4.2.«Хімічна продукція для будівництва» – виробництво конкурентоспроможної лакофарбової продукції, товарів побутової хімії, хімічних матеріалів будівельного призначення (кальцинована сода, тонкодисперсна крейда, теплоізоляційні полімерні та гумові матеріали, геотекстильні та будівельні склосітки, гідросклоізод, силіконові герметики, сухі будівельні суміші, полімерні композиції, ПВХ профілі, термопластичні гібридні продукти, гумовотехнічні вироби для будівництва – ущільнювачі, покриття тощо);
4.3.«Хімічна продукція для житлово-комунального та автодорожнього будівництва» – виробництво трубної продукції в асортименті, який би дозволив повністю замінити застарілі трубні мережі ЖКГ (ПП, ПЕ, ПВХ); виробництво протиожеледних сумішів, геотекстильних матеріалів, термоеластопластів для дорожнього будівництва, наповнювачів для дорожнього покриття, кришок для каналізаційних люків тощо;
4.4.«Первинні пластмаси та вироби із пластмас промислового і побутового призначення» – забезпечення збалансованого розвитку виробництва первинних пластмас та їх перероблення, нарощення випуску, марочного асортименту та поставок на внутрішній ринок первинних полімерів (поліетилену низького та високого тиску, суспензійного та емульсійного полівінілхлориду, феноло-формальдегідних смол, поліпропілену, карбамідо-формальдегідних смол, поліуретанів, базових та модифікованих поліамідів, алкідних смол, полівінілацетатної емульсії, сотового та листового полікарбонату, водостійких та вогнестійких полімерів, композиційних матеріалів тощо) та виробів із них виробничого (промислового) і господарського призначення;
4.5 «Хімічна продукція для соціально орієнтованих галузей» – виробництво сировинних та допоміжних матеріалів для меблевої (карбамідо-формальдегідні смоли, клеї загального та спеціального призначення) та легкої промисловості (текстильно-допоміжні матеріали, синтетичні барвники, хімічні текстильні нитки);
4.6 «Продукція хімічної біотехнології» – виробництво органічних кислот, амінокислот, біополімерів, біопластиків, продуктів гідролізної промисловості (спирт, кормовий білок та ін.), біовідновлювальна хімічна сировина (біоетанол, біобутанол, біогаз та ін.) та їх переробка в кінцеву товарну продукцію.
Структурно-товарні пріоритети хімічної та нафтохімічної промисловості фіксуються у відповідному додатку до Програми та відображаються в програмних та законодавчо-правових документах щодо пріоритетних напрямків розвитку промисловості та економіки. Тим самим проектам, які реалізуються в рамках визначених товарно-структурних пріоритетів галузі, органи виконавчої влади України всіх рівнів створюють режим найбільшого сприяння.
Індикативні показники – збільшення частки вітчизняної продукції у структурі внутрішнього товарного ринку хімічної та нафтохімічної продукції до 55-60 % у 2020 році, збільшення випуску кінцевої товарної продукції та продукції з поглибленим рівнем технологічної переробки у структурі виробництва до 60-65 % у 2020 році.
5. Створення конкурентоспроможної сировинної бази для хімічної промисловості.
Передбачає:
розширення використання вітчизняної мінеральної сировини на основі створення вертикально-інтегрованих структур (кластерів, промислових хімічних парків) із комплексної переробки та використання покладів калієвої, ільменітової та апатитової руди, йодобромовмісної води, крейди, бішофіту, магнезитової сировини, цеолітів, кремнію тощо;
освоєння альтернативних, біовідновлювальних та вторинних джерел енергії та сировини (біоетанолу, синтез-газу із коксового газу, шахтного метану, бурого та кам’яного вугілля, хімічних продуктів коксування, продуктів поглибленої переробки нафти, коксового газу та газів нафтопереробки, енергії високотемпературної плазми тощо). Диверсифікувати пошук та використання національних джерел сировинних ресурсів для потреб галузі із залученням дольових коштів провідних хімічних підприємств. Розробити з цією метою міжгалузеві програми та комплекс виробничо-технологічних, інституційних та адміністративних заходів з їх виконання;
створення сприятливих умов, зокрема шляхом митно-тарифного регулювання, для імпорту базової хімічної сировини, виробництво якої відсутнє або є обмеженим в Україні та неспроможне забезпечити сировинні потреби галузі – природний газ, основні види каучуків, целюлоза, стирол, фосфатна сировина тощо.
Індикативний показник – збільшення частки вітчизняної сировини у структурі сировинного балансу галузі до 40-45 % у 2020 році.
6. Екологічно-безпечний розвиток галузі.
Передбачає:
впровадження технологічних новацій у традиційні технологічні процеси хімічних виробництв з метою мінімізації утворення та ефективності і безпечності знищення, знешкодження, оброблення та утилізації відходів, що утворюються в процесі функціонування підприємств, будівництві нових, реконструкції та удосконаленні існуючих очисних споруд;
поступове виведення із експлуатації екологічно шкідливих виробництв, морально та фізично застарілих технологій та обладнання з переходом на принципово нові маловідходні та ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології, які забезпечать селективність перетворень хімічної сировини в цільові продукти;
удосконалення методів утилізації і знешкодження твердих та рідких відходів хімічних виробництв, що накопичилися впродовж багатьох років у відвалах, відстійниках та шламонакопичувачах підприємств, зокрема, використання методу аерозольного каталізу для знешкодження токсичних відходів;
проведення фактичної та прогностичної інвентаризації викидів парникових газів підприємствами хімічної промисловості, розробка галузевої програми скорочення викидів парникових газів, використання механізмів Кіотського протоколу («зелених» інвестицій, проектів спільного впровадження) для реалізації енергозберігаючих проектів Для реалізації даного заходу за поданням підприємств після відповідної експертизи формується Перелік проектів, який є частиною Програми;
розширення державної підтримки природоохоронних заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків техногенного впливу на навколишнє природне середовище у регіонах розташування хімічних підприємств, особливо тих, що ліквідуються. Зокрема, має бути доведено до нормативного рівня фінансування програми з реструктуризації та ліквідації технологічних об’єктів підприємств гірничої хімії та здійсненню невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності;
фінансування за рахунок бюджетних коштів заходів з розробки та впровадження науково-дослідних робіт з утилізації технологічних відходів у хімічній промисловості, а також хімічних відходів побутового походження, проведення досліджень з вивчення умов праці робітників галузі, покращення токсиколого-гігієнічних властивостей окремих категорій хімічної продукції (харчових та інших добавок хімічного походження, товарів побутової хімії тощо);
дотримання міжнародних екологічних норм та стандартів щодо виробництва, обігу та маркування ( регламенти REACH, CLP, GHS, програма «Responsible Care» та ін.).
Індикативний показник – скорочення обсягу шкідливих викидів підприємств у навколишнє середовище на 15 – 20 % до 2020 року
Реалізація Програми ґрунтується на відповідних механізмах та інструментах. Вони формуються на основі принципів державно-приватного партнерства та забезпечуються за рахунок прямого фінансового і адміністративно-регулятивного сприяння з боку держави.
Формуючи та реалізуючи механізми та інструменти реалізації Програми, держава забезпечує відповідну регуляторну конкурентоспроможність галузі, яка є необхідним підґрунтям та невід’ємною складовою довгострокового реформування галузі та вирішення програмних завдань.
Такими механізмами і інструментами у рамках даної Програми є:
1. Стимулювання інноваційної та інвестиційної активності у хімічній і нафтохімічній промисловості, а саме:
надання податкових, фінансових та інших преференцій для підприємств, які реалізують галузево-значимі інвестиційні та інноваційно-інвестиційні проекти різного спрямування (прийняття з цією метою відповідного Закону України, змін до діючих законів України та підзаконних актів). Безпосереднім об’єктом преференцій є галузево-значимий інвестиційний (інноваційно-інвестиційний) проект в період його розробки та реалізації. Надання статусу галузево-значимого проекту здійснюється після відповідної експертизи на основі системи об’єктивних критеріїв;
створення сприятливого правового та економічного клімату для формування і розвитку малого інноваційного підприємництва;
надання податкових, митно-тарифних пільг для імпорту обладнання та технологій інвестиційного та інноваційного спрямування;
створення загальногалузевих (або ж секторальних) інноваційно-технологічних центрів.
2. Проведення інституційних перетворень для підвищення конкурентоспроможності галузі, а саме:
інституційне сприяння створенню вертикально-інтегрованих та горизонтально - інтегрованих інституційних структур по виробництву хімічної продукції з повним технологічним циклом (від сировини до кінцевої продукції);
інституційне сприяння створенню кластерів, промислових (хімічних) парків та інших об’єднань виробничих, наукових, комерційних підприємств, навчальних установ для реалізації галузево-значимих інвестиційних та інноваційних проектів;
стимулювання участі господарюючих суб’єктів галузі у формуванні стійких коопераційних зв’язків, забезпечення міжгалузевої кооперації;
розробка продуктових балансів (фактичних та прогнозованих) на продукцію міжгалузевого промислового споживання, запровадження на основі формування міжгалузевих балансів ефективного механізму укладання та виконання міжгалузевих угод по обопільним поставкам продукції;
забезпечення виваженого та індивідуального підходу щодо умов приватизації ключових підприємств галузі, які перебувають у державній власності, при проведенні розкріплення та передачі на приватизацію державних пакетів акцій, посилення інвестиційних акцентів при формуванні та узгодженні умов конкурсу. При цьому особлива увага повинна бути приділена інвестиційному аспекту приватизаційних процесів, посиленню контролю за дотриманням інвестиційних зобов’язань, пошуку ефективних інвесторів та власників.
3. Створення науково-технічної інфраструктури та реформування галузевої науково-технічної сфери для забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку галузі, а саме:
створення мережі спеціалізованих науково-технічних центрів з впровадження та інжинірингового супроводження науково-технічних розробок. Залучення до їх роботи наукових установ різного рівня (галузевих, вузів, академічних);
проведення досліджень (спеціальні цільові дослідницькі проекти) під галузево-значимі інвестиційні та інноваційні проекти (до або ж на стадії проведення експертизи проектів);
створення сприятливих (у т. ч. соціально-економічних) умов для залучення висококваліфікованих учених і фахівців, а також молодих фахівців у галузеву науково-технічну сферу;
створення з участю галузевих наукових установ системи прогнозування технологічного розвитку, проведення постійного моніторингу пріоритетних напрямів технологічного та технічного переоснащення секторів та виробництв (розробка т. з. технологічних карт розвитку секторів/виробництв).
4. Здійснення виваженої селективної митно-тарифної та нетарифної політики з метою захисту вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках.
5. Вдосконалення нормативно-правого та регулятивного забезпечення функціонування галузі та обігу хімічної продукції, а саме:
проведення досліджень щодо оцінки якості та товарно-споживчих характеристик вітчизняної продукції і зарубіжних аналогів, виявлення причин низьких конкурентних позицій вітчизняних товарів та розробка пропозицій щодо їх усунення;
приведення системи технічного регулювання в хімічній промисловості (якість, екологія, охорона праці та техніка безпеки) у відповідність з міжнародними стандартами, законодавством та технічними вимогами ЄС;
удосконалення національного хімічного законодавства у сфері безпеки хімічної продукції, імплементація його до Європейського законодавства REACH;
гармонізація діючих національних стандартів на хімічну та нафтохімічну продукцію до міжнародних вимог, включення до них, особливо на продукцію споживчого призначення, показників якості, безпеки та ін. Прискорене впровадження міжнародних стандартів та методик на методи випробування, виготовлення і підготовки зразків;
активізація процесу сертифікації галузевої продукції за показниками якості та екологічної безпеки відповідно до вимог системи ISO, за показниками охорони праці – по стандартам OHSAS 18000;
створення сучасної лабораторної бази для проведення досліджень та тестувань з метою оцінки рівня безпечності хімічної продукції для навколишнього середовища та людини відповідно до практик GLP та ISO 17025;
створення сприятливих умов для реалізації проектів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів, врегулювання питань, пов'язаних з оподаткуванням операцій, що виникають під час реалізації таких проектів та зменшення податкового та фінансового тиску на українські підприємства, які реалізують проекти, направлені на скорочення викидів парникових газів.
6. Стимулювання відтворення трудових ресурсів та покращення кадрового потенціалу галузі (активне залучення молодих спеціалістів та кваліфікованих робітників у промислово-виробничу сферу), а саме:
стимулювання підприємств щодо підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, включаючи заходи економічного характеру, у т.ч. введення обов'язкового нормативу на підготовку і підвищення кваліфікації від фонду оплати праці, зниження податків на освітні потреби до фонду зайнятості на суму витрат на відтворення персоналу, підготовку молоді до праці, профорієнтацію.
Строк виконання Програми – роки.
На першому етапі посткризового росту ( рр.) передбачається забезпечити відновлення динаміки та обсягів товарного виробництва до рівня та параметрів докризового періоду.
На другому етапі ( рр.) передбачається перейти до реалізації окремих галузево-значимих інвестиційних проектів та створити науково-технічну інфраструктуру і інституційні та регуляторні умови для реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку хімічної промисловості.
На третьому етапі ( рр.) передбачається реалізувати пріоритетні завдання Програми та забезпечити дію усіх інструментів та механізмів для реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку галузі.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
В результаті реалізації Концепції та Програми очікуються наступні результати (ефект від досягнення очікуваних результатів передбачається багаторівневим):
На макрорівні:
скорочення відставання за технологічним та технічним рівнем виробництва від країн і компаній, які є лідерами у світовій хімічній промисловості;
збільшення внеску хімічної промисловості у приріст ВВП за рахунок випереджального зростання виробництва і продажу продукції галузі по відношенню до динаміки зростання економіки країни;
сприяння вирішенню завдань розвитку галузей промисловості та економіки з високим рівнем міжгалузевого споживання хімічної і нафтохімічної продукції;
розширення середньо - і високотехнологічного експорту, скорочення імпорту та відповідне поліпшення структури зовнішньоторговельного обороту (без застосування субсидій);
підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу та соціальної захищеності промислово-виробничого персоналу галузі, що наблизить українську хімічну промисловість за цими показниками до провідних зарубіжних компаній.
На мікрорівні:
подальше формування у хімічній промисловості ефективних ринковоорієнтованих бізнес-структур, які мають потенціал саморозвитку;
підвищення інноваційної активності та рівня оновлюваності основних виробничих фондів підприємств галузі;
полегшення доступу підприємств галузі до фінансових ринків, розширення використання ринку цінних паперів для залучення фінансових ресурсів;
створення ефективної науково-технічної інфраструктури;
підвищення попиту на науково-дослідні і проектні розробки;
розвиток малого бізнесу і підвищення його конкурентоспроможності, адекватне реагування на попит ринку.
Досягнення наступних індикативних показників:
збільшення частки продукції хімічного комплексу в загальному випуску продукції переробної промисловості до 8-9 % (відповідно до Стратегії національної модернізації «Україна 2020»);
стабілізації середньорічного темпу приросту товарного виробництва на рівні 8-12 % у рр. та 5-6 % у рр. (за умови не перевищення середньорічного рівня інфляції 7-9 %);
збільшення частки продукції вітчизняного виробництва у загальному обсязі споживання на внутрішньому ринку до 55-60 % у вартісному вираженні до 2020 року;
збільшення частки кінцевої товарної продукції та продукції з поглибленим рівнем технологічної переробки у галузевому товарному виробництві з 45 до 50-55 % у 2012 р. та 60-65 % у 2020 р.;
збільшення рівня позиціювання хімічної та нафтохімічної продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку з 35 до 55-60 %, зокрема, у споживанні мінеральних добрив – з 65 до 80-85 %, первинних пластмас – з 20 до 35-40 %, виробів із пластмас – з 50 до 65-70 %;
зростання частки продукції кінцевого споживання та продукції з поглибленою технологічною переробкою (середній та високий рівень) у товарній структурі експортних поставок до 50-55 %. Зменшення від’ємного зовнішньоторговельного сальдо в сегменті хімічної та нафтохімічної продукції до співвідношення 1:1,2-1,3;
поліпшення економічних, технічних та товарно-споживчих характеристик галузевої продукції, підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх товарних ринках;
зменшення енергоємності виробництв за рахунок комплексного впровадження енергозберігаючих технологій (на 22-25 % у період до 2020 року);
скорочення обсягу шкідливих викидів підприємств у навколишнє середовище на% до 2020 року;
підвищення продуктивності праці (виробництво продукції у вартісних показниках на одного працюючого) в період до 2020 року на 20-25 % порівняно з 2009 роком.
В соціально-економічній сфері:
сприяння збереженню робочих місць і залучення кваліфікованих виробничо-технічних та науково-технічних кадрів;
створення за рахунок розширення, оновлення та диверсифікації виробництв близько 30 тис. нових робочих місць у різних секторах галузі;
поліпшення вікової структури виробничо-промислового та науково-технічного персоналу;
збільшення рівня заробітної плати (не нижче 120 % від середнього рівня по промисловості) та покращення соціального захисту зайнятого персоналу.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить близько ___. млрд. гривень. Обсяг бюджетних коштів визначається щороку, виходячи із фінансових можливостей бюджету.
Представлені у Програмі кількісні параметри розвитку хімічної промисловості у період до 2012 року є оціночними (відповідно до прогнозу виходу з кризового стану), у період рр. – прогнозними та підлягають уточненню в процесі її реалізації.
Додаток 1
Секторальний стан конкурентоспроможності хімічного комплексу України
Найменування сектору | Сильні сторони | Слабкі сторони | Загрози | Можливості для утримання (розширення) конкурентних позицій (критичність відставання) | Вплив кризи |
| |||
Внутрішній ринок | Зовнішній ринок | Внутрішній ринок | Зовнішній ринок |
| |||||
1. | Базові виробництва неорганічної хімії | Часткова забезпеченість власною сировиною (мінеральна сировина). Домінуючі позиції на внутрішньому ринку (80-82 %) | Низька товарна диверсифікованість експорту. Висока енерго та ресурсовитратність Недостатній науково-технічний доробок | Уповільнене посткризове відновлення попиту | Висока конкуренція. Збільшення на світовому ринку частки компаній-конкурентів, які мають доступ до дешевої сировини Посилення технічних бар’єрів входження в ринок | Технологічна та технічна модернізація виробництв дозволить утримати конкурентні позиції на внутрішньому ринку. Залучення передових технологій, якісний інжиніринг | Технологічна та технічна модернізація виробництв дозволить утримати конкурентні позиції на внутрішньому та зовнішньому товарному ринку. Залучення сучасних технологій, якісний інжиніринг | Середній |
|
2. | Базові виробництва органічної хімії | Відносно стійкі позиції на зовнішньому та внутрішньому ринку за умови сприятливої цінової кон’юнктури Частка секторальної продукції у внутрішньому споживанні становить від% | Сировинна імпортозалежність Низька товарна диверсифікованість експорту Висока енерго та ресурсовитратність. Недостатній науково-технічний доробок | Уповільнене посткризове відновлення попиту | Висока конкуренція Збільшення на світовому ринку продукції компаній-конкурентів, які вийшли на ринок в останні 5 років (38 %) Посилення технічних бар’єрів входження в ринок | Утримання конкурентних | Утримання конкурентних | Значний (залежність від цін на нафту ) | |
3. | Азотні добрива | Висока концентрація сектору Наявність виробничих потужностей Перспективний внутрішній ринок Висока експортна орієнтація сектору та наявність усталених споживчих ніш Сприятливі зовнішні перспективи (світовий продовольчий ринок) Ріст цін на продовольчі продукти Гнучка цінова політика | Імпортна сировина з перспективою цінового росту | Відсутність(обмеженість) підтримки сільсько-господарських товаровиробників Підвищення цін на природний газ | Зниження конкурентних позицій порівняно з іншими країнами - конкурентами (наростаючий процес) Посилення технічних бар’єрів входження в ринок | Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників щодо закупівлі мінеральних добрив Митно-тарифні обмеження конкуруючого імпорту | Технічне та технологічне відставання може бути мінімізоване за умови залучення достатніх інвестиційних ресурсів та впровадження новітніх технологій Розширення товарного асортименту азотних добрив. | Значний (залежність від цін на природний газ та нафту) | |
4. | Калійні добрива | Наявність сировини (проблемна конкурентоспроможність) Перспективний внутрішній ринок Ріст цін на продовольчі продукти | Виробничі потужності вимагають модернізації Екологічні проблеми сектору Обмежений товарний асортимент | Імпорто залежність по сировині | Монополізація світового виробництва Конкуруючий імпорт Посилення технічних бар’єрів входження в ринок | Сектор не функціонує Реанімація сектору | Перспективи відсутні | Середній | |
5. | Комплексні добрива | Перспективний внутрішній ринок Стійкі зовнішні перспективи (світовий продовольчий ринок) Розширення товарного асортименту Ріст цін на продовольчі продукти Гнучка цінова політика | Імпортозалежність по основній сировині Цінова неконкуренто-спроможність | Конкуруючий імпорт Цінові коливання на ринку сировини Відсутність (обмеженість) підтримки сільсько-господарських товаровиробників | Посилення конкуренції Посилення технічних бар’єрів входження в ринок | За умови посилення цінової конкурентоспроможності конкурентні позиції на внутрішньому ринку стійкі Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників щодо закупівлі мінеральних добрив | Конкурентні позиції на зовнішньому ринку нестійкі, значна залежність від балансу цін та сировину та добрива | Середній | |
6. | Виробництво лакофарбових матеріалів | Перспективний внутрішній ринок Значна частка компаній з іноземними інвестиціями (більше 50 %) Постійна асортиментна диверсифікація продукції Гнучка цінова політика | Імпортозалежність по значній частині сировини Наявність «тіньового» імпорту та контрафактної продукції Значна частка не повно циклових виробництв Недостатній науковий доробок | Посилення секторальної концентрації виробництва Незавершеність формування внутрішнього товарного ринку Кризовий профіцит пропозиції Цінові коливання на ринку сировини | Збільшення імпортних поставок на внутрішній ринок Посилення технологічної та цінової конкуренції | Конкурентні позиції на внутрішньому ринку стійкі (можливий ріст по органорозчинним ЛФМ – від % до % , водорозчинним – від % до %) | Конкурентні позиції просування на зовнішні ринки обмежені (продукція підприємств з іноземними інвестиціями) | Незначний |
|
7. | Виробництво шин | Перспективний внутрішній ринок Можливе створення спільних виробництв (підприємств) та залучення ПІІІ | Імпортозалежність по значній частині сировини та допоміжних матеріалів Наявність «тіньового» імпорту та контрафактної продукції | Звуження внутрішнього товарного ринку первинних шин Кризовий профіцит пропозиції Цінові коливання на ринку сировини | Збільшення імпортних поставок на внутрішній ринок Посилення технологічної та цінової конкуренції | Залучення зовнішніх інвестицій, освоєння нових видів шинної продукції | Конкурентні позиції просування на зовнішні ринки обмежені | Значний |
|
8. | Виробництво гумових виробів (крім шин) | Перспективний внутрішній ринок Найбільш перспективна ніша - будівництво (35 % в структурі імпорту) | Імпортозалежність по значній частині сировини та допоміжних матеріалів Наявність «тіньового» імпорту та контрафактної продукції Низька цінова та товарна конкурентоспроможність продукції Невідповідність асортименту попиту на внутрішньому товарному ринку Висока частка імпортної продукції на ринку – 60-65% Недостатній науково-технічний доробок | Перерозподіл та консолідація виробництва та внутрішнього ринку | Збільшення імпортних поставок на внутрішній ринок Посилення технологічної та цінової конкуренції Цінове демпінгування | Реанімація конкурентних позицій можливе лише в окремих товарних нішах Посилення загальної конкурентоспроможності сектору проблематичне | Конкурентні позиції просування на зовнішні ринки обмежені | Значний |
|
9. | Виробництво первинних пластмас | Перспективний внутрішній ринок Локальна технологічна конкурентоспроможність | Імпортозалежність по первинній сировині Низька асортиментна конкурентоспроможність (переважання базових марок) Розірваність технологічних циклів Недостатній науково-технічний доробок | Уповільнене посткризове відновлення попиту Монополізація виробництва окремих видів пластмас | Посилення конкуренції, активність азійських товаровиробників Цінове демпінгування | Посилення позиціювання на внутрішньому ринку можливе в окремих сегментах (ПС, ПВХ, ПВА, ПЕВТ, КФС) за умови цінової та товарної конкуренто-спроможності діючих (нових) виробництв | Конкурентні позиції просування на зовнішні ринки обмежені секторально та регіонально обмежені | Середній |
|
10 | Виробництво виробів із пластмас | Перспективний внутрішній ринок Локальна технологічна конкурентоспроможність | Імпортозалежність по сировині (78-80 %) Висока розпорошеність виробництв Низька конкуренто-спроможність Недостатній науково-технічний доробок | Незавершеність формування ринку Висока частка малих підприємств | Збільшення імпортних поставок на внутрішній ринок Посилення технологічної та цінової конкуренції Цінове демпінгування | Можливе нарощення внутрішнього виробництва в значній частині сегментів та забезпечення структурної долі внутрішнього ринку на рівні 65-70 % | Конкурентні позиції просування на зовнішні ринки обмежені секторально та регіонально обмежені | Середній |
|
11. | Виробництво хімічних волокон та ниток | Перспективний внутрішній ринок (до 2020 р. світове споживання хімволокон і ниток на душу населення в рік досягне 9 кг, в Україні - 3-3,5 кг) | Товарно-асортимента обмеженість діючих виробництв Недостатній науково-технічний доробок | Домінування імпорту | Домінування імпорту | Можливе розширення виробництва в межах існуючої ніші (ПА нитки та кордна тканина) | Конкурентні позиції обмежені (кордна тканина) | Значний |
|
12. | Виробництво ХЗЗР | Перспективний внутрішній ринок | Виробництва не функціонують Відсутність науково-технічного доробку | Домінування імпорту | Домінування імпорту | Критичне відставання | Відсутні | Середній |
|
13. | Виробництво хімічних реактивів | Перспективний внутрішній ринок | Виробництва не функціонують Недостатній науково-технічний доробок | Домінування імпорту | Домінування імпорту | Критичне відставання | Відсутні | Значний |
|
14. | Виробництво миючих засобів та засобів для чищення, парфумерних та косметичних засобів | Висока частка виробництв з іноземними інвестиціями Перспективний внутрішній ринок Локальна технологічна та товарна конкуренто-спроможність Гнучка асортиментна політика Гнучка цінова політика | Імпортозалежність по сировині (ПАВ) Присутність виробництв з неповними циклами | Монополізація виробництва Цінова кон’юнктура залежить від валютних коливань | Вплив зовнішніх корпоративних рішень | Посилення позицій продукції вітчизняного виробництва та збільшення її частки на внутрішньому ринку до 85 % | Просування на зовнішні ринки обмежене (продукція підприємств з іноземними інвестиціями) | Незначний |
|
15. | Виробництво товарів побутової хімії | Перспективний внутрішній ринок Локальна технологічна та товарна конкуренто-спроможність Гнучка цінова політика | Імпортозалежність по сировині Висока частка продукції імпортного виробництва – 40-45 % | Уповільнене посткризове відновлення попиту Значна кількість малих підприємств Незавершеність формування ринку | Посилення конкуренції, активність азійських товаровиробників Цінове демпінгування | Можливе нарощення внутрішнього виробництва в певній частині сегментів (з залученням іноземних технологій та брендів) | Можливості просування на зовнішні ринки обмежені | Значний |
|
16. | Виробництво синтетичних пігментів та барвників | Наявність сировинної бази в окремих сегментах (пігментний двоокис титану та ін.) Локальна технологічна та товарна конкуренто-спроможність | Висока частка продукції імпортного виробництва – 65-70 % (без урахування балансу по пігментному двоокису титану) | Уповільнене посткризове відновлення попиту Посилення конкуренції, активність конкуруючого імпорту | Висока цінова та технологічна конкуренція. Посилення технічних бар’єрів входження в ринок | Конкурентні позиції на ринку пігментного двоокису титану – стійкі, в інших сегментах - обмежені | Конкурентні позиції на ринку пігментного двоокису титану –стійкі, в інших сегментах - обмежені | Середній |
|
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |
