Набір цільових показників і контрольних термінів та оцінка прогресу (стр. 4 )

XIX. Ефективність систем раціональної експлуатації, розробки, охорони та використання водних ресурсів (пункт 2 m) статті 6)

1. Надайте опис цільових показників, контрольний термін та початкові умови. Надайте інформацію про те, чи встановлено даний цільовий показник на національному рівні або ж на місцевому рівні, і в разі необхідності – щодо проміжних цільових показників. Крім того, дайте довідкову інформацію і поясність міркування, які використано при прийнятті такого цільового показника.

Національний цільовий показний №12 – «Розробка і затвердження планів управління басейнами річок Дніпро, Дністер, Дунай, Тиса, Сіверський Донець, Південний Буг».

Індикатором є наявність Плану управління річковими басейнами.

Контрольні терміни: Проміжний термін - 2015 рік, передбачається розробити і затвердити плани управління басейнами річок Дунай, Тиса, Південний Буг. Кінцевий термін - 2020 рік, передбачається розробити і затвердити плани управління басейнами річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець.

Відповідальні за впровадження: Міністерство екології та природних ресурсів України; Державне агентство водних ресурсів України.

НЦП встановлений з метою покращення стану річкових басейнів, а також зв`язаних з ними підземних вод які є в Україні джерелами питного водопостачання і зрошення. В останні роки намітилася тенденція щодо погіршення водно-екологічної ситуації у більшості річкових басейнів України. Досвід країн-сусідів наочно демонструє прогрес у вирішенні таких проблем. Україна потребує докорінних змін в управління водними ресурсами.

2. Надайте опис здійснених заходів (наприклад, заходи правого/нормативного, фінансового/економічного та інформаційно/освітнього, включаючи заходи управлінського характеру) з метою досягнення даного цільового показника з врахуванням пункту 5 статті 6 і, якщо це доречно, труднощі та проблеми, що виникли.

У 2009 році на засіданнях басейнових рад у басейнах основних річок розглядалися питання щодо удосконалення управління водними ресурсами, їх раціонального використання та екологічного оздоровлення шляхом подальшого впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.

У 2012 році за підтримки Шведського Агентства з охорони довкілля в рамках проекту «Інституційне посилення басейнового управління річкою України (на прикладі річки Південний Буг) передбачалась розробка елементів Плану управління річковим басейном Південного Бугу відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС.

У квітні 2012 року відбувся семінар з представлення та обговорення проекту Національного плану управління басейном р. Тиса, робота над яким проводилась Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиса разом з національними експертами Міжнародної комісії із захисту річки Дунай за підтримки Проекту ЄС «Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамсарської Конвенцій». Національний план управління бассейном Тиса знаходиться у впровадженні у Закарпатському БУВР.

Дунайське басейнове управління водних ресурсів є асоційованим партнером у ряді проектів, що реалізуються Міжнародною комісією із захисту річки Дунай.

Участь у цих проектах сприяє застосуванню передового досвіду ЄС у сфері управління водними ресурсами, розвитку транскордонного співробітництва та впровадженню принципів Водної Рамкової Директиви ЄС, зокрема щодо розробки елементів планів управління річковими басейнами.

3. Надайте оцінку прогресу у досягненні цільового показника.

Розроблено і затверджено План управління басейном р. Тиса

4. Чи виникла в процесі розгляду прогресу у досягненні цільового показника необхідність перегляду цільового показника та контрольного терміну, наприклад у світлі наукових та технічних знань? Якщо так, і якщо перегляд цільового показника та контрольного терміну відбувся та вже затверджені, наведіть їх опис.

З огляду на те, що Україна вперше проводить звітування за цільовими показниками, розглядати питання перегляду НЦП є завчасним.

5.Якщо Ви не встановили цільового показника в даній галузі, будь-ласка поясніть причини такого положення.

НЦП встановлений

XX. Додаткові конкретні цільові показники на національному або місцевому рівнях

В Україні встановлено 3 додаткових національних цільових показника НЦП №13 «Підготовка та оприлюднення Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні», НЦП №14 «Підготовка та оприлюднення Короткої доповіді про прогрес у впровадженні Протоколу про воду та здоров’я», НЦП №15 «Підвищення рівня обізнаності представників центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, наукових установ, організацій і громадськості. Ознайомлення з найкращими світовими технологіями водопостачання та водовідведення, підвищення рівня громадської відповідальності щодо охорони водних ресурсів»

У випадку встановлення додаткових цільових показників, для кожного цільового показника:

1. Надайте опис цільових показників, контрольний термін та початкові умови. Надайте інформацію про те, чи встановлено даний цільовий показник на національному рівні або ж на місцевому рівні, і в разі необхідності – щодо проміжних цільових показників. Крім того, дайте довідкову інформацію і поясність міркування, які використано при прийнятті такого цільового показника.

Національний цільовий показний №13 – «Підготовка та оприлюднення Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні».

Індикатором є наявність Національної доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні

Контрольні терміни: передбачається щорічна публікація.

Відповідальне за впровадження: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Національний цільовий показний №14 – «Підготовка та оприлюднення Короткої доповіді про прогрес у впровадженні Протоколу про воду та здоров’я».

Індикатором є Наявність Короткої доповіді про прогрес у впровадженні Протоколу про воду та здоров’я.

Контрольні терміни: передбачається підготовка Короткої доповіді про прогрес у впровадженні Протоколу про воду та здоров’я кожні три роки.

Відповідальне за впровадження: Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров’я України.

Національний цільовий показний №15 – «Підвищення рівня обізнаності представників центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, наукових установ, організацій і громадськості. Ознайомлення з найкращими світовими технологіями водопостачання та водовідведення, підвищення рівня громадської відповідальності щодо охорони водних ресурсів».

Індикатором є проведення зустрічей, конференцій, семінарів, міжнародного водного форуму AQUA UKRAINE.

Контрольні терміни: щорічна діяльність.

Відповідальні за впровадження: Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров’я України. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; Державне агентство водних ресурсів України; Міжнародний виставковий центр.

2. Надайте опис здійснених заходів (наприклад, заходи правого/нормативного, фінансового/економічного та інформаційно/освітнього, включаючи заходи управлінського характеру) з метою досягнення даного цільового показника з врахуванням пункту 5 статті 6 і, якщо це доречно, труднощі та проблеми, що виникли.

До НЦП №13.

В рамках реалізації Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» з метою постійного інформування споживачів про якість питної води Мінрегіоном щорічно готується та на веб-сайті Мінрегіону і Міністерства екології та природних ресурсів України оприлюднюється Національа доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні.

До НЦП №14.

Працюють механізми, які дозволяють органам виконавчої влади проводити обговорення та здійснювати координацію робіт – наради, засідання Міністерств і відомств, Засідання Робочої групи із впровадження національних цільових показників Протоколу про воду і здоров’я, засідання Басейнових Рад. Громадські організації беруть участь у розробці, в обговоренні документів, та входять до складу робочих комісій. Україна взяла участь у проведенні пілотного проекту з тестування інструменту самооцінки ситуації щодо забезпечення рівного права на воду та санітарію в країні. Пілот впроваджується за підтримки уряду Франції та ЄЕК ООН. Результи самооцінки були представлені на національному семінарі за участю представників зацікавлених сторін, в тому числі Центральних органів влади, міжнародних інституцій, громадських організацій України, 1 березня 2013 р. в Києві. Всеукраїнська громадська організація ВЕГО «Мама-86» брала активну участь у процесі підготовки, проводячи наради, семінари та прес-реліз.

До НЦП №15.

Щорічно, починаючи з 2003 року, кожного року за розпорядженням Кабінету Міністрів України відбуваються Міжнародні водні форуми «AQUA UKRAINE». Заходи проводяться у форматі спеціалізованих виставок та конференцій, семінарів тощо.

Мінприроди, Держводагентство щорічно виступають співорганізаторами науково-практичної конференції «Вода та Довкілля», що проводиться під час водного форуму «AQUA UKRAINE», разом з підвідомчими організаціями беруть участь у відзначенні Всесвітнього дня води шляхом проведення круглих столів, конференцій та інших заходів. Це сприяє підвищенню рівня екологічної обізнаності представників центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, наукових установ, організацій і громадськості, ознайомленню з найкращими світовими технологіями водопостачання та водовідведення, підвищенню рівня громадської відповідальності щодо охорони водних ресурсів.

В рамках водного форуму «AQUA UKRAINE», 09.11.2011 р. під патронатом Мінрегіон проведено конференцію «Питна вода – здоров’я нації», тематика якої присвячена обговоренню проблем реформування і розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, залучення інвестицій в галузь, забезпечення населення України якісною питною водою шляхом впровадження нових сучасних технологій очищення питної та стічних вод, використання енергозберігаючих технологій та обладнання, взаємовідносини підприємств водопровідно-каналізаційного господарства з органами місцевого самоврядування, підприємствами теплопостачання, ЖЕК та ОСББ, покращенню фінансового стану підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.

07.06.2011 р. у м. Ялта було проведено Міжнародний Конгрес та Технічну Виставку ЕТЕВК-2011 (Екологія, Технологія, Економіка, Водопостачання, Каналізація), тематика якого була присвячена обговоренню проблем реформування і розвитку водопровідно-каналізаційного господарства.

3. Надайте оцінку прогресу у досягненні цільового показника.

НЦП №13 – Щороку готується і оприлюднюється Національа доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні

НЦП №14 – Підготовлено та оприлюднено Коротку доповідь про прогрес у впровадженні Протоколу про воду та здоров’я

НЦП №15- Щороку проводится Міжнародний водний форум «AQUA UKRAINЕ», в рамках якого проводяться науково-практичні конференції, круглі столи, виставки.

4.Чи виникла в процесі розгляду прогресу у досягненні цільового показника необхідність перегляду цільового показника та контрольного терміну, наприклад у світлі наукових та технічних знань? Якщо так, і якщо перегляд цільового показника та контрольного терміну відбувся та вже затверджені, наведіть їх опис.

З огляду на те, що Україна вперше проводить звітування за цільовими показниками, розглядати питання перегляду НЦП є завчасним.

5.Якщо Ви не встановили цільового показника в даній області, будь-ласка поясніть причини такого положення.

НЦП встановлені

Частина 4
Загальна оцінка прогресу, досягнутого у сфері впровадження Протоколу

У цій частині короткої доповіді Сторони повинні представити аналіз та узагальнену інформацію про стан справ зі здійсненням Протоколу. Така загальна оцінка повинна грунтуватися не тільки на питаннях, порушених у попередніх частинах, але і включати в себе, наскільки це можливо, коротку оглядову інформацію про здійснення положень статті 9, що стосуються інформованості громадськості, навчання, підготовки, наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт і інформації; статті 10, що стосується інформування громадськості; статті 11, що стосується міжнародного співробітництва; статті 12, що стосується спільних та узгоджених міжнародних дій; статті 13, що стосується співпраці, стосовно транскордонних вод; та статті 14, що стосується міжнародної підтримки національних дій.

Цей аналіз або узагальнення повинні представляти собою короткі оглядові дані про стан, тенденції та загрози в тому, що стосується вод в рамках охоплення Протоколу, достатні для інформування осіб, що приймають рішення, а не вичерпну оцінку даних питань. Вони повинні стати важливою основою для планування і прийняття рішення, а також для перегляду, у разі необхідності, набору цільових показників.

Україна унаслідок складної політичної і економічної ситуації, що склалася за період становлення своєї державності знаходиться у серйозній системній кризі. Основні сфери життєдіяльності країни потребують термінового реформування, а це, в свою чергу, вимагає наполегливості і цілеспрямованості у прийнятті рішень а такожі чималих коштів. Саме таким складними сферами, що потребують негайного переформатування і є житлово-комунальний сектор України, охорона здоровя і екологія. Ці три складові знайшли своє тісне поєднання у положеннях Протоколу про воду і здоров`я. Україна ратифікувавши на рівні державного закону цей документ, взяла чималі зобовязання на себе щодо його впровадження. Складнощі з цим повязані, розпочалися на рівні визначення відповідального виконавця за впровадження Протоколу. Міністерство екології і природних ресурсів фактично може взяти на себе лише невелику частину зобовязань Протоколу, тоді як питання повязані з технічним станом систем водопостачання і водовідведення, а також зі станом здров`я громадян знаходяться за межами відповідальності Мінприроди. Не наголошуюючи на цьому, як на виправданні щодо відсутності відчутного прогресу у виконанні цільових показників, проблема лобіювання вузьковідомчих інтересів є серед інших гальмівним фактором. Але, Мінприроди України, не дивлячись на постійні реорганізації у 2012 р. очолило процес підготовки короткої доповіді та звіту щодо прогресу за встановленими цільовими показниками.

Необхідно зауважити, що Секретаріат Водної Конвенції ЄЕК ООН, ніколи не був осторонь у намаганнях України виконувати свої обовязки щодо Протоколу. У 2007 році за підтримки Секретаріату в рамках Водної Ініціативи ЄС в Україні розпочався Національний Політичний Діалог (НПД) з інтегрованого управління водними ресурсами у форматі консультацій із зацікавленими органами центральної виконавчої влади, науковцями, громадськістю, представниками бізнесу. Одним із ключових питань, що були винесені на порядок денний першої зустрічі було саме питання виконання вимог Протоколу про воду і здоров`я. Саме тоді було вирішено звернутися за допомогою в Секретаріат з метою отримання методичної і фінансової підтримки у розробці національних показників. У 2008 році за підтримки Секретаріату Конвенції, а також ВООЗ були підготовлені проектні пропозиції з розробки національних цільових показників і обговорені на другій зустрічі НПД.

Вже на початку 2009 року за підтримки Уряду Норвегії Мінприроди України розпочало роботу зі встановленя НЦП. Процес встановлення виявився складним і тривалим.

Багато зусиль було зроблено з боку ВЕГО «МАМА-86», яка протягом всіх років підтримувала цей процес, не просто приймаючи участь у всіх заходах, а й виступаючи ініціатором і провідною неурядовою організацією у встановленні НПЦ і поширенні інформації щодо Протоколу на всіх рівнях. Міністерствам, що стали відповідальними за встановлені цільові показники доводилось взяти на себе відповідальність за напрямками діяльності, що з одного боку безпосередньо торкаються їх зобовязань, а з іншого – потребують значних коштів і сучасних технологічних рішень. Як приклад, прес-реліз Мінрегіону засвідчує наступне. «Фінансування державних програм у галузі систем життєзабезпечення, зокрема, програми «Питна вода України», є основною причиною, яка стримує процес підвищення якості питної води в Україні. Рівень фінансування програми складає всього 20% від передбаченої відповідним законом суми. Із  запланованих 2 мільярдів за останні 7 років було освоєно всього 412 млн. грн. бюджетних коштів. За час дії програми «Питна вода України» були побудовані та реконструйовані 403 водозабірних споруди, 115 водопровідних очисних споруд, 125 насосних станцій, 119 водонапірних башт, 731 км водопровідних мереж, впроваджено 701 установку доочищення питної води. Близько 200 сертифікованих лабораторій контролю якості води та стічних вод відремонтовано та дооснащено спеціальним обладнанням, інвентаризовано 1968 каналізаційних очисних споруд. За рахунок коштів місцевих бюджетів розроблено 51 схему оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення. Це дозволило поліпшити водопостачання окремих населених пунктів, але проблема не була вирішена на системному рівні. Постійне недофінансування програми і виконання великої кількості дрібних проектів не дозволили реалізувати значну кількість комплексних заходів».

Навіть там, де НЦП показують, якщо не погіршення то дуже незначний прогрес (у випадку забезпечення населення, чи школярів відповідними послугами з якісного водопостачання і санітарії) треба мати на увазі той факт, що кожного року населення України скорочується приблизно на 350 тис. чол. Тому, коли для оцінки наявних потужностей і доступу до них використовується кількість наявного населення на певний рік, зрозуміло, що показники можуть давати невелику позитивну тенденцію, яка насправді не може бути прогресом.

Є певні надії на реформування санітарно-епідеміологічної служби України, що розпочалось наприкінці 2012 року, яке дозволить оптимізувати їх роботу, впровадити новітні підходи, переоснастити лабораторії і більш чітко визначати з`вязок захворюваннь у населення зі вживанням неякісної питної води.

Дуже значні складнощі виникають при намаганні оцінити якість поверхневих і підземних вод – джерел питного водопостачання в Україні. Практика застосування ГДК (гранично допустимих концентрацій) і ГДС (гранично допустимі скиди) при вкрай жорстких нормативах і великій кількості контрольованих показників щодо якості води призводить просто до невиконання цих вимог, або до їх фальсифікації. Більше того, навіть існуюча моніторингова інформація не дає можливості управлінцям приймати відповідні рішення тому, що не спрямована на досягнення певних екологічних цілей, а тільки на заборону, штрафні санкції тощо. Україна потребує введення класифікації якості вод, що застосовуються країнами членами ЄС у відповідності до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Як це вже зробила Республіка Молдова і має у планах Республіка Білорусь. Враховуючи те, що Україна має спільні транскордонні басейни з цими країнами, започаткування такої класифікації – нагальна потреба.

З огляду на вищевказане вважаємо за необхідне встановити додатковий НЦП, що відповідатиме Розділу XIV «Якість вод, які використовуються як джерело питної води (пункт 2 j) статті 6 − перша частина – «Розробка і впровадження нових стандартів якості поверхневих і підземних вод в Україні, в основу яких покладено принцип порівняння поточного екологічного стану водного об’єкту з непорушеними». Також цей показник повинен стати цільовим показником однієї з державних цільових програм, що спрямовані на покращення стану поверхневих і підземних вод.

В даний час в Україні другий рік поспіль впроваджується проект ЄС «Охорона довкілля в міжнародних річкових басейнах». Іншими країнами-партнерами проекту є Азербайджан, Грузія, Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Молдова. Мета проекту підвищити доступність та якість інформації про екологічний, хімічний та гідроморфологічний стан басейнів транскордонних річок, включаючи підземні води, розробити План управління річковим басейном для обраних басейнів річок у відповідності до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Одним із напрямків діяльності проекту є підтримка країн у виконанні своїх зобовязань щодо Водної Конвенції ЄЕК ООН, у тому числі Протоколу про воду і здоров`я. Вже підготовлений аналіз виконання країнами вимог Конвенції і Протоколу, Центральні органи виконавчої влади країн формують пропозиції для розгляду і впровадження в рамках проекту. Така можливість буде у повній мірі використана і Україною. Це буде стосуватися розробки планів управління річковими басейнами – НЦП №12, а також пропозицій щодо покращення моніторингової інформації про стан поверхневих і підземних вод – джерел питного водопостачання.

Україна ще не втратила свій науковий і технічний потенціал, але ідеї і відкриття вчених і практиків із-за відсутності підтримки з боку держави так і залишаються на папері. Про ці проблеми кожного року йдеться на числених круглих столах, науково-технічних конференціях, громадських радах, створених при всіх органах виконавчої влади, а також щорічній Конференції «Вода і довкілля» в рамках Міжнародного Водного Форуму «AQUA UKRAINE».

.

Частина 5
Інформація про особу, яка представляє доповідь

Ця доповідь представлена від імені Проскурякова Олега Альбертовича [найменування Сторони або Підписанта] у відповідності до статті 7 Протоколу про воду і здоров’я.

Прізвище особи, відповідальної за представлення національної доповіді:

Ірина Байсарович, контактна особа з впровадження Протоколу про воду і здоров’я в Україні.

Електронна пошта: [e-mail]

Номер телефону: +38(044), +38(044)

Найменування та адреса національного органу:

Міністерство екології та природних ресурсів України

Підпис:

міністр

Дата: