До відома:
1* Такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний повернути їх вартість суб'єкту господарювання, а зазначена модель РРО у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (ст. 29 Закону № 000/95-ВР).
2* Основним документом, що регулює питання ведення операцій з готівкою, є Положення № 000 (Постанова Національного банку від 15 грудня 2004 року № 000 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»), згідно з яким відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладено на керівника підприємства. Дія положення поширюється і на фізичних осіб – господарювання, в цьому випадку під терміном «каса» розуміється місце здійснення готівкових розрахунків, приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей та касових документів (лист Держпідприємництва від 15.09.2005 р. № 000).
3* Штрафні санкції застосовуються до підприємств за періоди, коли діяли норми Положення № 72. У Положенні № 000, яке замінило Положення № 72, немає обмежень на витрачання готівки з виручки від реалізації на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, а отже немає і відповідних штрафів (лист ДПАУ від 15.06.2006 р. № 000/6/23-8019).
4* Маються на увазі порушення суб'єктами господарювання порядку відображення в касових документах витрачених підзвітними особами коштів, і не стосуються розрахунків між продавцями і покупцями (лист ДПАУ від 30.12.2005 р. № 000/6/23-8019).
Також звертаємо Вашу увагу на те, що Закон України № 000/95-ВР не є нормативним актом з питань оподаткування. Це підкреслює і ДПАУ в листі від 15.10.2006 р. № 000/7/24-1117. Перевірки посадовими особами органів державної податкової служби України з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг) здійснюються на підставі Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПАУ від 23.04.2009 р. № 000.
Суми фінансових санкцій, які визначені статтямиЗакону України № 000/95-ВР, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
9. Відповідальність за порушення валютного законодавства
Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
З метою виконання Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 000/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" затверджено Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (наказ ДПА України від 04.10.99 № 000).
Згідно із законодавством до резидентів, нерезидентів-платників податків, що порушують правила валютного регулювання і валютного контролю, застосовують фінансові (штрафні) санкції за такі правопорушення:
Назва нормативного акта | Статті | Ознаки порушення | Суб'єкт порушення (відпові-дально-сті) | Розмір штрафної (фінансової) санкції | Повідом-лення-рішення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" | ст. 5 п. 4 та ст. 16 п. 2, абзац третій | здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій, без одержання індивідуальної ліцензії НБУ | резиденти, нерезиденти | штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій | повідомлення-рішення форми "У" |
Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 | ст. 7 та ст. 16 п. 2, абзац шостий | порушення резидентами порядку розрахунків з нерезидентами | резиденти | штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків | повідомлення-рішення форми "У" |
Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 | ст. 9 та ст. 16 п. 2, абзаци сьомий, восьмий | невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України | резиденти | штраф, що встановлюється НБУ та п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою НБУ від 08.02.2000 р. № 49, - штраф за порушення строків декларування у розмірі 1 НМДГ за кожний день порушення; штраф за порушення порядку декларування в розмірі 20 НМДГ | повідомлення-рішення форми "У" |
Указ Президента України від 27.06.99 р. № 000/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" | п. 2 | одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів | резиденти | штраф у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики | повідомлення-рішення форми "У" |
ЗУ від 15.09.95 р. № 000/95 "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" | ст. 2, 5, 6 та ст. 9 п. 2 | порушення строків, передбачених частинами сьомою та восьмою статті 2, частинами восьмою і шістнадцятою статті 5 та частиною третьою статті 6 цього Закону | український виконавець (замовник) | пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості | повідомлення-рішення форми "У" |
ЗУ від 15.09.95 р. № 000/95 | ст. 9 п. 5 | реалізація готової продукції, виробленої з давальницької сировини в країні виконавця або в іншій країні без обліку (реєстрації) в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України | СГ, що вивіз давальницьку сировину | штраф у розмірі 20 відсотків вартості готової продукції. Для перерахування іноземної валюти у національну валюту України використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на дату застосування штрафу | повідомлення-рішення форми "У" |
ЗУ від 23.09.94 р. № 000/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" | ст. 1, 2, 4 | порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону. ст. 1. Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. | резиденти | пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) | повідомлення-рішення форми "У" |
ЗУ від 23.12.98 р. № 000 "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" | ст. 2, ст. 3, частина перша | порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, передбачених частинами першою - третьою статті 2 цього Закону, строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг, що імпортуються за бартерним договором) | резиденти | пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості | повідомлення-рішення форми "У" |
ЗУ від 23.12.98 р. № 000 "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" | частина четверта ст. 3 | при виконанні частини 4 статті 3 Закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені | резиденти | пеня у розмірі одного відсотка вартості експортованих або імпортованих робіт, послуг за кожний день. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг) | повідомлення-рішення форми "У" |
ЗУ від 06.06.95 р. № 000/95-ВР "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей" | ст. 1 | збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі бо наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій визначаються у розмірах, наведених у підпунктах "а" - "е" | працівники підприємств, установ, організацій | суми, стягнуті відповідно до статті 1 Закону, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта - перераховується до Державного бюджету України | повідомлення-рішення форми "С" |
ЗУ від 06.06.95 р. № 000/95-ВР | ст. 2 | заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості | працівники підприємств, установ, організацій | суми, стягнуті відповідно до статті 2 цього Закону, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта - перераховується до Державного бюджету України | повідомлення-рішення форми "С" |
10. Відповідальність за розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей
На виконання розпорядження Президента України від 10 лютого 1995 р. № 35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю» та з метою вдосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю затверджено Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 000).
Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
Статті | Ознаки порушення | Суб'єкт порушення (відповідальності) | Розмір штрафної (фінансової) санкції | Повідом-лення - рішення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
п. 2, п. 10 | розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за визначеною формулою | суб'єкти господарювання | із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету | повідомлення-рішення форми "С" |
п. 3, п. 10 | вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2 | суб'єкти господарювання | із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. | повідомлення-рішення форми "С" |
п. 4, п. 10 | вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3. Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на добавлену вартість із застосуванням коефіцієнта 2 | суб'єкти господарювання | із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету | повідомлення-рішення форми "Р" |
п. 5, п. 10 | у разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5 | суб'єкти господарювання | із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету | повідомлення-рішення форми "С" |
п. 6, п. 10 | продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій | суб'єкти господарювання | з сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету | повідомлення-рішення форми "С" |
п. 7, п. 10 | розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством | суб'єкти господарювання | з сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету | повідомлення-рішення форми "С" |
п. 8, п. 10 | розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється: із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п'ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки | суб'єкти господарювання | із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. | повідомлення-рішення форми "С" |
п. 9, п. 10 | у разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни | суб'єкти господарювання | із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету | повідомлення-рішення форми "С" |
Список використаної літератури:
1. Конституція України прийнята V сесією Верховної Ради України від 28 червня 1996 року № 000к/ 96-ВР.
2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року .
3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року .
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984року .
5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року .
6. Закон України від 6 липня 1995 року № 000/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
7. Закон України від 6 червня 1995 року № 000/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей».
8. Закон України від 15 вересня 1995 року № 000/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».
9. Закон України від 23 вересня 1994 року № 000/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
10. Закон України від 23 грудня 1998 року «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».
11. Закон України від 19 грудня 1995 року № 000/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
12. Указ Президента України від 2 червня 1995 року № 000/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
13. Указ Президента України від 27 червня 1999 року № 000/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».
14. Указ Президента України від 16 березня 1995 року № 000/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 000 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».
16. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
17. Наказ ДПА України від 17.12.2010 р. № 000 «Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби».
18. Лист ДПА України від 25.03.2011 р. № 000/7/19-0217 «Щодо ведення обліку та відображення в звітності штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), застосованих органами Державної податкової служби за результатами контрольно-перевірочної роботи».
19. Лист ДПА України від 31.03.2011р. № 000/6/12-0216 «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій податковими органами».
20. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т./кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. – 2389 с.
21. «Справочник экономиста», лютий 2011 р., № 2 (86), с. 8
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
