пращурів потрібно відновити і поширити, в першу чергу, на однотипних неоковирних забудовах радянського періоду на масиві «Сонячний», «Канада», що дасть ряд покращень щодо проживання мешканців та значно зменшить візуальний дискомфорт кварталів.

Рослини можна висаджувати з використанням опор різної конструкції. Їх наявність дозволяє формувати виткі насадження, створюючи з них певні малюнки і композиції.

Так, поєднання на опорах контактної мережі елементів вертикального та мобільного видів озеленення, яке розмістили на шляхопроводі від вул. Руської (біля ТНПУ ім. Пулюя) до проспекту С. Бандери, практично ліквідувало недоліки потужного візуального урбаністичного впливу на дану локальну територію.

Тінеутворююче озеленення найбільш доцільно застосовувати при наявності у будівель глухих торців. При висадженні рослин уздовж фасадів, що мають вікна, необхідно стежити за тим, щоб вони не затінювались. Значний декоративний ефект можна отримати, формуючи з рослин за допомогою опор певні малюнки і композиції, направляючи їх вгору або під різними кутами до поверхні ґрунту.

Рослини біля підпірних стін можуть висаджуватися як біля їх основи, так і на їх площині (ампельний спосіб). Посадка може здійснюватися безпосередньо в ґрунт або, за його відсутності – у спеціальні ящики (контейнери). Рослини можуть покривати стіну суцільним килимом або розташовуватися окремими вкрапленнями.

Значний декоративний ефект можна отримати, використовуючи виткі рослини при озелененні підпірних стінок з так званого «дикого» (необробленого) каменю. У цьому випадку рослини висаджують у спеціально залишені між камінням щілини або гнізда, заповнені ґрунтом.

Вертикальне озеленення доцільно застосовувати при декоруванні відкосів, різноманітних типів огорож. Можливе розміщення витких рослин з використанням в якості опор висаджених в ряд дерев, електричних стовпів, навколо навісів, альтанок та інших малих форм архітектури.

Мобільні системи озеленення – це один із видів озеленення міста, що реалізовується за рахунок конструктивних елементів, які можуть встановлюватися та, при необхідності, переміщуватися. Такі системи є можливістю впровадження в урбанізоване середовище необхідних елементів озеленення. Вони необхідні в умовах ущільненої забудови центральної частини міста або при потребі організації озеленення конкретного об’єкта у стислі терміни. Це системи, які легко монтуються, мають мобільний характер та дають змогу середовищу міста регулярно змінюватися, бути більш різноманітним, неоднорідним і цікавим.
Мобільні системи озеленення виконують такі функції:

1. утилітарну, що забезпечує функціональне різноманіття за допомогою озеленених просторів, виявляючи просторові, композиційні та функціональні зв'язки;

2. санітарно-гігієнічну, яка формує повноцінний простір міського середовища відповідно до вимог комфорту – нейтралізація негативних факторів: шуму, пилу, газу, перегріву тощо;

3. естетичну, яка полягає у створенні сприятливих умов у місті з точки зору психологічного та емоційного комфорту, а також – в організації композиційно-художніх просторів та забезпеченні композиційних зв'язків між природою і урбанізованими територіями.

Мобільність систем озеленення досягається за рахунок:

• можливості переміщення. Це свого роду еко-осередки, здатні впроваджуватися в будь-яке урбанізоване середовище, бути самодостатнім елементом міста і відповідати всім потребам людини у дефіциті окремих природних компонентів, виконуючи при цьому рекреаційні та санітарно-захисні функції;

• швидкого монтажу (змінності). Конструктивна простота, модульність елементів, легкість монтажу і демонтажу мобільних систем озеленення дозволяють у короткі терміни створити екологічно сприятливе середовище. Для розміщення подібних систем потрібно мінімум часових витрат та інших ресурсів.

Впровадження в урболандшафт мобільних систем озеленення має бути планувально обґрунтованим і базуватися на основі композиційної побудови структури окремого об’єкта благоустрою.
Застосування даного виду озеленення дозволяє розмістити необхідну кількість його елементів на невеликих ділянках міського простору, а також – використовувати поверхні і території, раніше для цього не задіяні. Такі системи можуть бути самостійними елементами благоустрою. Як і малі архітектурні форми, вони вносять різноманітність у міське середовище.

Тернопіль є одним із перших міст, де розроблено та запроваджено такий вид озеленення. Першими об’єктами, де використано даний вид озеленення є:

- вул. Валова, де встановлено 15 елементів (туя західна форма колоновидна) та 10 – із застосуванням однорічної квіткової розсади;

- шляхопровід від вул. Руської до проспекту С. Бандери (80 шт. туя західна форма колоновидна).

Мобільне озеленення найбільш ефективно впроваджується на ділянках старої забудови урбанізованих систем, де влаштування вертикального озеленення не дає відповідного ефекту або не прижилось.

Особливості функціонування насаджень спеціального призначення у м. Тернополі:

– пилоізоляційна функція:

існуючі зелені насадження (вуличні, насадження промислових зон) очищають міське повітря від пилу і газів. Забруднений повітряний потік, що зустрічає на своєму шляху вказані насадження, уповільнює швидкість, внаслідок чого під впливом сили тяжіння 60-70% пилу, що міститься в повітрі, осідає на дерева, чагарники та трав’яний покрив. Під час дощу накопичений пил змивається на землю.

Під зеленими насадженнями внаслідок різниці температур, виникають спадні потоки повітря, які також сприяють осіданню пилу.

Враховуючи специфіку вулиць м. Тернополя (зокрема, наявність стійких аеродинамічних потоків на вул. Руській, проспектах Злуки, С. Бандери та ін.) рекомендованими для висадження є низькорослі породи дерев, які забезпечують зниження запиленості повітря в 2-3 рази порівняно із відкритими міськими територіями. Деревні насадження зменшують запиленість повітря навіть при відсутності листяного покриву. Пилозатримуючі властивості різних порід дерев і чагарників неоднакові і залежать від морфологічних особливостей листя. Найкраще затримують пил широколистяні дерева квітучих та інших порід.

– газозахисна функція:

зелені насадження спеціального призначення значно зменшують шкідливу концентрацію газів, що містяться у міському повітрі. Джерелами утворення таких газів є рухомі та стаціонарні об’єкти.

Наприклад, концентрація окисів азоту, що викидаються промисловими підприємствами, знижується на відстані 1 км від місця викидів до 0,7 мг/м3, а за наявності зелених насаджень – до 0,13 мг/м3. Шкідливі гази поглинаються рослинами, а тверді частинки аерозолів осідають на листі, стовбурах і гілках рослин.

Зелені насадження міста, розташовані на шляху потоку забрудненого повітря, як правило, розсіюють початковий концентрований потік у різних напрямках. Таким чином, шкідливі викиди розчиняються чистим повітрям, і їх концентрація зменшується. Прикладом вказаного є насадження на вул. Б. Хмельницького, які піддаються подвійному негативному впливу від залізничного та автомобільного транспорту, що унеможливлює їх належне функціонування та призводить до передчасного завершення періоду вегетації.

Слід зазначити, що газозахисна функція зелених насаджень визначається в основному ступенем їх газостійкості.

У Тернополі стійкими до загазованості повітря серед насаджень спеціального призначення є в’яз (шорсткий і гладкий), ялина колюча, клен ясенелистий, осика, тополя (біла, канадська і чорна), акація жовта, калина звичайна, смородина чорна, бузок звичайний. Середнім ступенем стійкості відзначаються такі породи дерев, як береза ​​бородавчаста, модрина сибірська, горобина звичайна, клен татарський та ін.

Вплив зелених насаджень на зниження концентрації газів у повітрі залежить і від щільності їх посадки. За результатами спостережень встановлено, що серед щільних насаджень дерев і чагарників, розташованих поблизу джерел шкідливих викидів пилу і газів, створюється застій повітря, в результаті чого виникають вогнища підвищеної концентрації забруднень атмосфери. Тому у м. Тернополі необхідним є дотримання нормативних показників створення зелених насаджень (відстані між стовбурами дерев) із врахуванням їх видових характеристик.

– вітрозахисна функція:

в умовах міста важливим є захист архітектурних об’єктів від несприятливих вітрів. З цією метою впоперек основного вітрового потоку створюють захисні смуги зелених насаджень. Їх захисна роль визначається щільністю і розташуванням, а також типом забудови. Вітрозахисними властивостями володіють зелені насадження навіть порівняно невеликої висоти і щільності посадки.

Для прикладу, вітрозахисний вплив неширокої зеленої смуги, що складається з кількох рядів дерев висотою 15-17 м, відзначається на відстані 300-600 м. У такій зоні швидкість вітру складає 25-30% від початкової.

Для зниження швидкості вітру достатнім є розміщення на певних відстанях один від одного зелених смуг шириноюм. Допускаються невеликі розриви серед зелених смуг для проїзду і проходів, які практично не знижують вітрозахисних властивостей зелених насаджень. Ефект вітрозахисної функції насаджень можна спостерігати на території бульвару Д. Галицького, де домінування східних вітрів не впливає на комфорт даної території.

– фітонцидна дія зелених насаджень:

більшість рослин виділяє леткі і нелеткі речовини - фітонциди, що володіють здатністю вбивати шкідливі для людини хвороботворні бактерії або гальмувати їх розвиток. Наприклад, фітонциди дубового листя знищують збудника дизентерії. До яскраво виражених фітонцидних дерев і чагарників відносяться береза, дуб, тополя, черемха. Відомо понад 500 видів дерев, що мають фітонцидні властивості.

Особливо багато фітонцидів утворюють хвойні породи. Так, 1 га ялівця виділяє на добу 30 кг летких речовин. Велику кількість фітонцидів кг) продукують сосна, ялина та туя. Завдяки здатності рослин виділяти фітонциди повітря парків та скверів містить в 200 разів менше бактерій, ніж повітря вулиць. Зокрема, як приклад фітонцидного осередку озеленення слід відзначити територію скверу Шептицького, де переважають хвойні породи дерев.

– вплив насаджень на тепловий режим:

температура повітря серед зелених насаджень, особливо у спеку, значно нижча, ніж на відкритій місцевості. Зелені насадження, захищаючи ґрунт і поверхні стін будинків від прямого сонячного проміння, запобігають їх надмірному перегріву. Наприклад, температура повітря над газоном на 4°С нижче, ніж над асфальтовим покриттям тротуару. Температура повітря всередині зеленого масиву, в середньому, на 2-3°С нижче, ніж усередині міського кварталу.

Так, за результатами проведених відділом благоустрою та екології УЖКГБЕ досліджень встановлено, що у липні місяці 2013 року середня температура повітря на території скверу Т. Шевченка була нижчою від температури повітря на проїжджій частині вул. Руської на 4°С. Такий ефект зумовлений дією наявних на території даного скверу насаджень, що підсилюється функціонуванням фонтанів.

Найбільш ефективно знижують температуру рослини з великими листками, які значну частину енергії відображають не поглинаючи і, таким чином, сприяють зниженню кількості сонячної енергії.

На озелененій території сонячному нагріванню піддається листя, в основному, верхньої частини крон дерев і чагарників, а також газони. У зв’язку з чим, на території міста Тернополя систематично практикується висадження таких порід дерев як ведмежий горіх та катальпа бігнонієвидна, які мають добре розвинену крону та велику листкову масу.

З тією ж метою до міських насаджень систематично застосовується метод омолоджувального обрізання, що зумовлює посилений приріст молодих пагонів та значне збільшення листкової маси дерев, вік яких досяг межі.

Найбільш високі температури повітря характерні для центральних частин міста, що мають високу щільність забудови і значну поверхню вулиць та площ з асфальтовим або іншим твердим покриттям. Явище підвищеної температури повітря можна спостерігати на завуженій частині вул. Руської, де практично відсутні елементи озеленення за рахунок щільності забудови.

Ефективність впливу зелених насаджень на регулювання теплового режиму в місті Тернополі визначається наступними основними умовами:

- функціонування та покращення системи, що включає всі типи зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів), відповідно до виконуваних ними функцій;

- введення озеленення безпосередньо у забудовані території;

- розміщення зелених насаджень у вигляді рідкісних оазисів в історичній частині міста, забудова якої не відповідає сучасним вимогам;

- забезпечення щільності посадки дерев і чагарників з метою затінення займаної території не менше 50%.

– вплив зелених насаджень на вологість повітря:

нагріваючись, поверхня листя дерев і чагарників випаровує в повітря велику кількість вологи. Так, один добре розвинений дуб випаровує в день близько 0,6 т води.
Тому велика увага у Тернополі приділяється збереженню вікових дерев (наприклад, ботанічна памятка природи місцевого значення «Дуб Тернопільський», вік якого понад 100 років).

Вологий режим серед зелених насаджень у спеку є сприятливим, пом'якшеним і не має різких коливань, як на відкритих ділянках.

– значення зелених насаджень у боротьбі з шумом:

насадження, розташовані між джерелами шуму (транспортні магістралі, електропоїзди і т. д.) і житловими будинками, ділянками для відпочинку та спортивними майданчиками, знижують рівень шуму на 5-10%. Крони листяних дерев поглинають 26% падаючої на них звукової енергії. Добре розвинені чагарникові і деревні породи з густою кроною на ділянці шириною в 30-40 м можуть знижувати рівні шуму на 17-23 Дб, невеликі сквери та внутрішньоквартальні посадки з поодинокими деревами – на 4-7 Дб. Наявність трав'яного покриву також сприяє зменшенню рівня шуму на 5-7 фонів.

Однак, при неправильному розташуванні зелених насаджень по відношенню до джерел звуку можна отримати протилежний ефект, тобто посилити рівень шуму там, де необхідне його зниження. Це може відбутися при висадженні дерев з щільною кроною вздовж вулиці з пожвавленим транспортним рухом. У цьому випадку зелені насадження будуть відігравати роль екрану, що відображає звукові хвилі у напрямку до житлових будинків і ділянок відпочинку.

– декоративно-планувальні функції зелених насаджень можна розділити на три великі групи:
- ландшафтоутворюючі,

- планувальні,

- організаційні.

Будучи органічною частиною планувальної структури міста, зелені насадження активно беруть участь у створенні ландшафтів житлових районів. Великі зелені масиви, розташовані між окремими районами забудови, об'єднують їх, надаючи місту цілісність і завершеність.

Міські зелені насадження є засобом індивідуалізації районів і мікрорайонів міста. З їх допомогою долається монотонність міської забудови, викликана індустріальними методами будівництва і застосуванням типових проектів. Зелені насадження дозволяють привести у відповідність масштаб людини і забудови, який порушується при багатоповерховому будівництві і зробити місто більш затишним. Прикладом вказаного є озеленення житлового мікрорайону «Східний», де позитивом є наявність різноманітних порід дерев і чагарників, а негативом їх подекуди значне перевантаження прибудинкової території, що унеможливлює розвиток трав’яного покриву. Також, останнім часом від мешканців масиву «Дружба» почастішали звернення у міську раду з приводу необхідності санітарної обрізки чи видалення насаджень через погіршення інсоляції у помешканнях.

Планувальні функції зелених насаджень полягають в організації міських територій. Навіть невеликі ділянки зелених насаджень, відіграють величезну планувальну роль, організовуючи рух і підкреслюючи найбільш відповідальні елементи архітектури. Висаджені біля житлових будинків зелені насадження є основою функціонального поділу житлових територій, ізолюючи їх від проїздів і транспортних магістралей, обмежуючи дитячі майданчики та майданчики для відпочинку від господарських майданчиків і т. д.

Схвалення та підтримку мешканців житлових будинків отримала міська рада при проведенні влітку 2013 року робіт з впорядкування скверу на вул. Миру, оскільки було суттєво покращено не тільки його естетичні функції, а й збережено та посилено природний шумозахист від відновленого двостороннього руху транспорту.

Велике значення мають зелені насадження й у вирішенні проблеми організації відпочинку населення. Забарвлення листя, менш висока температура в спекотні дні, наявність у повітрі фітонцидів, бальзамічних та інших речовин, що виділяються рослинами, слабка запиленість повітря і підвищений вміст у ньому кисню здійснюють сприятливу фізіологічну дію на нервову систему людини, знімаючи напругу, викликану ритмом міського життя, зміцнюючи здоров'я людини та підвищуючи її працездатність.

Насадження міста Тернополя мають свою «часову» специфіку – масове висадження в певний короткий проміжок часу. В першу чергу це відноситься до житлових масивів «Центр» та «Дружба», де більшість дерев були висаджені у 50-х роках минулого століття і переважна частина яких практично одночасно досягла вікової межі. Тому вказані вище функції поступово втрачають свою роль і потребують кардинального вирішення. Відновлення вуличних насаджень, впровадження вертикального та мобільного озеленення, залучення мешканців (озеленення балконів) та суб’єктів господарювання (озеленення вітрин та прилеглої території) є потужним вектором виправлення існуючої ситуації.

9.3. Зелені насадження загального користування – озеленені упорядковані території, призначені для відпочинку міського населення, з вільним доступом.

Зелені насадження загального користування є найбільш важливим показником степеня озеленення нашого міста. Добре озелененим можна вважати місто, в якому на 1 мешканця припадає 20-30 м2 і більше зелених насаджень загального користування.

Даний вид насаджень виконує природоохоронну, санітарно-оздоровчу та рекреаційну функції. Окрім цього, міські насадження виконують також ґрунтополіпшувальну та фітомеліоративну функції, завдяки позитивному впливу на вихідні ґрунтові та гідрокліматичні умови міста.

Зокрема, парк – це самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку населення. Залежно від характеру і призначення парки поділяються на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні – парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, аерофітотерапії тощо. У Тернополі станом на сьогоднішній день функціонують гідропарк «Топільче», парк ім. Т. Шевченка, парк «Національного відродження», Старий парк та регіонально-ландшафтний парк «Загребелля».

Усі перелічені функції в більші чи меншій мірі притаманні існуючим паркам міста і це значно посилює їх роль у позитивному розширенні життєвого простору населення. Тернополяни вже давно звикли до фрагментарності у діяльності парків – поєднання різноманітних культурно-просвітницьких заходів (виставки склульпторів, української вишиванки, свято квітів тощо) із спортивними змаганнями (футбол, пейтбол, водо-моторний чемпіонат) чи рекреацією.

Тому дуже важливим напрямком даної концепції є збереження та посилення багатовекторності у функціонуванні парків без зменшення при цьому екологічного впливу на довкілля.

Паркова мережа є провідною культурно-рекреаційною та виховною системою, посідає ключове місце в оновленій концепції розвитку зеленого господарства міста та центральне місце – у сфері культурного обслуговування населення.