1.3.11. Заряд акумуляторної батареї
У нові акумуляторні батареї перед їх зарядом заливають електроліт щільністю на 0,02 г/см3 менше тієї, яка повинна бути в кінці заряду для даної кліматичної зони Температура електроліту, що заливається в акумулятори, повинна бути не нижче +15 і не вище +25 єС.
Не раніше ніж через 20 хв і не пізніше ніж через 2 години після заливки електроліту необхідно зробити контроль щільності електроліту. Якщо щільність електроліту понизиться не більше ніж на 0,03 г/см3 проти щільності залитого електроліту, то батарею можна здати в експлуатацію без заряду. Якщо ж щільність електроліту понизиться більш ніж на 0,03 г/см3, то батарею обов'язково треба зарядити. Але бажано все ж заряджати батарею в будь-якому випадку.
Для заряду акумуляторних батарей використовуються різні зарядні пристрої, що дозволяють регулювати силу струму заряду. Заряд акумуляторних батарей проводиться при постійній силі струму, значення якої вибирається залежно від їх технічного стану і ємності. Зазвичай нові акумуляторні батареї заряджають силою струму 0,1 С А.
Заряд батарей, знятих з автомобіля, допускається силою струму більшою, ніж нових.
Акумуляторні батареї для заряду підключають до зарядного пристрою. Пробки акумуляторів вивертають. Перед зарядом акумуляторні батареї необхідно підібрати до групи і з'єднати між собою провідниками. При цьому необхідно керуватися наступним:
усередині кожної групи батареї з'єднуються послідовно, а групи один з одним - паралельно;
в групи підбираються акумуляторні батареї, які мають однакову ємність з приблизно рівною мірою разряженности;
число послідовно включених акумуляторів n повинно бути таким, щоб на кожен акумулятор батареї (групи) припадала напруга не нижче 2,7 В, тобто n = U / 2,7, де U - випрямлена напруга зарядного пристрою. Кількість груп батарей, що підключаються для одночасного заряду, приймається в залежності від потужності джерела постійного струму зарядного пристрою. Включають таку кількість груп, щоб сумарна сила зарядного струму в ланцюзі всіх груп включених акумуляторних батарей не перевищувала номінальної сили струму зарядного пристрою.
Під час заряду періодично перевіряють напругу акумуляторів, щільність і температуру електроліту. У випадку якщо температура електроліту досягає +45 єС, силу зарядного струму зменшують наполовину або переривають заряд на час, необхідний для зниження температури електроліту до +30 єС.
Заряд батарей ведуть до тих пір, поки не настане рясне газовиділення у всіх акумуляторах батарей. Якщо щільність електроліту і напруга залишатимуться постійними протягом 2 год подряд, то це є ознакою кінця заряду.
1.3.12. Зберігання батареї
Нова, сухозаряджена і не залита електролітом батарея повинна зберігатися в сухому провітрюваному приміщенні при температурі не нижче +15 С в захищеному від прямих сонячних променів місці. Перед установкою батарей на зберігання слід щільно закривати пробками отвори елементів. Термін зберігання сухозаряджений батареї не більше 12 місяців. Якщо акумулятор необхідно зберігати довше, то її треба залити електролітом і зарядити.
Якщо автомобіль тривалий час не діятиме, то батарею слід зняти з автомобіля,
зарядити і поставити на зберігання в сухе провітрюване приміщення з температурою по можливості від мінус 20С до 0.
Щомісяця необхідно перевіряти електроліт і при його зниженні доливати дистильовану воду, а також заряджати батарею силою струму 5А протягом 2-3год, а кожен третій місяць-розряджати до 10,5В розрядній силою струму 2,75 А з подальшою зарядкою.
Зберігати батарею в розрядженому стані категорично забороняється, тому що це приводить до сульфатації пластин і повної втрати працездатності батарей.
Якщо відбувається розряд батареї під час експлуатації (крім тривалих стоянок автомобіля, коли батарея піддається саморазряду), значить, існують ненормальні умови роботи.
Основні причини розряду наступні:
Несправність систем зарядки (генератора й регулятора напруги);
Витік струму через пошкодження ізоляції електрообладнання які часто виникають при підключенні нових споживачів (спеціальні звукові сигнали, протитуманні фари і т, д,), так як при виконанні цих операцій неважко пошкодити ізоляцію. Витік струму можна перевірити за допомогою міліамперметра, для цього його слід послідовно з'єднати з наконечником позитивного проводу акумуляторної батареї з одного боку і позитивним висновком акумуляторної батареї з іншого боку;
Перевірити при всіх відключених споживачах силу струму, яка не повинна перевищувати 1 МА;
Підключення нових споживачів власником автомобіля.
Є певний запас у балансі електроенергії, тому підключення деяких споживачів може бути допустимим, але в певних межах;
Короткі пробіги автомобіля з частими зупинками або тривалий рух на четвертій передачі на низьких швидкостях. У цьому випадку акумуляторна батарея розряджається дуже швидко через частого використання стартера і того, що генератор розвиває тільки частина потужності, на яку він розрахований, так як колінчастий вал двигуна, а отже, і ротор генератора обертається а зниженій швидкості. Для запобігання цьому необхідно включати нижчі передачі при низьких швидкостях руху, щоб підтримувати генератор на нормальному режимі;
Сульфатована батарея з короткозамкненими або вибраними елементами.
1.3.13. Зарядка з допомогою зовнішніх засобів
Враховуючи вищезазначене, операція зарядки зовнішніми засобами (випрямлячами постійного струму) є необхідною лише у випадку тривалих простоїв автомобіля або ненормальні умови роботи.
Рекомендується дотримуватися наступних правил:
Знявши батарею з автомобіля, очистити її (особливо верхню частину) і перевірити рівень електроліту;
Включити батарею в ланцюг зарядки; під час зарядки рекомендується систематично контролювати ступінь зарядженості батареї за допомогою автомобільного денсиметра;
Після зарядки батареї знову очистити її, протерти від потрапив на її поверхню електроліту і змастити виводи технічним вазеліном.
1.4. Вимоги до інструменту для виконання технічного обслуговування та ремонту
До ручного інструменту відносять молотки, зубила, молоти, напилки, ножівки, ключі та ін.
Слюсарний інструмент має бути надійно закріплений на рукоятках, а його робочі поверхні повинні бути без пошкоджень. На інструменті не повинно бути тріщин, відшарувань, задирок і вибоїн.
Молотки та молоти повинні мати гладку, без вибоїн і наклепу ударну частину, щільно насаджені на дерев'яні рукоятки і заклинені на них. Рукоятки мають бути гладкі, без тріщин.
Зубила, крейцмейселі, бородки мають встановлені розміри, їх леза повинні бути заточені. Наклеп задньої частини інструмента не допускається.
Напилки повинні бути щільно закріплені у дерев'яних ручках і закріплені у них металевими кільцями.
Гайкові ключі повинні за розмірами відповідати гайкам, які відкручуються, застосування ключів більшого розміру із встановкою прокладок забороняється.
Також забороняється і збільшувати довжину ключів за допомогою наставок.
Об'єкти діагностування і технічного обслуговування слід оглядати, користуючись лампою з напругою не більш як 36 В, захищеною дротяною сіткою. Застосовувати для цього сірники, факели та пальники забороняється.
Промиваючи складові частини гасом чи бензином, потрібно вживати заходів, які запобігають загорянню пари промивної рідини, забезпечувати надійність ізоляції електропроводки від замикання на корпус і появи іскри. При цьому забороняється палити.
До механізованого інструменту належить інструмент з електро - та пневмоприводом (пневмоключі, пневмомолотки, електросвердло).
До роботи з ручними електричними машинами допускають робітників, які пройшли виробниче навчання і мають кваліфікаційну групу з електробезпеки. Електричні машини слід використовувати тільки за призначенням, навантаження на них не повинно перевищувати номінальне. Забороняється експлуатувати електричні машини під дощем, а також під час снігопаду.
З електричними машинами слід поводитись обережно, дотримуючись інструкції.
Кабель потрібно оберігати від випадкових пошкоджень. Його не можна натягувати й скручувати, не слід на нього що-небудь навішувати, ставити. При будь-якій перерві у роботі електричну машину слід вимкнути.
Забороняється експлуатувати електричні машини, у яких закінчився строк випробовування, при пошкодженні корпусних деталей, рукоятки або кришки щіткотримача, пошкодженню кабелю, з невстановленими або несправними кожухами, при нечіткій роботі вимикача, іскрінні щіток, при появі диму або запаху, при посиленому стуканні, шумі та вібрації.
При ураженні потерпілого струмом забезпечують безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі загалом; швидко вимикають напругу рубильником або вимикачем.
Згідно з вимогами та нормами пожежної безпеки всі виробничі, адміністративні, складські та інші будівлі та споруди виробництв оснащують і устатковують первинними засобами автоматичної системи пожежної сигналізації та первинними засобами пожежегасіння: внутрішніми пожежними кранами, вогнегасниками,
скриньками з піском, азбестовими та азбесто-повстяними покривалами, пристроями пожежегасіння ручної та автоматичної дії, виробничою автоматикою для виявлення і запобігання пожеж.
РОЗДІЛ 2
БУДОВА СИСТЕМИ ВИПУСКУ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ
ДВИГУНА КТА-38С
2.1. Будова та призначення системи випуску відпрацьованих газів
Система випуску відпрацьованих газів призначена для глушіння шуму і викидів відпрацьованих газів в атмосферу.
У самоскиді БілАЗ-75145 відпрацьовані гази з турбокомпресора (малюнок 2.1) через патрубки 4 і 6 поступають в приймальну трубу з теплоізоляцією 2, далі через компенсатор, вихлопну трубу з теплоізоляцією 3 в патрубок 1 і далі в платформу для її обігріву. Сферичні шарніри, встановлені між патрубками і приймальною трубою, вихлопною трубою і патрубком забезпечують компенсацію неспіввісності труб при їх монтажі і під час роботи.
Рис. 2.1. Система випуску відпрацьованих газів на самоскиді БілАЗ-75145:
1, 4, 6 - патрубки; 2 - приймальна труба з теплоізоляцією; 3 - вихлопна труба з теплоізоляцією; 5 - шарнір
2.2. Технічне обслуговування системи випуску відпрацьованих газів
Технічне обслуговування систем двигуна заключається в періодичному огляді стану систем, їх кріплення, дозаправці експлуатаційними матеріалами і перевірці роботоспроможності.
Перевірка роботоспроможності сферичних шарнірів системи випуску відпрацьованих газів
Корпус шарніра повинен обертатися на кільцях від натиску руки. У випадку заклинювання корпусу зняти шарнір, розібрати і очистити деталі від нагару і корозії. При необхідності відрегулювати неспівосності труб для виключення максимальних перекосів шарнірів. Цю операцію слід виконувати в кожному випадку зняття і установки двигуна і випускних труб. Експлуатація автомобіля при нероботоспроможних шарнірах може привести до поломки деталей випускної системи.
РОЗДІЛ 3
ОХОРОНА ПРАЦІ НА АВТОТРАНСПОРТІ
3.1. Техніка безпеки при технічному обслуговуванні
та ремонті автотранспорту
При технічному обслуговуванні автосамоскидів водії повинні строго дотримувати правила безпеки, зокрема:
перш ніж знімати з автомобіля колесо, випустити повітря з шини, а перед зняттям заднього колеса випустити повітря з обох здвоєних шин;
при монтажі колеса накачати шину повітрям до тиску 0,1 МПа і переконатися в правильності установки замкового кільця (при підкачці шини забороняється знаходитися проти замочного кільця); накачувати шини повітрям до необхідного тиску тільки після закріплення колеса на маточині;
при обслуговуванні автомобіля з піднятим кузовом кузов необхідно закріпити двома шворнями з подальшою зашплінтовкою (кузови автомобілів БілАЗ-7548 і БілАЗ-7519 закріпити спеціальними штангами); забороняється фіксувати кузов в піднятому положенні одним стопорним шворню або однією штангою;
не демонтувати елементи гальмівних систем, якщо тиск повітря в ресиверах вище атмосферного, спочатку випустити повітря;
не зупиняти двигун при русі автомобіля, тому що насос рульового управління при зупиненому двигуні не працює;
перш ніж знімати з автомобіля циліндр підвіски, випустити газ з обох його порожнин (для повного видалення газу відкрити зарядні клапани не менше трьох разів (з інтервалом 3-5 хв);
при перевірці рівня масла в циліндрі підвіски не можна стояти напроти пробки; контрольну пробку слід вивертати повільно;
перед зарядкою порожнин циліндра підвіски газом необхідно переконатися в справності зарядного пристосування і перевірити маркування балона з газом. Категорично забороняється заряджати циліндри киснем, оскільки це приводить до вибуху!
При необхідності демонтувати циліндр стояночної тормозної системи слід загальмувати автомобіль стояночним гальмом, підкласти під всі колеса черевики-упори, після чого розгальмувати автомобіль (обертаючи гвинт циліндра за годинниковою стрілкою, стиснути повністю пружини в циліндрі), випустити повітря із всіх ресиверів і зняти циліндр. Розбирати циліндр стояночної тормозної системи без спеціального пристосування небезпечно!
Обслуговування і ремонт автомобіля дозволяється проводити тільки при непрацюючому двигуні, включеній стояночній тормозній системі і підкладених під колеса упорах.
Вивертати пробку на розширювальному бачку системи охолодження двигуна слід обережно, оскільки пара в бачку знаходиться під тиском. Таку ж обережність необхідно дотримуватися при вивертанні контрольної пробки маслозбірника циліндра підвіски, не можна стояти напроти пробки.
При заповненні антифризом системи охолоджування не можна користуватися шлангами. У жодному випадку не можна засмоктувати рідину ротом, оскільки можливе отруєння!
При знятті і постановці коліс автомобіля необхідно застосовувати спеціальні підйомно-транспортні засоби і стропальні пристосування або використовувати самохідний колесозйомник на шасі автонавантажувача.
Розбирання і збірку коліс проводять на стендах з електрогідравлічним приводом. Для вивішування осей автомобілів при демонтажі коліс застосовують стаціонарні або пересувні підйомники.
При технічному обслуговуванні автосамоскидів з електричною трансмісією необхідно строго дотримувати додаткові правила безпеки.
Всі операції по технічному обслуговуванню автомобіля, в тому числі огляд електричних машин і апаратів, контактів, колекторів машин, щіткових вузлів і клемників, підтяжку з'єднань проводів можна проводити тільки при непрацюючому двигуні і вимкненому електричному ланцюзі. Всі види налагоджувальних робіт в шафі з силовою апаратурою ведуть при непрацюючому двигуні і відсутності стислого повітря в системі, при загальмованій гальмівній системі стоянки автомобіля.
Забороняється при працюючому двигуні відкривати шафу з силовою апаратурою, кришки мотор-колес, ящик гальмівних опорів. Водій не має права змінювати регульовані параметри блоків управління, вносити зміни до електросхем, застосовувати плавкі вставки, що не калібруються, закорочувати будь-які елементи електросхем. Він винен перед початком роботи при
непрацюючому двигуні візуально перевіряти стан електрообладнання, стежити за тим, щоб при митті автомобіля не попадала вода в шафу управління, мотор-колеса, ящик опорів, щоб не було підтікань масла на колектори електричних машин, стежити за цілісністю ізоляції проводів і силових кабелів.
Знімати кожухи і огорожі агрегатів і вузлів автомобіля дозволяється тільки при непрацюючому двигуні і вимкненому вимикачі акумуляторної батареї. При обслуговуванні приладів електроустаткування на автомобілі необхідно виймати ключ з вимикача «маси». Не можна торкатися руками і металевими предметами корпусу тягового електродвигуна при пробої ізоляції електро-двигуна на корпус.
Забороняється виходити з кабіни автомобіля, якщо перемикач електротрансмісії не встановлений в положення «вимкнено», а також якщо автомобіль загальмований запасною гальмівною системою. Не можна підніматися на автомобіль або сходити з нього при відкинутому капоті.
Розбирати і ремонтувати гальмівні системи дозволяється тільки переконавшись в тому, що тиск в балонах (ресиверах) і гідроакумуляторах не перевищує атмосферного. Демонтаж і монтаж гідроакумуляторів слід проводити тільки при разрядженому газовому відсіку. Тиск в гідроакумуляторах перевіряєтся пристосуванням для вимірювання тиску в циліндрах підвіски; при цьому в гідроакумуляторах не повинно бути масла. При зарядці гідроакумуляторів азотом необхідно дотримувати ті ж правила безпеки, що і при зарядці пневмогідравлічних підвісок.
При обслуговуванні або ремонті кузова і кабіни необхідно застосовувати спеціальні сходові трапи.
При огляді і технічному обслуговуванні автомобіля необхідно перевіряти кріплення і цілісність паливопроводів, маслопроводів, шлангів двигуна і всіх гідравлічних систем, щоб не було порушення герметичності і попадання палива або масла на розжарені поверхні.
При користуванні передпусковим підігрівачем не можна відходити від автомобіля. Водій повинен стежити, щоб підігрівник не замаслювався і паливо не підтікало. При роботі підігрівника потрібно постійно дотримуватися обережності у зв'язку з можливим викидом полум'я. При виникненні пожежі негайно вимкнути
підігрівач і перекрити подачу палива до нього.
При замерзанні конденсату слід відігрівати повітряний балон і вологомасловідділювач ганчірками, змоченими в гарячій воді. Відкритим вогнем користуватися заборонено!
При заправці автомобілів паливом або маслом або перевірці їх рівня в агрегатах палити забороняється. Не можна працювати у верхньому одязі, просоченому маслом або паливом.
На автомобілях, обладнаних дизелями з турбонаддувом, пожежонебезпечні місця шлангів гідромеханічної передачі заключені в чохли, що перешкоджають розбризкуванню масла і забезпечують його відведення в пожежобезпечну зону при розриві шланга. Крім того, на автомобілях встановлені екрани для віддзеркалення струменів масла у разі пошкодження маслопроводів. Слід стежити за станом цих протипожежних елементів, а також за справністю електропроводки і відсутністю підтікання палива або масел.
Всі автомобілі повинні бути укомплектовані справними вогнегасниками. На автомобілі НД1200 «Комацу», обладнаному вогнегасною системою, для приведення в дію цієї системи слід вийняти запобіжний штифт на контейнері пускового азотного патрона (що знаходиться поза кабіною, зліва) і потягнути на себе рукоятку.
Водії самоскидів і особи, що здійснюють підготовку системи пожежогасіння до роботи, а також виконують технічне обслуговування і ремонт системи, повинні керуватися інструкцією з експлуатації системи пожежогасіння, "Правилами пристрою і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", "Правилами технічної безпеки при роботі на електроустановках споживачів з напругою до 1000 В", а також нижченаведеними вказівками:
- забороняється використовувати лінію розчину для гасіння електроустаткування під напругою і розливів палива і масла;
- забороняється включати порошкову лінію, якщо в зоні, що захищається нею, знаходяться люди;
- при попаданні розчину в очі ретельно промити їх водою;
- при заправці системи порошком користуватися індивідуальними засобами захисту верхніх дихальних шляхів;
- газові балони і баки для вогнегасної речовини повинні бути піддані гідравлічним випробуванням один раз в п'ять років.
При монтажі і обслуговуванні газових балонів необхідно дотримувати наступні заходи безпеки:
- не допускаються удари по балону, замочно-пусковій головці і вентилю, а також падіння балонів;
- балони із стислим газом не повинні піддаватися прямому нагріву джерелами тепла;
- після зарядки балона з вентилем встановити на робочий штуцер заглушку;
- на балонах із замочно-пусковою головкою повинна бути постійно встановлена чека, що запобігає відкрити балон при випадковому натисненні на важіль головки;
- вентиль балона, чека балона із замочно-пусковою головкою, редуктори, блок управління і виносний пульт включення повинні бути опломбовані;
- заглушку з робочого штуцера балонів допускається знімати тільки після установки балоні на самоскид безпосередньо перед приєднанням до них рукава;
- умови зберігання і транспортування балонів повинні відповідати вимогам правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.
3.2. Протипожежна безпека
Пожежі на автопідприємствах можуть виникнути з таких причин:
порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;
виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;
використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;
експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів, електронагрівальних приладів;
порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.
До організаційних протипожежних заходів належать:
розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;
організація вивчення цих правил та інструкцій;
визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;
організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.
За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу.
Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:
внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;
вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;
ящики й бочки з піском, водою;
покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові;
ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).
Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.
Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.
На території стоянки автомобілів забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний матеріал.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
