Повітряний кодекс 2009 (стр. 2 )

3. До введення в дію доповнень, змін, призупинення або ануляції вказаних сертифікатів Генральний директор зобов’язаний сповістити власника такого сертифікату про причини запропонованих дій, та повинен надати власнику такого сертифікату можливість відповісти на звинувачення та надати пояснення.

4. Будь-яка особа, чий сертифікат підпадає під дію такого наказу Генерального директора згідно цієї Статті, має право звернутись до судових інстанцій у порядку, встановленому законодавством України, а Повноважний орган цивільної авіації має бути стороною у слуханнях за такою справою.

5. Звернення з апеляцією до суду не може бути причиною відміни наказу Генерального директора, як це передбачено Статтею 14 цього Кодексу. [§ 610]

Стаття 12 Заборони

1. Встановлюється, що дії будь-якої особи є незаконними, якщо така особа:

а) виконує польоти на повітряному судні, у якого відсутній діючий сертифікат льотної придатності, або з порушеннями умов або обмежень чинного сертифікату льотної придатності;

б) виконує обов’язки особи авіаційного персоналу стосовно будь-якого повітряного судна, двигуна, повітряного гвинта, компонента або обладнання, яке використовується або призначене для використання в цивільній авіації, без відповідного свідоцтва або сертифікату особи авіаційного персоналу, що уповноважує таку особу виконувати вказані обов’язки, або з порушеннями умов або обмежень чинного свідоцтва або сертифікату, або в порушення правил, наказів, директив чи розпоряджень, виданих згідно з цим Кодексом;

в) дозволяє виконання обов’язків, пов’язаних з експлуатацією або обслуговуванням повітряного судна особі авіаційного персоналу, яка не володіє відповідним свідоцтвом або сертифікатом особи авіаційного персоналу, що уповноважує таку особу виконувати вказані обов’язки;

г) виконує польоти у якості експлуатанта без діючого сертифіката експлуатанта або з порушеннями умов та обмежень чинного сертифіката експлуатанта;

д) виконує польоти на повітряному судні з порушеннями правил, наказів, директив, розпоряджень або сертифікатів, виданих Повноважним органом цивільної авіації згідно цього Кодексу;

е) є власником сертифікату, виданого учбовому закладу або схваленій організації з ТО, як передбачено у цьому Кодексі, та порушує умови або обмеження такого сертифікату, або порушує правила, накази, директиви або розпорядження, які видані згідно з цим Кодексом та стосуються власника такого сертифікату.

2. На умовах, які Генеральний директор передбачає такими, що відповідають інтересам суспільства, він може звільнити повітряне судно іноземної реєстрації та особу авіаційного персоналу, що його обслуговує, від вимог п. 1 цієї Статті. Звільнення від виконання вимог, що стосуються льотної експлуатації повітряного судна не передбачене.[§ 611]

Стаття 13 Правовий захист державних авіаційних інспекторів

1. Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна державних авіаційних інспекторів і членів їхніх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій у зв'язку з виконанням державними авіаційними інспекторами своїх обов'язків.

2. Державні авіаційні інспектори підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови страхування державних авіаційних інспекторів визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. За образу державного авіаційного інспектора, а також опір, погрозу, насильство та за інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на нього обов'язків, винні особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством України.

4. У разі каліцтва, інвалідності чи іншого ушкодження здоров'я, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, державному авіаційному інспектору виплачується компенсація в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а у разі його загибелі - сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав.

5. Збитки, завдані майну державного авіаційного інспектора або членів його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Стаття 14 Проведення адміністративної (судової) процедури щодо рішень Повноважного органу цивільної авіації

1. Адміністративна (судова) процедура щодо повноважного органу цивільної авіації не може бути розпочата до винесення рішення Повноважним органом цивільної авіації.

2. Апеляція проти рішень, прийнятих Повноважним органом цивільної авіації, проводиться відповідно до чинного законодавства; однак апеляція проти такого рішення не може мати наслідком припинення рішення, проти якого вона подана, якщо таке рішення, на обгрунтовану думку Генерального директора Повноважного органу цивільної авіації, стосується питань безпеки польотів або авіаційної безпеки.

РОЗДІЛ III

ПОВІТРЯНІ СУДНА

Стаття 15 Державний авіаційний реєстр

1. Державний авіаційний реєстр України (далі "Реєстр"), що ведеться відповідним підрозділом Повноважного органу цивільної авіації, є суспільним адміністративним документом, у який заносяться записи про всі необхідні дані всіх цивільних повітряних суден, зареєстрованих в Україні.

2. Забороняється виконувати польоти в повітряному просторі України на цивільному повітряному судні, якщо воно не зареєстроване в Державному реєстрі України або реєстрі іншої держави.

3. Цивільне повітряне судно реєструється в Реєстрі або виключається з Реєстру на підставі офіційного звернення власника або експлуатанта та/або за його згодою тільки за умови, що:

а) Таке повітряне судно не зареєстровано в Реєстрі іншої держави; та

б) власник або експлуатант повітряного судна є громадянином (або постійно проживає) в Україні, або організація має основний бізнес в Україні.

4. повітряне судно, зареєстроване в Реєстрі, здобуває національну приналежність України. Процедура нанесення, розташування та розміри реєстраційних знаків встановлюється Повноважним органом цивільної авіації.

5. Процедура реєстрації повітряних суден, видачі сертифікатів про реєстрацію, використання державних розпізнавальних знаків установлюється відповідними правилами України, що видаються Повноважним органом цивільної авіації.

6. Володіння повітряним судном на правах оренди протягом 6 місяців і більше також підлягає реєстрації в Реєстрі.

7. У випадку застави цивільного повітряного судна відомості про заставу підлягають включенню до Державного реєстру України.

8. Генеральний директор може, у відповідності зі статтею 83 bis Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, за згодою з авіаційною владою іншої держави, взяти на себе певні функції й обов'язки Держави реєстрації стосовно повітряного судна, зареєстрованого в цій державі, якщо це повітряне судно буде експлуатуватися на основі оренди або іншої угоди експлуатантом України. Генеральний директор може укласти подібну угоду із владою іншої держави, з метою передачі цій державі певних функцій й обов'язків Держави реєстрації стосовно повітряного судна, зареєстрованого в Україні. Про кожну таку угоду необхідно негайно повідомити Раду Міжнародної організації цивільної авіації.

Стаття 16 Льотна придатність

1. Власник або експлуатант кожного повітряного судна, зареєстрованого в Україні, може звернутись до Повноважного органу цивільної авіації з заявкою на отримання сертифікату льотної придатності для такого повітряного судна. [§ 603(a)]

2. Якщо Повноважний орган цивільної авіації встановлює відповідність повітряного судна відповідному сертифікату типу та, після інспектування, переконується у тому, що повітряне судно відповідає умовам для безпечної експлуатації, Генеральний директор зобов’язаний видати сертифікат льотної придатності. [§ 603(b)]

3. Повноважний орган цивільної авіації може передбачити в сертифікаті льотної придатності термін його дії, види польотів, для яких може використовуватись повітряне судно, а також інші умови, обмеження та інформацію, яка необхідна для забезпечення безпечної експлуатації повітряного судна. [§ 603(c)]

4. Повноважний орган цивільної авіації встановлює умови, за яких можуть надаватись додаткові схвалення льотної придатності з метою модифікацій. [§ 603(d)]

5. повітряне судно може виконувати польоти в повітряному простоі України тільки за умови, якщо його експлуатант або власник має діючого сертифікат льотної придатності або його еквівалент, виданий відповідним підрозділом Повноважного органу цивільної авіації на таке повітряне судно. Повноважний орган реєструє кожен виданий сертифікат льотної придатності. [§ 603(c)]

6. Для окремих польотів, не пов’язаних з комерційними перевезеннями або авіаційними роботами Генральний директор може надавати дозвіл на виконання польотів із зниженням вимог норм льотної придатності.

7. Повноважний орган цивільної авіації може визнати дійсними сертифікати льотної придатності, які видані або визнані дійсними іншою державою або міжнародною організацією, за умови, що вимоги, відповідно до яких були видані або визнані дійсними ці сертифікати, рівносильні мінімальним стандартам або є більш високими, ніж мінімальні стандарти, які встановлені Міжнародною організацією цивільної авіації та прийняті Україною.

8. Всі повітряні судна, зареєстровані в Реєстрі, підлягають періодичній перевірці щодо підтримки льотної придатності, відповідно до умов, визначених Повноважним органом цивільної авіації. Якщо така перевірка виявить невідповідність таким умовам, Повноважний орган цивільної авіації припиняє дію сертифіката льотної придатності або анулює його.

9. Складові частини й комплектуючі повітряних суден, що визначені правилами, можуть бути використані тільки, якщо Повноважний орган цивільної авіації підтвердив їх відповідність. Продаж або установка на повітряні судна будь-яких складових частин або комплектуючих виробів, які не затверджені Генеральним директором Повноважного органу цивільної авіації, не дозволяється, а будь-яке порушення підлягає штрафу згідно з цим Кодексом та законодавством України.

10. Повноважний орган цивільної авіації приймає рішення стосовно льотної придатності повітряного судна або його складових частин і комплектуючих виробів винятково з метою гарантувати максимально високий рівень безпеки польотів і захисту навколишнього середовища.

Стаття 17 Сертифікація типу цивільного повітряного судна

1. Цивільне повітряне судно нової конструкції (нового типу) повинно бути сертифіковано на відповідність його діючим в Україні нормам льотної придатності і мати сертифікат типу.

2. Сертифікат типу видає відповідний підрозділ Повноважного органу цивільної авіації.

3. Власником сертифіката типу є розробник повітряного судна.

4. У разі зміни затвердженої конструкції типу (типової конструкції) повітряного судна або зміни його експлуатаційно-технічної документації, які впливають на льотну придатність, цей тип повітряного судна повинен пройти додаткову сертифікацію і одержати доповнення до сертифіката типу.

5. Сертифікація цивільних повітряних суден, а також контроль за їх відповідністю нормам льотної придатності здійснюється згідно правил сертифікації цивільних повітряних суден України.

6. Сертифікат типу може бути анульовано або його дію може бути тимчасово припинено Повноважним органом цивільної авіації у разі виявлення недоліків, які загрожують безпеці польотів.

Стаття 18 Сертифікація екземпляра цивільного повітряного судна

1. Кожний виготовлений в Україні екземпляр цивільного повітряного судна повинен бути сертифікований на відповідність його конструкції, характеристик та експлуатаційно-технічної документації вимогам, передбаченим правилами сертифікації цивільних повітряних суден України.

2. Після реєстрації повітряного судна в державному реєстрі цивільних повітряних суден України власник такого судна повинен отримати в державному органі з питань сертифікації і реєстрації відповідне посвідчення (сертифікат) про придатність його до виконання польотів як бортовий документ.

3. Повноважний орган цивільної авіації може делегувати право на видачу та продовження терміну дії посвідчення про придатність екземпляра повітряного судна до польотів іншим державним та відомчим органам у порядку, передбаченому правилами сертифікації.

Стаття 19 Обладнання зв'язку, фотоапаратура та високочутлива дистанційна апаратура

1. Всі радіотехнічні засоби зв'язку можуть бути встановлені на борту повітряного судна та експлуатуватися членом льотного екіпажу, якщо на це є відповідна ліцензія Повноважного органу цивільної авіації Держави реєстрації повітряного судна. Створення будь-яких перешкод у зв'язку із повітряним судном, роботі служб обслуговування повітряного руху або систем радіонавігації та спостереження підлягає покаранню відповідно до цього Кодексу та законодавства України.

2. Вся апаратура для аерофотознімання й високочутлива дистанційна апаратура може бути встановлена на борту повітряного судна та експлуатуватися в повітряному просторі України тільки з дозволу Повноважного органу цивільної авіації й відповідно до умов такого дозволу.

РОЗДІЛ IV

АВІАЦІЙНИЙ ПЕРСОНАЛ

Стаття 20 Авіаційний персонал

1. Особа, яка належить до авіаційного персоналу повинна бути сертифікована на відповідність її кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою, що діють в Україні, сертифікована на відповідність стану її здоров’я вимогам, встановленим для відповідних спеціалістів авіаційного персоналу, та мати належним чином оформлене свідоцтво.

2. Правила та порядок сертифікації авіаційного персоналу встановлюються Повноважним органом цивільної авіації.

3. Підготовка авіаційного персоналу здійснюється в учбових закладах, які мають сертифікат, виданий Повноважним органом цивільної авіації.

4. Особа авіаційного персоналу цивільної авіації при здійсненні професійної діяльності повинна мати при собі відповідне свідоцтво, або визнання свідоцтва, виданого іншою державою, як передбачено п. 3 Статті 24.

Стаття 21 Склад екіпажу повітряного судна

1. Екіпаж повітряного судна складається з командира, інших осіб льотного та кабінного екіпажу.

2. Всі члени екіпажу належать до льотного складу.

3. Мінімальний склад льотного екіпажу встановлюється керівництвом з льотної експлуатації певного типу повітряного судна.

4. Польоти цивільних повітряних суден при неповному мінімальному складі екіпажу забороняються.

5. При виконанні завдання на політ кожний член екіпажу має право відмовитися від його виконання, якщо, на його думку, є аргументоване побоювання за благополучне завершення польоту.

Стаття 22 Командир повітряного судна

1. Командиром повітряного судна є пілот, що призначається експлуатантом або власником повітряного судна для виконання обов'язків командира і несе відповідальність за безпечне виконання польоту і тих функцій та обов'язків, які описані у відповідних правилах або міжнародних угодах.

2. У випадку, коли до складу екіпажу входять два чи більше пілотів, експлуатант або власник зобов’язаний призначити тільки одного з них для виконання обов’язків командира повітряного судна.

Стаття 23 Права командира повітряного судна

У процесі своєї професійної діяльності командир цивільного повітряного судна має право:

1. приймати остаточне рішення провиліт, політ і посадку повітряного судна, зливання в польоті пального, скидання багажу, вантажу і пошти, зміну плану і режиму польоту, про припинення польоту і посадку повітряного судна на запасному аеродромі чи вимушену посадку поза аеродромом, забезпечення безпеки, збереження повітряного судна і врятування життя людей;

2. віддавати в межах своєї компетенції будь-якій особі, яка перебуває на борту повітряного судна, розпорядження і команди, які підлягають беззаперечному виконанню;

3. вживати всіх необхідних заходів, у тому числі і примусових, до осіб, які своїми діями створюють загрозу безпеці польоту і не підкоряються його розпорядженням;

4. здійснювати особистий контроль на авіаційну безпеку пасажирів у польоті в разі загрози безпеці повітряного судна, а також людям, які на ньому перебувають;

5. змінювати маршрут польоту, здійснювати переліт державного кордону і (або) виконувати посадку повітряного судна на аеродромі, не передбаченому завданням на політ, у випадках виникнення загрози для життя і здоров'я пасажирів та членів екіпажу, пов'язаних з актами незаконного втручання в діяльність авіації;

6. бути довіреною особою експлуатанта або власника повітряного судна, укладати від його імені договори і угоди в інтересах виконання завдання на політ, забезпечення безпеки польоту, збереження повітряного судна, здоров'я і життя пасажирів;

7. усувати від виконання завдання на політ будь-якого члена екіпажу повітряного судна, рівень підготовки якого не відповідає завданню на політ, а дії загрожують безпеці польоту, і вимагати його заміни;

8. в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, для врятування їх життя відступати від правил і вимог нормативних документів, що регламентують безпеку польоту;

9. контролювати рівень професійних знань, вміння і навиків льотного та кабінного екіпажу, а також якість роботи кабінного екіпажу;

10. перевіряти свідоцтва (сертифікати) членів екіпажу, а також наявність в них необхідних записів і позначок.

Стаття 24 Видача свідоцтв

1. Видача свідоцтв та визнання діючими свідоцтв авіаційного персоналу здійснюється відповідно до правил, встановлених Генеральним директором Повноважного органу цивільної авіації та згідно з міжнародними стандартами, прийнятими Міжнародною організацією цивільної авіації і визнаними Україною.

2. Медична сертифікація авіаційного персоналу проводиться згідно правил, встановлених Повноважним органом цивільної авіації. Перелік авіаційних фахівців, що підлягають обов’язковій медичній сертифікації, встановлюється Повноважним органом цивільної авіації.

3. Свідоцтво особи авіаційного персоналу, видане іншою державою, може бути визнане в Україні за умов, що це свідоцтво відповідає міжнародним авіаційним стандартам та авіаційним правилам України. Визнання свідоцтва авіаційного персоналу, виданого іншою державою здійснюється згідно правил, які встановлюються Повноважним органом цивільної авіації.

4. Власник свідоцтва зобов’язаний відмовитись від виконання своїх обов'язків, якщо він відчуває, що його фізичні або розумові здатності знижені внаслідок хвороби, травми, втоми або з іншої причини.

5. Виконання обов'язків, пов'язаних з виконанням або обслуговуванням польотів, під впливом дії психоактивних речовин, таких як алкоголь, наркотики або інших психостимулюючих речовин, заборонено, а порушення підлягає покаранню відповідно до цього Кодексу та законодавства України.

6. Власник свідоцтва авіаційного персоналу зобов’язаний дотримуватись повноважень та обмежень такого свідоцтва, вимог цього Кодексу, а також законів, правил та настанов, які видані згідно з цим Кодексом та стосуються його завдань. [§ 608(с)]

РОЗДІЛ V

АЕРОДРОМИ Й АЕРОПОРТИ

Стаття 25 Аеродроми України

1. Аеродроми в Україні поділяються на:

а) цивільні аеродроми;

б) державні (військові) аеродроми;

в) аеродроми спільного використання.

2. Порядок використання аеродромів спільного використання цивільними та державними, та/або експериментальними повітряними суднами визначається в спеціальній постанові Кабінету Міністрів України.

3. Порядок використання міжнародних аеродромів та аеропортів визначається Генеральним директором Повноважного органу цивільної авіації.

4. Аеродроми здійснюють свою діяльність на рівноправній основі відносно різних експлуатантів; однак, пріоритет віддається виконанню міжнародних регулярних польотів, спеціальних польотів з пошуку та рятуванню та медичних польотів.

Стаття 26 Сертифікація аеродромів, їх функції та власті

1. Кожен аеродром на території України, відкритий для виконання польотів цивільних повітряних суден, повинен бути сертифікований Повноважним органом цивільної авіації на відповідність вимогам експлуатації та безпеки згідно стандартів, встановлених Повноважним органом цивільної авіації та законодавством України.

2. Повноважний орган цивільної авіації веде Державний реєстр всіх цивільних аеродромів та посадкових майданчиків в Україні.

3. Повноважний орган цивільної авіації має право обмежити або тимчасово призупинити роботу аер або анулювати його Сертифікат, якщо він встановить, що аеродром не відповідає необхідним нормам експлуатації й безпеки.

4. Експлуатант аеропорту здійснює всі необхідні функції по забезпеченню безпечної посадки й зльоту повітряних суден, захисту й обслуговування повітряних суден, порядку й безпеки на аеродромі й наявності засобів захисту від подій/пожеж, служби швидкої допомоги й інших служб охорони здоров'я, а також по забезпеченню захисту від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

5. Аеродром може експлуатуватися організацією або фізичною особою - громадянином України або корпоративною організацією, що має основний бізнес на території України.

6. Всі повітряні судна, що виконують міжнародні польоти на або з території України виконують зліт і посадку на міжнародному аеродромі або аеродромі, відкритому для міжнародних повітряних перевезень, де здійснюється прикордонний, медичний, імміграційний, митний й інший контроль.

7. Іноземні повітряні судна можуть використувати аеродромом, що не відкритий для міжнародних повітряних перевезень, тільки зі спеціального дозволу Повноважного органу цивільної авіації або в аварійній ситуації.

Стаття 27 Будівництво аеропортів і відвід ділянки землі

Здійснення будівництва й реконструкції аеропортів підлягає затвердженню Повноважним органом цивільної авіації разом з іншими органами Кабінету Міністрів, відповідно до чинних законів і встановлених стандартів і правил.

Стаття 28 Розміщення й маркування об'єктів у зоні аеропорту

1. Зведення або реконструкція в зоні аеродрому будинків, споруд, комунікацій, високовольтних силових ліній, радіотехнічних та інших об'єктів, які можуть створювати загрозу безпечної експлуатації повітряних суден або викликати перешкоди в роботі радіотехнічних засобів аеропорту, підлягає затвердженню з боку Повноважного органу цивільної авіації. Особи, які порушують встановлені правила, здійснюють за свій рахунок і за рахунок своїх ресурсів знос, пересування або необхідні зміни об'єктів на вимогу Повноважного органу цивільної авіації.

2. Власники будинків і споруд, що перебувають у безпосередній близькості від аеропорту, як визначено Повноважним органом цивільної авіації, зобов'язані розміщати й утримувати на свої кошти встановлені денні й нічні маркіровочні знаки.

Стаття 29 Збори з користувачів

1. Власники й експлуатанти повітряних суден зобов'язані сплачувати експлуатантові аеропорту, провайдерам ОПР, метеорологічним та іншим службам, спільно або окремо, збори з користувачів за аеронавігаційні засоби й обслуговування. Розмір таких зборів підлягає затвердженню Повноважним органом цивільної авіації, рівноправно діє для різних користувачів і відповідає міжнародним стандартам, прийнятим Україною. Повітряні судна, які беруть участь у виконанні пошуково-рятувальних робіт, наданні гуманітарної допомоги у випадку природного лиха або надзвичайного стану, а також повітряні судна, що терплять лихо, звільняються від аэропортовых та інших зборів з користувачів, за винятком випадків, коли Повноважний орган цивільної авіації приймає інше рішення.

2. Експлуатант аеропорту або його представник має право затримати виліт будь-якого повітряного судна доти, поки експлуатант повітряного судна не сплатить відповідні аеропортові збори й оплатить інші несплачені рахунки за надане обслуговування, або не представить відповідні гарантії, прийнятні для експлуатанта аеропорту, за винятком випадків звільнення від зборів, згаданих у параграфі 1 цієї Статті.

3. Умови використання цивільних аеропортів для потреб державних повітряних суден визначаються Правилами, які встановлює Повноважний орган цивільної авіації. Використання військових аеродромів для потреб цивільних повітряних суден здійснюється відповідно до правил, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 30 Охорона навколишнього природного середовища

При розвідуванні, будівництві, реконструкції, ремонті та експлуатації аеродрому підрядчик та експлуатант зобов'язані виконувати діючі в Україні норми, правила і процедури щодо охорони навколишнього природного середовища.

РОЗДІЛ VI

АВІАЦІЙНІ УЧБОВІ ЗАКЛАДИ

Стаття 31 Порядок підготовки та перепідготовки авіаційного персоналу

Особи авіаційного персоналу проходят підготовку та перепідготовку з метою отримання свідоцтв, кваліфікацйних відміток чи інших видів допусків, які передбачені авіаційними правилами, з отриманням відповідного свідоцтва чи сертифіката у відповідних авіаційних учбових закладах, які мають сертифікат Повноважного органу цивільної авіації.

Стаття 32 Сертифікація авіаційних учбових закладів

1. Учбові заклади, які проводять навчання та підготовку авіаційного персоналу, повинні мати відповідний сертифікат Повноважного органа цивільної авіації, а інструктори мати свідоцтво пілота-інструктора відповідно до правил, що встановлюються Повноважним органом цивільної авіації.

2. Правила сертифікації авіаційних учбових закладів встановлюються Повноважним орагном цивільної авіації.

3. Літаки, що використовуються учбовими закладами для учбово-тренувальних польотів, повинні бути схвалені з цією метою Повноважним органом цивільної авіації, мати подвійне керування та сертифікат льотної придатності, виданий або визнаний Повноважним органом цивільної авіації.

РОЗДІЛ VII

ПОЛЬОТИ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

Стаття 33 Безпека польотів

Будь-які польоти цивільних повітряних суден повинні виконуватися таким чином, щоб гарантувати безпеку повітряних суден, його пасажирів та екіпажу, безпеку інших повітряних суден, а також осіб і майна на землі.

Стаття 34 Правила польотів

1. Виконання польотів повітряних суден у повітряному просторі України регламентується Правилами польотів у повітряному просторі України, які поширюються на всіх користувачів повітряного простору України, та встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок організації та виконання польотів цивільних повітряних суден встановлюється Повноважним органом цивільної авіації.

3. В разі виникнення в польоті екстремальної ситуації, що створює загрозу для життя людей, командир повітряного судна може відступити від встановлених правил польоту як це передбачено п. 8 Статті 23 цього Кодексу. Командир зобов’язаний сповістити про прийняте рішення відповідний орган обслуговування повітряного руху невідкладно, а якщо це неможливо - як тільки дозволять обставини.

Стаття 35 Сертифікат комерційного експлуатанта

1. Жодному повітряному судну, зареєстрованому в Україні або експлуатованому на основі оренди або іншої угоди експлуатантом, що має основний бізнес на території України, не дозволяється виконувати польоти доти, поки його експлуатант не одержить від Повноважного органа цивільної авіації Сертифікат експлуатанта. Іноземні експлуатанти повинні мати Сертифікат експлуатанта, виданий відповідним уповноваженим органом іноземної держави.

2. Кожен експлуатант повітряного судна зобов'язаний мати й підтримувати відповідний страховий поліс, що передбачає його відповідальність за будь-яку шкоду, що може бути заподіяна при здійсненні повітряних перевезень.

3. До того, як видати Сертифікат експлуатанта, Повноважний орган цивільної авіації переконується, що кандидат на отримання такого сертифікату є компетентним, та:

а) має керівний персонал необхідної кваліфікації;

б) укомплектований необхідним обладнання;

в) забезпечує відповідне страхування відповідальності;

г) створив відповідну організаційну структуру

д) забезпечив набір персоналу відповідної кваліфікації

е) здійснює підготовку персоналу, технічне обслуговування повітряних суден та необхідного обладнання та вживає інших заходів для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації повітряних суден зазначених типів для запланованих видів польотів

4. Експлуатант зобов'язаний відповідати всім умовам і положенням, які додаються до Сертифіката експлуатанта.

5. Кожен власник Сертифіката експлуатанта зобов'язаний забезпечувати виконання всіх польотів в інтересах суспільства та відповідно до цього Кодексу, чинних правил, наказів, директив та розпоряджень.

6. Експлуатація комерційного повітряного судна без чинного Сертифіката експлуатанта або з порушенням зазначених у ньому вимог, умов або обмежень забороняється, а порушення підлягає покаранню відповідно до цього Кодексу.

Стаття 36 Сертифікат приватного експлуатанта