Набір цільових показників і контрольних термінів та оцінка прогресу (стр. 2 )

Національний цільовий показний №4 – «Забезпечення необхідним новітнім обладнанням лабораторій для перевірки безпечності та якості питної води». Індикатором є кількість переобладнаних (модернізованих) лабораторій. Контрольні терміни: Проміжний термін 2015 рік передбачається модернізація 20% лабораторій. Кінцевий термін 2020 рік передбачається досягти 50% рівня модернізації лабораторій.

Відповідальні за впровадження: Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

НЦП № 4 був встановлений у зв’язку з тим, що більшість лабораторій, що контролюють безпечність і якість питної води мають низьке матеріальне забезпечення. Досить серйозною проблемою є відсутність сучасного обладнання. Якісна робота лабораторій передбачає значні витрати на утримання приміщень, електроенергію, опалення, обслуговування обладнання (повірка, ремонт, доукомплектація), купівлю реактивів, якісних стандартних зразків і, найголовніше, проведення атестації лабораторії, яка потребує певних коштів в Україні.

2. Надайте опис здійснених заходів (наприклад, заходи правого/нормативного, фінансового/економічного та інформаційно/освітнього, включаючи заходи управлінського характеру) з метою досягнення даного цільового показника з врахуванням пункту 5 статті 6 і, якщо це доречно, труднощі та проблеми, що виникли.

Прикладом позитивної діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби України щодо попередження розповсюдження інфекційних хвороб (НПЦ № 3) є локалізація та ліквідація спалаху холери у Донецькій області в 2011 році, під час якого було зареєстровано 33 випадки захворювання на холеру та 24 випадки вібріоносійства та не зареєстровано жодного летального випадку від холери.

Зокрема фахівцями державної санепідслужби було перевірено 3670 об'єктів підвищеного епідемічного ризику, 5954 обстежень на холеру осіб декретованого контингенту та 360 осіб без постійного місця проживання, лабораторно досліджено 21851 пробу з об'єктів довкілля. Під час подвірних обходів оглянуто 831226 осіб, в т. ч. повторно – 437993 осіб.

Заборонено купання і любительський лов риби на побережжі Азовського моря, та річках Кальчик і Кальміус.

Обмежено асортимент продукції в частині скорочення виробництва страв, небезпечних в епідемічному відношенні. Заборонено реалізацію без холодильного обладнання на ринках міста свіжої, в’яленої, соленої, копченої риби та рибної продукції, проведено перевірки умов реалізації рибопродукції на ринках міста.

Забезпечено своєчасне епідрозслідування кожного випадку захворювання на холеру та вібріоносійства, обстежено контактних у межах вогнищ, забезпечено госпіталізацію до ізолятору, надана екстрена антибіотикопрофілактика контактних, проведено заключну дезінфекцію у вогнищах.

Місія фахівців ВООЗ визначила роботу щодо ліквідації та попередження спалаху холери, що була проведена державною санітарно-епідеміологічною службою Донецької області, своєчасною, ефективною, кваліфікованою та адекватною епідемічній та санітарно-гігієнічній ситуації.

Зазначені висновки зроблені на підставі того, що у м. Маріуполі не допущено виникнення широкомасштабної епідемії холери, а було зареєстровано лише поодинокі випадки, не встановлено розповсюдження спалаху за межі Донецької області та не зареєстровано жодного летального випадку від холери, тоді як, наприклад, в 1994 році в Україні від холери померло 22 людини.

За порушення вимог санітарного законодавства з питання забезпечення населення країни якісною питною водою держсанепідслужбою у 2011 році притягнуто до адміністративної відповідальності 4803 відповідальні посадові особи проти 4224 у 2010 році; у слідчі органи направлено 92 справи, по 64-х (69,6%) із них прийняті рішення щодо притягнення до відповідальності (у 2010 р. – 67 справ, по 50-х (74,6%); для розгляду на адмінкомісіях було передано 136 справ (у 2010 р. – 91); винесено 11031 постанову про припинення експлуатації об’єктів, із них на постійно – 2%) (у 2010 р. – відповідно 16744 і 2,6 %) за рахунок джерел децентралізованого водопостачання.

Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» Мінрегіону було передбачено фінансування бюджетної програми «Реконструкція та будівництво систем централізованого водопостачання та водовідведення у Донецькій області» в обсязі 21,0 млн. грн., яку було профінансовано в повному обсязі.

3. Надайте оцінку прогресу у досягненні цільового показника.

По НЦП № 3 актуальною для України залишається захворюваність населення на гострі вірусні гепатити. Захворюваність на інфекційні хвороби з різним фактором передачі виявляє довготривалу тенденцію до зниження. Оцінюючи прогрес за кожною з перелічених у НЦП груп інфекційних захворювань, слід зазначити прогрес лише щодо захворюваності на шигельози, ентерити, вірусний гепатит А. Захворюваність на черевний тиф збільшилась. У 2011 році зареєстровано поодинокі випадки захворювання на черевний тиф – 16 випадків, що складає 0,03 на 100 тис. населення (у 2,3 рази більше, ніж у роках – по 6 випадків або 0,013). У та 2012 роках не зареєстровано жодного випадку захворювання на холеру. Проте у 2011 році мав місце спалах холери у Донецькій області.

Захворюваність на водно-нітратну метгемоглобінемію не відноситься до розряду інфекційних хвороб, тому вона не включена до їх переліку і не подається у звітних формах.

Проте це захворювання потрібно внести до переліку хвороб, по яких подаються статистичну звітність до ДЗ «Центр медстатистики МОЗ України». Це питання буде вноситься на розгляд до МОЗ України Державною санепідслужбою України.

По НЦП №.4 – щодо кількості переобладнаних (модернізованих) лабораторій планується до 2015 року модернізувати (переобладнати) 20% лабораторій. У 2012 році проводилося реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби України та її територіальних органів у рамках зменшення кількості закладів у містах та районах із зменшенням кількості штатних одиниць, перегляду завдань, наглядових функцій із збільшенням акценту на проведення моніторингових функцій.

У 2013 році формуються територіальні Лабораторні центри Держсанепідслужби, база яких буде переобладнана (модернізована) за рахунок лабораторій, які підпали під реформу.

За даними Мінрегіону України станом на 2009 р. було модернізовано 3% галузевих лабораторій, станом на 2011 р. – 9%.

4. Чи виникла в процесі розгляду прогресу у досягненні цільового показника необхідність перегляду цільового показника та контрольного терміну, наприклад у світлі наукових та технічних знань? Якщо так, і якщо перегляд цільового показника та контрольного терміну відбувся та вже затверджені, наведіть їх опис.

Ні, необхідності у перегляді цільового показника та контрольного терміну немає.

5. Якщо Ви не встановили цільового показника в даній галузі, будь-ласка поясніть причини такого положення.

НЦП встановлені.

III. Доступ до питної води (пункт 2 с) статті 6)

Для кожного набору цільових показників в даній галузі:

1. Надайте опис цільових показників, контрольний термін та початкові умови. Надайте інформацію про те, чи встановлено даний цільовий показник на національному рівні або ж на місцевому рівні, і в разі необхідності – щодо проміжних цільових показників. Крім того, дайте довідкову інформацію і поясність міркування, які використано при прийнятті такого цільового показника.

До пункту 2c статті 6 в Україні прийнято два національні цільові показники - НЦП № 5 «Забезпечення населення питною водою належної якості” та НЦП № 6 «Забезпечення дітей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах якісною питною водою».

Національний цільовий показний №5 – «Забезпечення населення питною водою належної якості».

Індикатором є частка населення, що має доступ до якісної питної води.

Контрольні терміни: Проміжний термін - 2015 рік, передбачається досягти рівня забезпечення населення питною водою належної якості в містах та селищах 90 %, в селах 50 %. Кінцевий термін - 2020 рік, передбачається досягти рівня забезпечення населення питною водою належної якості в містах та селищах 100 %, в селах 70 %.

Відповідальні за впровадження: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство аграрної політики та продовольства України; Державне агентство водних ресурсів України; Державна служба геології та надр України; Органи місцевого самоврядування.

Доступ до питної води визначається, насамперед, наявністю централізованого водопостачання. Оскільки законодавством не передбачено обов’язку власників джерел питного водопостачання (по суті колодязів), які розміщено на земельних ділянках приватної власності, здійснювати облік таких джерел.

Відсоток частки населення (міського та сільського), що має доступ до питної води наведено за даними Мінрегіону, а загальна кількість населення, що має доступ до питної води – розрахована на снові даних демографічної статистики.

Частка населення, що має доступ до якісної питної води у 2009 році складала 70,6%, а у 2011 році - 71,2%.

Аналіз ситуації, яка мала місце у водопровідно-каналізаційному господарстві країни в 2011 році, був здійснений на підставі даних, представлених відповідними службами обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міських державних адміністрацій Києва та Севастополя. Як і у попередні роки, деякі області взагалі не звернули уваги на нові форми звітності, а заповнювали попередні, частина областей не змогла надати інформацію на належному фаховому рівні, а кілька областей навіть подали дані за рр., замінивши тільки назву у таблицях - на рр. Внаслідок цього отримані узагальнені дані можуть бути не зовсім коректними. Проте цей факт не є критичними і дозволяє оцінити ситуацію, яка мала місце на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства протягом 2011 р.

Національний цільовий показний №6 – «Забезпечення дітей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах якісною питною водою».

Індикатором є збільшення кількості дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що має доступ до якісної питної води (% )

Контрольні терміни: Проміжний термін 2015 рік передбачається досягти збільшення кількості дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що має доступ до якісної питної води в містах та селищах на 15 %, в селах - 10 %. Кінцевий термін 2020 рік передбачається досягти збільшення кількості дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що має доступ до якісної питної води в містах та селищах на 25 %, в селах - 20 %.

Відповідальні за впровадження: Органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відсоток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що має доступ до якісної питної води – відповідно 94,8% і 85% у 2011 році проти 94,8% і 82% у 2010 та 94,4% і 82% у 2009 роках.

Не підключені до централізованих та локальних мереж водопостачання 685 (5,2%) дошкільних навчальних закладів проти 734 (5,6%) у 2009 році. У зв'язку з відсутністю джерел централізованого водопостачання у населених пунктах, невідповідністю води з локальних джерел нормативам, працюють на привозній воді 268 (2%) дошкільних навчальних закладів, що краще, ніж у минулому році – 289 (2,2%). Найбільша кількість таких закладів у Миколаївській області – 75, Одеській та Дніпропетровській по 45 тощо.

Станом на 15.08.2012 року мають децентралізоване водопостачання (крім приміщень харчоблоків) 2,5%) загальноосвітніх навчальних закладів ( рр. – 2987 – 18,4%) (Львівська область – 220, Волинська – 222 тощо). Працюють на привізній воді 466 загальноосвітніх навчальних закладів країни (у рр. – 423), з них у Дніпропетровській області – 106, Запорізькій – 87, Миколаївській – 85 тощо. Так, у Миколаївській області з 85 закладів, що працюють на привізній воді, 33 забезпечені проточною водою за допомогою гідрофорів.

Одним з найважливіших питань перевірок готовності шкіл є питання безпечного водопостачання. На початку підготовки до нового навчального року проводяться лабораторні дослідження джерел водопостачання, не відповідність нормативам за бактеріологічними показниками відмічено у 2,7% відібраних проб питної води у 2011 році проти 2,6% у 2010 та 4,6% у 2009 роках; за санітарно-хімічними показниками у 2,8% проб у 2011 році проти 3,8% у 2010 та 7,8% у 2009 роках.

2. Надайте опис здійснених заходів (наприклад, заходи правого/нормативного, фінансового/економічного та інформаційно/освітнього, включаючи заходи управлінського характеру) з метою досягнення даного цільового показника з врахуванням пункту 5 статті 6 і, якщо це доречно, труднощі та проблеми, що виникли.

НЦП №5 Мінрегіону відкрито бюджетні програми «Питна вода України» та «Реконструкція систем водопостачання та водовідведення з використанням у відповідності до законів України «Про державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік»; «Про державний бюджет України на 2011 рік», «Про державний бюджет України на 2012 рік».

Так, законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Мінрегіону було передбачено на розвиток водопровідно-каналізаційного господарства бюджетні програми «Проведення аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на магістральному водопроводі у м. Керч Автономної Республіки Крим» в сумі 6,5 млн. грн. «Реконструкція систем водопостачання м. Львова» - 91, 0 млн. грн., які були профінансовані в повному обсязі. У 2010 році кошти Стабілізаційного фонду загальним обсягом 137, 6 млн. гривень спрямовувалися на реалізацію Мінрегіоном Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства та Загальнодержавної програми «Питна вода України» Однак, ці програми профінансовано Державною казначейською службою в обсязі 97,69 млн. грн.(71 %). Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Мінрегіону було передбачено бюджетну програму «Питна вода України» в обсязі 400, млн. грн., яку було профінансовано в обсязі 264, 7 млн. грн.(66 %). Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» Мінрегіону було передбачено бюджетну програму «Питна вода України» в обсязі 200, млн. грн., яку було профінансовано в обсязі 182,5 млн. грн.(91 %).

В рамках підготовки до Євро 2012 у 2009 році було передбачено бюджетну програму «Будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві в рамках підготовки Євро-2012» в сумі 33,8 млн. грн., яка була профінансована в обсязі 20,0 млн. грн. У 2010 році було передбачено дві бюджетні програми «Будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві в рамках підготовки Євро-2012» в сумі 29,0 млн. грн. та «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт мереж і споруд централізованого водопостачання і водовідведення у містах, в яких відбуватимуться матчі чемпіонату Євро-2012» в обсязі 20,0 млн. грн.

В рамках виконання державної програми «Питна вода України» у Хмельницькій області прокладено майже 7 кілометрів на будівництві нового 20-кілометрового магістрального водогону.

Державною службою геології та надр України, починаючи з 1999 року за кошти Державного бюджету здійснюються гідрогеологічні роботи з пошуку питних підземних вод та буріння артезіанських свердловин для забезпечення населення України екологічно чистою підземною питною водою. Станом на 01.01.2012 року пробурено 1824 розвідувально-експлуатаційних свердловин та 302 пошукові свердловини. Переважаюча частина артезіанських свердловин розташована у маловодних південних(Автономна Республіка Крим, Миколаївська. Одеська області), східних областях України зі значним техногенним навантаженням на природне середовище через активну розрорбку мінеральних ресурсів (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська області) і в районах, які постраждали від Чорнобильської катастрофи(Житомирська та Київська області).У 2010 році пробурено 58 розвідувально-експлуатаційних свердловин та 12 пошукових свердловин, в 2розвідувально-експлуатаційних свердловин та 11 пошукових свердловин.

НЦП №6

В Україні відсоток дошкільних та загальноосвітніх шкільних закладів, що мають доступ до якісної питної води, становив у 2011 році відповідно 94, 8 і 85 % проти 94,8 і 82 % у 2010 р. та 94,4 і 82 % у 2009 роках. Плановий лабораторний контроль якості питної води у водогонах проводиться регулярно та у встановлені строки спеціалістами територіальних органів, установ і закладів державної санепідслужби.

Під наглядом державної санепідслужби на 01.01.2012 р. знаходилось 85– 85849) навчальних і оздоровчих закладів, у т. ч. 13353 дошкільних навчальних заклади, 19238 загальноосвітніх, 1007 – інтернатного типу, 17628 – закладів оздоровлення та відпочинку для дітей, 6897 – позашкільних, 18328 – їдалень шкіл, ліцеїв, гімназій, ПТНЗ, УВК, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації. У порівнянні з 2010 роком, загальна кількість об’єктів практично не змінилась, проте, відмічається збільшення кількості дошкільних навчальних закладів на 184 та закладів оздоровлення та відпочинку для дітей на 501 на фоні зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів на 392 та позашкільних навчальних закладів на 243.

З метою забезпечення санепідблагополуччя дітей у дитячих і підліткових закладах у 2011 році спеціалістами держсанепідслужби до посадових осіб застосовано 41636 штрафних санкцій проти 39425 у 2010 році, з них утримано 40,3 %), головними державними санітарними лікарями територій було винесено 12008 постанов про припинення експлуатації об`єктів (у 2010 р. – 13435), з них на постійно 269 (2,2 %) (у 2010 р.– 296 (2,2 %); направлено у слідчі органи 81 справу проти 127 у 2010 році, з яких у,8 %) (у 2010 р. –%) були прийняті рішення щодо притягнення до відповідальності винних осіб. На 2298 об`єктах було обмежено асортимент продукції, що вироблялася (у 2010 р. – 2379), тимчасово відсторонялось від роботи 31938 осіб (у 2010 р. – 30466).

3. Надайте оцінку прогресу у досягненні цільового показника.

Оцінка прогресу НЦП №5 –«Забезпечення населення питною водою належної якості”.

Оскільки частка населення, що має доступ до якісної питної води у 2011 році збільшилася проти 2009 на 0,6% (в містах та селищах у 2011 році 93, 4% проти 93,2% у 2009 році, а частка населення, що має доступ до якісної питної води в селах у 2011 році 22,2 проти 22,1% у 2009 році) можна стверджувати про відсутність регресу. Але слід наголосити, що стан систем водопостачання по всі Україні потребує серйозного технічного переоснащення, що вимагає значних капіталовкладень.

Відповідальними ЦОВ було різною мірою недоотримане фінансування відповідних державних цільових програм.

Так, дія «Державної цільової соціальної програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою на період до 2010 року» у роках фактично була призупинена. Державне агентство водних ресурсів України при мінімальній потребі у капітальних видатках в сумі 110,5 млн. гривень, отримало з Державного бюджету лише 0,042 млн. гривень, у тому числі у 2009 році -0,020 млн. гривень. Ці кошти були спрямовані на проведення робіт з паспортизації джерел і об’єктів водопостачання у сільських населених пунктах у маловодних районах Донецької області.

Оцінка прогресу НЦП №6 «Забезпечення дітей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах якісною питною водою».

Оскільки відсоток дошкільних та загальноосвітніх шкільних закладів, що мають доступ до якісної питної води в Україні у 2011 дещо збільшився у порівнянні з 2010 та 2009 роками, є підстави констатувати незначний прогрес.

4. Чи виникла в процесі розгляду прогресу у досягненні цільового показника необхідність перегляду цільового показника та контрольного терміну, наприклад у світлі наукових та технічних знань? Якщо так, і якщо перегляд цільового показника та контрольного терміну відбувся та вже затверджені, наведіть їх опис.

Ні, необхідності у перегляді цільового показника та контрольного терміну немає.

5.Якщо Ви не встановили цільового показника в даній галузі, будь-ласка поясніть причини такого положення.

НЦП встановлені.

IV. Доступ до санітарії (пункт 2 d) статті 6)

Для кожного набору цільових показників в даній галузі:

1. Надайте опис цільових показників, контрольний термін та початкові умови. Надайте інформацію про те, чи встановлено даний цільовий показник на національному рівні або ж на місцевому рівні, і в разі необхідності – щодо проміжних цільових показників. Крім того, дайте довідкову інформацію і поясність міркування, які використано при прийнятті такого цільового показника.

До пункту 2d статті 6 в Україні прийнято два національні цільові показники - НЦП № 7 «Забезпечення населення централізованими системами водовідведення” та НЦП № 8 «Забезпечення дітей покращеними умовами санітарії в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (покращення умов санітарії і підключення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів до систем водовідведення): В містах та селищах - органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України/ В селах - Державне агентство водних ресурсів України».

Національний цільовий показний №7 – «Забезпечення населення централізованими системами водовідведення».

Індикатором є відсоток міського та сільського населення, що має доступ до централізованих системам водовідведення.

Контрольні терміни: Проміжний термін - 2015 рік, передбачається досягти рівня забезпечення населення централізованими системами водовідведення в містах та селищах 80%, в селах 20%. Кінцевий термін - 2020 рік, передбачається досягти рівня забезпечення населення централізованими системами водовідведення в містах та селищах 100%, в селах 50%.

Відповідальні за впровадження: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство аграрної політики та продовольства України; Органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України.

Показник охоплення населених пунктів та населення послугами централізованого водовідведення у 2011 році в цілому по Україні залишався без суттєвих змін і характеризувався наступним чином: найкраще забезпечені вказаними послугами населені пункти та населення у Тернопільській області - 77 та 75 %, відповідно. Далі (за населеними пунктами) розташовуються Херсонська (47 %); Одеська (46,5 %), Черкаська області (29,3 %) та АР Крим (13 %); в інших областях (які представили дані) охоплення населених пунктів становило менше 10 %.

За чисельністю населення, яке одержує послуги з водовідведення, найкраща ситуація у м. Київ (97,2 %) і Севастополь (83,6 %); Тернопільська (75%); Миколаївська (72 %), Одеська (67,5 %), АР Крим (64 %), Запорізька (60,3 %), Вінницька (60 %); для інших областей цей показник становив менше 60 %

Національний цільовий показний №8 – «Забезпечення дітей покращеними умовами санітарії в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (покращення умов санітарії і підключення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів до систем водовідведення): В містах та селищах - органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. В селах - Державне агентство водних ресурсів України».

Індикатором є збільшення кількості дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, підключених до систем водовідведення та каналізованих на вигріб.

Контрольні терміни: Проміжний термін 2015 рік передбачається досягти рівня забезпеченості дітей покращеними умовами санітарії в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах в містах та селищах 15%, в селах 5%.

Кінцевий термін 2020 рік передбачається забезпечити дітей покращеними умовами санітарії в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (покращення умов санітарії і підключення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів до систем водовідведення в містах та селищах 100%, в селах 50%.

Відповідальні за впровадження: Органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;Державне агентство водних ресурсів України.

До НЦП № 8

У 2010 році працювало каналізованих на вигріб 4,7%) дошкільних закладів проти 4%) у 2009 р., з них у сільській місцевості – 3,9%), не каналізовані взагалі 172 дошкільних закладів у 2011 році проти 180 (1,4%) у 2009 році.

Всього по країні каналізовані на вигріб 8%) загальноосвітніх навчальних закладів проти 8%) у 2010 році та 8%) у 2009 році. Проте, досить гострою на сьогодні стає проблема стосовно загальноосвітніх навчальних закладів, які взагалі не каналізовані, таких на сьогодні 1087 закладів (5,6%) у 2011 році проти 1551 (8,0%) у 2010 та 1797 (9,0%) у 2009 році. Так, у Рівненській області не каналізовані майже третина – 29,8% закладів тощо.

Щодо забезпечення школярів безпечною питною водою та теплими туалетами відповідно до запиту від 07.02.2012 року:

- кількість загальноосвітніх навчальних закладів, які не мають централізованого або локального каналізування – 8545, З них кількість загальноосвітніх навчальних закладів, в яких облаштовано внутрішні туалети протягом 2011 року – 1576;

- кількість дошкільних навчальних закладів, які не мають централізованого або локального каналізування – 4328, З них кількість дошкільних навчальних закладів, в яких облаштовано внутрішні туалети протягом 2011 року – 539;

- кількість загальноосвітніх навчальних закладів, які не каналізовані – 1551;

- кількість дошкільних навчальних закладів, які не каналізовані – 172;

- кількість відібраних проб питної води за бактеріологічними показниками у навчальних закладах – 75739, з них 3,9% не відповідають вимогам (2958);

- кількість відібраних проб питної води за санітарно-хімічними показниками – 49155, з них 8,7% не відповідають вимогам (4262).

2. Надайте опис здійснених заходів (наприклад, заходи правого/нормативного, фінансового/економічного та інформаційно/освітнього, включаючи заходи управлінського характеру) з метою досягнення даного цільового показника з врахуванням пункту 5 статті 6 і, якщо це доречно, труднощі та проблеми, що виникли.

Під наглядом державної санепідслужби на 01.01.2012 р. знаходилось 85– 85849) навчальних і оздоровчих закладів, у т. ч. 13353 дошкільних навчальних заклади, 19238 загальноосвітніх, 1007 – інтернатного типу, 17628 – закладів оздоровлення та відпочинку для дітей, 6897 – позашкільних, 18328 – їдалень шкіл, ліцеїв, гімназій, ПТНЗ, УВК, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації. У порівнянні з 2010 роком, загальна кількість об’єктів практично не змінилась, проте, відмічається збільшення кількості дошкільних навчальних закладів на 184 та закладів оздоровлення та відпочинку для дітей на 501 на фоні зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів на 392 та позашкільних навчальних закладів на 243.

З метою забезпечення санепідблагополуччя дітей у дитячих і підліткових закладах у 2011 році спеціалістами держсанепідслужби до посадових осіб застосовано 41636 штрафних санкцій проти 39425 у 2010 році, з них утримано 40,3 %), головними державними санітарними лікарями територій було винесено 12008 постанов про припинення експлуатації об`єктів (у 2010 р. – 13435), з них на постійно 269 (2,2 %) (у 2010 р.– 296 (2,2 %); направлено у слідчі органи 81 справу проти 127 у 2010 році, з яких у,8 %) (у 2010 р. –%) були прийняті рішення щодо притягнення до відповідальності винних осіб. На 2298 об`єктах було обмежено асортимент продукції, що вироблялася (у 2010 р. – 2379), тимчасово відсторонялось від роботи 31938 осіб (у 2010 р. – 30466).

3. Надайте оцінку прогресу у досягненні цільового показника.

НЦП №7 - Показник охоплення населених пунктів та населення послугами централізованого водовідведення з 2009 до 2011 рр. в цілому по Україні залишався без суттєвих змін

НЦП №8 - Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, які взагалі не каналізовані: 9,0% - 2009р.; 8,0% - 2010 р. і 5,6 % 2011 р.

4.Чи виникла в процесі розгляду прогресу у досягненні цільового показника необхідність перегляду цільового показника та контрольного терміну, наприклад у світлі наукових та технічних знань? Якщо так, і якщо перегляд цільового показника та контрольного терміну відбувся та вже затверджені, наведіть їх опис.

Ні, необхідності у перегляді цільового показника та контрольного терміну немає.

5.Якщо Ви не встановили цільового показника в даній галузі, будь-ласка поясніть причини такого положення.

НЦП встановлені.

V. Рівень ефективності колективних систем та інших систем водопостачання (пункт 2 е) статі 6)

Для кожного набору цільових показників в даній галузі:

1. Надайте опис цільових показників, контрольний термін та початкові умови. Надайте інформацію про те, чи встановлено даний цільовий показник на національному рівні або ж на місцевому рівні, і в разі необхідності – щодо проміжних цільових показників. Крім того, дайте довідкову інформацію і поясність міркування, які використано при прийнятті такого цільового показника.

Національний цільовий показний №9 – «Зменшення протяжності трубопроводів водовідведення та водопостачання, які перебувають в аварійному стані».

Індикатором є відсоток замінених трубопроводів.

Контрольні терміни: Проміжний термін - 2015 рік, передбачається провести заміну аварійних трубопроводів в містах з населенням понад чол (30%) , а в інших населених пунктах – 15%. Кінцевий термін - 2020 рік, передбачається провести заміну аварійних трубопроводів в містах з населенням понад чол (50%), а в інших населених пунктах – 30%.

Відповідальні за впровадження: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Органи місцевого самоврядування; Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство аграрної політики та продовольства України

НЦП №9 для України об’єднує два пункти статті 6 пункт 2 е) та 2е) (продовження) Протоколу про воду і здоров’я

Через високий ступінь зношеності і аварійності трубопроводів водовідведення та водопостачання НЦП №9 має високу актуальність для України. Однією з серйозних є проблема забруднення водопровідної системи, що пов’язане з перериванням водопостачання, низьким тиском та витоками з труб. У багатьох містах до 50% води може втрачатися у розподільчих мережах. За таких умов існує висока ймовірність інфільтрації та вторинного забруднення води, яка направляється після підготовки та дезінфекції у водопровідні мережі