Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (стр. 4 )

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом до 10 арк.)

2. ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає екзамен або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до екзамену (заліку).

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському, т. ін.) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки (заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання визначається викладачем.

5. Курсова робота – один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й засто­сування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології.

Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.

За час навчання студенти виконують курсові роботи з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, на кожному курсі. Їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Тематика курсових робіт визначається кафедрами відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов’я­заною із вирішенням практичних фахових завдань.

Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Керівництво курсовими роботами здійснюють керівники, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.

Захист курсової роботи проводить комісія у складі двох-трьох викладачів кафедри, у тому числі керівника курсової роботи.

Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою оцінювання ECTS.

Дипломна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, економічних, соціальних та виробничих завдань.

Магістерська робота – індивідуальне завдання науково-дослідницького, характеру, яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, економічних, соціальних і виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в даній галузі знань або напрямку практичної діяльності.

Наукові керівники магістерських і дипломних робіт призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.

Студентам надається право запропонувати свою тему магістерської або дипломної роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які без­посередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом нав­чального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.

Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити не менше 1/3 частини академічного кредиту і в навчальну роботу викладача не обліковується.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

Зміст самостійної роботи по кожній навчальній дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та мето­дичними рекомендаціями викладача.

Рекомендовані нормативи обліку самостійної роботи студента

Вид роботи	Навантаження, год
1. Опрацювання лекційного матеріалу	0,5 год/1,0 год. ауд. занять
2. Підготовка до лабораторних робіт
3. Підготовка до практичних занять
4. Підготовка до семінарських занять	1 год./ 1,0 год. семін. занять
5. Підготовка до складання екзаменів, контрольних робіт, тестування, виконання рефератів	9 год./1,0 кредит
6. Виконання індивідуальних завдань	12 год/1 ІНДЗ
7. Виконання курсових робіт	36 год. / 1 робота
8. Опрацювання окремих розділів програми, які не викладаються на лекціях	3 год./1 год. лекції, яка передбачається

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-мето­дичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методич­ними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним облад­нанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань т. ін.).

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

Виконання всіх видів індивідуальної та самостійної роботи студентів враховується викладачем при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

7. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА

Запровадження модульно-рейтингової системи організації навчального процесу в академії вимагає стандартизації системи контролю за рівнем якості фахової підготовки студентів. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і коригування навчального процесу.

Мета та завдання контролю – забезпечення стабільності навчального процесу, формування рівня знань і компетентності випускників відповідно з освітньо-кваліфікаційними характеристиками і стандартами освіти.

Основними напрямами контролю є:

· контроль за виконанням студентами навчальних планів та програм

· контроль рівня знань, умінь і навичок студентів за обраною ними спеціальністю

· контроль за відвідуванням всіх видів занять.

В академії запроваджені такі форми контролю:

· поточний контроль

· модульний контроль

· підсумковий контроль.

7.1. Організація контролю

7.1.1. Поточний контроль проводиться викладачем на всіх видах занять і має за мету перевірку рівня підготовки студента по змістовним та заліковим модулям. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи. Поточний контроль повинен бути системним та об’єктивним.

Поточний контроль проводиться: в таких формах:

· усне опитування або письмовий експрес-контроль на семінарських, практичних заняттях та лабораторних роботах;

· перевірка виконанням самостійної роботи та індивідуальних завдань;

· виконання (та захист) контрольних робіт.

Форми проведення поточного контролю та система оцінки рівня знань визначаються викладачем.

Критерії оцінювання розробляються з кожної дисципліни та доводяться до кожного студента.

Результати поточного контролю враховуються викладачем при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

7.1.2. Модульний контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми. Модульний контроль може проводитися у формі контрольної роботи, тестування, розрахункового завдання, і т. ін. Система нарахування рейтингових балів визначається в робочій програмі викладача.

Студенти, неатестовані за результатами залікового модуля (кількість балів нижче мінімального залікового значення або відсутність студента), зобов’язані пройти повторний модульний контроль протягом двох тижнів.

Студентам дозволяється повторна здача залікового модуля з метою підвищення успішності.

Форма, навчально-методичне забезпечення та оформлення результатів поточного і модульного контролю

Форма поточного контролю	Навчально-методичне забезпечення	Оформлення
1	2	3
Семінари за циклом лекцій	▪ календарно-тематичний план аудиторних годин ▪ плани семінарських занять ▪ контрольні питання	Запис у журналі викладача
Практичні, лабораторні заняття	▪ календарно-тематичний план аудиторних годин ▪ практикум, збірник задач ▪ контрольні питання	Запис у журналі викладача
Усне, письмове опитування	▪ контрольні питання ▪ тестові завдання	Запис у журналі викладача
Тестування	▪ тестові завдання	Запис у журналі викладача
Захист контрольних робіт	▪ методичні вказівки, питання та завдання до виконання контрольної роботи	Запис у журналі викладача
Самостійна робота студентів	▪ графік самостійної роботи ▪ методичні рекомендації та завдання	Запис у журналі викладача
Захист індивідуального завдання: фінансовий огляд, аналітична довідка, бюджетний аналіз, фінансовий прогноз, інвестиційна модель, нормативно-законодавчий огляд, тощо	▪ графік виконання індивідуальної роботи ▪ методичні рекомендації та завдання ▪ інше методичне забезпечення ▪ перелік основних питань з сучасних проблем економіки, фінансів та кредиту	Запис у журналі викладача
Модульний контроль	▪ графік проведення контролю ▪ контрольні питання ▪ методичні розробки для виконання завдань з використанням комп’ютера ▪ наявні засоби для здійснення навчального процесу (слайди, схеми, плакати)	Відомості результатів контролю

За результатами поточного та модульного контролю студенту виставляється визначена критеріями оцінювання знань відповідна кількість балів, які накопичуються протягом семестру і є підставою для виставлення підсумкової (загальної) оцінки.

Приклад оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента ЛДФА

Поточний та модульний контроль (100 балів)												Разом балів
Заліковий модуль № 1 (30 балів)	Заліковий модуль № 2 (50 балів)	Заліковий модуль № 3 ІНДР (20 балів)
Змістові модулі	М1 (тестування)	Змістові модулі	М2 (контрольна робота)	100
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9
5	5	5	5	5	5	5	5	5
20	10	25	25