- об’єднання в інтегровані територіально-виробничі формування громадські галузеві, агропродуктові і фахові (професійні) організації із спільної діяльності учасників, захисту їх інтересів і налагодження взаємовигідного партнерства.
3.13. Формування агроекологічного іміджу України
Зважаючи на те, що вітчизняне сільське господарство є визначальною галуззю у забезпеченні населення харчовими продуктами, питання екологічної безпечності мають першочергове значення.
У зв'язку з цим передбачається:
- здійснити організаційно-правові та економічні заходи щодо впровадження ресурсоощадних, безпечних та екологічно чистих технологій виробництва сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки;
- впровадити механізми стимулювання екологічного розвитку сільського господарства, створення умов для відновлення родючості ґрунтів, водних та інших природних ресурсів;
- сприяти ціноутворенню з урахуванням екологічності продукції;
- створити систему постійного аудиту дотримання технолого екологічних вимог і стандартів господарювання;
- забезпечити ефективну передачу через систему аграрної спеціальної освіти, консультації cільськогосподарських товаровиробників та дорадчі служби інформації про методи і способи агроекологічної діяльності;
- cформувати розвиток органічного землеробства, створити систему його сертифікації;
- сформувати інформаційний простір для постачання на зовнішній ринок екологічно чистої сільськогосподарської продукції.
З огляду впливу світових глобальних проблем на формування агроекологічного іміджу держави, основними завданнями повинні стати:
- забезпечення стабілізації екологічної ситуації шляхом уповільнення темпів зростання антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, створення умов для підвищення рівня екологічної безпеки населення;
- вживання заходів щодо запобігання негативному та екологонебезпечному впливу господарської діяльності на екологічний стан сільських територій та ліквідації наслідків цього впливу;
- досягнення збалансованості між соціально-економічними потребами та завданнями у сфері збереження навколишнього природного середовища;
- адаптація системи екологічних стандартів України до вимог ЄС (мають бути уніфіковані або хоча б узгоджені між собою параметри, за якими здійснюється спостереження і вимірювання; методи контролю якості того чи іншого типу середовища);
- стимулювання інноваційного розвитку вітчизняної агропродовольчої сфери у напрямку техніко-технологічної модернізації, забезпечення ресурсозбереження, покращення екологічної складової сільськогосподарського розвитку;
- сприяння виконанню загальнодержавних і регіональних програм екологізації сільськогосподарського виробництва, використання та охорони земель, збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів.
3.14. Розвиток організаційно-правових форм господарювання
Передбачається створення рівних умов для ефективного функціонування господарств усіх форм власності, а також стимулювання об'єднання товаровиробників як у виробничій, так і в обслуговуючій сфері, що сприятиме посиленню їх конкурентоспроможності.
З цією метою здійснюються заходи щодо:
- підготовки рекомендацій з питань оптимізації розмірів аграрних формувань та їх підрозділів з урахуванням спеціалізації і особливостей природно-кліматичних зон;
- обґрунтування та надання рекомендацій з питань раціональної організації сільськогосподарського виробництва в різних господарських формуваннях, визначення їх техніко-технологічних і економічних параметрів;
- розроблення та виконання програми підтримки розвитку конкурентоспроможного фермерства;
- передбачення у Державному бюджетні України фінансування для підтримки процесів трансформації господарств населення у фермерські господарства;
- сприяння розвитку обслуговуючої кооперації сільськогосподарських товаровиробників, створення сприятливих умов для формування та реєстрації неприбуткових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- організаційної і фінансової підтримки створення кооперативних формувань сільськогосподарських товаровиробників;
- стимулювання участі переробних та інших підприємств агропромислового комплексу, а також споживчих товариств у формуванні кооперативних організацій на засадах асоційованого членства;
- сприяння диверсифікації підприємницької діяльності в сільській місцевості, розвитку сільського туризму, відродженню підсобних промислів і ремесел;
- удосконалення державної статистичної звітності з метою охоплення всіх форм господарювання на землях сільськогосподарського призначення.
3.15. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності
Шляхами розв'язання проблеми є:
- використання переваг від членства України в СОТ, інтеграція та розширення її участі в роботі сільськогосподарських міжнародних організацій;
- розвиток зовнішньоекономічної маркетингової кооперації;
- сприяння залученню іноземних інвестицій для забезпечення впровадження сучасних технологій, менеджменту, розвитку кооперації та вертикальної інтеграції, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку;
- стимулювання збільшення обсягів виробництва і постачання на зовнішній ринок екологічно чистої сільськогосподарської продукції;
- удосконалення системи залучення міжнародної технічної допомоги для гармонізації стандартів якості продукції, фітосанітарного та ветеринарного контролю в галузі сільського господарства;
- створення умов для залучення до аграрного сектору прямих іноземних інвестицій і кредитних ресурсів з метою розвитку аграрного виробництва та сприяння розвитку сільської місцевості, започаткування спільних інвестиційних проектів.
IV. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ
4.1. Розвиток ринку фінансових послуг
Розв’язання фінансових проблем аграрного сектора та забезпечення фінансовими послугами сільської місцевості спрямовується на підвищення доступності кредитних ресурсів, удосконалення механізмів страхового забезпечення та забезпечення боргових зобов’язань шляхом:
- субсидування затрат на сплату відсоткової ставки по кредитах, залучених на придбання сільськогосподарської техніки для оновлення машинно-тракторного парку, закупівлю племінної худоби, будівництво, реконструкцію, тваринницьких комплексів, фінансування поточної діяльності;
- сприяння процесу фінансової самоорганізації сільського населення через державну підтримку розвитку системи кредитної кооперації;
- ініціювання пілотних регіональних проектів зі створення спеціальних кредитних структур для фінансування потреб села (фонд пільгових кредитів, Фонд початкового капіталу, фонд програми підтримки кредитної кооперації тощо).
Умовою зростання конкурентоспроможності галузей сільськогосподарського виробництва є формування інноваційно-інвестиційної моделі, що забезпечуватиметься шляхом реалізації програмних заходів, спрямованих на:
- регіональну підтримку прикладних досліджень зі створення і впровадження в аграрне виробництво нових видів продукції: сортів і гібридів сільськогосподарських культур, високопродуктивних порід тварин і птиці, а також продуктів переробки сільськогосподарської продукції;
- створення ефективної системи розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації, а також скорочення часу проходження від розробки до впровадження інновації в агропромислове виробництво серед учасників аграрної сфери;
- сприяння освоєннню конкурентноспроможних наукових розробок, які пройшли випробування в базових агроформуваннях;
- організації науково-технологічних демонстраційних полігонів у рослинництві й модельних ферм у тваринництві;
- проведення постійно діючих тренінгів із фахівцями АПК щодо прибуткового ведення галузей аграрного сектору;
- надання науково-консультаційних та інформаційних послуг агроформуванням і сільському населенню в освоєнні методів прибуткового господарювання в умовах динамічної зміни кон’юнктури аграрного ринку.
4.3. Розвиток дорадництва
Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції шляхом впровадження нових технологій є одним з основних напрямів ефективної господарської діяльності. Отже, існує потреба у створенні системи поширення сільськогосподарських знань та інформації через мережу сільськогосподарських дорадчих служб і створення їм умов для надання суб'єктам господарювання, що провадять діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню комплексу соціально спрямованих дорадчих послуг щодо:
- управління, маркетингу, ведення обліку, системи оподаткування, захисту екології, питань зайнятості та самозайнятості сільського населення;
- поширеного впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки, кращого зарубіжного досвіду;
- зайнятості сільського населення шляхом розвитку сільськогосподарського і несільськогосподарського підприємництва та кооперації у сільській місцевості, зокрема, розроблення та виконання молодіжних програм, реалізації інших ініціатив громадян;
- надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування допомоги у підготовці та виконанні планів соціально-економічного розвитку сільських територій;
- формування громадянського суспільства з урахуванням результатів вивчення потреб сільського населення та сільських громад, розроблення та виконання державної і місцевих програм сільськогосподарської дорадчої діяльності.
Створення ефективної дорадчої служби передбачає:
- завершення формування мережі і сільськогосподарських дорадчих служб на обласному і районному рівні з представництвами у сільських (селищних) радах;
- залучення закладів вищої аграрної освіти і науки для збільшення обсягів надання соціально спрямованих дорадчих послуг;
- створення системи сільськогосподарського дистанційного навчання та дорадництва;
- забезпечення громадського контролю за якістю діяльності служб дорадництва;
- надання державної підтримки сільськогосподарській дорадчій діяльності шляхом виділення з державного та місцевих бюджетів на кожен рік окремим рядком коштів для фінансування Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.
Ефективний розвиток дорадчої служби здійснюватиметься шляхом:
- поєднання співпраці дорадчих служб з вищими аграрними закладами освіти, науково-дослідними інститутами, кредитними установами, службами землевпорядкування тощо, з метою інтеграції надання консалтингових послуг;
- акумуляції власних зусиль дорадчих служб для функціонування на ринку консалтингових послуг, на основі оплати за надані послуги, конкуренції щодо виконання державних і регіональних програм інформаційно-консультативного обслуговування сільськогосподарських виробників та жителів сільських місцевостей, фінансування за рахунок грантів, коштів міжнародних програм та проектів;
- розвитку інфраструктури дорадчих служб на обласному, районному та місцевому рівнях та впровадження системи дистанційного консультування, що дозволить налагодити оперативний зв'язок між експертами консультантами та клієнтами;
- надання державної підтримки, шляхом виділення коштів під конкретні державні програми;
- вдосконалення інфраструктури науково-консультаційних послуг у системі сільськогосподарського дорадництва;
- поширення наукової інформації через проведення науково-практичних конференцій, демонстрацій, семінарів, нарад, виставок, “круглих столів”, навчальних курсів.
V. РОЗВИТОК НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ
5.1. Розвиток підприємництва, розв’язання проблем зайнятості на селі
Створення сприятливих умов для розширення сфери застосування праці у сільській місцевості та підвищення рівня доходів сільського населення здійснюється шляхом:
- стимулювання розвитку підприємництва у несільськогосподарській сфері;
- сприяння пріоритетному розвитку малих приватних підприємств побутового обслуговування в результаті залучення соціально незахищених верств сільського населення;
- здійснення заходів щодо стимулювання розміщення нових підприємств легкої, харчової та інших галузей промисловості, обслуговуючих організацій;
- стимулювання розвитку обслуговуючих кооперативів та інших об'єднань;
- здійснення із залученням районних центрів зайнятості професійного навчання безробітних, які проживають у сільській місцевості, основ підприємницької діяльності;
- посилення правового та соціального захисту орендодавців (власників) землі і майна, гарантування доходів відповідно до укладених договорів;
- здійснення заходів щодо забезпечення аграрного сектору кваліфікованою робочою силою, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, зокрема, в результаті розвитку системи професійного навчання персоналу підприємств, установ та організацій;
- створення та розвиток інфраструктури щодо надання населенню необхідних побутових послуг;
- ліквідації існуючих перешкод та загрози для підприємництва, основними з яких є недосконалість нормативно-правової бази, бюрократизм, нерозвиненість виробничої та обслуговуючої інфраструктури, нестабільність доходів та соціальна незахищеність працівників;
- вдосконалення виконання умов для суб’єктів підприємницької діяльності щодо реєстрації їх на території сільських рад;
- покращення доступу підприємницьких суб’єктів, що здійснюють підприємницьку діяльність на селі, до ринків матеріально-технічних, інформаційних, кредитних та інших ресурсів;
- надання пільгового кредитування та часткової компенсації відсоткових ставок по кредитах для започаткування власної справи;
- стимулювання насичення несільськогосподарськими видами діяльності, наслідком чого буде створення умов для працевлаштування осіб, які вивільнилися із сільського господарства (внаслідок реорганізації чи науково-технічного прогресу) без зміни місця проживання.
5.2. Розвиток та популяризація агротуризму
Для забезпечення розвитку агротуризму, як одного з пріоритетних видів несільськогосподарської діяльності на сільських територіях, передбачається:
- сприяти сільському населенню у розвитку агротуристичної підприємницької діяльності;
- активізувати інформаційне забезпечення агротуризму на місцевому та регіональному рівнях;
- відновлювати та популяризувати місцеві традиції і національну ідентичність як основні конкурентні переваги агротуризму;
- розробити цілісну мережу піших, велосипедних тощо туристичних маршрутів у регіоні;
- участь представників агротуристичного бізнесу в міжнародних, національних та регіональних виставках і ярмарках;
- вивчати закордонний досвід з питань розвитку агротуризму, ознайомлення зацікавлених груп осіб з особливостями створення та ведення агротуристичного бізнесу шляхом організації відвідування агротуристичних об’єктів в сусідніх країнах;
- поширення досвіду успішних підприємців, задіяних у сфері зеленого туризму у форматі «круглих столів»;
- організація навчання і курсів підвищення кваліфікації власників садиб сільського зеленого туризму та надання їм методичної і практичної допомоги;
- надання суб’єктам вказаного сегменту ринку туристичних послуг різного виду преференцій, зокрема податкових, та максимального спрощення доступу до започаткування діяльності в цій сфері;
- формування сприятливого правового середовища для розвитку зеленого туризму, сприянні залучення інвестицій;
- залучення іноземних інвестицій в рекреаційний бізнес на основі створення спільних підприємств.
5.3. Розвиток народних промислів та просування регіональних продуктів
З метою розвитку народних промислів як перспективного виду несільськогосподарської виробничої діяльності на сільських територіях необхідно:
- активізувати просування продукції декоративно-прикладного мистецтва на зовнішні ринки, зокрема, у кооперації з Торгово-промисловою палатою України;
- сприяти створенню регіональних асоціацій народних промислів для обміну досвідом між виробниками цієї галузі;
- заохочувати місцеве населення до створення та просування регіональних торгових марок і продуктів;
- забезпечити участь представників народних промислів і виробників регіональної продукції у міжнародних, національних та регіональних виставках і ярмарках.
VІ. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ГІРСЬКИХ РАЙОНІВ
6.1. Розвиток сільського господарства в гірських районах
Державна підтримка розвитку сільськогосподарського виробництва в гірських районах спрямовується на ефективне та еколого безпечне використання місцевого ресурсного потенціалу шляхом:
- стимулювання освоєння науково-обґрунтованих сівозмін та запровадження енергоощадних і еколого безпечних систем ведення галузей сільськогосподарського виробництва з врахуванням зональних особливостей гірських районів;
- виведення із активного господарського використання ділянок із складними рельєфними умовами з переорієнтацією їх застосування як кормової бази для розвитку скотарства і вівчарства;
- поліпшення стану й раціонального використання гірських природних кормових угідь, пасовищ і сінокосів гірських долин;
- підтримки сільських підприємців, які займаються розвитком сфери заготівель, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, вирощеної в гірських районах.
VП ПРОГНОЗНІ ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
Джереда фінансування | Обсяг фінансування млн. грн. | У тому числі за роками | ||
2013 | 2014 | 2015 | ||
Державний бюджет | 987,23 | 283,41 | 332,99 | 370,83 |
Обласний бюджет | 651,6 | 188,55 | 219,36 | 243,69 |
Інші джерела | 1930,2 | 610,5 | 664,9 | 654,8 |
Всього | 3569,03 | 1082,46 | 1217,25 | 1269,32 |
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
