Літня навчально-дослідницька практика з предметів природничого циклу (стр. 3 )

спостерігати, або про які довідались із розповідей жителів населених пунктів.

У фауні прибережної смуги річки і річкової долини бажано, хоча б приблизно, оцінити загальну кількість видів земноводних, плазунів, ссавців та птахів і частоту, з якою вони трапляються в природі.. Важливою для оцінки стану тваринного різноманіття є інформація про наземних членистоногих (павуків, комах, бабок, жуків, метеликів), яких вдалося побачити. При дослідженні річки важливо визначити не точне число і назву видів, а мати змогу провести порівняльну оцінку кількості видів на різних ділянках річки та її долини.

ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ РІЧКОВОЇ ВОДИ

Оцінювання екологічного стану річки можна проводити по дослідженню фізичних показників, таких як прозорість, запах, забарвлення.

При можливості(наявності лабораторного обладнання і реактивів) бажано провести оцінювання хімічних критеріїв, таких як визначення водневого показнику, присутність у воді хлорид і сульфат йонів. Для визначення вмісту органічних речовин у воді можна застосувати обчислення показника окиснюваності.

Так як окремі види чи групи водних мешканців можуть бути показниками забруднення води, можна використати їх, як біоіндикатори і оцінити якість річкової води за біотичним індексом Вуддівіса ( по визначенню груп безхребетних).Докладні описи методики надаються в методичних додатках до програми.

Лише незначну частину водних безхребетних можна спостерігати неозброєним оком. Проте, іноді, навіть ті тварини, яких можна спостерігати без мікроскопа (губки, личинки веснянок та одноденок, різні ракоподібні, зокрема річкові раки тощо) можуть допомогти виявити значне органічне забруднення води, оцінити ступінь насичення води киснем та проточність водойми.

Реєстрація джерел забруднень водойм (детально описується в методичних матеріалах в лекції "Громадський екологічний моніторинг").

Реєстрація порушень природоохоронного законодавства.

Під час проведення досліджень слід фіксувати випадки порушення Закону України "Про

охорону навколишнього природного середовища", такі як:

-скид у річки забруднених вод з промислових підприємств;

-розорювання заплави до урізу води;

-скид нечистот;

-отруєння риби хімічними речовинами, які потрапили у воду;

-браконьєрство;

-засмічення берегових ділянок;

-порубка дерев у водоохоронних зонах тощо;

-ведення господарської діяльності у прибережних захисних смугах;

-будівництво житлових, виробничих та інших приміщень;

-організація стоянки автомобілів, мийка автомобілів;

-влаштування стихійних смітників.

Дуже корисною є роз'яснювальна робота учасників практики серед місцевого

населення щодо природоохоронного законодавства. Також необхідна робота із розчистки русел річки від сторонніх предметів і впорядкування прибережної захисної смуги (ліквідація стихійних смітників, висаджування дерев і кущів, очищення та впорядкування джерел).

Рекомендації щодо підготовки висновків про стан паркової зони, долини річки та звітів.

Висновок повинен включати опис стану річки, отриманий на основі результатів досліджень (із зазначенням змін, що стались за останні роки). Це, в першу чергу, візуальна оцінка якості води, її прозорості, заростання річки рослинністю, замуленість річки, її водність, проточність русла, швидкість течії. Це також може бути інформація про існуючих мешканців річки (тобто, оцінка біологічного різноманіття), що вдалося спостерігати, кількість видів (окремо хребетних і безхребетних тварин, зокрема, молюсків, комах, тощо) .

Висновки про стан самої річки слід зіставити з інформацією про характер господарської діяльності людини у річковій долині. Це, передусім, оцінка стану долини річки загалом, а також співвідношення різних елементів річкової долини та інформація про характер природокористування.

Результати подаються у відсотках від загальної площі долини за такою схемою:

ліс, чагарники, луки, сіножаті, пасовища, рілля (які культури переважають), урбанізованість (міська місцевість, наявність промислово-виробничих комплексів, доріг тощо).

Також вказуються місця надходження у річку забруднень, характер забруднень, кількість, джерело.

Висновки (звіт) про обстеження річки та прилеглої території парку «Нивки» та парку ім..Коротченка ілюструються фотографіями цікавих місць, мальовничих ландшафтів та характерних несприятливих для річки впливів.

Також доцільно провести аналіз у такій послідовності:

А) фактори негативного впливу на природне середовище на конкретній ділянці;

Б) встановлені прояви негативного впливу на річку;

В) запропоновані заходи, спрямовані на ліквідацію чи послаблення дії факторів негативного впливу на визначених ділянках природного комплексу.

Тут бажано вказати можливих виконавців чи організаторів робіт, можливий об'єм робіт.

Несприятливий вплив можуть здійснювати такі фактори:

- висока розораність заплави і схилів річкової долини;

- недостатня залісненість або залуженість заплави і, особливо, прибережної смуги;

- відсутність прибережних смуг, водоохоронних зон;

-каналізованість русла річки;

- скидання побутового та іншого сміття у прибережній смузі (заплаві, річковій долині);

- розміщення житлових та господарчих будівель у заплаві, прибережних смугах на схилах річкової долини (вказати які);

-недосконалість або відсутність очисних споруд у підприємств, що скидають стоки в річку;

- надмірний відбір води з річки;

- надмірна рекреація (відпочинок) людей на берегах річки;

- миття транспортних засобів у річці, тощо.

Прояви негативного впливу на річку:

- інтенсивне забруднення, замулення та заростання русла;

- зменшення кількості і видового розмаїття риби та інших тварин і рослин;

- зниження самоочисної здатності річкової екосистеми (що може проявлятись через високу каламутність води, замулення річища);

- погіршення водного живлення річки, зменшення проточності русла і водності річки;

- втрата мальовничості, привабливості (естетичних якостей) ландшафтом річкової долини;

- інше (вказати).

Пропоновані заходи мають спрямовуватись на організацію дій та ліквідацію факторів негативного впливу.

Виділяють чотири основні напрями діяльності з оздоровлення долини річки:

1. Припинення дії і ліквідація всіх явищ, що ведуть до ерозії та змиву ґрунтів і, як

наслідок, до забруднення і замулення річок.

2.Припинення надходження до річки забруднень від розсіяних джерел з поверхневим стоком, тобто,з доріг, господарчих забудов тощо.

3. Максимально можливе обмеження господарського втручання у річкову долину.

4. Максимально можливе звільнення русел річок від штучних споруд та перетворень у заплаві (після проведення екологічних обґрунтувань), зокрема від каналів, шлюзів, непроектованих ставів.

Окремим є еколого-просвітній напрям, тобто, проведення просвітніх заходів різного характеру і на різному рівні, включаючи побутовий.

Основні можливі заходи:

-проведення еколого-освітніх акцій з жителями довколишніх населених пунктів;

-контроль господарської діяльності у басейні річки місцевими органами

виконавчої влади згідно з чинним законодавством;

-припинення розорювання прибережних смуг, заплави і схилів річкової долини;

-поступове виведення із річкової долини господарських та житлових будівель, що мають шкідливий вплив на річку;

-збір, відстоювання або очистка дощових вод з урбанізованих територій;

-очистка стічних вод з конкретних підприємств та комунальних установ;

-створення лісових (або чагарникових) насаджень у річковій долині;

-в окремих випадках терасування схилів (для припинення ерозійних процесів);

-в окремих випадках обмежена розчистка русла від донних відкладів для протидії

заростанню, обмілінню та пересиханню річки;

-реконструкція (можливо і ліквідація) гідротехнічних та інших штучних споруд, що зарегульовують стік річки;

-ліквідація самостворених дрібних ставків;

-відновлення меандрованості і нормальної проточності річок;

-пересипання деяких каналів осушувальних систем;

-зменшення (викошування, викопування) надмірної кількості водної рослинності;

-охорона місць нересту риб, місць оселення водно-болотних птахів і навколоводних тварин;

-охорона у річковій долині місць зростання рідкісних та цікавих видів рослин;

-створення організації захисту річки з представництвом державних структур та громадськості.

У різних конкретних випадках для оздоровлення річок можливі й інші заходи, які можуть запропонувати учасники практики.

Про результати проведення комплексних досліджень необхідно обов'язково звітувати. Необхідно інформувати Міністерство екології та природних ресурсів і громадські природоохоронні організації про випадки порушення природного законодавства із зазначенням форми, місця та винуватця в його порушенні. Обстежуючи заплави річок, учасники практики – учні спостерігають взаємозв'язок між станом природних ресурсів та впливом на них комплексів антропогенних факторів. Також реєструються ділянки берегової зони, де внаслідок водної ерозії відбулися зсуви, обвали, утворення великих ярів, внаслідок яких сталося значне забруднення води, замулювання русла, а в літній період – значне зменшення водотоку або ж часткове пересихання річок. Маршрути і тематику роботи бажано погоджувати з Міністерством екології і природних ресурсів України та з великими (національними) природоохоронними організаціями, які можуть надати певну підтримку – методичну або й матеріальну.

За результатами навчально-дослідницької практики необхідно написати звіт, який від імені своєї організації або спільно з великою громадською екологічною організацією направити з листом-запитом до обласного управління екоресурсів, а також копії до Державної екологічної інспекції Міністерства екології і природних ресурсів України, щоб вони здійснювали оперативні заходи для ліквідації виявлених порушень.

Про роботу навчально-дослідницької практики потрібно надавати інформацію в ЗМІ.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Водний кодекс України.

2.Довідник з агролісомеліорації. /К.: “Урожай”, 1988. –286 с.

3.Злобін Ю. А. /Основи екології. – К.: Лібра, 1998.

4.Малахов І. М., , /Місцевий план дій з охорони довкілля (МПДОД): Посібник для тренерів та громад. – К.: ДІА, 2003. – 50 с.

5.Малі річки України: Довідник. – За ред. . К.:Урожай, 1991. – 294 с.

6., , Калабина методы анализа природных вод. – К.: Наук. думка, 1981. – *140с.

7.Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році. – Мінекоресурсів України, 2001. – 184 с.

8.Поліщук В. В. /Малі річки України та їх охорона. – К.: Знання, 1988. – 32 с.

9. /Основы общей экологии. – М.: “Мир”, 1979, – 424 с

10. /Природопользование. Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990. – 640 с.

11.Романова хімічного аналізу. – К.: Освіта, 1992. - 192с.

12.Справочник по водным ресурсам. – К.: “Урожай”, 1987. – 302 с.

13., /Птахи фауни України (польовий визначник). – Київ, “Українське товариство охорони птахів”, 2002, – 414 с.

14.Хімко Р. В., І., /Малі річки – дослідження, охорона, відновлення. – К.: Інститут екології. – 2003. – 378 с.

15.Шмалєй С., Дослідження екологічного стану води та грунту. // Біологія і хімія в школі. - 2003. - № 3. – С.45–50.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

№	Завдання	Час виконання
1	Вступ. Ознайомлення з об’єктом дослідження. Характеристика основних етапів проходження практики. Розподіл учнів на групи. Визначення кола завдань для груп, тем рефератів і проектів.
	Етапи проходження практики 1 Інформаційно-пошуковий
2	Проведення науково-пізнавальних і дослідних занять. Проведення моніторингу долини річки Сирець та озер. Аналіз стану об’єкта на момент дослідження
	2 Польова практика
3	Картографування досліджуваної території.
4	Інвентаризація місцевих представників флори і фауни
5	Проведення комплексного дослідження русла і берегів річки та озер.
6	Розчищення і впорядкування берегів р. Сирець, озер та джерел, обладнання захисних споруд біля мурашників.
7	Лабораторні дослідження – оцінювання екологічного стану річкової води за фізичними(запах, забарвлення, прозорість) і хімічними(водневий показник, наявність деяких йонів, показника окиснюваності) критеріями.
8	Лабораторні дослідження якості річкової води за гідробіологічними показниками.
	3 Узагальнення знань і умінь
9	Проведення екологічного брейн-рингу Виготовлення листівок природоохоронного значення та розповсюдження їх серед населення під час природоохоронних акцій.
10	Проведення конференції. Захист проектів. Проведення фотовиставки, виставки малюнків, буклетів та презентацій учасників навчальної практики.