Угода про фінансування (стр. 2 )

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі (надалі Меморандум) між Європейським Союзом (ЄС) та Україною був підписаний 1 грудня 2005 року. Метою Меморандуму є забезпечення всеохоплюючого співробітництва в сфері енергетики, інтеграція ринків електроенергії та енергетичних систем України та ЄС. Для надання допомоги Україні, як торгівельному партнеру, на ринку електроенергії, відповідно до Меморандуму передбачається оцінити рівні безпеки українських АЕС та їх відповідність міжнародним стандартам з ядерної безпеки. Оцінка буде виконуватися в рамках проекту співробітництва між Європейською Комісією (ЄК) та МАГАТЕ.

Україна проголосила про наміри будувати атомні станції в майбутньому для заміщення старих АЕС та збільшення їх атомної генеруючої потужності до 20 ГВт до 2030 року.

Угода про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії між Європейським Співтовариством з атомної енергії (Євратом) та Україною, підписана в квітні 2005 року, визначає рамки для співпраці між Сторонами з мирного використання ядерної енергії. Угода охоплює, між іншим, ядерну безпеку, міжнародні передачі, торгівлю ядерними матеріалами та умови надання послуг ядерно-паливного циклу, а також запобігання незаконному обігу ядерних матеріалів.

Уряд України приділяє велику увагу підвищенню безпеки при експлуатації АЕС та реструктуризації ядерного сектору та промисловості в цілому. У перші роки незалежності України пріоритет надавався модернізації та заміні застарілого обладнання, важливого для ядерної безпеки, на всіх станціях. У останнє десятиріччя була виконана велика робота з оцінки безпеки АЕС. Сотні проектів з модернізації та підвищення безпеки на українських АЕС було реалізовано за рахунок міжнародної допомоги в рамках різних програм співробітництва, наприклад Тасіс, Міжнародна програма з ядерної безпеки США, МАГАТЕ, та в рамках двостороннього співробітництва з західними операторами атомних станцій.

Зараз НАЕК "Енергоатом" працює над розробкою довгострокового комплексного плану підвищення безпеки АЕС. Роботи з модернізації та підвищення безпеки на енергоблоках Х2Р4, що зараз експлуатуються, реалізуються за рахунок кредиту Євратому та ЄБРР. Рішення ЄБРР та Євратому щодо надання кредиту базувалося на оцінці, яка була проведена незалежними західними експертами компаній Riskaudit, EDF, Iberdola-Sogin та Framatom. Згадане рішення стало початковою точкою для більш ефективного та передбаченого процесу управління безпекою АЕС.

Засвоєні уроки

Економічною метою було збільшення прибутку експлуатуючої організації та внутрішні дії, посилюючі зусилля програми Співтовариства на модернізацію українських АЕС.

В майбутньому дії Співтовариства будуть сфокусовані на проектах управління безпекою та експлуатаційній безпеці. Вбачається, що в цій сфері український ядерний оператор потребує пріоритетної допомоги з боку Європейського Союзу. Нині покращення в управлінні та експлуатаційній безпеці представляють найвищий додатковий здобуток, який може бути отримано завдяки програмам допомоги з боку Європейської Комісії. Підтримка ядерного оператора в рамках Інструмента для Співробітництва з Ядерної Безпеки (ІСЯБ) буде сфокусована на цих аспектах, які є найбільш важливі для безпеки, та будуть передаватися на всі АЕС.

Політика, що застосовуватиметься для допомоги операторам в ядерному секторі буде корпоративно орієнтованою. Підхід програми Тасіс з ядерної безпеки, що застосовується для атомних станцій, полягає у запровадженні проектів на рівні АЕС, відкидаючи як політику дублювання, так і поширення результатів.

Частково загальна ціль Програми ІСЯБ полягатиме в розмежуванні відповідальностей за управління безпекою з організацією-бенефіціаром.

Одним з головних факторів для забезпечення успіху нової орієнтації в рамках ІСЯБ стане продовження допомоги на всіх майданчиках українських АЕС з боку ядерних операторів Європейського Союзу. Їх участь надасть також впевненості, що проекти, які зараз виконуються в рамках Тасіс, будуть успішно завершені.

Другим, не менш важливим фактором для забезпечення успіху, стане створення Запорізького навчального центру з технічного обслуговування та управління. З початком повномасштабної роботи Учбовий центр стане наріжним каменем для передачі удосконалень з культури безпеки працівникам НАЕК "Енергоатом" на довгострокову і сталу перспективу. Це буде досягнуто завдяки розвитку та отриманню учбових методологій з технічного обслуговування та управління АЕС, використовуючи найкращу світову практику.

Узгодженість дій

Усі українські АЕС зараз мають користь від надання допомоги на майданчику з боку операторів європейського Союзу. У стадії виконання знаходяться декілька великомасштабних промислових проектів. Тип допомоги на майданчику, як це було започатковано в рамках програми Тасіс, можливий лише через проекти Тасіс, або по кількох двосторонніх угодах про співробітництво між "Енергоатомом" та операторами Європейського Союзу.

Координація донорів

Цей проект буде фінансуватися повністю Європейським Союзом та не буде перекриватися з іншими існуючими двосторонніми або багатосторонніми діями донорів. На більш пізніх етапах інші країни матимуть можливість допомагати Україні для того, щоб завершити фінансування учбового центру. Зокрема країни, що мають реактори ВВЕР-1000, можливо захочуть посилити свою участь в діяльності учбового центру.

3. Опис

3.1. Цілі

Загальною ціллю цього проекту є побудова показового центру в Україні для навчання обслуговуючого та управлінського персоналу НАЕК "Енергоатом", а також для забезпечення:

¨ Сталого та постійного покращення в діях з обслуговування по відношенню до АЕС та його обладнання

¨ Сталого і постійного покращення управлінських можливостей для нижчої та середньої управлінської ланки НАЕК "Енергоатом"

¨ Сталого покращення культури безпеки та покращення загальних можливостей управління безпекою для персоналу АЕС всіх рівнів.

Реалізація цього проекту стане внеском до:

¨ Покращення якості виконання технічного обслуговування

¨ Покращення в застосуванні принципу ALARA1 для того, щоб скоротити період безпосереднього контакту або доз опромінення від станції та обладнання, які є джерелами іонізуючого випромінювання, для персоналу АЕС

____________
1 ALARA (As Low As Reasonably Achievable) - настільки мало, наскільки це розумно досягаємо [примітка перекладача].

¨ Удосконалення сталого управління безпекою та практики культури безпеки шляхом покращення навчання для обслуговуючого та управлінського персоналу.

3.2. Очікувані результати та головні дії

Очікувані результати від цього проекту є:

¨ Завершення створення Національного учбового центру з технічного обслуговування, в рамках "Програми покращення учбової системи з технічного обслуговування на українських АЕС на 2роки"

¨ Заснування учбового центру з управління НАЕК "Енергоатом" для нижчого і середнього рівня управління.

Конкретними очікуваними результатами в частині обслуговування у цьому проекті є:

- навчальні та методологічні матеріали для основних професій, спеціальні типи технічного обслуговування з усіма видами навчання;

- спеціальні навчальні матеріали для навчання викладачів;

- розвиток технічних специфікацій для конкретної технічної допомоги, що використовує для навчання з обслуговування;

- розвиток технічних умов для спеціальних навчальних лабораторій з обслуговування;

- розвиток комп'ютеризованої системи навчання, включаючи мультимедійний та заочний курси;

- надання спеціалізованої технічної допомоги навчальним лабораторіям;

- поставка предметно орієнтовних курсів для обслуговуючого персоналу в спеціальних навчальних лабораторіях;

- спеціальні учбові матеріали для навчання викладачів;

- заохочення щодо адоптації або розвитку нових або модернізованих засобів з обслуговування;

- визначення мінімальних кваліфікаційних стандартів для слухачів та викладачів на підставі всебічного тестування, подібного до інститутів Європейського Союзу.

Конкретними очікуваними результатами в частині управління у цьому проекті є:

- аналіз потреб в навчанні для нижчого і середнього рівня управління на АЕС;

- стала передача знань та кращої практики стосовно стратегічного управління в ядерному секторі та управлінні безпекою;

- розширений учбовий курс для нижчого і середнього рівня управління на АЕС, базуючись на аналізі компетентності;

- розширені учбові матеріали для навчання управлінню;

- забезпечення спеціальних навчань для інструкторів та фахівців, що залучені до навчання управлінню;

- поставка обладнання (включаючи програмне забезпечення) для спеціальних навчальних класів для навчання управлінню;

- середній на нижчий рівень управлінців, який буде тренуватися з наступних предметів, забезпечуватиметься набором навчальних матеріалів:

о	Культура безпеки. Методи оцінок та вдосконалення;
о	Процес і проект управління в технічному обслуговуванні;
о	Управління якістю;
о	Зміна управління;
о	Організаційний розвиток;
о	Лідерство та робота в команді;
о	Інші предмети, як вони визначені початковими оглядовими результатами

- вивчення результатів пілотних проектів, що застосовувалися на одному з енергоблоків Запорізької АЕС, на предмет впровадження методології та підходів, розширення сфери застосування проекту;

- учбові матеріали та сертифікати для персоналу, що пройшов навчання;

- визначення мінімальних кваліфікаційних стандартів для слухачів та викладачів на підставі всебічного тестування, подібного до інститутів Європейського Союзу;

- заключний звіт по проекту.

Реалізація проекту буде предметом аудиту по ключовим показникам виконання (КПВ). Три категорії показників будуть використовуватися:

¨ КПВ для тендерних процедур;

¨ КПВ для наступного періоду в ході реалізації проекту;

¨ КПВ для виміру впливу навчальних курсів, проведених Учбовим центром.

3.3. Учасники

Всі українські АЕС та штаб-квартира "Енергоатом"; можливо розглядати також українського регулятора, Державний комітет ядерного регулювання, та інші країни, що мають реактори типу ВВЕР.

3.4. Ризики та припущення

Існує потреба встановити чітку координацію між всіма сторонами проекту, тобто контрактором, штаб-квартирою НАЕК "Енергоатом", Запорізькою АЕС, українським регулятором та можливими суб-контракторами для забезпечення нормальної і своєчасної реалізації проекту.

Структура майбутнього Центру (тренажери, макети в натуральний розмір, учбові установки) буде безпосередньо залежати від корисності обладнання для Центру та від завершення будівництва приміщення, що будується для цих цілей. Ризик асоціюється з потребою назбирати достатні місцеві ресурси для завершення будівництва та для поставки обладнання, що фінансуватиметься НАЕК "Енергоатом".

3.5. Супутні питання

По суті, діяльність має пряму користь для безпеки та впливає на захист довкілля через зменшення ризиків ядерних інцидентів або значущих аварій завдяки удосконаленому та послідовному навчанню персоналу методологіям сучасного технічного обслуговування та управління. Удосконалене управління на рівні оператора буде внеском в краще управління НАЕК "Енергоатом".

4. Питання реалізації

4.1. Метод реалізації

Централізоване управління.

Угода про фінансування буде підписана з країною-бенефіціаром.

4.2. Процедури закупок та присудження гранту

Усі контракти, що реалізують діяльність, мають бути присуджені та реалізовані у відповідності з процедурами і стандартними документами, затвердженими та оприлюдненими Комісією для здійснення зовнішніх операцій, що є чинними на час початку процедури із запиту.

4.3. Бюджет та календар

Оціночна вартість	14 млн. євро
Оціночна тривалість контракту	36 місяців
Тип контракту	послуги та поставки
Оціночний внесок з боку країн-партнерів	27 млн. євро

4.4. Моніторинг виконання

Проект буде предметом моніторингу, орієнтованого на результати.

4.5. Оцінка та аудит

Оцінка продуктивності буде робитися на підставі тримісячних звітів про виконані роботи.

4.6. Спілкування та відкритість

Відкритість дій буде забезпечена відповідно до добре-визначених стандартів та правил: керівні принципи ЄС з відкритості щодо зовнішніх дій. Ці керівні принципи є частиною контрактних зобов'язань у відносинах партнери/Консультанти та мають, тим самим, виконуватися у такий же самий спосіб як будь-які інші елементи контракту.

Регулярно Консультант представляє Звіт про виконані роботи до Європейської Комісії, а також копії партнерам по проекту, до Делегації Європейської Комісії в країні-партнері, до Об'єднаного дослідницького центру та до групи моніторингу Європейської Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу конфіденційності даних.

Інші офіційні повідомлення, присвячені відкритості, включатимуть:

• прес-реліз про початок проекту;

• заключний прес-реліз, який має бути представлений разом із заключним звітом по проекту;

• заключна презентаційна нарада для представлення результатів проекту, яка організуються Консультантом.

Інші дії для представлення результатів або збільшення відкритості діяльності Європейського Союзу можуть здійснюватися паралельно з цим проектом.

Додаток - Опис проекту для УКРАЇНИ

1. Ідентифікація

Назва	Проект U2.01/07: Секторальна допомога для розвитку стратегії довгострокового управління безпекою в Україні (Проектна безпека)
Загальна вартість	2,5 млн. євро
Метод допомоги/ режим управління	Проектний підхід - централізоване пряме управління
DAC-код	23064	Сектор:	Ядерна безпека

2. Обґрунтування

Ситуація в секторі

Україна має 15 ядерних енергоблоків, що експлуатуються на 4 майданчиках, два типу ВВЕР 440 МВт (по виробництву електроенергії) серії V213 та решту ВВЕР 1000 МВт типу V320, не рахуючи двох ранніх моделей (V203 та V338, відповідно). Ці енергоблоки, введені в експлуатацію між 1981 та 2004 роками, усі разом мають встановлена потужність понад 13,000 МВт (25 % від встановленої потужності в Україні).

Атомні станції експлуатуються Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"). Компанія підпорядкована Міністерству палива та енергетики України, яке формує ядерну енергетичну політику. Завдання НАЕК "Енергоатом" включають модернізацію існуючих станцій, [будівництво нових енергоблоків], створення національної інфраструктури для поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами, а також фізичний захист ядерних установок.

Виходячи з ідентифікації проектних недоліків ВВЕР реакторів, визначених МАГАТЕ та іншими в період з середини до кінця дев'яностих років, Україна за підтримки західних експертів розробила програми модернізації для всіх АЕС: "Програму модернізації" для енергоблоку Хмельницький 2 і енергоблоку Рівне 4 (Х2Р4) та "Пакет модернізації" (для АЕС інших ніж Х2Р4). Ці програми, спрямовані на підвищення ядерної безпеки до міжнародних визнаних стандартів, зараз знаходяться в процесі реалізації і фінансуються за рахунок кредитів Євратом/ЄБРР (Х2Р4) та тарифів на електроенергію.

Щоб зміцнити довіру громадськості та щоб Європейський Союз визнав Україну як торгівельного партнера на ринку електроенергії необхідно продемонструвати, що Україна відповідає міжнародним визнаним стандартам з ядерної безпеки та екологічним стандартам, гідними порівнянню з стандартами Європейського Союзу, Україна має також продемонструвати, що вона має належне місце для радіоактивних відходів та програми виведення з експлуатації, а також фонди для накопичення резервів для цих цілей.

Україна проголосила про наміри будувати атомні станції у майбутньому для заміщення старих АЕС та збільшення атомної генеруючої потужності до 20 ГВт до 2030 року.

Угода про співробітництво в сфері мирного використання ядерної енергії між Європейським атомним енергетичним співтовариством (Євратом) та Україною, підписана в квітні 2005 року, визначає рамки для співпраці між сторонами Угоди з мирного використання ядерної енергії. Угода охоплює, між іншим, ядерну безпеку, міжнародні передачі, торгівлю ядерними матеріалами, умови надання послуг ядерно-паливного циклу та запобігання незаконному переміщенню ядерних матеріалів.

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Європейським Союзом (ЄС) та Україною був підписаний у Києві в грудні 2005 року. Меморандум передбачає, що оцінка безпеки українських АЕС буде проведена Спільною робочою групою, складеною з представників Європейської Комісії та провідних українських установ і організацій, а також західних експертів.

Уряд України прийняв рішення розпочати поглиблену реорганізацію ядерного сектору та промисловості. Поки, лише обмежені призначення виділялися для підвищення безпеки атомних станцій. Пріоритет все ще надається реагуючому втручанню по заміні небезпечного обладнання. План модернізації, що розпочався з угоди між ЄБРР та Комісією (Х2-Р4 ЄБРР-Євратом кредит), позначив початок більш превентивного та передбачуваного управління безпекою АЕС.

НАЕК "Енергоатом" працює разом над розвитком довгострокового інтегрованого Плану підвищення безпеки.

2.2. Засвоєні уроки

Економічною метою було збільшити прибуток оператора та скоротити потребу в програмі фінансової участі Співтовариства в програмах модернізації АЕС.

Тим самим, дії Співтовариства буде переорієнтовано на проекти управління безпекою та експлуатаційної безпеки. В цій сфері український ядерний оператор все ще розглядається як відстаючий від операторів Європейського Союзу. Нині, покращення в управлінні та експлуатаційній безпеці представляють найвищий додатковий здобуток, який може бути отриманий завдяки програмам допомоги з боку Європейської Комісії. Підтримка ядерного оператора в рамках Інструмента для Співробітництва з Ядерної Безпеки (ІСЯБ) буде сфокусована на цих аспектах, які є найбільш важливими для безпеки, та будуть передаватися на всі АЕС.

Політика, що буде застосовуватися для допомоги операторам в ядерному секторі, буде корпоративно орієнтованою. Підхід програми Тасіс з ядерної безпеки, що застосовується для атомних станцій, полягає у запровадженні проектів на рівні АЕС, відкидаючи як політику дублювання, так і поширення результатів.

Одним з головних факторів для забезпечення успіху нової орієнтації в рамках ІСЯБ стане технічне обслуговування на всіх українських АЕС шляхом надання допомоги на майданчиках з боку ядерних операторів Європейського Союзу. Їх присутність надасть також впевненості, що проекти, які зараз виконуються в рамках Тасіс, будуть успішно завершені.

На даному етапі бюджетна підтримка для ядерного оператора не передбачається.

Повномасштабне залучення партнерів по проекту та Консультанта на усіх стадіях реалізації проекту є ключовою передумовою для успішного виконання проекту.

2.3. Узгодженість дій

Усі українські АЕС мають користь від надання допомоги на майданчику з боку операторів європейського Союзу. Як результат успішної реалізації програм допомоги на майданчику, зараз виконуються декілька широкомасштабних промислових проектів. Допомога на майданчику була ініційована в рамках програми Тасіс і можлива виключно через проекти програми Тасіс або в рамках кількох двосторонніх угод про співробітництво між "Енергоатомом" та операторами Європейського Союзу.

2.4. Координація донорів

Цей проект буде фінансуватися повністю Європейським Союзом та не буде перекриватися іншими існуючими двосторонніми або багатосторонніми діями донорів.

3. Опис

3.1. Цілі

Загальна ціль:

Загальною ціллю цього проекту є передати культуру експлуатаційної безпеки атомним станціям та дослідити проблеми безпеки через реалізацію заходів з підвищення безпеки в різних сферах проектної безпеки.

Ці проектні пропозиції представлені НАЕК "Енергоатом" мають на меті передачу досвіду та технології Європейського Союзу, а також пов'язаних з цим підходів до ядерної безпеки при довгостроковій експлуатації АЕС. Два майданчика АЕС будуть відібрані як пілотні блоки (Рівненська та Южно-Українська АЕС). Також очікується, що отримані методологія та засвоєні уроки від цього проекту будуть в подальшому поширені серед інших АЕС, які експлуатуються НАЕК "Енергоатом".

Цей проект не присвячений виправданню продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС.

Конкретні цілі:

Конкретна ціль проекту полягає у забезпеченні підтримки Державному підприємству НАЕК "Енергоатом" у довгостроковій експлуатації АЕС щодо наступних дій:

• Огляд відповідних довгострокових програм і графіків експлуатації, представлених НАЕК "Енергоатом";

• Огляд регуляторних та промислових вимог до АЕС, пов'язаних з довгостроковою експлуатацією;

• Оцінка діючих програм та регламентів експлуатації, що запроваджені на двох АЕС з приділенням особливої уваги питанням управління старінням;

• Надання рекомендацій щодо ефективності програм управління старінням для забезпечення безпечної довгострокової експлуатації;

• Надання переліку коригуючих заходів (як придатних), необхідних для довгострокової експлуатації.

Передбачається, що Консультант Європейської Комісії забезпечить всебічне навчання для персоналу АЕС для того, щоб стали зрозумілі елементи ефективності програм управління та їх важливість для довгострокової експлуатації.

3.2. Очікувані результати та головні дії

Передбачається отримати наступні результати:

1. Запроваджено програми для довгострокової експлуатації двох пілотних блоків з потенційною можливістю поширення на інші енергоблоки, що експлуатуються "Енергоатомом".

2. Визначено системи, структури та компоненти (ССК) важливі для довгострокової експлуатації, для яких програми управління старінням будуть переглянуті/розроблені та реалізовані;

3. Переглянуто регуляторні рамки та промислові вимоги;

4. Проведено навчання персоналу АЕС для належного розуміння методів управління старінням, включаючи визначення механізмів деградації та встановлення відповідних коригуючих дій.

Головні дії, що будуть виконуватися в ході проекту, такі:

Завдання 1:

• Створення кваліфікованого управління проектом та плану реалізації

Завдання 2:

Огляд існуючих міжнародних практик, підходів та документації, важливих для довгострокової експлуатації АЕС. Це має включати як національні, так і міжнародні регуляторні документи та технічні специфікації.

Завдання 3:

• Огляд програм довгострокової експлуатації АЕС, які вже розроблені НАЕК "Енергоатом", з приділенням особливої уваги програмам та регламентам експлуатації щодо управління старінням;

• Розробка рекомендацій та переліку коригуючих заходів (якщо необхідно) для покращення існуючих або створення нових програм з довгострокової експлуатації для АЕС.

Завдання 4:

• Оцінка існуючих підходів "Енергоатому" з переоцінки безпеки існуючих АЕС у порівнянні з кращою міжнародною практикою;

• Надання рекомендацій з вдосконалень у програмах переоцінки (сфера застосування, дії);

Завдання 5:

• Огляд існуючих на АЕС програм та регламентів, зокрема:

о	Програми технічного обслуговування;
о	Кваліфікації обладнання;
о	Експлуатаційних перевірок;
о	Контролю та моніторингу; та
о	Хімічних режимів

• Розробка рекомендацій, заснованих на найкращій міжнародній практиці для вибору ССК, стане предметом управління старінням;

• Огляд методології управління старінням, що використовується в зазначених вище програмах ССК, для довгострокової експлуатації;

• Огляд існуючих програм управління старінням, реалізованих на пілотних блоках АЕС, щодо їх ефективності для того, щоб визначати наслідки старіння;

• Розробка відповідних рекомендацій та коригуючих заходів.

Завдання 6:

• Розвиток всеохоплюючих навчальних програм з управління старінням та проведення навчальних курсів та семінарів, що пов'язані з ними.

Проект не передбачає поставок обладнання.

3.3. Учасники

Рівненська та Южно-Українська АЕС, а також штаб-квартира "Енергоатом".

3.4. Ризики та припущення

Не існує значущих специфічних ризиків, що пов'язані з цим проектом. Однак припускається, що технічні департаменти НАЕК "Енергоатом" та підрозділи АЕС мають готувати та надсилати усю відповідну інформацію по всій документації, яка необхідна для виконання дій по проекту.

Недосконале співробітництво між різними партнерами по цьому проекту може стати причиною зволікань та інформаційних затримок, які можуть призвести до того, що кінцеві результати не будуть досягнуті.