Програма охорони довкілля та раціонального природокористування Миколаївської області на роки (стр. 3 )

В області використовуються як підземні, так і поверхневі водні ресурси. За питомими показниками водозабезпеченості (забезпеченість водою на одиницю площі та на одного жителя) Миколаївська область займає одне із останніх місць серед областей України.

Характеристику забезпеченості місцевим стоком населення області наведено у таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1. Забезпеченість річним стоком (тис. м3/рік на 1 жителя)

Середньорічний	Маловодний рік
місцевий	сумарний	місцевий	сумарний
0,44	3,09	0,26	2,15

У 2010 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 202,0 млн. м3 води, що становить 93,3% від загального обсягу водозабору, який становив 216,5 млн. м3.

Динаміка забору води по Миколаївській області

(млн. м3)

Динаміка забору підземних вод по Миколаївській області

(млн. м3)

Використано від забраної води 84,9%, тобто 183,8 млн. м3. Решту об’єму становить транзитний скид управління каналів Інгулецької зрошувальної системи.

З підземних джерел відібрано 15,42 млн. м3, що на 0,9 млн. м3 менше порівняно з 2009 роком.

Таблиця 2.3.2. Використання води за потребами (млн. м3)

	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
виробничі	94,33	110,0	104,5	103,5
зрошення	75,59	35,19	34,11	24,72
господарсько-питні	46,89	51,92	48,87	48,73
сільськогосподарського водопостачання	11,44	2,578	3,87	2,95
риборозведення	5,012	5,152	3,81	3,84
інші	0,038	-	-	-

Найбільш водоспоживаюча галузь в області – це промисловість. На її потреби у 2010 році забрано 103,5 млн. м3 води або 56,3% від загального обсягу використання вод по області.

У зв’язку зі зменшенням обсягів виробництва та впровадження раціональних систем водокористування обсяги водозабору поступово зменшуються. Максимальний обсяг забору води по області було зафіксовано у 1999 році – на рівні 410,64 млн. м3, що на 47,3% більше обсягу водозабору 2010 року.

Протягом років обсяги скидів зворотних вод суттєво не змінювались. У 2010 році загальний обсяг скиду зворотних вод становив 91,74 млн. м3, що менше порівняно з 2009 роком на 1,1 млн. м3. Значних змін зазнали обсяги скидів забруднених вод. У порівнянні з минулими роками 2010 року повністю припинено скид зворотних вод без очистки (аварійні скиди). За рахунок малоефективної роботи комунальних очисних споруд каналізації обсяги скидів недостатньо очищених стоків збільшились. Так, 2010 року було скинуто 28,63 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, що на 0,24 млн. м3 більше ніж 2006 року та на 0,86 млн. м3 більше порівняно з 2009 роком.

Динаміка скиду забруднених вод до поверхневих водойм області (млн. м3)

Скид промислових стоків до водних об’єктів здійснюється підприємствами енергетики та машинобудівної галузі. До зазначених стоків належать теплообмінні та продувальні води, які за якісним складом класифікуються як нормативно чисті без очищення.

Найбільший обсяг скиду зворотних вод по області здійснюється ВП «Южно-Українська АЕС», до складу якої належать Олександрівська ГЕС та Ташлицька ГАЕС. Загальний обсяг скидів зазначеного підприємства становить близько 71 млн. м3 або 77,4% від загального скиду зворотних вод по області.

З перевищенням установлених нормативів скид зворотних вод здійснюють переважно підприємства комунальної сфери, з яких головним забруднювачем поверхневих вод області є МКП «Миколаївводоканал», скид якого становить 97% від загального обсягу скидів забруднених вод по області.

Очисні споруди каналізації м. Миколаєва (введені в експлуатацію у 1973 році) знаходяться у незадовільному технічному стані та потребують реконструкції і модернізації. Система каналізації м. Миколаєва не відповідає потужностям міста і, як наслідок, відбуваються аварійні скиди стоків без очищення.

У результаті експлуатації в аварійному стані каналізаційних мереж, насосних станцій, скидного колектора (в частині глибоководного випуску), неефективності роботи очисних споруд каналізації м. Миколаєва скид стоків згаданого комунального підприємства здійснюється з перевищенням нормативних показників якості по біологічному споживанню кисню (БСК5), хімічному споживанню кисню (ХСК), залізу загальному, завислих речовинах та фосфатах.

За формою 2-ТП (водгосп) МКП «Миколаївводоканал» 2010 року до водних об’єктів скинуто 28,93 млн. м3 стічних вод, з яких недостатньо очищених – 26,7 млн. м3. Таким чином, 92% від загальної кількості скиду комунального підприємства становлять забруднені стічні води, що призводить до негативного впливу на стан водних ресурсів.

До основних причин незадовільної роботи очисних споруд каналізації м. Миколаєва (Галицинівських очисних споруд каналізації) відносяться:

аварійний стан глибоководного випуску стоків після очищення на Галицинівських очисних спорудах каналізації. Експлуатація глибоководного випуску в аварійному стані є порушенням проектних умов відведення стічних вод у зв’язку з неможливістю забезпечення відповідного ступеня розбавлення стоків у природних водах;

недостатня потужність очисних споруд на стадії вторинного відстоювання. Через низьку потужність вторинного відстоювання, починаючи з 2001 року, залишаються незадіяними 4 секції аеротенків – витискувачів, робота яких могла б значно поліпшити якість очищення стічних вод.

Крім МКП «Миколаївводоканал», до головних забруднювачів поверхневих вод в області відносяться такі підприємства: КП «Міський водоканал» (м. Баштанка), ТОВ «Ольшанський водоканал» (смт Ольшанське, Миколаївський район), БГКП «Сирена» (м. Очаків) та КП «Первомайський міський водоканал» (м. Первомайськ).

Достатньо складна ситуація у м. Баштанка. Будівництво нових очисних споруд каналізації, яке тривало з 2003 до 2006 року, не стабілізувало ситуацію. Очисні споруди типу БІС не забезпечують нормативної якості очищення, і стоки в обсязі понад 300 тис. м3 скидаються до р. Інгул як недостатньо очищені.

Обсяги скиду забруднених стоків основними забруднювачами водних ресурсів області (млн. м3)

Негайної реконструкції потребують очисні споруди каналізації ТОВ «Ольшанський водоканал» (Миколаївський район, смт Ольшанське), через неякісну роботу яких щороку до р. Південний Буг скидається близько 200 тис. м3 недостатньо очищених стоків.

У зв’язку з невідповідністю проектної потужності та фактичного обсягу надходження стоків на очищення (майже в 10 разів менше) очисні споруди БГКП «Сирена» потребують реконструкції. Неодноразово з ладу виходили повітродувні турбіни, які забезпечують киснем аеротенки та мулові стабілізатори, що суттєво позначається на якості очищення стоків. Щорічний скид недостатньо очищених стоків до вод Чорного моря становить близько 250 тис. м3.

У 2010 році через значне погіршення роботи очисних споруд каналізації вперше за останні п’ять років КП «Первомайський міський водоканал» було скинуто стоки з перевищенням установлених нормативів, як недостатньо очищені, в обсязі 1,07 млн. м3.

Збудовані у 1967 році очисні споруди каналізації морально та фізично застарілі і вимагають реконструкції. Основною стадією очистки є відстоювання попередньо очищених механічними засобами стоків у системі біоставків з подальшим скидом до р. Південний Буг.

На господарсько-питні потреби використається 48,7 млн. м3, що становить 26,5% від загального водозабору.

З поверхневих джерел (р. Дніпро, р. Південний Буг, р. Синюха, р. Інгул) здійснюється водопостачання п’яти міст області, серед яких обласний центр – м. Миколаїв.

Підземні води на території Миколаївської області головним чином використовуються для задоволення господарсько-побутових та питних потреб. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються виключно підземними водами.

Прогнозні експлуатаційні ресурси (запаси) підземних вод основних водоносних горизонтів у межах Миколаївської області визначені та апробовані Державною комісією запасів СРСР (1978 р.), Українською територіальною комісією запасів (1978 р.) і уточнені протоколом робочої комісії ВГО «Кримморгеологія» (1983 р.) у кількості 441,6 тис. м3/добу з мінералізацією до 3 г/дм3, у тому числі – 349,87 тис. м3/добу (79,23%) з мінералізацією до 1,5 г/дм3 та 91,73 тис. м3/добу (20,77%) з мінералізацією від 1,5 г/дм3 до 3,0 г/дм3.

В області зареєстровано 82 комунальних, 135 відомчих, 289 сільських та 1 міжрайонний водовод, з яких на 13 водоводах здійснюють водопостачання з поверхневих джерел, інші – з підземних водозаборів.

За результатами аналізів якості вод джерел питного водопостачання за мікробіологічними показниками у 2010 році гігієнічним вимогам не відповідало:

24,6% досліджених проб комунальних водоводів;

4,6% досліджених проб відомчих водоводів;

70,8% досліджених проб сільських водоводів.

З підземних джерел питного водопостачання за мікробіологічними показниками гігієнічним вимогам не відповідало 6,3% від загальної кількості відібраних проб, що на 0,2% менше порівняно з 2009 роком.

З нецентралізованих джерел водопостачання за мікробіологічними показниками гігієнічним вимогам не відповідало 20,8% досліджених проб, що на 13,5% менше порівняно з 2009 роком.

Динаміка забору та використання вод, обсяги скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротного водокористування викладено у таблицях 2.3.3. – 2.3.7.

Таблиця 2.3.3. Забір і використання води (млн. м³/рік)

Роки	Річковий басейн	Забрано води	Використано води
з поверхневих джерел	з підземних джерел	разом	промисловість	сільське господарство	комунгосп	зрошення	риборозведення	інші галузі
2006
	Бузький лиман	15,028	3,392	18,42	15,59	1,349	4,476	-	-
	р. Південний Буг, у тому числі: р. Інгул р. Синюха	144,771 3,782 5,508	8,629 1,035 0,111	153,4 4,817 5,619	89,77 0,592 0,536	5,364 0,918 0,109	11,53 1,200 2,620	10,98 1,385 0,629	8,453 0,300 -
	Березанський лиман	0,062	1,180	1,242	0,077	0,975	0,190	-	-
	Дніпровський лиман	-	0,864	0,864	0,008	0,379	0,410	-	-
	Тилігульський лиман	-	0,513	0,513	-	0,344	0,162	-	-
	р. Дніпро, у тому числі: р. Інгулець	136,99 136,947	3,610 2,453	140,6 139,4	13,26 0,016	2,895 1,929	30,53 0,840	26,19 26,19	0,230 -
Разом по області	296,9	18,19	315,1	118,7	11,31	47,29	37,17	8,683	-
2007
	Бузький лиман	11,27	4,028	15,30	12,15	1,782	1,25	-	-	-
	р. Південний Буг, у тому числі: р. Інгул р. Синюха	117,89 3,844 6,094	9,21 1,705 0,103	127,1 5,549 6,197	68,05 1,011 0,492	5,473 1,133 0,101	12,34 1,106 2,488	16,89 1,679 1,046	4,364 -	- - -
	Березанський лиман	0,095	1,121	1,216	0,113	0,653	0,155	-	-	-
	Дніпровський лиман	-	0,943	0,943	0,02	0,357	0,412	-	-	-
	Тилігульський лиман	-	0,511	0,511	0,001	0,346	0,157	-	-	-
	р. Дніпро, у тому числі: р. Інгулець	181,74 181,634	3,66 2,466	185,4 184,1	14,0 0,017	2,834 1,835	32,57 0,797	58,4 58,4	0,648 0,418	- -
Разом по області	311,0	19,47	330,47	94,34	11,44	46,88	75,59	5,012	0,038
2008
	Бузький лиман	11,453	4,247	15,7	12,47	0,553	2,324	-	-	-
	р. Південний Буг, у тому числі: р. Інгул р. Синюха	122,629 2,828 5,762	8,171 1,56 0,096	130,8 4,388 5,858	83,47 1,114 0,47	1,26 0,181 0,064	14,84 1,644 2,454	12,72 0,964 0,976	4,914 - -	- - -
	Березанський лиман	0,022	1,091	1,113	0,032	0,312	0,768	-	-	-
	Дніпровський лиман	-	0,97	0,97	0,032	0,252	0,47	-	-	-
	Тилігульський лиман	-	0,594	0,594	0,001	0,048	0,54	-	-	-
	р. Дніпро, у тому числі: р. Інгулець	112,064 111,43	3,036 1,97	115,1 113,4	14,04 0,037	0,154 0,122	32,98 1,912	22,47 21,77	0,238 0,238	-
Разом по області	246,19	18,11	264,3	110,0	2,578	51,92	35,19	5,152	-

Продовження таблиці 2.3.3.