Програма охорони довкілля та раціонального природокористування Миколаївської області на роки (стр. 13 )

Таблиця 2.4.4. Перелік основних забруднювачів довкілля відходами

№ з/п	Підприємство - забруднювач	Обсяги утворення / розміщення відходів (т/рік), (тис. м3)
1.	TOB «Миколаївський глиноземний завод»	10 / 10
2.	КП «Миколаївкомунтранс»	- /1042,226 тис. м3
3.	КП «Миколаївводоканал»	9421 / 9421
4.	ДП НВКГ «Зоря» – «Машпроект»	1074,873 / 874,873
5.	ВП «ЮУ АЕС», м. Южноукраїнськ	1956,96 / 1832,924

* До переліку основних суб'єктів господарювання, які спричиняють найбільший негативний вплив на довкілля, віднесено підприємства, діяльність яких призводить до утворення та розміщення відходів І і II класу небезпеки – більш як 100 т на рік або інших відходів – більш як 1 тис. м3 на рік.

2.5. Стан флори, фауни, природних ландшафтів та територій, що особливо охороняються

Надмірне залучення території області до екстенсивного природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу, зарегульованість стоку річок, стихійний розвиток садівництва та інші невпорядковані дії призвели до знищення більшості цінних природних комплексів і ландшафтів області, до яких слід віднести:

степи на чорноземах та каштанових ґрунтах усіх типів;

піщані степи;

гранітні та вапнякові відслонення з їх специфічною рослинністю та тваринним світом;

залишки байрачних лісів та чагарників;

водно-болотні угіддя, у тому числі природні луки, заплави малих річок тощо.

Площа природно-заповідних об’єктів та територій за 10 років збільшилась із 2,1% до 2,92% від загальної площі області. У 2009 році в області створено два національних природних парки - «Бузький Гард» (Указом Президента України від 30 квітня 2009 року № 000/2009) на площі 6138,13 га, у тому числі 2650,85 га з вилученням та наданням у постійне користування, та «Білобережжя Святослава» (Указом Президента України від 16 грудня 2009 року № 000/2009) на площі 35223,15 га, у тому числі 28587,74 га з вилученням та наданням у постійне користування. Національні природні парки створені на базі регіональних ландшафтних парків «Гранітно-степове Побужжя» та «Кінбурнська коса» відповідно.

Таким чином, фактична площа природно-заповідного фонду Миколаївської області становить 72198,87 га, кількість об’єктів природно-заповідного фонду – 134, з них 8 об’єктів загальнодержавного значення та 126 об’єктів – місцевого. Відсоток заповідності Миколаївської області – 2,936%, що є недостатнім для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем області (в Україні показник заповідності становить 5,9%). З метою забезпечення екологічної рівноваги в майбутньому планується підняти відсоток заповідності Миколаївської області до 3,5%.

Мережа об’єктів та територій природно-заповідного фонду потребує оптимізації чисельності і структури за ознаками репрезентативності зональних та азональних природних комплексів.

Природний заповідник державного значення «Єланецький степ» знаходиться в стадії розширення площ завдяки добре збереженим ділянкам степів.

З метою забезпечення збереження унікальних екосистем області необхідно створювати нові території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі для забезпечення повноцінного формування екологічної мережі області.

2.6. Сучасний стан екологічної освіти та громадської обізнаності населення області

Екологічна освіта та виховання – актуальна соціально-економічна та психолого-педагогічна проблема, змістом якої є формування розуміння сучасних екологічних проблем, виховання відповідальності за стан довкілля, оволодіння навичками етичної поведінки в природі. Цей процес відбувається протягом усього життя людини.

Сучасний стан різних сфер екологічної освіти та громадського виховання – від дошкільної освіти до освіти керівних працівників у регіоні характеризується необізнаністю у питаннях раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, низькою екологічною культурою, низьким рівнем екологічної свідомості, недостатньою поінформованістю громадян про стан довкілля та необізнаністю з власними екологічними правами, а часто і байдужістю до актуальних екологічних проблем як України загалом, так і місця свого перебування чи проживання.

Ефективність екологічної освіти і виховання полягає не тільки в тому, щоб школярі та студенти вивчали і обговорювали екологічні проблеми і шляхи їх вирішення, але й брали особисту участь у виконанні конкретних завдань, оскільки з реалізації практичних справ починається формування відповідальності за стан довкілля, активної життєвої позиції у вирішенні проблем навколишнього середовища.

З цією метою найбільш ефективним засобом розвитку екологічної освіти і виховання, громадської обізнаності є широке залучення населення до участі у всеукраїнських та регіональних масових еколого-натуралістичних заходах, максимально широке розповсюдження інформації про екологічні проблеми, збільшення екологічних друкованих видань, проведення планових занять у рамках екологічних лекторіїв на актуальну для регіону тематику, тематичних екологічних науково-популярних лекцій, організація фотовиставок екологічного змісту, екологічних фестивалів для учасників різних вікових аудиторій, олімпіад, конкурсів, форумів.

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ ВИРІШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ПРОБЛЕМ

3.1. Проблемно-орієнтовані мета, напрями розв’язання проблем за пріоритетами

Проблема: забруднення водойм господарсько-побутовими стоками.

Мета: зменшення скиду господарсько-побутових стоків до поверхневих водойм до рівня, який би унеможливлював виникнення спалахів інфекційних захворювань; за підсумками впровадження Програми припинення скиду неочищених господарсько-побутових стоків.

Для розв’язання проблеми необхідно:

розширити та реконструювати очисні споруди і каналізаційні мережі у населених пунктах області згідно з додатком 2 до Програми;

запровадити локальні очисні споруди господарсько-побутових стоків у населених пунктах, що не мають централізованої каналізації, у тому числі для шкіл, дитячих садків, лікарень згідно з додатком 2 до Програми.

Критерії оцінки: зменшення скиду загального об’єму недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти за роки реалізації Програми на 8%.

Проблема: деградація річкових екологічних систем під впливом трансформації ландшафтів.

Мета: створення стійких, тобто здатних до саморегуляції та відновлення, річкових екологічних систем.

Для розв’язання проблеми необхідно:

запобігати скиданню у водні об’єкти неочищених стоків із сільськогосподарських підприємств;

скоротити обсяги водоспоживання і водовідведення із впровадженням інтенсивного способу ведення водного господарства;

переглянути та привести у відповідність з Водним кодексом України межі водоохоронних зон та прибережних смуг;

створити систему водоохоронних насаджень;

запровадити комплекс заходів з охорони та відтворення рибних ресурсів, насамперед рослиноїдних риб-меліорантів, у тому числі завдяки будівництву рибовідтворювального комплексу.

Критерії оцінки: збільшення на 25% площі прибережних захисних зон, межі яких встановлено на підставі відповідної проектної документації.

Проблема: забруднення навколишнього середовища господарсько-побутовими відходами, відходами виробництва та споживання, забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин.

Мета: припинення несанкціонованого розміщення господарсько-побутових відходів у навколишньому середовищі шляхом впровадження обласної Програми поводження з твердими побутовими відходами у Миколаївській області на період до 2020 року – забезпечення утилізації відходів Миколаївської області на сміттєпереробних підприємствах.

Для розв’язання проблеми необхідно:

введення в дію сміттєпереробного підприємства у м. Миколаєві;

введення в дію та реконструкція полігонів побутових відходів у містах області;

запровадження пілотних проектів щодо переробки та знешкодження побутових відходів у сільських населених пунктах.

Критерії оцінки: зменшення обсягу розміщення ресурсоцінних та екологічно небезпечних відходів на сміттєзвалищах на 15,0 тис. т на рік; стовідсоткове знешкодження накопичених за попередні роки непридатних хімічних засобів захисту рослин.

Проблема: забруднення водойм скидами підприємств промисловості та підприємств енергетики.

Мета: зниження забруднення поверхневих вод до рівня гранично допустимої концентрації.

Для розв’язання проблеми необхідно:

забезпечити очищення скидних вод підприємств за компонентами, що не підлягають очищенню на комунальних підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства до рівня гранично допустимої концентрації незалежно від скиду забруднюючих речовин у систему господарсько-побутової каналізації або природні водойми.

Критерії оцінки: ліквідація понаднормативного скиду речовин, які не підлягають очищенню на комунальних підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства.

Проблема: забруднення та деградація природних комплексів Чорного моря, нераціональне використання рекреаційних ресурсів.

Мета: ліквідація стаціонарних джерел забруднення Чорного моря, впровадження пілотних проектів з відтворення біоресурсів прибережної частини моря та його заток.

Для розв’язання проблеми необхідно:

упровадження технології та технічних засобів для захисту від забруднення акваторії портів та каналізаційних систем портів і суднобудівних заводів;

упровадження технології та технічних засобів для знешкодження та утилізації відходів основного виробництва на підприємствах морського транспорту;

міжнародне співробітництво щодо збереження біорізноманіття природи, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Чорного моря;

систематичний контроль за екологічно небезпечними об’єктами і процесами техногенного середовища для регулювання стану безпеки та розвитку техногенних навантажень, запобігання аваріям, катастрофам та надзвичайним ситуаціям, їх прогнозування та мінімізація наслідків;

установлення вздовж моря та морських лиманів прибережної захисної смуги;

проведення роботи з медичного зонування курортно-рекреаційних територій, а також складання територіальних комплексних схем охорони довкілля курортно-рекреаційних територій;

розробка документації, яка регламентує якість природних лікувальних ресурсів.

Критерії оцінки: зменшення скидів недостатньо очищених стоків на 400,0 тис. м3 (у порівнянні із загальним обсягом скидів згаданих стоків – на 1,5%).

Проблема: вичерпання та забруднення підземних вод.

Мета: ліквідація забруднення підземних горизонтів через артезіанські свердловини у місцях розташування полігонів розміщення побутових та токсичних відходів (Програма поводження з твердими побутовими відходами в Миколаївській області на період до 2020 року).

Для розв’язання проблеми необхідно:

здійснити реконструкцію полігонів та сміттєзвалищ для розміщення твердих побутових відходів з метою забезпечення захисту підземних вод, ліквідаційний тампонаж безгосподарних свердловин, в першу чергу поблизу сміттєзвалищ.

Критерії оцінки: збільшення загальної протяжності каналізаційних мереж у сільській місцевості на 26%.

Проблема: забруднення атмосфери викидами транспортних засобів.

Мета: зниження забруднення атмосферного повітря до рівнів гранично допустимих концентрацій (м. Миколаїв).

Для розв’язання проблеми необхідно:

розширення мережі автомобільних доріг з поліпшеним покриттям, раціональна організація транспортних потоків завдяки організації транзиту автотранспорту поза межами міст («Будівництво мостового переходу через річку Південний Буг у м. Миколаєві»);

створення системи захисних насаджень навколо населених пунктів та уздовж доріг для захисту населення і продукції сільськогосподарського виробництва від шкідливих викидів в атмосферу.

Критерії оцінки: зменшення викидів оксиду вуглецю та оксидів азоту від автотранспорту на 5%.

Проблема: деградація та збіднення природних ландшафтів.

Мета: забезпечити збереження наявного ландшафтного різноманіття, в першу чергу добре збережених типових та унікальних ландшафтів (обласна Цільова програма розвитку екологічної мережі на період до 2015 року).

Для розв’язання проблеми необхідно:

формування екологічної мережі області;

завершення інвентаризації існуючих об'єктів та територій природно-заповідного фонду, упорядкування проектної та установчої документації;

оптимізація чисельності, складу та збільшення до 3,5% від загальної площі області площі мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду; створення значних за площею (понад 1000 га) комплексних об’єктів;

проведення інвентаризації водно-болотних угідь, степових ділянок, гранітних та вапнякових відслонень, місцезростань рідкісних та зникаючих видів рослин з наступним включенням їх до екологічної мережі;

підготовка переліку цінних природних угруповань (біоценозів), які потребують регіональної охорони, затвердження Положення про цей перелік;

створення системи моніторингу стану вразливих екологічних систем, а також лісів, популяцій рідкісних видів рослин і тварин як комплексу безперервного спостереження, оцінки і прогнозу їх стану;

розробка та втілення пілотних проектів з відтворення типових природних ландшафтів, зокрема, степів та водно-болотних угідь;

розробка пілотних проектів зі створення об’єктів природно-заповідного фонду на військових полігонах.

Критерії оцінки: збільшення площі природно-заповідного фонду до 3,3% шляхом створення 52 нових об’єктів природно-заповідного фонду, встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду на площі більше ніж 11 тис. га.

Проблема: збіднення біорізноманіття.

Мета: забезпечити збереження наявного біорізноманіття, в першу чергу ендемічних та рідкісних представників флори та фауни (обласна Цільова програма розвитку екологічної мережі на період до 2015 року).

Для розв’язання проблеми необхідно:

підготовка переліку видів рослин і тварин, які потребують регіональної охорони, затвердження Положення про цей перелік;

створення системи моніторингу стану популяцій рідкісних видів рослин і тварин як комплексу безперервного спостереження оцінки і прогнозу їх стану;

упровадження державних, регіональних і міждержавних програм з охорони та відтворення видів тваринного і рослинного світу, яким загрожує зникнення через негативний вплив господарської діяльності.

Критерії оцінки: збереження рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.

Проблема: забруднення атмосфери стаціонарними промисловими об’єктами.

Мета: зниження забруднення атмосферного повітря до рівнів гранично допустимих концентрацій на межі санітарно-захисної зони.

Для розв’язання проблеми необхідно:

забезпечення комплексу природоохоронних заходів на 14 підприємствах – основних забруднювачах атмосферного повітря;

створення системи зелених насаджень, у тому числі лісових, навколо промислових об'єктів, вузлів, зон тощо.

Критерії оцінки: зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від організованих стаціонарних джерел забруднення на 2,5%.

Проблема: недостатній рівень екологічної освіти населення та громадської обізнаності.

Мета: формування екологічної свідомості і культури усіх верств населення області, підвищення рівня їх обізнаності з питань екологічної безпеки.

Для розв’язання проблеми необхідно:

упровадження системи інформаційного забезпечення населення з питань екологічної безпеки, підготовка тематичних теле - і радіопрограм, спеціальних випусків у газетах;

оприлюднення у мережі Інтернет щорічної регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища Миколаївської області;

створення регіонального центру екологічної освіти та інформації і його мережі на базі об’єктів природно-заповідного фонду;

забезпечення роботи Орхуського інформаційного центру в Миколаївській області.

Критерії оцінки: систематичне інформування інститутів громадянського суспільства та жителів області про стан навколишнього природного середовища, залучення громадськості до прийняття екологічно важливих рішень з питань, що стосуються довкілля.

3.2. Економічний аналіз потреб для вирішення пріоритетних проблем

Найважливішими елементами економічного механізму регулювання природокористування та природоохоронної діяльності в Україні є:

екологічний податок;

надходження від відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу.

Кошти, отримані від вищезазначених джерел, акумулюються у спеціальному фонді державного бюджету та фондах охорони навколишнього природного середовища місцевих рівнів, а потім витрачаються на природоохоронні заходи, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Державний, обласний та місцеві бюджети мають у своєму складі бюджетні розділи, які повинні забезпечувати фінансування природоохоронних заходів:

розділ «Охорона навколишнього природного середовища»;

фонд охорони навколишнього природного середовища.

Фінансування окремих природоохоронних заходів здійснюється також за рахунок інших статей державного і місцевого бюджетів, зокрема, «Капітальне будівництво», «Охорона здоров’я», резервного фонду Кабінету Міністрів України та інших бюджетних джерел.

Надходження від сплати збору за забруднення навколишнього

природного середовища (тис. гривень)

Фінансування природоохоронних заходів в області

(тис. гривень)

Фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. гривень)

Фінансування природоохоронних заходів в області

за роки

Таблиця 3.2.1. Потреби в коштах на природоохоронні заходи

№ з/п	Назва заходу	Загальна потреба у коштах (млн. гривень)*
1.	Зменшення скиду господарсько-побутових, промислових стоків до поверхневих водойм	146,4
2.	Зменшення рівня забруднення промисловими, у тому числі токсичними та господарсько-побутовими відходами, запобігання забрудненню грунтів	67,4
3.	Зменшення викидів в атмосферу від стаціонарних джерел	150,8
4.	Збереження біорізноманіття	9,5
5.	Екологічна освіта	0,9
	Всього	375,0

* Орієнтовно у цінах 2010 року.