Повітряний кодекс 2009 (стр. 1 )

УКРАЇНА

ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС 2009

Вводиться в дію постановою ВР № ___ від _____ 2009 року

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 Сфера застосування

1. Даний Кодекс регулює всі види діяльності цивільної авіації, функції й обов'язки Повноважного органу цивільної авіації, процедури експлуатації повітряних суден, використання повітряного простору й забезпечення аеронавігаційного обслуговування в Україні. Метою цього Кодексу є задоволення потреб населення України й міжнародного співтовариства у сфері забезпечення безпечних, регулярних та ефективних повітряних перевезень і послуг.

2. Якщо міжнародною угодою в галузі міжнародного повітряного права, учасницею якої є Україна, встановлюються інші авіаційні правила, ніж ті, що передбачені її законодавством, то застосовуються норми міжнародної угоди. Зміни та доповнення стандартів Міжнародної організації цивільної авіації або правил міжнародних авіаційних організацій, членом яких є Україна, набувають чинності після їх затвердження Повноважним органом цивільної авіації.

3. Даний Кодекс застосовується до всіх цивільних повітряних суден на території України, а також до всіх цивільних повітряних суден, зареєстрованих в Україні, де б вони не перебували, якщо інше не передбачено міжнародною угодою, що діє в Україні, або відповідним законом іншої країни. Даний Кодекс не застосовується до державних повітряних суден.

4. Кабінет Міністрів України затверджує відповідні правила, які регулюють координацію виконання польотів цивільних і державних повітряних суден з метою забезпечення безпечної аеронавігації.

5. Даний кодекс інтерпретується і застосовується для захисту суверенітету, безпеки й економічних інтересів України у рамках взаємовигідного міжнародного співробітництва з метою забезпечення безпечної, упорядкованої та рентабельної аеронавігації та повітряних перевезень.

Стаття 2 Cуверенітет

Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України. Повітряним простором України є частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, в тому числі над її територіальними водами (територіальним морем).

Стаття 3 Термінологія

Всі технічні терміни й визначення, які використовуються в цьому Кодексі і правилах, виданих на його підставі, тлумачаться відповідно до їх звичайного міжнародного використання й відповідно до визначень, що містятьтся в стандартах Міжнародної організації цивільної авіації, прийнятих Україною. У Кодексі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

1. авіаційна діяльність - діяльність фізичних та юридичних осіб, яка спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден;

2. авіаційна безпека — комплекс заходів, а також людських та матеріальних ресурсів, призначених для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність;

3. авіаційні власті - спеціально уповноважений орган відповідної держави, який здійснює державне регулювання діяльності авіації;

4. авіаційний персонал – особи, які мають спеціальну підготовку за професійною ознакою і відповідне свідоцтво та здійснюють льотну експлуатацію, технічне обслуговування повітряних суден, організацію повітряного руху та використання повітряного простору.

5. авіаційна подія – подія, пов’язана з використанням повітряного судна, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили повітряне судно, і в ході якої: будь-яка особа отримала тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або повітряне судно одержує серйозні ушкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів. Авіаційні події поділяються на катастрофи, серйозні інциденти та інциденти;

6. авіаційні роботи – виконання польотів, в яких повітряне судно використовується для забезпечення спеціальних видів обслуговування в таких галузях як сільське господарство, будівництво, аерофотозйомка, топографічна зйомка, спостереження та патрулювання, пошук та рятування, повітряна реклама і таке інше

7. авіація загального призначення – авіація, яка виконує польоти з метою іншою, ніж комерційна авіація або виконання авіаційних робіт;

8. аеродром — ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для відправлення, прибуття, руху, стоянки та обслуговування повітряних суден;

9. аеродром спільного базування – аеродром, на якому спільно базуються цивільні повітряні судна, державні повітряні судна та/або повітряні судна експериментальної авіації;

10. аеродром спільного використання – аеродром державної авіації, на якому виконуються зліт, посадка, рух та стоянка цивільних повітряних суден, що виконуть польоти за розкладом і не мають права базуватись на такому аеродромі;

11. аеронавігаційне обслуговування – обслуговування, що здійснюється відповідними службами на всіх етапах польоту повітряних суден, в тому числі обслуговуввання повітряного руху, організація авіаційного електрозв’язку, метеорологічне забезпечення авіації, пошук і рятування, а також надання аеронавігаційної інформації;

12. аеропорт — комплекс споруд, призначений для прийняття і відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, та який має для цього необхідне обладнання і персонал та включає в себе аеродром, аеровокзал та інші споруди;

13. безпека польотів — комплексна характеристика авіації, яка визначає здатність авіаційної системи виконувати польоти без авіаційних подій;

14. визнання – письмове підтвердження прийняття сертифікату авіаційних властей іншої держави, функції видачі якого покладаються на Повноважний орган цивільної авіації згідно цього Кодексу;

15. використання повітряного простору - проведення відповідного виду діяльності, пов’язаної з польотами цивільних та державних повітряних суден, дії, пов’язані з переміщенням (знаходженням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі, вибухові роботи, пуски ракет, усі види стрільб у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів;

16. виробник – будь-яка юридична чи фізична особа, що здійснює виробництво авіаційної техніки і несе відповідальність за забезпечення відповідності кожного виготовленого екземпляра авіаційної техніки схваленій типовій конструкції, і сертифікована відповідно до авіаційних правил України;

17. держава – у контексті цього Кодексу мається на увазі держава, що підписала Чіказьку Конвенцію про Міжнародну цивільну авіацію

18. державний авіаційний інспектор – особа, яка має відповідну освіту та досвід, пройшла спеціальну підготовку, та уповноважена державою проводити інспектування в галузі цивільної авіації;

19. державний аеродром – аеродром, що призначений для використання повітряними суднами державної авіації;

20. державне повітряне судно – повітряне судно, яке використовується на військовій, митній, прикордонній та міліцейській службах і зареєстровано у реєстрі державних повітряних суден. До державних повітряних суден належать також повітряні судна, що використовуються для перевезення вищих посадових осіб України, а також глав держав та урядів зарубіжних країн;

21. екіпаж повітряного судна - це особи авіаційного персоналу, яким у встановленому порядку доручено виконання певних обов'язків з керування і обслуговування повітряного судна при виконанні польотів

22. експериментальне повітряне судно –повітряне судно, яке призначене для проведення випробувань, дослідно-конструкторських і науково-дослідних робіт. Експериментальне повітряне судно до реєстрів не заноситься;

23. експлуант – фізична або юридична особа, що експлуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в авіаційній галузі з метою комерційних авіаційних перевезень або авіаційних робіт.

24. інцидент – будь-яка подія, пов’язана з використанням повітряного судна, яка впливає чи могла вплинути на безпеку польотів;

25. контрольований повітряний простір – частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху організацією повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору;

26. комерційна авіація – авіація, яка виконує польоти з метою транспортування пасажирів, вантажу або пошти за плату або за наймом;

27. компоненти та обладнання – будь-який прилад, устаткування, механізм, частина, агрегат, складова частина або допоміжний пристрій, включаючи апаратуру зв’язку, що використовується або призначена для використання при екслуатації повітряного судна або управління повітряним судном, і встановлена або приєднана до повітряного судна. До компонентів та обладнання відносяться частини планеру повітряного судна, двигуна або повітряного гвинта;

28. міжнародний аеропорт – аеропорт, призначений для прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні польоти, в якому здійснюється митний, прикордонний, санітарний та інші види контролю, передбачені законодавством;

29. міжнародний повітряний простір – повітряний простір над відкритим морем;

30. небезпечний вантаж – предмети або субстанції, що можуть представляти небезпеку для здоров’я людей, безпеки польотів або майна при їх перевезенні повітряним транспортом;

31. неконтрольований повітряний простір – частина повітряного простору, у межах якого забезпечується тільки польотно-інформаційне та аврійне обслуговування у встановленому порядку. В неконтрольованому повітряному просторі польоти повітряних суден виконуються без надання заявок на політ;

32. об`єкти авіаційної діяльності – повітряні судна, їх компоненти та обладнання, інша авіаційна техніка, інженерно-технічні споруди, рухоме та нерухоме майно, що використовуються для забезпечення авіаційної діяльності;

33. обслуговування повітряного руху – загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху;

34. організація з технічного обслуговування – будь-яка юридична чи фізична особа, яка здійснює технічне обслуговування авіаційної техніки та сертифікована відповідно до вимог авіаційних правил;

35. повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;

36. посадковий майданчик – ділянка земної чи водної поверхні, або підняті над земної чи водною поверхнею конструкції, які забезпечують зліт, посадку, рух та стоянку повітряних суден;

37. приаеродромна територія – прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об’єктів та перешкод, яка обмежена встановленими розмірами та над якою здійснюється маневрування повітряних суден;

38. провайдер аеронавігаційних послуг – організація, яка надає послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряного руху;

39. розробник – будь-яка юридична чи фізична особа, що здійснює розроблення авіаційної техніки або зміни схваленої типової конструкції та несе відповідальність за конструкцію типу авіаційної техніки і сертифікована відповідно до авіаційних правил України;

40. свідоцтво авіаційного персоналу – документ, який підтверджує відповідність особи авіаційного персоналу кваліфікаційним вимогам і є дозволом на виконання певних повноважень;

41. сертифікат комерційного експлуатанта – дозвіл, який видається Повноважним органом цивільної авіації експлуатанту – юридичній особі на виконання вказаних видів транспортних повітряних перевезень або авіаційних робіт;

42. сертифікат приватного експлуатанта - дозвіл, який видаеться Повноважним органом цивільної авіації експлуатанту – фізичній особі на виконання вказаних видів транспортних повітряних перевезень або авіаційних робіт;

43. сертифікація – процедура підтвердження того, що суб’єкт або об’єкт авіаційної діяльності відповідає вимогам авіаційних правил України, що застосовуються, з виданням відповідного сертифіката (схвального листа), або свідоцтва, що засвідчує таку відповідність;

44. суб`єкт авіаційної діяльності – юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, відомчої та національної належності, які здійснюють діяльність у галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України;

45. цивільне повітряне судно – повітряне судно, яке зареєстровано у державному реєстрі цивільних повітряних суден. Під терміном «повітряне судно» при використанні в цьому Кодексі або в законодавчих актах, виданих згідно цього Кодексу, мається на увазі тільки цивільне повітряне судно

46. член кабінного екіпажу – член екіпажу повітряного судна, який має відповідне свідоцтво, але не належить до льотного екіпажу, та виконує в інтересах безпеки пасажирів обов’язки, передбачені експлуатантом або командиром повітряного судна;

47. член льотного екіпажу – член екіпажу повітряного судна, який має відповідне свідоцтво та виконує певні обов’язки по керуванню повітряним судном впродовж службового польотного часу.

РОЗДІЛ II

ПОВНОВАЖНИЙ ОРГАН ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ

Стаття 4 Утворення та юрисдикція Повноважного органу цивільної авіації

1. Повноважний орган цивільної авіації України засновується як спеціалізований, автономний, адміністративний центральний орган виконавчої влади України. Повноважний орган цивільної авіації відповідає за виконання цього Кодексу та законодавства України і міжнародних угод, що стосуються сфери цивільної авіації.

2. У рамках цього Кодексу та інших відповідних законів або міжнародних угод Повноважний орган цивільної авіації має юрисдикцію приймати адміністративні рішення та застосовувати правила, керівництва, інструкції, стандарти та інші нормативні акти до інших організацій, фізичних та юридичних осіб, що мають відношення до діяльності цивільної авіації.

3. Повноважний орган цивільної авіації очолює Генеральний директор.

Стаття 5 Генеральний директор Повноважного органу цивільної авіації

1. Генеральний директор Повноважного органу цивільної авіації призначається на термін не менше 3 (трьох) років Прем'єр-міністром України за пропозицією віце-Прем'єр-міністра, що відає діяльністю транспорту, який визначає умови служби Генерального директора. Генеральний директор може бути відкликаний на законній підставі Прем'єр-міністром.

2. Генеральний директор наділений всіма повноваженнями щодо впровадження вимог цього Кодексу. [§ 401(a)]

3. Генеральний директор зобов’язаний публікувати авіаційні правила, накази, директиви, розпорядження та інші відповідні матеріали у вигляді, зручному для розповсюдження та використання у суспільстві. [§ 401(b)]

а) Генеральний директор відповідає перед Кабінетом Міністрів України за виконання функцій Повноважного органу цивільної авіації та за ефективне виконання обов'язків, покладених на нього цим Кодексом. При реалізації своїх повноважень та виконання обов’язків згідно цього Кодексу Генеральний директор повинен серед іншого керуватись наступними пріоритетами, що являють собою публічні інтереси:

- Розповсюдження, заохочення та розвиток безпеки в цивільній авіації;

- Регулювання цивільної авіації таким чином, щоб безпека мала найвищі пріоритети. [§ 202]

б) Кваліфікація Генерального директора. Генеральний директор призначається з урахуванням здатності до ефективної реалізації повноважень та виконання обов’язків згідно цього Кодексу. Генеральний директор має визнану кваліфікацію та досвід керування в галузі цивільної авіації і не може бути зайнятий на іншій роботі або займатися іншою діяльністю, а також не може мати фінансову зацікавленість у будь-якій діяльності, що пов'язана з авіацією. [§ 203]

в) Генеральний директор може призначати й наймати на роботу, керуючись винятково міркуваннями кваліфікації й компетентності, інших посадових осіб Повноважного органу цивільної авіації, представників, службовців, консультантів або експертів, у разі потреби, та визначає їхні повноваження й обов'язки, а також умови служби. Такі особи не можуть мати фінансову зацікавленість у діяльності, що пов'язана з авіацією.

г) Генеральний директор має право, при наявності бюджетних асигнувань і відповідних законів України, укладати контракти або домовлятися про надання послуг фізичними особами, приватними та громадськими організаціями або органами влади з метою здійснення своїх обов'язків відповідно до цього Кодексу.

Стаття 6 Фінансування повноважного органу цивільної авіації

Повноважний орган цивільної авіації фінансується:

1. зі спеціального фонду фінінсування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (надалі – спеціальний фонд), визначеного відповідною постановою Кабінету Міністрів;

2. Повноважний орган цивільної авіації справляє збори з фізичних та юридичних осіб за адміністративну та іншу діяльність, за здійснення постійного нагляду за безпекою польотів та інші види діяльності, пов'язані з функціями, наданими Повноважному органу цивільної авіації. Повноважний орган цивільної авіації відповідно до встановлених правил визначає розмір таких зборів. Частина зборів з користувачів, згаданих у Статті 29, для аеропортів, аеронавігаційного обслуговування на маршруті та інших послуг для аеронавігації й забезпечення повітряного транспорту, перераховуються постачальниками цих послуг до спеціального фонду Повноважного органу цивільної авіації згідно порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3. Генеральний директор має право розпояджатися коштами спеціального фонду Повноважного органу цивільної авіації.

Стаття 7 Повноваження та обов'язки Повноважного органу цивільної авіації

1. Повноважний орган цивільної авіації має наступні повноваження та обов'язки:

а) розробка й подання на схвалення Кабінету Міністрів України державної політики стосовно безпеки і ефективності цивільної авіації та використання повітряного простору;

б) підготовка й виконання, при узгодженні з Міністерством закордонних справ, міжнародних авіаційних угод;

в) представлення України, за узгодженням з Міністерством закордонних справ, у міжнародних організаціях і на нарадах з питань діяльності цивільної авіації;

г) створення та організація роботи відповідних підрозділів в структурі Повноважного органу цивільної авіації, відповідальних за експлуатацію повітряних суден, ліцензування авіаційного персоналу, сертифікацію авіаційних учбових закладів, льотної придатності повітряних суден, сертифікацію аеропортів, служб аеронавігації та використання повітряного простору та інших технічних служб з метою нагляду за діяльністю суб’єктів авіаційної діяльності для забезпечення ними безпеки цивільної авіації;

д) регулювання процедур, видача дозволів і встановлення заборон й обмежень на використання повітряного простору України;

е) здійснення координації, разом з Міністерством Оборони, Міністерством Внутрішніх Справ та іншими відповідними органами влади, цивільних і державних повітряних перевезень;

ж) узгодження заходів по захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність;

з) розробка, публікація і модернізація авіаційних правил та стандартів експлуатації відповідно до цього Кодексу;

и) імплементація стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО);

к) здійснення постійного нагляду за діяльністю всіх експлуатантів, організацій і підприємств цивільної авіації на предмет їх відповідності цьому Кодексу та стандартам і правилам експлуатації, виданим відповідно до нього, а також їх відповідності угодам з іншими державами;

л) інспектування повітряних суден і членів екіпажів інших держав, що виконують польоти на території України;

м) ведення Реєстру цивільних повітряних суден, аеродромів, аеропортів та посадкових майданчиків України;

н) визначення необхідності та доцільності пропонованих комерційних повітряних перевезень і послуг;

о) видача сертифікатів, ліцензій і дозволів на види діяльності цивільної авіації, передбачені Статтею 8 цього Кодексу, або визнання та/або сертифікація закордонних об’єктів та суб’єктів авіаційної діяльності;

п) видача й затвердження сертифікатів льотної придатності повітряних суден і сертифікація аеронавігаційних засобів та іншого авіаційного обладнання;

р) видача та затвердження ліцензій авіаційному персоналу, авіадиспетчерам та технічному персоналу;

с) проведення розслідування авіаційних подій та інцидентів на території України і участь у проведенні таких розслідувань в інших державах, якщо такі розслідування стосуються повітряних суден, зареєстрованих в Україні або таких, що експлуатуються українським експлуатантом;

т) збір і оцінка статистичних та інших даних, які надаються експлуатантами відповідно до чинних законів та правил;

у) видача дозволів на надання всіх видів комерційних перевезень і послуг і формулювання вимог до здійснення таких перевезень і послуг, необхідних для забезпечення безпеки польотів;

ф) визначення технічних, фінансових та інших можливостей експлуатанта, необхідних для здійснення пропонованих повітряних перевезень і послуг;

х) заборона, скасування, тимчасове припинення або зміна, відповідно до процедур, встановлених Статтею 11 цього Кодексу, сертифікатів, ліцензій або будь-яких видів польотів і діяльності цивільної авіації, якщо вони являють загрозу безпеці польотів або не відповідають встановленим міжнародним стандартам і правилам;

ц) застосування адміністративних та штрафних санкцій, передбачених Розділом ХІ цього Кодексу;

ч) здійснення заходів щодо зменшеня шкідливого впливу авіаційної діяльності на навколишнє природне середовище та контроль за їх виконанням;

ш) здійснення інших повноважень і функцій, що входять в сферу регулювання діяльності цивільної авіації, періодично, за розпорядженням Кабінету Міністрів.

2. Генеральний директор Повноважного органу цивільної авіації може передавати фізичним або юридичним особам, або міжнародному органу, у рамках встановленої компетенції, повноваження по:

а) нагляду за виконанням авіаційного законодавства України;

б) нагляду за льотною придатністю повітряних суден;

в) нагляду за льотною експлуатацією;

г) нагляду за кваліфікацією авіаційного персоналу;

д) нагляду за дотриманням стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації;

е) розслідуванню авіаційних подій та інцидентів.

3. Передача повноважень встановлює сферу та спосіб здійснення функцій такою особою, а будь-які висновки підлягають затвердженню Генеральним директором Повноважного органу цивільної авіації. Генеральний директор зовбов’язаний забезпечити, щоб делегування таких повноважень не надавалось організаціям та фізичним особам для регулювання власної діяльності.

4. Всі фізичні та юридичні особи й організації, що діють в галузі цивільної авіації в Україні, зобов'язані дотримуватись всіх правил та вимог, виданих Генеральним директором Повноважного органу цивільної авіації, виконувати всі розпорядження Повноважного органу цивільної авіації й надавати йому всю необхідну інформацію й документацію, а також забезпечувати посадовим особам Повноважного органу цивільної авіації в будь-який час доступ до всієї інформації, документації, обладнанню та зонам, що перебувають під їхньою юрисдикцією або контролем.

5. Повноважний орган цивільної авіації може надати звільнення від виконання вимог будь-якого правила або стандарту, передбаченого цим Кодексом, якщо Генеральний директор Повноважного органу цивільної авіації обгрунтовано вважатиме, що це необхідно в інтересах суспільства і не створює загрозу безпеці цивільної авіації.

6. Генеральний директор не може надавати звільнення від вимог цього Кодексу в порядку іншому, ніж передбачено п. 5 вище. [§ 405]

7. Генеральний директор має право здійснювати необхідну взаємодію, в тому числі обмін інформацією, з повноважними органами цивільної авіації інших держав з питань безпеки польотів та регулювання діяльності цивільної авіації. [§ 304]

Стаття 8 Види діяльності, які підлягають сертифікації

Підприємства та організації, які в галузі цивільної авіації здійснюють:

1. конструювання та виготовлення виробів цивільної авіаційної техніки, частин та комплектуючих та змін до них;

2. технічне обслуговування авіаційної техніки;

3. експлуатацію повітряних суден;

4. навчання авіаційного персоналу з метою отримання свідоцтва особи авіаційного персоналу та/або отримання передбачених кваліфікаційних відміток;

5. управління аеродромами, як передбачено цим Кодексом;

6. надання послуг з аеронавігаційного обслуговування;

7. радіотехнічне забезпечення польотів повітряних суден цивільної авіації;

8. діяльність з наземного обслуговування в аеропортах (за визначеними видами);

9. медичну сертифікацію авіаційного персоналу;

10. інші види діяльності у сфері цивільної авіації, якщо це вимагається авіаційними правилами або міжнародними договорами -

повинні отримати від спеціально уповноваженого органу у сфері цивільної авіації сертифікат на відповідність вимогам авіаційних правил України.

Стаття 9 Авіаційні правила, накази, директиви, розпорядження

1. Генеральний директор мае право видавати та затверджувати авіаційні правила, накази, директиви, розпорядження. Генеральний директор може делегувати право видавати директиви та розпорядження керівнику відповідного підрозділу повноважного органу цивільної авіації.

2. За винятком надзвичайних обставин, всі правила, накази, директиви та розпорядження Повноважного органу цивільної авіації вступають в дію в межах обгрунтованого терміну, передбаченого Повноважним органом цивільної авіації, і залишаються в силі на протязі вказаного періоду часу, або до моменту опублікування іншого правила, наказу, директиви або розпорядження.

3. У випадку надзвичайних обставин, що загрожують безпеці цивільної авіації та вимагають невідкладних дій, Генеральний директор має повноваження негайно, без консультацій з зацікавленими особами, видавати такі накази, директиви або розпорядження, які можуть бути необхідними в інтересах безпеки цивільної авіації відповідно обставинам. Після цього Генеральний директор зобов’язаний невідкладно розпочати розгляд причин, що спонукали його видати такий наказ, директиву або розпорядження.

4. Генеральний директор має повноваження призупиняти, змінювати або визнавати правила, накази, директиви та розпорядження такими, що втратили чинність, згідно процедур, встановлених законодавством України. [§ 402]

Стаття 10 Інспектування

1. Повноважний орган цивільної авіації засновує Інспекцію з безпеки польотів для виконання обов'язків Повноважного органа цивільної авіації по сертифікації та проведенню постійних перевірок експлуатантів, повітряних суден, аеродромів, засобів ОПР, авіаційного персоналу та авіадиспетчерів, а також порядку використання повітряного простору.

2. Інспекційний підрозділ Повноважного органу цивільної авіації має право, без спеціального дозволу і без обмежень, проводити перевірку будь-яких цивільних повітряних суден на території України, щоб гарантувати, що такі повітряні судна придатні до польотів і експлуатуються відповідно до цього Кодексу та чинних правил і директив.

3. Державний авіаційний інспектор виконує свої обов’язки та користується правами, передбаченими відповідним законодавством України.

4. Державний авіаційний інспектор, що має належні повноваження, має право дати вказівку експлуатантові або авіаційному персоналу про те, що повітряне судно не повинне виконувати політ за наступних умов:

а) якщо повітряне судно не придатно до польоту; або

б) якщо екіпаж не має необхідної кваліфікації, або фізично або розумово не в змозі виконувати політ; або

в) якщо, на обгрунтовану думку інспектора, виконання польоту становить загрозу безпеці польотів, небезпеку для осіб та/або майна на борту повітряного судна або на землі.

5. Державний авіаційний інспектор має право давати розпорядження щодо проведення відповідних коригуючих заходів до надання дозволу на політ.

Стаття 11 Доповнення, зміна, призупинення або ануляція сертифікатів та свідоцтв

1. Відповідні підрозділи Повноважного органу цивільної авіації мають право у будь-який час без попередження проводити повторні інспекції або перевірки будь-якого повітряного судна, двигуна, повітряного гвинта, обладнання, експлуатанта, учбового закладу, схваленої організації з ТО, або будь-якої особи авіаційного персоналу, яка володіє свідоцтвом, виданим згідно Статті 24 цього Кодексу.

2. Генеральний директор має право видати наказ, який доповнює, змінює, призупиняє або анулює, в цілому або частково, будь-який сертифікат льотної придатності, свідоцтво авіаційного персоналу, сертифікат експлуатанта, або сертифікат аеродрому, аеропорту, учбового закладу або схваленої організації з ТО, виданих згідно з цим Кодексом, якщо в результаті такої повторної інспекції або перевірки, або в результаті іншого розслідування, що проводиться Повноважним органом цивільної авіації, Генеральний директор встановить, що цього вимагають інтереси безпеки цивільної авіації, комерційних повітряних перевезень та суспільства.