3. Що належить до духовних аспектів культури?
4. Статус релігії в соціокультурній реальності.
Тема 2. Закономірності та тенденції розвитку
української культури у світовому культурно-історичному процесі
Характер розвитку української культури та її вплив на різні сфери суспільного життя. Сучасний стан української культури та проблеми здійснення культурної політики. Феномени світової культури. Глобалізація, аспекти культурного розвитку в Україні.
Питання до самоперевірки
1. Що таке культура?
2. На які групи поділяється культура?
3. Які складові культури?
Тема 3. Основні напрями, завдання, принципи,
формування державної культурної політики в Україні
Основні завдання здійснення державної культурної політики. Моральні принципи в процесі формування культурної політики України. Головні принципи реалізації культурної політики на сучасному та майбутньому етапах. Сучасні форми, методи та шляхи реалізації державної культурної політики.
Питання до самоперевірки
1. Концептуальні засади державної культурної політики.
2. Участь неурядових організацій у здійсненні державної культурної політики.
3. Назвіть чотири основних аспекти культурної політики.
4. Які можна виокремити ключові моменти культурної трансформації, що відбуваються в Україні.
5. Які ви знаєте основні аспекти культурної політики?
Тема 4. Мовна політика –
основа формування сучасного українського суспільства
Зміст і сутність мовної політики. Мовна політика: понятійний апарат та її сутнісні характеристики щодо галузі освіти України. Мовна політика і мовне законодавство України. Рідна мова – наше багатство.
Питання до самоперевірки
1. Яку роль відіграє мовна політика у формуванні сучасного українського суспільства?
2. У чому полягає зміст і сутність мовної політики?
3. Які основні типи мовної політики?
4. Назвіть пріоритетні завдання державної мовної політики.
5. Які загальні принципи державної мовної політики?
6. Із чого складається мовне законодавство України?
Тема 5. Нормативно-правова база культурної політики в Україні
Особливості законодавства України щодо діяльності органів державного управління у сфері формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства. Основні законодавчі акти, що визначають державну культурну політику.
Питання до самоперевірки
1. Чим визначається нормативно-правове забезпечення культурної політики в Україні?
2. Напрями оновлення нормативно-правової бази культури.
Тема 6. Державна культурна політика України
в контексті євроінтеграційних викликів ХХІ століття
Трансформаційні процеси в галузі культури та шляхи їхнього розвитку. Державна культурна політика України в контексті сучасного світового досвіду: основні напрями і тенденції розвитку. Освіта, наука і культура в умовах трансформації системи державного управління. Проблеми культурної політики в Україні та світові інтеркультурні взаємодії.
Питання до самоперевірки
1. Які проблеми здійснення культурної політики на сучасному етапі?
2. Феномени світової культури.
3. Чим характеризується глобалізація культурного розвитку в країні?
4. На яких загальновизнаних засадах базується розвиток української культури?
Тема 7. Сучасні тенденції розвитку закладів сфери культури
у контексті нових умов культурної політики держави
Основне призначення та функціонування мережі закладів сфери культури. Значення сучасних закладів культури в контексті формування єдиного в Європі культурного простору. Шляхи нетрадиційного фінансування клубних закладів.
Питання до самоперевірки
1. Яке значення мають культурно-просвітницька робота, народна творчість, організація дозвілля населення у формуванні державної культурної політики?
3. Яке значення підготовки кадрів і підвищення кваліфікації працівників культури у формуванні державної культурної політики?
4. Чим характеризується розвиток української культури?
5. Розвиток української культури за часів “перебудови”.
6. Які зміни в художньому житті суспільства можна віднести до унікальних?
Тема 8. Міжнародні та громадські організації, засоби масової
інформації як суб’єкти розвитку національних культур
у здійсненні державної культурної політики
Громадські організації, засоби масової інформації (комунікації) як вагомий вид творчості в сучасному суспільстві. Засоби масової інформації (комунікації) як вагомий вид творчості в сучасному суспільстві. Міжнародні організації та їхня роль у здійсненні державної культурної політики.
Питання до самоперевірки
1. Які міжнародні та громадські організації, засоби масової інформації як суб’єкти розвитку національних культур у здійсненні державної культурної політики ви знаєте?
2. Які сфери діяльності в галузі культури охоплює ЮНЕСКО?
3. Засоби масової інформації (комунікації) як вагомий вид творчості в сучасному суспільстві.
4. Які ви знаєте міжнародні організації та яка їхня роль у здійсненні державної культурної політики?
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар № 1.
Культурна політика в сучасному українському суспільстві
та її роль у духовному відтворенні особистості
1. Сутність і зміст культури за висловами вчених-дослідників, істориків культури як поняття ХІХ – ХХІ століть.
2. Зміст, засади, завдання, проблеми державної культурної політики; дати визначення державної культурної політики.
3. Українська культура як складова духовного відродження суспільства за часів незалежності.
Методичні поради
Семінар на цю тему вимагає знань історії та сучасності становлення культури, здійснення державної культури щодо проблем духовного відродження українського суспільства.
Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності суспільства є багатогранною і тому, розглядаючи її сутність, структуру, специфіку, необхідно вбачати різні підходи до неї.
На середину 1990-х років ХХ століття існувало біля 500 визначень поняття “культура”.
Розглядаючи це питання, слід проаналізувати, як у процесі історично-культурного розвитку зверталася увага на культуру, визначаючи, що вона зробила для народу, в чому її духовність.
На семінарському занятті слід звернути увагу на те, що відноситься до культури, чому вона була і буде основою духовності українського суспільства, якою вона стала за часів незалежності України.
Варто обов’язково наголосити на основні завдання, шляхи реалізації державної політики в Україні. А вони полягають у тому, аби забезпечити утворення тафункціонування єдиної культурної системи через збереження духовних здобутків народу, розвиток його духовності.
Семінар № 2.
Політика держави у правовому забезпеченні сфери культури
1. Основні напрями, заходи держави щодо оновлення та шляхи удосконалення нормативно-правової бази культури.
2. Основні законодавчі документи щодо здійснення культурної політики в Україні.
3. Проект Закону України “Про культуру”, шляхи реформування сфери культури; проаналізувати основні положення Проекту Закону.
4. Основні принципи і напрями державної культурної політики.
5. Мовна політика і мовне законодавство України – важливі важелі формування суспільства, духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення.
Методичні поради
Для розуміння й вирішення проблем, які склалися в духовній галузі, необхідним є аналіз діяльності органів державної влади щодо формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства як однієї з складових духовно-інтелектуального розвитку нації.
Розкриваючи перше питання, потрібно звернути увагу на основні напрями діяльності органів виконавчої влади, реалізацію цих напрямів, з’ясувати важливість заходів державної культурної політики щодо формування цілісного україномовного, інформаційно-культурного простору.
Важливо також зупинитися на шляхах удосконалення законодавства України в галузі культури.
Висвітлюючи друге питання слід, перш за все, перерахувати основні законодавчі акти, що стверджують і визначають державну культурну політику.
Перш за все: Конституція (основний Закон), також (проект Закону) “Про культуру”, “Про благодійництво: благодійні організації”, “Про освіту”, Укази Президента щодо духовності, розвитку культури.
Довести, проаналізувати, дійти висновку, що процес реформування культурної галузі повинен відповідати сучасним вимогам суспільства.
Завершуючи семінарське заняття, слід визначити, що ж важливого було в кожному державному документі щодо розвитку культури, забезпечення самостійності та незалежності культури, визнання культури як одного з головних чинників самобутності української нації, відтворення духовності суспільства.
При розгляді третього питання, слід провести глибокий аналіз змісту Закону України, основи законодавства України “Про культуру” і положень проекту Закону України “Про культуру”. Вказати, що на Вашу думку, є вагомим, потрібним для реформування, удосконалення сфери культури та здійснення Державної культурної політики в сучасних умовах формування нового суспільства. Слід зазначити, що за останні роки культура в Україні дещо втратила відповідне місце серед пріоритетів державної політики. Культура не завжди і не належному рівні. Тому слід звернути серйозну увагу на основні принципи і напрями.
На сьогодні принципів державної культурної політики в галузі культури існує п’ять.
Дотримання їх дасть можливість сформувати позитивний імідж України у світі засобами культури, подолання існуючих негативних стереотипів щодо України та її культури.
Висвітлюючи останнє питання семінару, слід звернутися до Закону “Про умови в Українській РСР” від 29.10.1989 р. із змінами та доповненнями 28.02.1995 р. Він є важливим документом, в якому визнано життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантовано своїм громадянам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що лише вільний розвиток і рівноправність національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів.
Необхідно підкреслити, що українська мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності українського народу.
Бажано б було дати коротку історичну довідку (утиски, натиски, “ворожість”) української мови.
Доцільно було б назвати відкриття українських вчених, які відомі всьому світові. У відповіді на це питання обов’язково назвати зміни, що відбулися стосовно української мови за роки незалежності.
Висновком може бути, що мова – чинник культуротворення і важливий елемент культурної політики, в якому міститься потужний потенціал високої культури.
Даючи визначення – мовна політика – це комплекс цілей і принципів, що визначають регулювання мовних практик у різних сферах життя держави й суспільства, доведіть конкретними висловами відомих учених, поетів, письменників, що рідна мова – наше багатство.
Семінар № 3.
Проблеми вдосконалення культурної політики
української держави в контексті євроінтеграційних процесів
ХХІ століття
1. Трансформаційні процеси – важливі елементи сучасності щодо змін і підтримки культури.
2. Державна культурна політика України та європейський досвід.
3. Сучасний підхід до діяльності закладів галузі культури в нових умовах здійснення державної культурної політики.
Методичні поради
Висвітлюючи перше питання цього семінару слід з’ясувати, які напрями, виклики ХХІ століття. Перш за все, зміни суспільного ладу (після 1990 років ХХ століття); по-друге, відкритість і глобалізація – висока культура – для української інтелігенції, традиційна народна – для селян і вчорашніх селян; по-третє – виклик націєтворення.
Слід вказати на перспективну роботу Міністерства культури і туризму України реформування законодавчого забезпечення всіх галузей театрального мистецтва, бібліотечно-музейної справи; дозвіллєвої діяльності галузі культури – важливих складових державної культурної політики.
Розкривши ці важливі моменти, можна дійти висновку, що для українського суспільства загалом і для галузі культури зокрема, роки незалежності стали часом глибоких трансформаційних процесів. Дати аналіз цього питання за першоджерелами.
Розглядаючи наступне питання семінару, необхідно підкреслити, що спільним для здійснення культурної політики має стати її здатність відповісти на виклик глобальних економічних змін. Культурна політика має стати здатною не лише вистояти перед змінами, а й ефективно управляти цим процесом в умовах глобальної економічної та культурної трансформації на рівні світового співтовариства.
Слід обов’язково проаналізувати чотири основні аспекти культурної політики, які виділили фахівці ЮНЕСКО в контексті сучасних глобальних змін.
Розглянути як здійснюється розвиток в українському суспільстві в умовах трансформації системи державного управління освіти, науки, культури. Назвати організації, проекти співпраці з Європейським Союзом, НАТО, ЮНЕСКО, Радою Союзу, Світовим банком. Вказати на основні цілі державної культурної політики в галузі міжнародного співробітництва.
Розглядаючи питання розвитку закладів галузі культури в сучасних умовах здійснення державної культурної політики необхідно дати визначення сфері культури, її основне призначення, її місце у формуванні єдиного в Європі культурного простору, шляхи удосконалення фінансування.
Яка мета і хто формує мережу галузі культури.
З’ясувати специфічні особливості діяльності закладів галузі культури, варто зупинитися на пріоритетних напрямках роботи закладів культури, з’ясувати призначення вчорашнього і сучасного клубу.
Розкрити сутність сучасного закладу (проекти, ініціативи митців, професійних організацій, місцевих і регіональних органів управління).
Поняття культурна кооперація, роль у цьому Міністерства культури і туризму.
Діяльність клубних закладів, їхня ефективність залежить від фінансування. Вказати на існування різних об’єктивних і суб’єктивних чинників.
З’ясувати це питання можливо з пошуків нових підходів щодо фінансування (договірна, контрактна основа співпраці; соціально-творчі замовлення; корпоративне утримання, співпраця з громадськими організаціями, платна діяльність).
Семінар № 4.
Місце і роль міжнародних та громадських організацій,
засобів масової організації у формуванні сучасної культури та
здійсненні державної культурної політики
1. Громадські організації і їх роль у формуванні та розвитку в Україні культурної політики ХХІ століття. (Що можна віднести до громадських організацій).
2. Засоби масової інформації – форма соціокультурного управління.
3. ЮНЕСКО, КІОФФ – найважливіші міжнародні організації в галузі розвитку культури, освіти, науки.
4. Співпраця ЮНЕСКО і України.
Методичні поради
Відповідаючи на питання цього семінару, варто з’ясувати, яке місце займають громадські організації в розвитку культури взагалі та здійсненні державної культурної політики зокрема. Зазначити, що відноситься до громадських організацій, розкрити їхню сутність та зміст діяльності, назвати найбільш вагомі громадські організації, проаналізувати їхню діяльність як суб’єктів розвитку культури у здійсненні політики держави в галузі культурної сфери.
Висвітлюючи зміст сучасних засобів масової інформації та комунікації, слід вказати на їхнє завдання на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Діяльність засобів масової інформації не ставить за мету політичну проблему, їхній успіх залежить від соціально-культурної ефективності самої системи засобів масової інформації, рівня компетентності та зрілості видань, загальної культури, моральних якостей журналістів. Слід навести приклади діяльності поширення української книги (видавців братів Капралових). Проаналізувати діяльність засобів масової інформації (теле-, радіопередачі, журнали, газети), як через них пропагується українська культура ХХІ століття.
І нарешті, що ж стосується міжнародних організацій, їхнє значення у здійсненні державної культурної політики, слід вказати на діяльність міжнародної організації ЮНЕСКО, вказати і проаналізувати діяльність цієї організації в галузі освіти, науки і культури.
Варто дати історичну довідку. Сказати які сфери в галузі культури охоплюють діяльність ЮНЕСКО. Дати визначення державної культурної політики за ЮНЕСКО. Вказати, що Ви знаєте про діяльність ЮНЕСКО щодо створення Центру всесвітньої спадщини та національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
Проаналізувати діяльність організації КІОФФ, що є основним завданням для цієї організації.
Останнім питанням цього семінару є співвідношення або ж спільні заходи України з ЮНЕСКО.
У цьому плані варто сказати, з якого року Україна є членом ЮНЕСКО. Проаналізувати ефективність спільних заходів. Зазначити які історико-архітектурні об’єкти України внесені до Списку всесвітньої спадщини, що має величезне значення в поширенні інформації про Україну. Розкрити фінансову та моральну підтримку. Зупинитися на діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО – постійно діючого органу при Міністерстві закордонних справ України. Дійти висновку, що його зробив Генеральний директор ЮНЕСКО, що “Україна завжди належала до авторитетних членів Організації завдяки високому розвитку в нашій державі науки, культури, освіти та інформаційних технологій”.
Методичні рекомендації
Плани семінарських занять не дублюють лекційного курсу, а розширюють і доповнюють його.
Готуючи кожну тему, студент повинен знати відповідь на всі питання. Для цього він вивчає і конспектує рекомендовану літературу. У конспекті повинен бути викладений матеріал, на кожен пункт семінару (можна і тезами, але при усній відповіді – матеріал повністю до теми). Під час відповіді студент може користуватися конспектом. Високу оцінку студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, користуючись конспектом (не читаючи з нього слово в слово), висвітлює питання своїми словами.
Для кожної теми семінарського заняття пропонується список необхідної літератури. На кафедрі студенти можуть отримати консультацію чергового викладача.
У процесі пошуку та відбору літератури для підготовки до семінару студент може розширити список літератури за рахунок найбільш цінних сучасних публікацій, що з’явилися після видання цього НМК.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Культурна політика держави та її роль у духовному житті суспільства.
2. Основи законодавства України.
3. Держава як творець культурної політики.
4. Концептуальні засади державної культурної політики на сучасному етапі.
5. Основні аспекти культурної політики.
6. Специфічні особливості діяльності культурно-освітніх закладів у контексті завдань державної культурної політики.
7. Основні напрямки здійснення державної культурної політики.
8. Специфічні особливості діяльності закладів сфери культури у контексті завдань державної культурної політики.
9. Закономірності та тенденції розвитку світового культурно-історичного процесу в контексті вимог державної культурної політики.
10. Основні принципи державної культурної політики.
11. Закономірності розвитку сучасної культури та завдання культурної політики.
12. Здійснення культурної політики у сфері культури як основний чинник.
13. Концепція культурної політики та загальна характеристика соціокультурного процесу України.
14. Збереження, відтворення та охорона культурно-історичного середовища як складова культурної політики.
15. Зміст основних положень “Основ законодавства України про культуру”.
16. Проблеми сучасної української національної культури в контексті світової культури та проблеми відродження і розвитку.
17. Особливості оновлення національної культури.
18. Освіта і культура особистості.
19. Основні культурно-політичні завдання щодо реформування сучасної особистості.
20. Роль засобів масової інформації у розв’язанні завдань культурної політики.
21. Взаємозв’язок української культури зі світовою: проблеми виховання у молоді ціннісних орієнтацій.
22. Роль і місце Закону “Про мови...” в здійсненні державної культурної політики.
23. Роль освіти і культури – основної складової державної культурної політики.
24. Значення творчих спілок у державній культурній політиці.
25. Конституція України і державна культурна політика.
26. Телебачення і культурна політика.
27. Державна культурна політика у контексті трансформаційних процесів.
28. Особливості оновлення національної культури.
29. Структура культури як частина мети і завдань культурної політики.
30. Особливості формування особистості і культури споживання ЗМІ.
31. Проблема реалізації культурної політики як основний елемент розвитку духовності особистості.
32. Роль творчої інтелігенції в здійсненні культурної політики держави.
33. Зміст державної культурної політики.
34. Закономірність розвитку культури і характер її впливу на різні галузі суспільного життя.
35. Концептуальні засади державної політики на сучасному етапі.
36. Проблеми реалізації культурної політики як чинника розвитку духовності особистості.
37. Місце і роль органів влади у здійсненні культурної політики.
38. Сутність мовної політики і мовного законодавства України.
39. Основні завдання сучасної освіти та її вплив на розвиток духовної культури особистості.
40. Тенденції розвитку благодійної діяльності в галузі культури.
41. Зміст культурної політики української держави і європейського досвіду.
42. Фінансування в галузі культури.
43. Структура культури як чинник визначення мети культурної політики.
44. Досвід меценатства в галузі культури в Україні.
45. Шляхи поліпшення діяльності закладів галузі культури в сучасних умовах.
46. Місце і роль засобів масової інформації в реалізації культурної політики держави.
47. Основні завдання культурної політики.
48. Питання духовного розвитку особистості в контексті державної культурної політики.
49. Сутність виховання духовності – молоді – важливої складової концепції культурної політики.
50. Місце і роль культури в контексті культурної політики держави.
51. Трансформаційні процеси в галузі культури та шляхи їхнього розвитку.
52. Основні положення Закону України “Про благодійництва”, “благодійні організації”.
53. Сутність української культури у духовному поступі європейського суспільства.
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. Зміст, завдання, мета курсу “Державна культурна політика”. Дати коротку характеристику основних першоджерел.
2. Дати визначення поняття “культура” (наукове, по суті, у широкому розумінні, згідно з сучасними уявленнями).
3. Духовні та організаційні аспекти культури.
4. Розкрити чотири основні групи культури як складові культури.
5. Розкрити три основні форми існування цінностей.
6. Що на сьогодні є сучасними концепціями державної культурної політики Міністерства культури і туризму України?
7. Що таке “третій сектор”?
8. Дати визначення, що таке “державна культурна політика”.
9. Напрями оновлення нормативно-правової бази культури.
10. Сучасна культурна політика: визначення її за ЮНЕСКО.
11. Процес реформування культурної сфери: його головні моменти.
12. Ключові проблеми в культурній політиці.
13. Вплив західної масової культури на культуру східної Європи.
14. Загальновизнані засади розвитку української культури.
15. Основні завдання процесу реформування культурної галузі.
16. Стратегічна роль культури.
17. Цілі та завдання законодавства України про культуру.
18. Основні засади державної культурної політики.
19. Проблеми в галузі культури.
20. Молодь і проблеми в галузі культури.
21. Завдання культурної політики, спрямовані на зміцнення культурної цілісності країни.
22. Освіта і культура.
23. Освіта і духовність.
24. Фінансування галузі культури.
25. Основні аспекти культурної політики (за фахівцями ЮНЕСКО).
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
