Літня навчально-дослідницька практика з предметів природничого циклу (стр. 1 )

ЛІТНЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ПРАКТИКА

З ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

Програма для 10-го класу загальноосвітніх шкіл

Програма підготовлена авторським колективом вчителів СШ № 000 м. Києва у складі:

· вчитель географії і економіки, вчитель-методист Чернобровкіна Т. Г.;

· вчитель хімії і ОБЖ, старший вчитель ;

· заступник директора, вчитель математики, вчитель-методист Павлікова Н. В.;

· вчитель інформатики

Рецензенти:

Філоненко І. О., методист НМЦ природничо-математичної освіти ІППО КУ ім. Б. Грінченка.

І., вчитель географії гімназії № 000 Шевченківського району м. Києва, вчитель-методист.

Науковий консультант:

Капіруліна С. Л., доцент кафедри методики природничо-математичної освіти і технологій ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Необхідність запровадження цієї програми пояснюється потребою у приведенні змісту шкільної освіти у відповідність до сучасного стану наукового пізнання, у якому все більш вагомого значення набувають соціально-гуманітарні та природознавчі науки з інтеграцією знань. Провідні тенденції розвитку сучасної освіти вимагають збагачення її змісту за рахунок включення знань з таких наук, як екологія, краєзнавство, інформатика, соціологія, психологія, економіка, політологія, культурологія, та деяких інших. Однак неможливість включення у шкільні навчальні плани багатьох нових предметів, які б представляли основи цих наук, робить необхідним створення інтегрованого курсу, який би в узагальненому і систематизованому вигляді знайомив учнів з головними поняттями і проблемами таких галузей сучасної науки, як екологічний моніторинг, суспільствознавство, природознавство.

Саме на досягнення цієї мети в першу чергу і спрямована запропонована програма, яка має на меті виробити в учнів цілісне бачення людини і суспільства та їх взаємозв’язків. Науково-теоретичною основою інтеграції цих знань є вищі форми узагальнення змісту згаданих галузей науки: суспільно-наукова картина світу і картина світу людини.

Дидактичні цілі програми: формування екологічних компетентностей під час проведення досліджень у польових і камеральних умовах; поглиблення, узагальнення та закріплення знань із географії, біології, хімії, математики, екології тощо.

Запровадження цієї програми обумовлене необхідністю збагачення учнів такими знаннями, ідеями і переконаннями, без яких сьогодні не може обійтися жодна людина, незалежно від її фаху та сфери діяльності.

Це насамперед знання про саму людину, без яких не може здійснитися її свідоме самовизначення, та її відносини з навколишнім середовищем, розуміння яких є необхідною передумовою гармонізації цих відносин.

Не менш важливе значення мають також знання про суспільство, про різні сфери суспільного життя. Ці знання повинні сприяти не тільки розширенню кругозору учнів, але й їх соціальному самовизначенню, виробленню у них свідомої соціальної позиції, яка б характеризувалася громадянською активністю, соціальною відповідальністю, демократичною і гуманістичною спрямованістю тощо.

Це є свідченням того, що запровадження даної програми здатне збільшити виховний потенціал змісту шкільної освіти і сприятиме більш тісному поєднанню навчання і виховання. Програма узагальнює і систематизує знання учнів, отримані ними з різних шкільних предметів - біології, географії, хімії, математики, історії, літератури, інформатики тощо, пов’язуючи ці знання із основами сучасного суспільствознавства, а також з відомостями, які учні отримують з інших джерел, зокрема із засобів масової інформації та художньої літератури, і з власним життєвим досвідом самих учнів.

Проте програма спрямована не тільки на те, щоб розширити коло відомих учням знань, а й на те, щоб сформувати у них особисте ставлення до цих знань, а відповідно - і до об’єктів цих знань - людини і суспільства, взятих у різних формах прояву їх життедіяльності та взаємозв’язках. Це передбачає також, що названі об’єкти повинні розглядатися в інтегрованій програмі в різних аспектах: пізнавальному, оціночному, практичному, мотивуючому тощо.

Основна ідея навчальної практики: «Учень - дослідник». Відомо, що найбільш ціннісні і міцні знання добуваються самостійно, в процесі власних творчих досліджень. Саме організована вчителем, керівником гуртка, дослідницька діяльність учня в полі проблем з природо - та ресурсозбереження у напрямку запобігання негативних змін довкілля, допоможе сформувати проектне мислення, екологічну компетентність, від чого в певній мірі залежить життєвий успіх окремої особистості і сама можливість виживання людства в сучасному динамічному світі. Особливістю методичних рекомендацій є використання поряд з традиційними, новітніх форм і методів організації навчального процесу: проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення, дослідницького, конструктивного підходу до навчання.

Конструктивний підхід до навчання полягає в тому, що знання не передаються безпосередньо, а конструюються самим учнем в процесі виконання різноманітних завдань, пошуку відповідей на поставлені вчителем, або сформульовані самостійно питання.

Креативний підхід до навчання полягає не в засвоєнні готових знань, а в засвоєнні певного способу мислення, що забезпечує отримання і формування нових знань.

Дослідницький підхід до навчання полягає в отриманні знань шляхом творчого пошуку. Для дитини природно, а значить набагато легше (на відміну від заучування «готових знань») освоювати нове, коли вона діє подібно вченому (проводить власні дослідження – спостерігає, експериментує, шукає необхідну інформацію і на основі цього робить умовиводи, висловлює власні судження).

Означені шляхи потребують нестандартних методичних підходів, вміння створювати проблемні ситуації, залучати учнів до пошуку, творчої навчальної діяльності, до усвідомленого навчання. Основна ідея усвідомленого навчання полягає в тому, що навчальний матеріал повинен стати основною метою і засобом активної навчальної діяльності з ним. Задача вчителя – управління навчальною діяльністю, перед усім, через постановку перед учнями завдань різного плану, типу, характеру.

Проектні технології у навчанні – отримання знань шляхом самостійного конструювання і розв’язання проблем у вигляді навчальних проектів, дають можливість організувати навчальний процес відповідно до природної, загально-психологічної структури діяльності людини, яка розпочинається з потреби і закінчується конкретним практичним результатом - створенням навчального міжпредметного проекту на заявлену тему.

Необхідно також, щоб у навчально-дослідницькій практиці переважаючою стала форма викладення матеріалу, яка дозволяє порівнювати різні підходи і точки зору і виробляти в учнів уміння вести дискусію, аргументовано відстоювати свої погляди і переконання. Останнє передбачає також використання й інших інтерактивних форм і методів навчання та їх вміле поєднання з традиційними методами навчання.

Завдання практики полягає не тільки в тому, щоб дати учням певну сукупність знань про людину і довкілля, але й систематизувати ці знання і на їх основі виробити розуміння різних проявів людської життєдіяльності та суспільних явищ, сформувати до них особистісне ставлення учнів, навчити їх критично аналізувати, пояснювати та об’єктивно оцінювати суспільні відносини, явища та процеси, застосовуючи при цьому науково обґрунтовані критерії та принципи. Не менш важливо, щоб, спираючись на отримані знання, учні вміли застосовувати їх у процесі мотивації своїх рішень, вчинків і дій, свідомо керуватися принципами гуманізму, демократизму, патріотизму, тощо у своєму ставленні до інших людей, соціальних інститутів і цінностей.

Критеріями застосування означених підходів є результати формування у учнів наступних умінь:

- бачити проблеми;

- ставити питання;

- висувати гіпотези;

- давати визначення поняттям;

- класифікувати;

- спостерігати;

- уміння і навички проведення експериментів;

- робити висновки;

- структурувати матеріал;

- пояснювати, захищати, доводити свої ідеї;

- уміння рефлексії (оцінювати свою діяльність і її результати).

У змісті програми сформульовані головні ціннісні орієнтації, даються основні поняття і очікувані результати пізнавально-навчальної діяльності учнів, які повинні бути досягнуті за час виконання завдань практики. Також додається перелік орієнтовних тем рефератів і учнівських проектів, виконання яких націлене на поглиблене самостійне опрацювання учнями окремих питань навчальної практики та на формування їхніх інтелектуальних і практичних вмінь та навичок.

Основними вміннями та навичками, якими учні мають оволодіти в процесі вивчення, дослідження, систематизації, аналізу, написання рефератів і виконання проектів є:

- вміння творчо застосовувати отримані знання у нестандартних життєвих ситуаціях для розв’язання різноманітних соціальних проблем;

- вміння самостійно знаходити інформацію з різних питань природознавчих наук; володіти простими методами збору такої інформації (анкетування, інтерв’ювання, тестування, конспектування, обробка статистичних даних тощо), працювати з різними джерелами цієї інформації;

- навички групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв’язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості;

- вміння захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов’язки, оприлюднювати і аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представниками інших поглядів чи переконань, йти на розумні компроміси у випадках виникнення конфліктних ситуацій тощо.

Звичайно, що виконання завдань курсу потребує удосконалення методики оцінювання досягнутих результатів. На нашу думку, доцільно, щоб таке оцінювання було комплексним. Так, якщо обсяг і глибина знань учнів можуть оцінюватися традиційними методами класного опитування, написання контрольних робіт і тестування, то сформованість ціннісних орієнтацій, соціальних якостей, вмінь та навичок потребує застосування інших методів. Останні з них (наприклад, активність, відповідальність, вміння користуватися різними джерелами інформації, плідно співпрацювати в групі та інші) можуть оцінюватися з застосуванням рейтингової системи на основі чітко визначених і відомим усім учням критеріїв при підведенні підсумків дискусій, написання рефератів і виконання проектів. При цьому доцільно, щоб у такому оцінюванні, крім вчителя, брали участь і самі учні, а в окремих випадках - також члени учнівських сімей, батьки, вчителі з інших предметів та експерти-професіонали (наприклад, журналісти, соціологи, політологи, члени органів місцевого самоврядування, представники недержавних громадських організацій та інші).

Одним з дієвих методів оцінювання результатів виконання виховних завдань курсу, зокрема сформованості тих чи інших оціночних ставлень та ціннісних орієнтацій є застосовування анкетування. Суть його полягає у тому, що на початку навчального року вчитель проводить анкетування учнів, яке дає йому можливість з’ясувати, якими є і на якому рівні сформовані ті чи інші їх ціннісні орієнтації і відповідно до цього спрямувати свою виховну роботу під час вивчення різних тем курсу. Пізніше він повторює таке ж анкетування, наприклад, після першого півріччя і в кінці навчального року, порівнює їхні результати і може побачити, які зміни відбулися в орієнтаціях учнів. Це дозволяє узагальнювати результати виховної роботи вчителів, поширювати найбільш цінний досвід і удосконалювати методику цієї роботи. Навчально-методичний комплекс з даного курсу включає польовий щоденник учня, науково-методичні і дидактичні посібники, словник і робочі матеріали для учнів.

Курс розрахований на 40 годин навчального часу (по 4 години на день, строком 2 тижні, проведення яких орієнтовно припадає на червень) у 10-му класі загальноосвітніх шкіл. При цьому передбачається, що вчителі можуть перерозподіляти кількість годин, яка виділяється на вивчення окремих тем.

Разом з тим рекомендується виділяти мінімум по дві години (краще 1 раз на тиждень) для заслуховування і обговорення етапів виконання учнівських проектів.

Укладачі програми будуть вдячні всім тим, хто захоче висловити їм свої зауваження і пропозиції щодо пропонованої програми за адресою:

03055, м. Київ, в/12, сш № 000 Чернобровкіній Тетяні Григорівні, або електронною поштою: [e-mail]

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ПРАКТИКИ

Екостежка паркової зони«Нивки»та парку ім..Коротченка Шевченківського р-ну м. Києва є ідеальним місцем для проведення навчально-дослідницької практики, природозахисних заходів та навчальних екскурсій для школярів.

Навчально-дослідницька практика є не лише засобом отримання різнопланової краєзнавчої інформації з питань історії, географії, екології, біології, особливостей та унікальності рідного краю, природних біоценозів і ландшафтів, а й стає практичним методом природоохоронного і патріотичного виховання сучасної молоді.

Навчально-дослідницька практика та екостежка дають можливість залучати школярів, студентів і громадськість до цілеспрямованої дослідницької діяльності з вивчення довкілля та екологічних проблем не тільки району, але й міста.

Об'єктами дослідження є різні складові живої і неживої природи: рослини і тварини, вода, ґрунт, екосистеми (ліс, луки, річка), ландшафти.

Головне завдання навчально-дослідницької практики – сприяти розвитку у її учасників відчуття відповідальності за стан довкілля, допомагати її учасникам зрозуміти через власне бачення, власні відчуття, власний аналіз кожного, хто проводить такі дослідження, що стан довкілля екосистеми цілковито залежить від того, що діється у природному осередку урбанізованої території. Ця робота допомагає зрозуміти, як різні типи діяльності людини відбиваються на природному середовищі. Зрозуміти, що довкілля як дзеркало відображає або є підсумком всього того, що діється у свідомості людей і на оточуючих ландшафтах.

Під час практики проводиться вивчення особливостей господарської діяльності, впливу людини на природні комплекси, вивчення характеристики місцевих екосистем, хімічних параметрів довкілля, екологічних традицій населення тощо. Важливим у підготовці та проведенні занять є опрацювання літературних джерел і правильне складання маршруту етапів практики, графіку руху, розпорядку дня, а особливо, ознайомлення з методиками ведення досліджень. Дуже важливо грамотно опрацювати результати і скласти звіт про ці результати.

Кожне екологічне обстеження природної території річки, її долини чи її частини, паркових галявин, озер, лісу матиме корисний наслідок лише тоді, коли за результатами обстежень буде зроблено висновки та пропозиції, щодо заходів з поліпшення стану довкілля. Пропозиції повинні передбачати дії, які можуть виконувати як жителі і громадські організації, так і державні структури. Такі висновки і пропозиції бажано через місцеві засоби масової інформації обговорити з громадськістю, з представниками місцевої влади, керівниками виробництв. Найкращим наслідком такого обговорення має стати створення громадської організації захисту і оздоровлення природного осередку(парку) у великому місті.

ФУНКЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ПРАКТИКИ

· Освітня. Учасники навчаються дослідницькій роботі, вивчають природу, вчаться її розуміти, залучають до цього своїх рідних і близьких.

· Виховна. Під час проведення практики у учасників формується почуття особистої відповідальності, переконання у необхідності берегти і охороняти природу, почуття колективізму, взаємодопомоги, взаємоповаги. Дружба між учнями, яка виникає під час спільної діяльності, залишається на багато років.

· Оздоровча. Така діяльність загартовує її учасників фізично, виробляє у них почуття витримки, відповідальності за свої вчинки, швидку реакцію на ситуацію. Це особливо важливо в екстремальних ситуаціях.

Безпосереднього спілкуючись із природою під час практики її учасники:

-удосконалюють теоретичні знання і навички, отримані під час навчання;

-навчаються сприймати природу у її сучасному стані;

-спостерігають та фіксують негативний вплив антропологічних факторів на природні

екосистеми та зменшення біорізноманіття рослин і тварин;

-беруть безпосередню участь у конкретних заходах з охорони довкілля.

Головна мета навчально-дослідницької практики – залучити широке коло громадян до числа охочих зробити внесок у поліпшення стану малих річок, об’єктів природи, показати і навчити учасників розуміти, як діяльність людини відбивається на природному середовищі.

Конкретні цілі проведення навчально-дослідницької практики можуть бути різними. Спектр їх доволі широкий, зокрема:

-отримання практичних навичок та умінь ведення досліджень;

-збір інформації про стан природи;

-збір інформації про умови формування поверхневого стоку річки;

-опис структури біоценозів парку;

-збір інформації про джерела забруднень;

-з'ясування головних проблем довкілля парку та формування основних завдань для місцевого плану дій з охорони та оздоровлення;

-збір інформації учасниками експедицій для підготовки рефератів, конкурсних та курсових робіт на різну тематику;

-створення ландшафтного профілю досліджуваної території;

-ведення екологічного моніторингу стану парку та річкової долини;

-з'ясування можливостей участі громадськості в оздоровленні природи;

-збирання інформації для комп'ютерних баз даних про стан природних осередків тощо.

Спілкування з природою має сприяти виникненню в учасників практики (екскурсій) дбайливого ставлення до флори і фауни, бажання здійснити практичні справи для охорони природи.

Роботу з охорони природи доцільно проводити у таких напрямках:

-формувати у школярів і студентів потребу в природоохоронній діяльності;

-формувати відповідні знання, уміння та навички з охорони природи, а саме: знання основних шляхів і засобів охорони природи, навички культурної поведінки у природі, уміння виконувати посильну суспільно- корисну роботу з охорони довкілля.

З цією метою під час навчально-дослідницької практики учасникам рекомендується виконувати такі види посильної природознавчої роботи, як: