ВСТУП
Необхідність формування програми розвитку села обумовлена наявністю низки проблем, що стоять на заваді ефективному використанню природного, трудового та виробничого потенціалу сільських територій Золочівщини. Незважаючи на те, що частка сільського населення у Золочівському районі становить 60% , їх проблеми не вирішуються достатньо оперативно, а умови їх життєдіяльності суттєво відрізняються від міських.
Внаслідок цього відбувається поступове збідніння сільського населення, погіршення демографічної ситуації, активними є міграційні процеси, надалі погіршується стан інфраструктурних об’єктів, занепадають сільськогосподарські угіддя. Сільське господарство, що є майже безальтернативним видом економічної діяльності на сільських територіях, є недостатньо ефективним і не забезпечує доходів на рівні, необхідному для активного розвитку сільськогосподарських підприємств і населення, зайнятого у його виробництві. Особливо загрозливими є тенденції спаду обсягів виробництва продукції тваринництва, що за окремими позиціями вже сьогодніс не відповідають актуальним споживчим потребам області, а також характеризуються збитковістю, внаслідок чого відсутніми є стимули для їх розвитку.
Перелічені особливості зумовлюють необхідність розробки програми розвитку села з визначенням проблем, завдань і чітких заходів з метою покращення соціально-економічних умов в області. Відтак, до основних проблем, що спричиняють негативні тенденції розвитку сільських територій Львівщини, відносяться:
- низький рівень доходів сільського населення, що викликано його переважною зайнятістю у сільському господарстві, а також економічною та виробничою неефективністю цього виду діяльності;
- відсутність дієвої державної фінансової підтримки сільськогосподарських виробників для забезпечення прибутковості зазначеного виду економічної діяльності, забезпечення продовольчої безпеки, а також підвищення конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції;
- високий рівень зношеності основних засобів у сільському господарстві, що спричиняє низьку ефективність і необхідність додаткових затрат робочої сили;
- поступове скорочення обсягів виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, передусім у секторі тваринництва;
- диспаритет цін на продукцію промисловості, що споживається у сільському господарстві, та цін на сільськогосподарську продукцію, що призводить до подальшого зниження дохідності від виробництва продукції сільського господарства;
- низький рівень інвестицій як у розвиток сільського господарства, так і несільськогосподарських видів економічної діяльності, а також неефективність державної політики їх стимулювання (відсутність податкових пільг, низьковідсоткових кредитів, державних гарантій іноземним інвесторам, інформаційного забезпечення інвестиційно привабливих об’єктів і територій);
- незадовільний стан інфраструктурного забезпечення сільських територій, що проявляється у критичному стані доріг, відсутності систем водопостачання та водовідведення, низькому рівні забезпечення об’єктами соціальної інфраструктури;
- відсутність альтернативних сільському господарству видів економічної діяльності, зокрема розвиненої сфери послуг, виробничих підприємств;
- високий рівень безробіття на сільських територіях, що спричинений низьким рівнем розвитку несільськогосподарських видів економічної діяльності;
- постійне скорочення кількості сільського населення внаслідок демографічної кризи;
- активні міжрегіональні та міжнародні міграційні процеси, що спричиняють зменшення сільського населення, передусім у працездатному та дітородному віці;
- відсутність комплексних, реалістичних та ефективних програм по розвитку сільських територій, як стратегічно важливої складової регіону, передусім з огляду на продовольчу, демографічну та екологічну безпеку.
Відповідно до основних проблем сільських територій, завдання програми розвитку повинні зосереджуватися на створенні максимально сприятливого та прозорого середовища функціонування суб’єктів господарювання та життєдіяльності мешканців. Досягнути цього можна шляхом створення повноцінного конкурентного ринкового середовища, що повинно стимулювати підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг, сприяти створенню нових суб’єктів господарювання, виникненню нових робочих місць, залученню інвестицій у технічне переоснащення існуючих підприємств, впровадження сучасних технологій виробництва та управління.
Особливо актуальним в сучасних умовах є забезпечення самодостатності сільських територіальних громад, що спричинено дотаційністю більшості з них та неспроможністю адекватного фінансування усіх потреб розвитку сільських територій з державного бюджету. Забезпечення самодостатності не лише дасть змогу знизити навантаження на бюджетну систему, але й стимулюватиме активізацію місцевих громад до участі у розвитку власної території, підвищення ефективності використання фінансових та інших ресурсів.
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Основна мета Програми
Основною метою Програми є підвищення рівня добробуту та якості життя мешканців сільських територій, зменшення диференціації рівнів життя міських і сільських громад, розвиток підприємництва та ринкової інфраструктури в сільській місцевості, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечення продовольчої безпеки регіону, розвиток соціальної сфери села, створення сприятливих умов для організації дозвілля сільського населення, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.
1.2. Шляхи і способи розв'язання проблеми
Розвиток соціальної сфери села та сільської економіки забезпечується шляхом:
- впровадження соціальних стандартів і нормативів у сільській місцевості;
- визначення перспектив розвитку сільської поселенської мережі на період до 2015 року на основі розробленої та затвердженої в установленному порядку містобудівної документації;
- удосконалення механізму надання державної підтримки аграрному сектору та забезпечення розвитку сільських територій з урахуванням вимог СОТ;
- урегулювання земельних відносин і раціоналізації землекористування, формування ринку земель сільськогосподарського призначення;
- здійснення заходів щодо забезпечення розвитку інфраструктури аграрного ринку, диверсифікації каналів реалізації продукції, забезпечення якості та безпеки продовольства, регулювання попиту і пропозиції;
- реалізації заходів щодо збільшення ємності ринку продукції сільського господарства та продуктів його переробки з урахуванням потреб населення, його купівельної спроможності та максимально можливих обсягів експорту;
- збереження демографічного потенціалу і трудових ресурсів аграрного сектору, формування ефективної системи забезпечення галузі кадрами шляхом підготовки фахівців за цільовим направленням і залучення молодих фахівців для роботи на селі;
- залучення підприємств, які здійснюють свою діяльність на території юрисдикції відповідної територіальної громади, до активної участі у розвитку цієї території;
- забезпечення сільських територій автотранспортною мережею та об'єктами автотранспортної інфраструктури (мости, тунелі, залізничні переїзди та ін.);
- залучення усіх установ та організацій, у тому числі громадських та міжнародних, розташованих на території Львівщини, до участі у обговоренні, плануванні та втіленні заходів спрямованих на розвиток сільських територій регіону.
1.3. Завдання і заходи
Основними завданнями Програми є:
- створення організаційно-правових і соціально-економічних умов для комплексного розвитку сільських територій, забезпечення однакових умов життя для міського та сільського населення;
- зростання зайнятості сільського населення, посилення його мотивації до розвитку підприємницької діяльності у сільській місцевості як однієї з основних умов підвищення рівня життя населення;
- створення умов для розвитку несільськогосподарських видів економічної діяльності;
- підтримка конкурентоспроможності аграрного сектору в умовах інтеграції України у світовий економічний простір;
- подолання стихійності та тінізації аграрного ринку;
- підвищення рівня ефективності експлуатації автотранспортної мережі, створення належних умов для вивезення сільськогосподарської продукції з зони виробництва;
- створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів, особливо земель сільськогосподарського призначення.
1.4. Очікувані результати виконання Програми
У результаті виконання Програми передбачається:
- зберегти існуючі сільські населені пункти та забезпечити їх об'єктами соціальної інфраструктури відповідно до визначених соціальних стандартів та нормативів;
- підвищити рівень зайнятості сільського населення та забезпечити рівень доходів сільського населення і середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до показника не нижче середнього в економіці країни;
- розширити асортимент вітчизняної сільськогосподарської продукції шляхом виробництва її в обсязі, що гарантує продовольчу незалежність країни;
- сформувати прозорі та ефективні канали надходження продукції від виробника до споживача;
- збільшити обсяг залучення інвестицій в аграрний сектор у два рази;
- довести обсяг частки органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства до 10 відсотків;
- збільшити завантаження переробних підприємств, забезпечити подальший розвиток сільськогосподарського машинобудування;
- збільшити частку несільськогосподарських видів економічної діяльності на сільських територіях;
- підвищити рівень життя населення шляхом забезпечення транспортної доступності до місць прикладання праці та соціальної інфраструктури;
- збільшити обсяг залучення інвестицій в розбудову транспортної інфраструктури (авторанспортної, залізничної, трубопровідної);
- впровадити у практику базові агроекологічні вимоги і стандарти відповідно до регламентів ЄС.
ІI. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
2.1. Розвиток транспортного сполучення та зв'язку
Заходи щодо розвитку транспортного сполучення та зв'язку у сільській місцевості здійснюються шляхом:
- визначення пріоритетних напрямків, доріг загальнодержавного значення та загального користування, які потребують першочергового ремонту в залежності від транспортних потоків, які проходять даними шляхами;
- проведення ремонтних робіт шляхів державного значення та загального користування із найбільш активними транспортними потоками, подальшого ремонту шляхів з менш активним транспортними потоками;
- проведення моніторингу якості пасажирських перевезень у сільські населені пункти на предмет відповідності ліцензійним угодам з відповідним наступним налагодженням безперебійних пасажирських перевезень з врахуванням потреб місцевого населення і перевізників;
- вивчення можливостей і оптимальних напрямків розвитку різних видів зв’язку, телекомунікаційних послуг у населених пунктах і проведення комплексу робіт із забезпечення населення даним послугами;
- проведення комплексу робіт із забезпечення освітніх закладів, сільських рад та інших установ засобами зв’язку, доступом до Інтернету;
- забезпечення сільських населених пунктів доступними послугами поштового зв’язку за рахунок раціоналізації розміщення мережі сільських відділень, організації обслуговування населення листоношами та встановлення поштових скриньок.
2.2. Удосконалення інженерної інфраструктури
Забезпечення комплексного розвитку інженерної інфраструктури сільських територій здійснюється шляхом:
- реконструкції і технічного переоснащення об’єктів енергопостачання в напрямі забезпечення зростання рівня енергоощадливості;
- виконання реконструкції, ремонтних робіт і приведення в робочий стан мережі водоканального господарства і теплової енергетики;
- проведення газифікації населених пунктів із фінансуванням як із місцевого бюджету, так і за рахунок часткового фінансування на кошти кінцевого споживача.
2.3. Розвиток житлового будівництва та комунального господарства
У сфері житлового будівництва та комунального господарства передбачається:
- проведення реновації об'єктів незавершеного будівництва з урахуванням їх соціального значення;
- фінансове сприяння будівництву в сільській місцевості житла для молоді, фахівців в аграрній, освітній та медичній сферах шляхом надання пільгових кредитів, виділення земельних ділянок на пільгових умовах;
- відновлення функціональної готовності будівельних споруд та обладнання в навчальних закладах, закладах охорони здоров’я, культури та спорту, зв’язку за рахунок місцевого бюджету та агропідприємств орендарів;
- визначення та облаштування місць для накопичення, утилізації побутових відходів;
- забезпечення створення локальних підприємств комунального господарства із широким набором якісних послуг та обґрунтованою тарифною політикою.
2.4. Розвиток освіти
Державна підтримка модернізації та розвитку системи дошкільної та повної освіти спрямовується на забезпечення:
- доступності та безоплатності отримання сільськими мешканцями виховних та освітніх послуг у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах;
- зваженого диференційованого підходу до оптимізації мережі навчально-виховних установ, орієнтованого на збереження закладів з малою чисельністю учнів і формування освітніх округів за умови наявності умов для надання порівняно вищої якості освітніх послуг;
- відстеження профільними управлінськими структурами показників умов проживання працівників гуманітарної сфери на селі з метою вжиття необхідних заходів для їх покращання;
- запровадження до 2015 року в усіх сільських школах сучасних інформаційних технологій навчального процесу;
- досягнення у 2015 року показника рівня охоплення освітою в дошкільних навчальних закладах дітей віком 3-4 і 5 років відповідно до 55 і 50%;
- доведення до 2015 року показника охоплення сільських мешканців повною освітою до рівня 95%; вищою освітою – 50% чисельності осіб у віці 18-22 роки.
2.5. Розвиток медичного обслуговування
З метою забезпечення розвитку сфери охорони здоров'я та поліпшення демографічної ситуації першочергова увага приділяється:
- створенню належних виробничих і побутових умов, забезпеченню дотримання вимог техніки безпеки та виробничої санітарії;
- формуванню та забезпеченню функціонування на селі системи надання медичної допомоги населенню на основі пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини;
- реструктуризації мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги із введенням фельдшерсько-акушерських пунктів до складу сільських лікарських амбулаторій як структурних підрозділів;
- створенню пересувних медичних бригад диспансеризації сільського населення;
- покращенню спеціалізованої, швидкої та невідкладної медичної допомоги, що надається сільському населенню, шляхом оснащення лікувально-профілактичних закладів сучасним лікувально-діагностичним обладнанням і спеціальними автотранспортними засобами;
- створенню умов для заохочення медичного персоналу та випускників медичних освітніх закладів до проживання та професійної діяльності у сільській місцевості, зокрема, шляхом надання житла;
- інформаційній роботі з сільським населенням, профілактиці захворювань, протидії перериванням вагітності;
- забезпеченню закладів охорони здоров’я усіх рівнів безкоштовними медикаментами, вакцинами, витратними матеріалами;
- підвищенню якості необхідних реабілітаційних послуг, що надаються інвалідам і дітям-інвалідам з числа сільського населення, а також послуг, пов'язаних з їх транспортуванням до реабілітаційних закладів.
2.6. Розвиток культурно-дозвільної діяльності в сільській місцевості, збереження і розвиток традиційної культури регіонів
У сфері культури передбачається:
- забезпечення функціонування закладів культури, запровадження нові форми їх діяльності, сприяння широкому доступу до зазначених закладів сільських жителів з наданням пільг малозабезпеченим верствам;
- пропагування та інформаційне забезпечення збереження локальних традицій з залученням населення на засадах волонтерства;
- підтримка розвитку народних домів як центрів національної ідентичності;
- поновлення фонди сільських бібліотек;
- сприяння збереженню та активному пропагуванню історико-культурної спадщини;
- покращення кадрового забезпечення закладів культури;
- забезпечення виконання державних, регіональних і місцевих програм у сфері культури в частині обслуговування сільського населення.
2.7. Розвиток фізичної культури і спорту на селі
У сфері фізичної культури і спорту заходи Програми спрямовуються на:
- проведення районних, обласних і республіканських спартакіад для сільських жителів;
- створення умов для занять фізичною культурою шляхом утворення нових фізкультурно-спортивних закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази, фінансового, матеріального та кадрового забезпечення таких закладів;
- облаштування місць масового відпочинку мешканців села;
- створення на базі спортивних споруд сільськогосподарських підприємств та сільських шкіл оздоровчих груп, спортивних шкіл з урахуванням вікових груп сільського населення, доведення до 2015 року частки осіб, що займаються фізичною культурою, до рівня 10-15 відсотків загальної чисельності сільського населення;
- надання обдарованій сільській молоді можливості навчання у спеціалізованих спортивних школах.
2.8. Розвиток торговельного обслуговування сільського населення
Активізація і підвищення ефективності діяльності споживчої кооперації для задоволення потреб сільського населення в товарах і послугах здійснюється шляхом:
- забезпечення розвитку інфраструктури роздрібної торгівлі згідно з визначеними соціальними стандартами, посилення контролю за якістю товарів, удосконалення механізму захисту сільських жителів від надання послуг низької якості;
- посилення контролю за дотриманням суб'єктами торговельного обслуговування єдиних правил продажу товарів сільському населенню;
- поліпшення торговельного обслуговування населення, зокрема проведення виїзної торгівлі, здійснення доставки товарів додому в важкодоступних сільських населених пунктах, розширення асортименту товарів і збільшення обсягів продажу;
- організація закупівлі сільськогосподарської продукції для консервного виробництва за належними цінами;
- організації постачання особистим селянським господарствам насіння, матеріалів, отрутохімікатів, добрив, молодняка худоби, птиці.
2.9. Створення умов для заохочення молоді до роботи і
проживання у сільській місцевості
Формування сприятливих умов для роботи і проживання молоді у сільській місцевості здійснюється шляхом:
- надання молодим сім’ям, які бажають жити і працювати на селі, земельних ділянок для ведення сільського господарства та індивідуального будівництва;
- збільшення видатків з державного бюджету та їх контроль для цільового довгострокового кредитування сільських забудовників, передусім молоді, за регіональною програмою "Власний дім";
- оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів для підготовки працівників масових професій у сільському господарстві та інших сферах діяльності, відновлення роботи міжшкільних професійно-навчальних комбінатів;
- збільшення квоти прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів за державним замовленням (при цьому передбачаються договірні умови гарантованого повернення фахівців для роботи в селі);
- забезпечення проведення індивідуальної роботи із сім'ями, що потребують соціального захисту, передусім з тими, в яких живуть діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями.
2.10. Фінансове забезпечення здійснення заходів
з розвитку соціальної сфери села та сільських територій
Обсяги фінансування заходів з розвитку соціальної сфери села та сільських територій визначаються за результатами паспортизації сільських населених пунктів відповідно до законодавства.
У відповідних місцевих бюджетах області щорічно передбачаються кошти для здійснення фінансування заходів з розвитку соціальної сфери села та сільських територій у визначених законодавством обсягах, які розподіляються головними розпорядниками коштів між розпорядниками та одержувачами, відповідальними за виконання затверджених Програмою заходів. Крім цього, по відповідних державних програмах визначених для міністерств і відомств на відповідний рік, за рахунок коштів Державного бюджету України, можуть фінансуватись заходи з розвитку соціальної сфери села та сільських територій області.
III. РОЗВИТОК АГРАРНОГО РИНКУ
3.1. Розвиток рослинництва
Розвиток рослинництва здійснюється шляхом удосконалення земельних відносин і запровадження сучасних технологій, які передбачають збільшення рівня ресурсного забезпечення й технологічності, більш раціонального використання біокліматичного потенціалу і зональних природнокліматичних умов, збалансування продовольчого, насіннєвого, фуражного сегментів та підвищення на цій основі доходів виробників і збільшення надходжень в економіку регіону. Це сприятиме забезпеченню стабільності та ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, підвищенню добробуту сільського населення.
Розвиток рослинництва здійснюється шляхом:
- запровадження механізму надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки, спрямованої на забезпечення здійснення посівів сільськогосподарських культур насінням сортів і гібридів високих репродукцій, дотримання вимог сучасних технологій;
- оптимізації структури посівів із стабілізацією площ зернобобових культур;
- застосування високоефективних конкурентноспроможних технологій із забезпеченням оптимальних параметрів диференційованих обробітків ґрунту, раціонального внесення добрив з використанням позакореневого живлення новими їх видами, застосування інтегрованої системи захисту;
- забезпечення науково методичного нагляду, розвитку зв’язків наукових, навчальних, громадських та дорадчих організацій із товаровиробниками;
- будівництво нових та переоснащення вже існуючих овочесховищ з метою продовження термінів товарної якості плодів та овочів;
- сприяння закупівлі сучасної сільськогосподарської техніки вітчизняними товаровиробниками за рахунок часткової компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами чи часткової компенсації її вартості при закупівлі на умовах лізингу;
- стимулювання ведення органічного сільського господарства з одночасним формуванням ринку збуту органічної продукції.
3.2. Землеустрій та державний земельний кадастр
Завдання щодо забезпечення розвитку земельних відносин виконуються шляхом удосконалення державного земельного кадастру, розвитку рекреаційного та оздоровчого землекористування, землевпорядкування сільських територій, охорони та підвищення родючості ґрунтів, удосконалення системи моніторингу земель, розвитку меліорації земель, формування ринку земель сільськогосподарського призначення.
Для забезпечення комплексного землеустрою сільських територій та удосконалення державного земельного кадастру передбачається:
- провести інвентаризацію сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань;
- здійснити консервацію малопродуктивних, деградованих та техногенно забруднених земель;
- вжити заходів до відновлення меліорованих земель;
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
